Робоча програма навчальної дисципліни онтологія



Скачати 342.03 Kb.
Дата конвертації22.12.2016
Розмір342.03 Kb.
ТипРобоча програма
Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20 __ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Онтологія

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки філософія 0301 – філософія

шифр галузі 0203

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності філософія 6.020301

(шифр і назва спеціальності)

Спеціалізації філософія

(назва спеціалізації)


інституту, факультету, відділення філософський факультет___

(назва інституту, факультету, відділення)

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Львів - 2010
Онтологія

(назва дисципліни)

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 6.020301 - Філософія

2010 рік.- 27 с.


Розробник: доцент, кандидат філософських наук Якуц Р.Р.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № 15 від. “17”травня 2010 р.
Завідувач кафедрою філософії
___________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“18”травня 2010 р.
Схвалено методичною комісією напряму 0301 – філософія

(шифр, назва)

Протокол № 125/7 від. “15”вересня 2010 р.


“16”вересня 2010 р. Голова _______________ ( Мельник В.П. )

(підпис) (прізвище та ініціали


Ó Якуц Р.Р., 2010

Ó Львівський національний

університет ім. І. Франка, 2010



  1. Опис навчальної дисципліни

«Онтологія»





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0203 – гуманітарні



(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

0301 – філософія



(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

філософія 6.020301



2010-й







Семестр

Загальна кількість годин - 108

3-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента - 3


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр філософії



36 год.




Практичні, семінарські

36 год.




Лабораторні

год.



Самостійна робота

76 год.




ІНДЗ:

Вид контролю:


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 2:3





  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета: Метою дисципліни «онтологія» є ознайомити студентів з основними напрямками європейської онтології, з ключовими філософськими проблемами та способами їх вирішення в історії філософії.

Завдання: оволодіти основними онтологічними категоріями та поняттями.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен:



знати: базовий категорійно-понятійний апарат онтології, основні напрямки розвитку онтології, знати зміст основних праць.

вміти: сформулювати основні теоретичні проблеми онтології та змогти їх інтерпретувати, аналізувати основні онтологічні концепції та тексти, формулювати та аргументувати власну думку.

Після закінчення вивчення даного курсу студент повинен: мати уявлення про специфіку онтології як філософської дисципліни; знати історію становлення і розвитку онтологічних проблем; знати основні напрямки та онтологічні концепції, ознайомитися із ключовими працями, в яких розглядається онтологічна проблематика, вільно володіти категоріально-понятійним апаратом та концептами онтології і застосовувати їх.



  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Становлення онтології

Тема 1.
Формування онтології у філософії давнього сходу
Картина світу в архаїчному світогляді як зародок онтологічних уявлень. Опозиція “хаос – порядок” як їх конституюючий принцип.

Поняття “дао” та “де” у філософії Лао-Цзи. Ніщо як “позитивний” концепт.

Онтологічні категорії давньоіндійської філософії: індуїзм, брахманізм, джайнізм, йога, веданта, локаята, вайшешіка. Категорії буття, ніщо та становлення у Шатапатхабрахманам, Бріхадараньякаупанішад.

Онтологія як феноменологія: категорії свідомості у сутрах Палійського канону, сутрах Махаяни та Ваджраяни.


Тема 2.
Формування онтології у філософії давньої Греції досократівського періоду
Становлення поняття буття у елеатів. Парменід про суще як таке. Пошуки точок збігу мислення і буття: “число” Піфагора, “логос” Геракліта, “атоми” Демокріта. Постановка питання в античній філософії про новий вимір універсуму, який не зводиться до конкретно існуючих речей.

Тема 3.
Формування онтології у філософії давньої Греції: Платон та Арістотель
Вчення Платона про ідеї як синтез онтологічних проблем античності. Категорії буття у діалогах Платона. Категорії Арістотеля. Метафізика Арістотеля. Логіка Арістотеля.

Тема 4.

Онтологічні категорії у добу середньовіччя та Відродження

Поєднання онтологічних і теологічних проблем в середньовічній філософії. Схоластична онтологія про рівні буття (субстанційний і акцидентальний, актуальний і потенціальний) та її категоріальний апарат.

Розвиток докантівської метафізики: досократики, Сократ, Платон, Арістотель, Ф. Аквінський. Пантеїзм Дж. Бруно та онтологія М. Кузанського.

Тема 5.

Проблема свідомості та субстанції у філософії Нового часу

Особливості онтології в раціоналізмі та емпіризмі філософії Нового часу. Раціоналізм та метафізика Нового часу: Р. Декарт, Г. Ляйбніц, Б. Спіноза.



Тема 6.

Проблеми онтології в класичній німецькій філософії

Основні онтологічні проблеми у праці “Критика чистого розуму”. Принцип тотожності мислення та буття (Шеллінг, Гегель).

Гегель і «Феноменологія духу».
Змістовий модуль 2 Онтологія та проблема духу
Тема 7.

Феноменологічний поворот онтології

Проблема онтології в сучасній філософії: М. Гайдегер. Категорії та екзистенціали. Питання про смисл буття. Внутрішньосвітове присутнє. Жах. Відкритість буттю. Турбота. Мова як дім буття.


Тема8.

Онтологія: буття, суще, єдність.
Світ як система буття людини. Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Філософська теорія буття (онтологія) в її історичній генезі. Роздуми про світ, його існування, життя і смерть та їх значення в людському житті. Проблема вічності світу, його кінечності і нескінченності. Типи філософських онтологій, онтологізм та суб’єктивізм.

Буття - абстрактна визначеність сущого, що збігається з гранично загальним відношенням людини до світу. Категорія буття, її смисл і специфіка та місце в структурі філософського знання. Буття як реальність і абстракція. Буття світу як основа і пердумова його єдності. Буття і дійсність. Буття як універсум.

Відкритість буття і його суперечливий характер. Проблема множинності світів. Основні форми буття. Буття речей, процесів, станів, природи. Буття і сутність. Буття людини та його специфіка. Буття як людська дійсність. Буття як мислення, буття та ідеальне. Поняття духовного буття.


Тема 9.

Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.
Людина та її природний світ. Світ як сукупна реальність і єдність природи та людини. Місце людини у природному світі. Історія природи та історія людини. Сутність світу і сутність людини. Їх кореляція. Природа як процес. Поняття природи. Природний вимір світу. Проблема життя. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії. Природа як предмет філософської рефлексії. Необхідне і випадкове в природі. Мислення та природа. Людина як підсумок природно-історичного процесу і продукт власної діяльності. Теоретичне, практичне та духовно-практичне відношення людини до природи.. Становлення людини як суб’єкта у відношенні до природи і власної життєдіяльності. Поняття суб’єктивності. Природа як універсальний предмет людської діяльності. Єдність природи та мислення в сфері людської діяльності. Історичне місце натурфілософії (“філософія природи”) в осягненні та “олюдненні” природи.

Матерія як вираз граничних основ буття світу і людини. Матерія як субстанція. Дуалізм, монізм, плюралізм. Уявлення про субстанцію та їх залежність від розвитку науки. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Матеріальна та духовна єдність світу. Матерія філософська категорія. Філософсько-світоглядна і наукова картина світу. Відсутність визначеної межі переходу матерії до духу. Антропний принцип: вплив свідомості на хід експерименту. Єдність енергії та інформації: поняття лептонного поля.

Простір, час, рух, матерія та їх співвідношення. Простір і час як абстрактні форми безпосереднього, сталого (рядоположеного) і процесійного (становлюючого) буття світу. Єдність простору, часу, руху. Матерія як стала тотожність, відношення простору і часу. Єдність руху і матерії. Форми руху матерії та їх взаємозв’язок Природній, культурно-історичний і соціально-практичний зміст простору і часу. Минуле, сучасне, майбутнє - модальності матеріального буття. Їх взаємозв’язок і взаємозумовленість. Субстанційна та релятивістська концепції простору і часу. Поняття руху в контексті категорій абсолютного і відносного, універсального (всезагального) і одиничного. Рух і спокій. Співвідношення руху, зміни, розвитку як філософська проблема.

Поняття порядку та хаосу, основні проблеми синергетики.



Тема 10.
Феноменологія (проблема духу у філософії).
Визначення та експлікація поняття “феноменологія”. Розрізнення інтерпретацій феномену у німецькій класичній філософії та у феноменології ХХ ст. Феноменологія як онтологія: М. Гайдегер.

Проблема походження та сутності духовного. Філософська теорія духу (логіка) в її історичній генезі. Феноменологія духу. Мислення як предмет філософії. Основні філософські напрямки та концепції щодо природи мислення. Аспекти вивчення феномену свідомомсті: природничонауковий, психологічний, соціологічний, культурно-історичний, філософсько-світоглядний. Духовне, душа, дух, свідомість, мислення.

Мислення як онтологічний феномен та категорія. Розрізнення “мислення” та “думання”, проблема визначення та самовизначення мислення. Мислення як відображення та самовідображення. Форми та закони мислення. Логіка та онтологія. Проблема атрибутивності та абстрактності мислення.

Мислення як соціальне явище. Походження свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості. Суспільно-історична діяльність та становлення людської свідомості. Практичні аспекти виникнення свідомості. Свідомість як теоретичне відображення суспільних відносин. Мова та мовлення. Свідомість як ідеальна діяльність. Ідеальне та реальне. Знакові системи, семіотичні процеси та їх взаємозв’язок із свідомістю. Свідомість і мозок. Моделювання мислення як наукова і філософська проблема.



Структура свідомості та її феномени: знання, “внутрішній світ”, чуття, знання, воля, мислення, пам’ять, інтуїція. Душа, свідомість, самосвідомість, розум. Свідоме, несвідоме, безсвідоме, підсвідоме і надсвідоме. Раціональне та ірраціональне. Поняття соціального підсвідомого та “архетипу”.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср




л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13




Змістовий модуль 1. Становлення онтології

Тема 1.
Формування онтології у філософії давнього сходу





2

2




























Тема 2.
Формування онтології у філософії давньої Греції досократівського періоду





2

2




























Тема 3.
Формування онтології у філософії давньої Греції: Платон та Арістотель





4

4




























Тема 4.

Онтологічні категорії у добу середньовіччя та Відродження





2

2




























Тема 5.

Проблема свідомості та субстанції у філософії Нового часу





3

3




























Тема 6.

Проблеми онтології в класичній німецькій філософії





5

5




























Разом – зм. модуль1




18

18







36



















Змістовий модуль 2. Онтологія та проблема духу

Тема 7.

Феноменологічний поворот онтології





4

4




























Тема8.

Онтологія: буття, суще, єдність.





4

4




























Тема 9.

Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.





4

4




























Тема 10.
Феноменологія (проблема духу у філософії).





6

6




























Разом – зм. модуль 2




18

18







40


















Усього годин


148

36

36







76




















5. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин



Онтологічні категорії східної філософії

2



Натурфілософія до сократівського періоду

2



Антична класика: запит про суще

4



Проблема універсалій та середньовічна філософія Особливості філософії доби Відродження. Ннеоплатонізм

2



Метафізика Декарта Спінози та Ляйбніца.

5



Трансцендентальний поворот філософії німецька класика

5



Буття, суще як онтологічні категорії

4



Матерія, дух, час, простір, рух.

4



Проблема свідомості

4



Феноменологія та герменевтика

4

Разом

36




  1. Самостійна робота

Загальна кількість годин на самостійну роботу складає 72 годин. З них на підготовку до практичних занять відведено 30 годин. На підготовку до проведення 1 і 2 змістовного модуля 30 годин. На опрацювання додаткової літератури виділяється 16 годин. Пропонована література додається.


з/п

Назва теми

Кількість годин

1.

Праця М.К. Мамардашвілі «Как я понимаю философию»

10

2.

Арістотель «Метафізика»

10

3.

Ансельм Кентерберійський «Про істину»

10

4.

Праця Дж. Бруно «Про причину, початок та єдине»

10

5.

Праця Р. Декарта «Роздуми про метод»

10

6.

Праця І. Канта «Критика чистого розуму»

10

7.

Праця М. Гайдеггера «Буття і час»

10

13.

Праця К. Г. Юнга «Душа і міф. Шість архетипів»

2




Разом

72


9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання


  • Розкрийте зміст основних онтологічних категорій східної філософії.

  • Розкрийте зміст основних принципів онтології елеатів.

  • Розкрийте зміст категорій Арістотеля.

  • Охарактеризуйте особливості онтології І. Канта.

  • Поясніть категорії час та простір;

  • Поясніть категорію суще;

  • Охарактеризуйте поняття трансцендентальне

  • Поясніть поняття трансцендентне

  • Поясніть поняття множинне та одиничне, максимальне та мінімальне.

  • Поясніть поняття екзистенціального та феноменального.

  • Охарактеризуйте поняття онтологічне та онтичне.

  • Назвіть та охарактеризуйте категорії античних фізіологів

  • Наведіть основні значення терміну «онтологія»

  • У чому сутність категорії posset Н. Кузанського?

  • Сформулюйте основні ідеї філософії Декарта

  • Наведіть базові принципи метафізики Ляйбніца

  • Розкрийте проблему співвідношення мислення та буття у філософії Б.Спінози

  • Основна проблематика трансцендентальної естетики Канта.

  • Наведіть та поясніть порядок апріорних категорій І.Канта

  • У чому суть трансцендентальної діалектики І.Канта?

  • Що таке трансцендентальний суб’єкт?

  • У чому смисл буття за М. Гайдеггером?


10. Методи контролю

Навчальна дисципліна “Онтологія” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів.

1 модуль проводиться на 8 тижні 4 семестру

2 модуль – 16 тижні 4 семестру

Оцінювання відбувається за такими формами контролю:

Поточний контроль, модульний контроль, іспит.


11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточний контроль:

Усна відповідь – 3–5 балів

Доповнення – 1–3 бали

Домашня письмова робота (реферат, есе тощо) – 5 балів /одна в семестр/


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить за поточну успішність – 50 балів, на іспиті – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Іспит

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81–89

4

Дуже добре

С

71–80

Добре

D

61–70

3

Задовільно

Е

51–60

Достатньо

12. Методичне забезпечення


  1. Методичне забезпечення




  1. Гусєв В. ”Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст.”. Курс лекцій. – К., 1994.

  2. Лосев А.Ф., Мифология философия культура - М., 1988.

  3. Б.Рассел, Історія західної філософії.

  4. Кондзьолка В., Нариси історії античної філософії, - Л., 1993.

  1. Програма курсу (електронний варіант).

  2. Плани семінарських занять (електронний варіант).

  3. Питання до іспиту (електронний варіант).

  4. Рейтингова оцінка знань студентів (електронний варіант).


Методичні рекомендації до виконання письмових контрольних робіт.
Реферат є письмовою контрольною роботою студента, обов’язковою і важливою формою підготовки до іспиту.

У рефераті студент повинен виявити, по-перше, ґрунтовне знання філософських положень з обраної теми, по-друге, вміти їх застосувати як філософсько-методологічні принципи для з’ясування питань плану реферату і теми в цілому.

Оцінку за реферат враховують під час іспиту поряд з оцінками за іспит.

Тему реферату аспірант уточнює з викладачем. Підготовка реферату базується на ґрунтовному опрацюванні основної літератури з теми філософських творів, монографій вітчизняних і зарубіжних авторів, статей з журналів. Літературу і питання плану реферату студенти повинні осмислити самостійно.

Про основні положення змісту реферату студент доповідає на семінарському занятті, близькому до теми його реферату. Обговорення доповіді на семінарі сприяє усуненню недоліків, якщо вони є, і допрацюванню реферату перед поданням його на для оцінювання.

Обсяг реферату – до 25 сторінок машинопису. Структура реферату включає вступ, 3-4 питання плану, висновки і список використаної літератури. Посилання на думки з використаної літератури обов’язкові. Автор реферату повинен правильно вказати джерело ідеї, думки, зазначити назву книги, місце і рік видання, сторінки. За відсутності апарату посилань оцінка за реферат знижується на один бал, як за недостатній науковий рівень.


13. Рекомендована література Базова

  1. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990, С.14-26.

  2. Мамардашвили М.К. Введение в философию. - М., 199, С.7-154.

  3. Пятигорский А. М. Несколько слов об изучении религии // Избр. труды. - М., 1996.

  4. Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

  5. Пятигорский А. М. Заметки о метафизической ситуации // Избр. труды. - М., 1996.

  6. Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды. -М., 1996.

  7. Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

  8. Платон, Держава, - К., 2000, с.167-208.

  9. Платон, Бенкет, - Л., 2005.

  10. Аристотель, Метафизика, Книга 7, - М., 1976, Т.1

  11. Б.Спиноза Етика - М., 2000.

  12. Г.В. Лейбниц. Монадология. Соч. В 4-х т. - М., 1982, Т.1.

  13. Д.Г’юм, Трактат про людську природу, - К., 2004.

  14. Рене Декарт Метафізичні розмисли - К., 2002.

  15. Д.Бруно. О причине, начале и едином. - Минск., 1999.

  16. І. Кант, Критика чистого розуму. - К., 2000. с.46-85

  17. В. Шеллинг Сисема трансцендентального идеализма Соч. в 2 т. Т. 2. - М., 1986 с.75-72.

  18. Ж.-П. Сртр Буття і ніщо - К,. 1999. с.22-52.

  19. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. // Соч.: в 14-и т. – М., 1959. – Т.4.

  20. Юнг К.Г. Misterium Conjunctionis - М., 1999.

  21. Юнг К.Г. Ответ Иову - М., 1998.

  22. Гайдегер Мартин. Бытие и время - М., 2002. с.10-48.

  23. Гуссерль Эдмунд. Картезианские размышления - М., 1995 с.35-72.


Допоміжна

  1. Фрейд Зигмунд. Толкование сновидений. Киев, 1991.

  2. Пригожин И., Стенгерс И. Квант. Хаос. Время. К решению парадокса времени. М., УРСС, 2003.

  3. Фрейн Майкл. Копенгаген. Львів, 2004.

  4. Конечное и бесконечное. - К., 1982.

  5. Пространство и время. - К., 1984.

  6. Чудинов Э.М. Теория относительности и философия. - М., 1974.

  7. Костандов Э.А. Психофизиология сознания и бессознательного. Киев-Харьков-Минск, 2004.

  8. Войшвилло Е. Логика. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т. 3. - М., 1964.

  9. Дельоз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? - С-Пб., 1998.

  10. Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера. - С-Пб., 2004.

  11. Бибихин В.В. Узнай себя. Санкт-Петербург, «Наука», 1998.

  12. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление (У истоков человеческого интеллекта). - М., 1963.

  13. Цехмистро И.З. Поиски квантовой концепции физических оснований сознания. Харьков, 1981.

  14. Тарасенко М.Ф. Природа, технологія, культура. - К., 1993.

  15. Кайку Мічіо Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. Львів, Літопис, 2004.

  16. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М., 1979.

  17. Кессиди Ф. От мифа к логосу. - М., 1972.

  18. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.



14. Інформаційні ресурси

http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/kaf_fil.htm

http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Rassel/_MZ_Index.php

http://anthropology.ru/ru/texts/brodsky/ruseur_08.html

http://logic.ru/ru/node/622

http://www.philosophy.ru/library/vopros/59.html




Тематика письмових контрольних робіт.


  1. Проблема визначення філософії. Концептотворення та пропозиційність.

  2. Визначення діалектики.

  3. Запит та його горизонт.

  4. Проблема Духа у філософії.

  5. Першопричина як метафізичне поняття.

  6. Єдине як атрибут буття.

  7. Смисл буття. Буття як концепт.

  8. Буття в концепції Платона та Арістотеля.

  9. Телеологічність дії.

  10. Атрибутивні ознаки міфологічного світогляду.

  11. Істина як адекватність, відповідність та очевидність.

  12. Трансцендентний та трансцендентальний виміри філософії.

  13. Як можливий філософський запит про буття.

  14. Проблема свідомості як наперед покладеної.

  15. Проблема тотожності буття та розуміння.

  16. Бог у релігії та філософії.

  17. Інтенціональність свідомості.

  18. Буття сутності та рефлексія.

  19. Рівні буття. Буття та свідомість.

  20. Буття та Ніщо.

  21. Проблема мови і мовлення.

  22. Поняття “Дао” та “Де” у філософії Лао Цзи.

  23. “Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

  24. Проблема універсалій в середньовічній філософії.

  25. “Про причину, початок та єдине” Дж. Бруно. Філософія та магія.

  26. “Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

  27. “Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

  28. Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

  29. Ніщо як філософська проблема.

  30. Буття як заперечення небуття.

  31. Буття та час. М. Хайдеггер.

  32. Знак, знаковість, значеннєвість. Проблема пошуку смислу та осмислення пошуку.

  33. Фінальність та смисл буття.

  34. Смисл як такий.

  35. Проблема змісту, форми, матерії та руху.

  36. Час, простір та рух як виміри буття.

  37. Свідомість та дійсність. Проблема об’єкту та суб’єкту.

  38. Буття духу як свобода.

  39. Питання про буття як запит про бога.

  40. Негативна теологія. Бог як абсолютне буття.

  41. “Феноменологія духу” Гегеля.

  42. Людина і бог. Критика релігії. Віра і наука.

  43. Буття та Суще. Самокажучість та феномен.

  44. Феноменологічна редукція та епохе.

  45. Свідоме та підсвідоме. Поняття архетипу.

  46. Поняття світогляду та його категоріальна структура.

  47. Проблема визначення предмету та об’єкту філософії.

  48. Концептуальність та пропозиційність: філософія та наука.

  49. Міфологія як історично первісний тип світогляду.

  50. Специфіка релігійного світогляду.

  51. Філософія і світогляд.

  52. Структура філософського знання.

  53. Специфіка філософії за природою елементів її знання.

  54. Поняття системи та структури. Філософія та логіка побудови знань.

  55. Релігійний тип світогляду та його специфіка.

  56. Метафізика та її місце у філософії та її історії.

  57. Адекватність предмету і методу філософії.

  58. Галузі філософського знання та принципи його структурування.

  59. Функції філософського знання.

  60. Онтологічний статус поняття буття як філософська проблема.

  61. Буття та суще.

  62. Логічний зміст категорії буття.

  63. Діалектика буття, ніщо (небуття), становлення.

  64. Діяльнісний зміст категоріального відношення буття, ніщо, становлення.

  65. Філософське поняття природи.

  66. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії.

  67. Природа як предмет філософської рефлексії.

  68. Проблема конечності і безкінечності світу. Вічність.

  69. Відношення “людина-природа”, “мислення-природа” в системі “філософії природи”.

  70. Поняття природи як процесу (еманація, еволюція, розвиток).

  71. Історичне місце натурфілософії (“філософії природи”) в пізнанні природи.

  72. Матерія як онтологічна реальність.

  73. Матерія як категорія.

  74. Енергія та інформація: взаємозв’язок та проблема визначення.

  75. Простір і час як філософські категорії.

  76. Рух як процесійна єдність простору часу.

  77. Відносність часу та простору.

  78. Поняття порядку та хаосу у синергетиці.

  79. Мислення як відображення та самовідображення.

  80. Форми та закони мислення. Типи логік та їх застосування у філософії.


Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 ___ р. №___
Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________2010 р.



ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ОНТОЛОГІЯ

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки філософія 0301 – філософія

шифр галузі 0203

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності філософія 6.020301

(шифр і назва спеціальності (тей)

Спеціалізації філософія

(назва спеціалізації)

філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)



Форма

навчання


Курс

Семестр

Загальний

обсяг

(год.)



Всього

аудит.


(год.)

у тому числі (год.):


Самос-


тійна

робота


(год.)

Контрольні (модульні) роботи

(шт.)


Розрахунково-графічні роботи

(шт)


Курсові проекти (роботи), (шт.)

Залік


(сем.)

Екзамен


(сем.)

Лекції


Лабораторні



Прак тичні

Денна

ІІ

3

148

68

36




36

76

-

-

-

-

3

Робоча програма складена на основі:



освітньо-професійної програми ГСВО напряму 0301 – філософія
варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності Філософія 6.020301

(шифр, назва)

Робочу програму склав доцент, кандидат філософських наук Якуц Р.Р.

(вчена ступінь, вчене звання, ім’я та ініціали автора (ів) прграми)
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії
Протокол № 15 від. “17”травня 2010 р.
Завідувач кафедрою філософії
___________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“18”травня 2010 р.
Схвалено методичною комісією напряму 0301 – філософія

(шифр, назва)

Протокол № 125/7 від. “15”вересня 2010 р.


“16”вересня 2010 р. Голова _______________ ( Мельник В.П. )

(підпис) (прізвище та ініціали

1.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

Шифр умінь та змістових модулів

Зміст умінь, що забезпечується



ЗМ1

  • працювати з філософською літературою (книгами, словниками та іншими джерелами інформації);

  • логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку, відрізняти істотне від другорядного;

  • застосовувати філософський категоріальний апарат в процесі прийняття рішень та визначенні оптимальних шляхів їх ефективної реалізації;

ЗМ1

  • формулювати на теоретичному рівні світогядні проблеми та здійснювати пошук шляхів їх розв’язання;

  • аргументувати свою світоглядну позицію;

  • чітко висловлювати думки в процесі спілкування і вести коректно полеміку;

ЗМ2

  • критично мислити, переосмислювати особистісні вартості;

  • аналізувати буттєві проблеми на теоретичному рівні;

  • застосовувати філософську методологію до розв’язання екзистенційних проблем;

ЗМ2

  • свідомо використовувати онтологічні моделі у фаховому пізнанні;

  • свідомо застосовувати філософську методологію інтепретації у фаховій діяльності;

ЗМ2

  • аналізувати та розуміти значення своєї фахової діяльності ;

  • бачити перспективи культуро-цивілізаційного поступу;






  1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля


Кількість аудиторних годин

ЗМ1

Становлення онтології

18

ЗМ2

Онтологія та проблема духу

18

2.5. Самостійна робота студента:

(денна форма навчання) Загальна кількість годин на самостійну роботу

складає 76 годин. (денна форма навчання)

Підготовка до семінарських занять, опрацювання теми та оригінальних текстів до теми, підготовка словника термінів до теми, підготовка рефератів та есеїв. Пропонована література додається.



  1. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ,

МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ



  • Гусєв В. ”Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст.”. Курс лекцій. – К., 1994.

  • Лосев А.Ф., Мифология философия культура - М., 1988.

  • Б.Рассел, Історія західної філософії.

  • Кондзьолка В., Нариси історії античної філософії, - Л., 1993.

  • Програма курсу (електронний варіант).

  • Плани семінарських занять (електронний варіант).

  • Питання до іспиту (електронний варіант).

  • Рейтингова оцінка знань студентів (електронний варіант).




  1. КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

Оцінка “відмінно” виставляється за повні, систематичні, логічно викладені знання. Студент повинен розуміти суть філософської парадигми кожної історичної епохи, місце в ній конкретних представників філософської думки, коло їх ідей і суть їх внеску в розвиток філософії. Він повинен володіти категоріальним апаратом, навичками логічного доведення, мати власну позицію по суті поставлених питань.

Оцінка “добре” передбачає, що, в цілому володіючи матеріалом, студент допускає незначні неточності та окремі помилки, виклад недостатньо систематизований, розуміння суті понять та категорій не завжди чітке.

Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який має суттєві недоліки у викладі навчального матеріалу, має прогалини у знаннях, потребує навідних питань і не може самостійно побудувати логіку відповіді. Разом з тим оцінка “задовільно” передбачає засвоєння вузлових питань, розуміння суті основних проблем курсу.

Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не розуміє суті поставлених питань, не має знань основних проблем та понять курсу філософії, не орієнтується в змістові основних епох розвитку філософської думки.


  1. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ




    1. Письмові бліц-контрольні роботи на семінарах стосовно знання категоріального апарату теми.

    2. Заслуховування та обговорення усних відповідей студентів.

    3. Заслуховування та обговорення рефератів.

    4. Написання есеїв та їх аналіз.

    5. Написання двох модульних робіт.

    6. Колоквіум з оригінальних текстів.

Автор _____________________ ( Якуц Р.Р.)



(підпис) (прізвище та ініціали)

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал