Робота консультативного пункту Графік роботи консультативного центру



Сторінка6/6
Дата конвертації16.12.2016
Розмір1.43 Mb.
1   2   3   4   5   6

Дидактичні завдання
· Завжди розробляються дорослими; 
· Вони спрямовані на формування принципово нових знань і розвиток логічних структур мислення; 
· Ускладнюються на кожному новому етапі; 
· Тісно пов'язані з ігровими діями і правилами; 
· Видаються через ігрову завдання і усвідомлюються дітьми. 
Правила строго зафіксовані, визначають спосіб, порядок, послідовність дій за правилом. 
Ігрові дії дозволяють реалізувати дидактичну задачу через ігрову. 
Результати гри завершення ігрової дії чи виграш. 
У логіко-математичних іграх і вправах використовуються спеціальний структурований матеріал, що дозволяє наочно уявити абстрактні поняття і відносини між ними
Спеціально структурований матеріал: 
· Геометричні форми (обручі, геометричні блоки); 
· Схеми; 
· Схеми-правила (ланцюжки фігур); 
· Схеми функції (обчислювальні машини); 
· Схеми операції (шахова дошка). 
Отже, педагогічні можливості дидактичної гри дуже великі. Гра розвиває всі сторони особистості дитини, активізує приховані інтелектуальні можливості дітей. 

Логіко-математичні ігри як засіб активізації навчання математики

Інтерес до математики у старших дошкільників підтримується цікавістю самих задач, питань, завдань. Говорячи про цікавості, ми маємо на увазі не розвага дітей порожніми забавами, а цікавість змісту математичних завдань. Педагогічно виправдана цікавість має на меті привернути увагу дітей, підсилити його, активізувати їх розумову діяльність. Цікавість в цьому сенсі завжди несе елементи дотепності, ігрового настрою, святковості. Цікавість служить основою для проникнення в свідомість хлопців почуття прекрасного в самій математиці. Цікавість характеризується наявністю легкого і розумного гумору в змісті математичних завдань, в їх оформленні, у несподіваній розв'язці при виконанні цих завдань. Гумор повинен бути доступний розумінню дітей. Тому вихователі домагаються від самих дітей дохідливого роз'яснення сутності легких задач-жартів, веселих положень, в яких іноді виявляються учні під час ігор, тобто домагаються розуміння сутності самого гумору і його нешкідливості. Почуття гумору звичайно проявляється тоді, коли знаходять окремі веселі риски в різних ситуаціях. Почуття гумору, якщо ним володіє людина, зм'якшує сприйняття окремих невдач в обстановці, що склалася. Легкий гумор повинен бути добрим, створювати бадьорий, піднесений настрій. 


Атмосфера легкого гумору створюється шляхом включення в заняття задач-розповідей, завдань героїв веселих дитячих казок, включення задач-жартів, шляхом створення ігрових ситуацій та веселих змагань. 
а) Дидактична гра як засіб навчання математики
На уроках математики велике місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких сприяє або розвитку окремих розумових операцій, або освоєння обчислювальних прийомів, навичок в швидкості рахунку. Цілеспрямоване включення гри підвищує інтерес дітей до занять, посилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації призводить до того, що діти, захоплені грою, непомітно для себе і без особливих зусиль і напруги набувають певні знання, вміння і навички.

У старшому дошкільному віці у дітей сильна потреба в грі, тому вихователі дитячого саду включають її в уроки математики. Гра робить уроки емоційно насиченими, вносить бадьорий настрій в дитячий колектив, допомагає естетично сприймати ситуацію, пов'язану з математикою. 


Дидактична гра є цінним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. У ній діти охоче долають значні труднощі, тренують свої сили, розвивають здібності і вміння. Вона допомагає зробити будь-який навчальний матеріал захоплюючим, викликає в дітей глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій, полегшує процес засвоєння знань. 
У дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, зіставляє, класифікує предмети за тими чи іншими ознаками, виробляє доступні йому аналіз і синтез, робить узагальнення.
Дидактичні ігри надають можливість розвивати у дітей довільність таких психічних процесів, як увага і пам'ять. Ігрові завдання розвивають у дітей кмітливість, спритність, кмітливість. Багато хто з них вимагають вміння побудувати висловлювання, судження, умовивід; вимагають не тільки розумових, але і вольових зусиль - організованості, витримки, вміння дотримуватися правил гри, підпорядковувати свої інтереси інтересам колективу. 
Проте не всяка гра має істотне освітнє і виховне значення, а лише та, яка набуває характеру пізнавальної діяльності. Дидактична гра навчає характеру зближує нову, пізнавальну діяльність дитини з вже звичною для нього, полегшуючи перехід від гри до серйозної розумової роботи. 
Дидактичні ігри особливо необхідні у навчанні та вихованні дітей шестирічного віку. У них вдається сконцентрувати увагу навіть самих інертних дітей. Спочатку діти проявляють інтерес тільки до гри, а потім і до того навчального матеріалу, без якого гра неможлива. Щоб зберегти саму природу гри і в той же час успішно здійснювати навчання хлопців математики, необхідні гри особливого роду. Вони повинні бути організовані так, щоб у них: по-перше, як способу виконання ігрових дій виникала об'єктивна необхідність у практичному застосуванні рахунку, по-друге, зміст гри і практичні дії були б цікавими і надавали можливість для прояву самостійності та ініціативи дітей. 
б) Логічні вправи на заняттях математики. 
Логічні вправи являють собою один із засобів, за допомогою якого відбувається формування у дітей правильного мислення. Коли говорять про логічне мислення, то мають на увазі мислення, за змістом знаходиться в повній відповідності з об'єктивною реальністю. 
Логічні вправи дозволяють на доступному дітям математичному матеріалі, в опорі на життєвий досвід будувати правильні судження без попереднього теоретичного освоєння самих законів і правил логіки. 
У процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати математичні об'єкти, виконувати найпростіші види аналізу і синтезу, встановлювати зв'язки між родовими і видовими поняттями. 
Найчастіше пропоновані дітям логічні вправи не вимагають обчислень, а лише змушують дітей виконувати правильні судження та наводити нескладні докази. Самі ж вправи носять цікавий характер, тому вони сприяють виникненню інтересу у дітей до процесу розумової діяльності. А це одна з кардинальних завдань навчально-виховного процесу старших дошкільників. 
Внаслідок того, що логічні вправи являють собою вправи в розумовій діяльності, а мислення старших дошкільників в основному конкретне, образне, то на уроках я застосовую наочність. Залежно від особливостей вправ в якості наочності застосовують малюнки, креслення, короткі умови задач, записи термінів-понять. Народні загадки завжди служили і служать захоплюючим матеріалом для роздумів. У загадки зазвичай вказуються певні ознаки предмету, за якими відгадують і сам предмет. Загадки - це своєрідні логічні задачі на виявлення предмету за деякими його ознаками. Ознаки можуть бути різними. Вони характеризують як якісну, так і кількісну сторону предмета. Для уроків математики підбираються такі загадки, в яких головним чином за кількісними ознаками поряд з іншими знаходиться сам предмет. Виділення кількісної сторони предмету (абстрагування), а також перебування предмета за кількісними ознаками - корисні та цікаві логіко-математичні вправи. 
в) Роль сюжетно-рольової гри в процесі навчання математики. 
Серед математичних ігор для дітей є і сюжетно-рольові. Сюжетно-рольові ігри можна позначити як творчі. Їх основна відмінність від інших ігор полягає в самостійності створення сюжету і правил гри та їх виконання. Найбільш притягальну силу для старших дошкільнят мають ті ролі, які дають їм можливість проявляти високі моральні якості особистості: чесність, сміливість, товариство, спритність, дотепність, кмітливість. Тому такі ігри сприяють не тільки виробленню окремих математичних навичок, а й гостроти і логічності думки. Зокрема, гра сприяє вихованню дисциплінованості, тому що будь-яка гра проводиться за відповідними правилами. Включаючись у гру, дитина виконує певні правила, при цьому він підкоряється самим правилам не з примусу, а цілком добровільно, інакше не буде гри. А виконання правил буває пов'язано з подоланням труднощів, з проявом наполегливості [8, с. 59]. 
Однак, незважаючи на всю важливість і значення гри в процесі уроку, вона не самоціль, а засіб для розвитку інтересу до математики. Математична сторона змісту гри завжди повинна чітко висуватися на передній план. Тільки тоді вона буде виконувати свою роль у математичному розвитку дітей і вихованні інтересу їх до математики. 
У дидактиці є різноманітні розвиваючі матеріали. Найбільш ефективним посібником є ​​логічні блоки, розроблені угорським психологом і математикомДьенеша, для розвитку раннього логічного мислення і для підготовки дітей до засвоєння математики. Блоки Дьенеша представляють собою набір геометричних фігур, який складається з 48 об'ємних фігур, різних за формою (кола, квадрати, прямокутники, трикутники), за кольором (жовті, сині, червоні), розміру (великі й маленькі) по товщині (товсті і тонкі ). Тобто, кожна фігура характеризується чотирма властивостями: кольором, формою, розміром, товщиною. У наборі навіть немає двох фігур, однакових за всіма властивостями. У своїй практиці вихователі дитячих садів використовують в основному плоскі геометричні фігури. Весь комплекс ігор та вправ з блоками Дьенеша - це довга інтелектуальна сходи, а самі ігри та вправи - її сходинки. На кожну з цих сходинок дитина повинна встати. Логічні блоки допомагають дитині опанувати розумовими операціями і діями, до них відносяться: виявлення властивостей, їх порівняння, класифікація, узагальнення, кодування і декодування, а так само логічні операції [4, с. 31]. 
Крім того, блоки можуть закладати в свідомість дітей початок алгоритмічної культури мислення, розвивати у дітей здатність діяти в умі, освоювати подання про числа і геометричні фігури, просторову орієнтацію. 
У процесі різноманітних дій з блоками діти спочатку освоюють уміння виявляти і абстрагувати в предметах одна властивість (колір, форму, розмір, товщину), порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети по одному з цих властивостей. Потім вони оволодівають уміннями аналізувати, порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети відразу по двох властивостями (кольором і формою, формою і розміром, розміром і товщині т.д.), трохи пізніше за трьома (кольором, формою, розміром; формою, розміром, товщині і т.д.) і за чотирма властивостями (кольору, формі, розміру, товщині), при цьому розвиваючи логічне мислення дітей. 
В одному і тому ж вправі можна варіювати правилами виконання завдання з урахуванням можливостей дітей. Наприклад, кілька дітей будують доріжки. Але одній дитині пропонується побудувати доріжку так, щоб поруч не було блоків однакової форми (оперування одним властивістю), іншому - щоб поруч не було однакових за формою і за кольором (оперування відразу двома властивостями). Залежно від рівня розвитку дітей можна використовувати не весь комплекс, а якусь його частину, спочатку блоки різні за формою і за кольором, але однакові за розміром і товщиною, потім різні за формою, кольором і розміром, але однакові по товщині і в Наприкінці повний комплекс фігур. 
Це дуже важливо: чим різноманітнішою матеріал, тим складніше абстрагувати одні властивості від інших, а значить, і порівнювати, і класифікувати, і узагальнювати. 
З логічними блоками дитина виконує різні дії: викладає, міняє місцями, прибирає, ховає, шукає, ділить, а по ходу дії міркує. 
Отже, граючи з блоками, дитина наближається до розуміння складних логічних відносин між множинами. Від гри з абстрактними блоками діти легко переходять до ігор з реальними множинами, з конкретним матеріалом. 

/files/images/0_1fc9a_7b32da43_l.gif

Вчимося читати

Освіта дитини починається з навчання читати і писати. І відбувається це здебільшого в родинному колі. У сім’ї прищеплюються і любов до книг, і отримання задоволеннявідпроцесу читання, і звичка бути постійно з книгою й неможливість існування без неї.

Дитина відчуває духовну єдність із родиною тільки тоді, коли батьки усвідомлюють взаємозв’язок між розвитком молодшого покоління і освітнім рівнем старшого покоління.

Головна відмінність сімейного читання від інших його видів – класного, позакласного та домашнього, полягає у тому, що батьки, використовуючи книгу, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.

Дитина вчиться спочатку слухати книгу, потім перегортати сторінки, запам’ятовувати слова, які бачить або чує. Читання дає їй і багато чого іншого: можливість посміятися та поплакати разом, навчитися не розгублюватися в життєвих різноманітних ситуаціях – а це саме те, що кожна дитина повинна вміти.

Ось чому ми, бібліотекарі, звертаємося до вас, батьків: тільки спільнимизусиллями ми зможемо відродити гарну традицію сімейного читання, тільки ви станете запорукою успішності ваших дітей, якщо надасте їм можливість долучитися до світових книжкових скарбів, що зберігає бібліотека.



Книга – великий вчитель і друг, без неї неможливий гармонійний розвиток людини.Вона формує не тільки пам’ять, інтелект, але й уяву, моральне і духовне обличчя кожного з нас. «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу, хто ти», – так можна перефразувати мудрий вислів.

Читання – це двигун пізнання життя, без нього людина позбавляється чогось дуже важливого, тьмяніє, мертвіє і наповнюється порожнечею. Книга, особливо розумна і добра, додає оптимізму і вчить міркувати, змінює життя і перетворює простір.

Але як все це пояснити своїй дитині, якому замість читання хочеться побігати у дворі з футбольним м’ячем або посидіти біля екрана телевізора і комп’ютера?

Нічого не маю проти футбольних м’ячів, ракеток, скакалок, кросівок і спортивних костюмів. Свіже повітря, здоровий сон після доброї прогулянки, рухливі ігри – це чудово! Але якщо єдиним способом пізнання світу для вашої дитини стають бойовики, серіали та комп’ютерні ігри, мабуть, пора бити на сполох.

Як навчити дитину читати

Часто доводиться чути від матусь про те, що змусити сина чи дочку почитати книгу буває практично неможливо. Ось кілька порад як навчити дитину читати, користуючись якими проблема відсутності бажання читати перетвориться для Вас в іншу: відірвати від читання можна тільки з допомогою великої палиці.



Ігри з книгою

Гра – основний спосіб освоєння навколишнього світу і існування дитини приблизно до 9-10 річного віку. Ігри формують звички, інтереси і моральні орієнтири. У грі немає жодного примусу, навпаки, дуже висока мотивація і емоційна насиченість інформації. Тому те, що засвоєно в грі, надійно закріплюється у свідомості і входить до золотого запас вашої дитини.



Найпростіші ігри з книгою:

Озвучування” – це розглядання картинок з самими маленькими дітьми та їх звуковий супровід. Дитині дуже подобається мукати, як корова, нявкати, гавкати, шипіти. Дуже важливо і самому грати всією душею, щоб емоційно залучатися до процесу. Тоді контакт і задоволення будуть повними.

Гра в хованки” – ще одна цікава форма ігрової діяльності, що розвиває уважність. Ослик загубився, йшов, йшов по лісу і заблукав, давай-но його знайдемо. Ви побачите, з яким захопленням виявить ваша дитина цього ослика на самій останній сторінці книги. Тільки якщо ви теж будете брати участь у цьому процесі і коментувати ваші довгі і наполегливі пошуки. Варіанти хованок можуть бути найрізноманітніш і. Все залежить від вашої фантазії. Ви можете шукати щось певного кольору, розміру, форми. Таким чином розширюючи кругозір дитини, згодом, коли почнете вивчати букви, можна зіграти в хованки з літерою “А” та ін

Копіювання картинки” – це дуже цікава гра, яка змушує вашого малюка уважно вдивлятися в зображене. Ви разом з дитиною зображує в особах і за допомогою предметів те, що зображено на картинках. Ви не просто коментуєте те, що відбувається, а як ніби весь час звертаєтеся до тексту книги: “Подивимося, що там написано далі про Ведмежати, тут сказано, що він дуже розвеселився. Як, по-твоєму, сміється наш ведмедик? Молодець! Дуже здорово! А потім він присів на пеньок.” І т.д. Потрібно весь час провокувати малюка, щоб він заглянув в книгу. Вона повинна стати йому другом, і не просто другом, а найулюбленішим і цікавим. Дуже часто в процесі такої гри дитина вчиться творити книгу самостійно, він сам придумує сценарій. Заохочуйте подібні прояви. Це безцінний досвід його самостійної творчої залученості в процес читання. На зображенні не завжди зображено саме те, що написано в книзі. Тому більшість картинок ви маєте можливість відтворити самостійно разом з дитиною, спираючись на текст.

Ілюстрування книги” – ця гра підійде дорослим дітям, які ще не вміють читати, але вже вміють малювати. Прочитайте якийсь епізод і попросіть свою дитину намалювати його. Чим молодший ваш ілюстратор, тим більша допомога йому буде потрібна. Але не захоплюйтеся. Було б помилкою самому схопити пензлі і фарби і почати малювати за маленького художника. У вас, звичайно, вийде набагато краще. Але користь від такого малюнка мінімальна.

Складні ігри починаються тоді, коли прості вже освоєні і стали нецікаві. У міру дорослішання малюка, можна ускладнювати його спілкування з книгою.

Гра в Карлсона” або в Червону Шапочку, Сірого вовка, кота Матроскіна і т.д. – це спільне фантазування і програвання у повсякденному житті придуманих вами епізодів з життя улюблених героїв. Ваша дитина може стати на якийсь час дерев’яним хлопчиком Буратіно і буде прибирати за собою іграшки в смугастому ковпачку. Йому доведеться навчитися рухатися, як Буратіно, як ніби він дерев’яний. Все повинно бути гранично достовірним, інакше гра втрачає сенс. До речі, ці ігри дають вам можливість використовувати зацікавленість дитини і навчити його одягатися, акуратно прибирати за собою, чистити зуби і т.д. ви можете грати в улюблених героїв і в трамваї, і на дачі, і в магазині. Не забувайте весь час “радитись” з улюбленою книжкою. Вона повинна бути під рукою. Ви продовжуєте читати її разом з дитиною. Захоплюватися цією грою не варто, тому що дитина, ідентифікуючи себе з Буратіно, котом у чоботях або ще ким-небудь, може відірватися від дійсності і забути хто він насправді. Тому іноді побути Буратіно доведеться і вам.

Створення казки” – гра, яка вам сподобається, але потребує певних творчих здібностей. Писати казки не так-то просто, але надзвичайно цікаво. Якщо у вас є комп’ютер, ви можете надрукувати казку, забезпечити її ілюстраціями. І хай ваше чадо активно бере участь в цьому процесі. Але краще створювати книгу вручну. Кожен день по сторінці. Дбайливо зберігайте ці алмази творчої активності дитини. У процесі створення книги дедалі більша частка участі повинна припадати на нього. Коли він навчиться писати, постарайтеся мінімально брати участь в цьому.

Якщо ви не змогли зацікавити малюка, ніколи не примушуйте його грати насильно. Такі дії можуть тільки нашкодити йому і не принесуть ні задоволення, ні користі.

І весь цей час читайте дитині розумні і гарні книжки!



Вчимося читати

Як навчити дитину читати і не травмувати при цьому психіку, не змушувати, не підганяти, а навпаки, викликати інтерес і бажання? Якщо ви активно грали з малюком, залучаючи при цьому книгу, то це значно полегшить завдання.

Пам’ятайте про формування у дитини нетерплячого бажання нарешті навчитися самостійно проникати в захоплюючий світ книги: “Як добре вміти читати, не треба до мами приставати, не треба бабусю просити …”

Але перші невдалі досліди можуть начисто відбити бажання. Він розуміє, що навчитися читати не так-то легко і з працею повторює спроби. Ще літери вивчити туди-сюди. А ось з’єднати їх у слова і прочитати, а потім зрозуміти, що ти прочитав – це досить важко. Але поступово ви подолаєте і цю трудність.

Вчіться читати в грі. Існує багато методик навчання читання. Але головне, про що ви повинні пам’ятати, не примушуйте себе і малюка. Не перетворюйте це в неприємний обов’язок, не порівнюйте свою дитину з сусідським хлопчиком, який давно сам читає, ні в якому разі не лайте, якщо щось не виходить. Це тільки загальмує процес. Тут вам знадобляться терпіння, любов, послідовність, фантазія. Можна процес навчання обіграти, перетворити на свято, в захоплюючу гру. Нехай вона буде коротенькою, але щоденною і дієвою.

Дружні хлопці” – модифікацій у цієї гри може бути безліч. У ній букви оживають. Вони друзі і разом становлять слово. Одна буква немов біжить назустріч іншій. І ми вимовляємо, тягнемо звук “Т”, поки він не досягне нового звуку “А”, а потім звуку “К”. А разом вони заговорять і скажуть нам коротеньке слово “так”.

Можна пробувати з’єднувати “друзів” у будь-яку вільну хвилинку. Наприклад, можна займатися цим на кухні, в тролейбусі, малюючи букви на склі, сидячи на дивані. Кілька хвилин невтомного заняття і дитина поступово починає звикати пов’язувати букви в склади, а потім в слова.

Знайди близнят” – гра полягає в тому, що вже прочитаний склад дитина шукає в друкованому тексті. Цікавіше, коли це улюблена книга або просто підвернувся по руку текст газети, журналу, вивіски. Малюк розуміє, що книги бувають різні, не тільки з гарними ілюстраціями. Все це потрібно незмінно супроводжувати вашими коментарями і хвалити за досягнуті успіхи, тоді грати в цю гру цікаво. Обов’язково проговорювати знайдені склади, щоб вони асоціювалися не з двома різними звуками, сказаними роздільно, а з одним. Поступово візуальне звикання до виду складів призведе до автоматичного з’єднанню букв у склади.

Абракадабра” – спробуйте з абракадабри, яка виходить, коли читаєш слово по буквах, скласти слово, щоб зрозуміти сенс зашифрованою записки. Розвідник-слоненя, який не вміє читати, повинен обов’язково зрозуміти завдання центру, щоб виконати секретну місію. Ви побачите, як буде смішно дитині почути зіпсовані невмілим розвідником слова. І як він буде пишатися своєю здатністю допомогти йому. Іноді абракадабри виходять такі смішні, що ви від душі посмієтесь разом зі своїм “слоненям”.



Не змушувати дитину читати

Вже після того, як ваше чадо навчилося самостійно складати букви в склади і слова, пройде ще чимало часу, поки він опанує збігле читання. І це не буде викликати у нього негативних переживань, пов’язаних з повільним відтворенням та розумінням прочитаного. Тому в цей період, окрім його самостійних дослідів, дитина повинна відчувати вашу підтримку.

Продовжуйте читати йому вголос і обговорювати прочитане. Навмисне дочитують до самого цікавого місця і раптом несподівано згадуйте про необхідність терміново відійти в магазин, приготувати вечерю, випрати і т.д. Книгу, природно залишайте на самому видному місці. Рано чи пізно дитина сама потягнеться до неї, щоб дізнатися, що там далі. Можете спровокувати його на це, якщо він не здогадується. Висловте зацікавленість у долі героїв книги і здивуєтеся, що він до цих пір сам не дочитав її. А якщо дочитав, обов’язково похваліть і попросіть переказати цікавить вас епізод. Тільки щиро цікавтеся. Він повинен розуміти, що це не обов’язок, що його не змушують, що це він сам. І тому молодець!

Істина, яку потрібно засвоїти – це ніколи не змушувати! Навпаки, можна запропонувати таку мотивацію: “Якщо ти прибереш зі столу, я дозволю тобі перед сном трохи почитати.”



Читання – це пізнання, задоволення, розвиток. Коли ви самі розумієте це, не треба читати на цю тему моралі синові або доньці. Тому що ваш приклад виявляється є дуже заразливим!

/files/images/0_1fc9a_7b32da43_l.gif

Звукова культура мовлення

У світі звуків
Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно місить цілий ряд важливих компонентів : чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих, настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються : «Чому ж досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти - вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади. Які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі види неправильної вимови : пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.
Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

Поради батькам
• Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
• Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.
• Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.
• Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.
• Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

За законами граматики

Оволодіти граматичною будовою мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати іменники з іншими частинами мови в роді, числі та відмінку, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому, вживати прийменники, сполучники, будувати складнопідрядні і складносурядні речення.
З раннього віку дитина має засвоїти граматичні значення слів рідної мови, без цього вона не може розуміти мовлення. Щоб дитина засвоїла граматично-правильне мовлення - дорослі мають правильно говорити. 
Найтиповіші помилки у мовленні дітей такі : 
- граматичні помилки словотворення;
  - граматичні помилки у словозміні.
Граматичні помилки у дитячому мовленні - це закономірне явище в процесі засвоєння мови, і причинами їх є вплив неправильного мовлення оточення, педагогічна занедбаність мовлення.
Граматичні помилки у мовленні дітей потрібно одразу виправляти.

Поради батькам
• Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.
• Своєчасно виправляйте граматичні помилки.
• Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.
• У двомовних сім'ях завжди звертайте увагу на те, якою мовою говорить ваша дитина, виправляйте помилки двомовності.
Монолог чи діалог
Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання, звертатися із запитанням? Чи вміє логічно і послідовно розповісти про свою діяльність, бачене, почуте, пережите? А як розвинена у неї фантазія? Чи складає сама розповіді, казки? Усі ці мовленнєві навички дуже потрібні будуть вашій дитині в школі. Усне мовлення людини існує у двох формах : діалогічній і монологічній. Змалку дитині варто спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками враженнями і переживаннями. У сім'ї цю потребу можна задовольнити через індивідуальні розмови та бесіди з малюком. Розмова дорослих з дитиною має особливе значення, вона впливає на розвиток мовлення і загальний розумовий розвиток. Діти, з якими батьки багато і вдумливо говорять, розвиваються швидше і мають правильне мовлення.
Поради батькам
• Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.
• Пам'ятайте, що головними й провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.
• Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краща?», «Чия розповідь краща?» з участю всіх членів сім'ї.
• Не забудьте записати в зошит чи на магнітофон розповіді і казки вашої дитини.
Мовлення дорослих - взірець для наслідування
Мовлення дорослих - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно, якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих. У розвитку мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.

Поради батькам
• Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки.
• Пам'ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.
• Правильне мовлення - запорука успішного навчання в школі.

/files/images/0_1fc9a_7b32da43_l.gif

ПРИЩЕПЛЕННЯ КУЛЬТУРНО-ПГІЄНІЧНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ

Прищеплення гігієнічних правил досягає мети, якщо підкріплюється особистим прикладом батьків та інших членів сім’ї. Дитину потрібно так виховати, щоб гігієнічні процедури стали для неї внутрішньою потребою. Поняття «особиста гігієна» містить турботу про чистоту тіла, ліжка, одягу і взуття, дотримання режиму дня, а також гігієну сну, відпочинку, їжі.

Ретельний догляд за зубами і порожниною рота - важлива умова збереження здоров’я дошкільника. До 3 років у дитини прорізуються всі молочні зуби (їх 20), у подальші 7-14 років відбувається повна заміна молочних зубів на постійні. Неправильний догляд за молочними зубами призводить до ураження їх карієсом: зуби чорнішають, руйнуються. Карієс молочних зубів може переходити на зуби постійні.

Фахівці рекомендують із дворічного віку привчати дітей чистити зуби зубною щіткою без пасти, а з 3 років – із пастою. Для дітей-дошкільників випускають гігієнічні пасти з приємним ароматом і красивим зовнішнім оформленням. У дитячій зубній щітці відстань між пучками щетини складає 1-2 мм, а довжина щетинистої частини повинна відповідати загальній ширині 3 зубів (різців) дитини.

Необхідно навчити дитину чистити зуби таким чином, щоб очищалися передня і задня поверхні зубів, а також їх ділянки для різання та жування. Для звільнення від залишків їжі міжзубних щілин дитина повинна здійснювати щіткою вертикальні рухи: під час очищення верхніх зубів – зверху вниз, нижніх – від низу до верху. Чистити зуби слід уранці (перед їжею) та ввечері (перед сном). У кожної дитини повинна бути своя зубна щітка, що відрізняється за кольором від щіток решти дітей і дорослих. Вона зберігається у вертикальному положенні в чашці, якою дитина користується під час чищення зубів. Щодня зубну щітку ретельно промивають теплою водою, заздалегідь намиливши. Після чищення зубів дитина двічі-тричі ретельно прополоскує рот теплою водою. Це необхідно робити і після кожного вживання їжі.

Для того, щоб уберегти дітей від інфікування, не потрібно цілувати їх у губи. Це особливо небезпечно, якщо дорослі страждають на хронічні запалення горла, ясен, мигдалин, карієсу зубів. Не можна допускати, щоб дитина звикала гризти нігті, колупатися пальцем у носі, облизувати пальці після їжі. Це не тільки непривабливо, але й негігієнічно.

Деякі звички спричиняють порушення правильного формування зубів і щелеп у дитини: смоктання пальців або язика, прикушування губ або щік, дихання через рот, підкладення під час сну руки під щоку.З цими звичками необхідно боротися, а найкраще -попереджати їх.

Правильно вихована дитина без нагадування миє руки перед їжею і після відвідування туалету, не їсть підняті з підлоги хліб, печиво, яблуко та інші продукти. Вона не їсть немиті фрукти й овочі, не бере їх брудними руками або в рукавичках.

Сім’я повинна виховувати у дошкільника міцні навички щодо підтримання чистоти тіла, і перш за все – обличчя, рук і ніг. Зранку та ввечері дитина обов’язково миє проточною водою обличчя, шию, руки. Спочатку вона ретельно миє руки: змочує їх теплою водою, намилює, а потім змиває мило, повторюючи цю процедуру двічі-тричі. Потім уже чистими руками вона вмиває обличчя і шию з милом. Увечері після миття рук, обличчя і шиї дошкільник повинен вимити і ноги, потім потрібно ще раз вимити руки. Для дитини виділяються два рушники: один - для обличчя і рук, другий - для ніг. З гігієнічної точки зору неприпустимо, щоб діти вмивалися в тазу, оскільки можливим є інфікування очей, вух, слизистої оболонки носа, шкіри, обличчя.

     Раз на тиждень дітей купають у гарячій воді (35-37 °С) із милом. Краще користуватися душем, але за відсутності такої можливості дитину купають у ванні, завершуючи процедуру обмиванням чистою теплою водою. Після купання нігті рук і ніг підстригають. Дівчаткам, які мають жирне волосся, голову миють раз на 5-6 днів, сухе – раз на 7 днів. Зранку та ввечері дівчаток розчісують окремим гребінцем.



/files/images/0_1fc9a_7b32da43_l.gif

Формування здорового способу життя

Важливість виховання здорового способу життя у дітей обумовлена розумінням, що лише з самого раннього дитинства можна прищепити основні знання, навички і звички з охорони здоров’я, які згодом перетворяться у важливий компонент загальної культури людини і вплинуть на формування здорового способу життя усього суспільства. Саме у дошкільному віці закладається майбутній потенціал здоров’я, це найважливіший час для виховання здорового способу життя. Діти дошкільного віку вже здатні розуміти й усвідомлювати залежність стану здоров’я від способу життя.

Під час проведення дослідження з проблеми формування здорового способу життя дітей дошкільного віку ми переконалися, що часто-густо родинне виховання й виховання дітей у дошкільних навчальних закладах існують як дві окремі ланки: вдома дитина інколи дістає одні настанови, зразки поведінки, а в дитячому садку – інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими, але не завжди розуміють залежність стану здоров’я від способу життя. Результати анкетувань довели, що лише 20% батьків приділяють певну увагу в сім’ях формуванню здорового способу життя дітей, 30% батьків вважають, що приклад дорослих у цьому питанні – першооснова, але майже 68% батьків мають недостатній рівень педагогічної валеологічної культури.

Система роботи з підвищення педагогічної культури батьків з основ здорового способу життя здійснюється через колективні, індивідуальні та наочні форми роботи. Сюди входять бесіди, консультації, відвідування сімей, запрошування батьків до дошкільного закладу, індивідуальні пам’ятки, поради, бюлетені, папки-пересувки, альбоми-естафети, батьківські збори, групові консультації, лекторії педагогічних знань, школи молодих батьків, семінари-практикуми, батьківські конференції, фестивалі, стінгазети, практичні рекомендації для батьків з питань здорового способу життя.

Практика свідчить, що одним із головних шляхів підвищення взаємодії дошкільного навчального закладу і сім’ї є використання нетрадиційних форм і засобів роботи з батьками щодо формування здорового способу життя дошкільників. Серед них – функціонування консультативних пунктів з проблеми валеологічного виховання, конференції батьків з обміну досвідом щодо організації раціонального дозвілля дітей, рухового режиму, оптимального харчування, семінарів-практикумів з відродження національних традицій валеологічного змісту в родинах.

Засідання дискусійних клубів передбачають різноманітну тематику та форми роботи, серед яких: лекція-консультація “Народна педагогіка про здоровий спосіб життя”, дискусія “Роль батьків у формуванні і зміцненні здоров’я дітей”, вечір запитань і відповідей “Методика валеологічного виховання: принципи та підходи”, батьківський фестиваль “Здорова родина – здорова країна”, круглий стіл “Давайте розберемося спільно, що заважає нашим дітям бути здоровими”, сімейний портрет “Здоровий спосіб життя в нашій сім’ї”, бесіда “Відповідальність батьків за збереження фізичного і психічного здоров’я дітей”.

Ефективною є така форма роботи в ШДС « Пролісок», як зустріч у родинному колі, де здійснюється індивідуальна допомога родинам через консультації валеологічного спрямування, показ, зустріч з лікарями, психологом.

Дуже важливо, щоб кожне повідомлення валеологічного змісту було відкриттям для дитини, дивом, раніше невідомим їй, кликало до самоаналізу, подальшого розвитку. Лише в цьому випадку можна досягти позитивного результату, виробити у малюків чітке і постійне бажання бути здоровими, спритними, бадьорими, веселими, зробити здоров’я предметом постійного піклування дитини, а не лише батьків. Дитина навчається аналізувати кожне явище, дію з точки зору корисності чи шкідливості, навчається цінувати життя і здоров’я що і є основним завданням дошкільного навчального закладу і сім’ї.



/files/images/0_1fc9a_7b32da43_l.gif

ЛОГІЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ

Логічні блоки, розроблені угорським психологом і математиком Дьенешем для ранньої логічної пропедевтики, і насамперед для підготовки мислення дітей до засвоєння математики.

Дидактичний набір «Логічні блоки» складається із 48 об'ємних геометричних фігур, різних за формою, кольором, розміром і товщині. Таким чином, кожна фігура характеризується чотирма властивостями: кольором, формою , розміром та товщиною. В наборі немає навіть двох фігур, однакових за всіма властивостями.

У процесі різноманітних дій з логічними блоками (розбиття, викладання за певними правилами, перестроювання і ін) діти опановують різними розумовими вміннями, важливими як в плані предматематической підготовки, так і з точки зору загального інтелектуального розвитку. До їх числа відносяться вміння аналізу, абстрагування, порівняння, класифікації, узагальнення, кодування-декодування, а також логічні операції «не», «і», «або». У спеціально розроблених іграх і вправах з блоками у малюків розвиваються елементарні навички алгоритмічної культури мислення, здатність виконувати дії в розумі. З допомогою логічних блоків діти тренують увагу, пам'ять, сприйняття.

Комплект логічних блоків дає можливість вести дітей у їх розвитку від оперування одним властивістю предметів до оперування двома, трьома і чотирма властивостями.

В процесі різних дій з блоками діти спочатку засвоюють вміння виявляти і абстрагувати в предметах властивості(колір, форму, розмір, товщину), порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети за кожним з цих властивостей. Потім вони оволодівають вміннями аналізувати, порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети відразу за двома властивостями (кольором і формою; формою і розміром; розміром і товщині і т.д.), дещо пізніше - з трьох (кольором, формою, розміром; формою, розміром і товщині; кольором, розміром і товщині) і за чотирма властивостями(кольором, формою, розміром і товщині). При цьому в одному і тому ж вправі легко можна змінювати ступінь складності завдання з урахуванням можливостей дітей.

Наприклад, кілька дітей будують доріжки від хатинки ведмедя, щоб допомогти Маші втекти до дідуся і бабусі. Але одна дитина будує доріжку так, щоб у ній не було поруч блоків однакової форми (оперування одним властивістю), інший - щоб не було поруч блоків, однакових за формою та кольором (оперування відразу двома властивостями), третій - щоб поруч не було однакових за формою, кольором і розміром блоків (оперування одночасно трьома властивостями).

Поряд з логічними блоками в роботі застосовуються картки (5x5 см), на яких умовно позначені властивості блоків (колір, форма, розмір, товщина).

- синій, червоний, жовтий, круглий,

- квадратний, - трикутний, - прямокутний,

- великий, - маленький, - товстий, тонкий.

Знадобляться картки з запереченням властивостей:

- не синій, - не червоний - не жовтий,

- не круглий, - не квадратний, - не трикутний,

- не прямокутний, - не великий, не маленький,

- не товстий, - не тонкий.

Використання карток дає змогу розвивати у дітей здатність до заміщення і моделювання властивостей, уміння кодувати і декодувати інформацію про них. Ці здібності і вміння розвиваються у процесі виконання різноманітних предметно-ігрових дій.

Таким чином, картки-властивості допомагають дітям перейти від наочно-образного до наочно-схематическому мислення, а картки з запереченням властивостей стають містком до словесно-логічного мислення.

У посібнику подано 4 групи поступово ускладнюються ігор та вправ з логічними блоками:

для розвитку умінь виявляти і абстрагувати властивості;

для розвитку умінь порівнювати предмети за їх властивостями;

для розвитку дій класифікації і узагальнення;

для розвитку здатності до логічних дій та операцій.

Ігри та вправи подані в трьох варіантах (I, II, III).

Ігри та вправи першого варіанту розвивають у дітей вміння оперувати однією властивістю (виявляти і абстрагувати властивості від інших, порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети на його основі).

З допомогою ігор і вправ другого варіанту розвиваються вміння оперувати відразу двома властивостями (виявляти і абстрагувати дві властивості; порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети відразу за двома властивостями).

Ігри та вправи третього варіанту формують уміння оперувати відразу трьома властивостями.

Всі ігри і вправи, за винятком четвертої групи (логічні), не адресуються конкретного віку. Адже діти одного календарного віку можуть мати різний психологічний вік. Хтось із них трохи, а хто-то й значно раніше інших ровесників досягає наступного щабля в інтелектуальному розвитку, однак кожен повинен пройти всі ці щаблі. Тому, перш ніж почати роботу з дітьми, слід встановити, на якій сходинці інтелектуальної сходів знаходиться кожна дитина.

Якщо дитина легко і безпомилково справляється з завданнями певного щабля - це сигнал до того, що йому слід запропонувати ігри та вправи наступної групи складності. Однак переводити дитину до наступним ігровим вправам можна тільки у разі, якщо він «виріс» з попередніх, тобто коли вони для нього не становлять праці. Якщо ж перетримати дітей на певній ступені або передчасно дати більш складні ігри і вправи, то інтерес до занять зникне. Діти тягнуться до розумовим завданням тоді, коли вони для них трудноваты, але здійснимі.p4086168_001

Дидактична вправа “Знайди цифри”.

Мета: вправляти дітей у прямій та зворотній лічбі від 1 до10.

Матеріал: галявина із силуетами природних предметів, цифри.

( демонстративний ).

На звороті конветра — ілюстрація черепахи.

Перший звук у цьому слові “ч”.

Який колір ви знаєте, щоб назва його починалася на “ч”?

“червоний”.

Відкриваємо червону смужку.

 

Дидактична вправа “Парасолька”.

Мета: вчити дітей доповнювати числовий ряд цифрами, які пропущені; співвідносити цифру із відповідною кількістю предметів.

Матеріал: картки їз зображенням парасольки з числовим рядом, цифри, олівці.

( роздавальний ).

На звороті конверта ілюстрація “Осінь”.

Колір “Оранжевий”.

 

Дидактична вправа “Хмара з дощиком”.

Мета: закріпити знання про склад числа.

Матеріал: силуети хмар; цифри, краплі дощу.

( демонстраційний ).

На звороті конверта - “журавель”.

Колір “жовтий”.

 

Дидактична вправа “Осінні листочки”.

Мета: вчити утворювати множини предметів та порівнювати їх, використовуючи поняття “більше”, “менше”, “порівну”.

Матеріал: картки із зображенням гілок із листочками.

( демонстраційний ).

На звороті конверта - “зозуля”.

Колір “зелений”.

 Бліц-опитування.

Яка пора року?

Який місяць?

Скільки днів у тижні?

Який день перший? Шостий?

Скільки ніг у собаки?

Що настає після ночі?

Мета: розвивати швидкість мислення.

На звороті конверта - “горобець”.

Колір “голубий”

 

Дидактична вправа “Зберемо овочі”.



 Мета: вчити орієнтуватися на аркуші паперу, використовуючи в мовленні слова, які позначають місце розташування об’єктів одне відносно одного.

Матеріал: аркуші зеленого паперу ( город ), силуети овочів.

( роздавальний ).

На звороті конверта - “соняшник”.

Колір “синій”.


Дидактична вправа “Фігури, шикуйся в ряд”.

Мета: вправляти у порядковій лічбі, закріпити знання геометричних фігур.

Матеріал: набір площинних геометричних фігур різного кольору, розміру.

( демонстраційний ).


Дидактична вправа “Що зайве?”

Мета: вправляти у виділенні зайвого із множини предметів за різними ознаками.

Матеріал: картки із зображенням геометричних фігур, різних за кольором, формою, розміром.

( демонстраційний ).


Дидактична вправа “Чарівний олівець”.

Мета: вчити складати геометричні фігури в логічну послідовність відповідно до зразка.

Матеріал: силует олівця з наклеєним рядом геометричних фігур різного кольору, форми.

( демонстраційний та роздавальний ).

На звороті конверта — “фарби”.

Колір “фіолетовий”.


Гра «Здогадайся»

Показуються картинки з такими зображеннями: колесо, кермо, педаль.

Восп.: Здогадайтеся, що це може бути?

Діти: Машина, велосипед ...

Восп.: А який ще транспорт ви знаєте?

(прийоми - синтез, класифікація)



Гра «Що забув художник?»

Восп.: Подивіться на картинку. Що забув намалювати художник?

Діти: дивана немає однієї ніжки, на вазі не домалювати квітка,

На килимі не розфарбовані деякі смужки ...

(прийоми - аналіз картинки, порівняння її з передбачуваним мисленням стандартом).

Таким чином, логіка, хай не в чистому вигляді, а у вигляді найпростіших її форм і прийомах має вагоме місце в дошкільній системі освіти.



/files/images/0_1fc9a_7b32da43_l.gif

Організація літнього оздоровлення дітей


Літо – час оздоровлення дітей. Організація літнього оздоровлення та відпочинку має велике значення для відновлення сил, поліпшення стану здоров’я дітей дошкільних закладів.

В нашому садочку літньої пори діти частіше бувають на свіжому повітрі, на майданчиках. Адже саме тут відбуваються основні оздоровчі моменти.

Використати цей період необхідно дбаючи про повноцінне загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур:

· системність,

· послідовність,

· регулярність,

· урахування стану здоров’я та

· емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Цікавими для дітей будуть лялькові вистави, концерти, вікторини, інсценівки, драматизації казок, у яких вони будуть брати безпосередню участь. Вихователь має потурбуватися про різноманітність вражень і знань, які отримають малюки за три місяці літа.

Загартувальні процедури

Загартування повітрям

· повітряні ванни в приміщенні(діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);

· повітряно-сонячні ванни(на прогулянках, які організовують кожного дня по два рази. Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину – відповідно до сезону і погоди, щобзабезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. У теплі дні організовують ігри середньої рухливості, щобдіти не перегрівалися);

Загартування водою

· обтирання(починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати допояса, потім ноги. Температура води від +32ْС, +28ْС до +22ْС, +20ْС.

· обливання(Загартуванню сприяє обливання стоп. Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);

· купання( у гумових басейнах, встановлених на майданчиках);

Загартування сонцем

· Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни призначаються дітямвід 1 до 3 років.

· Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18°С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години).

· Загорати часто, але нетривало.

· Кращий час для засмаги: у середній смузі – 9-13 і 16-18 годин; на півдні – 8-11 і 17-19 годин.

· Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора,коли сонце хилиться до заходу.

· Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.

· Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30 ْС.

· Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водні процедури.



Поради батькам щодо організації літнього відпочинку дітей

    Літні канікули – найцікавіша пора для дітей, час захоплюючих пригод і поїздок, нових знайомств та зустрічей.

     Оздоровлення це комплекс заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, фізкультурного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення стану фізичного і психологічного здоров`я дітей.

1.     Туризм — вид активного відпочинку у формі мандрівництва або виїздів

 поза місце постійного перебування, поєднаних з розвагами, пізнаванням природного оточення рідного краю чи інших країн, їхніх архітектурних і мистецьких пам'яток, участю в різних улаштуваннях релігійного, культурного, спортивного, виховного чи іншого характеру.

2.  Екскурсія - колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки ,

підприємства і т. п.; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою.

3.   Відпочинок у літніх оздоровчих таборах - вид комплексного

відпочинку дітей, де поєднується відпочинок, праця, спорт з пізнавальною, естетичною, оздоровчою діяльністю, що забезпечує дітям можливість розширити коло знайомих, знайти нових друзів, займатися цікавими справами.

4.  Відвідування гуртків та секцій за інтересами

 Для правильно планування та організації відпочинку організатори повинні бути :

 зацікавлені даним  питанням;  енергійні, наполегливі;

 любити дітей, а також уміти пробудити ініціативу і самостійність, організувати творчі колективні справи з дітьми.
Шановні батьки! Пам’ятайте, що літні канікули для дітей – це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті у школі знання і використовувати їх у домашніх умовах. Ми рекомендуємо дотримуватися таких основних моментів на канікулах :

· організуйте для вашої дитини правильний розпорядок дня (режим),

· дотримуйтеся його щодня;

· організуйте дитині щоденний активний відпочинок на свіжому повітрі;

· організуйте щоденну навчальну годину, оберіть постійний час і

  повторюйте навчальний матеріал;



· говоріть з дитиною, вислуховуйте її;

· спостерігайте за поведінкою дитини, якщо у неї виникають труднощі,

· допомагайте їх розв’язувати, підтримуйте;

· поважайте дитину як особистість.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал