Робоча програма навчальної дисципліни етика та естетика




Сторінка2/5
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.58 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5
ТЕМА № 2. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
Навчальна мета: ознайомити навчанців зі специфікою професійної етики та основними принципами професійної етики, розкрити зміст основних категорій.
Виховна мета: формувати повагу до політичних цінностей суспільства, як складової його культури, та одного з визначальних чинників формування держави як сучасної форми організації вітчизняного суспільства.
Розвивальна мета: продемонструвати відмінність між професійною етикою та професійною мораллю, розвести категорії «помста» та «справедливе покарання», показати взаємозв’язок та прямий вплив політики на змістовне наповнення принципів справедливості, законності та гуманізму.
Обсяг навчального часу: 2 год.
Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.
Наочні засоби: електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: релігієзнавство, філософія, політологія, теорія держави та права, соціологія, адміністративне право, конституційне право, міжнародне право, актуальні проблеми теорії держави та права, філософія права, філософські проблеми управління.
Навчальні питання:
1.
Завдання професійної етики як науки, її роль в формуванні морально- професійної культури.
2.
Основні принципи професійної етики (гуманізм, справедливість, законність, патріотизм, колективізм) та специфіка їх реалізації у професійній діяльності.
3.
Добро та зло як вихідні категорії етики. Специфіка їх прояву у професійній діяльності.
4.
Совість, честь, гідність, моральний вибір у повсякденному житті і професійній діяльності особи.

Методичні поради з викладання теми: необхідно розглянути специфіку професійної етики правоохоронця, особливості застосування норм професійної етики, важливість і необхідність дотримання основних принципів професійної етики.
До першого питання. У питанні важливо відзначити, що професійна етика регулює моральні відносини між людьми в головній сфері громадського життя
– трудовій діяльності (матеріально-виробничій, господарсько-економічній, управлінській, духовній, культурній тощо).
Професійна етика є сукупністю моральних норм, що визначають ставлення людини до свого професійного обов’язку, а через нього – до людей, з якими вона пов’язана в силу характеру своєї професії і, врешті-решт, до суспільства в цілому. Необхідно зауважити, що змістом професійної етики є, по-перше, кодекси поведінки, що рекомендують певний тип взаємовідносин між людьми,
які є оптимальними з точки зору виконання ними своєї професійної діяльності, по-друге, способи обґрунтування даних кодексів, соціально-філософське тлумачення культурно-гуманістичного призначення даної професії.
Радимо звернути увагу на деонтологічний характер професійної етики. Так, сукупність моральних норм і принципів, що охоплює основні сфери життєдіяльності людей, складає моральний кодекс. При цьому, моральний кодекс – це продукт історичного розвитку моралі, що фіксується у письмовій формі (див. Кодекс честі працівника міліції). Однак необхідно відзначити принципову відмінність форми та об’єму регламентації життєдіяльності представників будь-якої професії морального кодексу та правил поведінки (як зовнішнього вираження першого). Нагадаємо, що правила поведінки – це найбільш елементарні, конкретні вимоги до поведінки людини в конкретних умовах. При цьому слід акцентувати увагу на тому, що одна з основних ознак моралі в тому, що її норми не є суворо обов’язковими, надають право широкого вибору і санкціонуються переважно силою громадської думки.
Важливо відмітити, що професійна етика не є наслідком нерівності в ступені моральності різних професійних груп. До деяких видів професійної діяльності суспільство пред’являє завищені моральні вимоги. Так, приділяється особлива увага моральним якостям представників тих професій, які пов’язані з правом розпоряджатися життям людей, значними матеріальними цінностями, деяких професій зі сфери послуг, транспорту, управління, охорони здоров’я, виховання тощо.
Потрібно зазначити, що професіоналізм і ставлення до праці є важливими якісними характеристиками морального образу особистості. При цьому суспільство розглядає моральні якості працівника як один із провідних елементів професійної приналежності. Загальнолюдські моральні норми мають бути особливим чином конкретизовані у трудовій діяльності із врахуванням специфіки праці, структури моральних відносин, характерних для даного типу професій. Також необхідно наголосити, що професійна мораль має завжди розглядатися в єдності із загальноприйнятою системою моралі.
До другого питання. У підготовці до відповіді слід розкрити питання про сутність і види морально-етичних принципів. Слід звернути увагу на те, яким чином формулюються принципи гуманізму, законності, справедливості і патріотизму в сучасному світі.
Необхідно простежити ґенезу поняття «гуманізм» з часів його філософської рефлексії у добу Відродження до сьогодення. У сучасному світі гуманізм розуміється як світоглядний принцип, що означає визнання людини найвищою цінністю, віру в людину, її здатність до удосконалення, вимога свободи і захисту гідності особистості, ідею про право людини на щастя, про те, що задоволення потреб та інтересів особистості має бути кінцевою метою суспільства.
Необхідно визначити, чому принцип справедливості є вихідним у всіх нормативно-правових актах і законах України. Ідея справедливості, вимога справедливості пронизують законодавство сучасного демократичного суспільства; правовий вираз вимоги справедливості утримується у Загальній

декларації прав людини. Вимога справедливості в державі і суспільстві втілюється в основних принципах і конкретних нормах Конституції України, що й потрібно розкрити у відповіді на конкретних прикладах.
Слід відзначити, що законність – це імперативна настанова орієнтувати власну діяльність та взаємовідносини на дотримання норм права, прослідкувати моральнісний бік служіння закону, проблеми дотримання законності у власній професійній діяльності.
До третього питання. Потрібно звернути увагу на те, яким чином формулюється проблема добра і зла в етиці, які існують підходи до розкриття даних категорій. Для систематизації етичних підходів до проблеми добра і зла пропонується така класифікація: натуралістичний підхід, що виходить із природи людини, її задоволення і насолоди (гедонізм), щастя і нещастя
(евдемонізм), прагнення користі й зиску (утилітаризм), ділового успіху
(прагматизм); суб'єктивістський підхід, що інтерпретує добро і зло як акт вільного вибору (екзистенціалізм), вираження мовлення та емоцій
(неопозитивізм); метафізичний підхід з пошуками безумовного зовнішнього джерела добра і зла, в ролі якого виступає космос, абстрактна ідея Блага, природа, вічні ідеї, Бог, апріорний моральний закон, абсолютний дух;
соціальний підхід, що пояснює добро і зло особливостями суспільної практики, системою конвенцій. Добро і зло виступають як нормативно-оціночні поняття та явища. У відповіді необхідно також ввести критерій розуміння добра і зла через визнання абсолютної цінності життя і самоцінності індивідуальності людини й обґрунтувати дану позицію, а також, виходячи з даної позиції, розкрити специфіку прояву зазначених категорій у професійній діяльності.
До четвертого питання. При опрацюванні даного питання необхідно навести визначення зазначених категорій, розкрити їх значення у формуванні світогляду особистості. Звертаючись до аналізу категорії обов'язку, необхідно вказати, що вона означає ставлення особистості до суспільства, інших людей, що виражається у моральнісному обов'язку стосовно них у конкретних умовах.
Варто звернути увагу на те, що обов'язок є моральнісним завданням, яке людина формулює для себе сама, виходячи з моральних вимог, звернених до всіх, - це особисте завдання конкретної особи в конкретній ситуації.
Важливо знати специфіку іншої категорії етики – совісті як контрольно- регулятивного механізму моральної свідомості, охарактеризувати совість як категорію, що виражає невід'ємний зв'язок моралі й людської особистості, характеризує здатність особистості здійснювати самоконтроль, самостійно формулювати для себе моральні обов'язки, вимагати від себе їх виконання і робити самооцінку здійснюваних вчинків. Потрібно визначити совість як суб'єктивне усвідомлення особистістю свого обов'язку і відповідальності перед суспільством, іншими людьми, що виступає як обов'язок і відповідальність перед самим собою. Важливим моментом є розгляд взаємозв'язку обов'язку і совісті, спільного та відмінного між ними. Підґрунтям совісті є розуміння і переживання людиною моральних цінностей. Знаючи, наприклад, що захист прав людини – це вимога суспільства, совість рішуче протестує проти їхнього порушення чи ігнорування. Обов’язок можна виконувати по-різному – від
страху, за велінням серця, тобто «по совісті». Саме совість характеризує сутність людини. Необхідно пригадати та проаналізувати форми виявлення совісті (моральне задоволення, сором, сумнів). Відзначити, що як почуття обов’язку, так і почуття совісті базуються на самосвідомості, власній оцінці свого ставлення до оточуючого світу, на діючих у суспільстві моральних нормах.
Роль совісті є надзвичайно важливою за умови, коли людина знаходиться перед моральним вибором, а зовнішній контроль з боку громадської думки або виключається, або ускладнений. Слід пам'ятати, що у професійній діяльності людина зіштовхується з багатьма колізіями, з необхідністю приймати відповідальні рішення, нерідко у складних моральних ситуаціях. І лише працівники з розвиненим почуттям совісті, котрі здатні адекватно, самокритично і принципово судити про свої прагнення і вчинки, можуть ефективно виконувати покладену на них місію й підтримувати престиж власної професії й особистості.
Слід також звернути увагу на те, яким чином формулюються категорії честі та гідності в етиці. Так, гідність – це категорія етики, що позначає особливе моральне відношення людини до самої себе і відношення до неї з боку суспільства, оточуючих, яке ґрунтується на визнанні цінності людини як особистості. Поняття гідності особистості спирається на принцип рівності всіх людей у моральному відношенні, ґрунтується на рівному праві кожної людини на повагу, забороні принижувати її гідність, незалежно від того, до якої соціальної верстви вона належить. Честь як категорія етики означає моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, оточуючих, коли моральна цінність особистості пов'язується з моральними заслугами людини, з її конкретним громадським станом, родом діяльності й моральними заслугами, що визнаються за нею (честь офіцера, честь працівника поліції, честь вченого, лікаря, підприємця). Важливо пам'ятати, що честь і гідність тісно взаємопов'язані, однак на відміну від гідності, що ґрунтується на визнанні рівності всіх людей, честь оцінює людей диференційно. Честь зобов'язує людину виправдовувати і підтримувати репутацію, яку вона має і, яка належить соціальній групі, колективу, в якому дана людина знаходиться.
Необхідно прослідкувати, як категорії честі та гідності відображені у правових актах і законах України (Конституція України /ст. 3; 28; 68/, Кодекс честі
працівника міліції та ін.).
Наостанок, підводячи підсумок, слід зазначити про важливу методологічну роль категоріального апарату етики, значення його у формуванні культури мислення і мовлення майбутнього професіонала.
Експрес опитування основних термінів та понять теми
професійна етика, професійний кодекс, професіоналізм, морально- професійна культура, принципи професійної етики, гуманізм, справедливість,
законність, патріотизм, добро, зло, моральний обов’язок, відповідальність, совість, честь, гідність, повага, моральний вибір, сенс життя, щастя

Додаткові питання:
1.
У якій сфері суспільного життя діють норми професійної етики? В яких компонентах розкривається зміст професійної етики?
2.
У чому ви бачите вплив правової системи на рівень моральної культури суспільства?
3.
Чи змінюється зміст категорій етики з плином часу?
4.
Чи правильно буде говорити про конкретно-історичний зміст понять добра і зла?
5.
У чому Ви вбачаєте зв’язок між поняттями «сутність людини» і «сенс життя»?

ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ:
1.
До яких видів професійної діяльності суспільство ставить особливі моральні вимоги? Чому саме до названих?
2.
Чи вірне твердження: «Коло наших моральних обов’язків набагато ширше за те, що приписують закони» (Луцій Сенека)?
3.
Чи завжди присутня невідворотність покарання людини за свої вчинки,
«гріхи»?
4.
Чим категорії етики відрізняються від категорій інших гуманітарних дисциплін? Чому вони часто вживаються у побутовій мові, на відміну від понять і категорій багатьох інших наук?
5.
Чи може зло виступати засобом здійснення добра? Обґрунтуйте власну думку.
6.
Чи потрібен людині власний «досвід зла»?
7.
Чи повинна людина нести моральну відповідальність за провини своїх близьких? Свого народу?

ТЕМА № 3. Предмет, структура та функції естетики як науки. Мистецтво як об’єкт естетичного пізнання
Навчальна мета: ознайомлення навчанців із предметом, структурою та функціями естетики як науки; засвоєння основних категорій естетики – прекрасного і потворного, високого і низького, форми їхнього прояву у природі, суспільстві, людині, мистецтві. Прослідкувати форми прояву прекрасного і потворного в житті і професійній діяльності.
Виховна мета: формувати потяг до прекрасного, прививати гарний естетичний та художній смак; усвідомлювати світоглядне значення естетики; розрізняти стилі і види мистецтва; звернути увагу навчанців до естетичного боку їх життя; переконати, що естетичне світосприймання є запорукою ефективності правоохоронної діяльності..

Розвивальна мета: розкрити зміст основних категорій естетики, їх місце як у житті особистості, так і суспільства в цілому, продемонструвати їх значення в
історії людства, використовуючи приклади з різних видів мистецтв.
Обсяг навчального часу: 2 год.
Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.
Наочні засоби: електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: релігієзнавство, філософія, політологія, теорія держави та права, соціологія, адміністративне право, конституційне право, міжнародне право, актуальні проблеми теорії держави та права, філософія права, філософські проблеми управління.
Навчальні питання:
1.
Естетичне як універсальний спосіб освоєння світу. Основні категорії естетики, форми їх прояву в природі, у житті людині.
2.
Естетичний та художній смак.
Естетичний ідеал. Єдність морального та естетичного ідеалів у структурі світогляду особи.
3.
Походження, соціальне призначення та основні функції мистецтва. Вплив мистецтва на морально-професійні якості людини.
4.
Дегуманізація мистецтва і масова культура. Основні стильові домінанти сучасності.

Методичні поради з викладання теми: необхідно розглянути специфіку естетики як філософської науки про специфіку чуттєвої культури людини, роль естетичного у формуванні особистості, значення естетичної культури в правоохоронній діяльності.
До першого питання.
В історії естетики існували різні погляди на сутність, природу та джерела естетичного. Так, тривалий час естетичне ототожнювалось з прекрасним, а в окрему категорію виокремилося лише в
XVIII столітті. Естетичне, насамперед, означає тип ставлення людини до дійсності.
Слід з'ясувати, як в естетичному відношенні через його особливості проявляється особистість людини. Необхідно звернути увагу на різноманітність проявів естетичного в соціальній практиці, на те, як основні типи естетичного відношення до дійсності відобразилося в основних естетичних категоріях
(прекрасне, потворне, величне, негідне, трагічне, комічне).
Насамперед, потрібно розглянути ті головні узагальнюючі моделі, через які розглядається прекрасне: а) прекрасне - як втілення Бога в конкретних речах чи явищах; б) розуміння людини як джерела прекрасного; в) прекрасне як поєднання об'єктивних якостей дійсності із суб'єктивним сприйняттям людини.
Далі потрібно проаналізувати особливості прекрасного як категорії естетики: а) відображення прекрасного через закони симетрії, міри, гармонії,
ритму тощо; б) конкретно-історичний характер прекрасного; в) прояви прекрасного в різних сферах дійсності.
Особливу увагу слід звернути на діалектичний взаємозв'язок прекрасного
і потворного.
До другого питання.
Естетичний смак є важливою характеристикою особистісного становлення і пов'язаний із рівнем самовизначення людської
індивідуальності. Потрібно з'ясувати, як естетичний смак співвідноситься з художнім смаком, що розвивається на основі естетичного, рівень якого підвищується завдяки художній освіті та вихованню.
Особливо слід звернути увагу на проблему вибору критерію, за яким оцінюється якість естетичного смаку. Існує такий критерій чи ні? При вирішенні цієї проблеми потрібно з'ясувати, що лежить в основі естетичної оцінки, яка є основою естетичного смаку. Відповідаючи на це питання, слід зазначити, що естетична свідомість, кожен її елемент іманентно містить у собі певний орієнтир, духовну мету, яка і є естетичним ідеалом. Слід знати, у чому полягають особливості естетичного ідеалу: по-перше, у чому відмінність естетичного ідеалу від соціального; по-друге, як співвідноситься естетичний
ідеал із дійсністю; по-третє, як естетичний ідеал пов'язаний із характером відображення дійсності в ідеалі; по-четверте, як співвідносяться об'єктивні якості дійсності й особливості внутрішнього світу людини.
Необхідно звернути увагу на такий аспект, як обумовлення естетичного
ідеалу обставинами матеріального життя суспільства, умовами індивідуального
існування, розвитком естетичної діяльності й мистецтва. Слід показати цей взаємозв'язок при порівнянні конкретно-історичних типів естетичного ідеалу
(античний, середньовічний тощо).
До третього питання. У питанні необхідно розкрити основні концепції походження мистецтва: концепцію “надлишкової енергії” (позитивізм), ігрову концепцію (Й.Хейзінга), фрейдистську та марксистську концепції; а також спробувати дати позитивне визначення феномену мистецтва. Важливо відзначити, що соціальна сутність мистецтва полягає в тому, що художній розвиток суспільства є природно-історичним процесом, історія якого виявляє деякі характерні закономірності, що пов'язані з певними періодами становлення людської культури. Необхідно з'ясувати, які чинники призвели до розподілу мистецтва на народне (фольклор) та професійне. Важливо знати основні функції мистецтва, вміти розкрити їх взаємозв’язок.
До четвертого питання. У даному питанні необхідно простежити взаємозв’язок двох понять – «дегуманізація мистецтва» та «масова культура».
Особливої уваги в цьому контексті заслуговує феномен декадансу кінця ХІХ століття. Також є доцільними простеження співвідношення понять
«демократія» і «масове мистецтво», де масове мистецтво має розглядатися як незворотній наслідок демократичних процесів у суспільному житті. Можливе також співставлення понять «масова культура» та «масове суспільство»
(Х.Арендт), де особа повністю розчиняється у публічній сфері, мінімізуючи приватний простір життя (введення договірного принципу і принципу раціоналізму до всіх сфер життя, а не лише до життя громадянського), що має
незворотній вплив як на формування світогляду індивідів, так і на творення нових концепцій законності у суспільному житті. Остання позиція потребує прогностичного аналізу щодо можливих наслідків подальшого поширення масової культури у суспільному житті.
Як підсумок, необхідно визначити основні стильові домінанти сучасності: гуманістичний зміст (Закон України «Про захист суспільної моралі»), поліфонічність (Декларація принципів толерантності (1995 р.), орієнтація на збереження культурної та національної самобутності (Конвенція про охорону
всесвітньої культурної і природної спадщини (1972 р.).
Експрес опитування основних термінів та понять теми
естетичне, прекрасне, потворне, високе, величне, нице, героїчне, трагічне, комічне, естетичне сприйняття, естетичне почуття, художній смак, естетичний
ідеал, мистецтво, художній образ, зміст та форма твору мистецтва, фольклор, синкретизм, композиція, сюжет, масова культура, елітарне мистецтво, дегуманізація мистецтва

Додаткові питання:
1.
Чи зіштовхується людина у професійній діяльності з проявами естетичного? Які категорії естетики мають «професійний» зміст?
2.
Чи пов’язане етичне з естетичним? Що таке естетичні цінності?
3.
В чому специфіка художнього образу мислення, які його основні риси?
4.
Чим зумовлений вплив мистецтва та людину?
5.
В чому полягає деградація мистецтва, які її ознаки?

ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ:
1.
Що на сьогоднішній день може виступити в якості естетичного ідеалу? Для чого сучасній людині естетичний ідеал?
2.
Гармонія людських стосунків і музична гармонія – це, за своєю суттю, одне й те саме чи ні?
3.
Чи несе автор особисту моральну відповідальність за створений ним самим художній витвір (потребує звернення до історичних фактів)?
4.
Чи можна передати задум митця різними мистецькими засобами, у межах різних видів мистецтва? Чи зміниться від цього зміст ідеї митця?
5.
Чи накладає професійна діяльність людини відбиток на специфіку сприйняття ним художнього твору?
ТЕМА № 4. Взаємодія етики, естетики і правознавства у вирішенні актуальних проблем сучасного суспільства
Навчальна мета: ознайомити навчанців з моральною складовою актуальних проблем сучасного суспільства, розкрити необхідність їх комплексного аналізу з врахуванням етичного, естетичного і правового підходів.

Виховна мета: формувати повагу різних точок зору на поставлені проблеми, прищеплювати толерантне ставлення до легітимних проявів інаковості у суспільстві.
Розвивальна мета: продемонструвати багатовимірність сучасних актуальних проблем суспільства, мозаїчність моралі у суспільстві, необхідність для ефективної професійної діяльності правоохоронця всебічної обізнаності із заявлених проблем.
Обсяг навчального часу: 2 год.
Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.
Наочні засоби: електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: релігієзнавство, філософія, політологія, теорія держави та права, соціологія, адміністративне право, конституційне право, міжнародне право, актуальні проблеми теорії держави та права, філософія права, філософські проблеми управління.
Навчальні питання:
1. Вплив руйнації традицій та утвердження принципу індивідуалізму на морально-правову ситуацію в Україні.
2. Проблема насильства в контексті моралі і права. Смертна кара як морально-правова проблема сучасного суспільства.
3. Біоетика і право. Правове регулювання біоетичних проблем.

Методичні поради з викладання теми: необхідно розглянути специфіку актальних проблем сучасного суспільства, визначити значення принципу толерантності у окресленні зазначених проблем, а також продемонструвати взаємозв’язок етичної, естетичної та правової складових зазначених проблем.
До першого питання. У висвітленні питання необхідно подати загальну морально-правову картину сучасного соціокультурного розвитку: а) постановка в центр ціннісної уваги суспільства особистості з її правами і можливостями; б) руйнація традицій, традиційної культури; в) бурхливий розвиток науки і техніки; г) невпинна урбанізація; д) маніпулювання свідомістю за допомогою
ЗМІ та ін. проблеми; потрібно розкрити позитивні і негативні сторони даних проблем. Також варто розглянути різні точки зору щодо майбутніх перспектив розвитку людства.
До другого питання. Слід розглянути різні підходи до розуміння сутності насильства: як в історії людства вирішувалася проблема легітимізації насильства (таліон, інституалізація насильства в державі, державно-правові засоби заміни насильства загрозою насильства). Пригадати типи насильницького впливу на людину (власне насильство, мова, суспільна влада).
Навести аргументи, коли насильство отримує моральні санкції.

Рекомендуємо навести основні підходи до розуміння смертної кари в
історичному контексті. Розкрити, як в Україні розв’язується проблема смертної кари.
До третього питання. У відповіді необхідно зазначити основні напрямки розвитку прикладної етики; розглянути морально-правовий аспект сучасних біоетичних проблем (евтаназії, клонування, фетальної терапії, трансплантації органів тощо). Порівняти морально-правові підходи до постановки проблем біоетики у різних країнах (Росія, США, Голландія, Франція, Україна) та спроби
їхнього розв’язання.
Експрес опитування основних термінів та понять теми
індивідуалізм, традиція, тілесність, маргінальність, андеграунд, насильство, смертна кара, тероризм, біоетика, евтаназія, фетальна терапія, клонування, трансплантація, авторство

Додаткові питання:
1.
Чи існує однозначний прогрес у розвитку моралі?
2.
Які сучасні етичні проблеми пов’язані з принципом індивідуалізму?
3.
Що таке бідність і що таке багатство з позиції їх духовного виміру?
4.
Які моральні складності породжує науково-технічний прогрес?
5.
Які проблеми можна віднести до “біоетики”?

ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ:
1.
Що відіграє вирішальну роль у житті людини , суспільства в ті чи інші епохи:
- соціально-економічні інтереси;
- закони;
- духовні потреби;
- щось інше.
Дайте обґрунтування своєї точки зору.
2.
Чи є морально сумісними почуття відповідальності, милосердя, поблажливості та жорстоких методів поведінки у людини, яка утримує владу?
За яких умов їх доцільно застосовувати і до кого?
3.
В чому полягає прагматичний зміст шлюбного контракту, яка його моральна сторона?


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал