Робоча програма навчальної дисципліни професійна етика



Скачати 445.28 Kb.

Сторінка3/4
Дата конвертації01.12.2016
Розмір445.28 Kb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4
«Свобода совісті – це…».
67. Чи є допустимими у спілкуванні з громадянами дії, що дискримінують їх релігійну приналежність?
68. Яку відповідальність несе працівник органів внутрішніх справ за порушення професійно-етичних принципів і норм, встановлених Етичним кодексом працівника органів внутрішніх справ України?
69. В яких випадках дискримінації громадян працівники поліції найчастіше зустрічаються з подвійним стандартом правової та моральної оцінки?

70. Які заходи керівника будуть найефективнішими у протидії подвійним стандартам (расова, національна, вікова, гендерна тощо дискримінація)?
71. У чому може бути виражена професійна моральна деформація працівника:
72. На що не має права керівник?
73. Що забезпечує право працівника на громадську довіру, повагу, визнання і підтримку громадян:
74. Якої з перерахованих позицій стосується принцип гендерної рівності?
75. Чи дозволяється працівникові, який вивчив в оперативних цілях кримінальну лексику, використовувати її у спілкуванні з колегами і громадянами?

5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ (курсові, дипломні роботи)
6. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ
Під час освітнього процесу використовуються такі методи навчання: словесні, наочні, практичні, інноваційні. Методи контролю – усне та письмове опитування, практична перевірка, тестовий контроль тощо.

7. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
1.
Виникнення етики як науки та її місце в системі філософського знання.
2.
Предмет етики: історія формування.
3.
Вплив етики на формування моральності особи.
4.
Мораль як форма суспільної свідомості, її специфіка та види.
5.
Сутність моралі, її структура та функції.
6.
Сутність та структура моральної свідомості.
7.
Моральна свідомість і моральна практика: проблеми взаємодії та взаємозв’язку.
8.
Моральні відносини. Їх структура та функції.
9.
Походження та етапи розвитку моралі. Загальнолюдське та конкретно-
історичне в моралі.
10.
Моральні засади формування і функціонування професійної етики.
11.
Мораль і право як головні регулятори професійної діяльності юристів, їх
єдність та відмінність (Закон України “Про захист суспільної моралі”).
12.
Моральнісна сутність служіння суспільству і державі.
13.
Поважне ставлення до закону як поняття моральності.
14.
Загальнолюдське й професійне у моралі правозахисників.
15.
Професійна етика як історичне і загальнокультурне явище.
16.
Відображення принципів гуманізму, справедливості і законності в
Загальній декларації прав людини та Європейській конвенції про захист
прав людини й основних свобод.
17.
Відображення принципів гуманізму, справедливості і законності у вітчизняному законодавстві.
18.
Справедливість як категорія та принцип професійної етики правозахисників.
19.
Співвідношення принципів законності та справедливості в професійній діяльності правозахисників.
20.
Трудова мораль і професійна етика: співставлення та аналіз понять.
21.
Морально-правовий зміст принципу законності та його застосування в діяльності правозахисників.
22.
Непорушність принципів гуманізму, законності і справедливості та вимоги щодо їхнього дотримання у Кримінальному кодексі України.
23.
Гуманізм та насилля в діяльності правозахисників.

24.
Професійна етика правозахисників – складова частина загальнолюдської моралі (Конвенція про права дитини, Закон України “Про попередження
насильства в сім’ї”).
25.
Добро і зло як вихідні категорії етики. Специфіка їх прояву в правоохоронній діяльності.
26.
Загальна характеристика принципів морального вибору. Гуманізм права та правоохоронної діяльності.
27.
Взаємозв’язок мотиву, психологічного рішення та внутрішніх переконань у моральному виборі.
28.
Моральний вибір у діяльності правозахисника. Моральна допустимість правового примусу.
29.
Закон і моральна відповідальність правозахисників.
30.
Ризик як засіб вирішення суперечностей у діяльності правозахисника.
31.
Честь і гідність особи. Декларація проти катувань та інших жорстоких
нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарання: загальні положення.
32.
Поняття особистої честі та гідності і гарантія їхнього дотримання в
Європейській конвенції про захист прав людини й основних свобод та
Конституції України.
33.
Категорія обов’язку. Співвідношення службового та морального обов’язку в діяльності правозахисника.
34.
Совість як контрольно-регулятивний механізм моральної свідомості правозахисника.
35.
Професійний обов’язок, честь і совість – основа моральних відносин у правоохоронній діяльності.
36.
Моральний зміст сенсу життя та щастя. Основні сучасні підходи до розкриття категорій сенсу життя та щастя.
37.
Життя і смерть як етична проблема.
38.
Страх, сором, совість: співставлення та порівняльний аналіз понять.
39.
Моральна природа конфліктів, їх сутність та структура.
40.
Морально-професійна деформація: сутність та шляхи її подолання.
41.
Специфіка морального фактору в службовій діяльності правозахисників.
42.
Поняття “моральна культура”. Взаємозалежність розвиненої моральної культури і професійних якостей правозахисника.
43.
Службовий етикет правозахисників. Етика ділового спілкування.
44.
Особливості службового етикету.
45.
Імідж правозахисника як представника державної влади.
46.
Мистецтво спілкування і проблеми формування позитивного іміджу правозахисника.
47.
Культура взаємовідносин як визначальна складова службового етикету.
48.
Професійна етика правозахисника. “Кодекс поведінки посадових осіб
щодо дотримання правопорядку”: загальні положення.
49.
Морально-психологічні підстави та етичні норми поведінки правозахисника в екстремальних ситуаціях.
50.
Етика, етикет, імідж: співставлення та порівняльний аналіз понять.

51.
Підстави для легітимності насильства в історії становлення і розвитку держави.
52.
Смертна кара: правовий та етичний аспекти проблеми (Загальна
декларація прав людини).
53.
Расизм як етична і правова проблема сучасності (Декларація про
ліквідацію всіх форм расової дискримінації).
54.
Проблема дотримання універсальних принципів моралі у суспільствах перехідного типу.
55.
Мозаїчний характер моралі сучасного суспільства.
56.
Процес урбанізації як етико-правова проблема.
57.
Патріотизм та космополітизм у сучасній етиці.
58.
Біоетика як феномен сучасної прикладної етики.
59.
Етичні цінності та ідеали сучасних молодіжних субкультур.
60.
Самоосвіта і самовиховання як етична установка сучасної людини.

8. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
НАВЧАННЯ
8.1.
Нормативне
підґрунтя встановлення рейтингу компетентності
здобувачів вищої освіти

Нормативним підґрунтям встановлення рейтингу компетентності є Закон
України «Про вищу освіту». Відповідно до статті 50 Закону України «Про вищу освіту» формами організації освітнього процесу є:1) навчальні заняття;
2) самостійна робота; 3) практична підготовка; 4) контрольні заходи.
Розподіл балів з яких формується рейтинг компетентності здобувача вищої освіти відбувається між поточним контролем (60 балів) та підсумковим контролем (40 балів).
8.2. Рейтинг компетентності здобувачів вищої освіти з навчальної
дисципліни

Рейтинг компетентності здобувача вищої освіти з навчальної дисципліни, що забезпечуються кафедрою включає рейтинг компетентності з навчальної
роботи (аудиторна робота та самостійна робота) та рейтинг компетентності з
підсумкового контролю (контрольні заходи). Що відповідає пропорції за 100- бальною шкалою: максимальний рейтинг з навчальної роботи – 60 балів
(мінімальна кількість 30 балів), максимальний рейтинг з підсумкового контролю – 40 балів. Якщо здобувачів вищої освіти не зміг отримати мінімальної кількості балів з навчальної роботи (30 балів) або його загальний рейтинг компетентності складає менше 60 балів він вважається таким, що має академічну заборгованість.
Якщо здобувач вищої освіти виявляє бажання займатися науковою роботою то йому додатково до підсумкового рейтингу компетентності з дисципліни можуть бути зараховані бали наукової роботи. У разі зарахування додаткових балів за результатами наукової роботи загальний рейтинг компетентності здобувача вищої освіти з навчальної дисципліни не може перевищувати 100 балів
1
8.2.1. Рейтинг з навчальної роботи здобувача вищої освіти

Відповідно до структури навчального плану навчальна робота складається з аудиторної роботи (лекційні, лабораторні, практичні, семінарські заняття) та
самостійної роботи.
Оцінювання компетентності з навчальної роботи здобувача вищої освіти з дисциплін, що забезпечуються кафедрою здійснюється шляхом встановлення відповідного рівня знань за кожне навчальне заняття та виставлення балів від 0 до 5. Важливо пам’ятати, що бали це не число, що отримуються в результаті вимірювань і обчислень, а приписане оціночне судження. Виставляючи бали,
1
Тобто даний рейтинг є додатковим і у разі перевищення 100 бальної шкали зменшується на ту кількість балів які її перевищують. Наприклад, рейтинг компетентностіз навчальної роботи (аудиторна робота та самостійна робота) – 55 балів, рейтинг компетентностіз підсумкового контролю (контрольні заходи) – 35 балів, рейтингові бали за наукову роботу – 20 балів, сума 55+35+20=110, загальний рейтинг компетентності
здобувача вищої освіти 100 балів.
науково-педагогічний працівник має їх обґрунтувати, керуючись логікою та
існуючими критеріями (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика оцінювання рівня
компетентності здобувача вищої освіти
Бали
Критерій оцінювання компетентності
0
Незадовільний рівень компетентності. У здобувача вищої освіти
відсутні знання навчального матеріалу або він відмовляється від відповіді.
1
2

Мінімальний рівень компетентності. Здобувач вищої освіти має
фрагментарні знання, що базуються на попередньому досвіді. Не здатен формулювати визначення понять, класифікаційні критерії та тлумачити їхній зміст. Не може використовувати знання при вирішенні практичних завдань.
2
3

Задовільний рівень компетентності. Здобувач вищої освіти має
безсистемні знання, допускає формально-логічні помилки при формулюванні понять, класифікаційних критеріїв та їхньому тлумаченні. Хаотично і невпевнено викладає матеріал, не здатен відділяти головне від другорядного, не може використовувати знання при вирішенні практичних завдань.
3
Достатній рівень компетентності. Здобувач вищої освіти має базові
знання з навчальної дисципліни. Формулює юридичні поняття, класифікаційні критерії, але допускає інтерпретаційні помилки. Може виокремити ознаки явища та їх охарактеризувати (риси, властивості, аспекти). Відповідь надається за одним джерелом навчальної літератури. При відтворенні знань застосовує репродуктивний тип мислення, відсутнє системне викладення навчального матеріалу. Не вміє доказово обґрунтовувати свої судження, допускає неточності при використанні знань для вирішення практичних завдань.
4
Добрий рівень компетентності. Здобувач вищої освіти має ґрунтовні
знання навчального матеріалу, але під час відповіді допускає незначні помилки. Володіє категоріально-понятійним апаратом та здатен використовувати знання для вирішення практичних завдань. Може охарактеризувати склад (зміст) явища (або внутрішню побудову явища) та його елементів. Може обґрунтувати призначення явища, яке конкретизується у його функціях (напрямках впливу на інші явища).
Може навести подібність та відмінність з іншими спорідненими та протилежними явищами. Відповідь надається за декількома джерелами навчальної літератури, з посиланням на нормативно-правові акти та наведенням прикладів. При відтворенні знань застосовує продуктивний тип мислення.
5
Відмінний рівень компетентності. Здобувач вищої освіти має
системні знання глибоко і повно засвоїв увесь навчальний матеріал, в якому легко орієнтується, володіє категоріально-понятійним апаратом, вміє пов’язувати теорію з практикою, вирішувати практичні завдання, висловлювати і обґрунтовувати свої судження. Може навести
2
Здобувачу вищої освіти слід пам’ятати, що отримання зазначеного балу негативно впливає на загальний рейтинг компетентності і може привести до академічної заборгованості.
3
Здобувачу вищої освіти слід пам’ятати, що отримання зазначеного балу негативно впливає на загальний рейтинг компетентності і може привести до академічної заборгованості.
особливості інтерпретації правових явищ в різних теоріях, загальне та відмінне в різних позиціях вчених, як в національному так і в міжнародному та європейському праві (в межах часу, предмету, простору). Здатен обґрунтувати перспективи розвитку правових явищ в
Україні. Відповідь надається на основі знань державних програм, концепцій, проектів нормативно-правових актів, а також наукових досліджень вітчизняних та закордонних вчених. Даний рівень компетентності передбачає грамотний, логічний виклад відповіді (як в усній, так і в письмовій формі), якісне зовнішнє оформлення. При відтворенні знань застосовує евристичний тип мислення.
Рейтинг компетентності з навчальної роботи здобувача вищої освіти
визначається шляхом встановлення середньоарифметичного балу здобувача вищої освіти отриманого на семінарських та практичних заняттях з урахуванням роботи на лекційних заняттях та самостійної роботи протягом опанування навчальної дисципліни помноженого на коефіцієнт К
1

1
=60:5=12) з округленням результату до цілого числа.
Середньоарифметичний бал здобувача вищої освіти визначається шляхом додавання усіх балів отриманих на семінарських та практичних заняттях з урахуванням роботи на лекційних заняттях та самостійної роботи протягом опанування навчальної дисципліни поділених на кількість відповідей здобувача вищої освіти з округленням результату до десятих (наприклад 3,8 або 4,5)
4
. При
визначені середньоарифметичного балу здобувача вищої освіти необхідною
умовою його зарахування є те, що відповідні бали мають бути отриманні
здобувачем вищої освіти не менше як на 50% занять з навчальної роботи.
У разі невиконання зазначеної умови або коли середньоарифметичний бал
здобувача вищої освіти менший 2,5, здобувач вищої освіти вважається
таким, що має академічну заборгованість і не допускається до підсумкового
контролю.
5

8.2.2. Рейтинг з підсумкового контролю здобувачів вищої освіти

Відповідно до навчального плану підсумковий контроль з навчальних дисциплін, що забезпечуються кафедрою передбачений у формі екзамену або заліку.
Залік або екзамен із перевірки компетентності з навчальних дисциплін, що забезпечуються кафедрою складається письмово або усно за білетами підсумкового контролю які пропонуються здобувачу вищої освіти.
4Наприклад, з дисципліни навчальним планом передбачено 5 семінарських та практичних занять. Для того щоб не мати академічної заборгованості здобувач вищої освіти має відповідати більше ніж на 50% занять тобто на 3 парах. Отже, виконуючи зазначену вимогу він працював на першому занятті і отримав 3 бали, на другому занятті він не підготувався і отримав 0 балів (які в подальшому пересклав на 4), на третьому занятті здобувач вищої освіти був у добовому наряді отримав Н яку в подальшому пересклав на 3 бали, на останньому
– 4 бали. Середньоарифметичний бал складає загальна сума балів поділена на кількість оцінок
(3+0+4+3+4)÷5=2,8. Відповідно рейтинг компетентності з навчальної роботи здобувача вищої освіти буде 2,8 ×
12 = 33,6 ≈ 34 5З метою спрощення обрахунку рейтингу компетентності з навчальної здобувача вищої освіти пропонується провести експеримент з електронним журналом в якому обрахунок повинен проводитись автоматично. Тобто науково-педагогічні працівники лише вносять бали до журналу, а рейтинг компетентності з навчальної роботи здобувача вищої освіти обраховується автоматично за визначеною формулою.

Максимальна кількість балів з підсумкового контролю здобувачів вищої освіти для екзамену становить 40 балів. Кількість білетів підсумкового контролю має перевищувати кількість здобувачів вищої освіти у навчальній групі не менше ніж на 5 одиниць.
Білети підсумкового контролю мають складатися з теоретичних і практичних питань. Білети підсумкового контролю мають відповідати таким вимогам:
– кожне питання бажано розпочинати словами: обґрунтувати..., проаналізувати..., дати оцінку..., довести... тощо, щоб забезпечити перевірку вміння здобувачів вищої освіти використовувати набуті знання для вирішення практично спрямованих завдань;
– складність білетів має бути приблизно однаковою і дозволяти здобувачу вищої освіти за час, відведений для відповіді, глибоко та повно розкрити зміст усіх питань;
– при формулюванні завдань (питань) необхідно використовувати поняття, терміни, назви, позначення тощо відповідно до програми навчальної дисципліни.
Кількість питань в білеті підсумкового контролю з навчальних дисциплін визначається кафедрою з урахуванням специфіки дисципліни
6
Оцінювання компетентності здобувача вищої освіти під час підсумкового контролю здійснюється шляхом встановлення відповідного рівня знань за кожне питання. Виставляючи рівень компетентності, науково-педагогічний працівник має його обґрунтувати, керуючись логікою та існуючими критеріями(табл. 1).
Рейтинг компетентності з підсумкового контролю здобувача вищої освіти у формі екзамену визначається шляхом встановлення середньоарифметичного балу здобувача вищої освіти отриманого за кожне питання білету підсумкового контролю помножене на коефіцієнт К
2

2
=40:5=8) з округленням результату до цілого числа.
Середньоарифметичний бал здобувача вищої освіти з підсумкового контролю визначається шляхом додавання усіх балів отриманих за кожне питання білету підсумкового контролю поділених на кількість питань білету з округленням результату до десятих (наприклад 3,8 або 4,5)
7
6Наприклад, два теоретичних питання, одне практичне, одне питання з переліку питань що виноситься на самостійну роботу.
7 Наприклад, здобувач вищої освіти відповідаючи на білет підсумкового контролю за перше питання отримав 3 бали, за друге 4 бали, за трете 5 балів, за четверте 2 бали. Відповідно його загальний рейтинг з підсумкового контролю за результатами складання екзамену буде ((3+4+5+2)÷4)×8 = 28. Або інший приклад, здобувач вищої освіти відповідаючи на білет підсумкового контролю за перше питання отр имав 3 бали, за друге 4 бали, за трете 5 балів. Відповідно його загальний рейтинг з підсумкового контролю за результатами складання екзамену буде ((3+4+5)÷3)×8 = 32. Або ще приклад, здобувач вищої освіти відповідаючи на білет підсумкового контролю за перше питання отримав 4 бали, за друге 5 балів. Відповідно його загальний рейтинг з підсумкового контролю за результатами складання екзамену буде ((4+5)÷2)×8 = 36.

8.2.3. Рейтинг наукової роботи здобувача вищої освіти
За результатами семестрової наукової роботи здобувача вищої освіти його рейтинг компетентності з дисципліни може бути підвищений з урахуванням рівнів результативності такої роботи.
Рейтингові бали за наукову роботу здобувачів вищої освіти нараховуються з урахуванням рівнів результативності цієї роботи. Відповідні значення рівнів та додаткові бали визначаються згідно з таблицею (табл. 2).
Таблиця 2
Характеристика оцінювання рівня творчих досягнень
здобувача вищої освіти
Результати творчої роботи
здобувача вищої освіти

Рівень
результативності та
додаткові бали

Стаття у факультетському (інститутському) збірнику, призове місце на конкурсі наукових робіт здобувачів вищої освіти факультету (інституту), приз за експонат на виставці курсантських (студентських) робіт, доповідь на факультетській (інститутській) науковій конференції та ін.
І рівень, факультетський
(інститутський) – 5 балів
Ті ж досягнення на заходах академічного рівня, прийняття до розгляду заявки на патент та ін.
ІІ рівень, академічний
– 10 балів
Ті ж досягнення на заходах міжвузівського рівня чи
МОН, МВС декілька досягнень ІІ рівня, участь у республіканських виставках, національних олімпіадах, отримання державного патенту, заявка на закордонне патентування.
III рівень, міністерський, міжвузівський – 15 балів
Статті в міжнародних збірниках та журналах, доповіді на міжнародних конференціях і семінарах, участь у міжнародних олімпіадах, конкурсах та виставках, отримання закордонного патенту.
IV рівень, міжнародний
– 20 балів
8.3. Фіксація результатів компетентності здобувача вищої освіти

Для занесення результатів компетентності здобувача вищої освіти у відомість обліку успішності, залікову книжку здобувача вищої освіти використовується таблиця співвідношення між рейтингом здобувача вищої освіти та ECTS оцінками (табл. 3).
Таблиця 3
Співвідношення між рейтингом
здобувача вищої освіти та ECTS оцінками
Оцінка в
балах
Оцінка за національною
шкалою
Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка
Пояснення
90-100 відмінно
А відмінне виконання
85-89 добре
B вище середнього рівня

75-84
C загалом хороша робота
66-74 задовільно
D непогано
60-65
E виконання відповідає мінімальним критеріям
35-59 незадовільно
Fx необхідне перескладання
1-34
F необхідне повторне вивчення курсу

9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
Першоджерела
1.
Адорно Т. Проблемы философии морали. – М.: Республика, 2000. – 239 с.
2.
Булеца С.Б. Право фізичної особи на життя та здоров’я: порівняльно- правовий аспект./ Ужгородський національний університет. – Ужгород,
Поліграфцентр “Ліра”, 2006. - 176 c.
3.
Вовк В.М. Бівалентність римської правової дійсності: [монографія] /
В.М. Вовк. – Полтава: Вид-во “Полтавський літератор”, 2011. - 352 с.
4.
Гошовський Я. Ресоціалізація депривованої особи: Монографія. –
Дрогобич: Коло, 2008. – 480 с.
5.
Грищук О.В. Людська гідність у праві: філософські проблеми. – К.: Атіка,
2007. - 236 с.
6.

Жукова Н.А. Елітарність як компонент культуротворення: досвід некласичної естетики: [Монографія]. – К.: Вид.: ПАРАПАН, 2010. – 244 с.
7.
Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. – К.: Лібра, 2001. - 400 с.
8.
Кант И. Лекции по этике. – М.: Республика, 2000. - 237 с.
9.
Капиус О.С. Эвтаназия в свете права на жизнь. – М.: Издательский дом
“Камерон”, 2006. - 224 с.
10.
Кирилина Т.Ю. Совесть и ее роль в нравственном развитии личности. – М.:
Издательство Московского государственного университета леса, 2001. – 204 с.
11.
Кривцун О.А. Творческое сознание художника: монография / РАН и др. – М.:
Памятники исторической мысли, 2008. – 360 с.
12.
Кузнецов Б.А. Защита чести и достоинства: Опыт, проблемы, стратегия и тактика защиты. – М.: Юридическая литература, 1996. – 237 с.
13.
Лоренц К. Так называемое зло / А.И.Федоров (пер.с нем.); А.В.Гладких
(ред. пер.). – М.: Культурная революция, 2008. – 616 с.
14.
Мельник В.В. Искусство доказывания в состязательном уголовном процессе.
– М.: Юридическая литература, 2006. – 226 с.
15.
Москаленко В.Ф., Попов М.В. Біоетика: філософсько-методологічні та соціально-медичні проблеми. – Вінниця: Нова книга, 2005. - 338 с.
16.
Новіков Б.В. Творчість як спосіб здійснення гуманізму. Монографія. – К.:
Видавець ПАРАПАН, 2005. – 332 с.
17.
Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори / Перекл. з іспанської В.Буггардта,
В.Сахна, О.Товстенко. – К.: Основи, 1994. - 420 с.
18.
Попович М. Бути людиною. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія»,
2001. – 223 с.
19.
Поттер ван Р. Биоэтика: мост в будущее / Украинская асоциация по биоэтике/ Ю.В. Дубровин (пер. с англ.), Т.Г. Будковская (пер. с англ.), С.В.
Вековшинина (пер. с англ.). – К.: Видавець Вадим Карпенко, 2002. - 168 с.
20.
Рікер П. Право і справедливість. – К.: Дух і Літера, 2002. – 196 с.
21.
Роулз Дж. Теорія справедливості / Пер.з англ. О.Мокровольський. – К.: Вид- во Соломії Павличко “Основи”, 2001. - 822 с.

22.
Роменец В.А. Жизнь и смерть: постижение разумом и верой. - К.: Либідь,
2003. - 213 с.
23.
Токарчик Роман. Юридична етика: [монографія]: пер. з польської / Роман
Токарчик. – Вид. 3-тє, випр. – К.: Таксан, 2009. – 355 с.
24.
Трухин И.А. Прихотливые тропы современной морали. – К.: Центр учебной литературы, 2007. – 463 с.
25.
Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1991. – 412 с.
26.
Фромм Э. Бегство от свободы. – М.: Прогресс, 1995. – 387 с.
27.
Шек Г. Зависть. Теория социального поведения / В.Кошкин (пер. с англ.);
Ю.Кузнецов (ред. пер.). – М.: ИРИСЭН, 2008. – 537 с.
28.
Шеломенцев В.М. Етикет і сучасна культура спілкування. – К.: Лібра, 2003. -
424 с.
29.
Шестовалова Л.М. Самогубство як явище: Науковий нарис. – К.: НАВСУ,
2000. – 246 с.
30.
Якулт С., Шейнис Ю. Желание видеть. – К.: ДУХ І ЛУТЕРА, 2010. – 240 с.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал