Робоча програма навчальної дисципліни історія міжнародних відносин для студентів IV курсу історичного факультету



Сторінка1/5
Дата конвертації22.12.2016
Розмір2.37 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Кафедра нової та новітньої історії

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Перший проректор ____________

«____»____________ 20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Історія міжнародних відносин

для студентів IV курсу історичного факультету
напряму підготовки Історія

для спеціальності 07.00.02 –«всесвітня історія»
спеціалізації нова та новітня історія, археологія, архівознавство, історіографія та джерелознавство, історія стародавнього світу та середніх віків, історія України, історія Росії

факультету історичного
Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Харків – 2012

Історія міжнародних відносин

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів історичного факультету

за напрямом підготовки історія

для спеціальності 07.00.02 – «всесвітня історія»

22 березня 2012 р.

Розробник: кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії Страшнюк С. Ю.


Розглянуто і затверджено на засіданні кафедри нової та новітньої історії. Протокол № 9 від 22 березня 2012 р.
Завідувач кафедри доцент Чижов О. П.
22 березня 2012 р.
Схвалено методичною комісією історичного факультету
Протокол № ____ від «___» _____ 2012 р.

Голова методичної комісії доцент Тумаков О. І.


«___» _____ 2012 р. __________ (О. І. Тумаков)

(підпис) (прізвище та ініціали)



  1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчальної дисципліниКількість модулів - 2Галузь знань

історіяДенна форма навчання НОРМАТИВНАЗаочна форма навчання

НОРМАТИВНАМодулів - 2Спеціальність:

07.00.02 – всесвітня історія

Рік підготовкиІндивідуальне науково-дослідне завдання -–курсові, дипломні роботи бакалаврів4-йЗагальна кількість годин 72Семестр8-йЛекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4 год.

самостійної роботи студентів 1 год.

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр



72 год.Практичні, семінарськінемає год.

немає год.Самостійна роботаНемає год.КІНДЗ: реферат - год.,

дипломні бакалаврів - год.Вид контролю: поточний - контрольні роботи, підсумковий - іспит



Примітка

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 3/1

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Предметом вивчення навчальної дисципліни є міжнародні відносини, що розуміються як самостійна історична реальність, котра розвивається за своїми власними законами через зміну регіональних систем  та поступову інтеграцію останніх в глобальну світову політику.

Міждисциплінарні звязки: навчальна дисципліна «Історія міжнародних відносин» тематично поєднується з курсами нової та новітньої історії країн Західної Європи та Північної Америки, нової та новітньої історії країн Азії, Африки та Латинської Америки, історії західних і південних слов‘ян (Центрально-Східної Європи), історії Росії та історії України (у першу чергу в питаннях міжнародного становища та зовнішньої політики окремих країн).

Мета курсу – ознайомлення студентів з основними тенденціями становлення та еволюції міжнародних відносин через зміну систем, починаючи від Вестфальської (1648–1789) і закінчуючи Ялтинсько-Постдамською (1945–1991). Методологічно курс опирається на фундаментальні положення сучасної теорії міжнародних відносин і висновки різних шкіл та напрямів у вивченні історії міжнародних відносин.

Завдання курсу – показати логіку та рушійні сили найважливіших подій світової політики у їх взаємозв’язку між собою, сформувати у студентів системне бачення міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав з урахуванням різних чинників – економічних, соціальних, політичних, воєнних, ідеологічних, культурних.

По завершенні курсу студенти повинні



Знати:

  1. головні етапи розвитку європейської та інших систем міжнародних відносин;

  2. найважливіші пріоритети зовнішньої політики великих держав на різних етапах історичного процесу;

  3. хронологічну канву подій, пов’язану зі становленням, кризою та занепадом кожної системи міжнародних відносин;

  4. основні засоби здійснення зовнішньої політики суверенних країн – дипломатію та війни у Нові та Новітні часи;

  5. комплекс джерел, важливих для еволюції міжнародного права.

Уміти:

  1. володіти категорійним апаратом сучасних досліджень історії міжнародних відносин та світової політики («суверенітет», «державний інтерес», «баланс сил», «леґітимізм», «пентархія», «європейський концерт», «протекторат», «колоніалізм», «деколонізація», «нейтралітет», «пацифізм» тощо);

  2. розрізняти джерела дипломатичного походження (зовнішньополітичні доктрини, трактати, договори, угоди, конвенції, декларації, ноти, резолюції міжнародних організацій тощо) та використовувати їх при написанні рефератів, бакалаврських і магістерських робіт;

  3. застосовувати набуті знання для аналізу та прогнозу розвитку зовнішньополітичних процесів і сучасних міжнародних відносин.



  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовний модуль І.

Вестфальська система міжнародних відносин та її занепад (1648–1814 рр.)

Теми 1-5.

Тема 1. Вступ. Особливості міжнародних відносин доби Середньовіччя та раннього Нового часу.

Предмет, мета та завдання навчальної дисципліни. Зміст і тлумачення терміну «міжнародні відносини» різними науковими школами та напрямами досліджень. Теоретичні аспекти ґенези і еволюції міжнародних відносин та їх систематизація.



Проблеми війни і миру. Поняття суверенітету. Ієрархічність та головні суб’єкти міжнародних відносин доби Середньовіччя. Географічний та релігійні чинники. Імперська ідея. Священна Римська імперія німецької нації. Династичний принцип. Шлюбна дипломатія. Воєнна революція. Вплив Святого престолу та Реформації на міжнародно-політичний розвиток Старого світу. Релігійні війни XVI – першої половини XVІI ст. Абсолютизм та державний інтерес. Європоцентризм міжнародних відносин.

Тема 2. Вестфальський мир та Мюнстерсько-Оснабрюкський порядок.

30-річна війна та основні засади Вестфальського миру. Причини, етапи та цілі 30-річної війни. Міжнародно-правовий аспект Мюнхенського та Оснабрюкського трактатів. Поразка імперської ідеї та послаблення ролі конфесійного чинника в міжнародних відносинах. Структура та головні принципи Вестфальської моделі світу. Визнання незалежності Голландії та Швейцарії. Територіальне розмежування. Піднесення Франції та Швеції. Юридичне закріплення політичної роздробленості Німеччини. Встановлення відносної рівноваги в Європі.

Розстановка сил та міжнародні відносини в Західній Європі другої половини XVII ст. Політична карта Європи після Тридцятирічної війни. Франко-іспанська війна та позиція Англії. Піренейський мир 1659 р. Боротьба за лідерство у морській торгівлі: англо-голландські війни 50-х – першої половини 70-х рр. ХVIІ ст. Дипломатія Людовика XVI ст. «Деволюційна» війна 1667–1668 рр. Голландська війна 1672–1678 рр. «Політика приєднання». Реґенсбурзька угода 1684 р. Аугсбурзька ліга. Девятирічна («Орлеанська») війна. Рисвікський договір 1697 р. Дипломатична боротьба навколо «іспанської спадщини».

Колоніальні протиріччя європейських держав до початку ХVIIІ ст. Великі географічні відкриття. Тордесільяський (1494) та Сарагаський (1529) договори. Іспанська та Португальська колоніальні імперії. Принцип свободи морів. Колоніальні імперії Англії, Франції і Нідерландів в Азії та Африці. Головні райони зіткнень колоніальних інтересів. Ост-індські кампанії. Колонізація Північної Америки. Англо-франко-голландське суперництво у Новому Світі. Боротьба за Вест-Індію. Феномен піратства та каперство.

На периферії Вестфальської системи: Центрально-Східна Європа у міжнародних відносинах другої половини XVII ст. Головні вузли міжнародних протиріч у Центрально-Східній Європі. Геополітичне становище та пріоритетні напрями зовнішньої політики Московського царства в середині XVII ст. Криза Речі Посполитої. Повстання Б. Хмельницького та заснування українського Гетьманату. Переяславські угоди 1654 р. й міжнародний статус козацької держави. Московсько-польська війна 1654–1667 р. Балтійське питання. Перша Північна війна 1655–1660 рр. Оливський трактат. Кардиський мир 1661 р. Андрусівське перемиря 1667 р. та його наслідки для України.

Турецький чинник в європейській політиці. Особливості дипломатії Стамбула та головні напрями османської експансії у другій половині XVII ст. Війни з Венецією (1645–1669), Австрією (1663–1664), Польщею (1666–1672) та Московським царством (1676–1681). Боротьба за Україну. Бахчисарайський мир. Віденська битва 1683 р. Утворення «Священної ліги» та участь у ній Московської держави. Кримські походи князя Голіцина (1687, 1689) та Азовські походи Петра І (1695, 1696). Балканський фронт європейсько-османського протистояння. Зентська битва 1697 р. Карловацький мир 1699 р. та його історичне значення. «Велике посольство» Петра І. Стамбульський мирний договір 1700 р. між Москвою та Оттоманською імперією.

Тема 3. Криза Вестфальської системи на початку XVIIІ ст.

Війна за «іспанську спадщину» 17011714 рр. Смерть Карла ІІ Габсбурга та боротьба за мадридський престол між «австрійською» та «французькою» партіями. Перемога Філіпа Анжуйського і початок війни за іспанський спадок. «Великий союз» проти Людовика XIV. Поява королівства Пруссія. Головні театри бойових дій. Проголошення ерцгерцога Карла Габсбурга іспанським королем. Захоплення англійцями Гібралтару. Утворення Великої Британії. Міланська конвенція 1707 р. Мирні переговори. Обрання Карла Габсбурга на імператорський трон. Відмова іспанського короля Філіпа V від претензій на французьку корону. Утрехтський мир 1713 р. Раштадський та Баденський трактати 1714 р. Геополітичні наслідки війни. Спроба Іспанії порушити європейську рівновагу. Гаазький мир 1717 р.

Велика Північна війна 17001721 рр. Причини війни. Зовнішньополітичні плани Карла XII Густава та Петра І. Утворення «Північного союзу». Початок і перша фаза війни. Поразка Данії та Саксонії. Шведська окупація Речі Посполитої. Альтранштадтський мир 1706 р. Станіслав Лєщинський та українсько-польські домовленості 1707 р. Причини переходу гетьмана Мазепи на бік шведів. Батуринська різня. Історичне значення Полтавської битви. Друга фаза Північної війни. Відновлення антишведської коаліції та бойові дії на Балтиці. Луцький договір 1711 р. Прутський похід Петра І. Стамбульський мир 1712 р. Адріанопольський договір 1713 р. та ліквідація української ранньомодерної державності. Третя фаза Північної війни. Гангутська битва 1714 р. Мекленбурзька криза. Варшавський трактат й Амстердамський договір 1717 р. Аландський конгрес 1718 р. та його зрив. Політика Великої Британії щодо Росії та Швеції. Замирення Швеції з Ганновером, Пруссією та Данією. Ніштадтський мир 1721 р. Інтеграція Центрально-Східної Європи до Вестфальської системи.

Тема 4. Утрехтсько-Ніштадтський порядок

Головні пріоритети, союзи та конфлікти великих держав у 2040-і рр. XVIІІ ст. Піднесення Великої Британії та Росії. Французька політика «Східного барєру». Франко-англійські стосунки. Боротьба імперії Габсбургів за утвердження Прагматичної санкції. Європейський конгрес в Камбре 1724 р. Віденські угоди 1725 та 1731 рр. «Родинний союз» Іспанії та Франції. Англо-голландське зближення. Франко-австрійське суперництво. Союз «трьох чорних орлів». Війна за польську спадщину 1733–1738 рр. Російсько-турецько-австрійська війна 1735–1739 рр. Режим капітуляцій. Російсько-шведська війна 1741–1743 рр. Проблема австро-прусського дуалізму в німецьких землях. Війна за австрійську спадщину 1740–1748 рр. Стратегія і тактика Фрідріха ІІ. Дрезденський мир 1745 р. Аахенський трактат 1748 р. Піднесення Пруссії.

Дипломатична революція середини XVIII ст. та Семирічна війна Передумови для «зміни альянсів». «Система Кауніца». Загострення англо-французького колоніального суперництва. Австро-російське зближення. Характер стосунків Великої Британії з Росією, Австрією та Пруссією. Субсидійні договори. Вестмінстерська конвенція 1756 р. Франко-австрійський договір про нейтралітет та оборону 1756 р. Початок Семирічної війни. Другий Версальський договір та приєднання до нього Росії. Війна в Європі. Ізоляція Пруссії. «Родинний пакт» Іспанії та Франції 1761 р. Вихід Росії з війни та її зближення з Пруссією. Війна в колоніях. Паризький та Губертсберзький мирні договори.

Дипломатія Катерини ІІ та міжнародні відносини в Центрально-Східній Європі Головні напрями зовнішньої політики Російської імперії за Катерини ІІ (1763–1796). «Північна система» Н. Паніна. Російсько-прусський договір 1764 р. Російсько-турецька війна 1768–1774 рр. Кючук-Кайнарджийський мир та його міжнародні наслідки. Російська та прусська політика щодо Речі Посполитої. Дисидентське питання. «План Лінара». Перший поділ Польщі. Втручання Катерини ІІ у німецькі справи. Російсько-австрійське зближення 1780-х рр. «Грецький проект» Катерини ІІ. Приєднання Криму до Російської імперії. Створення Чорноморського флоту. Георгіївський трактат 1783 р. Стосунки з Францією та Великою Британією. Російсько-турецько-австрійська війна 1787–1791 рр. Російсько-шведська війна 1788–1790 рр. Вплив Великої Французької революції на міжнародне становище та зовнішню політику Росії. Другий та третій поділ Польщі. Війна з Персією.

Міжнародні відносини в Західній Європі: від Семирічної війни до Великої Французької революції Замирення Європи. «Система Шаузеля» та «дипломатія статус-кво» Людовика XVI. Зовнішня політика Австрії та Пруссії. Війна за Баварський спадок 1778–1779 рр. Тешинський мир. Союз німецьких князів 1785 р. Загострення австро-прусських протиріч. Відновлення англо-голландського союзу. Криза французької дипломатії. Політика Парижа, Лондона та Берліна щодо Росії напередодні Великої Французької революції.

Тема 5. Атлантична революція кінця XVIII ст. та занепад Вестфальської системи міжнародних відносин.

Війна американських колоній за незалежність 17751783 рр. Причини та початок війни. Утворення Сполучених Штатів Америки. Перебіг бойових дій. Позиція Франції, Іспанії та Голландії щодо конфлікту у Північній Америці. Ліга озброєного нейтралітету. Підтримка Великої Британії індіанцями. Версальський мир 1783 р. та його історичне значення. Принцип національного (народного) суверенітету. Ідеологічний вплив Американської революції на Європу та Іспанську Америку.

Велика Французька революція й міжнародні відносини в 17891799 рр. Виникнення у Франції держави нового типу. Демократизація і націоналізація зовнішньої політики та її головні принципи. Діяльність Дипломатичного комітету на чолі з О. Г. Мірабо. Доктрина «природних кордонів» Ж. Дантона. Загострення стосунків з Ватиканом та Імперією Габсбургів. Брабантська революція 1789–1790 рр. та її придушення. Ставлення до Французької революції США, Великої Британії та європейських дворів. Революційний месіанізм та монархічна солідарність. Пільницька декларація 1791 р. Початок революційної експансії. Битва при Вальмі 1792 р. Анексія Бельгії, лівого берегу Рейна, Савойї та Ніцци. Страта Людовика XVI та Перша антифранцузька коаліція. Битва при Флерюсі 1794 р. Базельський мир 1795 р. Утворення Батавської республіки. Союзний договір з Іспанією. Перша Італійська кампанія й утворення нових «дочірніх» республік. Кампоформійський мир 1797 р. Англо-французький антагонізм. Єгипетський похід Бонапарта. Друга антифранцузька коаліція. Альпійський похід О. В. Суворова й вихід Росії з антифранцузької коаліції.

Наполеонівські війни 18001815 рр. Переворот 18 брюмера 1799 р. Міжнародне становище Франції на межі ХІХ ст. Друга Італійська кампанія 1800 р. Люневільський (1801) та Амєнський (1802) мирні договори з Австрією та Англією. Перекройка карти Італії. Окупація Швейцарії та перетворення її на Гельветичну республіку. Акт про «рецесію» Німеччини. Поновлення війни з Великою Британією. Справа герцога Енгієнського. Третя антифранцузька коаліція. Проголошення Наполеона Бонапарта імператором Франції та королем Італії. Трафальгарська битва. Поразка Австрії. Пресбурзький мир 1805 р. Рейнський союз. Ліквідація Священної Римської імперії німецької нації. Континентальна блокада та дії у відповідь Великої Британії. Війна Четвертої коаліції 1806–1807 рр. Тільзітський мир. Велике герцогство Варшавське. «Побачення в Ерфурті» Наполеона І та Олександра І. Фінляндська війна 1808–1809 рр. Піренейський театр. Війна Пятої коаліції. Причини погіршення російсько-французьких стосунків. Кампанія 1812 р.: поразка Наполеона в Росії. Калішська угода 1813 р. та формування Шостої коаліції. «Битва народів» під Лейпцігом. Шомонський трактат 1814 р. Зречення Наполеона. Перший Паризький договір. «Сто днів». Остаточна реставрація Бурбонів. Другий Паризький договір 1815 р. Четверний союз. Історичне значення Наполеонівської епохи.

Східне питання в європейських міжнародних відносинах кінця XVIII початку ХІХ ст. Виникнення та головні аспекти Східного питання. Проблеми Чорноморських проток. Національно-визвольна боротьба південнословянських народів під впливом Французької революції. Проекти відродження грецької державності. Республіка Семи зєднаних островів. Британська доктрина статус-кво на Балканах. Політика Наполеона Бонапарта щодо Османської імперії. Російсько-турецька війна 1806-1812 рр. Бухарестський мир та його статті про статус Дунайських князівств і Сербії.

Модульний контроль – письмова робота.
Питання до першого модулю

  1. Принципи системності та головні форми міждержавних стосунків.

  2. Особливості міжнародних відносин у середні віки. “Шлюбна дипломатія” та династичний інтерес.

  3. Священна Римська імперія німецької нації в міжнародних відносинах раннього Нового часу.

  4. Тридцятирічна війна 1618–1648 рр. Вестфальський мир.

  5. Головні засади Вестфальської системи міжнародних відносин. Мюнстерсько-Оснабрюкський порядок.

  6. Зниження впливу Святого престолу та деідеологізація міжнародних відносин після 1648 року.

  7. Концепція “балансу сил” та принцип державного інтересу. Політика меркантилізму.

  8. Європоцентризм міжнародних відносин Нового часу. Початок колоніальної експансії.

  9. Москва – третій Рим? Московська держава в системі геополітичних координат раннього Нового часу.

  10. Розстановка політичних сил у Європі другої половини ХVІІ.

  11. Франко-іспанська війна 1635–1659 рр. та позиція Англії. Піренейський мир.

  12. Англо-голландські війни 50–70-х рр. ХVІІ ст.

  13. Піднесення Франції у другій половині ХVІІ ст. Зовнішня політика Людовика ХІV.

  14. Головні райони зіткнення колоніальних інтересів в ХVІІ ст. Англо-голландсько-французьке протиборство в Південній і Південно-Східній Азії.

  15. Європейська колонізація Північної Америки і боротьба за Вест-Індію. Феномен піратства та каперство.

  16. Основні напрями зовнішньої політики Московського царства у другій половині ХVІІ ст. «Велике посольство» Петра І в Європу.

  17. Повстання Б. Хмельницького і заснування Українського гетьманату. Переяславські угоди 1654 р. та їх міжнародні наслідки.

  18. Російсько-польська війна 1654–1657 рр. Андрусівське перемиря.

  19. Балтійське питання у міжнародних відносинах середини ХVІІ ст. Перша Північна війна та її головні підсумки.

  20. Турецький чинник у європейській політиці: особливості дипломатії Високої Порти та головні напрями османської експансії у другій половині ХVІІ ст.

  21. «Священна ліга» проти Османської імперії. Карловацький мир 1699 р. і консолідація імперії Габсбургів.

  22. Дипломатична боротьба навколо «іспанської спадщини» та європейська війна 1701-1713 рр.

  23. Утрехтсько-Раштадтський порядок у Західній Європі. Піднесення Великої Британії.

  24. Перша фаза Північної війни та українсько-російські стосунки початку XVIII ст. Історичне значення Полтавської битви.

  25. Російсько-турецька війна 1710–1713 рр. та ліквідація ранньомодерної української державності.

  26. Завершення (третя фаза) Північної війни. Ніштадтський мир і піднесення Росії.

  27. Зміни пріоритетів великих держав та розстановка сил в Європі у другій чверті ХVІІІ ст. Політика «східного барєру».

  28. Альянс «трьох чорних орлів». Війна за «польську спадщину» 1733–1735 (1738) рр.

  29. Війни Османської імперії першої половини ХУІІІ ст. та їх наслідки. Режим капітуляцій.

  30. Війна за «австрійську спадщину» 1740–1748 рр. Піднесення Прусії.

  31. «Дипломатична революція» середини ХVІІІ ст.: причини та наслідки.

  32. Загострення англо-французького колоніального суперництва в середині ХУІІІ ст.

  33. Семирічна війна 1756–1763 рр.

  34. Зовнішньополітичні пріоритети та дипломатія Катерини ІІ. «Північна система» Н. Паніна.

  35. Російсько-турецька війна 1768–1774 рр. «Грецький проект» Катерини ІІ.

  36. Криза польської державності та перший поділ Речі Посполитої.

  37. Георгіївський трактат та приєднання Криму до Росії. Російсько-турецько-австрійська війна 1788–1791 рр.

  38. Російсько-шведські війни 1741–1743 та 1788–1790 рр.: причини та наслідки.

  39. Міжнародні відносини в Західній Європі після Семирічної війни. Тешинський мир 1779 р.

  40. Війна американських колоній Великої Британії за незалежність. Версальський мир 1783 р.

  41. Атлантична революція кінця ХVІІІ ст. та принципи національного суверенітету.

  42. Вплив Великої французької революції на міжнародні відносини в Європі (1789-1792 рр.).

  43. Ліквідація польської державності у середині 90-х рр. ХVІІІ ст.

  44. Зовнішня експансія революційної Франції наприкінці ХVШ ст. Кампоформійський мир 1797 р.

  45. Друга антифранцузька коаліція. Єгипетський похід генерала Бонапарта та альпійський похід фельдмаршала Суворова: цілі та результати.

  46. Перший етап наполеонівських війн. Трафальгарська битва 1805 р.

  47. Створення наполеонівської імперії. Тильзітський мир. 1807 р.

  48. Pax Franca проти Рax Britanica: «континентальна блокада» Англії у 1806–1813 рр.

  49. Війна на Піренейському півострові та боротьба європейських народів проти наполеонівського панування (1807–1812 рр.).

  50. Велика європейська війна 1812–1814 рр. Шомонський трактат та Перший Паризький договір.

  51. «Сто днів» Наполеона та остаточна реставрація Бурбонів у Франції. Другий Паризький договір.

  52. Східне питання в європейських міжнародних відносинах кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Доктрина статус-кво.

  53. Вестфальська система міжнародних відносин раннього Нового часу: головні підсумки розвитку та причини краху.


Максимальна оцінка за перший модуль – 30 балів.

30 балів – повна відповідь на запитання і тести, обґрунтованість висновків;

25 балів – в основному вірні відповіді на запитання і тести;

15 балів – частково вірна відповідь на запитання і тести;



менше 15 балів – студент не засвоїв навчальний мінімум програми курсу.
Змістовний модуль ІІ.

Віденська система міжнародних відносин (1815–1914 рр.)

Теми 6-10.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал