Робоча програма навчальної дисципліни „ Основи теорії мовленнєвої комунікації підготовки магістрів



Скачати 454.14 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір454.14 Kb.
ТипРобоча програма
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА


Кафедра інформаційної, бібліотечної та книжкової справи
ЗАТВЕРДЖУЮ”

Завідувач кафедри
проф. М.С.Пасічник
27” вересня 2016 року



РОБОЧА Програма


навчальної дисципліни

Основи теорії мовленнєвої комунікації”



підготовки магістрів

напряму 02 "Культура і мистецтво"

спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна і архівна справа",

спеціалізація "Книжкова, бібліотечна та архівна справа".

Львів 2016

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО кафедрою інформаційної, бібліотечної та книжкової справи Української академії друкарства


Розробники: доцент кафедри інформаційної, бібліотечної та книжкової справи Якубовська Марія Степанівна

Робоча програма „Основи теорії мовленнєвої комунікації”


затверджена на засіданні кафедри інформаційної, бібліотечної та книжкової справи


Протокол від “27” вересня 2016 року № 2
Завідувач кафедри інформаційної, бібліотечної та книжкової справи професор Пасічник Михайло Степанович

“27”вересня 2016 року

Обговорено та рекомендовано до видання Президією науково-методичної комісії з напряму 02 "Культура і мистецтво"

спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна і архівна справа",

спеціалізація "Книжкова, бібліотечна та архівна справа".

  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань

_______________

(шифр і назва)


Нормативна

(за вибором)




Напрям підготовки

напряму 02 "Культура і мистецтво"




Модулів – 2

Спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна і архівна справа",

спеціалізація "Книжкова, бібліотечна та архівна справа".


Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

1-й



Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин - 90

1-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 36

самостійної роботи студента - 54


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр


36 год.

год.

Практичні, семінарські

36 год.

год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

54 год.

год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю:

залік



Мета та завдання навчальної дисципліни „Основи теорії мовленнєвої комунікації”

Мета: надати знання філософсько-психологічних можливостей комунікативної діяльності, зокрема в офіційно-діловому напрямку; визначити вплив комунікації на духовний та економічний розвиток суспільства; дослідити особливості мовленнєвої діяльності в установах, підприємствах, організаціях; навчити вільно володіти всіма засобами комунікації, допомогти студентам набути міцні і сталі навики комунікативних норм у процесі професійної діяльності, ознайомити з загальними тенденціями розвитку світової комунікації. У центрі підготовки сучасного фахівця перебуває діяльнісний аналіз реально функціонуючої мови в широкому соціально-культурному контексті. Діяльнісний підхід розглядає мову як діяльність людини, спосіб її реалізації у соціумі і основу ефективної професійної діяльності, оскільки комунікативна діяльність сучасного фахівця творить мовлення як цілеспрямовану соціальну дію — дискурс.
Завдання – даний курс повинен активізувати знання норм і всіх можливих варіантів літературної мови, навчитися користуватися ними в різноманітних практичних мовленнєвих сферах. Теорія мовленнєвої комунікації спрямована на вивчення вербального та невербального спілкування: його форм, функцій, ситуативної й соціокультурної зумовленості. Формування мовленнєвої комунікації можливе на основі парадигми сформованої мовної компетенції, яка становлюється на лінгвістичних, когнітивних, соціальних і культурних засадах з урахуванням умов конкретного середовища. Навчальна дисципліна синтезує погляди на мову як комплексну інформаційно-семіотичну систему, засіб комунікації, пізнання та культурологічний код. 

Крім комплексного аналізу та опису комунікативного процесу і його складників теорія мовленнєвої комунікації передбачає розв’язання таких завдань:
1) тлумачення поняття «комунікативний процес» та його складників; опис видів, аспектів, сфер та функцій комунікації;
2) з’ясування й характеристику факторів контакту у вербальній комунікації — комунікативний кодекс, принципи, які регулюють взаємоприхильність між мовцями, та обмін комунікантами інформацією у процесі вербальної взаємодії;
3) оволодіння інформацією щодо особливостей використання мови як коду і шляхами підвищення ефективності спілкування рідною та іноземними мовами;
4) розвиток розуміння мови як соціально-психологічного феномену;
5) формування вмінь аналізувати дискурс як соціальну інтеракцію, структуру та процес, засвоєння знань про інституційні види дискурсу та їхні особливості;

6) основні методи та прийоми складання тексту;
6) оволодіння системою знань про особливості функціонування мовних ресурсів у дискурсі;

7)знання особливостей мовної комунікації, що створює підґрунтя для комунікативної грамотності фахівця-професіонала, головним професійним знаряддям якого є мова як семіотично-інформаційна система, засіб комунікації та пізнання, культурологічний код.

Обов’язковою складовою частиною навчального процесу є самостійне опрацювання відповідної наукової та спеціальної літератури, спрямованої на розвиток навиків писемної мови. Передбачено самостійну роботу з підручниками, посібниками, термінологічними та іншими видами словників, навчальною та довідковою літературою.


У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

предмет, мету його вивчення, завдання і значення курсу;

особливості фахової термінології,

правила та основні вимоги щодо комунікативної діяльності,

особливості професійного спілкування,

етикет ділового спілкування.


У результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти:

Володіти культурою діалогу та полілогу.

Здійснювати аналіз і коригувати тексти відповідно з нормами української літературної мови.

Сприймати, відтворювати і створювати тексти відповідно з нормами української літературної мови.

Застосовувати фахову українську термінологію у різноманітних комунікативних процесах.

Володіти основними навичками комунікації.

Використовувати прийоми, щоб почати, підтримувати або закінчувати розмову.

Обговорювати різні теми.

Розповідати різні історії з метою реалізації впливу на співрозмовника.

Реалізовувати в писемному мовленні мету спілкування.

Брати участь в дебатах і дискусіях за різною тематикою.

Виступати перед аудиторією.

Володіти особливостями професійного спілкування.

Самостійно опрацьовувати відповідну наукову чи спеціальну літературу.

Брати участь у процесі ділового спілкування.

Брати участь у публічних виступах.

Дотримуватися етикету спілкування.

Обов’язковою складовою частиною навчального процесу є самостійне опрацювання відповідної наукової та спеціальної літератури, спрямованої на розвиток навиків писемної мови. Передбачено самостійну роботу з підручниками, посібниками, термінологічними та іншими видами словників, навчальною та довідковою літературою.


Програма навчальної дисципліни

Програма курсу:

Модуль 1. Теорія мовленнєвої комунікації як наука і навчальна дисципліна. Класифікація форм мовного спілкування. Сутність, категорії мовної комунікації та її взаємозв’язки з іншими галузями знань, предмет і завдання теорії мовної комунікації, методи теорії мовної комунікації. Спілкування як діяльність, типи спілкування, основні закони спілкування, особливості між особистісного спілкування, тенденції розвитку сучасного спілкування, моделі комунікації. Елементарні компоненти і засоби комунікації, канали комунікації, комунікативний шум, вербальні компоненти спілкування, невербальні компоненти спілкування, ситуативний контекст спілкування, зворотний зв’язок комунікації.

Діалог і його організація. Організація полілогу. Породження мовлення як процес. Моделі, етапи і рівні породження мовлення. Проблеми, пов’язані з процесом сприйняття мовлення. Слухання і його роль у комунікації. Сутність комунікативного акту. Прагматичні аспекти комунікації. Компоненти комунікативного акту, пов’язані з учасниками спілкування. Гендерні аспекти спілкування. Комунікативні інтенції, стратегії мовленнєвого спілкування. Мовна і комунікативна компетенція. Комунікативний кодекс.


Модуль 2. Дискурс як процес і найзагальніша категорія організації мовного коду в спілкуванні. Типи дискурсів. Текст як результат і одиниця комунікації. Текст і дискурс. Типологія текстів. Інформація в дискурсах і текстах. Мовленнєвий акт у структурі повідомлення. Перформативи і константиви. Імплікації та імплікатури дискурсу. Непрямий мовленнєвий акт. Імпліцитна інформація в комунікативних актах. Зіставлення пресу позицій та інших типів імпліцитної інформації. Стиль спілкування. Мовна особистість у комунікації. Усне і писемне спілкування. Функціональний стиль мовлення. Комунікативно-риторичні якості мовлення. Етикет мовленнєвого спілкування. Регістр як категорія комунікації.

Змістовий модуль 1.

Теорія мовної комунікації і її роль у становленні професійної компетентності фахівців бібліотечної справи. Класифікація форм мовного спілкування.

Тема 1. Сутність, предмет, об’єкт і завдання теорії мовної комунікації

Становлення теорії мовної комунікації

Теорія мовної комунікації в колі різних галузей знань

Дослідницькі принципи теорії мовної комунікації

Функції мови: комунікативна, експресивна, ідентифікаційна, гносеологічна, мислетворча, естетична, культурно-просвітницька, номінативна.

“Мова – це духовні сигнали, які підтримують людину в єдності з минулим і майбутнім. Мовне питання – питання національної безпеки України.” (М.Жулинський )



Тема 2. Базові поняття теорії мовної комунікації

Дефініція комунікації

Комунікація і спілкування

Невербальна та вербальна комунікація

Типи вербальної комунікації

Комунікативна ситуація, комунікативний акт і дискурс

Мова і професія. Роль мови у підготовці майбутнього фахівця. Специфіка мовлення фахівця. Основні вимоги до мовлення: логічність мислення, правильність, змістовність, послідовність, точність, виразність, доцільність, різноманітність і багатство мовних засобів.

Основні правила етики спілкування в професійному мовленні.



Тема 3. Проблема одиниці і зразка мовної комунікації

Мовленнєвий акт як мінімальна одиниця мовної комунікації. Теорія мовленнєвих актів

Проблема класифікації мовленнєвих актів

Одиниці діалогічного спілкування: комунікативний хід, репліковий крок, секвенція, ад’яцентна пара, інтеракційний юніт

Проблема зразка мовної комунікації (мовленнєвий жанр, жанр дискурсу)

Проблема типології дискурсу за сферою спілкування


Тема 4. Усне і писемне мовлення, їхні особливості і роль у системі професійної комунікації.

Відправлення мовленнєвого сигналу та його приймання.

Говоріння й аудіювання Перевага усного мовлення. Письмове мовлення і його коди. Напрямки письмового мовлення: 1)письмо як писемне вираження думки; 2) читання. Усне і писемне мовлення – форми реалізації мови як засобу спілкування. Види мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письмо.

Норми літературної мови: орфоепічні, графічні, орфографічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, пунктуаційні.

Особливості писемного мовлення: монологічне, зафіксоване на папері, пов’язане з обдумуванням, старанний відбір фактів та їх мовне оформлення, відбір мовних засобів, чітке підпорядкування стилю і типу мовлення, поглиблена робота над словом і текстом. Найбільш уживані слова і вирази (мовні моделі вітання, прощання, звертання, вибачення).


Тема 5. Культура усного ділового спілкування.

Мовний етикет, етикетна формула. Риторика як складова частина усного ділового спілкування. Енергетика та емоційність мовлення.

Види усного спілкування: нарада, виступ, службова бесіда, телефонна розмова, дискусія.

Фонетичні й орфоепічні (вимовні) норми.

Невербальні (позамовні) засоби ділового спілкування. Засоби невербальної комунікації: тактильний контакт, дистанція між співрозмовниками, орієнтація, зовнішній вигляд, поза тіла, кивок головою, вираз обличчя (міміка), жести, погляд. Використання паралінгвістичних засобів у діловому спілкуванні.
Тема 6. Комунікативна ситуація, її складники

Параметри і стратифікація комунікативної ситуації

Комуніканти, їхня типологія

Проблема структури особистості комуніканта. Мовна й комунікативна компетенції комунікантів

Текст (повідомлення) як знакова форма мовної комунікації. Комунікативні регістри

Контекст комунікативної ситуації

Канал комунікації

Комунікативний шум

Паравербальні засоби комунікації

Невербальні засоби комунікації. Імплікація, її типи.


Тема 7. Особистість у системі комунікації. Види мовлення як діяльності. Мислення і мовлення.

Жанри публічних виступів: доповідь, промова, лекція, виступ, репортаж.

Підготовка до виступу. Складання конспекту (плану, тез). Композиція мовлення. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу.

Характеристика монологу і діалогу. Сприймання чужого мовлення.

Службова бесіда. Правила ведення службової бесіди.

Компоненти телефонної розмови. Характерні особливості телефонного діалогу. Соціально-психологічні вимоги до телефонного етикету. Культура ділової телефонної розмови.



Модуль 2. Дискурс як процес і категорія організації мовного коду в спілкуванні.
Тема 8. Текст і дискурс.

Типи дискурсів. Текст як результат і одиниця комунікації. Типологія текстів. Інформація в дискурсах і текстах. Мовленнєвий акт у структурі повідомлення. Перформативи і константиви. Імплікації та імплікатури дискурсу. Непрямий мовленнєвий акт. Імпліцитна інформація в комунікативних актах. Зіставлення пресу позицій та інших типів імпліцитної інформації. Стиль спілкування. Мовна особистість у комунікації. Усне і писемне спілкування. Функціональний стиль мовлення. Комунікативно- риторичні якості мовлення. Етикет мовленнєвого спілкування. Регістр як категорія комунікації.


Тема 9. Роль дискусії у системі ділової комунікації.

Форми проведення дискусії. Культура мовлення під час дискусії. Прийоми активізації уваги слухачів. Правила спілкування мовця і слухача. Полемічна майстерність.

Ділові засідання. Види нарад (інформаційна, оперативна, виробнича). Підготовка до наради. Дотримання регламенту. Рішення. Правила спілкування учасників наради.

“Промова повинна виростати й розвиватися із знання речей, якщо оратор не проник у речі, не пізнав їх, мова його беззмістовна...” (Ціцерон)


Тема 10. Моделі комунікації

Поняття моделі комунікації

Моделі мовного знака як підґрунтя комунікативного моделювання. Модель комунікативного знака К. Бюлера

Інформаційно-технічні моделі комунікації

Комунікативна модель Р.О. Якобсона

Семіотична модель художньої комунікації Ю.М. Лотмана

Прагмалінгвістичні моделі комунікації

Діалогічна модель комунікації



Тема 11. Проблема комунікативної взаємодії в теорії мовної комунікації

Комунікативна взаємодія − інтеракція. Головні аксіоми комунікативної взаємодії

Типи комунікативної взаємодії

Умотивованість й інтенційність комунікативної взаємодії

Проблема стратегій і тактик комунікантів

Комунікативний кодекс. Закони і правила комунікативної взаємодії.



Тема 12. Мовленнєвий вплив як результат комунікативної взаємодії

Мовленнєвий вплив. Проблеми теорії мовленнєвого впливу

Нейролінгвістичне програмування: становлення і принципи

Техніки нейролінгвістичного програмування


Тема 13. Конфлікт у системі комунікації.

Конфліктна ситуації, етапи її розвитку.

Типи конфліктів і способи їх вирішення.

Роль людської індивідуальності у процесі нейтралізації конфліктів.



Тема 14. Доробок дискурсології в теорії мовної комунікації

Дискурсологія як лінгвістична дисципліна. Об’єкт і предмет дискурсології

Дискурс-аналіз: передумови, завдання та проблематика

Критичний аналіз дискурсу: теоретичне підґрунтя, завдання та проблематика. Політична лінгвістика

Напрям етнографії мовлення в дискурсології

Конверсаційний аналіз як напрям дискурсології



Тема 15. Теорія і практика міжкультурної комунікації

Теорія і практика міжкультурної комунікації: об’єкт, предмет, передумови, завдання

Міжкультурна та етнокультурна компетенція, їхні складники

Принципи етноцентризму та культурного релятивізму в теорії міжкультурної комунікації

Проблеми інкультурації й акультурації

Культурний шок

Міжкультурний тренінг

Тема 16. Методи дослідження комунікації

Методика аналізу усного діалогічного спілкування

Методика аналізу комунікативної ситуації в аспекті діалогічності її складників

Контент-аналіз

Методики когнітивного картування тексту та дискурсу

Наративний аналіз дискурсу




4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.




л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13








Змістовий модуль 1. Теорія мовної комунікації і її роль у становленні професійної компетентності фахівців бібліотечної справи. Класифікація форм мовного спілкування.


Тема 1 Сутність, предмет, об’єкт і завдання теорії мовної комунікації



4

2









2
















Тема 2

Базові поняття теорії мовної комунікації



6


2










4
















Тема 3

Проблема одиниці і зразка мовної комунікації



6


2









4















4

Тема 4

Усне і писемне мовлення.




4

2










2


















Тема 5

Культура усного ділового спілкування



6

2










4



















Тема 6

Комунікативна ситуація, її складники



6

2










4



















Тема 7

Особистість у системі комунікації




4

2










2




















Змістовий модуль 2

Дискурс як процес і категорія організації мовного коду в спілкуванні.


Тема 1 Текст і дискурс

4

2










2



















Тема 2

Роль дискусії у системі комунікації



6


4










2



















Тема 3 Моделі комунікації



4

2










2



















Тема 4

Проблеми комунікативної взаємодії



6

2










4



















Тема 5

Мовленнєвий вплив як результат комунікативної взаємодії



6

2










4



















Тема 6

Конфлікт у системі комунікації



8

4










4



















Тема 7

Доробок дискурсології у системі мовної комунікації



6

2










4



















Тема 8

Теорія і практика міжкультурної комунікації



6

2










4



















Тема 9

Методи дослідження комунікації




6

2










4



















Всього

90

36










54




















5. Перелік завдань для самостійного опрацювання
АНАЛІЗ КОМУНІКАТИВНОЇ СИТУАЦІЇ

Проведення аналізу комунікативної ситуації за різними моделями.



Аналіз комунікативної ситуації за Ф.С. Бацевичем [2, с. 273-276]:

1. Контекст і ситуація спілкування (місце, час спілкування; канали комунікації; комунікативний шум тощо).

2. Комунікативна поведінка учасників спілкування (мета, стратегія, тактика, типи спілкування тощо).

3. Аспекти мовного коду (мовленнєві жанри, дотримання культури мовлення тощо).

4. Характеристика паралінгвістичних засобів спілкування.

Модель аналізу комунікативної ситуації міжкультурної комунікації. До моделі Ф.С. Бацевича пропонуємо додати аналіз за А. Томасом:

1. Встановити наявність конфлікту у спілкуванні між представниками різних культур.

2. Встановити культурне підґрунтя даної ситуації.

3. Інтерпретувати поведінку учасників спілкування.

4. Уявити себе на місці учасників спілкування, описати свою стратегію спілкування.

5. Запропонувати спосіб вирішення проблеми.


ЗРАЗОК МОДУЛЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Спираючись на модель аналізу комунікативної ситуації, охарактеризувати комунікативний фрагмент в будь-якому німецькому художньому тексті.

Написати реферат до теми „Текст і дискурс у комунікації“.Дати визначення поняттям „текст“, „дискурс“, надати інформацію про новітні вивчення дискурсу в сучасній лінгвістиці.

Підготуватися до обговорення теми „Текст і дискурс у комунікації“.

Охарактеризувати ситуацію міжкультурної комунікації:

Німецька студентка Мартіна, котра проходить практику в Гете-Інституті в Індонезії, запрошується своїм колегою у гості. Нажаль, Мартіна трішки хвора, у неї нежить, але відмовитись вона не може. Під час обіду, під час спілкування вона декілька разів дістає носову хустинку та прочищає носа. Родичі постійно перешіптуються, щось говорять її колезі. Мартіна відчуває, що, з точки зору індонезійців, вона поводиться дивно. На запитання щодо своєї поведінки, Мартіна отримує відповідь, що все у нормі, родичі просто цікавляться, чи не потребує Мартіна лікарської допомоги. Але все рівно, Мартіна відчуває вороже ставлення до себе, і хоче піти…

Оперуючи отриманими теоретичними знаннями, підготуватися матеріал щодо останніх досягнень у сучасній вітчизняній комунікативній лінгвістиці, аналізуючи важливість отриманих результатів багатоаспектних досліджень.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дати визначення поняття “комунікація”.

2. Охарактеризувати базові поняття комунікативної лінгвістики.

3. Моделі комунікації.

4. Висвітлити сутність комунікативної діяльності..

5. Окреслити основні ознаки найважливіших форм спілкування.

6. Пояснити сутність комунікативного акту та його складових.

7. Закони успішної комунікації.

8. Охарактеризувати основні невербальні компоненти комунікативної діяльності.

9. Висвітлити зв'язок мови, культури та мовлення.

10. Визначити предмет та об’єкт міжкультурної комунікації.

11. Новітні здобутки вітчизняних та зарубіжних лінгвістів у комунікативній лінгвістиці.


ТЕСТ (зразок)
1. Мовознавство займається дослідженням комунікації, яка є:

А. засобом зв’язку між відділеними об’єктами

Б. зв'язком за допомогою технічних засобів

В. спілкуванням між людьми та іншими соціальними суб’єктами

2. До методів дослідження комунікації НЕ належить:

А. прагматичний аналіз

Б. аналіз словникових дефініцій

В. дискурс-аналіз

3. Лінейна модель комунікації була запропонована:

А. В.Шраммом

Б. О. Лурія

В. Р. Якобсоном

4. До основних сторін комунікації, за В.Кашкіним, НE належать:

А. комунікативна

Б. інтраперсональная

В. інтерактивна

5. Канал комунікації – це:

А. процеси взаємодії вербальних і невербальних компонентів спілкування

Б. це правила і послідовність комунікативних дій

В. засоби мови, які контролюють створення, надсилання та сприйняття повідомлення


6. Мовні знаки завжди мотивовані:

А. культурою

Б. ситуацією спілкування

В. каналом комунікації

7. За способом взаємодії між комунікантами виділяють:

А. письмове спілкування

Б. монолог

В. мовлення безпосередньої комунікації

8. Полілог це:

А. усний запланований виступ

Б. спілкування двох або більше осіб

В. комунікація між двома особами

9. Комунікативна інтенція мовця обумовлює:

А. поведінку співрозмовника

Б. стратегію спілкування

В. відстань між комунікантами

10. До основних законів спілкування, за Й. Стерніним, НЕ належить:

А. закон кооперативної стратегії

Б. закон дзеркального розвитку спілкування

В. закон прискореного поширення негативної інформації

11. Фунції невербальних засобів комунікації є:

А. заміщення вербальних повідомлень

Б. регулювання розмови

В. покрокове змістове планування мети

12. Зоровий контакт з мовцем підтверджує:

А. позитивне ставлення

Б. приниження

В. включення у процес спілкування

13. Культура мовлення це:

А. володіння адресантом нормами усного і писемного літературного мовлення

Б. відображення стану культурних знань людини, суспільства

В. розділ науки про мову, що розглядає питання додержання мовних норм

14. Вперше визначення “міжкультурної комунікації” зустрічається:

А. у роботі Е. Хола „The Silent Language” („Німа мова”)

Б. у праці Л. Самовара і Р. Портера „Комунікація між культурами”

В. у книзі Є. Хола і Д. Трагера „Culture as Communication” („Культура як комунікація”)


15. Причиною міжкультурних непорозумінь може бути:

А. неоднакове розуміння повідомлення

Б. розбіжностей у культурному досвіді різних культурних спільнот

В. універсальна поведінка, спільна для всіх культур


6. Теми практичних занять

(для самостійного опрацювання)

Практичне заняття № 1

Філософсько-психологічні основи комунікації

1. Які стилі спілкування ви знаєте?

2. Назвіть способи впливу на партнерів.

3. Що ви розумієте під комунікацією та спілкуванням? Чим вони відрізняються?

4. Які ознаки передбачає спілкування?

5. Що є основними результатами успішного спілкування?

6. Чим може бути ускладнений процес спілкування?

7. Пояснити значення терміна «вербальна комунікація», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.



Практичне заняття № 2

Науково-практичні основи теорії комунікації

1. Які види комунікації ви знаєте?

2. Які наукові підходи використовуються до “основ теорії комунікації”?

3. Історичні засади у розвитку мовленнєвої діяльності.

4. Сучасні підходи до вивчення мовленнєвої діяльності.

5. Що таке мовлення та що у межах цього терміна досліджується?

6. Пояснити значення терміна «внутрішнє мовлення», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 3

Мислення і мовлення: їхній взаємовплив у системі сучасної комунікації

1. Як мова збагачується через мовлення?

2. Які науки вивчають мовлення?

3. Які напрямки має усне мовлення? Переваги та недоліки усного мовлення.

4. Які напрямки має письмове мовлення?

5. Які існують види мислення?

6. Які існують відмінності між мисленням та мовленням? Що ширше думка чи мовлення?

7. Пояснити значення терміна «гіпертекст», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.



Практичне заняття № 4

Усне і писемне мовлення, їхній взаємовплив

1.Які форми мовлення ви знаєте?

2. Що таке уміння орієнтуватися в ситуації спілкування?

3. В яких формах існує зовнішнє мовлення?

4. Як ви розумієте письмове та усне мовлення?

5. Пояснити значення терміна «вербальна комунікація».

6. Пояснити значення терміна «дискурс», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 5

Структура комунікативного процесу

1. Як схематично (у найпростішому та більш ускладненому вигляді) зображена модель комунікації?

2. Які складники комунікації виокремлюються?

3. В яких аспектах можна характеризувати природу комунікативного процесу?

4. Які етапи в розвитку комунікації ви знаєте?

5. Як розподіляється комунікативний процес за формою?

6. Пояснити значення терміна «диспут», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 6

Комунікативний процес і його різновиди

1. Що таке монолог та діалог?

2. Які види комунікації розрізняють?

3. Які існують типи (моделі) комунікації, які репрезентують аспекти комунікативного процесу?

4. Назвіть 6 основних компонентів акту комунікації. Яку функцію кожен із них виконує?

5. Пояснити значення терміна «дієвість мови», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.



Практичне заняття № 7

Конфлікт і способи його вирішення у системі сучасної комунікації

1.Що розуміють під конфліктом?

2. Як визначають “конфліктну ситуацію”?

3. Які обов'язкові елементи передбачає конфліктна ситуація?

4. Як усі конфліктні ситуації розподіляються за ознакою результатів?

5. Які існують основні типи конфлікту за змістом?

6. Що вважається основними причинами конфлікту?

7. У чому полягає розвиток конфліктної ситуації?

8. Які варіанти вирішення конфлікту існують?

9. У чому полягає методика вирішення конфлікту?

10. Пояснити значення терміна «експресивність мовлення», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 8

«Метакомунікація» у системі сучасної комунікації

1. Ким і коли був уведений у філологічний науковий ужиток термін “метакомунікація”?

2. Як трактується термін “метакомунікація” у сучасній лінгвістиці?

3. У чому полягає метакомунікативна функція?

4. Що є метою фатичної комунікації?

5. Ким і коли був уведений у науковий вжиток термін “фатична комунікація”?

6. Пояснити значення терміна «емоційність мовлення», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 9

Метакомунікативні одиниці

1. Які фази спілкування передбачає регулювання процесу мовленнєвої комунікації засобами мовлення?

2. Які метакомунікативні одиниці виокремлюються відповідно до фаз спілкування? Наведіть приклади.

3. Як трактуються метакомунікативні одиниці та на які групи вони поділяються?

4. Якими елементами мовленнєвої системи представлені метакомунікативні одиниці?

5. Яку інформацію несуть метакомунікативні одиниці?

6. Пояснити значення терміна «змістово-підтекстова комунікація», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 10

Етикет суспільства і система сучасної комунікації

1.Що таке етикет?

2. Що є найважливішою соціальною функцією етикету?

3. Розкажіть про походження слова “етикет” та про історичні правила поведінки різних народів.

4. Ким, коли і який перший посібник із ґречності у світі було створено?

5. У яких формах поведінки функціонує етикет у суспільстві?

6. Що розуміють під мовленнєвим етикетом?

7. Що потрібно для реалізації формул мовленнєвого етикету?

8. Пояснити значення терміна «інтерактивність мовлення», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 11

Мовленнєвий етикет у системі сучасної комунікації

1. Які спеціалізовані функції лежать в основі мовленнєвого етикету?

2. Якими лінгвістичними дисциплінами досліджується мовленнєвий етикет?

3. У яких основних аспектах здійснюється дослідження явищ мовленнєвого етикету?

4. Які за змістом бувають листи?

5. У чому полягає епістолярний етикет?

6. Що входить до поняття службового (ділового) етикету?

7. Що розуміють під дипломатичним протоколом?

8. Пояснити значення терміна «комунікативна компетенція», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 12

Типи дискурсів за жанрами у системі сучасної комунікації

1. До яких існуючих підходів можна звести вивчення дискурсу?

2. Які три системи координат виокремлює М.Л. Макаров?

3. Як розуміють дискурс у сучасній лінгвістиці?

4. Які типи дискурсу за жанром можна виділити?

5. Як ви розумієте художній дискурс?

6. Що є основними компонентами діалогу?

7. Що є відмінними ознаками діалогу?

8. Пояснити значення терміна «креативність», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 13

Невід’ємні компоненти структури дискурсу у системі сучасної комунікації

1. Що є мінімальною структурно-функціональною одиницею дискурсу?

2. Що розуміють під діалогічною єдністю?

3. Що є найбільшою одиницею дискурсу?

4. Чому комунікативний контекст є одним з невід’ємних компонентів структури дискурсу?

5. Без чого спілкування було б неможливим?

6. Які різновиди комунікативного контакту виокремлюються?

7. Пояснити значення терміна «міжкультурна комунікація», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.



Практичне заняття № 14

Лексичні особливості функціонування системи сучасної комунікації

1. Коли виник комп’ютерний дискурс?

2. Що ви розумієте під професіоналізмами?

3. Якою низкою специфічних рис характеризується лексика різних професійних груп?

4. Які види можна виділити серед професіоналізмів?

5. Що складає значна частина професіоналізмів?

5. На чому ґрунтується специфічна лексика жаргону та чим відрізняється від неї?

6. Що таке інтержаргон, арго?

7. Що є характерною рисою хакерів?

8. Що розуміють під сленгом?

9. Пояснити значення терміна «мовленнєва компетенція», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.

Практичне заняття № 15.

Комп’ютерний дискурс у системі сучасної комунікації

1. Чим зумовлене панування запозичень з англійської мови у комп’ютерному жаргоні?

2. Що є причиною виникнення комп’ютерного жаргону?

3. Що розуміють під комп'ютерним дискурсом?

4. Яку складну комбінацію дискурсів можна виявити під час аналізу ситуації й учасників комп'ютерного спілкування?

5. У чому полягає специфічний етикет комп'ютерного спілкування?

6. Якими графічними засобами передаються емоції під час комп’ютерного спілкування?

7. Що характерно для лексичного оформлення текстів комп'ютерного дискурсу?

8. Яка різноманітна термінологія зустрічається у комп'ютерному дискурсі?

9. Якими ознаками на рівні лексики характеризується комп'ютерне спілкування?

10. На які тематичні групи умовно поділена лексика, що складає комп'ютерний жаргон?

11. Пояснити значення терміна «мовленнєвий жанр», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.



Практичне заняття № 16

НЗК у системі сучасної комунікації

1. Яка наука вивчає НЗК?

2. Що входить до фонаційних НЗК?

3. Назвіть 4 аспекти вивчення інтонації (за Мартіном).

4. Які акустичні параметри інтонації для вираження емоцій (гніву, смутку) встановив Леон?

5. Що таке кінесика? Що входить до її складу?

6. В яких аспектах можна проводити вивчення жестів?

7. Що таке жест?

8. Які види жестів існують?

9. Пояснити значення терміна «невербальна комунікація», проаналізувати конкретну ситуацію, для аналізу якої необхідне його використання.



7. Індивідуальні завдання
Перелік тем для самостійного поглибленого опрацювання
Лінгвістичні парадигми дослідження сучасної комунікації.

1. Методології та методики аналізу.

Три наукові парадигми: 1) порівняльно-історична (контрактивна, зіставна) парадигма, яка ґрунтується на порівняльно-історичному методі і властива лінгвістичним дослідженням ХІХ ст.; 2) системно-структурна парадигма, основою якої стає слово з усіма його аспектами у межах мовної системи; 3) антропоцентрична парадигму, що ґрунтується на дослідженні того, що відбулося і нині відбувається з мовою та інтерпретованим людиною світом з позиції самої людини.
2. Погляди В.З.Демьянкова: тенденція виокремлення у мовознавстві ХХ –ХХІ ст. домінуючих лінгвістичних теорій, а саме:

1) генеративної лінгвістики;

2) функціональної лінгвістики;

3) теорії прототипів;

4) лінгвістики тексту або дискурсивну лінгвістику; 5) комунікативну лінгвістику;

6) когнітивна лінгвіста.


3. Парадигмальний простір дослідження в сучасній комунікативній лінгвістиці, нові орієнтири:

1) комунікативно-прагматичний напрям,

2) когнітивно-дискурсивний напрям,

3) когнітивно-семіотичний напрям.

У межах кожного – ономасіологічний, семасіологічний, функціональний, лінгвікогнітивний та лінгвокультурологічний підходи до вивчення семантичного, синтаксичного.
4. “Основи комунікативної лінгвістики” Ф.С. Бацевіча, “Теорію комунікації” Г.Г. Почепцова та ін.

Комунікативно-прагматичним аспектом дослідження текста (І.М.Колєгаєва).


5. Когнітивно-дискурсивна парадигма вивчення різних аспектів мовних та мовленнєвих одиниць: здобутки європейських та американських лінгвістів у сфері когнітології (Д. Лакофф).
6. Розробки підґрунтя теорії значення, образності, референції та номінації в роботах вітчизняних учених Н.Д. Арутюнової, О.С. Кубрякової, О.О. Уфімцевої.
7. Основа лінгвістичних досліджень у межах когнітивно-дискурсивної парадигми – дискурс, який розглядається не лише як текст, а як комунікативна дія в комунікації, де поєднується вербальне і невербальне, а також психологічні, соціальні, культурні та інші компоненти.
8. Когнітивно-дискурсивний аналіз для вивчення різномовних інформаційних потоків, які відображаються різні мовні картини світу.
9. У площині когнітивно-дискурсивної парадигми – концептуальний аналіз художнього тексту або текстових концептів тощо.
10. Розробка когнітивно-дискурсивного напряму досліджень в Україні науковими школами О.П. Воробйова, А.Е. Левицького, С.А.Жаботинської, О.О. Селіванова.
11. Поєднання теоретичних доробків когнітивної лінгвістики та семіотичної теорії: виникнення когнітивно-семіотичної парадигми.
12. Когнітивно-семіотична парадигма дослідження: семіотичний аспект мовної одиниці вивчається на основі її комунікативної значущості (Л.І. Бєлєхова).
13. Лінгвокультурологічних підхід до вивчення семантики у межах когнітивно-семіотичної парадигми (А.В. Красних, В.М. Телія, В.О. Маслова та ін.)
Методи комунікативного дослідження.

14. Лінгвістичні методи означає як шлях пізнання і витлумачення мовних явищ, що втілюються в певну систему логічних, послідовних дій мовознавця для збору, обробки та узагальнення фактів лінгвістичного дослідження: парадигма науково-методичних засад.

15. Метод лінгвістичного опису та спостереження: інвентаризація та систематизація, класифікація та інтерпретація структурних, семантичних та функціональних властивостей мовних одиниць, що дає змогу встановити корпус аналізованих одиниць.

16. Аналіз лексикографічних джерел: порівняння лексикографічних експлікацій значень мовних одиниць.

17. Аналіз словникових дефініцій: визначення структури мовних одиниць, виявлення змістовного мінімум концепту, інваріанту, що створює базу для подальшого вивчення як мовної одиниці, так і концепту.

18. Метод компонентного аналізу для визначення семантичної структури досліджуваних мовних одиниць (значення слова розщеплюється на складові компоненти, що знаходяться у певній структурній організації), для виявлення семантичних змін, семантичних трансформацій, для розкриття семантичних зв’язків між лексичними одиницями в контекст.

19. Метод контрастивного (зіставного) аналізу: залучення для виявлення спільного та відмінного у використанні мовних засобів споріденими та неспорідненими мовами, встановлення контрастивних відношень на всіх мовних рівнях.

20. Соціолінгвістичний метод (анкетування, інтерв’ю тощо): встановлення детермінативного зв’язку між формуванням аналізованих мовних одиниць та соціокультурними чинниками при синхронічному та діахронічному дослідженнях;

21. Контекстно-ситуативний аналіз дискурсу: дослідження специфіки функціональних характеристик мовних одиниць у певних різновидах тексту.

22. Сучасна когнітивна лінгвістика: її антропоцентричність як наукова парадигма, що окреслюється за такими аспектами: 1) вихідними принципами парадигми; 2) предметом розгляду; 3) процедурами, методиками і методами аналізу.

23. Вихідні принципи парадигми сучасної когнітивної лінгвістики як основи формування мовленнєвої компетентності сучасн. фахівців: антропоцентризм – дослідження ментальної й духовної сфери людини в їхньому зв'язку з мовою; когнітивізм – сфокусованість досліджень на реальні мовно-мисленнєві одиниці й процеси в мозку людини;експансіонізм – внутрішня спеціалізація науки і водночас тісніша інтеграція з іншими науками, врахування культурного контексту; експланаторність – настанова радше на пояснення мовних явищ, аніж на їх констатацію.
8. Методи навчання

Методи навчання: бесіда, дискусія. диспут, лекція, рольова та ділова гра, самостійна робота студента, дослідницька індивідуально-пошукова робота.

Предметом вивчення практичного курсу є мова фахової галузі. Тому велика увага під час вивчення всіх тем приділяється засвоєнню мовних стереотипів комунікацій певного фаху. Робота над культурою мови студентів проводиться з урахуванням двох аспектів: підвищення загальномовної культури і вироблення фахової мовної культури.

Основна увага зосереджується на різних видах словникової роботи, що має на меті насамперед збагатити словник студентів термінологічною лексикою, навчити вільно орієнтуватися в словниковому запасі української мови, правильно використовувати його, залежно від сфери й мети спілкування.

При опрацюванні термінологічної, фахової та інших груп лексики звертається увага на правопис, вимову й стилістичні функції аналізованих слів.

9. Методи контролю

1. Перевірка виконаних самостійних завдань

2. Перевірка практичних завдань.

3. Модульне опитування (тести).

4. Перевірка дослідницько-пошукових завдань.

10. Розподіл балів, які отримують студенти


Поточне тестування та самостійна робота

Залік

Сума

Модулі

50

100


25

25
















10

10

5

10

10

5



































Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

При оцінюванні практичної частини контрольної роботи враховується повнота і правильність відповіді, ступінь усвідомленості, розуміння вивченого, мовленнєве оформлення відповіді.



91 – 100 балів:

  • правильно укладає документ, враховуючи послідовність і правила розміщення усіх реквізитів;

  • текст документа викладає повно, послідовно, логічно;

  • володіє багатством мовних засобів офіційно-ділового стилю;

  • не допускає фактичних, орфографічних, граматичних, пунктуаційних і мовленнєвих помилок.

81 – 90 балів:

  • правильно укладає документ, враховуючи послідовність і правила розміщення усіх реквізитів;

  • текст документа викладає повно, послідовно, логічно;

  • володіє багатством мовних засобів офіційно-ділового стилю;

  • допускає одну негрубу помилку.

71 – 80 балів виставляється студентові, який:

  • правильно укладає документ, послідовно розміщує всі реквізити;

  • вдало використовує мовні засоби офіційно-ділового стилю;

  • допускає 1-2 помилки.

61 – 70 балів виставляється студентові, який:

  • правильно укладає документ;

  • володіє навичками практичного використання мови, допускає незначні помилки (у тому числі орфографічні,

  • граматичні, пунктуаційні, мовленнєві), які не змінили суті поставленого завдання;

  • виклад тексту є логічним.

51 – 60 балів виставляється студентові, який:

  • у цілому правильно укладає документ;

  • володіє навичками практичного використання мови;

  • допускає незначні помилки (у тому числі орфографічні, граматичні, пунктуаційні, мовленнєві), які не змінили суті поставленого завдання;

  • допускає незначне порушення логічності викладу тексту документа.

41 – 50 балів виставляється студентові, який:

  • укладає документ із незначними порушеннями правил розміщення реквізитів;

  • володіє мовленням стилістично недосконало;

  • допускає незначне порушення логічності викладу тексту документа.

35 – 40 балів виставляється студентові, який:

  • укладає документ, порушуючи правила та послідовність розміщення реквізитів;

  • задовільно володіє навичками практичного використання, допускає помилки;

  • допускає порушення логічності викладу тексту документа.


11. Методичне забезпечення

1. Якубовська М. Формування комунікативної культури як основи професійної компетентності студентів заочної форми навчання ВНЗ технічного профілю. – Львів. 2014.

2. Стахів М. Український комунікативний етикет.– К.: Знання, 2008.

3. Практикум з української мови професійного спрямування.

4. Курс лекцій з української мови професійного спрямування

5. Практичні завдання (у методичному посібнику)



6. Завдання для творчо-пошукової та самостійної роботи.
12. Рекомендована література

Базова

  1. Антоненко-Давидович Б.С. Як ми говоримо / Б.С. Антоненко-Давидович. – К.:Либідь, 1991. – 254 с.

  2. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови / Н.Д. Бабич. – Львів:Світ, 2003. – 432 с.

  3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. – К: Академія, 2004. – 343 с.

  4. Гайдаєнко І. Канали комунікації та лексичні засоби їх вираження (на матеріала назв чуттєвої сфери) // Наук. вісник Херсон. держ. ун-ту. Серія “Лінгвістика”: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. – Випуск 5. – С. 174-180

  5. Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного слововживання / С.І. Головащук. – К.:Наукова думка, 2004. – 448с.

  6. Грайс Г.П. Логика и речевое общение // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 16. –М.: Прогресс, 1985. – С. 217-237.

  7. Дацюк С. Коммуникативные стратеги. – http://www.xyz.org.ua.

  8. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / А.Н. Діденко. – К.:Либідь, 2001. – 384с.

  9. Дороніна М.С. Культура ділового спілкування і партнерства: Навч. посібник / М.С. Дороніна. – Х., 2008. – 202 с.

  10. Донец П.Н. Основы общей теории межкультурной коммуникации. – Харьков: Штрих, 2001. – 384 с.

  11. Жестовая коммуникация. – www.krugosvet.ru/articles/82/1008258/ 1008258a1.htm

  12. Єрмоленко С.В. Словник труднощів української мови / С.В. Єрмоленко. – К., 1989. – 336 с.

  13. Івченко А.І. Тлумачний словник української мови / А.І. Івченко. – Х.:Фоліо, 2002. – 543 с.

  14. Караман С.О. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / С.О.Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ. – К.:Літера ЛТД, 2011. – 560 с.

  15. Коваль А.П. Ділове спілкування: Навч. посібник / А.П. Коваль. – К:Либідь, 1992. – 280 с.

  16. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – 3-тє вид. / А.П. Коваль. – К.:Вища школа, 1987. – 352 с.

  17. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум: Навч. посібник / Г.О. Козачук. – К.:Вища школа, 1991. – 400 с.

  18. Мацюк З. Українська мова професійного спрямування: Навч. посібник. – 2-ге вид. / З. Мацюк, Н. Станкевич. – К.:Каравела, 2008. – 352 с.

  19. Клименко В.А. Культурология. – http://dl.sumdu.edu.ua/docs/doc/ textbooks/1896/ 661/index.html#t1

  20. Комунікація. – http://www. uk.wikipedia.org/wiki/Комунікація

  21. Корнєва Л.М. Невербальні засоби в міжкультурній комунікації // Культура народов Причерноморья. — 2004. — N 49, Т.1. — С. 88-90.

  22. Мальцева К.С. Міжкультурні непорозуміння і проблема міжкультурного перекладу: Автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.04 / Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 20 с.

  23. Науменко А.М. Мова і діалог культур // Вісник ХНУ. – 2004. – № 635. – С. 118-122.

  24. Ніколаєнко І.В. Міжкультурна комунікація і мова. – http://www.rusnauka.com/ 13.DNI_2007/ Philologia/21224.doc.htm

  25. Окуневич Т. До проблеми культури мови і культури мовлення // Наук. вісник Херсон. держ. ун-ту. Серія “Лінгвістика”: Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. – Випуск 2. – С. 151-155.

  26. Пентелюк М.П. Культура мови і стилістика. – К: Вежа, 1994. – 240 с.

  27. Пиз А. Язык телодвижений. – Как читать мысли других по их жестам. – Нижний Новгород: "Ай Кью", 1992. – 250 C.

  28. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. – Київ: ВЦ Київський університет, 1999. – 308с.

29. Рудик І.М. Культурна специфіка невербального коду в міжкультурній комунікації // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2005. – N 23. – С. 101-103.

30. Семигінівська Т.В. Вплив глобалізації на мову як аспект кульури суспільства // Вісник СумДУ. Серія Філологія. – 2007. – №.1. Том 2. – С. 45-49.





31. Якубовська М.С. Формуванння комунікативної культури як основи професійної компетентності студентів заочної форми навчання ВНЗ технічного профілю. – Львів, 2014.– 272 с.

32. Якубовська М.С. Українська мова професійного спрямування.– Львів: УАД, 2016.– 237 с.




Допоміжна

1. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо.- К.,1991.

2. Бибик С.П. та ін. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів.- К.,1998.

3. Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян.- Донецьк, 1997.

4. Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О., Пазяк О.М., Терлак З.М. Словник труднощів української мови.- К.,1989.

5. Гринчишин Д.Г. та ін. Словник-довідник з култьтури української мови.- Львів, 1996.

6. Горбул О.Д. Ділова українська мова. Навчальний посібник. – К., 2000.

7. Зарицька І.М.Чикаліна І.О. Українське ділове мовлення.- Донецьк, 1997.

8. Еренгросс Б..-Незвичайна наука естетика! - К.,1982.

9. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум.- К.,1991.

10. Корняка О. Мистецтво гречності.- К.,1995.

11. Погрібний А. Роздуми про наболіле.-К.,1999.

12. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення.- К,,1997.

13. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови.- К.,1997.

14. Bolten J. Interkulturelle Kommunikation. Texte und Übungen zum interkulturellen Handeln. – Sternenfels: Wiisenschaft und Praktik, 2003. – 396 S.

15. Heringer H.J. Interkulturelle Kommunikation. – Basel: Francke, 2004. – 240 S.

Lin M. Is There an Essential Difference between Intercultural and Intracultural Communication? // Intercultural Communication. – 2003-2004. – № 6. – http://www.immi.se/intercultural/nr6/lin.htm

16. Porter, R.E. & Samovar, L. A, eds. Intercultural Communication: A reader. Fifth edition. – Belmong: Wadsworth Publishing Company, 1988. – 340 р.

17. Slavova L.L. Basic Principle of Successful Communication // Pros. Second National TESOL Ukraine Conf. ’’The Art and Science of TESOL’’. – Vinnytsya: TESOL – Ukraine, 1997. – P. 86-87.

18. Thomas A. Kulturstandards in der internationaler Begegnung. – Saarbruecken: Breitenbach, 1991. – 250 S.



Довідкова


1. Головащук С. Правописний словник.-К.,1999.

2. Гринчишин Д. та ін. Словник-довідник з культури української мови.-Львів, 1996.

3. Єрмоленко С. Словник епітетів української мови.- К.,1998.

4. Карачун В. Орфографічний словник наукових і технічних термінів.- К.,1999.

5. Орфографічний словник української мови (Національна академія наук України).-К.,1999.

6. Сучасний словник-мінімум іншомовних слів.-К.,1999.

7. Тлумачний словник-мінімум української мови. –К.,1999.

8. Яремко В,.Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови: у 4-х томах.-К.,1999.



13. Інформаційні ресурси

Фонди навчальної бібліотеки Української академії друкарства



Відділ україніки Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника

Читальний зал Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал