Робоча програма навчальної дисципліни вікова та педагогічна психологія



Скачати 369.74 Kb.

Сторінка1/3
Дата конвертації13.12.2016
Розмір369.74 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2   3

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Кафедра загальної, вікової та педагогічної психології
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з науково-методичної та навчальної роботи
_______________О.Б. Жильцов
“______”_______________2014 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ
(шифр і назва навчальної дисципліни) напрям підготовки
6.020303 Філологія (мова і летіратура англійська),
Філологія (іноземна)
(шифр і назва напряму підготовки) спеціальність _______________________________________________
(шифр і назва спеціальності) спеціалізація ______________________________________________
(назва спеціалізації)
інститут, факультет, відділення
Інститут людини
(назва інституту, факультету, відділення)
2014 – 2015 навчальний рік


2
Робоча програма «Вікова та педагогічна психологія» для студентів за напрямом підготовки 6.020303 Філологія (мова і література англійська),
Філологія (іноземна)
Розробники : Москальов Максим Володимирович, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та педагогічної психології
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри загальної, вікової та педагогічної психології


Протокол від “29” серпня 2014 року № 1
Завідувач кафедри загальної, вікової та педагогічної психології
_______________ (О.П. Сергєєнкова)


3
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальна програма курсу «Вікова та педагогічна психологія» розроблена з урахуванням вимог щодо удосконалення психологічної підготовки працівників школи.
Позаяк в суспільстві сформувалася нагальна потреба в висококваліфікованих спеціалістах, які розумітимуть специфіку психічного розвитку та становлення особистості на різних етапах онтогенезу та зможуть застосовувати ці знання в своїй практичній діяльності. Відтак, в контексті високих вимог до розвитку національної школи проблема озброєння майбутніх соціальних педагогів знаннями з вікової психології набуває особливої актуальності.
Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України (лист № 1/9-736 від
06.12.2007 р.) «Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо- кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра».
Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати бакалавр відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Вікова та педагогічна психологія», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентів.
«Вікова та педагогічна психологія» є складовою частиною дисциплін психолого- педагогічного циклу нормативного блоку. Її вивчення передбачає розв'язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки висококваліфікованих фахівців, зокрема: опанування системою знань про закономірності психічного розвитку та становлення особистості на різних етапах її життя.
Тому конкретною метою курсу «Вікова та педагогічна психологія» є забезпечення майбутніх соціальних педагогів та психологів теоретичними знаннями з основ вікової та педагогічної психології; озброєння студентів знаннями психологічних закономірностей розвитку особистості на різних етапах онтогенезу; ознайомлення студентів із знаннями щодо закономірностей та особливостей навчання і виховання, а також здійснення практичної підготовку студентів для роботи з людьми різних вікових категорій.
Основні завдання курсу:
1. Ознайомити слухачів з основами поняттями, принципами, концепціями вікової та педагогічної психології.
2. Висвітлити специфіку психічного розвитку людини на різних етапах онтогенезу, підходи до періодизації психічного розвитку особистості та основні психологічні закономірності процесу навчання та виховання.
3. Виробити у студентів ряд умінь та навичок застосування набутих знань у практичних сферах своєї діяльності, активізувати особистісний та творчий потенціал майбутнього фахівця.
В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати:
основи вікової психології: предмет, методи, основні закономірності, принципи і структуру науки, її сучасні теоретичні концепції;
– загальні закономірності розвитку психіки людини: умови, чинники, рушійні сили; особливості пізнавальних процесів, емоційно-вольової, мотиваційної сфер, індивідуально- психологічних характеристик людей різного віку.
основи педагогічної психології: психологічні особливості навчання та виховання, види соціальних інститутів виховання і методів формування творчо активної особистості на різних етапах онтогенезу, психологічну сутність педагогічної діяльності
Курс покликаний формувати у студентів такі уміння:
застосовувати отримані знання з вікової психології для організації діяльності і спілкування особистості в різні вікові періоди, для створення умов, що сприяють конструктивному психічному розвитку людини;
враховувати в навчально-виховному процесі сензитивні періоди розвитку людини;


4
враховувати вікові особливості дитини в психолого-педагогічній роботі;
орієнтуватися в сучасних підходах та технологіях навчання знанням і поняттям, формування умінь і навичок;
орієнтуватися на нормативи кожного вікового періоду у психодіагностичній та психокорекційній роботі;
аналізувати витоки психологічних проблем індивіда в його онтогенезі.
Підвищенню ефективності семінарських занять сприятиме передбачене програмою виконання навчально-дослідницьких завдань, зокрема, реферативних досліджень з актуальних проблем вікової та педагогічної психології.
Курс “Вікова та педагогічна психологія” передбачає тісний зв’язок з
дисциплінами: загальна психологія, соціальна психологія, історія психології, основи психоконсультування та психокорекції, психологія особистості.
Обсяг курсу «Вікова та педагогічна психологія», відповідно до навчального плану, становить 108 год., із них 16 год. – лекції, 12 год. – семінарські заняття, 8 год. –
індивідуальна робота, 96 год. – самостійна робота, 12 год. – підсумковий контроль.
Форма кінцевого контролю – іспит.



5
1. Опис навчальної дисципліни
Характеристика навчальної дисципліни
Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо- кваліфікаційний рівень денна форма навчання заочна форма навчання
Галузь знань
0203
" Гуманітарні науки "
(шифр і назва)
Кількість кредитів –
3
Напрям підготовки
6.020303
Філологія (мова і література англійська)
Філологія (іноземна)
(шифр і назва)
Нормативна
(за вибором)

Модулів – 2
Рік підготовки
Змістових модулів – 4 2-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання 1
Семестр
3-й

Загальна кількість годин – 108
Спеціальність:
Лекції
16 год. год.
Практичні, семінарські
12 год.
год.
Лабораторні год.
год.
Самостійна робота
36 год.
год.
Індивідуальні завдання:
4 год.
Вид контролю:
Тижневих годин для денної форми навчання: 4 аудиторних – 32 самостійної роботи студента – 36
Освітньо- кваліфікаційний рівень:
«бакалавр»
екзамен
залік


6


ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Кількість годин



з/п


Назви теоретичних розділів
Р
а
зо
м

А
у
д
и
т
о
р
н
и
х

Л
е
к
ц
ій

П
р
а
к
т
и
ч
н
и
х

С
е
м
ін
а
р
с
ь
к
и
х

Ін
д
и
в
ід
у
а
л
ь
н
а

р
о
б
о
т
а

С
а
м
о
с
т
ій
н
а

р
о
б
о
т
а

П
ід
с
у
м
к
о
в
и
й

к
о
н
т
р
о
л
ь

Змістовий модуль І.
Теоретичні основи вікової психології
1 Вікова психологія як наука
4 4
2 2
2 Основні напрямки зарубіжної та вітчизняної вікової психології
4 4
2 2
3 Характеристика розвитку психіки в онтогенезі
2 2
2 4 Самостійна робота
7 7
5 Модульна робота
2 2
Разом
19
10 6

2
2
7
2
Змістовий модуль ІІ.
Психічний розвиток дитини від народження до закінчення школи
6 Особливості психічного розвитку новонародженого та немовляти
2 2
7 Психологія раннього дитинства та дошкільного віку
2 2
2 8 Психологія підлітка та старшокласника
4 4
2 2
9 Самостійна робота
7 7
10 Модульна робота
2 2
Разом
17
8
4

2
2
7
2
Змістовий модуль ІІІ.
Психологія дорослої людини

11 Загальна характеристика дорослого періоду життя 4 4
2 2
12 Особливості психічного розвитку дорослої людини
4 4
4 13 Самостійна робота
7 7
14 Модульна робота
2 2
Разом
17
8
2

4
2
7
2
Змістовий модуль ІV.
Загальні питання педагогічної психології.
Загальні питання психології виховання і навчання. Психологія вчителя.


7
15 Соціально-психологічні та вікові аспекти виховання, самовиховання, перевиховання та особливості роботи із важкими підлітками
4 4
2 2
16 Психологічний портрет особистості педагога в контексті педагогічної діяльності та педагогічного колективу. Особливості педагогічного спілкування.
6 6
2 2
2
Самостійна робота
7 7
Модульна робота
2 2
Разом
19
10 4

4
2
7
2
Самостійна підготовка до екзамену
36







Разом за навчальним планом:
108 36
16
12 8
28
8

ПРОГРАМА
Змістовий модуль 1.
Теоретичні основи вікової психології

Тема лекції 1. Вікова психологія як наука – 2 год.
Поняття вікової психології та психології вікового розвитку, загальне і відмінне їх змісту. Предмет вікової психології.
Завдання вікової психології. Методологічні завдання (рушійні сили психічного розвитку людини; співвідношення навчання і розвитку; проблема вікової періодизації тощо). Теоретико-пізнавальні завдання
(збільшення знань про загальні закономірності та механізми розвитку психіки дитини; розробка понятійного апарату тощо). Практичні завдання (організація оптимальних форм дитячої діяльності та спілкування; проблема психологічної допомоги в періоди різних вікових криз; гуманізація навчально-виховного процесу; проблема важких дітей).
Галузі вікової психології: дитяча психологія, психологія молодшого школяра, психологія підлітка, психологія ранньої юності, психологія дорослої людини, геронтопсихологія (психологія старості).
Історія виникнення і розвитку вікової психології як науки. Міжпредметні зв'язки вікової психології з іншими науками.
Методологічні принципи та методи вікової психології. Класифікація методів вікової психології. Група методів за ціллю і задачами дослідження: 1) описові (неекспериментальні): спостереження; бесіда; анкета; вивчення продуктів діяльності;
2) діагностичні
(вимірювальні): тести; 3) пояснювальні (експериментальні): природній експеримент; моделюючий експеримент; лабораторний експеримент; 4) перетворюючі (формуючі): навчаючий експеримент; виховуючий експеримент. За організацією дослідження:
повздовжній зріз (лонгітюдний метод), поперечний зріз, кафедри загальної, вікової та педагогічної психології комплексне дослідження.
Основні поняття: предмет вікової психології, принцип детермінізму, принцип
єдності свідомості і діяльності, принцип розвитку, методи організації дослідження
(лонгітюдний метод, метод зрізів, порівняльний метод), методи збирання фактичного матеріалу, методи опрацювання даних дослідження, інтерпретаційні методи.
Семінар 1. Предмет, завдання, методи вікової психології – 2 год.


8
Тема лекції 2. Основні напрямки зарубіжної та вітчизняної вікової
психології – 2 год.
Психоаналіз про закономірності психічного розвитку. Предмет дослідження: глибинні почуття і переживання людини. Два відкриття: відкриття позасвідомого і відкриття сексуальної основи людини. Критерії виділення стадій психосексуального розвитку.
Оральна, анальна, фалічна, латентна, генітальна стадії психічного розвитку. Розвиток особистості на основі 4 джерел напруги: 1) процесів фізіологічного росту; 2) фрустрацій; 3) конфліктів; 4) загроз. Два методи вирішення фрустрації, конфлікти і тривоги: ідентифікація, заміщення.
Е. Еріксон. Розвиток особистості як закономірна зміна етапів, на кожному з яких відбувається якісне перетворення внутрішнього світу і поведінки людини. Стадії психосоціального розвитку за Е. Еріксоном: орально-сенсорна; м’язево-анальна; локально- генітальна; латентна; підлітковий вік і рання юність; рання дорослість; дорослість; зрілість.
Біхевіорізм (Дж.Уотсон, Дж. Годфруа, К.Флейк-Хобсон, Б.Скіннер) про особливості розвитку дитини. Основні положення теорії соціального научіння. Три способи формування поведінки: позитивне і негативне підкріплення, покарання, відсутність підкріплення.
Генетична психологія про закономірності розвитку інтелекту.
Гуманістична психологія (К.Роджерс, А.Маслоу, В.Франкл, С.Сатір, Ш.Бюлер) про закономірності дитячого розвитку.
Культурно-історична концепція Л.С.Виготського. Морфофізіологічні особливості мозку і спілкування – умови розвитку дитини. Навчання – рушійна сила розвитку. Основна закономірність онтогенезу психіки: інтеріорізація дитиною структури її зовнішньої, соціально – символічної (спільної з дорослим і опосередкованої знаками) діяльності. Суть і зміст культурного розвитку поведінки. Виховання як штучне оволодінням природними процесами розвитку.
Психологія ставлення про закономірності дитячого розвитку (В.М.Мясищев).
Розвиток людини як формуванням її видів ставлення. Види і характер ставлення. Розвиток ставлення. Виховання як процес взаємодії вихователя і вихованця. Взаємовідносини як умова взаємодії та її результат.
Діяльнісний підхід до аналізу психіки дитини.
Основні поняття: позасвідоме, лібідо, конфлікт, оральна, анальна, фалічна стадії розвитку, ідентифікація, розумова конструкція, «феномени Ж.Піаже», егоцентричне мовлення, стимул, реакція, позитивне і негативне підкріплення, покарання і заохочення, здоровий організм, фізичні, психічні і внутрішні сигнали, трансценденція, опосередкований психічний процес, смисли і способи людської діяльності, провідний тип діяльності, ставлення, види ставлень, психосоматика, навчання, виховання.
Лекція 3. Загальна характеристика розвитку психіки в онтогенезі – 2
год.
Поняття розвитку: форми, властивості, критерії та закони розвитку. Специфіка та показники психічного розвитку людини. Основні закономірності психічного розвитку дитини: нерівномірність, інтеграція психіки, пластичність і можливість компенсації.
Біологічні та соціальні фактори психічного розвитку. Генотип та вроджені якості організму.
Дозрівання як передумова психічного розвитку. Біогенетичний та соціогенетичний підходи до розвитку психіки дитини. Активність особистості як фактор психічного розвитку.
Проблема рушійних сил психічного розвитку.


9
Навчання і розвиток: взаємозв’язок та взаємовплив. Поняття рівня актуального розвитку і зони найближчого розвитку. Інтеріоризація та екстеріоризація як механізми розвитку в процесі навчання.
Психічний розвиток та діяльність. Соціальна організована діяльність як основа психічного розвитку. Поняття провідної діяльності.
Проблема вікової періодизації психічного розвитку людини. Поняття віку. Поняття про кризи та критичні періоди. Характеристика вікових періодів у працях Д.Б.Ельконіна.
Основні поняття: філогенез, онтогенез, генотип, нерівномірність психічного розвитку, сензитивні періоди, внутрішні суперечності, соціальна ситуація психічного розвитку, актуальний рівень психічного розвитку, зона найближчого розвитку, пластичність психіки, вікові періоди, вікові кризи, провідна діяльність, акселерація, основні новоутворення, дитинство, критерії вікової періодизації.


Модуль 2.
Психічний розвиток дитини від народження до вступу в
школу

Тема лекції 4. Особливості психічного розвитку новонародженого та
немовляти – 2 год.
Пренатальний період розвитку. Криза новонародженості. Фаза новонародженого.
Соціальна ситуація розвитку новонародженого: дитина психологічно злита з матір’ю,
єдність: “Дорослий → Дитина”. Основні новоутворення: розвивається акт сприймання, з’являється наслідування та акт пізнавання, зорові та слухові зосередження, активний інтерес до оточення, комплекс пожвавлення (емоційна і рухова реакція на обличчя матері). Анатомо- фізіологічна характеристика і функціонування головного мозку дитини в період новонародженості. Основне протиріччя: дитина психологічно злита з матір’ю, але немає засобів для спілкування з дорослими.
Немовлята. Загальна характеристика анатомо-фізіологічного розвитку немовляти.
Соціальна ситуація розвитку: життя залежить від дорослого, але дитина стає активною, зв’язаною з предметним світом. “Дорослий ↔ Дитина”. Залежність ставлення до предмету від спільного переживання ситуації з іншою людиною. Психічний розвиток дитини першого року життя. Розвиток форм спілкування протягом першого року. Формування сенсорної і моторної сфер немовляти. Розвиток мовлення у немовляти. Основні новоутворення: емоційно забарвлене самовідчуття, автономне мовлення, поведінка за уявленням, первинне усвідомлення психологічної спільності, усвідомлення “ми”, розвивається уявлення про власне тіло, фізична емансипація. Основне протиріччя віку: потреба в пізнанні предметного світу і відсутність засобів пізнання.
Криза першого року життя.
Основні поняття: харчове зосередження, конвергенція очей, акт хапання, предметні дії, лепет, маніпулювання предметами, мотивуючі уявлення, акт сприймання, наслідування та акт пізнавання, зорові та слухові зосередження, комплекс пожвавлення, емоційно забарвлене самовідчуття, автономне мовлення, поведінка за уявленням, фізична емансипація.

Семінар 2. Психологія раннього дитинства та дошкільного віку – 2 год.




10
Тема лекції 5. Психологія підлітка та старшокласника– 2 год.
Особливості фізичного і фізіологічного розвитку підлітка. Статеве дозріванням.
Вплив статевого дозрівання на появу почуття власної дорослості, появу інтересу до представників протилежної статі, пробудження нових романтичних почуттів і переживань.
Активізація діяльності гіпофізу. Інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток. Перебудова моторного апарату. Перебудова нейрогуморальних співвідношень.
Соціальна ситуація розвитку підлітка. Теоретичні підходи до проблеми «кризи» в підлітковому періоді. Переорієнтація спілкування з дорослими на спілкування з ровесниками. Перебудова взаємин з дорослим. Емансипація дитини від батьків.
Спілкування з однолітками як провідна діяльність підліткового віку.
Особистісний розвиток підлітка. Основні потреби підліткового віку: 1) потреба у самовираженні; 2) потреба уміти щось робити; 3) потреба щось значити для інших; 4) потреба рівноправного спілкування з дорослими; 5) посилення статевої ідентифікації.
Формування життєвих цінностей. Становлення „Я” підлітка. Стадії розвитку самооцінки підлітка. Стадії розвитку особистісної рефлексії.
Особливості навчальної діяльності підлітка. Розвиток когнітивної та емоційно- вольової сфер в підлітковому віці.
Новоутворення підліткового періоду: почуття дорослості, потреба в самореалізації та суспільному визнанні, прагнення до самоствердження, моральний характер самосвідомості, вміння підпорядковуватись нормам колективного життя.
Змістовий модуль ІІІ.
Психологія дорослої людини
Тема лекції 6. Загальна характеристика дорослого періоду життя

– 2
год.
Дорослість як предмет психологічного дослідження. Біологічні, психічні, духовні аспекти життя людини.
Фактори і закономірності розвитку дорослого.
Психічна зрілість: зміст і структура.
Проблеми періодизації психічного розвитку дорослої людини. Періоди і фази дорослості.
Анатомо-фізіологічні особливості дорослості.
Психосоціальний та пізнавальний розвиток дорослості.
Проблема психічного здоров’я.
Кризи дорослості: криза спустошеності, криза безперспективності, кризи здоров’я, кризи значущих стосунків, кризи особистісної автономії, кризи самореалізації, кризи життєвих помилок.
Основні поняття: дорослість, психічна зрілість, криза середини життя, інволюція пам’яті, когнітивна зрілість, стадія досягнень, ідентичність, близькість, генеративність,
інтимність, біографічна криза, криза спустошеності, криза безперспективності, кризи здоров’я, кризи значущих стосунків, кризи особистісної автономії, кризи самореалізації, кризи життєвих помилок.
Семінар 3. Особливості психічного розвитку дорослої людини – 4 год.

Змістовий модуль IV.
Загальні питання педагогічної психології


11

Семінар 4. Соціально-психологічні та вікові аспекти виховання
Психологія самовиховання та перевиховання. Психологічні аспекти
роботи з важкими дітьми – 2 год.

Тема лекції 7. Психологія самовиховання та перевиховання.
Психологічні аспекти роботи з важкими дітьми – 2 год.
Самовиховання. Завдання самовиховання.
Структура самовиховання.
Джерело процесу самовиховання. Потреба в самовихованні. Розвиток мотивації роботи над собою. Мотиви самовиховання: особистісні; вузько соціальні; широко соціальні.
Етапи самовиховання.
Визначення цілі. Складання програми самовиховання, плану та правил. Прийняття рішення. Застосування методів самовпливу. Мобілізація своєї моральної вихованості та емоційно-вольової активності. Підсумковий самоконтроль. Оцінка здійсненої роботи, аналіз перемог і невдач. Формування нової адекватної самооцінки.
Основні методи самопізнання.
Основні методи самоволодіння.
Методи самостимулювання.
Підходи до класифікації важких дітей (Хевітт і Дженкінс, П. Скотт, О.Є.Лічко,
В.І.Абраменко, О.І.Селецький, Д.І.Фельдштейн).
Основні причини появи важкої дитини: особливості сімейного виховання: низький педагогічний і культурний рівень батьків (порушення єдності вимог до дитини та їх послідовності; відсутність чіткої організації життя дитини; бездоглядність; відсутність належного статевого виховання; неправильне ставлення до дитини: придушення особистості, загрози, фізичні покарання, надмірна опіка); неблагополуччя сім’ї (конфліктність; аморальність; асоціальна поведінка батьків); особливості взаємодії педагога з дитиною; особливості особистості дитини; негативні приклади поведінки дорослих та референтних груп; спілкування з правопорушниками та з людьми, які мають шкідливі звички; неблагополуччя психологічного клімату в учнівському колективі, конфлікти з ровесниками; вплив засобів масової інформації; негативний вплив алкоголю і наркотиків; відхилення в психічному і фізичному розвитку.
Ознаки соціальної та педагогічної запущеності дошкільнят: неуспішність у рольовій грі (труднощі в спілкуванні з ровесниками, діти віддають перевагу предметним іграм); непідготовленість до навчання в школі (дисгармонія емоційно-вольової сфери, недостатньо розвинуті пізнавальні здібності та довільність поведінки, невміння спілкуватися з дорослими
і дітьми); погана адаптація до перебування в дитячому садку; відхилення в поведінці
(агресивність, гіперактивність); відставання в розвитку (пізніше починають ходити, говорити тощо).
Ознаки соціальної та педагогічної запущеності молодшого школяра: Порушення образу “Я”, нерозвинутість молодшого школяра як суб’єкта спілкування, нерозвинутість молодшого школяра як суб’єкта, специфіка індивідуально – типологічних особливостей.
Організація індивідуальної роботи з педагогічно запущеними дітьми.
Основні причини складності підліткового віку. Суб’єкти реабілітації важких підлітків: педагогічно запущені, правопорушники, дезадаптовані підлітки з девіантною поведінкою, діти-сироти, підлітки з відхиленнями психосоматичного і нервово-психічного здоров’я та з функціональними відхиленнями.
Основні напрями роботи вчителя з важкими підлітками.
Основні
поняття: самоспостереження, самоаналіз, самооцінювання, самопереконання, самокритика, самопримушення, самоконтроль, самонаказ, самонавіювання, фізичне, вольове, моральне, професійне самовдосконалення,


12
самоактуалізація, самопереконання, самопідбадьорювання, самозаохочення, самопокарання. педагогічна занедбаність, важковиховуваність, девіантна поведінка, важконаучуваність, превентивне виховання, агресивність, акцентуація характеру, реакція імітації, реакція компенсації, гіперопіка, інфантильність особистості, шкільна дезадаптація, корекція поведінки, фрустрація, психопатія.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал