Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Гощанської районної державної адміністрації ку «Гощанський районний методичний кабінет»



Сторінка6/6
Дата конвертації18.12.2016
Розмір1.16 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема. Григорій Сковорода. Християнські морально-етичні ідеали збірки «Сад божественних пісень». Роздуми про мету і сенс життя людини у віршах «Всякому місту – звичай і права», «De libertatе».

Ім'я уроку. Григорій Сковорода – філософ і поет.

Мета: ознайомити учнів з тематикою творів Григорія Сковороди, які ввійшли до збірки «Сад божественних пісень», пояснити назву збірки, допомогти учням засвоїти зміст віршів «Всякому місту – звичай і права», «De libertatе», збагнути художні особливості цих творів; удосконалювати вміння аналізувати тексти; розвивати логічність і самостійність суджень; сприяти формуванню бажання самовдосконалюватися, жити за законами честі й моралі.

Цілі.

Учні знатимуть: смисл назви збірки «Сад божественних пісень», її зміст; основну думку поезій «Всякому місту – звичай і права», «De libertate»; особливості побудови віршів та роль ужитих художніх засобів.

Учні вмітимуть: розкривати ідейний зміст виучуваних творів, аналізувати їх; виконувати компетентнісно зорієнтовані завдання; планувати свою діяльність; самостійно оцінювати роботу на уроці та відрефлексовувати її.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет Григорія Сковороди, тексти творів, читацькі путівники, фонозапис пісні «Всякому місту – звичай і права».

Методи, прийоми, види, форми роботи: асоціювання, усна зв’язна розповідь учнів, передбачення, робота у парах, бесіда, робота з текстом, виразне читання, «Розмірковуючи – навчаюсь», метод «ПРЕС».

Випереджувальне завдання:

Загальне: укласти асоціативний ряд до слова «свобода».

Індивідуальне: прочитати вірші Г. Сковороди зі збірки «Сад божественних пісень», визначити їх тематику; навчитися виразно читати поезії.

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.



Перевірка домашнього завдання: учні зачитують афоризм Г. Сковороди, зазначають, кому з однокласників вони його адресують, і, за бажанням, пояснюють свій вибір.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

Доповнення психологічного портрета Г. Сковороди: Григорій Сковорода – який він?

ІІ. Цілевизначення та планування.

Учитель. Сьогодні ми відкриваємо ще одну сторінку творчості нашого любомудра – поетичну.

1. Оголошення імені уроку (учні записують його в зошити).

2. Формулювання власних цілей заняття, узгодження їх із загальними.

Учитель. Вдумайтеся в ім’я уроку і сформулюйте свої очікування. Запишіть власні цілі: про що ви хотіли б дізнатися, над чим попрацювати, що обговорити, чим поділитися з однокласниками (кілька учнів за бажанням озвучують власні цілі).

Прочитайте запропоновані предметні цілі на урок. Виберіть із них ті, які вас найбільше зацікавили і над якими ви хотіли б попрацювати на уроці, позначте їх (декілька учнів зачитують виділені цілі).

3. Узгодження плану роботи.

Учитель. У читацькому путівнику записано план нашого уроку. Які будуть міркування з цього приводу?

План


1. Аналіз назви збірки «Сад божественних пісень».

2. Виразне читання й аналіз вірша «Всякому місту – звичай і права».

3. Прослуховування фонозапису пісні возного Тетерваковського із п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка». Озвучення вражень.

4. Виразне читання й аналіз вірша «De libertate».

5. Рефлексія й оцінювання роботи на уроці.

6. Аналіз домашнього завдання.



ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Аналіз імені уроку.



Учитель. Вчитаймось ще раз в ім’я уроку… Може, точніше було вказати так: Григорій Сковорода – поет і філософ? (Відповіді учнів).

Ну що ж, є певні думки, у кінці уроку спробуємо ще раз відповісти на це питання.

– Як ви думаєте, про що йдеться у віршованих творах Г. Сковороди? Якою може бути тематика поезій? (Передбачення: Учні висловлюють міркування про тематику поетичної творчості Г. Сковороди).

2. Аналіз назви збірки «Сад божественних пісень».



Учитель. Григорій Сковорода назвав збірку своїх поезій «Сад божественних пісень». «Божественні пісні» - це які пісні? (Відповіді учнів).

Про Бога? І лише? А чи не доводилося вам чути вислів «божественна музика»? Це яка музика? (Відповіді учнів).

– А який смисл вклав у цю назву сам автор? (Відповіді учнів).

3. Виконання компетентнісно зорієнтованого завдання.

КОЗЗ №1.

Ключова компетентність: інформаційна

Аспект: витяг первинної інформації

Рівень 2.

Отже, ми маємо дві думки щодо назви збірки: 1) це вірші про Бога; 2) автор відзначає красу поезій, їх естетичну вартість. Спробуємо розібратися, хто має рацію.



Прочитайте поданий нижче текст і виділіть не менше трьох доказів трактування назви цієї збірки.

Григорій Сковорода був видатним поетом свого часу. Вірші він писав усе життя. Активну поетичну творчість розпочав після повернення з-за кордону в Переяслав (1753 р.). Вірші, що були створені у 1757—1785рр., поет об'єднав у рукописній збірці «Сад божественних пісень»; тут тридцять творів. Повна назва збірки – “Сад божественних пісень, що проросли із зерен Святого Письма». Кожна із пісень має епіграф з біблійних текстів, що є своєрідним ключем до вірша. Крім того, до нас дійшло ще понад двадцять оригінальних поезій (частина їх написана латинською мовою) та перекладів з різних літератур.

Чому Сковорода саме так назвав свою збірку віршів? По-перше, за давньою поетичною традицією (відомі збірники того часу — «Сад страданій Христа...» або курс піїтики Митрофана Довгалевського «Hortus poeticus» («Сад поезії»), а беручи до своїх пісень епіграфи із Біблії, по-своєму переосмислюючи біблійні мотиви, Сковорода називає їх «божественними».

По-друге, одним із улюблених занять Сковороди була музика; він майстерно грав на багатьох інструментах: скрипці, флейті, бандурі, гуслях, органі, створив духовні концерти, поклав деякі псалми та ряд віршів на музику (пізніше пісні Сковороди були записані з уст кобзарів, лірників).

Провідними в збірці «Сад божественних пісень» є мотиви уславлення Христа, любові до нього й посвяти себе Господу (пісні 1, 3, 17, 28, 30), здолання пристрастей суєтного світу, відкидання влади плоті над душею (2, 11, 29), свободи (9, 12), гармонії людини з собою та навколишнім світом тощо. Окремі з них пов’язані з календарем церковних свят, у них звучить хвала Богові. Величні поезії присвячені Різдву Христовому, Великодню. У багатьох творах описано красу природи, лунає заклик до людини єднатися з природою. Хоча Сковорода всі свої вірші назвав піснями, але вони не однотипні за особливостями викладу. Серед них є власне пісні, оди, панегірики, канти, псалми. Об'єднує ж усі поезії Сковороди безперечна наспівність, медитативність (роздумливість), філософський характер — про високе призначення людини на землі.

Інструмент перевірки: модельна відповідь.

Критерії оцінювання:

8 балів - по-перше, за давньою поетичною традицією (відомі збірники того часу — «Сад страданій Христа...» або курс піїтики Митрофана Довгалевського «Hortus poeticus» («Сад поезії»);

по-друге, одним з улюблених занять Сковороди була музика; він майстерно грав на багатьох інструментах: скрипці, флейті, бандурі, гуслях, органі, створив духовні концерти, поклав деякі псалми та ряд віршів на музику (пізніше пісні Сковороди були записані з уст кобзарів, лірників).

Провідними в збірці «Сад божественних пісень» є мотиви уславлення Христа, любові до нього й посвяти себе Господу (пісні 1, 3, 17, 28, ЗО), здолання пристрастей суєтного світу, відкидання влади плоті над душею (2, 11, 29), свободи (9, 12), гармонії людини з собою та навколишнім світом тощо;

7 балів – учні називають всі написані вище твердження, але не наводять прикладів;

6 балів – вказують на всі твердження, але не наводять прикладів і допускають помилки у формулюванні речень;

5 балів – вказують тільки на два твердження;

4 бали – вказують тільки два перші твердження без прикладів;

3 бали – вказують лише на перше твердження;

2 бали – вказують на одне твердження із помилками;

1 бал – наводять твердження, яких немає у запропонованому тексті;

  1. балів – робота не виконана.

  1. Озвучення напрацювань.

  2. Створення і розв'язання проблемної ситуації.

Учитель. Ну що ж, здавалось би, проблему розв'язано. Але… Перечитала я вірші і засумнівалася: у змісті багатьох творів немає навіть слова «Бог». Розвіяти або посилити мої сумніви я попросила Іринку, яка також перечитала поезії. Що ж Ти з'ясувала, Іринко, про що вони? (Учениця називає тематику віршів збірки).

Учитель. Як можна пояснити цей парадокс? (Учитель наголошує, що Божественне не обов'язково має поєднуватися з уживанням слова «Бог», значно важливіше осмислити суть Божого вчення, Господніх настанов і зробити їх орієнтиром у житті. Саме так міркував Г. Сковорода. До кожної поезії він узяв вислів зі Святого Письма або інших церковних книг. Таким чином, божественні пісні ми трактуємо як твори, у яких ідеться про Божі заповіді).

6. Опрацювання змісту поезії «Всякому місту – звичай і права».



Учитель. Отож ми спробували з'ясувати, чому збірка так називається, і маємо або підтвердити, або спростувати наші припущення. Що для цього треба зробити? Пошукати відповідь у творах.

Переходимо до ознайомлення з поезією «Всякому місту – звичай і права».

6.1. Первинне сприймання поезії (читає підготовлений учень).

6.2. Озвучення проблемного питання: про що ця поезія? Дайте якомога лаконічнішу відповідь. (Відповіді кількох учнів. Інтерактивний прийом «Розмірковуючи – навчаюсь»).

6.3. Створення і розв'язання проблемної ситуації.

Учитель. Отже, по-вашому – це поезія з яскраво вираженим соціальним змістом. Але ось читаємо у свідченнях сучасників Г. Сковороди, що задумувалася ця поезія як суто філософська (Цитати з коментарів до Повного зібрання). Цікаво, правда ж? Виявляється, художній твір може жити своїм життям, незалежно від волі автора. Прочитайте епіграф до вірша. Які ваші міркування тепер? (Відповіді учнів).

6.4. Бесіда з метою усвідомлення змісту прочитаного, почутого.

- Що найперше впало в око, коли Ви читали цю поезію?

- Як називається таке повторення? Як думаєте, з якою метою автор використовує цей прийом?

- На які роздуми «наштовхує» нас автор у першій строфі?

- Про кого говорить поет у вірші?

- За допомогою яких художніх засобів поет виражає своє ставлення до зображених персонажів?

- Що ж постійно турбує автора? Що означає вмерти «з ясним розумом»?

7. Прослуховування пісні «Всякому місту – звичай і права».

Учитель. Цей вірш так полюбився людям, що став народною піснею. Як думаєте, чим? (Відповіді учнів). Ось яку пісню співає возний Тетерваковський – герой п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Послухаймо її (Звучить пісня).

8. Рефлексія вражень.



  • Чи сподобалася ця пісня? Чим саме?

  • Чи ідентичні слова вірша та пісні? Який варіант вам подобається більше?

9. Рефлексія результатів діяльності.

Учитель. Повернемося до нашого проблемного питання. Що ви скажете зараз про що цей вірш? Що в ньому є «божественного»? (Відповіді учнів).

Який висновок можемо зробити? (Учитель підводить учнів до думки, що лише уважне прочитання художнього твору дає змогу осягнути його зміст і авторський задум. А інколи і цього не досить, потрібно звертатися до літературознавчих джерел).

10. Виразне читання і аналіз твору «De libertate».

Учитель. Із віршів, що не увійшли до збірки «Сад божественних пісень», особливо примітним є «De libertate» («Про свободу» — лат.) Ви написали асоціативний ряд до слова «свобода».

10.1. Озвучення асоціацій до слова «свобода»



Учитель. Отже, у вас слово «свобода» переважно асоціюється з такими поняттями, як: птах, простір, воля, вітер, небо, незалежність від батьків, повноліття, канікули, розірваний ланцюг, музика, відпочинок. А який зміст вкладав у це поняття Г. Сковорода? Як думаєте? (Відповіді учнів).

Давайте перевіримо наші припущення.

10.2. Виразне читання твору підготовленим учнем.

10. 3. Бесіда.

- З ким розмовляє Г.Сковорода у першому рядку?

- А у другому? Це той самий співрозмовник? Той же художній прийом?

- «Кажуть…» . Хто каже? Яка роль цього прийому?

- Наскільки він притаманний творчості Г.Сковороди і поетиці середньовіччя загалом?

- Що зміниться у вірші, якщо ми проведемо ось такий експеримент:

Свобода – багатство, але не злото.

Проти свободи воно лиш болото.

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольності отче, Богдане - герою!

(Відповіді учнів)

- Який синонім можна вжити до слова «болото»? Запишіть.

- Чому лишитися без свободи - це пошитися в дурні? Як називається такий вислів?

- Як можна пошитися в дурні?

- А з нас, нині сущих, ніхто не пошився?

- Про яку свободу йдеться у вірші Г. Сковороди?

- Чому Богдан Хмельницький – батько свободи?

- Він насправді таким був?

- Чи можна стверджувати, що в цій поезії Г.Сковорода виступає як патріот України?

- Свобода, без якої боїться лишитися Г.Сковорода, і свобода Богдана Хмельницького – це одна й та ж свобода?



  • Пригадайте козацькі літописи. У кого з літописців було таке ж захоплення особистістю гетьмана?

  • То про що ж цей твір?

10. Виконання КОЗЗ №2.

Ключова компетентність: інформаційна;

Аспект: обробка інформації;

Рівень: 2

Одні літературознавці (М.Попович, В.Шевчук, С.Єфремов, Д.Багалій) визначають жанр твору «De libertate» як оду, інші (В.Шинкарук, І. Іваньо, Л.Ушкалов, Д.Чижевський) – як панегірик. Кому вірити? Прочитайте визначення літературознавчих понять із довідки і висловіть власну думку, використовуючи метод «ПРЕС» (робота у парах, усно)

(Довідка. Ода (від гр. ode — пісня) — жанр лірики, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб.

Панегірик – поетичний жанр, найхарактернішою ознакою якого є захоплена похвала та уславлення визначної події чи подвигів видатної людини).

Інструмент перевірки: модельна відповідь.

Критерії оцінювання:

10 балів – учень доводить власну думку, дотримується послідовності думок, використовуючи метод «ПРЕС»;

9 балів – доводить власну думку, дотримується послідовності думок, використовуючи метод « ПРЕС», але допускає 1-2 помилки у мовленні;

8 балів – доводить власну думку, використовуючи метод «Прес», але не наводить прикладу;

7 балів – доводить власну думку, використовуючи метод «ПРЕС», але не наводить прикладу і використовує 1-2 помилки у мовленні;

6 балів – доводить власну думку, використовуючи метод «ПРЕС», але не наводить прикладу і не робить висновку;

5 балів – доводить власну думку, використовуючи метод «ПРЕС», але не наводить прикладу і не робить висновку, допускає 1-2 помилки у мовленні;

4 бали – доводить власну думку, використовуючи метод «ПРЕС», але не аргументує свою думку, не наводить прикладу і не робить висновку;


  1. бали – доводить власну думку, використовуючи метод «ПРЕС», але не аргументує свою думку, не наводить прикладу і не робить висновку, допускає 1-2 помилки у мовленні;

  1. бали – лише дає визначення терміну, не висловлюючи власної думки;

1 бал – лише дає визначення терміну, не висловлюючи власної думки, допускається мовленнєвих помилок;

0 балів – не висловлює жодної думки або висловлює неправильно.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Рефлексія результату навчальної діяльності.



Учитель. Отже, Сковорода – філософ і поет чи все ж таки спочатку поет, а потім філософ? (Відповіді учнів).

2. Рефлексія оцінних ставлень.

2.1. Чи сподобався вам урок ? Чим саме?

2.2. Що ви взяли для себе із уроку? Чого ви навчилися як читачі? Що збагнули?

2.3. Що допоміг урок вам зрозуміти щось про Г. Сковороду? Що саме? А про себе?

2. 4. Чи вдалося досягти запланованих цілей?

3. Оцінювання навчальної діяльності.

3.1. Хто на уроці був найактивніший? Кого із однокласників ви хочете нагородити похвальним листом?

3.2. Оцінювання власної діяльності.

КОЗЗ №3. Ключова компетентність: самоменеджмент.

Аспект: оцінка діяльності.

Рівень: 1

Ви гарно працювали на уроці, були активними, уважними читачами і, я впевнена, з нетерпінням чекаєте на оцінювання своєї праці. Пропоную вам самим здійснити поточний контроль власної діяльність на уроці. У вас на парті є картки з надрукованими уміннями. Поставте бали напроти кожного уміння (2 бали; 1 бал; 0 балів).



№ з/п

Назва уміння

Бали

11.

Я умію пояснювати назву збірки «Сад божественних пісень»




22.

Я умію давати відповіді на проблемні запитання




33.

Я умію визначати тему й основну думку віршів




44.

Я умію пояснювати лексичне значення слів і знаходити синоніми до них




55.

Я умію виконувати компетентнісно зорієнтовані завдання




66.

Я умію самостійно планувати і оцінювати свою роботу на уроці




7

Усього балів




Критерії оцінювання: «Так» - 2 бали; «Не завжди» - 1 бал; «ні» - 0 балів.

V. Коментування домашнього завдання.

Учитель. Г. Сковорода вважав, що людина - це істота вертикальна. Її життя вимірюється не в довжину, а у висоту. Не кількістю прожитих років, а сходинками ціннісного підйому до ідеалу, до високих моральних критеріїв. Наступний наш урок буде теж про Г.Сковороду. Позакласне читання за філософським твором «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті». Тому як домашнє завдання пропоную:

Обов’язкове загальне.

1. Прочитати твір Г. Сковороди «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті». Скласти два запитання до однокласників, автора чи учителя.

2. Вивчити напам’ять поезію «Всякому місту – звичай і права».

Обов’язкове на вибір.

1. Виконати КОЗЗ №1. (Підготуватися до написання контрольного твору-роздуму у публіцистичному стилі за творчістю Г. Сковороди).

Компетентність: комунікативна;

Аспект: письмова комунікація;

Рівень 2.

Григорій Сковорода був переконаний у неодмінній перемозі добра, що стало заповітом суспільству, яке він так прагнув вилікувати від виразок. Чи погоджуєтеся ви із думкою, що прогресивні ідеї Сковороди не втратили актуальності й нині? Доведіть чи спростуйте це міркування. Для цього сформулюйте власну думку в письмовій формі, визначте жанр і структуру письмової роботи відповідно до поставленої мети комунікації та адресата.



Інструмент перевірки: аналітична шкала.

Учень

  • самостійно створює яскравий, оригінальний за змістом текст, розкриває тему, додержуючи норм оформлення твору;

  • правильно обирає жанр і структуру письмової роботи;

  • добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює перспективи використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем;

  • забезпечує обсяг теми, достатній для висвітлення проблеми;

  • представляє лексично наповнену, граматично правильну і стилістично довершену роботу;

  • не допускає орфографічних і пунктуаційних помилок.

Критерії оцінювання: «так» - 2 бали; «не завжди» - 1 бал; «ні» - 0 балів.

  1. Виконати КОЗЗ №2

Ключова компетентність: комунікативна;

Аспект: діалог;

Рівень 2.

Кореспондент газети «Рідний край» готує сторінку, присвячену дню народження Г. Сковороди . Для цього він проводить опитування учнів 9-х класів, щоб дізнатися, яке місце займає тема свободи у творчості Г.Сковороди, чи варто було включати твір «De libertate» до програми, чи є у творчості філософа інші теми, які заслуговують на вивчення. Складіть діалог між товаришами по парті (6-7 реплік), запишіть у зошит і озвучте перед однокласниками.



Інструмент перевірки: аналітична шкала.

Учень

- уміло формулює питання і відповідає на них;

- чітко висловлює думку, забезпечує задану кількість реплік;

- починає і завершує діалог відповідно до норм спілкування;

- додержує норм літературної мови та правильно вживає розділові знаки при діалозі.

Критерії оцінювання: «так» - 3 бали; «не завжди» - 2 бали; «інколи» -1 бал; «ні» - 0 балів.

За бажанням.

1. Скласти 6 тестових запитань за біографією та творчістю Г.Сковороди.



2. Підготувати презентацію «Образ Григорія Сковороди в українському.
ЗМІСТ




Наукові повідомлення

3



Піддубний М. А. Формування учня-читача як соціальна і методична проблема

3



Фасоля А. М. Організація читацької діяльності на особистісно зорієнтованому уроці

6



Парфенюк О. М. Формування суб'єктності учня-читача

13



Тиндикевич І. В. Формування суб’єктності учня-читача на уроці української літератури

15



Сівицька Г. Д. Роль загальнонавчальних умінь у процесі становлення суб’єктності учня-читача

17



Гаврилюк О. В. Діалогічне прочитання тексту

21



Слотницька І. В. Особливості ввідних та вступних уроків

27



Мандич О. В. Особливості ввідних та вступних уроків

34



Бацюсь Р. І. Робота із запитаннями як засіб активізації читацької діяльності. Класифікація запитань. Правила запитування

36



Шабада Т. І. Робота із запитаннями. Стратегії та прийоми, що розвивають уміння запитувати

38



Стасюк С. Я. Компетентнісно зорієнтовані завдання на уроках української літератури

41



Кирикович З. Л. Компетентнісно зорієнтовані завдання на уроках української літератури. Комунікативна компетентність

48



Практична частина семінару

53



Ревчук С. В. Презентація уроку української літератури в 9-Б класі з теми "Збірка Г.Сковороди "Сад Божественних пісень". Проблема матеріального й духовного, особистої свободи людини в поезіях "Всякому місту - звичай і права", "De libertate"

53

Науково-методичне видання



Організація читацької діяльності школярів

на особистісно зорієнтованому уроці української літератури в умовах реалізації Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Тематичний збірник праць

науково-практичного семінару



методистів української мови і літератури
Рівне – 2013


1 Леонтьев А. Место психологии в современной науке о чтении // Проблемы социологии и психологии чтения. – М.: Книга, 1975.- С. 39 - 46.

2 Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури. – К., 2003. – 380 с. – С. 13.

3 Там само. – С. 11.

4 Максименко С.Д., Максименко К.С., Папуча М.В. Психологія особистості: Підручник. – К.: ТОВ “КММ”, 2007. – 296с. (С. 118).

5 Бородина В.А. Теория и технология читательского развития в отечественном библиотековедении: Монография. В 2 ч. Ч. 1: Научные и методологические основы. – М.: Школьная библиотека, 2006. – 336 с. – С. 38.

6 Бородина В.А. Теория и технология читательского развития в отечественном библиотековедении: Монография. В 2 ч. Ч..: Научные и методологические основы. – М.: Школьная библиотека, 2006. – 336 с. – С. 38.

7 Савченко О.Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К., 2004. – С. 38.

8 Фасоля А. М. Компетентнісно зорієнтовані запитання і завдання // Архів автора статті.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал