Робоча програма з курсу «Сучасна українська мова з практикумом»



Скачати 455.19 Kb.

Сторінка3/4
Дата конвертації16.01.2017
Розмір455.19 Kb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4
Лексикологія
1. Відмінність між омонімією і багатозначністю.
2. Способи розмежування омонімії і полісемії (проілюструвати на конкретних прикладах.
3. Шляхи і причини утворення синонімів.
4. Відмінність іншомовних слів від інтернаціоналізмів.
5. Засвоєння й асимілювання іншомовної лексики в українській мові.
6. Територіальні діалектизми, соціальні діалектизми (жаргонізми, арготизми).

Фразеологія. Типи фразеологізмів за структурою і способом вираження.
1 Переклад фразеологізмів з однієї мови на іншу.
2 Джерела української фразеології. Проілюструвати прикладами.


Лексикографія.
1 Лексикографія як розділ мовознавства. Загальна характеристика словників.
2 Типи словників а) перекладні словники б) тлумачні словники в) етимологічні словники г) словники синонімів, антонімів, паронімів д) орфографічні, орфоепічні та інші словники правильності мови е) фразеологічні словники.
3 Правопис слів іншомовного походження.
4 Правопис прізвищі географічних назв іншомовного походження.
5 Правопис складних географічних назв.
6 Правописне, ні.
7 Назвати найважливіші словники, видані до ХХ століття, у ХХ столітті, в останні роки.
8 Сучасні словники української мови. Словники для молодших школярів.
4 4
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4. Граматика. Морфеміка. Словотвір
1 Охарактеризувати лексичне і граматичне значення слова.
2
Зв'язок словотвору з лексикологією і граматикою.
3 Способи творення, характерні лише для іменників.
4 Типи формантів в українській мові.
4

27 5 Охарактеризувати будову твірних, похідних основ.
5
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5. Морфологія. Іменні частини мови
1. Іменники, що мають тільки форму однини або тільки форму множини. Залишки форм двоїни в сучасній українській мові.
2. Стилістичне вживання паралельних форм числа іменників.
3. Система відмінків у сучасній українській мові. Основні значення відмінків.
4. Тверда і м’яка група прикметників. Словозміна прикметників.
5. Творення прикметників. Наголосу прикметниках.
6. Правопис числівників. Наголосу числівниках.
4 6
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6. Дієслово. Форми дієслова. Прислівник.
Службові частини мови
1. Дві основи дієслова, їх роль в утворенні дієслівних форм. Синтаксична роль дієслівних форм.
2. Категорія часу. Зв'язок категорії часу з категоріями способу й виду.
3. Дієвідміни. Способи визначення дієвідмін.
4. Активні дієприкметники теперішнього і минулого часу, особливості їх творення і вживання.
5. Пасивні дієприкметники, їх творення і вживання.
6. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду.
7. Перехід інших частин мови у прислівники (адвербіалізація).
8. Перехід прислівників у службові слова.
9. Наголосу прислівниках. Правопис прислівників.
10. Значення, синтаксичні функції і морфологічні особливості слів категорії стану.
11. Правопис прийменників, сполучників, часток.
12. Значення вигуків. Структурно-семантичні розряди вигуків. Інтонаційні особливості вигуків.

4 7
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 7. Словосполучення. Просте речення
1. Словосполучення і сполуки слів.
2. Типи речень за відношенням до дійсності. Смислові, структурні, інтонаційні та стилістичні особливості речень кожного типу.
3. Особливості поєднання різних типів присудка з підметом. Стилістичне вираження різних форм присудків.
4. Способи розмежування другорядних членів речення.
Односкладні речення в системі простого речення
1. Загальна характеристика односкладного речення.
2. Означено-особові речення.
3. Узагальнено-особові речення.
4. Неозначено-особові речення.
5. Безособові речення.
6. Інфінітивні речення.
7. Номінативні речення.
8. Неповні речення та еліптичні речення.
9. Нечленовані конструкції (слова-речення).

4 8
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 8. Складне речення. Пряма і непряма
мова. Пунктуація
1. Складне речення як змістова, структурна та інтонаційна
4

28 єдність.
2. Типи складносурядних речень за характером відношення. Синонімія й омонімія сурядних сполучників. Стилістичне використання складносурядних речень.
3. Синонімія складнопідрядних речень з підрядними різних видів і простих речень з відокремленими другорядними членами.
4. Складне синтаксичне ціле як синтаксична одиниця найвищого рівня.
5. Абзац, його зв'язок зі складним синтаксичним цілим.
6. Період, його синтаксична природа, особливості інтонаційного оформлення.
7. Форми мовлення монолог, діалог, полілог. Пунктуація при прямій мові, діалозі, полілозі.
8. Пунктуація української мови. Принципи української пунктуації. Основи пунктуації сучасної української літературної мови.
9. Головні правила вживання розділових знаків. Використання розділових знаків з емоційно-стилістичною метою.


Разом
32


29
VІI.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

1. Підготувати круглий стіл на тему Сучасна мовна ситуація в Україні проблеми та шляхи вирішення.
Необхідно сформувати ініціативну групу студентів, які сформулюють
перелік питань для обговорення, обдумають порядок проведення заходу та
учасників круглого столу. Доцільно опрацювати літературу, пов’язану з
тематикою круглого столу.
2. Написати навчальний проектна одну з запропонованих тем
Мова як засіб виховання в українській народній етнопедагогіці.
Літературна мова та діалект.
Основи культури і техніки мовлення в системі професійної підготовки
студентів, майбутніх фахівців України.
Яким я хочу бачити світ через 20 років
Культура і студентство.
Слово і музика. Музика слова.
Література (поезія) вжитті молодої людини.
Студентське дозвілля Чи не заважає воно навчанню
Батьки та діти.
Культура спілкування сучасної сім’ї.
Чи потрібна культура людині
Чи варто знати норми етикету
Чи зможе краса врятувати світ
Толерантне спілкування чи нахабна прямолінійність
Чи буває гарне потворним
Вплив фільмів на психіко-естетичний розвиток молоді.


30
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ

І. Титульний аркуш. Титульний аркуш є першою сторінкою навчального проекту. Його включають до загальної нумерації сторінок, проте на титульному аркуші номер сторінки не ставимо.
Титульний аркуш повинен містити наступні відомості
Міністерство освіти і науки України
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Педагогічний інститут
Кафедра філології та методики початкової освіти

НАЗВА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ

Прізвище, ім’я, по батькові студента,
шифр академічної групи.
Прізвище, ім’я, по батькові, науковий
ступінь, учене звання наукового керівника.

Місто рік

ІІ. Анотація та ключові слова. Анотація – коротка тематично-змістова характеристика навчального проекту (обсяг – 200–300 знаків. Ключові слова повинні відображати основний зміст навчального проекту близько 10 ключових слів. Анотацію та ключові слова розміщують на другій сторінці навчального проекту.
ІІІ. Зміст. Зміст містить назви та номери сторінок усіх структурних частин вступу, розділів основної частини, висновків, списку використаної літератури, додатків.
ІV. Вступ. У вступі обґрунтовуємо значущість та актуальність досліджуваної теми, формулюємо мету й завдання розвідки, визначаємо об’єкт і предмет дослідження, вмотивовуємо та характеризуємо використання низки методів, доводимо теоретичну та практичну цінність роботи, вказуємо, де було апробовано навчальний проект.
V. Основна частина. Містить розділи та підрозділи, у яких стисло, логічно та аргументовано подано змісті результати проведеного дослідження. Основна частина обов’язково має містити покликання на авторів та джерела, з яких запозичено матеріал. Кожен розділ розпочинаємо з нової сторінки.
VІ. Висновки. У висновках доцільно висловити власні думки з приводу основних положень досліджуваної теми, аргументувати свою позицію, викласти найбільш вагомі наукові чи практичні результати розвідки.
VІІ. Додатки (при необхідності.


31
VІІI. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Вирішення завдань навчальної дисципліни передбачає вибір і використання відповідних методів навчання
1) методи організації навчально-пізнавальної діяльності словесні, наочні, практичні (аспект передачі та сприйняття навчальної інформації індуктивні, дедуктивні (логічний аспект репродуктивній інформативно-пошукові (аспект характеру пізнавальної діяльності самостійна робота та робота під керівництвом викладача (аспект керівництва навчанням.
2) методи стимулювання та мотивації (методи стимулювання та мотивації інтересу до навчання методи стимулювання та мотивації обов’язку й відповідальності.
3) методи контролю та самоконтролю в навчанні усний, письмовий, лабораторний, програмований, машинний і ін.

ІХ. МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ НАВЧАННЯ

У процесі оцінювання знань студентів використовуються такі методи діагностики
– усне опитування (фронтальне, індивідуальне
– самостійні роботи у формі тестування та розгорнутих відповідей на запитання
– творчі завдання
– метод моделювання
– метод проектів
– робота в групах
– складання запитань до теми чи розділу
– самоконтроль. Під час діагностики знань студентів потрібно враховувати обсяг інформації, оперування поняттями, категоріями, фактами, основними теоріями, законами, закономірностями й принципами, ступінь їх пізнання, здатність до систематизації та узагальнення, що передбачає
– пізнання й визначення понять, розуміння їх сутності, розкриття змісту, встановлення сукупності зв'язків і залежностей між окремими частинами й цілим тощо
– виокремлення головного, актуальних теоретичних проблем, усвідомлення їх глибини та визначення шляхів їх розв'язання;
– розуміння законів, закономірностей, принципів, концепцій
– здатність до узагальнення, систематизації, класифікації явищі предметів. Оцінюючи навички студентів, потрібно врахувати
– наявність практичних навичок у галузі навчальної дисципліни, що сприяють успішному опануванню професійної діяльності
– якість, швидкість, стійкість, точність їх виконання в різноманітних умовах, зокрема й екстремальних. Для оцінки вмінь педагог має враховувати

32
– наявність конкретних умінь, їхню глибину, стійкість і гнучкість
– ступінь опанування основними прийомами діяльності та їх творче застосування під час розв'язання нестандартних завдань у різноманітних ситуаціях майбутньої професійної діяльності,
– здатність моделювати професійні дії
– упевненість, самостійність, обгрунтованість, систематичність цих дій
– зміст самоаналізу результатів власних дій, характер зіставлення отриманих результатів з основною метою діяльності
– умотивованість дій та їх усвідомлення
– наявність помилок, їхня кількість і характер, ступінь впливу на остаточний результат діяльності
– ступінь ефективності та якість виконаних дій тощо.

33
Х. ПИТАННЯ МОДУЛЬНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Українська мова — національна мова українського народу, одна із форм вияву його національної культури. Поняття літературної мови.
2. Місце української мови серед інших слов’янських мов.
3. Походження української мови. Періодизація історії української літературної мови.
4. Стильові різновиди усної та писемної форм української літературної мови. Загальна характеристика функціональних стилів в українській мові.
5. Предметі завдання фонетики. Звуки і склади як фонетичні одиниці.
6. Мовний апарат. Робота мовних органів при утворенні голосних і приголосних звуків.
7. Фізіолого-артикуляційний, акустичний і лінгвістичний аспекти вивчення мовних звуків.
8. Голосні звуки, їх класифікація за горизонтальним рухом язика, ступенем підняття язика до піднебіння та участю губ.
9. Приголосні звуки, їх класифікація за участю голосу і шуму (сонорні, шумні, дзвінкі, глухі за місцем утворення губні, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, горлові за способом творення (проривні, фрикативні, африкати, зімкнуто-прохідні, вібранти).
10. Співвідносність приголосних за дзвінкістю-глухістю, акустичні пари дзвінких-глухих приголосних приголосні, що не мають співвідносного акустичного парного. Співвідносність приголосних за твердістю-м’якістю.
11. Асиміляція приголосних. Повна і часткова асиміляція. Регресивна асиміляція за голосом, м’якістю, способом і місцем творення. Прогресивна асиміляція.
12. Подовження приголосних, що виникло внаслідок прогресивної асиміляції.
13. Дисиміляція приголосних суміжна і на відстані.
14. Спрощення груп приголосних. Відбиття явищ асиміляції, дисиміляції і спрощення на письмі.
15. Основний вияв фонеми та її позиційні та комбінаторні варіанти. Реалізація водному звукові двох однакових фонем. Фонологічна система української мови.
16. Фономорфологія (морфонологія) української мови як вчення про зв’язок фонемі морфем.
17. Найдавніші чергування О — А (гонити — ганяти), Е—І (пекти-
випікати), Е — нульова фонема — И (беру — бративибирати) та ін.
18. Чергування О, Е з нульовою фонемою. Чергування О, Е з І. Пояснення випадків відхилень від цих чергувань. Фонетичні властивості А, що розвинулось з ъ (ять.
19. Чергування И у звукосполученнях РИЛИ, які сягають давніх РЪ, РЬ,
ЛЪ, ЛЬ з О або Е. Фонетичні властивості И, що розвинулось з давніх И та Ы.
20. Чергування Е з Опісля шиплячих та j; пояснення відхилень від цих чергувань.

34 21. Чергування приголосних фонем (з історичним поясненням чергування
г, к, х ж, ч, ш г, к, х — з, ц, с чергування приголосних як наслідок сполучення їх з j (г — ж, х ш, д —дж, т — ч с — ш, зд — ждж, ст — шч, в — вл, б — бл та
ін.
22. Приставні (протетичні) приголосні. Явище метатези. Фонематична транскрипція.
23. Орфоепія як розділ мовознавства. Основні правила української вимови вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, вимова звукосполучень. Вимова слів, засвоєних з інших мов.
24. Основні правила наголошування слів в українській мові.
25. Графіка. Історія письма. Неалфавітні види письма. Кирилиця. Український алфавіт, його писана та друкована форми. Співвідношення між буквами і звуками української мови.
26. Українська орфографія та її принципи фонетичний, морфологічний, історичний (традиційний, смисловий.
27. Граматика як наука. Розділи граматики (морфологія, синтаксис, їх основні структурні компоненти.
28. Граматичні значення слів в українській мові у співвідношенні з лексичним. Граматична форма слова і граматична категорія.
29. Предметі завдання морфології. Морфологічна будова слова. Основні типи морфем. Кореневі і афіксальні морфеми. Морфеми з вільним і зв’язаним значенням.
30. Омонімічні і синонімічні морфеми. Позитивні і негативні (нульові морфеми-флексії), їх формальне значення.
31. Поняття про словозміну, формотворення, їх спільні і відмінні ознаки. Змінив морфологічній будові слова (спрощення і перерозклад).
32. Словотвір як розділ мовознавства, що вивчає способи і засоби творення слів. Зв’язок словотвору з лексичною і граматичною системою слів. Словотворення як джерело збагачення словникового складу мови.
33. Структурні ознаки слів в українській мові. Словотворчі засоби. Поняття про похідну і твірну основу.
34. Морфологічні способи словотворення.
35. Неморфологічні способи словотворення лексико-семантичний, морфологічно-синтаксичний, лексико-синтаксичний.
36. Загальна характеристика частин мови. Принципи виділення частин мови. Основні структурно-семантичні розряди слів. Перехід слів з однієї частини мовив іншу.
37. Значення іменника, його основні морфологічні ознаки і синтаксичні функції.
38. Лексико-семантичні категорії іменника.
39. Граматична категорія роду іменника і засоби їх вираження. Стилістичне вживання паралельних форм роду іменників.
40. Категорія числа, її значення і граматичне вираження. Іменники, що вживаються у формах однини і множини. Іменники, що мають тільки форму однини або множини.

35 41. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни. Поділ іменників ІІ відміни на групи. Іменники, що знаходяться поза відмінами.
42. Невідмінювані іменники і способи вираження їх відмінкових значень. Відмінювання іменників, що мають форму тільки множини.
43. Значення прикметника, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Семантичні розряди прикметників.
44. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників. Повні і короткі форми якісних прикметників.
45. Відносні прикметники.
46. Присвійні прикметники.
47. Словозміна прикметників. Поділ прикметників на групи.
48. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції числівників.
49. Розряди числівників зазначенням. Граматичні ознаки кількісних числівників.
50. Відмінювання числівників. Наголос при відмінюванні числівників. Сполучення числівників з іменниками.
51. Правопис складних прикметників, першою частиною яких є кількісний числівник.
52. Семантична, морфологічна і синтаксична своєрідність займенника як особливої частини мови. Співвідношення займенників з іншими частинами мови.
53. Розряди займенників зазначенням. Синтаксичні функції, морфологічні особливості і відмінювання різних розрядів займенників.
55. Значення дієслова, його морфологічні ознаки. Синтаксична роль дієслівних форм.
56. Категорія виду дієслова. Дієслова, що мають значення тільки одного виду.
57. Категорія стану дієслова. Зв’язок категорії стану із перехідністю і неперехідністю дієслів.
58. Категорія особи дієслова. Значення форм першої, другої і третьої особи, їх морфологічні вираження. Безособові дієслова.
59. Категорія способу дієслова. Основні значення дійсного, умовного і наказового способів дієслова.
60. Категорія часу дієслова. Значення теперішнього, минулого і майбутнього часів.
61. Дієвідмінювання. Особові форми теперішнього часу І і ІІ дієвідмін.
62. Дієприкметник як дієслівна форма. Активні дієприкметники теперішнього і минулого часу, особливості їх творення і вживання. Творення і вживання пасивних дієприкметників.
63. Дієприслівник як дієслівна форма, її значення та формальні ознаки. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду.
64. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції прислівника.
65. Структурно-семантичні розряди прислівників. Правопис прислівників.
66. Основні особливості службових слів, якими вони відрізняються від повнозначних частин мови.

36 67. Прийменник як службова частина мови, що диференціює значення відмінкових форм. Поділ прийменників на групи за походженням.
68. Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності і підрядності.
69. Правопис сполучників. Сполучні (відносні) слова та їх відмінність від сполучників.
70. Частка. Значення і функції часток. Класифікація часток. Правопис часток.
71. Модальні слова як особливий розряд слів в українській мові. Розряди модальних слів зазначенням. Синтаксична функція модальних слів.
72. Вигук як частина мови. Класифікація вигуків. Вигуки і звуконаслідувальні слова.
73. Поняття про складне речення. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення сполучники, сполучні слова, інтонація, порядок розміщення частин.
74. Складносурядні речення, структурні особливості і засоби оформлення зв’язку між частинами сурядного речення.
75. Складносурядні речення єднального значення (сполучники одиничні і,
й, та; повторювальні і...і, ні...ні; парні: не тільки — алей, не тільки — ай. Складносурядні речення протиставного значення (сполучники але,
проте, та, однак, а, зате). Складносурядні речення зіставного значення сполучника. Складносурядні речення розділового значення (сполучники одиничні
або, чи; повторювані або...або, чи...чи, хоч...хоч, то...то, що можуть виступати у різновиді чи то...чи тоне тоне то).
78. Пунктуація в складносурядних реченнях.
79. Складнопідрядні речення, їх структурні особливості і засоби оформлення зв’язку між підрядною і головною частинами. Розмежування сполучників і омонімічних з ними сполучних слів.
80. Типи складнопідрядних речень — конструкції однокомпонентної і двокомпонентної будови.
81. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень з підрядними різних видів означальними з’ясувальними, способу дії.
82. Складнопідрядні речення міри і ступеня, порівняльні.
83. Складнопідрядні речення місця, часу, мети.
84. Складнопідрядні речення причини, наслідкові, умовні.
85. Складнопідрядні речення допустові, супровідні.
86. Складнопідрядні речення з кількома підрядними конструкції з однорідною підрядністю, неоднорідною підрядністю, послідовною підрядністю.
87. Складнопідрядні речення з кількома підрядними мішаного типу комбінування однорідної, неоднорідної та послідовної підрядності.
88. Пунктуація в складнопідрядних реченнях з кількома підрядними.
89. Складні речення з сурядністю і підрядністю, їх визначальні ознаки. Основні різновиди складних речень з сурядністю і підрядністю.

37 90. Безсполучникові складні речення, їх граматична природа і відмінність від сполучникових.
91. Безсполучникові складні речення з однотипними частинами вираження в них єднальних, зіставних, протиставних та інших відношень.
92. Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами, способи вираження в них синтаксичних відношень, причинних, пояснювальних, часових та ін.
93. Різновиди складних речень, в яких комбінуються сполучниковий і безсполучниковий зв’язки.
94. Період, його синтаксична природа і особливості інтонаційного оформлення. Пунктуація в періодах.
95. Складні синтаксичні (надфразні єдності, граматичні засоби їх організації та оформлення. Абзац.
96. Пряма мова і слова автора.
97. Непряма мова. Заміна висловів з прямою мовою і словами автора на непряму мову (складнопідрядні речення з підрядним з’ясувальним або прості речення. Вільна непряма мова або невласне пряма мова.
98. Основи пунктуації сучасної української літературної мови. Система розділових знаків.
99. Будова речення і пунктуація. Оформлення засобами пунктуації інтонаційних особливостей речень.
100. Використання розділових знаків із спеціальними стилістичними завданнями посилення питальності чи окличності, позначення сильного здивування чи обурення і т.п.

38
ХІ. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Оцінювання навчальних досягнень студентів з курсу Основи культури і техніки мовлення здійснюємо за 100 бальною шкалою. Відповідно оцінюємо а) відповідь студента за кожну тему б) індивідуальне навчально-дослідне завдання в) самостійну роботу г) підсумковий зріз.
Оцінювання за тему здійснюємо за ти бальною шкалою, ураховуючи виконання студентом самостійної роботи з запропонованої теми. Під час визначення кількості балів за тему керуємось такими критеріями:
5 балів ставимо втому випадку, якщо при вивченні теми показано осмислене розуміння теоретичних і практичних положень, матеріал викладено чітко, логічно, грамотно. Знання, вміння й навички студента повністю відповідають вимогам програми. Зокрема, студент усвідомлює нові для нього лінгвістичні факти, ідеї, уміє доводити передбачені програмою теоретичні твердження з достатнім обґрунтуванням; під керівництвом викладача знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал