Робоча програма навчальної дисципліни «Історія Західної Європи І Північної Америки Нового часу. Перший період»



Скачати 423.15 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.12.2016
Розмір423.15 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2   3
Міністерство освіти и науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Кафедра нової та новітньої історії
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор _____________

«____»_________ 20__ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Історія Західної Європи і Північної Америки

Нового часу. Перший період»

напряму підготовки: 6.020302. «Історія»

для спеціальності 7. 02030201 – «історія»

спеціалізації: нова та новітня історія

факультет: історичний

Харків-2013
Історія Західної Європи і Північної Америки: з середини ХУП ст. до 1870-1871 рр. Робота програма навчальної дисципліни для студентів історичного факультету за напрямом підготовки «Історія», для спеціальності 07.00.02 – «всесвітня історія».
Розробник: канд. іст. наук, доцент Йолкін А.І.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри нової та новітньої історії. Протокол № 2 від 20.09.2012 р.

Завідувач кафедри О.П. Чижов


Схвалено методичною комісією історичного факультету.

Протокол № _____1___ від 26.09. 2012 р.

Голова методичної комісії О.І. Тумаков



  1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів 2

Галузь знань

нормативна

нормативна

Модулів – 3

Індивідуальне науково-дослідне завдання: курсові, дипломні роботи бакалаврів



Спеціальність: 07.00.02 – всесвітня історія

Рік підготовки

3-й

3-й

семестр

5-й

6-й

Загальна кількість годин54




лекції




42 годин

20 годин

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних - 4

самостійної роботи студента – 1 рік


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Практичні, семінарські

12 годин

-

Самостійна робота

18 годин

-




УНДЗ: курсові – дипломні бакалаврів – поточний

Вид контролю: семінарські, контрольні роботи. Підсумковий - екзамен



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: визначити особливості розвитку країн і народів Західної Європи і Північної Америки в новий час, їх роль в європейській та світовій історії.

Завдання: визначити політичний і соціально-політичний розвиток окремого народу і держави, стан культури і освіти, їх місце і роль і міжнародній політиці, вміння користуватися картами, ознайомитися з найбільш значущими дослідженнями історії цих країн.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати стан внутрішньої і зовнішньої політики кожної країни, основні тенденції їх розвитку у різні періоди їх історії, головну хронологію подій.


  1. Програма навчальної дисципліни.

Модуль 1. Буржуазні революції і національні особливості.

АНГЛІЯ В XVII – XVIII ст.

Передумови Англійської революції. Розвиток нового укладу в надрах феодального суспільства. Особливості і протиріччя соціально-економічного ладу Англії; аграрні відносини. Нове дворянство і буржуазія. Англійський абсолютизм і його своєрідність. Пуританізм, його роль в ідеологічній підготовці революції; основні плини в пуританізмі. Наростання конфлікту між абсолютизмом і парламентської опозиції при перших Стюартах. Початок революції. Скликання Довгого парламенту. «Велика ремонстрация». Панування пресвітеріан у парламенті.

Перша громадянська війна. Роль Л.Кромвеля й індепендентів у реорганізації армії. Законодавство Довгого парламенту. Боротьба за поглиблення революції. Позиція пресвітеріан. Програма індепендентів. «Глави пропозицій». Джон Лильберн. «Народна угода».

Индепендентская республіка. Її внутрішня і зовнішня політика. «Щирі левелеры». Джерерд Уинстенли.

Криза Индепендентской республіки, причини переходу до протекторату, його сутність. «Знаряддя правління». Криза системи протектора. Реставрація монархії Стюартов, її причини.

Бредская декларація. Політична реакція. Економічна політика в період Реставрації. Віги і торуй. Державний переворот 1688 р. «Білль про права». Історичне значення перевороту.


Війна за незалежність Північно-Американських колоній Англії і утворення США. Соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній Англії. Буржуазна основа колоній. Елементи феодалізму в аграрному ладі. Політичний пристрій колоній.

Формування північноамериканської нації. Американська освіта. Б. Франклін. Т. Джефферсон.

Підйом масового визвольного руху. Патріоти і лоялисты. Початок збройної боротьби і проголошення незалежності. «Декларація незалежності», її історичне значення. Реформи в ході війни в економічній. Соціальній і політичній сферах. Хід воєнних дій у 1775 – 1781 р. Дж. Вашингтон.

Версальський мир і визнання США. Загострення соціально-економічних протиріч після війни. Повстання Д. Шейса. Становлення державного ладу США. Від «Статей конфедерації» до конституції 1787 р. «Федераліст». Поправки до конституції. Основні підсумки й історичне значення війни за незалежність.



Франція в другій половині ХУП-ХУШ ст. Соціально-економічний розвиток. Особливості соціальної структури суспільства. Політика Мазарини і Фронди. Французький абсолютизм при Людовике XIV. Внутрішня і зовнішня політика. Кольбер і кольберизм.

Криза французького абсолютизму. Внутрішня політика монархії при Людовике XV і Людовике XVI. Наростання опозиції абсолютизму.

Французька Освіта, її характерні риси. Ш.Монтеск'є, М.А. Вольтер, фізіократи. Д.Дідро і «Енциклопедія». Ж.Ж.Руссо. Ж. Мелье. Поширення передових ідей. Освіта і розвиток художньої культури.

Французька революція XVIII в. Складання революційної ситуації і початок революції. Скликання Генеральних штатів, їхнє перетворення в Національні Установчі збори. Панування монархістів-конституціоналістів. Узяття Бастилії. Муніципальна революція. Аграрне законодавство. “Декларація прав людину і громадянина”. Діяльність Установчих зборів. Конституція 1791 р. Вареннский криза. Клуби, народні суспільства, печатка.

Початок революційних воєн. Діяльність Законодавчих зборів. Народне повстання 10 серпня 1792 р. скинення монархії і встановлення республіки. Жирондисти у влади. Вторгнення інтервентів. Вересневі дні в Парижеві. Перемога при Вальми.

Скликання Національного Конвенту і його склад. Монтаньяри і жирондисти. Страта Людовика XVI. Якобінський блок і якобінська диктатура. Політика терору. Соціально-економічний рух; дехристианизация. Політика в області культури і побуту. Перелом на фронтах. Розпад якобінського блоку і падіння якобінської диктатури.

Термидорианский Конвент. Народні повстання в Парижеві. Конституція 1795 р. Директорія. «Гракх» Бабеф і «Суспільство рівних». Зовнішня і внутрішня політика Директорії. «Політика качелей». Переворот 18 брюмера. Значення Французької революції.

Франція: от революції 1830 р. до Другої імперії. Липнева революція 1830 р. «Три славних дні». Установлення у Франції буржуазної монархії. Хартія 1830 р. Економічний розвиток Франції в 30 – 40-і роки. Хід промислової революції. Сільське господарство у Франції і положення селянства.

Політична боротьба у Франції в 30 – 40-і рр. ХІХ в. Буржуазна опозиція режиму Липневої монархії. Створення масової політичної преси. Ріст впливу республіканців. Діяльність О.Бланки. Криза Липневої монархії. Банкетна кампанія. Економічна криза 1847 р.

Революція 1848 р. Друга республіка у Франції. Тимчасовий уряд і його політика. Проголошення республіки. Вимоги робітників і політика уряду. Національні майстерні. Установчі збори. Червневе повстання робітників. Конституція 1848 р. президентські вибори 1848 р. Причини обрання Луи Бонапарта. Підйом демократичного руху навесні 1849 р. «Нова гора». Падіння республіканців. Скасування загального виборчого права. Державний переворот 2 грудня 1851 р. Установлення Другої імперії.
Разом за модулем – 12 годин.

Модульний контроль – усні відповіді, реферати.


Запитання до модулю 1

  1. Які основні риси соціально-економічного розвитку Англії в першій половині ХУП ст. ?

  2. Специфіка англійського абсолютизму?

  3. Особливості ідеологічної боротьби.

  4. Законодавство Довгого парламенту.

  5. Гражданські війни. Боротьба за політичну перебудову країни.

  6. Індепенденська республіка.

  7. Протекторат О. Кромвеля.

  8. Які підсумки, особливості та історичне значення Англійської революції?

  9. Характерні риси соціально-економічного розвитку колоній у ХУП – першої половині ХУШ ст.

  10. Особливості ставлення політичної системи.

  11. Американське Просвітництво.

  12. Початок збройної боротьби, проголошення незалежності.

  13. Політична та економічна консолідація американської держави.

  14. Які особливості американської боротьби за незалежність?

  15. Особливості соціально-економічних відносин у Франції у другій половині ХУШ ст.

  16. Політична система Франції напередодні революції.

  17. Ідеологічна підготовка революції.

  18. Початок революції. Влада монархістів-конституціоналістів.

  19. Повалення монархії й встановлення республіки.

  20. Встановлення якобінської диктатури.

  21. Феномен революційного терору.

  22. Термідоріанський Конвент та його політика.

  23. Режим Директорії.

  24. Які основні риси та значення Французької революції?

  25. Особливості режиму липневої монархії у Франції.

  26. Лютнева революція. Діяльність Тимчасового уряду.

  27. Встановлення Другої республіки у Франції. ЇЇ внутрішня та зовнішня політика.

  28. Переворот 2 грудня 1851 р. Значення революції.

Максимальна оцінка за перший модуль – 30 балів. Критерії оцінки:

30 балів – повна відповідь на запитання і тести, зокрема встановлення причинних зв’язків, точність дат і прізвищ, обґрунтованість висновків.

20 балів – в основному вірні відповіді на запитання і тести, незначні помилки при згадуванні дат і прізвищ.

10 балів – часткові вірні відповіді на запитання і тести.

0 балів – за умови відсутності без поважних причин на семінарських заняттях.


Модуль 2. Модернізація європейських країн і міжнародні відносини в 1815-1870-1871 роках.

Германські держави в 1815-1849 рр. Збереження державної роздробленості Німеччини. Німецький союз. Політична системи Німецького союзу. Ліберальний і демократичний рух. Аграрні відносини. Створення Митного союзу. Початок промислового перевороту і його особливості. Робітничий клас і робочий рух. Діяльність В.Вейтлинга.

Складання революційної ситуації. Економічна криза 1847 р. Криза правлячих кіл.

Революція в Німеччині. Створення ліберальних міністерств. Проблема національного об'єднання. Скликання Передпарламенту. Франкфуртський парламент. Імперська конституція 1849 р. Травневі повстання в її захист. Розгін Франкфуртського парламенту.

Революція в Пруссії. Уряд Кампгаузена-Ганземана. Діяльність прусського Установчих зборів. Падіння ліберального міністерства. Державний переворот у Пруссії. Історичне значення революції 1848 – 1849 р. у Німеччині.

Міжнародні відносини в 1815-1870-1871 рр. Віденський конгрес. Складання «віденської системи» і утворення Священного союзу. Територіальний пере устрій в Європі. Германське, італійське та скандинавське питання.

Утворення Польського королівства. Виникнення національно-визвольного руху. Грецьке питання на міжнародній арені. Війна за незалежність в Латинській Америці. Священний союз у боротьбі з революційним рухом в Європі. Революції 1848-1849 рр. і криза «віденської системи». «Східне питання» і загострення протиріч європейських країн в 20-50-ті рр.. Кримська війна 1853-1856 рр. Криза «віденської системи». Об’єднання Італії і Німеччини. Франко-німецька війна 1870-1871 рр.
Запитання до модулю 2


  1. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку Німеччини у першій половині ХІХ ст.

  2. Початок революції. Роль національного фактору у революції.

  3. Березнева революція у Пруссії.

  4. Яка була у Німеччини специфіка політичної боротьбі?

  5. Боротьба за національне об’єднання країни.

  6. Національний рух на захист імперської конституції.

  7. Значення революції 1848-1849 рр. у Німеччині.

  8. Які етапи становлення «віденської системи»?

  9. «Священний союз»: ідеологічна та воєнно-політична надбудова над «віденською системою».

  10. Східне питання та загострення протиріч європейських держав у 20-50-х рр. ХІХ ст.

  11. Кримська війна 1853-1856 рр. та крах «віденської системи».

  12. Великі держави і проблеми об’єднання Італії та Німеччини: виникнення нового об’єкту міжнародних протиріч.

Максимальна оцінка за модуль 2 – 10 балів. Критерії оцінки:

10 балів - повна відповідь на запитання, зокрема встановлення причинних зв’язків, точність дат і прізвищ, обґрунтованість висновків.

7 балів – в основному вірні відповіді на запитання, незначні упущення при згадуванні дат і прізвищ.

4 бала – часткова вірна відповідь на запитання

0 балів – за умови відсутності без поважних причин на письмовій контрольній роботі.
Модуль 3. Перехід від «аграрного суспільства» до «індустріального»: особливості суспільно-економічного і політичного розвитку країн Західної Європи і Північної Америки (50-і роки ХУП ст. – 1870-1871 рр.)

Бредская декларація. Політична реакція. Економічна політика в період Реставрації. Віги і торуй. Державний переворот 1688 р. «Білль про права». Історичне значення перевороту.

Культура і політична думка. У.Шекспір. Дж.Мільтон. Дж.Гаррингтон. Т.Гоббс.

Політичний і соціально-економічний розвиток Англії в першій половині XVIII в.

Розвиток парламентської системи. Зміцнення конституційно-монархічного режиму. Закон про престолонаслідування. Зміцнення влади парламенту. Віги і торуй, їхня соціальна база, політичні і релігійні орієнтири.

Період панування вігів, правління Р.Уолпола; внутрішня і зовнішня політика. Колоніальна експансія. У. Питт-старший.

Початок промислового перевороту. Його передумови. Ріст мануфактур. Перетворення в сільському господарстві. Технічна і соціальна сутність промислового перевороту.

Політична криза 60 – 80- х рр. Політика Георга III. Міністерство «королівських друзів». Справа Уілкса. Англійська освіта. Дж. Локк. А.Смит. Дж.Свифт. Л.Стерн.


Франція в роки консульства і Першої імперії. Режим консульства. Режим Консульства. Проголошення імперії. Адміністративна централізація. «Кодекси Наполеона». Конкордат з папою римським. Характер і мети наполеонівських воєн. Війни Франції з 3-1 і 4-1 коаліціями. Континентальна блокада. Тильзитский світ. Апогей наполеонівської імперії. Загострення франко-російських протиріч. Вторгнення Наполеона в Росію. Бородінський бій. Відступ Наполеона. Шоста коаліція. «Битва народів». Кампанія 1814 р. Перша реставрація Бурбонів. «Сто днів». Друга реставрація Бурбонів. Історичні підсумки і значення наполеонівських воєн.

Віденський конгрес і реставрація Бурбонів. Зміна співвідношення сил між європейськими державами після розгрому наполеонівської імперії.

Віденський конгрес. Створення «віденської системи», її основні принципи. Позиції ведучих європейських держав у питанні про реставрацію в колишній імперії Наполеона і у Франції. Заключний акт Віденського конгресу. Утворення Священного союзу; його роль у підтримці віденської системи. Політика легітимізму. Реакційний характер «віденської системи» і Священного союзу.

Реставрація Бурбонів. Хартія 1814 р. внутрішня політика режиму Реставрації. Ультрароялісти.

Ліберально-буржуазна опозиція режиму Реставрації і її ідеологія. Карбонарії.

Посилення дворянської і клерикальної реакції при Карлі Х.



Друга імперія в Франції. Реакційний режим Другої імперії. Особливості її політичного ладу. Розвиток капіталізму у Франції в 50 – 60-х рр. ХIХ в. Завершення промислового перевороту. Роль фінансової буржуазії. Внутрішня і зовнішня політика Другої імперії в 50-х рр., колоніальна експансія.

Загострення внутрішньої кризи імперії. Ріст суспільного невдоволення наприкінці 60-х рр. Посилення страйкової боротьби. Ліберальна і республіканська опозиції. Початок франко-прусської війни 1870 – 1871 р.

Німецькі держави середини ХУП – кінця ХУШ ст. Економічний, політичний спад. Економічний, політичний занепад Німеччини після Тридцятирічної війни, його причини. Політична роздробленість. Державний лад «Священної Римської імперії німецької нації». Твердження мілкодержавного абсолютизму; антинаціональна політика німецьких правителів.

Особливості аграрних відносин і історичні долі селянства на заході і сході Німеччини. Складання великого буржуазного господарства. Рух селянства.

Стан промисловості і торгівлі в XVIII в. Німецькі міста. Рух у містах.

Абсолютизм. Виникнення Бранденбургско-Пруського держави і його проблеми. Правління курфюрста Фрідріха Вільгельма I. Перетворення Пруссії в королівство. Внутрішня політика прусських королів. Ріст мілітаризму. «Освічений абсолютизм» Фрідріха Вільгельма II. Внутрішня політика Пруссії і початок австро-пруського суперництва.

Німецька освіта та її особливості. Творчість Г.Э. Лессинга. Рух «Бури і натиску». Література і музика. И.С.Бах.

Німецькі держави під час наполеонівських воєн.



Німеччина в 1850-1871 рр. Успіхи промислового перевороту в 50 – 60-х рр. ХIХ в. Причини швидкого економічного підйому. Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Аграрне законодавство в Пруссії. Боротьба Австрії і Пруссії за гегемонію в Німеччині. Ольмюцкая конвенція 1850 р.

Підйом буржуазно-ліберального руху. Створення «Національного союзу». Утворення Прогресистської партії. Конституційний конфлікт у Пруссії і прихід О. Бісмарка до влади. Робочий рух у Німеччині в 50 – 60-х рр. ХIХ в. Лассаль і Бісмарк. Утворення Соціал-демократичної робочої партії.

Початок об'єднання Німеччини під верховенством Пруссії. Війна з Данією. Австро-пруська війна. Створення Північногерманского союзу. Франко-прусська війна і завершення об'єднання Німеччини.

Імперія Габсбургів в середині ХУП ст. - в 70-ті р. ХІХ ст. Австрія після Вестфальського миру. Угорщина в складі імперії Габсбургів. Війна з Туреччиною. Карловицький мир. Визвольна війна 1701 – 1711 р. Соціально-економічний розвиток імперії.

Прагматична санкція. Війна за Австрійську спадщину. Семирічна війна. Політика «освіченого абсолютизму». Реформи Марії-Терезії і Йосипа II. Аграрне законодавство. Слов'янські народи під владою Габсбургів.

Період феодально-абсолютистської реакції. Угорські якобінці. Австрійська імперія в період наполеонівських воєн. Австрія після Віденського конгресу. Реакційна «система Меттерниха». Австрійська імперія в боротьбі з революційним і національно-визвольним рухом у Європі. Економічний розвиток Австрії і Чехії в першій половині ХІХ в. Аграрні відносини. Початок промислового перевороту.

Угорщина. Особливості економічного розвитку. Ліберальна опозиція Л.Кошут. Революційно-демократичне крило національного руху. Ш.Петефи, М.Танчич.

Міжнаціональні протиріччя в Австрійській імперії.

Революція 1848 р. в Австрії й Угорщині. Повстання у Відні і його результати. Підйом демократичного руху. Травневі події у Відні. Скасування феодальних відносин. Національне питання. Революційний рух у Чехії. Настання контрреволюції. Жовтневе повстання у Відні, причини його поразки.

Революція в Угорщині. Початок революції. Діяльність Ш.Петефи. «12 пунктів». Аграрна реформа. Національне питання. Контрреволюційна війна проти Угорщини. Визвольна війна проти австрійців. Царська інтервенція і придушення революції. Причини поразки і підсумки революції. Австрійська імперія в 1849 – 1867 р.

Італія в ХУШ – першій половині ХІХ ст. Назрівання кризи феодально-абсолютистського ладу в італійських державах. Вплив Французької революції на Італію. Початок Рісорджименто. Наполеонівське панування в Італії. Національно-визвольний рух. Карбонарії. Відновлення державної роздробленості й абсолютистських порядків в Італії. Австрійський гніт. Революції 1820 – 1821 р. Економічний розвиток Італії. Перші кроки промислового перевороту. Положення в сільському господарстві.

Новий революційний підйом 1831 р. у Центральної Італії.

Виникнення двох напрямків в італійському національно-визвольному русі. Д.Мадзини і «Молода Італія». Ліберально-монархічний плин у визвольному русі. Діяльність помірних лібералів наприкінці 30-х – початку 40-х років.

Боротьба за об’єднання Італії. Революція 1848 – 1849 р. в Італії. Початок революції, її перший етап. Повстання в Сицилії. Прихід до влади лібералів. Повстання в Милане і Венеції. Національно-визвольна війна проти Австрії. Перехід контрреволюції в наступ. Другий етап революції. Підйом революційного руху у Венеції, Тоскані і Римі. Друга війна за незалежність, причини її невдачі. Поразка революції в Італії і її значення.

Політичне й економічне становище Італії після революції 1848 - 1849 р. Місце П'ємонту серед інших італійських держав. К. Кавур. Боротьба двох напрямків у національно-визвольному русі. Посилення ліберального напрямку. Союз П'ємонту з Францією. Франко-італо-австрійська війна 1859 р. Національний рух у Центральній Італії. Плебісцити 1860 р. повстання в Сицилії. Експедиція Дж. Гарібальді.

Утворення Італійського королівства. Приєднання Венеції.

Франко-пруськая війна і завершення об'єднання Італії. Особливості процесу об'єднання Італії, його підсумки і значення.



США в першій половині ХІХ ст. Громадянська війна. Основні тенденції розвитку. Посилення темпів промислового перевороту. Буржуазія і рабовласництво. Боротьба з рабством. Назрівання протиріч між північними і південними штатами. Територіальна експансія. Загострення боротьби за незалежність у союзі.

Становлення двопартійної системи. Громадянська війна в Канзасі. Громадянська війна в 1861-1865 р. Обрання А. Лінкольна президентом і заколот рабовласників. «Конституційна війна» (1861-1862). Акт про гомстедах. Прокламація про звільнення рабів. Другий період громадянської війни (1863-1865). Перемога Півночі.

Міжнародне становище США. Погроза англо-французької інтервенції.

Реконструкція 1865-1877 р. «Президентська реконструкція», «Чорні кодекси». Радикальна реконструкція 1867-1869 р. Поворот до реакції. Угода Тиндена-Хейса. Значення Громадянської війни і реконструкції Півдня.



Розвиток науки і техніки в новий час.

Запитання та тести до письмової екзаменаційної роботи



  1. Внутрішня і зовнішня політика Англії в 50-60-ті рр.. ХІХ ст.

  2. Революція 1848 р. в Італії.

  3. Визвольна боротьба в Італії 1859-1860 рр. Створення Італійського королівства.

  4. Передумови громадянської війни і США.

  5. Внутрішня і зовнішня політика прусського уряду в 50-60-ті рр. ХІХ ст.

  6. Передумови державного перевороту 1688 р. в Англії. «Біль за права».

  7. Об’єднувальний рух у Німеччині в 40-60-ті рр.

  8. Друга парламентська реформа в Англії.

  9. Об’єднувальний рух в Італії в 40-60-ті рр. ХІХ ст.

  10. Передумови і початок промислового перевороту в Англії.

  11. Історичне значення і наслідки громадянської війни в США.

  12. Початок і хід Громадянської війни в США.

  13. Революційні перетворення в США в період Громадянської війни і їх значення.

  14. Об’єднання Німеччини під керівництвом Пруссії.

  15. Розвиток парламентської системи в Англії в кінці ХУП-ХУШ ст.

  16. Розвиток парламентської системи в Англії в кінці ХУП-ХУШ ст.

  17. Війна 1812-1815 рр. в Європі. Історичні підсумки і значення наполеонівських війн.

  18. Утворення Австро-Угорщини.

  19. Франція в роки Консульства і Першої імперії.

  20. Особливості розвитку англійського капіталізму в середині ХІХ ст. Англія – «майстерня світу».

  21. Загальні риси і характерні особливості революції 1848-1849 рр. в Європі.

  22. Революція 1848 р. в Австрії.

  23. Чартистський рух в Англії.

  24. Боротьба двох течій в італійському національно-визвольному русі в 30-40-х рр. ХІХ ст.

  25. Передумови революції 1848-1849 рр. в Європі.

  26. Характер та значення об’єднання Німеччини «зверху».

  27. Криза Другої імперії у Франції і франко-германська війна 1870-1871 рр.

  28. Особливості об’єднання Італії і Німеччини.

  29. Революція 1848 р. в Угорщині.

  30. Загальна характеристика та основні проблеми першого періоду нової історії.

  31. Проблеми періодизації нової історії країн Європи і Америки.

  32. Особливості соціально-економічного і політичного розвитку Австрійської імперії у ХУШ ст.

  33. Пруссія в другій половині ХУШ ст. Фридрих ІІ.

  34. Перша парламентська реформа в Англії.

  35. Особливості розвитку науки і техніки в новий час.

  36. Природознавство ХІХ ст.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал