Роль педагога полягає в тому, щоб відкривати двері, а не в тому, щоб



Скачати 49.23 Kb.

Дата конвертації11.05.2017
Розмір49.23 Kb.

Роль педагога полягає в тому, щоб відкривати двері, а не в тому, щоб проштовхувати в них учня.
Артур Шнабель, австрійський
педагог, піаніст і композитор
На сучасному етапі розвитку суспільства в Україні освіта має забезпечити випереджувальний розвиток знань особистості. Мета у вищій освіті є першою передумовою її якості. У Законі України «Про освіту» сформульовано мету освіти: «Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є загальний розвиток людини як особистості
і найвищої цінності суспільства, розвиток
її талантів, розумових
і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями».
Тому актуальним було чергове засідання методичної ради на тему:
«Реалізація творчого потенціалу викладача як шлях підвищення якості
освітнього процесу», що відбулося 6 квітня 2016 року. На порядок денний були винесені наступні питання:
1. Сучасні підходи до реалізації студентської дослідницької роботи.
2. Відповідність змісту курсових робіт засобам діагностики якості підготовки молодшого спеціаліста.
3. Робочий зошит як методичний
інструмент навчання на заняттях.
«Навчально-дослідницька робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності»,

– зазначила Антонюк Н.А., голова ЦК викладачів української літератури та української мови з методикою навчання.
Ураховуючи кардинальні зміни в навчально-виховному процесі, важливим завданням науково- навчальної роботи студентів
є формування в особі майбутнього вихователя молодих громадян української держави, яким притаманні висококультурне мовленням, образне мислення, високі інтелектуальні і моральні якості, володіння знаннями та високим рівнем комунікативних умінь і навичок тощо.
Мета цього виду діяльності, обов'язкової на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях, – формувати науковий світогляд, сприяти молодим дослідникам в опануванні методології
і методів наукового пошуку.
Її ефективність залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості потребово- мотиваційної сфери студента на дослідницький пошук з першого до випускного курсу, особистісно-діяльнісного підходу до навчання.
Існує ряд особливостей у проведенні науково-дослідної роботи у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Адже студенти приходять у коледж без навичок, а то й поняття про наукову діяльність і перед викладацьким складом стоїть завдання в найкоротший термін навчити студентів цих азів.
Виконання науково-навчальної роботи у процесі навчальних дисциплін відбувається при оптимальному співвідношенні репродуктивних і творчих
завдань, індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання, максимальному насиченні занять ситуаціями спільної творчої діяльності.
Крім того, студенти з допомогою викладачів повинні набути умінь користуватися науковою, довідковою, методичною літературою; володіти методикою реферування тексту, володіти навичками комп’ютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку (також і в системі Інтернет).
Головні мотиви участі студентів у пошуковій науково-дослідній роботі полягають у тому, що ця діяльність є одним з напрямів особисто орієнтованого навчання, яка спрямована на розвиток аналітичних здібностей, інтелекту, пам'яті, мови, креативних здібностей, поліпшення засвоєння студентами навчального матеріалу згідно з державними освітніми стандартами.
Досвід роботи декількох років дозволяє зробити висновок, що впровадження дослідної роботи в навчальний процес оправдано і дає відчутний ефект у питаннях підготовки спеціалістів сучасного рівня і повинно розглядатись як важливий елемент технології активного навчання, в якому "школа пам'яті" поступається місцем "школі мислення".
Голова випускової комісії Марченко Т.В. зауважила, що у Галузевому стандарті вищої освіти України зазначено, що нормативною формою державної атестації є захист дипломної (курсової) роботи, комплексний державний екзамен. У вимогах до засобів об’єктивного контролю рівня професійної підготовки зазначено, що технології виконання та захисту дипломних (курсових) проектів (робіт) є основним засобом об’єктивного контролю рівня професійної підготовки студентів.
Курсова робота – самостійне творче дослідження, присвячене актуальним питанням навчання і виховання, є однією
із найважливіших форм навчально- дослідницької роботи і підготовки майбутніх педагогів до інноваційної
педагогічної діяльності. Це один із видів навчальної роботи, в якій студенти повною мірою виявляють і розвивають свої творчі здібності, виконуючи дослідницьку програму з певної теми навчального матеріалу. Курсова робота є науковим дослідженням, яке виконують студенти для виявлення обсягу і глибини здобутих протягом навчання теоретичних знань, а також оцінки вмінь
їх застосування для розв'язання практичних завдань. Якість виконання курсової роботи відображає ступінь готовності студента до аналітичної та дослідницької діяльності.
Метою виконання курсової роботи є підвищення рівня теоретичної та методичної підготовки, систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань з обраної теми, удосконалення або набуття досвіду самостійної творчої роботи, розвиток навичок самоосвіти.
Доповідачем проаналізовано результати захисту курсових робіт у 2014-
2015 н.р.. вказано на типові помилки при їх написанні та оформленні:
- зміст роботи не відповідає плану курсової роботи або не розкриває тему роботи повною мірою;
- мета дослідження не пов'язана з проблемою, яка сформульована абстрактно і не відбиває специфіки об'єкта і предмета дослідження;
- відсутній глибокий
і всебічний аналізу сучасних офіційних
і нормативних документів, спеціальної літератури з теми дослідження;
- у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;
- не всі роботи містять дослідження.
Під час обговорення були вироблені чіткі рекомендації:

прищеплювати студентам навички проведення і постановки самостійних психолого-педагогічних досліджень;

сприяти виробленню творчого підходу до вирішення наукових проблем,


розширювати знання про методи самостійної роботи з науковою літературою;

надавати можливість обґрунтованого вибору студентами наукового напрямку, де б найбільш яскраво могли виявлятися їх творчі здібності;

вчити визначити мету, основні завдання, предмет, об'єкт дослідження;

вчити проводити елементарні дослідження ефективності навчально- виховного процесу в школі відповідно до теми курсової роботи, самостійно формулювати потребу дослідження;

здійснювати пошук і добір потрібної наукової інформації.
Методист коледжу Беседовська І.В. зазначила, що сучасні перетворення у вищій школі ставлять перед ВНЗ завдання щодо удосконалення традиційних форм навчання, а також пошуку нових форм, методів та засобів навчання, розроблення якісно нового методичного підходу до викладання дисциплін.
Робочі зошити з друкованою основою зможуть стати сучасним і перспективним засобом навчання, якщо будуть містити різнопланові та різнорівневі завдання для безпосереднього виконання їх з метою поліпшення засвоєння, повторення, узагальнення, систематизації та перевірки знань. Від підручників робочі зошити відрізняються відсутністю великого текстового навчального матеріалу; наявністю значної кількості різноманітних завдань, що стимулюють пізнавальну діяльність; системою орієнтирів, що дають змогу сконцентрувати увагу на сутності навчального матеріалу; за дидактичними функціями робочі зошити відрізняються від
інших засобів навчання переважанням функцій закріплення та самоконтролю й самоосвіти.

Доповідач чітко окреслив функції, технологію створення, структуру робочого зошита з друкованою основою.
Аналіз занять з української мови за професійним спрямуванням, на яких використовувалися зошити з друкованою основою, виявив такі зміни: в організації процесу пізнання викладач орієнтується на індивідуально психологічні особливості студентів, здійснював класифікацію завдань відповідно до рівнів навчальних можливостей студентів, яким пропонували для самостійного виконання різнорівневі завдання, надавали диференційовану допомогу, забезпечували системою завдань і використанням елементів «відкритого навчання» розвиток творчого потенціалу. Були виявлені зміни у стосунках між суб’єктами навчально-пізнавальної діяльності: на заняттях створювалася атмосфера довіри, викладач прислухається до студентських думок, виявляє повагу до кожного. Така «відкритість» у ставленні одне до одного сприяла скороченню дистанції, спілкуванню на неформальній основі, встановленню доброзичливих взаємин.
Практика застосування робочих зошитів показала себе з позитивного боку. Отже, робочі зошити можуть зайняти належне місце у системі вищої освіти і виконувати багатоаспектну роль у підвищенні ефективності навчання за умов їх методично грамотної побудови та використання.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал