Робоча програма навчальної дисципліни професійна етика



Скачати 445.28 Kb.

Сторінка1/4
Дата конвертації01.12.2016
Розмір445.28 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра філософії права та юридичної логіки







РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА
(назва і шифр навчальної дисципліни) за спеціальностями: “Правоохоронна діяльність” 6.030402,
«Правознавство» 7.03040101
інститут, факультет: Навчально-науковий інститут заочного навчання
Київ - 2015 рік

Робоча програма з навчальної дисципліни «Професійна етика» складена для здобувачів вищої освіти відповідно до програм підготовки фахівців за спеціальностями: “Правоохоронна діяльність” 6.030402, «Правознавство»
7.03040101, ступенів вищої освіти «бакалавр», «спеціаліст» за заочною формою навчання.
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ

Протокол від “____”________________20__ року № ___
Начальник кафедри філософії права та юридичної логіки
В.М. Кравець
(підпис)
(ініціали та прізвище)
Схвалено науково-методичною радою НАВС
Протокол від “ _____” _________2015 року №____.
Голова науково-методичної ради
С.Д. Гусарєв
(підпис)
(ініціали та прізвище)
© В. М. Кравець , Г. М. Петрова, Т. А. Кумеда
© Національна академія внутрішніх справ


1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВСТУП
Програму навчальної дисципліни «Професійна етика» розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки ступеня вищої освіти бакалавр спеціальностей:
“Правоохоронна діяльність”
6.030402,
«Правознавство» 7.03040101.
Предметом є моральна свідомість особи, моральний та етичний вимір правоохоронної та правозахисної діяльності, морально-етичні відносини у професійній діяльності.
Міждисциплінарні зв’язки: юридична деонтологія, фiлософiя, логіка, iсторiя України, історія української культури, теорія держави та права, релігієзнавство, політологія,
соціологія, психологія, етика та естетика.

Програма навчальної дисципліни складається з таких тем:
1. Тема 1. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
2. Тема 2. Діловий (службовий) етикет
3. Тема 3. Актуальні морально-правові проблеми сучасного суспільства
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Професійна етика” є ознайомлення з основними категоріями етики, особливостями професійної етики, моральним змістом трудової діяльності, службовим етикетом і формами ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах, а також розвиток морально-етичної культури здобувачів вищої освіти, формування гуманістичного ставлення до професійної діяльності.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Професійна етика” є: сприяти формуванню у здобувачів вищої освіти почуття професійного і громадянського обов'язку, гуманності, толерантності, поважного ставлення до закону, чесності, патріотизму та інших моральних якостей, необхідних професіоналам при виконанні службових завдань; ознайомлення з теоретичними основами професійної етики і культури; вивчення і систематизація основних етичних категорій; ознайомлення з особливостями прояву морального чинника у професійній діяльності; вивчення проблеми морального вибору і моральних конфліктів у професійній діяльності; формування навичок і знань ділового спілкування і службового етикету; набуття здатності орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної етики,
їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здоьувачі вищої освіти повинні:

знати: філософсько-методологічний зміст категоріально-понятійного апарату навчальної дисципліни з метою його застосування в юридичній діяльності; основні напрями і течії сучасної етики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини; вимоги основних нормативно-правових актів у сфері моралі та етики; основи службового етикету і форми ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах;

вміти: орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної етики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини; оцінити ситуацію морального вибору і морального конфлікту, визначити шляхи їх розв’язання та при потребі ступінь професійного ризику; обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення надзвичайних, конфліктних ситуацій у сфері ділового спілкування і службового етикету; орієнтуватися в основних нормативно-правових актах у сфері моралі та етики; розвивати творчий потенціал, що спрямований на досягнення успіху у професійній діяльності, підтримувати прагнення до самовдосконалення та найвищої професійної майстерності.
На вивчення навчальної дисципліни заплановано 72 годин / 2 кредити;
ECTS, 36 годин / 1 кредит ECTS.
Мова навчання:українська мова.
Консультативну допомогу здобувачі вищої освіти можуть отримати у науково-педагогічних працівників кафедри філософії права та юридичної логіки, які безпосередньо проводять заняття або звернувшись з письмовим запитом на електронну пошту за адресою k014_n@naiau.kiev.ua

2. Структура навчальної дисципліни
Тема 1. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
Професіоналізм як моральнісна риса особистості. Місце професійних кодексів у системі моралі. Соціокультурні передумови формування і становлення професійної етики у сучасному світі. Види професійної етики.
Поняття і соціальна обумовленість професійної етики. Співвідношення загального й особистого у професійній етиці. Моральний зміст професійної діяльності, її мети, засобів, методів, результатів. Професійні моральні відносини.
Основні принципи професійної етики (гуманізм, справедливість, законність, патріотизм, колективізм) та специфіка їх реалізації у професійній діяльності. Взаємозв’язок принципів законності, гуманізму і справедливості.
Сутність і специфіка моральних цінностей. Категорії етики як ступені пізнання моральних цінностей, їх світоглядне значення.
Добро і зло як вихідні категорії етики. Природа і зміст добра і зла, їх співвіднесеність з ідеалом. Добро в системі соціальних цінностей. Добро і
благо, добро та істина, добро і справедливість, добро й краса. Соціальні вито ки добра і зла. Добро як об'єктивна моральна якість вчинку; як сукупність моральних якостей людини; як мотив і мета поведінки; як сукупність позитивних принципів та норм моралі; як об'єктивна якість суспільних відносин і функціонування державних інституцій.
Історичний характер добра і зла. Форми добра і зла в історії цивілізацій.
Критерії добра і зла. Взаємопов’язаність добра і зла. Форми вираження добра і зла в людині: чесноти і вади. Етика чеснот.
Обов'язок як відображення імперативності моральних цінностей. Поняття обов'язку, його об'єктивні й суб'єктивні сторони. Види обов'язку. Загальний і специфічний зміст у різних видах службового обов'язку.
Ризик у професійній діяльності. Допустимість та ціна ризику. Совість як контрольно-регулятивний механізм моральної свідомості професіонала.
Природа моральних конфліктів, їх сутність та структура. Специфіка морального фактору в службовій діяльності. Морально-професійна деформація: сутність та шляхи її подолання.
Честь і гідність. Історичний зміст категорій “честь” і “гідність”. Значення міри у прояві честі й гідності. Морально-психологічний аспект честі
(адекватність самооцінки). Міжнародні акти щодо захисту честі та гідності
(Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод, Декларація
проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність
видів поводження чи покарання). Актуалізація проблеми гідності в сучасних умовах утвердження демократії в Україні.
Етичний статус категорій “сенс життя” і “щастя”. Концепції сенсу життя і щастя. Зв’язок щастя і сенсу життя з професійною діяльністю (самореалізація, відчуття власної значущості, самооцінка тощо). Основні сучасні підходи до розкриття категорій сенсу життя та щастя.

Тема 2. Діловий (службовий) етикет
Спілкування як фундаментальна властивість людського життя. Повага, співчуття, любов як моральні передумови спілкування. Парадигма спілкування у сучасній культурі. Проблема самотності як результат невдоволеної потреби у спілкуванні.
Роль спілкування у професійній діяльності. Мета і засоби спілкування.
Бар’єри у спілкуванні. Мистецтво спілкування і формування позитивного
іміджу. Етика спілкування як єдність внутрішнього і зовнішнього, змісту і форми.
Моральні основи професійного спілкування. Поняття моральної культури. Співвідношення понять “моральна культура”, “професійна культура”,
“правова культура” особи. Структура моральної культури особи: культура моральної свідомості, культура моральної поведінки і культура морально- професійної діяльності. Різноманітність моральних почуттів, їх роль у духовній культурі й регуляції професійної діяльності.

Критерій та рівні розвитку моральної культури особи. Моральна культура
і престиж професії, авторитет закону. Взаємозв'язок моральної і правової культури, їх роль у регуляції правовідносин.
Імідж професіонала – форма виявлення ділових (професійних) якостей та дотримання норм етикету (в першу чергу, службового) при виконанні службових обов'язків, дотримання яких є загальнообов'язковим для всіх працівників і службовців. Обов'язковість дотримання норм службового етикету при спілкуванні з іноземцями.
Поняття етикету. Світський та діловий (службовий) етикет. Культура мовлення. Зовнішній вигляд.
Професійна етика керівника. Вимоги коректності, ввічливості, скромності під час спілкування з громадянами.
Тема 3. Актуальні морально-правові проблеми сучасного суспільства
Людина, її ідеальний образ в етичному і правовому вимірі сучасності.
Ідеал людини та його реалізація в етичних вченнях, правових концепціях і програмах. Тілесність людини як етико-естетична і правова проблема сучасності. Тілесність і маргінальність.
Прикладний характер сучасного етичного знання. Загальні тенденції сучасного розвитку теоретичних та прикладних, в тому числі і правової, етики.
Проблема насильства у сучасному суспільстві, його форми. Підстави для легітимності насильства. Насильство і держава. Тероризм як етична, естетична і правова проблема.
Смертна кара як морально-правова проблема сучасного суспільства
(Загальна декларація прав людини). Основні тенденції в історії смертної кари.
Проблема смертної кари в Україні. Морально-правові напрями ставлення до смертної кари.
Біоетика і право. Правове регулювання проблем евтаназії, фетальної терапії, клонування, трансплантації органів тощо. Співвідношення біологічної сутності та правової особистості. Правове регулювання вітального начала.
Проблема “наукової леґальності”.
Авторство як етична і правова проблема сучасності: від формування ідеї художнього твору до конструювання власного іміджу (Закон України “Про
інформацію”, Закон України “Про захист суспільної моралі”). Меценатство як етико-правова проблема сьогодення. Масова культура, андеграунд, порнографія у світлі етичної і правової оцінки.


2. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА СТРУКТУРА
ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ(ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)
2.1. Курс 6 (набір 2015 року, термін навчання 1 рік),
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань, спеціальність, ступінь вищої освіти
Характеристика навчальної дисципліни
Заочна_форма_навчання_Кількість_кредитів_ECTS_–1_Галузь_знань:_Право_(0304)_Нормативна_дисципліна_Спеціальність:_6.030401_«Правознавство»'>Заочна
форма навчання
Кількість кредитів
ECTS –1
Галузь знань:
Право (0304)
Нормативна дисципліна
Спеціальність:
6.030401
«Правознавство»
Кількість розділів
– 1
Спеціалізація
Рік підготовки: 1-й
Семестр: 11-й
Загальна кількість годин – 72
Ступінь вищої освіти:
спеціаліст
Лекції: 4 год.
Семінарські: 6 год.
Самостійна робота: 62 год.
Вид контролю: залік
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить для заочної форми навчання - 14 %

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ(ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)
№ з/п
Назва тем
Н
ор м
ат ив ни й об сяг г
од ин
З них:
В
сь ог о го ди н з ви кл ад ач ем з них:
Л
ек ці
й
С
ем
ін ар сь ки х за нят ь
П
ра кт ич ни х за нят ь
С
ам ос ті
йн а ро бо та
1
Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
24
4 2
2 20 2
Діловий (службовий) етикет
23
3 1
2 20 3
Актуальні морально-правові проблеми сучасного суспільства
25
3 1
2 22
Всього годин
72
10 4
6 62
Форма підсумкового контролю: залік

2.2. Курс 6 (набір 2015 року, термін навчання 1 рік)

Правоохоронна діяльність
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань, спеціальність, ступінь вищої освіти
Характеристика навчальної дисципліни
Заочна форма навчання
Кількість кредитів
ECTS – 1
Галузь знань
Право (0304)
Нормативна дисципліна
Спеціальність:
6.030402
«Правоохоронна
діяльність»
Кількість розділів
– 1
Спеціалізація
Рік підготовки: 1-й
Семестр: 1-2-й
Загальна кількість годин – 36
Ступінь вищої освіти: спеціаліст
Лекції: 6 год.
Семінарські: 6 год.
Самостійна робота: 24 год.
Вид контролю: залік
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної роботи становить для заочної форми навчання – 33%.

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ(ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)
№ з/п
Назва тем
Н
ор м
ат ив ни й об сяг г
од ин
З них:
В
сь ог о го ди н з ви кл ад ач ем з них:
Л
ек ці
й
С
ем
ін ар сь ки х за нят ь
П
ра кт ич ни х за нят ь
Са м
ос ті
йн а ро бо та
1
Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії

12
4 2
2 8
2
Діловий (службовий) етикет
12
4 2
2 8
3
Актуальні морально-правові проблеми сучасного суспільства
12
4 2
2 8
Всього годин
36
12 6
6 24
Форма підсумкового контролю: залік

3. ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА № 1. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
Навчальна мета: ознайомити навчанців зі специфікою професійної етики та основними принципами професійної етики, розкрити зміст основних категорій.
Виховна мета: формувати повагу до політичних цінностей суспільства, як складової його культури, та одного з визначальних чинників формування держави як сучасної форми організації вітчизняного суспільства.
Розвивальна мета: продемонструвати відмінність між професійною етикою та професійною мораллю, розвести категорії «помста» та «справедливе покарання», показати взаємозв’язок та прямий вплив політики на змістовне наповнення принципів справедливості, законності та гуманізму.
Обсяг навчального часу: 2 год.
Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.
Наочні засоби: електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: релігієзнавство, філософія, політологія, теорія держави та права, соціологія, адміністративне право, конституційне право, міжнародне право, актуальні проблеми теорії держави та права, філософія права, філософські проблеми управління.
Навчальні питання:
1.
Завдання професійної етики як науки, її роль в формуванні морально- професійної культури.
2.
Основні принципи професійної етики (гуманізм, справедливість, законність, патріотизм, колективізм) та специфіка їх реалізації у професійній діяльності.
3.
Добро та зло як вихідні категорії етики. Специфіка їх прояву у професійній діяльності.
4.
Совість, честь, гідність, моральний вибір у повсякденному житті і професійній діяльності особи.

Методичні поради з викладання теми: необхідно розглянути специфіку професійної етики правоохоронця, особливості застосування норм професійної етики, важливість і необхідність дотримання основних принципів професійної етики.
До першого питання. У питанні важливо відзначити, що професійна етика регулює моральні відносини між людьми в головній сфері громадського життя
– трудовій діяльності (матеріально-виробничій, господарсько-економічній, управлінській, духовній, культурній тощо).
Професійна етика є сукупністю моральних норм, що визначають ставлення людини до свого професійного обов’язку, а через нього – до людей, з якими вона пов’язана в силу характеру своєї професії і, врешті-решт, до суспільства в цілому. Необхідно зауважити, що змістом професійної етики є, по-перше,
кодекси поведінки, що рекомендують певний тип взаємовідносин між людьми, які є оптимальними з точки зору виконання ними своєї професійної діяльності, по-друге, способи обґрунтування даних кодексів, соціально-філософське тлумачення культурно-гуманістичного призначення даної професії.
Радимо звернути увагу на деонтологічний характер професійної етики. Так, сукупність моральних норм і принципів, що охоплює основні сфери життєдіяльності людей, складає моральний кодекс. При цьому, моральний кодекс – це продукт історичного розвитку моралі, що фіксується у письмовій формі (див. Кодекс честі працівника міліції). Однак необхідно відзначити принципову відмінність форми та об’єму регламентації життєдіяльності представників будь-якої професії морального кодексу та правил поведінки (як зовнішнього вираження першого). Нагадаємо, що правила поведінки – це найбільш елементарні, конкретні вимоги до поведінки людини в конкретних умовах. При цьому слід акцентувати увагу на тому, що одна з основних ознак моралі в тому, що її норми не є суворо обов’язковими, надають право широкого вибору і санкціонуються переважно силою громадської думки.
Важливо відмітити, що професійна етика не є наслідком нерівності в ступені моральності різних професійних груп. До деяких видів професійної діяльності суспільство пред’являє завищені моральні вимоги. Так, приділяється особлива увага моральним якостям представників тих професій, які пов’язані з правом розпоряджатися життям людей, значними матеріальними цінностями, деяких професій зі сфери послуг, транспорту, управління, охорони здоров’я, виховання тощо.
Потрібно зазначити, що професіоналізм і ставлення до праці є важливими якісними характеристиками морального образу особистості. При цьому суспільство розглядає моральні якості працівника як один із провідних елементів професійної приналежності. Загальнолюдські моральні норми мають бути особливим чином конкретизовані у трудовій діяльності із врахуванням специфіки праці, структури моральних відносин, характерних для даного типу професій. Також необхідно наголосити, що професійна мораль має завжди розглядатися в єдності із загальноприйнятою системою моралі.
До другого питання. У підготовці до відповіді слід розкрити питання про сутність і види морально-етичних принципів. Слід звернути увагу на те, яким чином формулюються принципи гуманізму, законності, справедливості і патріотизму в сучасному світі.
Необхідно простежити ґенезу поняття «гуманізм» з часів його філософської рефлексії у добу Відродження до сьогодення. У сучасному світі гуманізм розуміється як світоглядний принцип, що означає визнання людини найвищою цінністю, віру в людину, її здатність до удосконалення, вимога свободи і захисту гідності особистості, ідею про право людини на щастя, про те, що задоволення потреб та інтересів особистості має бути кінцевою метою суспільства.
Необхідно визначити, чому принцип справедливості є вихідним у всіх нормативно-правових актах і законах України. Ідея справедливості, вимога справедливості пронизують законодавство сучасного демократичного
суспільства; правовий вираз вимоги справедливості утримується у Загальній
декларації прав людини. Вимога справедливості в державі і суспільстві втілюється в основних принципах і конкретних нормах Конституції України, що й потрібно розкрити у відповіді на конкретних прикладах.
Слід відзначити, що законність – це імперативна настанова орієнтувати власну діяльність та взаємовідносини на дотримання норм права, прослідкувати моральнісний бік служіння закону, проблеми дотримання законності у власній професійній діяльності.
До третього питання. Потрібно звернути увагу на те, яким чином формулюється проблема добра і зла в етиці, які існують підходи до розкриття даних категорій. Для систематизації етичних підходів до проблеми добра і зла пропонується така класифікація: натуралістичний підхід, що виходить із природи людини, її задоволення і насолоди (гедонізм), щастя і нещастя
(евдемонізм), прагнення користі й зиску (утилітаризм), ділового успіху
(прагматизм); суб'єктивістський підхід, що інтерпретує добро і зло як акт вільного вибору (екзистенціалізм), вираження мовлення та емоцій
(неопозитивізм); метафізичний підхід з пошуками безумовного зовнішнього джерела добра і зла, в ролі якого виступає космос, абстрактна ідея Блага, природа, вічні ідеї, Бог, апріорний моральний закон, абсолютний дух;
соціальний підхід, що пояснює добро і зло особливостями суспільної практики, системою конвенцій. Добро і зло виступають як нормативно-оціночні поняття та явища. У відповіді необхідно також ввести критерій розуміння добра і зла через визнання абсолютної цінності життя і самоцінності індивідуальності людини й обґрунтувати дану позицію, а також, виходячи з даної позиції, розкрити специфіку прояву зазначених категорій у професійній діяльності.
До четвертого питання. При опрацюванні даного питання необхідно навести визначення зазначених категорій, розкрити їх значення у формуванні світогляду особистості. Звертаючись до аналізу категорії обов'язку, необхідно вказати, що вона означає ставлення особистості до суспільства, інших людей, що виражається у моральнісному обов'язку стосовно них у конкретних умовах.
Варто звернути увагу на те, що обов'язок є моральнісним завданням, яке людина формулює для себе сама, виходячи з моральних вимог, звернених до всіх, - це особисте завдання конкретної особи в конкретній ситуації.
Важливо знати специфіку іншої категорії етики – совісті як контрольно- регулятивного механізму моральної свідомості, охарактеризувати совість як категорію, що виражає невід'ємний зв'язок моралі й людської особистості, характеризує здатність особистості здійснювати самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконання і робити самооцінку здійснюваних вчинків. Потрібно визначити совість як суб'єктивне усвідомлення особистістю свого обов'язку і відповідальності перед суспільством, іншими людьми, що виступає як обов'язок і відповідальність перед самим собою. Важливим моментом є розгляд взаємозв'язку обов'язку і совісті, спільного та відмінного між ними. Підґрунтям совісті є розуміння і переживання людиною моральних цінностей. Знаючи, наприклад, що захист прав людини – це вимога суспільства, совість рішуче протестує проти їхнього
порушення чи ігнорування. Обов’язок можна виконувати по-різному – від страху, за велінням серця, тобто «по совісті». Саме совість характеризує сутність людини. Необхідно пригадати та проаналізувати форми виявлення совісті (моральне задоволення, сором, сумнів). Відзначити, що як почуття обов’язку, так і почуття совісті базуються на самосвідомості, власній оцінці свого ставлення до оточуючого світу, на діючих у суспільстві моральних нормах.
Роль совісті є надзвичайно важливою за умови, коли людина знаходиться перед моральним вибором, а зовнішній контроль з боку громадської думки або виключається, або ускладнений. Слід пам'ятати, що у професійній діяльності людина зіштовхується з багатьма колізіями, з необхідністю приймати відповідальні рішення, нерідко у складних моральних ситуаціях. І лише працівники з розвиненим почуттям совісті, котрі здатні адекватно, самокритично і принципово судити про свої прагнення і вчинки, можуть ефективно виконувати покладену на них місію й підтримувати престиж власної професії й особистості.
Слід також звернути увагу на те, яким чином формулюються категорії честі та гідності в етиці. Так, гідність – це категорія етики, що позначає особливе моральне відношення людини до самої себе і відношення до неї з боку суспільства, оточуючих, яке ґрунтується на визнанні цінності людини як особистості. Поняття гідності особистості спирається на принцип рівності всіх людей у моральному відношенні, ґрунтується на рівному праві кожної людини на повагу, забороні принижувати її гідність, незалежно від того, до якої соціальної верстви вона належить. Честь як категорія етики означає моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, оточуючих, коли моральна цінність особистості пов'язується з моральними заслугами людини, з її конкретним громадським станом, родом діяльності й моральними заслугами, що визнаються за нею (честь офіцера, честь працівника поліції, честь вченого, лікаря, підприємця). Важливо пам'ятати, що честь і гідність тісно взаємопов'язані, однак на відміну від гідності, що ґрунтується на визнанні рівності всіх людей, честь оцінює людей диференційно. Честь зобов'язує людину виправдовувати і підтримувати репутацію, яку вона має і, яка належить соціальній групі, колективу, в якому дана людина знаходиться.
Необхідно прослідкувати, як категорії честі та гідності відображені у правових актах і законах України (Конституція України /ст. 3; 28; 68/, Кодекс честі
працівника міліції та ін.).
Наостанок, підводячи підсумок, слід зазначити про важливу методологічну роль категоріального апарату етики, значення його у формуванні культури мислення і мовлення майбутнього професіонала.
Експрес опитування основних термінів та понять теми
професійна етика, професійний кодекс, професіоналізм, морально- професійна культура, принципи професійної етики, гуманізм, справедливість,
законність, патріотизм, добро, зло, моральний обов’язок, відповідальність, совість, честь, гідність, повага, моральний вибір, сенс життя, щастя

Додаткові питання:
1.
У якій сфері суспільного життя діють норми професійної етики? В яких компонентах розкривається зміст професійної етики?
2.
У чому ви бачите вплив правової системи на рівень моральної культури суспільства?
3.
Чи змінюється зміст категорій етики з плином часу?
4.
Чи правильно буде говорити про конкретно-історичний зміст понять добра і зла?
5.
У чому Ви вбачаєте зв’язок між поняттями «сутність людини» і «сенс життя»?

ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ:
1.
До яких видів професійної діяльності суспільство ставить особливі моральні вимоги? Чому саме до названих?
2.
Чи вірне твердження: «Коло наших моральних обов’язків набагато ширше за те, що приписують закони» (Луцій Сенека)?
3.
Чи завжди присутня невідворотність покарання людини за свої вчинки,
«гріхи»?
4.
Чим категорії етики відрізняються від категорій інших гуманітарних дисциплін? Чому вони часто вживаються у побутовій мові, на відміну від понять і категорій багатьох інших наук?
5.
Чи може зло виступати засобом здійснення добра? Обґрунтуйте власну думку.
6.
Чи потрібен людині власний «досвід зла»?
7.
Чи повинна людина нести моральну відповідальність за провини своїх близьких? Свого народу?




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал