Роль лексичного квантора у відтворенні мовної картини світу при перекладі в. Д. Б’ялик



Скачати 124.57 Kb.
Дата конвертації06.12.2016
Розмір124.57 Kb.
РОЛЬ ЛЕКСИЧНОГО КВАНТОРА У ВІДТВОРЕННІ МОВНОЇ КАРТИНИ СВІТУ ПРИ ПЕРЕКЛАДІ
В.Д. Б’ялик
Диференціація мов полягає у розбіжності світобачень, які створюються за допомогою мови, і саме у їх вивченні полягає кінцева мета досліджувань самої мови. Ще В. Гумбольдт писав, що „мова – це світ, який лежить між світом зовнішніх явищ і внутрішнім світом людини” [1, 308]. Це твердження, висловлене В. фон Гумбольдтом ще на початку ХІХ століття, тепер мало у кого викликає сумнів. Однак, не дивлячись на те, що, починаючи з ХХ сторіччя, активно провадяться дослідження „картин світу”, не буде перебільшенням сказати, що загальна теорія зіставлення мовних світобачень ще не створена. Автори, як правило, виділяють той чи інший аспект дослідження картини світу, наводять її типологізацію, пов’язують її із світом образів чи мовним світоутворенням, вказують на її гносеологічну роль у пізнанні та мові, дискутують ступінь адекватності відображення світу у мовній комунікації, тощо [2; 3; 4; 5; 6].

Не заперечуючи важливість проведених наукових пошуковувань, вважаємо, що картина світу є цілісним, глобальним образом світу, результатом усієї духовної активності людини, а не якоїсь із її сторін. Вона (картина світу) як відображення у свідомості людини є вторинним існуванням об’єктивного світу. Картина світу закріплюється та реалізується у своєрідній матеріальній формі. Цією матеріальною формою є мова, яка й виконує функцію об’єктивізації людської свідомості [7, 62-63].

Мовна картина світу (МКС), як відомо, складає частину загальної для носіїв апперцепційної бази і втілює когнітивний рівень асоціативно-вербальної мережі [ 8 ].Вона ніколи не є повним відображенням реального світу, але лише його репрезентацією. З іншого боку, МКС значною мірою зумовлена особливостями національного менталітету [ 9 ]. Як зазначає Ю.М.Караулов « у свідомості людей, які обєднані мовою та історією, існує певний набір текстів, культурних кліше, уявлень і стандартних символів, за якими закріплений відповідний зміст. Ці “одиниці спілкування” і складають національно-культурну пам’ять носіїв даної мови” [8, 196 ]. Що стосується національного менталітету, то його особливості, як відомо, можуть виявлятись тільки в присутності іншого менталітету. Справді, власна картина світу найбільш повно розкривається в процесі міжкультурного спілкування. Значну роль у цьому відіграє лінгвокультурна свідомість[10, 120]. Як зазначає Т.М. Ушакова ядро мовної свідомості є лінгвістичною проекцією буття людини, яка зберігається на протязі її життя, і яка орієнтує його в оточуючій дійсності і складає основу його мовної картини світу [11, 16]. Розкриття ж картини світу забезпечується словом, яке робить можливим врахування всіх релевантних як мовних, так і фонових зв’язків [12, 29].

Функція посередництва слова у відтворенні карини світу разом з її семантико-оцінними компонентами реалізується в лексичному кванторі. Під лексичним квантором розуміють лексичну одиницю (слово, словосполучення), яка корелює з темпорально – просторовою віссю мовного континууму. Лексичний квантор вказує на іманентні для нього особливості (семантичні, прагматичні, комунікативні) в залежності від його співвіднесеності до певного відрізку часової осі мовного розвитку, мовленнєвої ситуації чи лінгвокультурної свідомості. Динаміку розвитку лексичного квантора можна уявити як акт народження нової лексичної одиниці, її входження в лексичну систему та можливе “старіння”, тобто віднесення до історизмів чи архаїзмів. З іншого боку, лексичний квантор є показником та структурним конституентом МКС, яка характерна для певного періоду мовного та суспільного розвитку. Так слово-неологізм, тобто слово, що позначає певний концепт, на певному періоді суспільного та мовного розвитку, втрачає свій статус новизни і входить в лексичний склад мови як канонічна лексична одиниця , яка згодом може перейти в розряд застарілих чи маловживаних слів (історизмів, архаїзмів). (Пор.: gas -mask протигаз- неологізм початку ХХст.; gas -mask протигаз- канонічне слово ХХІст.; Reaganomics Рейганоміка- неологізм 80-р. ХХст.; Reaganomics Рейганоміка -історизм початку ХХІст.)

Динаміка генези лексичного квантора знаходиться у прямій залежності від розвитку концептуальної бази носіїв мови, яка (база) передбачає не тільки концептосферичну структуризацію (категоризацію) МКС, але й врахування лінгвокультурного чи етномовного коду, характерного для цих носіїв, їх національного менталітету. Особливий інтерес викликає відтворення лексичного квантора, який репрезентує одну МКС в МКС текста перекладу.

В сучасній теорії перекладу з дихотомії "вихідний текст : текст перекладу" акцент змінився на відношення "переклад : приймаюча структура" і на вивчення ролі, яку відіграє текст перекладу при введенні формальних і тематичних новацій і варіацій в приймаючу культуру [13, 225].

З іншого боку, переклад розглядається як тип комунікації, а саме як вторинна комунікація, коли присутні три необхідні чинники: вихідний текст (ТО), сам процес перекладу та отримувач. Лексичний квантор тексту оригіналу повинен бути переданий в тексті перекладу як конституент МКС приймаючої культури. Шляхи, способи та особливості його передачі мають неабияке значення як для теорії перекладу, так і для лексикографічної роботи, зокрема, коли це стосується включення лексичних інновацій в лексикографічні джерела.

Метою данного дослідження є встановлення закономірномірностей передачі лексичного квантора у тексті-перекладі (ТП) та встановлення його ролі у відтворенні МКС ТО у приймаючій культурі. Матеріалом послужили тексти перекладів трилогії "Володар перснів" відомого англійського мовознавця та письменника Дж.Р.Р. Толкіна [14; 15; 16], здійснені А.В. Неміровою та О.М. Мокровольским [17; 18; 19; 20]. Вибір матеріалу дослідження не є випадковим. Толкін планував створити міфологію для Англії за зразком скандинавської за посередництвом видуманих ним мов. Але замість національної міфології Дж.Р.Р. Толкін, як вважають деякі дослідники, створив "міфологію" для всього століття. Лінгвіст, фахівець з давньоанглійської та давньоісландської мов, Толкін все життя захоплювався винаходом своїх власних мов і за його словами, відчув, що ці мови потребують для себе світу, в якому вони могли б існувати. Іншими словами ці мови повинні були репрезентувати створену ним міфологічну картину світу. "Володар перснів" перекладений більше, ніж двадцятьма мовами світу. Проте переклад творів Дж.Р.Р. Толкіна є предметом суперечок серед лінгвістів та перекладачів. У світі існує багато праць, присвячених не тільки філософському і літературному, але й лінгвістичному аспекту "Володаря перснів"; в товариствах любителів Толкіна, яких у світі декілька, роками ведуться дискусії, як трактувати ту чи іншу фразу, як перекласти те чи інше ім'я, назву, нещодавно навіть з'явився підручник однієї з мов.

Симптоматично, що за першими перекладами поширилось неправильна вимова самого імені письменника Толкіє(е)н, хоч сам Толкін пояснював, що така вимова була б етимологічно некоректною - прізвище це саксонське і походить від німецького слова “tollkűhn”, що означає “шалений сміливець”.

У своїх творах Дж. Толкін хотів поєднати те бачення світу, яке було притаманне англосаксонському, кельтському, ісландському, норвезькому, фінському епосу. В цій його спробі можна вбачати елемент глобалізації МКС. Тому передача конституента МКС, яким є лексичний квантор в приймаючу культуру складає лінгвістичний інтерес, оскільки надає можливість відслідкувати алгоритми перекладу лексичного квантора із ТО в ТП. Закономірності в перекладі лексичного квантора можуть в подальшому слугувати орієнтиром перекладу інноваційних лексичних утворень, що позначають нові контекстуальні конституенти МКС.

Лексичні квантори, що складають МКС в досліджуваних текстах представляють декілька домінантних концептосфер, а саме: власні назви, міри довжини, кореляти темпорально-просторового континууму, креативні авторські лексичні утворення, реалії.

Слід зазначити, що досліджувані українські переклади творів Дж. Р.Р. Толкіна відзначаються тенденцією до адекватності передачі ТО. Адекватним в теорії є той переклад, який справляє на читача таке ж в цілому враження що і ТО із застосуванням засобів рідної мови. Тому головним правилом при перекладі лексичних кванторів з ТО в ТП є дотримування до ТО наскільки це дозволяють особливості української мови і допускати зміни там, де цього вимагає принцип адекватності. До таких змін відносяться: відкидання службових слів (“свій”, “котрий”, тощо), зміна перекладу слів, а іноді і фраз в межах абзацу, злиття або поділ абзаців, додавання вставних слів (“а втім...”, “іноді...”, тощо) для кращої зв’язаності ТП, додавання епітетів для збереження ритміки та стилістики, фонетичної заміни у назвах заради усунення немилозвучності або небажаних асоціацій, тощо. Проте ці зміни в ТП ні в якій мірі не впливають на зміну стилю автора в ТО, який характеризується мінімумом синтаксису, мінімумом епітетів, формулами, які повторюються, і лише зрідка складними насиченими зворотами.

Описуючи події, що відбувалися у прадавні часи автор та перекладачі вважають за необхідне використання лексичних кванторів, які виступають корелятами темпорально-просторової вісі нарративу, і виступають реаліями, які характеризують певний етап історичного розвитку суспільства.

And I”, said Legolas, “will take all the arrows that I can find, for my quiver is empty”.



-А я зберу якнайбільше стріл,- сказав Леголас.-Мій сагайдак порожній.(переклад А.В. Немірової - далі Н.)

-А я,- сказав Леголас,- визбираю стріли, бо сагайдак мій спорожнів. (переклад О.М.Мокровольського – далі М.)



Quickly they searched the bodies of the Orcs, gathering their swords and cloven helms and shields into a heap.

Поспіхом обшукали орків, покидали докупи шаблі, шоломи та щити, що зім’ялись та подекуди луснули.(Н.)

Квапливо обшукали перебитих гублінів і поскидали їхню зброю, потрощені шоломи й щити на купу. (М.)

Taking his axe the Dwarf now cut several branches. These they lashed together with bowstrings and spread their cloaks upon the frame.

Гном зрубав кілька дубових гілок. Гілки перев’язали тятивою від луків, поверх розстелили плащі. (Н.)

Гном зрубав кілька дубових гілок, їх перев’язали тятивами від луків, зверху постелили плащі. (М.)

Співвіднесеність лексичного кантора із певним відрізком просторово-часової вісі спричинена необхідністю відтворення конституентів/ концептів МКС, яка могла би характеризувати певний історичний чи віртуальний період, зображений в ТО.

Така роль лексичного квантора певною мірою наближається до гіпотези просторового представлення форми Дж. Лакоффа [21, 368-369].

Передача лексичного квантора ТО в ТП за допомогою транскрипції/транслітерації характерна для концептів, що репрезентують певні реалії та власні назви

В певних випадках перекладач намагається передати ці концепти в ТП ресурсами мови приймаючої культури шляхом адаптації концептів МКС ТО у ТП. Це може супроводжуватись і певними елементами перекладацької творчості, яке має на меті збереження та синхронізацію авторського стилю та задуму ТО у ТП.

Під адаптацією розуміється етноцентричне пристосування іноземного вихідного тексту до цінностей приймаючої культури, яка передбачає процес скорочення дистанції між ТО і приймаючою культурою, де відбираються творчі функціональні еквіваленти, здатними частково чи повністю скоротити культурну дистанцію і забезпечити розуміння ТО отримувачем [10 ,216].

Lembas!” whispered Pippin. “Lembas. I’ve got some.”

-А є в тебе лембас -запитав Піпін. (М.)

Але в іншому перекладі читаємо:

-А де твої коржики? У мене ще два чи три залишилось. (Н.)

Особливо помітна творча активність перекладача у відтворенні власних назв у ТП, зокрема імен, назв народностей. В перекладах досліджуваних творів, здійснених Мокровольським О.М., зокрема йдеться про нетрадиційні сміливі шляхи передачі лексичного квантора ТО в ТП. Так Чорна Башта, яка у більшості перекладів відображена лексемою Барад-Дур, у трактуванні О. Мокровольського стає Бред-Дуром, набуваючи негативної конотації. Таким же чином народність орки витлумачена як урки. Перекладач припускає, що Чорний князь міг створити вурків – вуркаганів-злодюг-бандитів, які, власне і не люди, а особлива нелюдська порода.



Many Orcs lay slain, piled all about him at his feet.

Навколо були розкидані тіла порубаних орків. (Н.)

Але:


Купами коло нього лежали трупи урків. (М.)

І на противагу всьому тому бред-дурові ошалілого зла–прокляття ім’я Фродового слуги Sаmwise перекладач тлумачить як Щиросерд, скорочено Щир, бо саме це воно й означає по-англійському, хоча в інших перекладах воно транскрибується просто як Сем, не перекладаючись, це ім’я не можна вважати похідним від імені Самуїл.

Alas! An ill fate is on me this day, and all that I do go amiss. Where is Sam?”

-Горе мені! Що б я нині не робив – усе не вдається... Ось і Сема ніде не видно. (Н.)

Але:


-Горе ж мені. Щось лихе мені сьогодні перебиває все... І Щир десь подівся. (М.)

Переклад власних назв з ТО в ТП відображає тенденцію до адаптації лексичного квантора ТО в ТП із збереженням стилістичних та емотивних його характеристик



The Ent I am, you might say, in your manner of speaking. Fangorn is my name according to some, Treebeard other make it. Treebeard will do.

Одні звуть мене Фангорном, інші – Древесом. І ви мене можете називати Древес (Н.).

Називають мене Фангорном, а ще –Древленом. І ви можете казати на мене Древлен.(М.)

Strider is too poor a name, son of Arathorn he said. Wingfoot I name you.

-Блукач-надто скромне прізвисько для тебе, сине Арахорна! Я б скоріше прозвав тебе Літуном! (Н.)

-Обійдисвіт – надто скромне прізвисько для тебе, сину Араторна! –із захватом вигукнув Еомер. – Я б назвав тебе Облетисвіт... (М.)

Як видно із наведених прикладів лексичний квантор ТО може характеризуватись деякими розбіжностями окремих конотаційних, денотативних ознак, проте це ні в якій мірі не спотворює зміст лексичного квантора ТО переданого в ТП, що підтверджує думку О.В. Падучевої стосовно того, що „кожній концептуалізації відповідає своє висловлювання” [22, 156]. Онтологічна природа перекладу пов’язана не тільки з необмеженою кількістю різних перекладів одного і того ж тексту, але із його функцією самостійного відтворення в рамках приймаючої культури. Переклади трилогії „Володар перснів” характеризуються значною кількістю випадків, коли в ТП реалізується етномовний компонент приймаючої культури, якому притаманні високі стилістично-емоційні параметри. Так нейтральне слово “curse” в ТО замінюється словосполученням „сто болячок” чи словом „кляті ” у ТП, які можуть містити більш стилістично-емоційне навантаження, ніж “curse”

Curse the Isengarders!”

-Сто болячок у бік сарумановим підлабузникам. (Н.)

-У кляті Саруманові лакузи. (М.)

Curse you, you filthy little vermin! He hissed.

-Підлі недоростки. –засичав він. (Н.)

-Ах ви ж кляті куцепердики.(М.)

Порівняйте:



Orders, said a third voice in a deep growl.”Kill all but NOT the Halflings: they are to be brought back ALIVE as quickly as possible.

-Є наказ, - втрутився третій голос, хрипкий і низький.- Усіх убити, недомірків узяти живцем та доставити не гаючи часу. (Н.)

-Такий наказ,- прогарчав інший. – Убивати всіх, КРІМ дрібнолюдків, а їх приставити якомога швидше, і то ЖИВИХ! (М.)

Put those Halflings down! – ordered Ugluk.

-Недоростків покласти! – наказав Углук. (Н.)

-Недомірків на землю! – звелів Углук. (М.)

Let us hope that he did not pay too dearly for his boldness”, said Legolas.



-Тільки б напіврослик не поплатився за свою сміливість. (Н.)

Відтворення авторського стилю у МКС твору є результатом використання лексичних кванторів, які характеризуються неординарністю словоутворення.



There was a quarrel, I guess.

-Швидше всього вони пересварилися між собою. – виснував Арагорн. (М.)

(тут виснував – дійшов висновку – В.Б.)



Hobbits go light, and their footprints are not easy even for a Ranger to read, but not far from the top a spring crossed the path, and in the wet earth he saw what he was seeking.

У гобітів легка хода, і навіть Слідопитові важко відшукати їхні сліди; однак неподалік від вершини пагорба стежку перетинав струмок, і на вогкій землі Арагорн нарешті вгледів те, що шукав. (Н.)

Легка у гобітів хода! Навіть слідоглядові Арагорну довелося чимало понагинатися, поки зовсім недалеко від вершини, там, де стежку перетинав струмок, назорив у вогкій землі те, що шукав. (М.)

Звичайно в короткому аналізі особливостей передачі лексичного квантора ТО в ТП, неможливо охопити всі аспекти функціонування лексичного квантора в МКС. Але без сумніву лексичний квантор є важливим елементом структури МКС і сприяє відтворенню МКС ТО в ТП в результаті перекладацької діяльності за умови збереження етномовного компонента та його адаптації до приймаючої культури.


SUMMARY
The article considers the peculiarities of rendering the lexical quantor in the target text (TT) and its role in reproducing the linguistic world view (LWV) of the source text (ST) in the recipient culture. “The Lord of the Rings” by J.R.R. Tolkien translated by A. Nemirova and O. Mokrovolski has been used as the material of the research.

It has been proved that the lexical quantor is an essential element of LWV and contributes to its reproducing in ST in the process of translation provided ethnocultural component is preserved or adapted in the recipient culture.
Список літератури


  1. Гумбольдт В. О сравнительном изучении языков применительно к различным эпохам их развития // Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1994- С.307-323.

Маковский М.М. „Картина мира” и миры образов (лингвокульторологические этюды) // Вопросы языкознания, М., 1992.- №6.- С.36-53.

Радченко О.А. Языковая картина мира или языковое миросозидание? (К вопросу о постулатах Й.Л. Вейсгербера) -Изв. АН СССР Серия литература и языкознание, М., 1990. Т.49- №5- С.444-450.

Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познание и языке. Отв. ред. Шахнарович А.М.- М.: Наука, 1990.-107с.

Анисимова Р.В. Отражение категории времени как одного из элементов картины мира // Сб. науч. тр. Моск. гос. пед. ин-т иностр. языков им. М.Тореза, М., 1989.-Вып. 341.-С.66-71.

Харитонова И.Я., Иванова Л.А. Степень адекватности отражения мира в языковой коммуникации. // Вісник Харк. ун-ту, Харків, 1989. - №339.-С.19-23.

Б’ялик В.Д. Проблема категоризації неологічної картини світу // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Вип. 188-189. Германська філологія. Збірник наукових праць. Чернівці Рута, 2004.- С.62-72.

Караулов Ю.Н. Показатели национального менталитета ассоциативно-вербальной сети // Языковое сознание и образ мира / Под.ред. Уфимцевой Н.В. М.: РАН, 2000. - С.191-207.

Корнилов О.А. Языковая картина мира как производные национальных менталитетов. 2-изд. испр. и доп.- М.:ЧеРо, 2003.- 349с.

Денисова Г.В. В мире интертекста: язык, память, перевод.- М.: Азбуковник, 2003.-298с.

Ушакова Т.Н. Языковое сознание и принципы его исследования // Языковое сознание и образ мира. / Под.ред. Уфимцевой Н.В. М.: РАН, 2000. - С.13-23.

Залевская А.А. Вопросы теории и практики межкультурных исследований // Этнокультурная специфика языкового сознания / Под.ред. Уфимцевой Н.В. М.:1996.- С.23-29.

Even-Zohar I. La posizione della letteratura tradotta all’interno del polisistema letterario // Teorie contemporanee della traduzione / Ed. Nergaard S. Milano: Bompiani, 1995. - P. 225-238.

Tolkien J.R.R. The Lords of the Rings. Part 1. –London: Harper Collins, 1993.-398p.

Tolkien J.R.R. The Lords of the Rings. Part 2. - London: Harper Collins, 1993. -271p.

Tolkien J.R.R. The Lords of the Rings. Part 3. - London: Harper Collins, 1993. -270p.

Толкієн Дж.Р.Р. Володар перснів. Дві вежі. Харків: Фоліо, 2003.-319с.

Толкін Дж.Р.Р. Володар перснів. Перстень з Мордору. К.: Школа,- 2002.- 398с.

Толкін Дж.Р.Р. Володар перснів. Дві твердині. К.: Школа,- 2002.- 271с.

Толкін Дж.Р.Р. Володар перснів. Повернення короля. Школа,- 2002.-270с.

Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении.- М.: Языки славянской культуры, 2004 -792 с.



Падучева Е.В. Динамические модели в семантике лексики.- М.: Языки славянской культуры, 2004 – 608 с.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал