Рівні відтворення концепту “козацтво” в англомовних перекладах



Скачати 128.42 Kb.
Дата конвертації05.01.2017
Розмір128.42 Kb.
РІВНІ ВІДТВОРЕННЯ КОНЦЕПТУ “КОЗАЦТВО” В АНГЛОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ

(на матеріалі перекладів творів М.С. Грушевського)


С. П. Запольських
Збільшення інтересу до міждисциплінарних досліджень у сучасному перекладознавстві виявляє низку проблем, пов’язаних з необхідністю комплексного підходу до розгляду відображення історичних концептів в національно-культурному аспекті. Поняття концепт є основним елементом мовної картини світу, і його аналіз привертає увагу науковців (праці Н. Арутюнової, А.Вежбицької, О.Кубрякової, В. Красних, М. Полюжина, Ю.Степанова та ін.). Слід зауважити, що проблематику даного питання неможливо охопити за причин складності самої природи концепту, внаслідок недостатньої визначеності його статусу, а відтак, ми свідомо звузили коло проблем з метою визначення його специфіки та способів його відтворення й методики дослідження в перекладі.

Ми розглядаємо концепт “козацтво” як систему смислів, що охоплює низку компонентів, які мають бути відтворені на субтекстовому, текстовому й метатекстовому рівнях (див. класифікація рівнів [1, 8; 2, 68]). Метою дослідження є виявлення особливостей репрезентації та передачі українського концепту “козацтво” засобами англійської мови.

Досить імовірною здається гіпотеза, що зображення концепту “козацтво”, представлене в текстах історичного дискурсу мови оригіналу, базується на певній концептуальній моделі, яка є системою смислів, що трансформуються певним чином при передачі їх мовою перекладу.

Зауважимо також, що нашу модель актуалізації концепту “козацтво” вмотивовують такі чинники: 1) особливості історичного дискурсу; 2) національно-культурна специфіка структури концепту “козацтво”; 2) особливості відтворення його фахівцями певної історичної школи, що відповідно репрезентує елементи концепту; 4) мовностилістична організація мови оригіналу та перекладу, їх структурно-функціональна й нормативна асиметрія, що виявляється в розбіжностях відображення мовної картини світу; 5) необхідність адаптації, компонентів змісту оригінального концепту в процесі їх трансплантації в текст перекладу згідно мовних нормативів останнього, 6) смислова й стилістична компенсація втрат при перекладі та з урахуванням характеру історичного дискурсу.

Таким чином, процес інтерпретації концепту може бути схематично представлений у такий спосіб: концепт вербалізація в МО концепт 1 перевербалізація в мові перекладу концепт 2. Наведена схема відтворює концепти, які не є тотожними, оскільки подвійна вербалізація трансформує оригінальний концепт. Перекладач має справу з інформацією, яка пройшла авторську та мовну цензуру, і його завданням є донести до читача смисл концепту з якомога меншими втратами.

Необхідність вибірковості текстового матеріалу зумовлює потребу об’єктивної мотивації такого вибору, що свідчить про можливість з’ясування градації компонентів концепту “козацтво” за ступенем їх функціональної значимості. Справа в тому, що компоненти ядра концепту, як правило, відтворюються в усіх досліджених джерелах (звісно, можливими є ситуативні компенсації, але ядерні компоненти зазвичай не опускаються). Отже, можна припустити, що елементи периферії, які мають тісний зв’язок з ядром - домінуючі і більш вагомі для репрезентації концепту, мають бути відтворені в перекладі у першу чергу, а ті що мають слабкий зв’язок з ядром, можуть бути трансформовані і навіть вилучені в залежності від їх значення в тексті історичного дискурсу мови оригіналу.

Результати нашого дослідження показали, що на субтекстовому рівні релевантним для відтворення концепту є лексико-семантичний контекст, в якому концепт “козацтво” репрезентовано своєрідним “семантико-тематичним полем”. Так, структура морфологічного поля є ядром по відношенню до елементів, які пов’язано з ядерними елементами асоціативно. При виділенні лінгвістичного ядра концепту “козацтво”, на матеріалі творів історичного дискурсу мови оригіналу, отримуємо ланцюжок, елементи якого разом складають морфологічне поле. У нашому дослідженні це є лексема козацтво та її деривати, набір яких відтворено у досліджуваних творах історичного дискурсу як козак, козацький, козаччина, козакувати, котрі в трансляті передано як лексеми Kozatstvo, Kozak life, Cossackdom, the Cossacks, Сossack (Kozak), to practise Cossack ways (kozakuvaty). Побіжно зауважимо, що дослідження ядерних елементів концепту, передбачає аналіз елементів семантично з ними пов’язаних, що дає можливість з’ясувати природу цілісного концепту, беручи до уваги традицію використання й шляхи розвитку концепту.

Периферія представлена елементами асоціативного поля, яке складається з реалій (здебільшого історизмів), топонімів та антропонімів. Тематично зазначена термінологія охоплює безліч різнопланових сюжетів. Це є назви географічних об’єктів та персоналій, пов’язаних з історією козацтва, особливості соціально-політичної організації, військової діяльності та економічної бази козацтва. Зміст фактичного матеріалу дає підстави стверджувати, що інформація, яка стосується досліджуваного феномена, може бути сегментована згідно таких тематичних полів, як: 1) козацька історична географія (Zaporizhian steppe, Dnieper rapids, (Nyz) The Lower Dnipro); 2) суспільно-політична сфера (осавул - adjutant (osavul), обозний - chief ordnance officer / quartermaster / the chief of transport (obozny / obozniy), писар – secretary / chancellor / military clerk); 3) антропоніміка козацтва (Bohdan Khmelnytsky Petro Sagaidachny; Dmytro Vyshnyvetsky); 4) побут і культура (salamakha, kobza, kharacternyk).

Визначення специфіки зв’язку між ядром та периферією концепту виявило необхідність урахування таких факторів: 1) специфіка словникової дефініції поняття (при цьому важливим є повний набір сем лексичної одиниці, зафіксований тлумачними та енциклопедичними словниками); 2) контекст історичного дискурсу, який надає історичного колориту навіть нейтральному поняттю.

Тому існування зв’язку між ядром та певною групою термінів (Запоріжжя, Гетьманщина, Богдан Хмельницький, курінь, осавул, бунчужний і т. ін.) є очевидним, а зв’язок між ядром та іншими термінами актуалізується у контексті дискурсу. Так, дефініція поняття урочище - 1) геоландшафтний комплекс: ділянка ріки, щільно стиснута скелями; долина (пойма) невеликої ріки; балка; 2) конкретна місцевість, відмінна від інших [3, 502] не відтворює зв’язок з ядром концепту “козацтво”. Але в контексті історичного дискурсу стає зрозумілим, що урочища, завдяки їх географічному розташуванню, мали стратегічне значення для козаків, а саме вони були зручними для засідок та битв, і, отже, можна тепер визначити каузальну мотивацію при найменуванні елементів концепту, на кшталт: Куруківське → Куруківська угода 1625 р., Жовті Води → Битва під Жовтими Водами 1648 р., Сагайдачного ← гетьман Петро (Конашевич) Сагайдачний.

Вживання та відтворення концепту “козацтво” у лексико-семантичному контексті певної мови/ культури відбиває лише національно-специфічні інформативні елементи, залишаючи нерозкритими зв’язки між компонентами концепту та оцінні характеристики. Семантичний контекст уможливлює зв’язок з оцінними ознаками. У процесі аналізу концепту в лексико-семантичному та синтаксичному контекстах починає вимальовуватися інтрига, а при дослідженні на текстовому рівні у композиційному, хронотопному та характерологічному контекстах стають зрозумілими розставлені акценти, що окреслюють образ концепту “козацтво”.

Будь-який твір завжди складається із таких обов’язкових формальних компонентів, як суб’єкт, час і місце дії [4, 153]. У творах історичного дискурсу про козацтво існує тісний взаємозв’язок зазначених компонентів, які виявляються чітко фіксованими. Композиція твору дає можливість лише формально зруйнувати цю фіксацію через ретроспекцію. Репрезентація смислових елементів концепту в творі є статичною на певних етапах, що і відбивається у хронотопному контексті. Характерологічний контекст дає можливість з’ясувати причини змін у системі смислів цілісного концепту.

При дослідженні відтворення концепту на метатекстовому рівні необхідно враховувати історичний контекст формування концепту, існуючі варіанти його репрезентації. Щодо текстового та метатекстового рівнів відтворення концепту, то слід зазначити, що будь-який текст історичного дискурсу сам по собі вже є метатекстом. Він є частиною своєрідного гіпертексту, який автор доповнює, заперечує або оновлює. Чітке розмежування текстового та метатекстового рівнів у зображення у творі неможливе через те, що будь-який твір історичного дискурсу є насиченим елементами метатексту. Це спричиняє розмежування внутрітекстового й позатекстового метатекстових рівнів. Так, при дослідженні текстового рівня твору, маємо справу з текстом, створеним на основі метатексту (насиченим цитатами, різноманітними поясненнями, виносками й посиланнями), який є внутрітекстовим, бо знаходиться в рамках зазначеного твору. Зрозуміло, що називаємо цей рівень текстовим ми формально, маючи на увазі комбінацію специфіки тексту й метатексту на зазначеному рівні.

Репрезентація концепту “козацтво” на текстовому рівні є окремим випадком актуалізації загального концепту “козацтво”. Так, зображення концепту у творі історичного дискурсу певного автора, хоча й створює відносно цілісне, об’єктивне й авторитетне враження, як наслідок специфіки стилю викладу, але все ж таки концепт репрезентує фраґмент актуалізованого концепту відносно макрорівня – рівня позатекстового метатексту, де відтворено цілісну картину використання концепту.

Як випливає із нашого дослідження, можна констатувати наявність певного зв’язку між рівнями відтворення українського концепту “козацтво” англійською мовою на сучасному етапі. Зокрема, при передачі елементів концепту необхідно не тільки враховувати практику, запроваджену попередніми дослідниками, що свідчить про вплив особливостей метатекстового рівня, а й існування певних закономірностей у смисловому розвитку понять при змалюванні концепту “козацтво” на текстовому рівні, бо від цього залежить адекватне відтворення лексичних одиниць на субтекстовому рівні.

Тому перекладач у процесі трансляції змісту оригіналу в перекладі має спочатку детально ознайомитись з особливостями репрезентації історичного концепту в творах автора аби успішно відтворити їх у перекладі. Бажаним при цьому є врахування попереднього досвіду або ж заперечення існуючих варіантів у випадку, коли перекладач вважає за необхідне йти своїм шляхом. Внаслідок створення трансляту, перекладач доповнює репрезентацію концепту на рівні метатексту, наприклад, при відтворенні компонентів концепту на субтекстовому рівні перекладачі твору М. Грушевського “Історії України - Руси” взяли на озброєння досвід авторів “Encyclopedia of Ukraine”, запозичивши їх засоби відтворення базової термінології. На цій основі вони відтворили концепт на текстовому рівні, побудувавши англійською мовою своєрідно модифікований концепт “козацтво”, урахувавши при цьому авторське бачення феномену, відтворення якого робить певний внесок у репрезентацію концепту на метатекстовому рівні.

При передачі власних імен та реалій запроваджується практика, апробована в “Encyclopedia of Ukraine”, а саме: 1) застосування комбінації трьох систем при транслітерації (“Модифікована система бібліотеки Конгресу” - The modified Library of Congress system, використана для транслітерування в тексті, примітках та зауваженнях, “Немодифікована система бібліотеки Конгресу” - The strict Library of Congress system (без діакритичних знаків), застосована в бібліографії, а також “Інтернаціональна лінгвістична система” - The International Linguistic system, використана при дискутуванні лінгвістичних питань; 2) географічні назви об’єктів, що знаходяться на етнічній території України, транслітеровано з мови оригіналу, інші географічні назви об’єктів подано на мові країни, на території якої вони знаходяться; 3) загальновідомі назви передано словниковими відповідниками.

Важливим також є і той факт, що без усвідомлення специфіки цілісного концепту, передача його елементів не може бути адекватною. Хронотопна еволюція концепту є фактором, який формує семантичне наповнення його компонентів, а отже, при розробці методики відтворення концепту маємо враховувати, що перекладацька робота починається з дослідження репрезентації концепту на рівні метатексту. Далі вивчається текст оригіналу з метою з’ясування специфіки опису концепту, що надає можливості подальшого адекватного відтворення його елементів. Напрям процесу репрезентації концепту має вигляд умовно замкнутого кола: метатекст → текст → субтекст → метатекст.

Існує два способи відтворення елементів концепту: транслітерація і переклад. Транслітерація, при врахуванні частотності її застосування, виступає основним засобом відтворення елементів концепту. Слід також зазначити, що транслітерація є найуживанішою, але не головною в ієрархії засобів передачі концепту “козацтво” англійською мовою. Транслітерація елементів концепту є важливим етапом роботи, але існує певна закономірність відтворення компонентів концепту “козацтво”, що пов’язана зі специфікою опису М. Грушевським формування самого концепту, який відбиває еволюцію козацтва як історичного феномену.

Для поняття козаччина (козацтво) у творах М. С. Грушевського притаманним є амбівалентність смислу: 1) козацтво, як побутове явище, спосіб життя, заняття – козакування; 2) козацтво, як суспільний стан, організація, що спричиняє наявність двох смислових ліній у концепті. Тому передача елементів концепту “козацтво” потребує диференціювання семантики самого поняття, що призводить до з’ясування етапу еволюції козацького феномену на момент опису. Цю можливість не може повністю забезпечити субтекстовий рівень, що зумовлює аналіз концепту на текстовому рівні – у композиційному, хронотопному та характерологічному контекстах.

Слід також зазначити, що в історичному полі XV – XVII століть, поняття “козак”, “козацтво”, “козаки” вживалися в різних значеннях, які, передавали різні відтінки цього поняття. Періодизація етапів лінгвістичної еволюції концепту “козацтво” збігається з хронологічним етапам розвитку явища, які виділяє М. Грушевський. У перекладах творів спостерігається певна закономірність при відтворенні компонентів концепту “козацтво”, а саме, перекладачі обирають різні стратегії для відтворення історичних понять, що зумовлено різницею прагматики творів М. Грушевського. Але при цьому можна спостерігати спільні тенденції у відтворенні цілісного концепту. Очевидно, що смислове наповнення концепту на початкових етапах формування козацтва, як явища, значно відрізняється від смислового наповнення концепту, який репрезентує сформоване явище. При цьому первинні смислові компоненти видозмінюються і створюють нову цілісність, що необхідно враховувати при перекладі. Перевага окремих смислів виявляється в хронотопному контексті, що спричиняє розбіжності в семантиці репрезентованих елементів концепту.

Так, концепт “козацтво”, репрезентований на першому етапі формування козацтва, як побутового явища (ХV – ХVІ ст.), має подвійний смисл і означає не тільки пограничну війну, але й степовий промисел взагалі, тому в перекладі козацтво часто відтворюється як Cossack ways: “...лягання на полю між шляхами, яке зветься козацтвом”, “ще в середині XVI в. козацтво було технічною назвою для степової партизанської війни” [5, 80] - “lurking in the steppe between the roads, which is called the Cossack ways”, “as late as in the mid-sixteenth century, Cossack ways was a specialized term for guerrilla warfare on the steppes[6, 63].

Цей факт підтверджує правильність вибору перекладача при відтворенні лексем козацтво (козаччина), іти “у козацтво”, козакованнє [5, 80 -81] як Cossack ways, to practise ‘Cossack ways’ (u kozatstvo), practice of ‘Cossack ways’ (kozakovannia) [6, 62 -63], бо вживання Cossackdom в цих випадках привнесло б додаткове значення певної організованості, суспільного статусу, яким козацтво на той момент ще не було.

На другому етапі смислове наповнення концепту поступово трансформується, відбиваючи розвиток явища, яке отримує статус суспільної групи (ІІ пол. ХVІ ст. – ХVІІ ст.), тому козацтво зазвичай відтворюється як Соssackdom, що характерно і для наступного етапу опису. Відповідник Cossackdom використовується, як для репрезентації більш абстрактного смислу - козацького феномену взагалі, або організації, так і для позначення групи людей. Наприклад: “Козачина не тільки чула за собою обов’язки, але й права супроти того церковного і національного житя” [5, 423]. - “Cossackdom felt that it had not only duties, but also rights concerning the church and national life...” [6, 330 -331]; “...своєвільна козачина Бородавки забралася до приготовань для морського походу...” [5, 427]. – “Borodavka’s unruly Cossackdom embarked on preparations for a naval expedition…” [6, 333].

Важливими для розкриття цього смислового компоненту є поняття козацьке своєвільство [5, 226], яке не має структурного відповідника в мові перекладу, а отже, відтворюється для характеристики початкового етапу формування явища як anarchy [6, 176] (“1. a state of society without government or law; 2. political and social disorder due to the absence of governmental control; 3. a theory that regards the absence of all direct or coercive government as a political ideal and that proposes the cooperative and voluntary association of individuals and groups as the principal mode of organized society; 4. confusion; chaos; disorder.”) [7, 50]. У цьому випадку підкреслюється такий смисловий компонент концепту “козацтво” як відсутність будь-якої влади в козацькому середовищі.

Для другого етёапу еволюції явища характерним є відтворення поняття своєвільство [5, 227, 232] як willfulness [6, 176, 180], своєвільна козачина[5, 234], як willful Cossackdom [6, 181], що актуалізує смисли норовливість, свавільність, самовільність, незгідливість. Тут уже підкреслюються риси особистості, яка не підкорюється владі, бо сама вже в перспективі є спроможною керувати. Для цього історичного етапу характерною є диференціаціація козацтва на реєстрове, яке знаходилось на військовій службі у польсько-литовського уряду, та нереєстрове - опозиційне до уряду козацтво. Поняття своєвільники [8, 198] є семантичним аналогом нереєстрового козацтва, тому й передано як unregistered Cossacks [9, 181] у трансляті. Далі у тексті спостерігаємо еволюцію цього смислу у “принцип козацької непослушності” [5, 277] – “principle of Cossack insubordination” [6, 215], козацтво – “непослушний люд” [8, 196], “непослушний елемент”, який “задавав тон і чув себе хазяїном” [5, 277] “disobedient people” [9, 178],“the insubordinate element set tone and felt itself in charge” [6, 215]. З наведених прикладів видно, що в перекладах різних творів непослушний передано по-різному: як (neglecting or refusing to obey; not submitting; refractory) та (1. not submitting to authority; disobedient; 2. not lower) [7, 386, 699]. Перший відповідник (disobedient), на нашу думку, не відтворює смислового розвитку концепту, другий (insubordinate) - підкреслює формування правового статусу явища.

В процесі подальшого опису М. Грушевським еволюції козацького феномену поняття козацьке своєволіє [5, 230, 327, 357], своєвільна енергія козацька [7, c. 230] в перекладі використовуються такі варіанти: Cossack unruliness [6, 185, 256, 279] (unruly - not submissive or conforming to rule; ungovernable; turbulent; intractable; refractory; lawless: an unruly class; an unruly wilderness [7, 1461]), rampageous Cossack energy [6, 251] (Rampageous - violent; unruly; boisterous [7, 1116]).

У наведених прикладах знову на перший план виходить смисл некерованості козацької маси. Подібний смисл вже був актуалізований при вживанні в мові перекладу лексичної одиниці anarchy, але в реальній дійсності на цьому етапі козацтво вже є певною організацією, очоленою лідерами. Тому вибір перекладача тут не випадковий, адже М. Грушевський стверджує: “...козаки – під фірмою козацькою “подъ заслоною и назвискомъ рыцерства низового козацкого”… - не мали стриму в своїх вимогах: претенсіях до місцевої людності і її хазяїв…” [5, 338]. – “the Cossacks operating in Cossack style, “in the guise and name of the Cossack knightly warriors of the Lower Dnipro region”…were unrestrained in their demands – in their claims on the local population and its masters…” [6, 264 -265].



Отже, концепт “козацтво” є складною інформаційною структурою, що відбиває в історичному дискурсі комплекс різнорівневих елементів, при відтворенні яких необхідно враховувати взаємозв’язок репрезентації концепту “козацтво” на рівнях субтексту, тексту та метатексту. У випадках, коли існує прецедент відтворення певного компоненту, відповідник може не задовольняти потреби контексту на момент опису. Цілісний концепт “козацтво” є складною структурою, яку відбиває козацький феномен в процесі своєї еволюції. Це призводить до реконструкції еволюції концепту в історичному полі для конкретизації семантики відтвореного компоненту.
summary
The article deals with the peculiarities of “Cossackdom (kozatstvo)” concept representation in English. The research is based on the view on the concept as a system of meanings verbalized on the subtextual, textual and metatextual levels. The link between the levels of concept representation and their verbal implementation in the contexts relevant for translation has been investigated.
Список літератури
Тесленко Т.Н. Жанровая специфика перевода научной фантастики: Автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.20. – Одесса: ОГУ, 1989. – 16 с.

  1. Мирошниченко В.В. Авторська концепція художнього твору: онтогенез і експансія (на матеріалі англомовної та французької україніки). – Запоріжжя: ЗДУ, 2003. – 283 с.

  2. Українське козацтво: Мала енциклопедія. – Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем’єр, 2002.- 568 с.

  3. Dijk T.A. van. Text and Context: Explorations in the Semantics and Pragmatics of Discourse. – New York: Longman, 1977. – 261 p.

  4. Грушевський М.С. Історія України-Руси: в 11т., 12кн. – т.7. - Козацькі часи – до р. 1625. - К.: Наук.думка, 1995. - 628 с.

  5. Hrushevsky M. History of Ukraine - Rus. – Vol. 7. – The Cossack Age to 1625 / trans. by Struminsky B. – Canada: Institute of Ukrainian Studies Press, 1999. - 548 p.

  6. Random House Webster’s College dictionary. – USA: New York. – 1991. – 1567 p.

  7. Hrushevsky M. A History of Ukraine. - Yale Univ. Press, 1970. - 629 p.

  8. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. -К.: Наук.думка, 1992.- 544 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал