Робоча програма навчальної дисципліни історія міжнародних відносин для студентів IV курсу історичного факультету



Сторінка2/5
Дата конвертації22.12.2016
Розмір2.37 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5
Тема 6. Головні засади Віденської системи та роль Священного союзу в підтримці європейської рівноваги

Епоха конгресів та «система Меттерніха». Віденський конгрес 1814 – 1815 рр. Принципи леґітимізму та «європейський концерт». Територіальні та національні питання (німецьке, польсько-саксонське, італійське, швейцарське, бельгійське, скандинавське). Заборона работоргівлі. Судноплавство по Рейну. Аахенський конгрес 1818 р. Перетворення Четверного союзу на пентархію. Положення про дипломатичні ранги. Карлсбадські постанови 1819 р. Інтервенціонізм («система Меттерніха»). Революції в Неаполі та Пємонті й рішення Троппау-Лайбахського конгресу 1820–1821 рр. Веронський конгрес 1822 р. й придушення Іспанської революції.

Зовнішньополітичні пріоритети великих держав у 18201840-і рр. та еволюція Віденської системи. Засади британської зовнішньої політики. Цілі Російської імперії на міжнародній арені. Австро-прусський антагонізм. Зовнішня політика Франції у 1820-ті рр. Революції 1830–1831 рр. та «європейський концерт». «Липнева монархія» в системі міжнародних відносин 30–40-х рр. ХІХ ст. Урегулювання бельгійської проблеми. Політична криза в Іспанії та Португалії початку 1830-х рр. Четверний союз та Мюнхенгрецька конференція. Проголошення шведського нейтралітету. Рейнська криза 1840 р. Англо-французькі стосунки 1841–1846 рр. Польське питання у міжнародних відносинах 1830–1840-х рр. Приєднання до Австрії Кракова. Війна у Швейцарії.

Східне питання у 2040-х рр. ХІХ ст. Східне питання на Віденському конгресі. «Філікі етерія». Молдавський похід О. Іпсіланті. Грецьке повстання 1821 р. Реакція Високої Порти та великих держав. Проголошення Грецької республіки. Рух філеллінів і його вплив на позицію Великої Британії та Росії. План Олександра І з урегулювання грецького питання. Турецько-єгипетська угода 1824 р. Місія герцога Велінгтона. Петербурзький протокол 1826 р. Позиція Франції та Австрії. Анкерманська конвенція. Обрання І. Каподистрії президентом Грецької республіки. Лондонська конвенція 1827 р. Наваринська битва. Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. Адріанопольський мир та його міжнародні наслідки. Лондонська конференція 1830 р. й проголошення незалежності Грецького королівства. Обрання Оттона Віттельсбаха на грецький престол. Мухамед Алі й рух за автономію Єгипту. Турецько-єгипетський конфлікт 1830–1831 рр. та роль Росії у його врегулюванні. Ункяр-Ісклесійський договір 1833 р. і реакція на нього Англії та Франції. Боротьба великих держав за вплив на Османську імперію. Друга турецько-єгипетська війна 1839–1841 рр. та її підсумки. Конвенції про протоки 1840 та 1841 рр. Російсько-британські протиріччя на Кавказі та у Центральній Азії. Перша англо-афганська війна.

Тема 7. Міжнародні відносини в Європі 1848–1871 рр.

«Весна народів». Декларація А. Ламартіна й відставка К. Меттерніха. Франкфуртський парламент і рух за об’єднання Німеччини. Унія німецьких держав. Проблема німецьких кордонів. Шлезвіг-гольштинський конфлікт. Дансько-німецька війна і великі держави. Італійське питання в 1848 р. Сардинсько-австрійська війна. Австрійська, французька та іспанська інтервенція на Апенінах. Повалення Тосканської, Римської та Венеціанської республік. Міланський мирний договір. Революції в Дунайських князівствах та Угорщині й участь Росії в їх придушенні. Наслідки революцій для міжнародних відносин в Європі.



Кримська війна 18531856 рр. Причини Східної війни. Загострення стосунків Росії з Францією та Оттоманською імперією. Суперечка про Святі місця. Розмова Ніколая І з Дж. Сеймуром ІІ. «Місія О. С. Меншикова» в Стамбул. Англо-французьке зближення. Окупація російськими військами Молдавії та Валахії. Турецько-російська війна і європейська дипломатія. Сінопська битва. Оголошення Великою Британією та Францією війни Росії. Цілі сторін. Головні театри бойових дій. Австро-прусська угода 1854 р. «4 пункти» канцлера Буоля. Кримська десантна операція союзників. Вступ у війну Сардинського королівства. Віденська конференція. Оборона Севастополя. Франко-шведська угода 1855 р. «5 пунктів». Поновлення мирних переговорів. Ціна війни. Паризький конгрес 1856 р. Нейтралізація Чорного моря і втрата Росією статусу великої держави.

Паризький (Кримський) порядок 18561871 рр. Перехід Великої Британії до «блискучої ізоляції». Зовнішня політика Наполеона ІІІ. Дипломатія О. М. Горчакова. Російсько-французьке зближення. «Принцип національностей». Італійське питання і франко-австрійський конфлікт. Побачення в Пломб’єрі. Італійська війна 1859 р. Віллафранкське перемир’я та Цюрихський мир. Політика К. Кавура. Приєднання Центральної Італії до Сардинського королівства, а Савойї та Ніцци до Франції. Дж. Гарібальді й плебісцит у Неаполі. Створення 1861 р. Італійського королівства. Римське питання. Вереснева конвенція 1864 р. Приєднання Ломбардо-Венеціанського королівства до Італії. Завершення обєднання Італії. Німецьке питання після революції 1848–1849 рр. «Оломоуцьке приниження». Боротьба Австрії та Пруссії за гегемонію в Німецькому союзі. Митний союз 1853 р. Великогерманський та малогерманський проекти обєднання. Бісмарк та Польське повстання 1863–1864 рр. Війна з Данією 1864 р. Гаштейнська конвенція. Австро-прусська війна 1866 р. Трансформація Імперії Габсбургів в дуалістичну монархію. Північнонімецька конфедерація. Люксембурзька криза 1867 р. Загострення франко-прусських стосунків наприкінці 1860-х рр. «Емська дипеша». Франко-німецька війна 1870–1871 рр. Утворення Германської імперії. Франкфуртський мир 1871 р. Анексія Ельзасу та Лотарингії ІІ Рейхом.

Східне питання у 18561871 рр. Вплив Кримської війни на балканські народи. Султанський хатти-і-хумаюн 1856 р. Румунське питання на Паризькому конгресі. Рух за унію в Дунайських князівствах і позиція великих держав. Конференція послів в Парижі 1858 р. Обрання А. І. Кузи господарем Молдавії та Валахії. Паризька конференція 1859 р. з румунського питання. Обєднавчий процес. Проголошення 1861 р. політичної унії Молдавії та Валахії. Державний переворот 1864 р. в Бухаресті. Обрання румунським князем Карла Гогенцоллерна-Замарінгена. Міжнародний статус Румунського князівства. Кризи навколо Чорногорії та Сербії у 1850–1860-ті рр. Балканська політика Санкт-Петербурга та Відня. Критське повстання 1866–1869 рр. і великі держави. Балканський союз. Лондонська конференція послів 1869 р. Проблема проток. Скасування нейтралізації Чорного моря.

Тема 8. Постфранкфуртський порядок (1871–1898 рр.)

Зовнішня політика Бісмарка та система союзів 70-90-х рр. ХІХ ст. Головні принципи зовнішньої політики Бісмарка. Realpolitik. Союз трьох імператорів. «Місія Радовіца». «Воєнна тривога» 1875 р. Німецько-австрійський союз 1879 р. й приєднання до нього Італії. «Система Бісмарка» та малі країни Європи. Болгарська криза і «договір перестраховки». Буланжистська криза й «воєнна тривога» 1887 р. «Середземноморська Антанта». Вільгельм ІІ і відставка Бісмарка. Російсько-французьке зближення. Російсько-французький союз та його основні аспекти. Зародження англо-німецького антагонізму. Перехід Німеччини до «світової політики».

Східна криза 18751878 рр. та «великі ідеї» на Балканах. Антиосманські повстання в Герцеговині, Боснії та Болгарії: реакція Росії та західних держав. Сербсько-турецька війна 1876 р. Зустріч Франца-Йосипа ІІ та Олександра ІІ в Раштадті. Російсько-румунські переговори в Лівадії. Конференція послів в Константинополі 1876 р. Будапештські конвенції. Лондонська конференція послів 1877 р. Російсько-турецька війна 1877–1878 рр. Проголошення незалежності Румунії. Сан-Стефанський договір. Ставлення до нього «європейського концерта» і балканських країн. Англо-російські домовленості. Кіпрська конвенція. Берлінський конгрес 1878 р. Міжнародне визнання незалежності Румунії, Сербії та Чорногорії. Російська цивільна адміністрація в Болгарії. Обрання Алєксандра Батенберга болгарським князем. Таємні угоди Австро-Угорщини з Сербією (1881 р.) та Румунією (1883 р.) «Великі ідеї» на Балканах. Обєднання князівства Болгарії та Східної Румелії. Сербсько-болгарська війна 1885–1886 рр. Розрив російсько-болгарських дипломатичних відносин. Морська блокада Греції 1886 р. Обрання болгарським князем Фердінанда Саксен-Кобург-Ґотського. Нормалізація російсько-болгарських стосунків. Критське повстання 1896–1897 рр. Греко-турецька війна. Константинопольський мирний договір 1897 р. Урегулювання Критського питання. Російсько-австрійська конвенція 1897 р. щодо Балкан. Македонське питання.

Завершення колоніального поділу світу та сфер впливу в Азії (остання третина ХІХ ст.) Відкриття Суецького каналу 1869 р. «Новий імперіалізм». Геостратегічні пріоритети та особливості колоніальної політики Великої Британії. Запровадження безпосереднього управління Індією. Завершення завоювання Бірми та Малайського півострова. Розширення британських володінь в Західній та Східній Африці. Англо-зулуська війна 1879 р. Сесіль Родс та його імперія. Французька колоніальна експансія в Південно-Східній Азії та Африці. Англо-французьке суперництво в Сіамі. Фашодська криза. «Вільна держава Конго». Берлінська конференція 1885–1887 рр. Німецький колоніалізм в Африці та Океанії. Захоплення Еритреї та частини Сомалі Італією. Абісінська війна 1895–1896 рр. й визнання незалежності Ефіопії. Розширення португальських володінь на Чорному континенті. Приєднання Ріо-дель-Оро до Іспанії. Криза іспанського колоніалізму на Кубі та Філіпінах. Завершення колоніального поділу островів в Тихому океані. Азійський вектор імперської політики Росії після Кавказької війни 1817–1864 рр. Приєднання Кокандського ханства. Встановлення протекторату над Бухарою та Хівою. «Велика гра»: протиріччя між Російською та Британською імперіями в Центральній Азії. Британські концепції «наступальної політики» та «закритого кордону». Англо-афганська війна 1878–1879 рр. та її наслідки. Приєднання до Росії туркменських земель. Кушкинська криза 1885 р. Англо-російське розмежування на Памірі та Гіндукуші. Військово-поліцейські операції на фронтирі Британської Індії. Боротьба за сфери впливу в Ірані. Економічна та ідеологічна експансія європейських країн та Близькому Сході. «Стратегія Багдадської залізниці».

Тема 9. Периферійні системи міжнародних відносин Нового часу.

Традиційна китайська дипломатія і далекосхідна система міжнародних відносин до середини ХІХ ст. Оформлення ідейно-теоретичних засад дипломатії імператорського Китаю під впливом конфуціанства. Китаєцентристська модель світу. Система васалітету. Стратагемність. Походи адмірала Чжен Хе у XV ст. Політика «морської заборони». Самоізоляція Цинської імперії. Нерчинський договір 1689 р. Зовнішня експансія Піднебесної імперії у XVIII ст. Кяхтинський договір 1727 р. Іноземні факторії. Кохонг. Англійські посольства 1792 та 1816 рр.: причини невдач. Діяльність Ост-Індської кампанії в Китаї та її конфлікт із Цинським урядом. Перша «опіумна війна» 1840–1842 рр. та її наслідки. Друга «опіумна війна» 1857–1860 рр. Айгунський договір і Тянцзинські трактати. Самоізоляція Японії.

Міжнародні відносини в Східній Азії у другій половині ХІХ ст. «Відкриття» Японії. Канагавський договір 1854 р. Сімодський трактат. Торгові угоди Японії з європейськими країнами. Петербурзька конвенція 1867 р. «Реставрація Мейдзі» і початок зовнішньої експансії Токіо. Приєднання Північних Курил та островів Рюкю. Економічне поневолення Китаю. Чифуська конвенція 1876 р. Сеттельменти. Санкт-Петербурзький договір 1881 р. Франко-китайська війна 1884–1885 рр. Боротьба за концесії та залізничне будівництво в Китаї. Корейська проблема. Японо-китайська війна 1894-1895 рр. Далекосхідна політика Росії. Російсько-китайський договір 1896 р. Порт-Артур і Східно-китайська залізниця. Німецька експансія на Шаньдунському півострові. Російсько-британська угода 1899 р. щодо сфер впливу в Китаї. «Боксерське повстання» 1900 р. та російська окупація Маньчжурії. Пекінський протокол 1901 р. Зростання військової потуги Японії.

Зовнішня політика США до 20-х рр. ХІХ ст. Вплив Великої Французької революції на стосунки США з колоніальними державами. Декларація нейтралітету 1793 р. Справа «громадянина Жане» й загострення стосунків з Директорією. Договір Джея. Іспано-американський договір 1795 р. Нормалізація відносин з Францією. Придбання Луїзіани 1803 р. Ставлення до революції рабів та негритянської держави на Гаїті. Встановлення дипломатичних відносин з Росією. Приєднання Західної Флориди. Англо-американська війна 1812–1815 рр.: причини, перебіг та значення. Проблема кордонів. Конвенція 1818 р. Окупація Е. Джексоном Східної Флориди. Трансконтинентальний договір 1819 р. з Іспанією. Російська експансія на північному Заході й позиція Вашингтона.

Становлення американської системи міжнародних відносин. Війна за незалежність в Іспанській Америці 1810–1826 рр. й початок латиноамериканської державності. Набуття суверенітету Бразилією та її міжнародне визнання. Ідеологія панамериканізму. Доктрина Монро. Панамська конференція 1826 р. й плани конфедерації. Територіальні конфлікти. Відцентрові тенденції в Латинській Америці. Відносини з Європою та США. Анексія Техасу. Війна Сполучених Штатів з Мексикою 1846–1848 рр. Приєднання до США Верхньої Каліфорнії та Нової Мексики. Орегонська проблема й розмежування з британською Канадою. Політика США в Карибському басейні. Договір Клейтона – Булвера 1850 р. Завершення формування південного кордону США. Договір Дж. Гаддена 1853 р. Авантюра Уокера в Нікарагуа. Громадянська війна 1861-1865 рр. в США і Європа. Іспанська окупація Республіки Сан Домінго. Іспансько-франко-італійська інтервенція в Мексиці. Перша тихоокеанська війна 1864–1866 рр. Продаж Росією Аляски та Алеутських островів. Урегулювання англо-американських суперечностей. Вашингтонський договір 1871 р.

США та країни Латинської Америки в 18711914 рр. Зовнішньополітичні пріоритети США. Ставлення Білого дому до Кубинської війни за незалежність 1868-1878 рр. Друга Тихоокеанська війна 1879–1884 рр. «Доктрина Кальво». Міжамериканська (Вашингтонська) конференція 1889–1890 рр. Перша Венесуельська криза 1895-1896 рр. Нота Р. Олні та реакція на неї Великої Британії й країн Латинської Америки. Конгрес в Мехіко 1896 р. Приєднання Пуерто-Ріко та перетворення Куби на американський протекторат. Англо-американське зближення. Договір Хея – Паунсофта 1901 р. Друга Венесуельська криза 1902–1903 рр. Конвенція Драго – Портера. Громадянська війна в Колумбії 1899–1902 рр. та сецесія Панами. Американо-панамський договір 1903 р. Політика «великого кийка» Т. Рузвельта. Інтервенція в Нікарагуа. Панамериканський союз. «Дипломатія долара» і «поправка Лоджа». США і Мексиканська революція 1910–1917 рр. Відкриття Панамського каналу.

Тема 10. Епоха імперіалізму (1898–1914 рр.)

Перші війни за поділ світу й блокове протистояння в Європі. Загострення міжімперіалістичних протиріч на межі ХІХ–ХХ ст. Іспано-американська війна 1898 р. Перетворення США на світову державу. Німецька експансія на Тихому океані. Англо-бурська війна 1899–1902 рр.: причини, головні етапи та наслідки. Відхід Великої Британії від «блискучої ізоляції». Англо-японський договір 1902 р. Утворення англо-французької Антанти. Російсько-японська війна 1904–1905 рр. Перетворення Японії на світову потугу. Бьоркський договір. Перша Марокканська криза. Алхіцераська конференція. Англо-російська конвенція 1907 р. й координація політики країн Антанти щодо Ірану. Гонка озброєнь та спроба її обмеження. Гаазькі конференції 1899 та 1907 рр. Італія між Троїстим союзом та Антантою. Угода в Ракконіджі. Потсдамська зустріч Вільгельма ІІ та Ніколая ІІ. Агадірська криза 1911 р. Лівійська війна 1911–1912 рр. Встановлення Францією та Іспанією протекторату над Марокко. Місія Холдена і загострення англо-німецьких стосунків. Франко-німецьке протиріччя. Угода про Багдадську залізницю. Консолідація країн Антанти. Воєнне планування.

Міжнародні відносини на Далекому Сході та в «пороховому погребі Європи» напередодні Першої світової війни. Поновлення англо-японського союзу та російсько-японське зближення після Портсмутського миру. Перетворення Кореї на японську колонію. Сіньхайська революція 1911–1912 рр. і великі держави. Поділ Монголії на сфери впливу. Російсько-австрійське суперництво на Балканах. Зміна правлячої династії та головного вектору зовнішньої політики Сербії. Мюрцштегська конференція 1904 р. Проблема Чорноморських проток. Зустріч «Ізвольський – Еренталь» в Бухлау. «Младотурецька» революція і проголошення незалежності Болгарського царства. Боснійська криза 1908–1909 рр. Загострення Критського питання. Утворення Балканського союзу. Перша Балканська війна. Здобуття незалежності Албанією. Приєднання Криту до Греції. Лондонський мирний договір. Міжсоюзницька (Друга балканська) війна. Бухарестський мир 1913 р. Боротьба великих держав за вплив на Османську імперію. «Криза генерала фон Сандерса» й загострення російсько-німецьких відносин. Австро-сербські стосунки. Російсько-сербський союзний договір. Зустріч Вільгельма ІІ та ерцгерцога Франца-Фердинанда в червні 1914 р. Сараєвське вбивство: реакція центральних держав країн Антанти. Липнева криза. Проблема відповідальності за розв’язання Першої світової війни.
Модульний контроль – письмова робота.
Питання до другого модулю

  1. Віденський конгрес 1814–1815 рр. Принцип леґітимізму та «європейський концерт».

  2. Заснування, характер та цілі «Священного союзу».

  3. Епоха конгресів: «Священний союз» і боротьба народів Європи та Латинської Америки за самовизначення (1818–1822 рр).

  4. Зовнішньополітичні пріоритети великих країн в 1820–1840-і рр. «Система Меттерніха».

  5. Грецька революція 1821–1829 рр. та позиція великих держав.

  6. Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. та її міжнародні наслідки.

  7. «Липнева монархія» у Франції та «європейський концерт». Зовнішня та колоніальна політика Луї Філіпа Орлеанського.

  8. Європейські революції початку 30-х рр. ХІХ ст. і великі держави. Урегулювання бельгійської проблеми.

  9. Східна криза 1831–1833 рр. та її вплив на міжнародні відносини у Європі. Проголошення нейтралітету Швеції.

  10. Турецько-єгипетський конфлікт 1839–1841 рр. Конвенції про Протоки.

  11. Революції 1848-1849 рр. і криза Віденської системи.

  12. Шлезвіг-гольштинський конфлікт і дансько-німецька війна 1848-1850 рр.

  13. Загострення російсько-французьких та російсько-турецьких відносин у кінці 1840-х – на початку 1850-х рр. Суперечка про Святі місця.

  14. Кримська війна 1853 (1854) – 1856 рр.: причини, перебіг та наслідки.

  15. Паризький (Кримський) порядок у міжнародних відносинах 1856–1871 рр.

  16. Зовнішня політика Наполеона ІІІ. Люксембурзький компроміс.

  17. Східне питання у 1856–1875 рр. Рух за унію та утворення єдиної румунської держави.

  18. Польські повстання 1830–1831 рр. та 1863–1864 рр. і європейська дипломатія.

  19. Об’єднання Італії: головні етапи та міжнародний контекст.

  20. Боротьба Австрії та Пруссії за гегемонію у німецькому союзі у 1850–1860-ті рр.

  21. Франко-прусська війна 1870–1871 рр. та завершення об’єднання Німеччини.

  22. Східна криза 1875–1878 рр. Берлінський конгрес.

  23. «Великі ідеї» на Балканах. Урегулювання болгарського та критського питань у 1880–1890-ті рр.

  24. Зовнішня політика Бісмарка у 1870–1880-ті рр. Утворення Троїстого союзу.

  25. Російсько-французьке зближення у 1890-ті рр.

  26. Перехід Німеччини до світової політики й загострення англо-німецьких протиріч у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

  27. Розширення Британської імперії в останній третині ХІХ ст. Політика «блискучої ізоляції».

  28. Завершення колоніального поділу світу в останній третині ХІХ ст.

  29. «Велика гра»: територіальна та економічна експансія Російської та Британської імперій у Центральній Азії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст).

  30. Криза та еволюція Віденської системи у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

  31. Стосунки США з провідними європейськими державами в роки Великої французької революції та наполеонівських війн.

  32. Англо-американська війна 1812–1815 рр. та урегулювання двосторонніх відносин.

  33. Визвольна війна 1810–1826 рр. у іспанських колоніях Америки. Початок латиноамериканської державності.

  34. Здобуття та міжнародне визнання суверенітету Бразилії.

  35. Доктрина Монро та ідеологія панамериканізму. Зовнішня експансія США до середини ХІХ ст.

  36. Громадянська війна 1861–1865 рр. у США та ставлення до неї європейських держав. Вашингтонський договір 1871 р.

  37. Тихоокеанські війни й панамериканський рух у 60-90-ті рр. ХІХ ст.

  38. Зовнішньополітичні пріоритети США в останній третині ХІХ ст. Доктрина Олні.

  39. Іспано-американська війна 1898 р. та її наслідки. Поправка Платта.

  40. Англо-бурська війна 1899–1902 рр. Вихід Великої Британії зі стану «блискучої ізоляції».

  41. Політика панамериканізму на початку ХХ ст.: від доктрини «великого кийка» до «дипломатії долара».

  42. Оформлення ідейно-теоретичних засад китайської дипломатії.

  43. Політика самоізоляції Цинської імперії.

  44. «Відкриття» Китаю зовнішньому світу у першій половині ХІХ ст. «Опіумні» війни.

  45. Економічне поневолення Китаю та його поділ на сфери впливу в останній третині ХІХ ст. Доктрина Хея.

  46. Самоізоляція Японії в ХVII – першій половині ХІХ ст. та її «відкриття» зовнішньому світові.

  47. «Революція (реставрація) Мейдзі» та зовнішня політика Японії у другій половині ХІХ ст.

  48. Корея у міжнародних протиріччях кінця ХІХ ст. Японо-китайська війна 1894 –1895 рр.

  49. Загострення далекосхідної проблеми у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

  50. Російсько-японська війна 1904–1905 рр.: причини, перебіг, міжнародні наслідки.

  51. Китай у міжнародних відносинах початку ХХ століття.

  52. Близькосхідний вузол міжнародних суперечок на межі ХІХ – ХХ ст.

  53. Утворення Антанти та відцентрові тенденції у Троїстому союзі на початку ХХ ст.

  54. Марокканські кризи на початку ХХ ст.: причини та наслідки.

  55. Боснійська криза 1908–1909 рр. та її наслідки.

  56. Італо-турецька війна 1911–1912 рр.

  57. Балканські війни 1912–1913 рр.

  58. «Система озброєного миру»: гонка озброєнь у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

  59. Липнева політична криза 1914 року.

  60. Проблема відповідальності за розв’язання Першої світової війни.


Максимальна оцінка за другий модуль – 30 балів.

30 балів – повна відповідь на запитання і тести, обґрунтованість висновків;

25 балів – в основному вірні відповіді на запитання і тести;

15 балів – частково вірна відповідь на запитання і тести;

менше 15 балів – студент не засвоїв навчальний мінімум програми курсу.
Змістовний модуль ІІІ.

Міжнародні відносини новітнього часу (1914 – 1991 рр. )

Теми 11-14.

Тема 11. Перша світова війна 1914–1918 рр.

Кампанія 1914 року. Розв’язання війни на Балканах та вторгнення німецьких військ в Люксембург і Бельгію. Оголошення війни Францією та Великою Британією. Битва на Марні й інші операції на Західному фронті. Провал «плану Шліффена» й перехід до позиційної війни. Проголошення нейтралітету Нідерландами, Швейцарією та Скандинавськими країнами. Східний та сербський фронти. Захоплення Японією Шаньдунського півострова й німецьких володінь на Тихому океані. Американо-китайський договір 1914 р. Проголошення Османською імперією «Священної війни» Англії, Франції та Росії й утворення нових фронтів. Британська анексія Кіпру та Єгипту. Початок війни в колоніях. Бойові дії на морях.

Міжнародні відносини в 19151916 рр. Військово-політичні плани Центральних держав і Антанти. Дарданельська операція. Боротьба за Італію. Лондонський договір 1915 р. Перша конференція в Шантільї. Вступ у війну Болгарії. Поразка Сербії, капітуляція Чорногорії, окупація Албанії. Залучення до війни Португалії. Кампанія 1916 р. на Заході: верденська «бойня» та наступ на Соммі. Поразка італійців в Трентіно. Брусиловський прорив. Повітряна та морська війна. Ютландська битва. Утворення Румунського та Салонікського фронтів. Конференція союзних країн з економічних питань в Парижі. Взаємовідносини в Четверному союзі. Смерть імператора Франца-Йосипа. Ідея «Серединної Європи». Становище на неєвропейських театрах. Месопотамський фронт. Японо-китайська (1915 р.) та японо-російська (1916) угоди. Геноцид вірмен в Османській імперії та світова спільнота. Угода «Сайкс-Піко» щодо арабських територій. Утворення королівства Хіджаз. Американський «нейтралітет». Меморандум Грея – Хауза 1916 р. Мирні ініціативи кінця 1916 р.

Міжнародні відносини 19171918 рр. Стратегічна ситуація та співвідношення сил на початку 1917 р. Перехід Німеччини до тотальної підводної війни. Суперечки в лавах Антанти. Вплив на міжнародне становище Лютневої революції в Росії. Вступ США у війну. Нота Мілюкова. Місія Рута. Приєднання до Антанти Греції. Корфська декларація. Оголошення війни Німеччині Китаєм. «Декларація Бальфура». Жовтневий переворот у Петрограді й програма миру більшовиків. Визнання незалежності Фінляндії. Українська Народна Республіка і радянська Росія. «14 пунктів» В. Вільсона як альтернатива «Декрету про мир» В. І. Леніна. Чинник національного самовизначення в політиці великих держав. Переговори в Брест-Литовському й реакція країн Антанти. «Лінія Гофмана». IV Універсал Центральної Ради. Більшовицька інтервенція в Україну і німецьке втручання. Брестський мир 1918 р. Спроба країн Антанти відновити Східний фронт. Початок інтервенції в Росії. Підтримка Заходом «білого» руху. Проголошення незалежності Литви, Грузії, Вірменії та Азербайджану. Бухарестський мирний договір 1918 р. Анексія Бессарабії Румунією. Військове виснаження Німеччини. Вихід з війни Болгарії, Туреччини та Австро-Угорщини. Виникнення нових держав у Центральній Європі. Комп’єнське перемир’я. Геополітичні наслідки Першої світової війни.

Тема 12. Версальсько-Вашингтонська система (1919–1939 рр.).

Паризька конференція та Версальський порядок. Попередній етап версальського урегулювання. Плани переможців. Процедурні особливості Паризької конференції. Російське та китайське питання. Місія Гулліта. Заснування та статут Ліги націй. Мандатна система. Версальський договір. Договори з європейськими союзниками Німеччини. Національні аспекти Версальської системи. Механізми урегулювання територіальних суперечок. Мала Антанта й формування нової системи союзів Франції в Європі. Севрський договір. Греко-турецька війна 1919–1921 рр. та її наслідки. Лозаннська конференція 1922–1923 рр. Заснування Турецької республіки. Відмова американського конгресу від ратифікації Версальського договору й повернення США до політики ізоляціонізму. Причини хиткості Версальського порядку.

Повоєнне урегулювання у Східній Азії та головні засади Вашингтонського порядку. Китайське питання на Паризькій мирній конференції. Далекосхідна республіка у 1918–1921 рр. Стосунки РРФСР з ДСР та Китаєм. Проблема Монголії. Проголошення незалежності Туви. Вашингтонська конференція 1921–1922 рр. та її рішення. Обговорення китайської проблеми. «Російське питання». Функціонування вашингтонського порядку у 1920-ті рр. Стабілізація стосунків країн Далекого Сходу з Радянською Росією та СРСР. Завоювання митної самостійності Китаю. Гоміньдан та комуністи. Комінтерн і Китай. Конфлікти навколо Східно-китайської залізниці. Морська конференція в Лондоні 1930 р.

Зовнішня політика Радянської Росії у 19181922 рр. Концептуальна основа і конфліктна модель зовнішньої політики більшовиків. Ідея «світової революції» й комуністичний месіанізм. Утворення Комінтерну. Відносини Радянської Росії з Німеччиною та Антантою після жовтневого перевороту. Анулювання Брестського миру. Боротьба з іноземною інтервенцією. Ставлення РКП(б) до національного питання. Друга війна проти УНР й утвердження радянської влади в Україні. Військово-політичний союз радянських республік. Визнання незалежності країн Балтії. Радянсько-польська війна 1920 р. Ризький мир. Ставлення до турецького питання. Відновлення позицій Росії в Азербайджані та Вірменії. З’їзд народів Сходу в Баку. «Гілянська республіка». Радянське втручання в Бухарі та Хівінському ханстві. Російсько-грузинська війна 1921 р. Карський договір. Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка. Встановлення дипломатичних відносин Москви з Іраном та Афганістаном. Еволюція зовнішньополітичної концепції більшовиків. Доктрина «мирного співіснування». Стосунки з країнами Західної Європи по закінченні громадянської війни. Участь радянської дипломатії в Генуезькій конференції. Рапалльський договір. Конференція в Гаазі. Комінтерн як інструмент зовнішньої політики Кремля. Утворення СРСР.

Боротьба за зміцнення Версальського порядку (19211932 рр.) Особливості повоєнної багатополярності. Прихід фашистів до влади в Італії. Пріоритети зовнішньої політики Муссоліні. Міжнародні борги та репарації. Проблема економічної відбудови Європи. Загострення німецького питання. Рурська криза 1923 р. План Дауеса. Женевський протокол 1924 р. Міжнародне визнання СРСР. Локарнська конференція. Вступ Німеччини до Ліги націй. Франко-німецьке суперництво та спроби поширення «досвіду Локарно» на іншій частині Європи. Радянсько-німецький договір 1926 р. про дружбу й нейтралітет. Стосунки СРСР з Веймарською республікою у другій половині 1920-х – на початку 1930-х рр. Радянсько-британські стосунки. Чинник європейського пацифізму в міжнародних відносинах. Пакт Бріана – Келлога та приєднання до нього СРСР. Вплив світової економічної кризи на міжнародні відносини. «Мораторій Гувера» та план Юнга. Проблема роззброєння. Договори СРСР з країнами Балтії та Францією про ненапад 1932 р.

Розпад Вашингтонського порядку в Тихоокеанській Азії (19311939 рр.) Ситуація в Східній Азії на початку 1930-х рр. Окупація Маньчжурії Квантунською армією. Китайське питання в Лізі націй. Політика СРСР щодо конфлікту на Далекому Сході. «Доктрина Стімсона». Утворення Маньчжоу-Го. Місія Літтона. Вихід Японії з Ліги націй. Відновлення японської експансії в Китаї. Вихід Токіо з договору П’яти держав. Переговори про «тихоокеанський пакт». Початок китайсько-японської війни та спроби мирного врегулювання конфлікту. Провал Брюссельської конференції. Ставлення західноєвропейських держав та США до ситуації в Китаї. Радянсько-китайський договір про ненапад 1937 р. Збройні конфлікти в районі озера Хасан (1938) та річки Халхін-Гол (1939). Угода «Аріта – Крейгі». Розстановка сил в регіоні напередодні Другої світової війни.

Криза та ліквідація Версальського порядку (19331939 рр.) Прихід до влади Гітлера та геополітична програма німецького націонал-соціалізму. «Пакт чотирьох». Конвенція про визначення агресора. Радянсько-італійський договір про дружбу, ненапад і нейтралітет 1933 р. Поразка планів роззброєння. Вихід Німеччини з Ліги націй. Зовнішньополітичні аспекти «Нового курсу» США. Встановлення адміністрацією Ф. Рузвельта дипломатичних відносин з СРСР. Польсько-німецька угода 1934 р. Балканський пакт. Проект «Східного пакту» та його зрив. Вступ СРСР до Ліги націй. Плебісцит в Саарській області. Римські угоди й конференція в Стрезі. Перехресні договори СРСР, Франції і Чехословаччини. VII конгрес Комінтерну та геополітичні інтереси СРСР. Італо-ефіопська війна 1935–1936 рр. й Ліга націй. Морська угода Великої Британії і Німеччини. Конференція в Монтрьо. Ремілітаризація Рейнської області. Міжнародні аспекти громадянської війни в Іспанії. Вісь Берлін – Рим –Токіо. Антикомінтерновський пакт. Становлення доктрини і політики «умиротворення агресора». Аншлюс Австрії і реакція великих держав. «Джентльменська угода» 1938 р. Судетське питання. Вереснева криза і Мюнхенська конференція 1938 р. Розчленування Чехословаччини. Перехід Англії та Франції до «політики гарантій». Агресія Італії проти Албанії. План «Вайс». «Сталевий пакт». Покращення німецько-радянських стосунків. Англо-франко-радянські переговори в Москві 1939 р. Пакт Молотова – Ріббентропа. Проблема відповідальності за розв’язання Другої світової війни.

Тема 13. Друга світова війна 1939–1945 рр.

Європейська фаза війни (19391941 рр.) Агресія Німеччини та СРСР проти Польщі й реакція світової спільноти. Радянсько-німецький договір про дружбу та кордони. Встановлення радянського протекторату над прибалтійськими країнами. Зимова війна 1939–1940 рр. Виключення СССР з Ліги націй. Німецька окупація Данії та Норвегії. «Дивна війна» й військова поразка Франції. Приєднання країн Балтії, Бессарабії та Північної Буковини до Радянського Союзу. Консолідація блоку тоталітарних держав. Радянсько-німецькі стосунки 1939–1940 рр. Візит В. М. Молотова в Берлін. План «Барбароса». «Битва за Англію». Англо-американські стосунки 1939-1941 рр. Напад Італії на Грецію. Агресія проти Королівства Югославії та його поділ. «Новий порядок» в Європі. Дипломатична підготовка Німеччини до нападу на СРСР.

Міжнародні відносини 19411943 рр. Агресія Німеччини проти СРСР. Початок створення антигітлерівської коаліції. Радянсько-британське партнерство в 1941 р. Атлантична хартія. Місія Гопкінса. Московська конференція 1941 р. Вступ США у війну. Декларація Об’єднаних націй. Візит А. Ідена до Москви. Візит В. М. Молотова у Лондон та Вашингтон. Візит У. Черчілля в Москву. Проблема Другого фронту в міжсоюзницьких стосунках. Радянсько-німецький фронт. Сталінградська та Курська битви – докорінний перелом у війні. Висадка англо-американських союзників у Північній Африці. Касабланська та Вашингтонська конференції. Десантна операція на Сицилії й півдні Апенінського півострова. Капітуляція Італії та реакція Німеччини. Республіка Сало. «Вільна Франція». Французький комітет національного визволення й звільнення Корсіки. Розпуск Комінтерну. Московська конференція міністрів закордонних справ «великої трійки».

Міжнародні відносини на завершальному етапі війни (19431945 рр.) Тегеранська конференція. Близький Схід і тотальна війна. Відкриття Другого фронту в Європі. Радянсько-польські стосунки й «катинська справа». Західні держави й питання про Східну Європу. «Відсоткова угода» між Сталіним та Черчіллем. Геополітичні плани країн антигітлерівської коаліції. Рузвельтовська концепція повоєнного миру. Конференції в Бреттон-Вудсі та Думбартон-Оксі. Ялтинська (Кримська) конференція. Капітуляція Третього Рейху. Чотирьохстороння окупація Німеччини та Австрії. Заснування Організації Об’єднаних Націй. Британські плани війни проти СРСР в травні-червні 1945 р. та позиція США. Постдамська (Берлінська) конференція. Початок «атомної» дипломатії.

Міжнародні відносини в Азіатсько-тихоокеанському регіоні й завершення Другої світової війни. Японський «новий порядок» на Далекому Сході. Ситуація в Китаї і особливості війни на китайській території. Японська агресія в Індокитаї. Союз Японії з Таїландом. Японія і голландська Ост-Індія. Радянсько-японський пакт про нейтралітет 1941 р. Конфлікт між Японією і Сполученими Штатами й розрив між ними. Початок війни на Тихому океані. Японська окупація Філіпін, британських та голландських колоній. Битва в Кораловому морі у травні 1942 р. та перебіг бойових дій на Тихому океані. Нове співвідношення сил у 1943 р. Узгодження стратегії війни проти Японії на нарадах в Квебеку та Каїрі. Питання АТР на Тегеранській конференції. Стосунки Японії з країнами Південно-Східної Азії. Наступ британських військ у Верхній Бірмі та японських у Північно-Східній Індії. Битва в затоці Лейте. Входження Туви до складу СРСР. Радянський Союз і політика КПК. Ситуація в Синцзяні та радянсько-китайські відносини. Приєднання СРСР до антияпонської коаліції. Військова обстановка на Тихому океані навесні 1945 р. Постдамська декларація США, Великої Британії та Китаю з питань Далекого Сходу. Атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Вступ СРСР у війну з Японією. Радянсько-китайський договір про дружбу і союз 1945 р. Капітуляція Японії. Геополітичні наслідки Другої світової війни.

Тема 14. Ялтинсько-Потсдамська система (1945–1991 рр.)

Генеза «холодної війни» (19451949 рр.) Повоєнні зовнішньополітичні розрахунки СРСР та США. Виникнення терміну «холодна війна». Рада міністрів закордонних справ та розмежування сфер впливу в Європі. Протиріччя навколо німецького та австрійського врегулювання. Трієстське та грецьке питання. Дипломатичний конфлікт СРСР з Туреччиною. Іранська криза 1945–1946 рр. Зародження «концепції стримування». «Довга телеграма» Дж. Кеннана. Фултонська промова У. Черчілля та реакція Й. Сталіна. Паризька конференція 1946 р. Мирні договори з союзниками Німеччини. Англо-французьке зближення. Дюнкеркський договір. Доктрина Трумена. План Маршалла. «Пакт Ріо» й утворення Організації американських держав. Західний союз. Радянізація й сателізація країн Східної Європи. Комінформ і «доктрина Жданова». Нейтралізація Фінляндії. Радянсько-югославський конфлікт. Дунайська конференція в Белграді 1948 р. Утворення РЕВ. Загострення німецького питання. Перша Берлінська криза. Вашингтонська конференція й утворення НАТО. Поширення біполярного протистояння на Східну Азію. Розкол Кореї. Проголошення КНР і розкол Китаю. «План Баруха» й зрив роботи конференції ООН з атомної енергії. Ліквідація атомної монополії США.

Оформлення біполярної системи та балансування на межі війни (19501962 рр.) Ідеологізація міжнародних відносин. Корейська війна 1950–1953 рр. та її міжнародні наслідки. Договір АНЗЮС. Американо-японський союзний договір. Сан-Францискський порядок. Манільський пакт. Початок західноєвропейської інтеграції. Вступ до НАТО Греції та Туреччини. «План Плевена». Боннський договір 1952 р. Берлінська конференція «великої четвірки» 1954 р. Західноєвропейський союз. Інтеграція ФРН до НАТО. Організація Варшавського договору. Женевський саміт 1955 р. Урегулювання австрійської проблеми. Швейцарська та шведська моделі нейтралітету. Нормалізація стосунків СРСР з Югославією, ФРН та Японією. Радянська програма «мирного співіснування». Політика Москви щодо країн Східної Європи. Становище на Близькому Сході. Багдадський пакт. Суецька криза 1956 р. Доктрина Айзенґовера. Близькосхідна криза 1958 р. Тайванська проблема. Утворення ЄЕС. Доктрина Гальштейна. Друга Берлінська криза. Радянсько-американські відносини на межі 1950–1960-х рр. Гонка озброєнь. Доктрина «гнучкого реагування». Кубинська революція 1959 р. «Союз заради прогресу». Карибська криза 1962 р. та її міжнародні наслідки.

Розмивання біполярної структури світу та розрядка міжнародної напруги (1962-1979 рр.) Модернізація зовнішньополітичних установок СРСР та США. Доктрини «гнучкого реагування» і «взаємного гарантованого знищення». Договір про обмеження випробування ядерної зброї 1963 р. Радянсько-китайський конфлікт. Доктрина Джонсона. Війна США в Індокитаї. АСЕАН та АНЗЮК. Зовнішня політика Ш. де Ґолля й вихід Франції з воєнної організації НАТО. Радянсько-французьке зближення. «Шестиденна війна» 1967 р. Радянсько-американська зустріч в Гласборо. Міжнародні договори про демілітаризацію космічного простору та нерозповсюдження ядерної зброї. «Празька весна» і «доктрина Брежнєва». «Гуамська доктрина» Р. Ніксона. «Нова східна політика» В. Брандта. Зародження загальноєвропейського процесу. «Пінг-понгова дипломатія». Нормалізація стосунків КНР зі США та Японією. Воєнно-стратегічний паритет між СРСР та США. Радянсько-американський діалог у першій половині 1970-х рр. Договори ОСО-1 і ПРО. Паризькі угоди 1973 р. та об’єднання В’єтнаму. Війна «Йом кіпур». «Човникова» дипломатія Г. Кісінджера. Кіпрська проблема. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі. Гельсінський процес у другій половині 1970-х рр. Тихоокеанська доктрина Дж. Форда. Загострення радянсько-американських стосунків за адміністрації Дж. Картера. Кемп-Девідська угода. Договір ОСО-2. Саморозпуск СЕАТО. Китайсько-в’єтнамська війна 1979 р. Ірано-американський конфлікт і саморозпуск СЕНТО. Вторгнення СРСР до Афганістану. Зрив політики розрядки: причини та наслідки.

«Друга холодна війна» та розпад Ялтинсько-Потсдамської системи (19801991 рр.) Зовнішньополітичні стратегії СРСР та США. Доктрина Дж. Картера. Афганське питання в міжнародних відносинах. Фолклендська криза. Центральноамериканський конфлікт та його інтернаціоналізація. Інтервенція США до Гренади. Питання «євроракет» в стосунках між Сходом та Заходом. Стратегічна оборонна ініціатива Р. Рейгана й посилення гонки озброєнь. Мадридська зустріч ОБСЄ та Стокгольмська конференція із заходів довіри. Доктрина «неоглобалізму». Політика «рівновідстороненості» КНР. «Нове політичне мислення» в СРСР. Радянсько-американські саміти 1985–1988 рр. Договір про РСМД. Урегулювання афганської проблеми. Віденська зустріч НБСЄ. Нормалізація радянсько-китайських стосунків. «Доктрина невтручання» М. С. Горбачова. Антикомуністичні революції в країнах Східної Європи. Падіння Берлінського муру. Зустріч М. С. Горбачова та Дж. Буша-ст. на Мальті. Об’єднання Німеччини. Паризька «Хартія для нової Європи». Ірано-іракська війна 1980–1988 рр. Окупація Іраком Кувейту. Операція «Буря в пустелі» та позиція СРСР. Розпад РЕВ та ОВД. Договір СНО-1. Самознищення СРСР й утворення Співдружності Незалежних Держав. Розвал СФРЮ. Крах Ялтинсько-Потсдамської системи.

Країни «третього світу» в міжнародних відносинах доби 19451991 рр. Криза колоніалізму та її чинники. Перша хвиля деколонізації. Ліга арабських країн. Палестинська проблема. Утворення держави Ізраїль й арабо-ізраїльська війна 1948–1949 рр. Перша Індокитайська війна. Женевські угоди 1954 р. Індо-пакистанська війна 1948–1949 рр. Бандунгська конференція країн Азії та Африки. «Третій світ». Суецька криза 1956 р. та другий етап деколонізації. Становлення руху афро-азіатської солідарності. Утворення ОАР. Ліванська криза 1958 р. «Рік Африки». Організація африканської єдності та конфлікти в Конго, Судані й Біафрі. ОПЕК. Третя арабо-ізраїльська війна 1967 р. Організація Ісламська Конференція. Індо-пакистанський конфлікт й утворення Бангладеш. ЮНКТАД і «група 77». Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки. Концепція «соціалістичної орієнтації». Створення вісі Північ – Південь. «Нафтовий шок» та проблема нового економічного порядку. «Революція троянд» у Португалії й третій етап деколонізації. Боротьба СРСР та Заходу за вплив на країни «третього світу». Регіональні конфлікти в Азії, Африці та Латинській Америці. Рух неприєднання у 1960–1980-ті рр. Трансформація расистських режимів у Південній Родезії та ПАР. Проголошення незалежності Зімбабве та Намібії. Завершення процесу деколонізації.
Модульний контроль – екзаменаційна письмова робота.
Питання до третього модулю

  1. Перша світова війна: причини, характер та масштаби.

  2. Міжнародні відносини у 1914 – 1916 рр. боротьба за залучення до війни нейтральних країн.

  3. Вступ США у Першу світову війну. «14 пунктів» Вудро Вільсона.

  4. Вплив російських революцій на перебіг світової війни у 1917–1918 рр. Брестський мир та його міжнародні наслідки.

  5. Кампанія 1918 р. Компєнське перемиря.

  6. Геополітичні наслідки Першої світової війни. Версальсько-Вашингтонська система.

  7. Паризька мирна конференція 1919 – 1920 рр.: позиції великих держав у питаннях мирного врегулювання.

  8. Утворення та засади діяльності Ліги націй. Мандатна система.

  9. Версальська система міжнародних відносин: мирні договори з Німеччиною та її союзниками.

  10. Російське питання у міжнародних відносинах 1918 – 1920 рр.

  11. Зовнішньополітична доктрина більшовиків. Радянсько-польська війна 1920 р.

  12. Міжнародні конференції у Генуї, Гаазі та Лозанні.

  13. Утворення та міжнародне визнання СССР.

  14. Комінтерн та радянський чинник у міжнародних відносинах 1920-х – на початку 1930-х рр.

  15. Принцип самовизначення та національні аспекти Версальської системи. Мала Антанта.

  16. Повоєнне урегулювання в Східній Азії. Вашингтонська конференція 1921 – 1922 рр.

  17. Німецька проблема у міжнародних відносинах першої половини 1920-х рр. Локарнські угоди.

  18. «Мала розрядка» другої половини 1920-х рр. Пакт Бріана – Келлога.

  19. Вплив світової економічної кризи на міжнародні відносини 1929 – 1933 рр.

  20. Зовнішня політика Японії та розпад Вашингтонського порядку у Тихоокеанській Азії (1931 – 1939 рр).

  21. Криза Версальського порядку та проблеми європейської колективної безпеки у 1933–1935 рр. Утворення «вісі» Рим – Берлін – Токіо.

  22. Демонтаж Версальської системи у 1936 – 1938 рр. Мюнхенська конференція.

  23. Міжнародна політична криза 1938 – 1939 рр. Пакт Молотова – Ріббентропа та його міжнародні наслідки.

  24. Проблема відповідальності за розвязання Другої світової війни.

  25. Початок Другої світової війни. Радянсько-німецькі стосунки у 1939 – 1941 рр.

  26. Міжнародні відносини у 1939 – 1940 рр. «Зимова війна» та капітуляція Франції.

  27. Міжнародні відносини у 1940 – 1941 рр. «Битва за Британію» та «новий порядок» у Європі.

  28. «План Барбаросса». Напад нацистської Німеччини на СРСР та зміна характеру Другої світової війни.

  29. Японська агресія у Східній та Південно-Східній Азії у 1939 – 1940 рр. Вступ у війну США.

  30. Утворення антигітлерівської коаліції у 1941 – 1942 рр.

  31. Проблема Другого фронту у стосунках країн антигітлерівської коаліції у 1942 – 1943 рр. Тегеранська конференція.

  32. Проблема Східної Європи в міжнародних відносинах 1944 – 1945 рр. Капітуляція Німеччини.

  33. Конференції «великої трійки» в Ялті та Потсдамі.

  34. Конференція в Думбартон-Оксі та Сан-Франциско. Заснування Організації Обєднаних Націй.

  35. Війна 1941 – 1945 рр. в Азіатсько-тихоокеанському регіоні. Капітуляція Японії.

  36. Геополітичні наслідки Другої світової війни. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин.

  37. Причини, ґенеза та головні етапи «холодної війни».

  38. Мирне врегулювання з колишніми союзниками Німеччини в Європі (1945 – 1947 рр).

  39. Ідеологічне обґрунтування «холодної війни». Доктрина Трумена і «доктрина Жданова».

  40. Німецьке питання в міжнародних відносинах 1945 – 1948 рр.

  41. Перша Берлінська криза та її наслідки.

  42. Військово-політична інтеграція країн Західної Європи і Північної Америки. Утворення Західного Союзу та НАТО.

  43. Корейська війна 1950 – 1953 рр. та її міжнародні наслідки.

  44. Особливості мирного врегулювання на Далекому Сході після Другої світової війни. Сан-Францистська система.

  45. Воєнно-блокове будівництво у 40-х – 50-ті рр. ХХ ст. Інтеграція ФРН до НАТО та створення СЕАТО і Багдадського пакту.

  46. Тайванські кризи 1950-х рр.

  47. Берлінська криза 1958 – 1960 рр.

  48. Кубинська революція й міжнародні відносини у Західній півкулі у 1959 – 1962 рр. Карибська криза 1962 р.

  49. Ескалація гонки озброєнь у 50–60-ті рр. ХХ ст. і перші спроби її обмеження.

  50. Криза колоніалізму та перша хвиля деколонізації після Другої світової війни. Бандунгська конференція.

  51. Палестинська проблема після Другої світової війни. Війна за незалежність Ізраїлю в 1948 – 1949 рр.

  52. Суецька криза 1956 р. Доктрина Айзенговера.

  53. Арабо-ізраїльські війни 1967 – 1973 рр. Кемп-девідські угоди.

  54. Другий етап деколонізації (1956 – 1973 рр).

  55. Крах португальської колоніальної системи й завершення процесу деколонізації.

  56. Країни «третього світу» в міжнародних відносинах часів «холодної війни». Рух неприєднання.

  57. Розмивання біполярної структури світу. Китайський та французький чинники.

  58. Перехід від конфронтації до розрядки міжнародної напруги у 1963 – 1968 рр.

  59. Політика СРСР щодо країн Східної Європи в роки «холодної війни». Доктрина Брежнєва.

  60. Політика США щодо країн Латинської Америки: «Союз заради прогресу» і доктрина Джонсона.

  61. Війна США в Індокитаї 1965 – 1973 рр. Тихоокеанська доктрина Дж. Форда.

  62. «Нова східна політика» Віллі Брандта.

  63. Розрядка міжнародної розрядки 1969 – 1979 рр.: причини, зміст, чинники зриву.

  64. Гельсінський процес у 70-ті – першій половині 80-х рр. ХХ ст.

  65. Близькосхідна проблема у 1979 – 1991 рр. Конференція у Мадриді.

  66. Ісламська революція 1979 р. в Ірані та радянська інтервенція до Афганістану: причини та наслідки.

  67. Загострення відносин між Сходом та Заходом наприкінці 1970-х – у першій половині 1980-х рр. «Доктрина Рейгана».

  68. «Нове політичне мислення» у міжнародних відносинах часів «перебудови». Радянсько-американські відносини 1985 – 1991 рр.

  69. Загальноєвропейський процес у 1985 – 1990 рр. «Паризька хартія для нової Європи».

  70. Ірано-іракська війна 1980 – 1988 рр. Операція «Буря в пустелі».

  71. «Оксамитові» революції 1989 – 1991 рр. в Східній Європі і крах Ялтинсько-Потсдамської системи.

  72. Роль Організації Обєднаних Націй в підтриманні миру та безпеки у роки «холодної війни».


Максимальна оцінка за третій модуль (екзамен) – 40 балів.

40 балів – повна відповідь на запитання і тести, обґрунтованість висновків;

30 балів – в основному вірні відповіді на запитання і тести;

20 балів – частково вірна відповідь на запитання і тести;

менше 20 балів – студент не засвоїв навчальний мінімум програми курсу.




  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал