Робоча програма навчальної дисципліни етика та естетика



Pdf просмотр
Сторінка1/5
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.58 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра філософії права та юридичної логіки

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА
(назва і шифр навчальної дисципліни) за спеціальностями:
«Правознавство»
6.030401,
“Правоохоронна діяльність” 6.030402
інститут, факультет: Навчально-науковий інститут заочного навчання
Київ - 2015 рік

Робоча програма з навчальної дисципліни «Етика та естетика» складена для здобувачів вищої освіти відповідно до програм підготовки фахівців за спеціальностями: «Правознавство» 6.030401, “Правоохоронна діяльність”
6.030402, ступеня вищої освіти «бакалавр» за заочною формою навчання.
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ

Протокол від “____”________________20__ року № ___
Начальник кафедри філософії права та юридичної логіки
В.М. Кравець
(підпис)
(ініціали та прізвище)
Схвалено науково-методичною радою НАВС
Протокол від “ _____” _________2015 року №____.
Голова науково-методичної ради
С.Д. Гусарєв
(підпис)
(ініціали та прізвище)
© В. М. Кравець , Г. М. Петрова, Т. А. Кумеда
© Національна академія внутрішніх справ


1. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВСТУП
Програму навчальної дисципліни «Етика та естетика» розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки ступеня вищої освіти бакалавр спеціальностей:
«Правознавство» 6.030401,
“Правоохоронна діяльність” 6.030402.
Предметом є моральна та естетична свідомість особи, моральний та естетичний вимір правоохоронної та правозахисної діяльності, моральні та естетичні відносини у професійній діяльності.
Міждисциплінарні зв’язки: юридична деонтологія, фiлософiя, логіка, iсторiя України, історія української культури, теорія держави та права, релігієзнавство, політологія,
соціологія, психологія.

Програма навчальної дисципліни складається з таких тем:
1. Тема 1. Етика як наука про мораль. Сутність, структура, функції моралі
2. Тема 2. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
3. Тема 3. Предмет, структура та функції естетики як науки. Мистецтво як об’єкт естетичного пізнання
4. Тема 4. Взаємодія етики, естетики і правознавства у вирішенні актуальних проблем сучасного суспільства
5. Тема 5. Діловий (службовий) етикет
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Етика та естетика” є ознайомлення з основними категоріями етики та естетики, особливостями професійної етики, моральним змістом трудової діяльності, службовим етикетом і формами ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах, а також розвиток морально-естетичної культури здобувачів вищої освіти, формування гуманістичного ставлення до професійної діяльності.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Етика та естетика” є: сприяти формуванню у здобувачів вищої освіти почуття професійного і громадянського обов'язку, гуманності, толерантності, поважного ставлення до закону, чесності, патріотизму та інших моральних якостей, необхідних професіоналам при виконанні службових завдань; ознайомлення з теоретичними основами професійної етики та естетичної культури; вивчення і систематизація основних етичних та естетичних категорій; ознайомлення з особливостями прояву морального чинника у професійній діяльності; вивчення проблеми морального вибору і моральних конфліктів у професійній діяльності; формування навичок і знань ділового спілкування і службового етикету; набуття здатності орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної етики та естетики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: філософсько-методологічний зміст категоріально-понятійного апарату навчальної дисципліни з метою його застосування в юридичній діяльності; основні напрями і течії сучасної етики та естетики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини; вимоги основних нормативно-правових актів у сфері моралі та етики; основи службового етикету
і форми ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах;

вміти: орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної етики та естетики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини; оцінити ситуацію морального вибору і морального конфлікту, визначити шляхи їх розв’язання та при потребі ступінь професійного ризику; обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення надзвичайних, конфліктних ситуацій у сфері ділового спілкування і службового етикету; орієнтуватися в основних нормативно-правових актах у сфері моралі та етики; розвивати творчий потенціал, що спрямований на досягнення успіху у професійній діяльності, підтримувати прагнення до самовдосконалення та найвищої професійної майстерності.
На вивчення навчальної дисципліни заплановано 45 годин / 1,5 кредити
ECTS; 54 годин 1,5 кредити ECTS; 72 години 2 кредити ECTS.
Мова навчання:українська мова.
Консультативну допомогу здобувачі вищої освіти можуть отримати у науково-педагогічних працівників кафедри філософії права та юридичної логіки, які безпосередньо проводять заняття або звернувшись з письмовим запитом на електронну пошту за адресою k014_n@naiau.kiev.ua

2. Структура навчальної дисципліни
Тема 1. Етика як наука про мораль. Сутність, структура, функції
моралі
Походження термінів «етика», «мораль», «моральність». Виникнення етики як науки та її місце в системі філософського знання. Історична мінливість предмету етики. Мораль і етика: особливості взаємозв’язку. Вплив етики на формування та розвиток моральності.
Походження і сутність моралі, її роль у житті суспільства і людини.
Основні етапи історичного розвитку моралі. Властивості моралі як специфічної форми суспільних відносин. Мораль у системі соціальних цінностей.
Гуманістичний зміст моралі. Основні функції моралі: ціннісно-нормативна, регулятивна, комунікативна, світоглядна, виховна.
Структура моралі. Моральна свідомість і моральна практика. Специфіка моральної свідомості. Основні елементи моральної свідомості: моральні
почуття, норми, принципи, поняття, ідеали, моральна воля. Взаємозв'язок моральної свідомості, діяльності, взаємовідносин.
Тема 2. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
Професіоналізм як моральнісна риса особистості. Місце професійних кодексів у системі моралі. Соціокультурні передумови формування і становлення професійної етики у сучасному світі. Види професійної етики.
Поняття і соціальна обумовленість професійної етики. Співвідношення загального й особистого у професійній етиці. Моральний зміст професійної діяльності, її мети, засобів, методів, результатів. Професійні моральні відносини.
Основні принципи професійної етики (гуманізм, справедливість, законність, патріотизм, колективізм) та специфіка їх реалізації у професійній діяльності. Взаємозв’язок принципів законності, гуманізму і справедливості.
Сутність і специфіка моральних цінностей. Категорії етики як ступені пізнання моральних цінностей, їх світоглядне значення.
Добро і зло як вихідні категорії етики. Природа і зміст добра і зла, їх співвіднесеність з ідеалом. Добро в системі соціальних цінностей. Добро і благо, добро та істина, добро і справедливість, добро й краса. Соціальні витоки добра і зла. Добро як об'єктивна моральна якість вчинку; як сукупність моральних якостей людини; як мотив і мета поведінки; як сукупність позитивних принципів та норм моралі; як об'єктивна якість суспільних відносин і функціонування державних інституцій.
Історичний характер добра і зла. Форми добра і зла в історії цивілізацій.
Критерії добра і зла. Взаємопов’язаність добра і зла. Форми вираження добра і зла в людині: чесноти і вади. Етика чеснот.
Обов'язок як відображення імперативності моральних цінностей. Поняття обов'язку, його об'єктивні й суб'єктивні сторони. Види обов'язку. Загальний і специфічний зміст у різних видах службового обов'язку.
Ризик у професійній діяльності. Допустимість та ціна ризику. Совість як контрольно-регулятивний механізм моральної свідомості професіонала.
Природа моральних конфліктів, їх сутність та структура. Специфіка морального фактору в службовій діяльності. Морально-професійна деформація: сутність та шляхи її подолання.
Честь і гідність. Історичний зміст категорій “честь” і “гідність”. Значення міри у прояві честі й гідності. Морально-психологічний аспект честі
(адекватність самооцінки). Міжнародні акти щодо захисту честі та гідності
(Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод, Декларація
проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність
видів поводження чи покарання). Актуалізація проблеми гідності в сучасних умовах утвердження демократії в Україні.
Етичний статус категорій “сенс життя” і “щастя”. Концепції сенсу життя і щастя. Зв’язок щастя і сенсу життя з професійною діяльністю (самореалізація, відчуття власної значущості, самооцінка тощо). Основні сучасні підходи до розкриття категорій сенсу життя та щастя.

Тема 3. Предмет, структура та функції естетики як науки. Мистецтво
як об’єкт естетичного пізнання
Поняття “естетика”. Становлення предмету естетики в історії філософсько-естетичної думки. Естетика як самостійна наука. Структура естетики. Естетика як теорія естетичної діяльності та свідомості. Естетика як філософія естетичних цінностей.
Естетика в системі гуманітарних наук. Взаємозв'язок естетики із суспільними науками: філософією, мистецтвознавством, культурологією, психологією, педагогікою, етикою, правом. Функції естетики як науки, її роль у формуванні духовної культури особи.
Єдність морального та естетичного в професійній діяльності. Принципи естетичної культури професіонала: естетична домінанта, феномен творчої волі, службовий дизайн.
Категорії естетики. Прекрасне і потворне. Форми їхнього прояву у природі, суспільстві, людині, мистецтві. Моральні основи прекрасного.
Взаємозв'язок добра, справедливості й краси у професійній діяльності. Форми прояву потворного в житті й діяльності працівників та шляхи його подолання.
Високе і низьке. Піднесене і величне у природі. Піднесене в людині.
Історичні форми піднесеного. Піднесене і героїчне. Подвиг як найвище втілення єдності морального та естетичного в людині.
Трагічне і комічне. Соціальні суперечності як джерело й основа трагічного. Історичний характер соціальних суперечностей і види трагічного в житті й мистецтві. Соціальна основа комічного. Роль комічного у подоланні негативних явищ у житті й діяльності професіонала.
Взаємозв'язок категорій естетики, їх роль у формуванні морально- естетичного відношення до світу і професійної діяльності.
Естетичний смак. Діалектика об'єктивного і суб'єктивного, суспільного й
індивідуального, раціонального й емоційного в естетичному смаку. Рівні розвитку естетичного смаку. Ступінь розвитку естетичного смаку і характер відношення особи до духовних цінностей, природи до себе. Єдність і взаємозв'язок естетичного смаку з моральними нормами, моральним почуттям обов'язку й совісті. Роль естетичного смаку в гармонізації духовного світу особи, у регуляції їх спілкування з людьми, творчому ставленні до професійної діяльності.
Естетичний ідеал. Ідеал як форма відображення суперечностей між дійсністю і людиною. Структура, особливості та функції естетичного ідеалу.
Ідеал досконалого суспільства, людини, держави. Єдність морального, правового й естетичного ідеалів. Естетичний ідеал і мистецтво, їх роль у розвитку духовної культури особи.
Мистецтво як складова частина духовної культури суспільства.
Мистецтво, мораль, право. Походження мистецтва та його соціальне призначення. Основні функції мистецтва. Художній образ як специфічна форма відображення дійсності у мистецтві, як єдність загального, особистого та одиничного. Єдність об’єктивного і суб’єктивного, раціонального та
емоційного в художньому образі. Засоби художнього узагальнення: типізація та
ідеалізація.
Художній твір як єдність змісту і форми. Співвідносний характер змісту і форми. Предметний та ідейно-емоційний аспекти змісту, їх органічна єдність у творі. Тема та ідея у творі мистецтва. Соціально-історична обумовленість
ідейно-тематичного змісту в мистецтві. Специфіка змісту у різних видах мистецтва.
Форма у творі мистецтва. Художня форма як цілісна структура. Матеріал
і мова різних видів мистецтва. Зображувальні і виразні засоби художнього твору. Композиція і сюжет у творі мистецтва. Взаємозв’язок елементів художнього твору. Єдність і суперечність, відповідність і невідповідність змісту і форми. Єдність змісту і форми як один з критеріїв художності твору.
Система мистецтв у структурі естетичної культури суспільства. Історична обумовленість виникнення і розвитку різних видів мистецтва. Різноманітність явищ реального світу, відмінність засобів естетичного пізнання і перетворення дійсності – основні причини виникнення і розвитку видів мистецтва.
Залежність виражальних засобів різних видів мистецтва від їх предмету, змісту
і завдань.

Тема 4. Взаємодія етики, естетики і правознавства у вирішенні
актуальних проблем сучасного суспільства
Людина, її ідеальний образ в етичному, естетичному і правовому вимірі сучасності. Ідеал людини та його реалізація в етичних та естетичних вченнях, правових концепціях і програмах. Тілесність людини як етико-естетична і правова проблема сучасності. Тілесність і маргінальність.
Прикладний характер сучасного етичного й естетичного знання. Загальні тенденції сучасного розвитку теоретичних та прикладних, в тому числі і правової, етики та естетики.
Проблема насильства у сучасному суспільстві, його форми. Підстави для легітимності насильства. Насильство і держава. Тероризм як етична, естетична і правова проблема.
Смертна кара як морально-правова проблема сучасного суспільства
(Загальна декларація прав людини). Основні тенденції в історії смертної кари.
Проблема смертної кари в Україні. Морально-правові напрями ставлення до смертної кари.
Біоетика і право. Правове регулювання проблем евтаназії, фетальної терапії, клонування, трансплантації органів тощо. Співвідношення біологічної сутності та правової особистості. Правове регулювання вітального начала.
Проблема “наукової леґальності”.
Роль мистецтва у житті сучасного суспільства. Актуалізація нового способу освоєння реальності у категоріях “тривіальне”, “банальне”, “пошле”.
Естетизація “потворного” як етико-естетична і правова проблема сучасності.
Авторство як етична, естетична і правова проблема сучасності: від формування ідеї художнього твору до конструювання власного іміджу (Закон
України “Про інформацію”, Закон України “Про захист суспільної моралі”).

Масова культура, андеграунд, порнографія у світлі етичної, естетичної і правової оцінки.
Тема 5. Діловий (службовий) етикет
Спілкування як фундаментальна властивість людського життя. Повага, співчуття, любов як моральні передумови спілкування. Парадигма спілкування у сучасній культурі. Проблема самотності як результат невдоволеної потреби у спілкуванні.
Роль спілкування у професійній діяльності. Мета і засоби спілкування.
Бар’єри у спілкуванні. Мистецтво спілкування і формування позитивного
іміджу. Етика спілкування як єдність внутрішнього і зовнішнього, змісту і форми.
Моральні основи професійного спілкування. Поняття моральної культури. Співвідношення понять “моральна культура”, “професійна культура”,
“правова культура” особи. Структура моральної культури особи: культура моральної свідомості, культура моральної поведінки і культура морально- професійної діяльності. Різноманітність моральних почуттів, їх роль у духовній культурі й регуляції професійної діяльності.
Критерій та рівні розвитку моральної культури особи. Моральна культура
і престиж професії, авторитет закону. Взаємозв'язок моральної і правової культури, їх роль у регуляції правовідносин.
Імідж професіонала – форма виявлення ділових (професійних) якостей та дотримання норм етикету (в першу чергу, службового) при виконанні службових обов'язків, дотримання яких є загальнообов'язковим для всіх працівників і службовців. Обов'язковість дотримання норм службового етикету при спілкуванні з іноземцями.
Поняття етикету. Світський та діловий (службовий) етикет. Культура мовлення. Зовнішній вигляд.
Професійна етика керівника. Вимоги коректності, ввічливості, скромності під час спілкування з громадянами.

2. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТА СТРУКТУРА
ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ(ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)
2.1. Курс 1 (набір 2015 року, термін навчання 4 роки)
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань, спеціальність, ступінь вищої освіти
Характеристика навчальної дисципліни
Заочна
форма навчання
Кількість кредитів
ECTS – 1,5
Галузь знань:
Право (0304)
Нормативна дисципліна
Спеціальність:
6.030402
«Правоохоронна
діяльність»
Кількість розділів
– 1
Спеціалізація
Рік підготовки: 1-й
Семестр: 2-й
Загальна кількість годин – 45
Ступінь вищої освіти:
бакалавр
Лекції: 4 год.
Семінарські: 6 год.
Самостійна робота: 35 год.
Вид контролю: залік

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ(ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)
№ з/п
Назва тем
Н
ор м
ат ив ни й об сяг г
од ин
З них:
В
сь ог о го ди н з ви кл ад ач ем з них:
Л
ек ці
й
С
ем
ін ар сь ки х за нят ь
П
ра кт ич ни х за нят ь
С
ам ос ті
йн а ро бо та
1
Етика як наука про мораль.
Сутність, структура, функції моралі
6
6 2
Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
12
4 2
2 8
3
Предмет, структура та функції естетики як науки.
Мистецтво як об’єкт естетичного пізнання
11
4 2
2 7
4
Взаємодія етики, естетики і правознавства у вирішенні актуальних проблем сучасного суспільства
8
8 5
Діловий (службовий) етикет
8
2 2
6
Всього годин
45
10 4
6 35
Форма підсумкового контролю: залік

2.2. Курс 2 (набір 2013 року, термін навчання 5 років, на умовах окремого
договору з працівниками ОВС)
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань, спеціальність, ступінь вищої освіти
Характеристика навчальної дисципліни
Заочна форма навчання
Кількість кредитів
ECTS – 2
Галузь знань
Право (0304)
Нормативна дисципліна
Спеціальність:
6.030401
«Правознавство»
Кількість розділів
– 1
Спеціалізація
Рік підготовки: 2-й
Семестр: 3-й
Загальна кількість годин – 72
Ступінь вищої освіти: бакалавр
Лекції: 4 год.
Семінарські: 6 год.
Самостійна робота: 62 год.
Вид контролю: залік

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ(ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)
№ з/п
Назва тем
Н
ор м
ат ив ни й об сяг г
од ин
З них:
В
сь ог о го ди н з ви кл ад ач ем з них:
Л
ек ці
й
С
ем
ін ар сь ки х за нят ь
П
ра кт ич ни х за нят ь
С
ам ос ті
йн а ро бо та
1
Етика як наука про мораль.
Сутність, структура, функції моралі
12
12 2
Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
16
4 2
2 12 3
Предмет, структура та функції естетики як науки.
Мистецтво як об’єкт естетичного пізнання
16
4 2
2 12 4
Взаємодія етики, естетики і правознавства у вирішенні актуальних проблем сучасного суспільства
14
2 2
12 5
Діловий (службовий) етикет
14
14
Всього годин
72
10 4
6 62
Форма підсумкового контролю: залік

2.3. Курс 2 (набір 2013 року, термін навчання 5 років, за державним
замовленням)
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань, спеціальність, ступінь вищої освіти
Характеристика навчальної дисципліни
Заочна
форма навчання
Кількість кредитів
ECTS – 1,5
Галузь знань:
Право (0304)
Нормативна дисципліна
Спеціальність:
6.030401
«Правознавство»
Кількість розділів
– 1
Спеціалізація
Рік підготовки: 2-й
Семестр: 3-й
Загальна кількість годин – 54
Ступінь вищої освіти:
бакалавр
Лекції: 4 год.
Семінарські: 6 год.
Самостійна робота: 44 год.
Вид контролю: залік

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ(ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН)
№ з/п
Назва тем
Н
ор м
ат ив ни й об сяг г
од ин
З них:
В
сь ог о го ди н з ви кл ад ач ем з них:
Л
ек ці
й
С
ем
ін ар сь ки х за нят ь
П
ра кт ич ни х за нят ь
С
ам ос ті
йн а ро бо та
1
Етика як наука про мораль.
Сутність, структура, функції моралі
10
10 2
Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії
12
4 2
2 8
3
Предмет, структура та функції естетики як науки.
Мистецтво як об’єкт естетичного пізнання
12
4 2
2 8
4
Взаємодія етики, естетики і правознавства у вирішенні актуальних проблем сучасного суспільства
10
2 2
8 5
Діловий (службовий) етикет
10
10
Всього годин
54
10 4
6 44
Форма підсумкового контролю: залік

3. ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1. Етика як наука про мораль. Сутність, структура, функції моралі
Навчальна мета: опрацювати систему базових понять теми; сформувати та закріпити систему уявлень здобувачів вищої освіти про етику як науку і навчальну дисципліну, об’єкт та предмет етичних досліджень, співвідношення етики з іншими науками.
Виховна мета: формувати повагу до етичних та моральних цінностей суспільства як складових його культури.
Розвивальна мета: розвинути вміння розрізняти об’єкт і предмет науки, науку та навчальну дисципліну, сприяти підвищенню рівня світоглядної й етичної культури здобувачів вищої освіти.
Обсяг навчального часу: 2 год.
Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.
Наочні засоби: електронні документи з наочними засобами навчання, схеми у рекомендованих підручниках та посібниках.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: релігієзнавство, філософія, політологія, теорія держави та права, соціологія, адміністративне право, конституційне право, міжнародне право, актуальні проблеми теорії держави та права, філософія права, філософські проблеми управління.
Навчальні питання:
1.
Мораль як форма суспільної свідомості. Мораль та інституційна регуляція. Формування морально-правової свідомості.
2.
Мораль і право. Вплив моралі на правову систему суспільства. Мораль як ціннісний критерій права.

Методичні поради з викладання теми: необхідно розглянути взаємозв’язок понять «етика»-«мораль»-«моральність», окремо висвітливши питання про взаємодію та взаємовідношення моралі і права. Варто також розглянути місце етики як навчальної дисципліни в системі дисциплін, які передбачені навчальними планами академії, вказавши на існуючі міждисциплінарні зв’язки.
До першого питання. Необхідно звернути увагу на те, що мораль є одним із способів (разом із правом, релігією, наукою, політикою, філософією, мистецтвом) нормативного регулювання поведінки людини, особливою формою суспільної свідомості й видом суспільних відносин. Особливістю моралі є те, що вона регулює поведінку і свідомість людей у всіх сферах життя
(виробнича діяльність, побут, сімейні, міжособистісні та інші відношення). Слід акцентувати увагу на те, що мораль поширюється також і на міжгрупові та міждержавні відносини. Необхідно з’ясувати, наскільки мораль здатна до змін протягом історичного розвитку людства. У відповіді належить обґрунтувати твердження, що мораль відноситься до тих загальнолюдських духовних
цінностей, які визначають зміст соціального буття із самого початку виникнення людської цивілізації і залишається найважливішим її атрибутом до того часу, поки існує людина і суспільство.
Варто відзначити, що моральні норми щоденно відтворюються у суспільстві силою традиції, владою загальновизнаної і підтримуваної всіма дисципліни, суспільною думкою. У цьому контексті особливу увагу потрібно звернути на взаємозв'язок моралі та права, їх спільні та відмінні риси.
До другого питання. Важливими соціальними регуляторами і, водночас, значущими складниками людської культури є мораль і право. Обидва поняття формуються на єдиному принципі – справедливості (латиною – justicia). Варто зазначити, що впродовж історії проблема співвіднесеності моралі і права була об’єктом досліджень, і показати, як мислителі різних часів розглядали зв’язок моралі і права. Розкриваючи взаємовплив цих явищ, належить детально зупинитися на тому, що є спільного у моралі та праві і чим обумовлена їх відносна протилежність, відмінність.
Варто детально розглянути процес становлення так званої «людини раціональної», коли правова мораль із соціальної норми постає особистісним знанням. Необхідно відзначити, в яких ключових моментах на сьогоднішній день можливе суттєве розходження моральної позиції з правом, а також звернути увагу на зовнішній і внутрішній конфлікт моралі і права, що спричиняє кризу особистості.
Експрес опитування основних термінів та понять теми
етика, мораль, звичай, цінність, право, моральний регулятор, спільнота, духовність, культура, правова культура

Додаткові питання:
1.
Що є предметом етики? Як предмет етики співвідноситься з предметом філософії моралі?
2.
Чи поширюється регулятивний вплив моралі на виробничу, побутову, політичну сферу? На які сфери суспільного життя не поширюється дія моральних принципів?
3.
Якими засобами забезпечується виконання моральних норм?
4.
Чи існує моральна відповідальність? В яких формах вона може знаходити прояв?
5.
Чи можуть моральні почуття вступати в конфлікт між собою?

ЯК ВИ ВВАЖАЄТЕ:
1.
Які проблеми у житті людей є “вічними”?
2.
Якої життєвої позиції потрібно дотримуватися в наші дні?
3.
Чи повинна людина прагнути досягнення ідеалу?





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал