Робоча програма українська література 12010102 «Сестринська справа», 12010101 «Лікувальна справа» ( фельдшер)



Сторінка2/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.76 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4

1.2.3. Тематичний план для самостійної роботи ( 20 год.)







Назва розділів і тем

Кількістьгодин

Примітки




I- ий семестр










Література 70-90-х років ХІХ ст.

4







Українська драматургія і театр.

2







Іван Франко.

2







Українська література 10-х років ХХ ст.

8







Михайло .Коцюбинський.

2







Ольга Кобилянська.

2







Леся Українка

2







Література рідного краю

2







Українська література 20-30 х років ХХ ст.

8







Поезія.

4







Проза.

4



















Всього:

20





ІІ – ий семестр122год.: 46 / 46 / 30
1.2.1. Тематичний план лекцій (46 год.)





Назва розділів і тем

Кількістьгодин

Примітки




IІ- ий семестр










Українська література 20-30 - х років ХХ ст.







1.

Юрій Яновський. Роман «Вершники» (новели „Подвійне коло”, „Шаланда в морі”).

2




2.

Валер’ян Підмогильний. Роман „Місто ”.

2




3.

Остап Вишня (П. Губенко). Усмішки „Моя автобіографія”, „Зенітка”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, „Бенгальський тигр” (або інші два твори із збірки «Мисливські усмішки»).

2




4.

Драматургія. Микола Куліш. Комедія „Мина Мазайло”.

2







Українська література за межами України







5.

Література в Західній Україні (до 1939 р.).

Література в Західній Україні (після 1939 р.).



2







Еміграційна література







6.

Загальний огляд творчості.

Євген Маланюк. Поезії “Під чужим небом”, “Істотне”, “Стилет чи стилос?..”, “Земна мадонна”.

Олег Ольжич. Поезії „Господь багатий нас благословив...”, „Захочеш – і будеш” (Із циклу „Незнайомому воякові”).

Олена Теліга. Поезії „Сучасникам”, „Радість”, „Пломінний день”.



4







Українська література 40-50 - х років ХХ ст.







7.

Вступ. Олександр Довженко. Кіноповісті „Зачарована Десна”, „Україна в огні”.

2







Українська література за межами України







8.

Улас Самчук. Роман „Марія”.

Василь Барка (Очерет). Роман„ Жовтий князь”.



2




9.

Іван Багряний. Роман „Тигролови”.

2







Українська література другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.







10.

Поети-шістдесятники. Василь Симоненко. Поезії „Лебеді материнства”, „Задивляюсь у твої зіниці”, „Є тисячі доріг...”, „Я...”, „Ікс плюс ігрек”, „Ну скажи, хіба не фантастично...”

2





11.

Іван Драч. Поезії „Крила”, „Балада про соняшник”, „Балада про вузлики”.

Микола Вінграновський. Поезії „У синьому небі я висіяв ліс...”, „Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”



4




12.

Дмитро Павличко. Поезії „Погляд у криницю”, „Це Ти створив мене таким...”, „Був день, коли ніхто не плаче...”, „Сріблиться дощ...”, „Два кольори”.

2




13.

Ліна Костенко. Поезії „Страшні слова, коли вони мовчать», „Вже почалось, мабуть, майбутнє” (або „Життя іде і все без коректур”), „Хай буде легко. Дотиком пера...”, „Недумано, негадано...”. Історичний роман у віршах „Маруся Чурай”.

4







Українська проза







14.

Олесь Гончар. Роман „Собор”.

2




15.

Григір Тютюнник. „Новели „Зав’язь”, „Три зозулі з поклоном”/

2







Постшістдесятництво







16.

Василь Стус. Поезії „Мені зоря сіяла нині вранці...”, „Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...”, „О земле втрачена, явися...”

2







Традиція бароко в ХХ ст.







17.

Література „українського бароко”ХХ ст. Валерій Шевчук. Роман „Дім на горі ”.

2







Українська історична проза







18.

Павло Загребельний. Роман „Диво”.

2







Сучасна „молода” українська література







19.

Сучасна „молода” українська література.

2




20.

Література рідного краю.

2







Всього:

46



1.2.2. Тематичний план семінарських занять (46 год.)







Назва розділів і тем

Кількістьгодин

Примітки




IІ- ий семестр










Українська література 20-30 - х років ХХ ст.







1.

Юрій Яновський. Роман «Вершники» (новели „Подвійне коло”, „Шаланда в морі”).

2




2.

Остап Вишня (П. Губенко). Усмішки „Моя автобіографія”, „Зенітка”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, „Бенгальський тигр” (або інші два твори із збірки «Мисливські усмішки»).

2




3.

Драматургія. Микола Куліш. Комедія „Мина Мазайло”.

2







Українська література за межами України







4.

Еміграційна література. Загальний огляд творчості.

Євген Маланюк. Поезії “Під чужим небом”, “Істотне”, “Стилет чи стилос?..”, “Земна мадонна”.

Олег Ольжич. Поезії „Господь багатий нас благословив...”, „Захочеш – і будеш” (Із циклу „Незнайомому воякові”).

Олена Теліга. Поезії „Сучасникам”, „Радість”, „Пломінний день”.



4







Українська література 40-50 - х років ХХ ст.







5.

Вступ. Олександр Довженко. Кіноповісті „Зачарована Десна”, „Україна в огні”.

2







Українська література за межами України







6.

Улас Самчук. Роман „Марія”.

Василь Барка (Очерет). Роман„ Жовтий князь”.



4




7.

Іван Багряний. Роман „Тигролови”.

2




8.

Тематична контрольна робота.

2







Українська література другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.







9.

Поети-шістдесятники. Василь Симоненко. Поезії „Лебеді материнства”, „Задивляюсь у твої зіниці”, „Є тисячі доріг...”, „Я...”, „Ікс плюс ігрек”, „Ну скажи, хіба не фантастично...”

2





10.

Іван Драч. Поезії „Крила”, „Балада про соняшник”, „Балада про вузлики”.

Микола Вінграновський. Поезії „У синьому небі я висіяв ліс...”, „Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”



2




11.

Дмитро Павличко. Поезії „Погляд у криницю”, „Це Ти створив мене таким...”, „Був день, коли ніхто не плаче...”, „Сріблиться дощ...”, „Два кольори”.

2




12.

Ліна Костенко. Поезії „Страшні слова, коли вони мовчать», „Вже почалось, мабуть, майбутнє” (або „Життя іде і все без коректур”), „Хай буде легко. Дотиком пера...”, „Недумано, негадано...”. Історичний роман у віршах „Маруся Чурай”.

4







Українська проза







13.

Олесь Гончар. Роман „Собор”.

2




14.

Тематична контрольна робота.

2







Постшістдесятництво







15.

Василь Стус. Поезії „Мені зоря сіяла нині вранці...”, „Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...”, „О земле втрачена, явися...”

2







Традиція бароко в ХХ ст.







16.

Література „українського бароко”ХХ ст. Валерій Шевчук. Роман „Дім на горі ”.

2







Українська історична проза







17.

Павло Загребельний. Роман „Диво”.

2







Сучасна „молода” українська література







18.

Сучасна „молода” українська література.

2




19.

Тематична контрольна робота.







20.

Література рідного краю.

2







Всього:

46



1.2.3. Тематичний план для самостійної роботи (30 год.)







Назва розділів і тем

Кількістьгодин

Примітки




IІ- ий семестр










Українська література за межами України

2




1.

Література в Західній Україні (до 1939 р.).


2







Еміграційна література

2




2.

Загальний огляд творчості. Євген Маланюк. Олег Ольжич. Олена Теліга.

2







Українська література 40-50 - х років ХХ ст.

2




3.

Олександр Довженко.

2







Українська література за межами України

2




4.

Улас Самчук. Василь Барка (Очерет). Іван Багряний.

2







Українська література другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.

2







Українська проза

2




6.

Олесь Гончар.

2







Українська «химерна проза» Традиція бароко в ХХ ст.

4




7.

Українська «химерна проза». Література „українського бароко”ХХ ст.

4







Українська історична проза

2




8.

Павло Загребельний.

2







Сучасна „молода” українська література

12




9.

Сучасна „молода” українська література.

4




10.

Література рідного краю.

4




11.

Підсумкові заняття.

4



















Всього:

30





1.3. Засоби проведення контролю знань студентів
Поточний контроль здійснюється в усній формі (включає два змістових аспекти):
а) перевірку якості засвоєного студентами матеріалу з теми лекційного та семінарського заняття;

б) їх сумлінність і активність під час семінарського заняття та у письмовій формі – виконання творчо-аналітичних завдань.


Проміжний контроль здійснюється у письмовій формі і виконує функцію перевірки засвоєння студентами провідних положень лекційного та семінарського матеріалу.
Підсумковий контроль здійснюється у формі диференційованого заліку.
Види робіт з української літератури
Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:

- відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;

- написання навчальних класних і домашніх творів;

- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

- тестування;

- складання планів (простих і складних);

- складання таблиць, схем римування, написання конспектів, робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами тощо.

Основними видами класних і домашніх усних робіт з української літератури є:

- виразне читання художніх текстів;

- відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;

- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;

- читання напам'ять;

- переказ (докладний і стислий) тощо.



Види та кількість контрольних робіт

Кількість та зміст контрольних робіт з української літератури визначається викладачем відповідно до Програми з української літератури та календарно-тематичним планом (І-ІІ ий семестри). – не менше шести.

Основними видами контрольних робіт з української літератури є:

- тест;


- розгорнуті відповіді на запитання;

- твір.


Аналіз контрольних творів

Аналіз контрольних творів виконують у робочому зошиті.



Кількість і призначення студентських зошитів

Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному (у них студенти виконують роботи, зазначені вище).

Для контрольних робіт з української літератури використовують по одному зошиту (у них студенти виконують роботи, зазначені вище).

Зошити для контрольних робіт зберігаються в коледжі протягом усього навчального року.



Порядок перевірки письмових робіт

Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української літератури перевіряють раз на місяць.

Оцінка за ведення зошита з української літератури виставляють окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої атестації.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, враховуються такі критерії:

- наявність різних видів робіт;

- грамотність (якість виконання робіт);

- охайність;

- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, викладач обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

Орфографічний режим

Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

Дату класної, домашньої роботи у робочих зошитах з української літератури зазначають цифрами на березі.

У зошитах для контрольних робіт записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня

Поетична творчість Івана Франка
Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять, наприклад:

Зошит


для контрольних робіт

з української літератури

студентки І-го курсу групи №25

спеціальності «сестринська справа»

Медичного коледжу

Івано-Франківського НМУ

Косенко Ганни
Правила перевірки контрольних письмових творів з української літератури

Усі виправлення, помітки й записи в студентських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.



Виявлені помилки позначають так:

- орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

Поточна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання студентів.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. Оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».

Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання студентами напам’ять до виставлення найближчої атестації.

Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т.д.

Атестаційну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

Атестаційне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Атестаційний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Якщо студент (студентка) був(ла) відсутній(я) на заняттях протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Атестація» виставляється н\а (не атестований(а)).

Атестаційне оцінювання здійснюється на підставі оцінок і є наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.


Види контрольних робіт:
• тест;

• відповіді на запитання;

• контрольний літературний диктант;

• анкета головного героя;

• комбінована контрольна робота тощо;

• письмові контрольні твори.


Види контрольних робіт із розвитку мовлення:
• складання оповідання (казки) за прислів’ям;

• добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

• введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

• усний переказ оповідання, епізоду твору;

• твір-характеристика персонажа;

• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

• твір-опис за картиною;

• складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

• написання реферату;

• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

• написання листа авторові улюбленої книжки;

• інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
Орієнтовна кількість слів для вивчення напам’ять уривків прозових текстів за семестрами:
І-ий семестр - 100-110.

ІІ-ий семестр - 110-120.


Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)
Рівні навчальних досягнень. Критерії оцінювання


Початковий

1 Студент монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.

2 Студент невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.

3 Студент читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.

Середній

4 При читанні напам’ять твору студент допускає значну кількість помилок різного характеру.

5 Студент читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.

6 Студент читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.

Достатній

7 При читанні напам’ять твору студент правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.

8 Вивчений напам’ять твір студент читає з окремими декламаційними огріхами.

9 Студент виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.

Високий

10 Студент виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.

11 Вивчений напам’ять твір студент декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.

12 Читання напам’ять твору студентом відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів


Рівні навчальних досягнень студентів

Бали

Вимоги до умінь студента

1.

Початковий



1

- Студент відтворює матеріали на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.




2

- Студент розуміє навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворює якийсь фрагмент окремим реченням.




3

- Студент сприймає навчальний матеріал, дає відповідь у вигляді вислову (з допомогою викладача).

2.

Середній

4


- Студент володіє літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворює незначну його частину, дає визначення літературного явища без посилання на текст.




5

- Студент володіє матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою викладача відтворює матеріал і наводить приклад з тексту.




6

- Студент володіє матеріалом, відтворює значну його частину, з допомогою викладача знаходить потрібні приклади у тексті літературного твору.

3.

Достатній



7

- Студент володіє матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим викладачем зразком, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.




8

- Студент володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом викладача виправляє допущені помилки й добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.




9

- Студент володіє матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизує та узагальнює набуті знання, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

4.

Високий


10

- Студент володіє матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює окремі нові літературні явища, знаходить і виправляє допущені помилки, працює з різними джерелами інформації, систематизує та творчо використовує дібраний матеріал.




11

- Студент на високому рівні володіє матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлює свої думки, самостійно оцінює різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.




12

- Студент вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, схильність до літературної творчості.

Медичним коледжем Івано-франківського НМУ відповідно до Навчального плану визначено форму підсумкового контролю знань та умінь студентів з української літератури - диференційований залік ( ІІ – ий семестр).


Диференційований залік
Диференційований залік оцінюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів. Його отримують лише ті студенти, які повністю відвідали аудиторні навчальні заняття, передбачені навчальною програмою, і при поточній навчальній діяльності отримали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Студенту, який не виконав всіх видів робіт, передбачених навчальною програмою, з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально деканом факультету.


1.4. Перелік навчально-методичної літератури
1.4.1. Основна література для студента

Українська література: підруч. для 10 кл. загальноосв. навч. закл. ( рівень стандарту, академічний рівень) / Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, О.В.Слоньовська, Р.Т.Гром’як, Л.П.Вашків, Н.С. Плетенчук; за заг. ред.Г. Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2010. – 352 с.

Українська література : підруч. для 11 кл. загальноосв. навч. закл. ( рівень стандарту, академічний рівень) / Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, О.В.Слоньовська, М. М. Сулима, О. Г. Ковальчук, О. М. Ткачук, Н. М Тимків.; за заг. ред.Г. Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2011. – 416 с.

Українська література / Авраменко О.М., Пахаренко В.І. – Грамота, 2010.

Українська література / Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В. – Грамота, 2011.

Українська література: / Мовчан Р.В. та ін. – Перун, 2005.

Срібний птах : Хрестоматія з української літератури для загальноосвіт. Навч. закл. – Част. І / Упоряд. Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, А. Б. Гуляк. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 2006. – 512 с.

Срібний птах: Хрестоматія з української літератури для загальноосвіт. Навч. закл. – Част. ІІ / Упоряд. Г.Ф.Семенюк, М.П.Ткачук, А. Б. Гуляк. – 2-ге вид. – К.: Освіта, 2006. – 576 с.

Література рідного краю. Хрестоматія. 5-11 клас. / Костів М. І., Микула Н. П., Скиба Я. В., Шумей В. М. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2005. – 548.

Методичні зошити. Матеріали з навчальної дисципліни «Українська література» для студентів. Випуск І / Упоряд. Д.Д.Курчій. – Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2012. – 396с.



Додаткова література

У процесі вивчення української літератури студент може використовувати й сучасні можливості Інтернету, наприклад, такі сайти:

• pysar.tripod.com — класична українська література;

• www.poetryclub.com.ua — сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів;

• poetry.uazone.net — українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень, переклади світової поетичної класики;

• books.ms.km.ua — твори репресованих українських письменників;

• www.lib.proza.com.ua — твори сучасних українських і зарубіжних авторів;

• litopys.narod.net — бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів, переклади, коментарі, історичні відомості;

• www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html — зібрання творів українського письменства від найдавніших часів до початку XX століття та ін.

Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах популярних фахових часописів, наприклад:

• www.book-courier.com.ua — «Книжковий кур’єр»;

• www.elitprofi.com.ua/gazeta — «Книжник-ревю»;

• www.krvtyka.kiev.ua — «Критика» та ін.

1.4.2. Додаткова література

(за рекомендацією авторів Програми для загальноосвітніх навчальних закладів)


Українська література. Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти. К. – 2010.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році.

Слоньовська О. В. Конспекти уроків з української літератури. Нове прочитання творів. 10 клас. – Камянець –Подільський: Абетка, 2002.- 380 с.

Куриліна О. В., Шевчук Н. і., Горячева О. М. , та інш. Українська література. Довідник+тести.(Повний повторювальний курс, підготовка до ЗНО). – Камянець-Подільський: ФОП Сисик О. В., 2009, - 532с.





  1. Методичне забезпечення навчального процесу




    1. Загальні методичні матеріали

Українська література як навчальна дисципліна посідає важливе місце у системі викладання загальноосвітніх предметів у Медичному коледжі Івано-Франківському НМУ, оскільки не лише збагачує майбутнього молодшого спеціаліста знаннями з історії чи теорії красного письменства, а й сприяє особистісному формуванню студента як громадянина, зорієнтованого на вищі національні та загальнолюдські ідеали, який має активну життєву позицію, що виявляється у любові до України, свого народу, рідної мови, у бажанні не лише вивчати національну культуру, а й самому долучатися до її творення, збереження, передачі надбань майбутнім поколінням. Саме українська література впродовж століть була і зараз є тією життєвою силою, що дає молодій людині відчуття єдності з народом, подає зразки національного героїзму й морально-етичних канонів щоденної поведінки; класична українська література – один з найдосконаліших виявів національної культури, своєрідна візитна картка України у Європі та світі.

Сьогодні вивчення літератури необхідно піднести на якісно вищий рівень актуальності ще й як предмет, що забезпечує національну та етичну ідентифікацію нації в умовах глобалізації та європейської інтеграції. Засобами мистецтва слова саме література допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ підлітка, позитивно впливати на його свідомість і підсвідомість, зміцнювати морально-етичний потенціал, розвивати інтелект, творчі здібності, естетичний смак. Ця нова ідеологічна доктрина для її повноцінного функціонування в сучасному світі має базуватися на історичних і культурних традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей.

Програма з української літератури для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації складена за концепцією розвитку гуманітарної сфери в Україні, на основі „Державного стандарту базової і повної середньої освіти” та Програми для загальноосвітніх навчальних закладів ( автори: Р. В. Мовчан, Н. В. Левчик, О. К. Калінчук та ін. / за загальною редакцією Р. В. Мовчан). Тому в ній враховано сьогоднішні державні вимоги до змісту і рівня навчальних досягнень студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Зміст запропонованого до вивчення літературного матеріалу спроектований на очікувані результати навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано і стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, а також проконтролювати його. Такий тип програми стає особливо актуальним у процесі сьогоднішньої реформації освітньої сфери в Україні, у державотворчому виробленні національної ідеологічної доктрини.

Таким чином, відповідно до Державного стандарту, Програмою з української літератури передбачається „формування покоління молоді, що буде захищеним і мобільним на ринку праці; здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях; здатним до навчання упродовж життя”.

У Програмі втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Вивчення предмета „Українська література” забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямках:

— соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних ціннісних орієнтирів);

— мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

— функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (уміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).


      1. Мета і завдання викладання навчальної дисципліни


Метою вивчення української літератури у медичному коледжі є:

— підвищення загальної освіченості майбутніх молодших спеціалістів, заохочення до читання та вивчення художньої літератури, „ а через неї — до фундаментальних цінностей культури”, розширення культурно-пізнавальних інтересів студентів;

— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному громадянському, морально-етичному, соціальному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;

— формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, орієнтованої на вищі національні та загальнолюдські ідеали й цінності.

Складові цієї мети реалізуються через такі конкретні завдання навчального предмета „Українська література”, які ґрунтуються на аксіологічній, літературознавчій, культурологічній змістових лініях, акцентованих у “Державному стандарті...”:

1. Формування гуманістичного світогляду молодих громадян, розвиток їх духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів, сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти, бачення в українській художній творчості ментальних особливостей українця.

2. Піднесення загальної освіченості студентів у цілому, гуманітарної зокрема; набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної самореалізації в суспільстві.

3. Ознайомлення із визначними творами української художньої літератури; розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова.

4. Формування читацької культури студентів, розвиток їх естетичних уподобань і смаків, уміння розрізняти явища класичної і масової культури.

5. Піднесення престижу національної літератури, виховання її читача й шанувальника; формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва.

6. Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.

7. Розвиток творчих та інтелектуальних здібностей студентів, логічного і критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументувати власну думку, орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.

8. Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.

9. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності навчатися.



Загальний результат Програми з української літератури стосується:

студента (освічену і розвинену особистість, здатну повноцінно реалізуватися в майбутньому житті);

викладача (для нього передбачається підвищення фахових вимог);

української літератури (змінюється її ідейно-тематична стереотипність, зростає престиж);

суспільства (адже метою життя молодого громадянина має бути активна участь у громадському, економічному, культурному процесах в Україні, чому й сприяє вивчення української літератури).

Отже, структура Програми, її змістове наповнення передбачає світовий і національний культурологічний контексти, міжпредметні зв’язки, втілення ключових компетентностей, врахування вікових особливостей підлітка, психології сприйняття ним творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу у медичному коледжі, право вибору (як для викладача, так і для студента), особливості сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо.

Українська література як навчальний предмет водночас виконує кілька рівноцінних функцій, серед яких виділяються такі: естетична, пізнавальна і виховна. Це означає, що кожен запропонований твір не лише відображає певну історично-художню дійсність, а й засобами мистецтва слова виховує молодого українця. Особливість сучасного вивчення української літератури потребує добирати художні тексти за принципами високих естетичних критеріїв, жанрово-тематичної різноманітності, з урахуванням вікової психології, осучаснення змістового матеріалу. Тому добираються насамперед твори, цікаві й актуальні у контексті нинішнього життя, близькі та зрозумілі сучасній молодій людині, яка живе в інакшому комунікативному, інформаційному просторі. Особливий акцент робиться на тих художніх творах, що сприяють зародженню у свідомості сучасного студента якостей, що є носіями позитивної, життєствердної енергії. Адже в умовах національного державотворення актуалізуються пріоритет людини-гуманіста, людини-патріота, оптимістичні суспільні настрої, духовне здоров’я сучасної людини. Ці твори мають давати естетичне задоволення і моральне опертя (оптимізм, ідея подолання труднощів, воля до перемоги, досягнення мети тощо). Враховано й те, що літературний твір як явище мистецтва — „живий організм”, а тому своїм впливом на людину завжди непередбачуваний. Іноді негативний приклад із художнього твору може „спрацювати” значно потужніше, сприяти духовному очищенню, оновленню, моральному загартуванню людини.

Змістом літературної освіти у медичному коледжі передбачається ознайомлення з творчістю талановитих, реалізованих як творчі особистості митців, зокрема тими високохудожніми текстами, які „репрезентують різні етапи літературного процесу, культурно-лiтературні традиції”, відповідно пропонується аналіз творів „у контексті історико-літературного процесу” (як і передбачено Державним стандартом). Таким чином, історичний літературний процес окреслюється лише пунктирно — в найпоказовіших і для письменника, і для певного жанрово-стилістичного явища взірцях. До вивчення пропонується не історія літератури, а українська література, що дає більшу можливість активізувати морально-етичні аналогії, суспільно-ціннісні орієнтири через естетико-літературознавчі категорії, поняття; зацікавити студентів близькими їхній свідомості художніми творами; змінити ідейно-тематичні літературні стереотипи, піднести престиж української літератури зокрема і національної культури в цілому.


2.1.2. Аналіз зв’язків навчальної дисципліни з суміжними предметами

Викладання предмета відбувається у форматі загального мистецького контексту, в якому створювався художній твір, а також міжпредметних зв’язків (історія, світова література, образотворче мистецтво, музика тощо).




      1. Основні вимоги до знань і вмінь студентів


Студенти повинні знати:
основні етапи розвитку української літератури, найважливіші факти літературного процесу;

суспільну роль художньої літератури;

світове значення українського красного письменства;

найважливіші біографічні відомості паро письменників;

типове (конкретно-історичне та загальнолюдське) значення головних дійових осіб вивчених творів;

історичні ознаки понять народності літератури; критичний реалізм; художній образ; літературний характер; літературний тип; індивідуальний стиль письменника; літературні роди та їх основні жанри.


Студенти повинні вміти:
аналізувати твір з урахуванням його художньої, естетичної та ідейної цілісності та авторської позиції;

складати тези і конспекти критичних статей, рецензій на самостійно прочитані книжки, а також на твори інших видів мистецтва, пов’язаних з літературою;

створювати усні і письмові твори – роздуми проблемного характеру (індивідуальні, порівняльні, групові характеристики) за вивченим твором ( або кількома творами), твір-роздум на літературні, публіцистичні теми;

зіставляти різні погляди в процесі полеміки, виявляти здатність доводити свої твердження, власну думку про твір;

користуватися довідниковими джерелами, зокрема, літературними енциклопедіями та словниками літературознавчих термінів.


    1. Методичні матеріали для викладачів




      1. Тези або тексти лекцій



2.2.2.Методична розробка для викладача до проведення лекції з студентами



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал