Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет початкової, дошкільної, корекційної та інклюзивної освіти



Сторінка1/3
Дата конвертації01.12.2016
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кабінет початкової, дошкільної, корекційної та інклюзивної освіти


Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку засобами музейної педагогіки, музичного та художньо-прикладного мистецтва



Тематичний збірник праць

обласного семінару-практикуму для методистів із дошкільної освіти районних, міських методичних кабінетів, центрів







Бібліотечка

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Серія «Регіональні науково-методичні заходи»
Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку засобами музейної педагогіки, музичного та художньо-прикладного мистецтва : тематичний збірник праць / Упоряд.: А. А. Волосюк; за заг. редакцією Л. А. Шишолік. – Рівне : РОІППО, 2014. – 50 с.

Рекомендовано радою кабінету початкової, дошкільної, корекційної та інклюзивної освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол № _ від __.__.2014 року).
Відповідальний за випуск:

Лавренчук Андрій Олександрович, кандидат наук з державного управління, в. о. ректора Рівненського ОІППО.


Упорядник:

Волосюк Анатолій Анатолійович, завідувач кабінету інформаційно-методичного забезпечення Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Тематичний збірник праць присвячено проблемі духовно-морального виховання дітей дошкільного віку засобами музейної педагогіки, музичного та художньо-прикладного мистецтва.

Усі матеріали збірника подаються в редакції авторів (збережено стилістику, орфографію та мову). Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших даних несуть автори.

© Колектив авторів, 2014

© РОІППО, 2014

Шишолік Лілія Андронівна, методист кабінету дошкільної, початкової, корекційної та інклюзивної освіти Рівненського ОІППО
ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Формування всебічно розвиненої особистості зі стійкими моральними цінностями – головна мета як дошкільного виховання так і освіти загалом.

Час, у якому ми живемо, справедливо називають складним та поворотним, дефіцитним на добро, вихованість, культуру, духовність. Причин такого становища багато, ситуація в країні вимагає кардинальних перемін у навчально-виховному процесі. Тому надзвичайно гостро стоїть проблема розвитку моральної та духовної культури суспільства, у зв'язку з цим абсолютно очевидна необхідність звернення до мистецтва як до одного з найважливіших засобів розкриття морального і духовного потенціалу особистості, стимулювання її розвитку. Мова йде про майбутнє – те у якому житимуть і працюватимуть сьогоднішні діти. А про які цінності ми можемо говорити, не виховуючи дітей морально та духовно. Адже саме в дошкільному віці формуються моральні та духовні почуття, засвоюються норми і правила поведінки, формуються риси характеру і духовно-моральні звички.



У моральному вихованні дітей дошкільного віку використовують різні джерела:

а) твори образотворчого мистецтва. Під час розглядання картини або скульптури, яка відображає життя людей, тварин чи природні явища, у дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія. Вона мислить, фантазує, уявляє, бачить за картиною образи, долі, характери.

б) музику, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу дитини, на її поведінку.

в) художню літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література – важливий засіб розвитку інтелекту дітей.

г) театр, кіно, телебачення, естрада, цирк. Цінність їх у тому, що крім змістовної частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю тощо).

ґ) поведінку і діяльність дітей. Гідні вчинки дітей, успіхи в різних видах діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій.

д) природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі.

е) факти і події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота духовна досконалість повинні бути предметом обговорення з дошкільниками в ході бесід та розмов.

є) оформлення побуту (залучення дітей до посильної допомоги у створенні естетичної обстановки у груповій кімнаті, дошкільному закладі, вдома).

На даний час у дошкільних навчальних закладах активно почали діяти студії та гуртки за уподобаннями, центри образотворчої діяльності, що дає змогу педагогам ширше використовувати індивідуальні та групові форми роботи з дітьми, ефективніше, з використанням наочності ввести дошкільників у світ мистецтва, формувати духовні та моральні цінності малят на досвіді предків.

Основна мета роботи з дошкільниками – виховання гармонійно-розвиненої, духовно багатої людини. Чітко виражена необхідність формування у дітей нових почуттів, емоційних віддінків, в чому сприяє, в першу чергу, ознайомлення їх з музичними творами.

На сучасному етапі розбудови українського суспільства нагальною постає потреба виховувати дітей на таких морально-духовних цінностях, що сприятимуть формуванню людини, яка буде жити за законами добра, справедливості, чесності, гуманізму. Актуальність проблеми духовного виховання пов’язана, принаймні, з чотирма основними тезами:

По-перше, наше суспільство потребує підготовки широко освічених, духовних людей, що володіють не тільки знаннями, але і позитивними духовно-моральними рисами.

По-друге, в сучасному світі маленька людина живе і розвивається в оточенні безлічі різноманітних джерел сильної дії як позитивного, так і негативного характеру, які щодня тиснуть на інтелект і почуття дитини, на сферу духовності та моральності, які перебувають у стадії формування.

По-третє, озброєння духовними знаннями важливе і тому, що вони не тільки інформують маленьку дитину про норми поведінки, прийнятні у сучасному суспільстві, але і дають уявлення про наслідки порушення норм або наслідки даного вчинку для оточуючих людей.

Дошкільний вік у сенсі духовного розвитку унікальний і своєрідний. Він закладає основи образного сприймання світу як повного несподіванок і таємниць. Це перші кроки до духовного ідеалу, і при певних умовах вони можуть перетворитися в любов до правди, до краси, до рідного краю. Отже, основне завдання вихователів залучити дошкільнят до духовних переживань, зробити прагнення дитячих душ щирими, глибокими, різносторонніми. Ці навички формуються у дитини повільно, поступово, їх виховання значною мірою залежить від наполегливості й майстерності педагогів, їхньої уваги до дитини.



Освітня лінія «Дитина у світі культури» Базового компоненту дошкільної освіти орієнтує на естетичне відношення дошкільників до реального світу і миру мистецтва. Навчання припускає ознайомлення дітей з витворами мистецтва, внаслідок чого дитина повинна бути здатною емоційно відгукуватися на прояви естетичного в житті та мистецтві, виражати свої почуття у різних видах мистецької діяльності, визначати власне ставлення до творів мистецтва, діставати задоволення від спілкування з творами мистецтва, від творення прекрасного в житті, природі та мистецтві.

Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» ставить за мету виховання духовних та моральних цінностейу дошкільників. У розділі «Соціально-моральний розвиток» викладено завдання та зміст роботи з виховання у дітей гуманних почуттів і доброзичливих взаємин, основ колективізму; конкретизовано зміст знань про норми моралі у суспільстві, що необхідні для формування основ моральних якостей. В Програму введено напрям роботи «Духовне виховання».

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти шляхами духовного розвитку дітей дошкільного віку засобами мистецтва стали:



  • залучення дітей до культури рідного та інших народів, ознайомлюючи з творами фольклору, літератури, декоративно-ужиткового мистецтва, живопису, музики;

  • формування ціннісного ставлення до українських мистецьких традицій шляхом упровадження музейної педагогіки;

  • формування духовно-моральних цінностей засобами художнього слова, музично-хореографічної, театралізованої, образотворчої, художньої діяльності.

Виняткову роль в морально-естетичному вихованні дошкільників відіграють заняття естетичного спрямування: малювання, ліплення, аплікація, конструювання, музичні заняття. На таких заняттях діти не тільки здобувають теоретичні знання з конкретних видів мистецтва, а й набувають конкретних практичних умінь та навичок, розвивають свої мистецькі здібності. 

Одним із найефективніших засобів духовно-морального виховання є музика, тому у Програмі передбачений розділ «Художньо-естетичний розвиток», підрозділ «Музична діяльність».

Музика займає особливе місце у моральному вихованні дошкільників завдяки її безпосередній комплексній дії на людину, впливу і на психіку, і на фізіологію дитини, заспокійливу і збудливу дію, формування позитивних і негативних емоцій. Саме тому музика має важливе значення для виховання емоційності, душевної чуйності, етично-естетичних потреб, ідеалів, тобто для формування всебічно розвинутої, гуманної особистості.

В сучасних дослідженнях розкривається вплив комплексу мистецтв на формування духовної культури особистості, на формування цілісної картини миру і здатності цілісного сприйняття явищ мистецтва, на розвиток творчих здібностей дитини і формування особистої естетичної позиції, на розвиток естетичної свідомості і формування досвіду відчуттів, на формування естетичного смаку, збереження культурного середовища, формування широкого гуманістичного мислення, цінність мистецтва.

Музика володіє могутньою емоційною дією, вона будить в людині добрі почуття, робить її морально вище, чистіше, краще, оскільки в переважній більшості вона припускає позитивного героя, піднесені емоції. Вплив музики грунтується на закономірностях виховання особистості, і перш за все її моральних відчуттів. Мистецтву як засобу гармонійного духовного розвитку людини завжди надавалося величезне значення.

Формування морально-естетичного розвитку дітей в процесі слухання музики – основні завдання і принципи музичної освіти дошкільників. У методиці слухання музики провідне місце займає виразне виконання пісні, п'єси педагогом, що емоційно зачіпає дітей, які слухають твір. Великий інтерес у них викликає інсценування пісні, використання іграшок, що дозволяє візуально уявити динаміку музичного образу. Зокрема, найбільше приділяється увага фрагментарному включенню дітей у різні види музичної діяльності.

Музичний розвиток дитини-дошкільника надає нічим не замінний вплив на збагачення духовного світу. Це процес становлення та розвитку музичних здібностей на основі природних, формування основ музичної культури, творчої. Музичний розвиток надає нічим не замінний вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалює мислення, дитина стає чуйною до краси в мистецтві та житті.

Саме музика, музичне виховання може надати велику допомогу в повноцінному розвитку дитини. Під впливом музики, музичних вправ та ігор за умови використання правильно підібраних прийомів, позитивно розвиваються психічні процеси і властивості особистості. Музика і різні види музичної діяльності мають специфічні можливості і вплив на формування особистості дитини.

Вплив інструментальної музики переплітається з переживанням моральної складової її змісту, яка конкретизується назвою твору, особливостями історії створення, співзвучністю ідей теперішнього часу.

Музично-естетична культура особистості постає як частина загальної духовної культури. У широкому сенсі музичне виховання – це формування духовних потреб людини, його моральних уявлень, інтелекту, розвитку ідейно-емоційного сприйняття та естетичної оцінки життєвих явищ. Музика поєднанням своїх виразних засобів створює художній образ, який викликає асоціації з явищами життя, з переживаннями людини. Поєднання виразних засобів в музиці з поетичним словом (наприклад, в пісні, опері), з сюжетом (в програмній п'єсі), з дією (в спектаклях) робить музичний образ більш конкретним, зрозумілим.

Музика володіє могутнім емоційним впливом, вона пробуджує в дитині добрі почуття, робить її емоційнішою, духовно чистішою, кращою, тому що в переважній більшості вона передбачає позитивного героя, піднесені емоції. Специфіка дії музики на моральність людини пов'язана насамперед з розвитком емоційно-моральної чуйності. Духовна чуйність дозволяє співпереживати людині або іншій живій істоті, відгукуватися співчуттям, жалем, ніжністю, а також радістю за іншого.

Музика насамперед виховує дисципліну, прагнення до досконалості, яке приносить велике емоційне задоволення. У процесі музичного навчання створюються оптимальні умови для всебічного розвитку дітей. Музичні заняття впливають на формування естетичного смаку, сприяють становленню характеру, норм поведінки, збагачують внутрішній світ людини яскравими переживаннями, виховують любов до музичного мистецтва, сприяють формуванню духовних та моральних якостей особистості та естетичного ставлення до навколишнього.



Музичне виховання розглядається в дошкільній педагогіці як невід'ємна частина морального виховання підростаючого покоління, підсумком якого є формування загальної культури особистості. Можна зробити висновок про те, що музика прикрашає життя, робить його цікавішим, а також відіграє важливу роль в загальній роботі з виховання дошкільників. Музичний розвиток надає нічим не замінний вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, дитина стає чуйною до краси в мистецтві і житті.

У моральному вихованні дітей дуже важливу роль відіграє прилучення дошкільників до культури через знайомство з літературою, живописом; вивчення народних звичаїв, традицій, промислів. Вирішальну роль у цілеспрямованому формуванні культури особистості відіграє художня діяльність, необхідна всім людям без винятку, бо вона допомагає формувати активне творче ставлення людини до праці, до життя взагалі.

Найчастіше у дошкільних закладах дітей прилучають до таких видів художньої діяльності:

– зображувальна діяльність (сприймання творів образотворчого мистецтва, малювання, ліплення, виготовлення аплікацій);

– музична діяльність (сприйняття музики, співи, ігри, танці, хороводи, гра на музичних інструментах);

– художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, творчі розповіді тощо);

– театралізована діяльність.

Розвиток чуттєвої та емоційної сфери дошкільників засобами образотворчої діяльності, сприйняття і розуміння прекрасного починається у дитинстві. Дорослий допомагає дитині знайти, відчути і зрозуміти красу поезії, музики, живопису, а через мистецтво глибше усвідомити все, що її оточує: природу, предмети, працю людини і її духовні надбання. Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи.

Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням морально-естетичного виховання та розвитку чуттєвої та емоційної сфери дошкільників. Естетичне виховання – послідовне формування у дітей естетичного ставлення до життя, розвиток сприймання і розуміння прекрасного у мистецтві, природі, взаєминах між людьми, художніх потреб і здатності до художньої творчості. Краса нерозривно пов'язана з людиною, її душею, працею, поведінкою, мовою, зовнішністю. Творча душа людства, в тому числі й українського народу, створила справжні шедеври, які допомагають у вихованні в дитині почуття прекрасного та моральних якостей особистості: від маминої колискової пісні до складних видів мистецтва, якими може оволодіти людина упродовж життя, якщо їх основа закладена у дошкільному віці.

Усі види мистецтва, а також краса природи сприяють розвитку естетично насиченого сприймання, яке викликає хвилювання, радість, захоплення, зацікавленість, прагнення створити прекрасне та виразити це словами, мовою, цікавою казкою чи розповіддю. Адже дитина через образотворчість «розповідає» про свій власний світ, про свої фантазії, уяву, почуття. Враження з дошкільного дитинства відкладаються в пам'яті на все життя і вирішують подальший розвиток людини. Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Можна з твердістю сказати, що із дітей з творчими здібностями виростуть всебічно розвинуті люди, незалежно від того, яку саме професію вони оберуть у подальшому житті. Тому важливо створити сприятливі умови для творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в ній ціннісного ставлення до світу природи, культури, самої себе та інших людей.

Заняття з малювання та інших видів художньої діяльності створюють основу для повноцінного змістовного спілкування дітей між собою та з дорослими; виконують терапевтичну функцію, відволікаючи дітей від сумних подій, знімають нервову напругу, страхи, викликають радісний, піднесений настрій, забезпечують позитивний емоційний стан.

У процесі художньої діяльності дитина відчуває різноманітні почуття: радіє прекрасному і красивому зображенню, засмучується, намагається досягти кращого результату. Працюючи над зображенням, дитина не тільки оволодіває новими образотворчими навичками і прийомами, а й вчиться усвідомлено їх використовувати, створюючи який-небудь сюжет передає свої почуття.

Діти повинні не просто дивитися на об'єкт, впізнавати і виділяти його властивості, вони повинні побачити його художні достоїнства, які належить зображати. Якість бачити «красиве» потрібно розвивати постійно. Уміння споглядати красу, насолоджуватися нею дуже важливе для розвитку дитячої творчості. Особливості творчості дітей – це щирість, емоційність, безпосередність, змістовність, сміливість, гуманізм, оптимізм, яскравість, барвистість декоративність, виразність. Формуючи у дітей вміння милуватися красою природи, мистецтва, людського благородства, ми допомагаємо виразити їм себе в малюнку.

Необхідність особливої уваги до морального виховання дошкільників обумовлена тим, що воно є основою прилучення дитини до світу культури. З її допомогою забезпечується оволодіння нормами і правилами взаємодії з природою й оточуючими людьми, а це і становить суть культури та моралі. Це здійснюється за допомогою читання, розповідання творів, розглядання різних ілюстрацій і картин, щоденних спостережень за навколишньою дійсністю; діти дізнаються, пізнають, осмислюють, творять, в результаті розрізняють хороше від поганого, добре від злого, дають свою оцінку побаченому. Будь-який твір мистецтва, будь-який об'єкт природи вчить дітей захоплюватися, співпереживати, бути емоційним, виховує моральну особистість, цінителя Краси і Прекрасного.

Глибокої уваги вихователів потребує питання щодо формування у малят духовного світогляду і відповідної системи цінностей. Йдеться про важливість виховання на засадах християнської моралі, головний принцип якої такий: чини з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою. Формування духовності як провідної якості особистості – велике і складне завдання, що має завжди бути у центрі уваги, вихователів та батьків.



Салтишева Вікторія Михайлівна, завідувач кабінету дошкільної, початкової, інклюзивної та корекційної освіти Рівненського ОІППО
ОСОБЛИВОСТІ ДУХОВНО- МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Духовне виховання дітей лежить в основі будь-яких вчинків людини, формує образ її особистості, визначає систему цінностей і характер.

У даний час перед суспільством надзвичайно гостро стоїть проблема морального виховання дітей різного віку , педагогічне співтовариство заново намагається зрозуміти, яким чином прищепити сучасним дітям морально- духовні цінності.

Сьогодні на дитину з самого народження обрушується величезний потік інформації: ЗМІ, школа, дитячий сад, кіно, Інтернет – все це скоріше сприяє розмиванню моральних норм і змушує нас дуже серйозно задуматися над проблемою ефективного морального виховання власного малюка.

Дитина, здатна правильно оцінити і зрозуміти почуття і емоції іншої людини, для якої поняття дружба, справедливість, співчуття, доброта, любов не є порожнім звуком, має набагато вищий рівень емоційного розвитку, не має проблем у спілкуванні з оточуючими, набагато стійкіше переносить стресові ситуації і не піддається негативному впливу ззовні.

Моральне виховання дошкільників особливо важливе , тому що саме в дошкільному віці дитина особливо сприйнятлива до засвоєння моральних норм і вимог. Це одна з дуже важливих сторін процесу формування її особистості.

Іншими словами, духовно- моральне виховання дітей раннього віку можна розглядати як безперервний процес засвоєння ними встановлених у суспільстві зразків поведінки, які надалі будуть регулювати її вчинки. У результаті такого морального виховання дитина починає діяти не тому, що хоче заслужити схвалення дорослого, а тому, що вважає за необхідне дотримання самої норми поведінки, як важливого правила у відносинах між людьми.

У молодшому віці стрижнем , який визначатиме моральне виховання особистості дитини, є встановлення гуманістичних відносин між дітьми , опора на свої почуття, емоційна чутливість. У житті дитини емоції відіграють дуже важливу роль, вони допомагають реагувати на навколишню дійсність і формувати своє до неї ставлення. У міру зростання малюка світ його емоцій розвивається , стає різноманітнішим і багатшим.

Моральне виховання дошкільників визначається тим , що в цей період малюк засвоює мову емоцій і почуттів, він опановує прийнятими в суспільстві формами вираження своїх переживань за допомогою всіляких словесних і несловесних засобів. Водночас дитина навчається стримувати себе в прояві своїх почуттів занадто бурхливих або різких. На відміну від дворічного, малюк у віці п'яти років вже може приховати свій страх або стримати сльози. Він опановує наукою управління своїми емоціями, навчається виявляти їх у прийнятій у суспільстві формі, користуватися своїми почуттями усвідомлено.

Становлення емоційного середовища дошкільника найтіснішим чином пов'язано з його моральним вихованням і має свою динаміку. Так малюк, ґрунтуючись на прикладах з досвіду, складає розуміння того, що добре, а що погано , формує своє ставлення до жадібності, дружби і т. п. Таке ставлення до основоположних понять нашого життя продовжує формуватися і надалі в міру дорослішання. Головним помічником дитини на цьому шляху є дорослий, який конкретними прикладами своєї поведінки і закладає в дитині основні моральні норми поведінки. Отже, моральне виховання в дошкільному віці визначається тим , що дитина формує найперші моральні оцінки і судження. Вона починає розуміти, що таке моральна норма, і формує своє ставлення до неї, що, однак, далеко не завжди забезпечує дотримання її в реальних вчинках.

Моральне виховання дітей відбувається на всьому протязі їх життя, і визначальне значення в становленні моральності дитини відіграє середовище, в якому вона розвивається і росте. Тому переоцінити важливість сім'ї в моральному вихованні дошкільнят неможливо. Способи поведінки, прийняті в сім'ї, дуже швидко засвоюються дитиною і сприймаються нею , як правило , в якості загальноприйнятої норми. Найперша задача батьків полягає в тому, щоб допомогти дошкільнику визначитися з об'єктами його почуттів і зробити їх суспільно цінними. Почуття дозволяють людині відчути задоволення після здійснення правильного вчинку або змушують нас відчувати докори сумління, якщо моральні норми були порушені. Основа таких почуттів як раз і закладається в дитинстві, і завдання батьків допомогти в цьому своїй дитині. Обговорювати з нею моральні питання, домагатися формування ясної системи цінностей, щоб малюк розумів, які вчинки неприпустимі, а які бажані і схвалювані суспільством.

Ефективне моральне виховання неможливе без обговорення з дитиною моральної сторони вчинків інших людей , персонажів художніх творів , вираження свого схвалення його моральних вчинків найбільш зрозумілим для малюка чином . Діти в спілкуванні формують здатність виражати свої почуття , оцінювати їх, розвивають здатність до співпереживання і співчуття, дуже важливу в моральному вихованні малюка. Велике значення у досягненні цієї мети відіграє використання музичного мистецтва. Із цим мистецтвом діти стикаються від народження, а цілеспрямоване музичне виховання вони отримують в дитячому саду – а в подальшому і в школі.

На заняттях із музики переконуєшся, які емоційні і чутливі діти. Наскільки тонко вони сприймають музику. Завдання вихователя -не загасити іскру творчості, а поєднати навчання з природними для дитячого віку інтересами і переживаннями. Завдання вихователя та музичного керівника - не зводити проблеми музичного виховання та освіти до інформації, а засобами мистецтва вчити мислити, відчувати, співпереживати, щоб у школярів розвивався не тільки інтелект, але й душа.

Вихователь повинен вчити дітей орієнтуватися у світі музики, прищепити їм смак і долучати до вищих духовних цінностей, навчити пізнавати світ і формувати образ світу засобами мистецтва, в спілкуванні з мистецтвом музики зрозуміти себе і своє місце в світі. Духовно- моральні поняття, які несе високе мистецтво, повинні прорости в життєві і стати особистим для кожної дитини.

Музичний керівник повинен в першу чергу усвідомлювати стратегічні цілі своєї діяльності, бачити кінцевий і проміжний результати освіти дошкільників, узагальнюючи свою позицію на філософському і методологічному рівнях.

Усі види музичної діяльності можуть служити засобами духовно- морального розвитку.

На заняттях у дитячому садку звучить музика вокальна та інструментальна, її зв'язок зі словом допомагає усвідомити моральну ідею твору. Перед дітьми виникають втілені в мелодії і безпосередньо пережиті почуття: цінність дружби і товариства, взаємодопомоги, прояви чуйності відносно до іншого, засудження зверхності, схвалення скромності.

Спів, і насамперед репертуар, є одним з основних механізмів , що впливають на формування загальнолюдських цінностей дітей. Дотик до безсмертних музичних творів, а тим більше їх активне художнє засвоєння, несе в собі естетичний заряд.

Пісенний жанр сприяє емоційній чуйності дитини, творчому самовираженню в сольному, ансамблевому і хоровому виконанні зразків вокальної класичної музики, народних та сучасних пісень з супроводом і без супроводу, в тому числі основних тем інструментальних творів; в пошуках варіантів їх виконавської трактування.

Музика займає особливе місце у вихованні духовної моральності дітей , завдяки її безпосередньому комплексному впливу. Музична діяльність в силу її емоційності приваблива для дитини. Саме музика допомагає формувати у дитини естетичне сприйняття інших видів мистецтва і навколишнього світу, розвивати образне мислення та уяву. Тому формування основ музичної культури, а через неї і художньої та естетичної культури дитини – актуальне завдання сьогодення.

Таким чином, провідними ознаками, що визначають духовно -моральний розвиток особистості, є участь в музичній творчості за допомогою різних форм музичної діяльності, розвиток морально-естетичних сторін особистості під впливом її музично -культурного потенціалу, високий рівень знань та оціночних уявлень про музику.

У даний час у сучасних дошкільників є можливість вивчати спадщину світової музичної культури, зробити її своїм духовним надбанням. Чим раніше дитина отримає можливість познайомитися з класичною та народною музикою, тим більш успішним стане її загальний духовно-моральний розвиток. Діти мають обмежені уявлення про почуття людини, що виявляються в реальному житті. Музика, передаючи всю гаму почуттів, розширює ці уявлення. Емоційна чуйність до музики допомагає виховувати такі якості особистості, як доброта, вміння співчувати іншій людині, співпереживати.

Невміння висловити свої емоції, зрозуміти почуття оточуючих може призвести до формування «комунікативної глухоти», яка може стати причиною конфліктів дитини з іншими дітьми і негативно відбитися в процесі формування її особистості. Тому ще один дуже важливий напрямок морального виховання дітей - розвивати їх здібності до емпатії (співчуття). Важливо постійно звертати увагу дитини на те, які переживання вона відчуває, що відчувають оточуючі його люди, збагачувати лексикон малюка різними словами, що виражають переживання, емоції, почуття.

У міру свого розвитку дитина приміряє на себе різні суспільні ролі, кожна з яких дозволить йому підготуватися до виконання різних соціальних обов'язків – учня, капітана команди, друга, сина чи дочки і т. п. Кожна з таких ролей має величезне значення у формуванні соціального інтелекту і передбачає розвиток своїх власних моральних якостей: справедливості, чуйності, доброти, ніжності, турботи та ін. І чим різноманітніше буде репертуар ролей малюка, тим з більшою кількістю моральних принципів він познайомиться і тим багатшим буде його особа.

Стратегія морального виховання в дитячому садку і вдома повинна спрямовуватися не лише на усвідомлення своїх почуттів і переживань, на засвоєння суспільно значущих правил і норм поведінки, а й на розвиток почуття спільності з іншими людьми, формування позитивного ставлення до людей в цілому. І таке завдання морального виховання дітей у дошкільному віці здатна вирішити гра. Саме в грі малюк знайомиться з різними видами діяльності , освоює нові для себе соціальні ролі, удосконалює комунікативні навички, вчиться виражати свої почуття й розуміти емоції інших людей, опиняється в ситуації, коли необхідна співпраця і взаємна допомога, накопичує первинний банк моральних уявлень і пробує співвідносити їх зі своїми вчинками, вчиться слідувати засвоєним моральним нормам і самостійно здійснювати моральний вибір.



Карпишина Надія Володимирівна, вихователь-методист ДНЗ № 2 «Веселка» м. Острога


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал