Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Гощанської районної державної адміністрації ку «Гощанський районний методичний кабінет»



Сторінка5/6
Дата конвертації18.12.2016
Розмір1.16 Mb.
1   2   3   4   5   6

Бацюсь Раїса Іванівна,e:\dsc_4771.jpg

вчитель Радивилівського НВК

«Школа №1 – гімназія»,

спеціаліст вищої категорії.

вчитель-методист

Робота із запитаннями

як засіб активізації читацької діяльності

Класифікація запитань. Правила запитування

Хто вміє мислити,

той уміє запитувати

(Алісон Кінг).

Одним із засобів активізації читацької діяльності на уроках української літератури є робота із запитаннями. Саме запитання допомагають учителю розвивати почуття і мислення школярів, читацьку культуру та творчі здібності, сприяють самореалізації учнів.

Що ж таке запитання? Запитання - це звернення до кого-небудь з метою одержання відповіді (виняток-риторичні запитання).

Основні функції запитань:


  • пізнавальна (орієнтація у навколишньому (природа, соціум, культура): одержання нової інформації; уточнення нових і наявних відомостей).

  • функція активізації пізнавальної діяльності (проблемні питання: "Пузир – постать смішна чи трагічна?");

  • комунікативна (організація уважного слухання, пошуку відповіді тощо: "Чи згодні ви із…?");

  • спонукальна (заохочення до саморефлексії: "Поясни, будь ласка, як ти дійшов такого висновку", "Що ти відчув, коли…?", "Як ти оцінюєш свою роботу?" тощо).

За логічною структурою запитання бувають закриті і відкриті. Відповідь на закриті запитання дається односкладна: так – ні (інколи або – або). Відкриті запитання передбачають розгорнуту відповідь, яка не може бути однозначною. Наприклад: Що ти відчував, читаючи твір? Як ви ставитесь до героя: жалієте, засуджуєте, розумієте? Чому?

Залежно від мети запитання поділяються на змістовні та організаційні. Змістовні включають у себе запитання про факти, явища, знання, думки, почуття, ставлення. Організаційні з’ясовують готовність учня до роботи (Чи готові ви розпочати розмову?)

За рівнем творчості запитання є:


  • репродуктивні (Хто є головним персонажем твору?);

  • продуктивні (Як твоя душа відгукнулася на прочитане?);

  • творчі (Якби ти був на місці героя, як би ти діяв? Що відчував?).

На уроках літератури вчитель покликаний розвивати у школярів вміння ставити запитання. Той, хто вміє це робити, почувається більш упевнено. Тому важливим є уміння ставити запитання за спрямованістю:

  • до змісту твору (Яка роль пейзажу у «Слові про похід Ігорів»? Яка роль вступного епізоду в повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»?);

  • до героя ( Чи змінюється Еней протягом твору? У чому? Що призвело до змін?);

  • до автора (Яку мету ставив автор, пишучи цей твір? Як він добивається поставленої мети?);

  • до однокласників (Чи погоджуєшся ти з автором?);

  • до самого себе (Що я дізнався? Де я зможу застосувати ці знання? У чому я змінився?);

  • до ходу результатів діяльності (Що ми робили? Який результат одержали? Чи задоволені ним?).

Вдало поставлені запитання розвивають і вдосконалюють творчі здібності учнів.

Запитання ставляться на різних етапах особистісно зорієнтованого уроку.

І. Мотиваційний етап.

Які ваші очікування? З яким настроєм ви прийшли сьогодні на урок?



ІІ. Цілевизначення та планування.

Що я знаю про це? Що хочу дізнатися? Чому я хочу дізнатися про це? Що я думаю про це? Як мої цілі узгоджуються із загальними? Чи забезпечує їх досягнення мій рух уперед?



ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Запитання до змісту твору, автора, героя.

А також рефлексивні: З якою метою ми робили цю вправу? Які думки вона у вас викликала? Які почуття? Чому особисто ви навчилися? Що дізналися? Тощо.

ІУ. Рефлексивно-оцінювальний.

Що я зрозумів і дізнався нового? Як я працював? Що найбільше зацікавило, здивувало? Які форми роботи сподобалися найбільше? Яку мету я ставив перед собою сьогодні? Чи досягнув я поставленої мети? Що я зрозумів сьогодні про себе? Які нові запитання з’явились у мене? Чи задоволений ти результатом своєї роботи? А самим процесом? Чому? Які зміни треба внести у подальшому?

Чи виникають проблеми у роботі із запитаннями? Так. У чому ж вони полягають?


  1. Використання вчителем переважно закритих запитань, що передбачають односкладові відповіді.

  2. Домінування репродуктивних запитань, які спрямовані тільки на відтворення знань.

  3. Формування в учнів переконаності, що на будь-яке питання існує правильна відповідь і для того, щоб відповісти, потрібні лише знання і кмітливість.

  4. Відсутність системної роботи з формування умінь ставити запитання.

Навчитися правильно ставити запитання - це мистецтво. Тому, формулюючи запитання, необхідно дотримуватись таких правил:

  1. Атмосфера на уроці має бути привітною і доброзичливою.

  2. Розпочинати варто з легких запитань, поступово переходячи на вищий рівень мислення.

  3. Після запитання давати учням 5-7 секунд для обдумування відповіді.

  4. Кожного разу доцільно ставити лише одне запитання.

  5. Перевагу на уроці потрібно надавати запитанням відкритим, проблемним, творчим.

  6. Заохочувати учнів ставити свої запитання.

  7. Залучати до відповіді усіх учнів, а не тільки тих, хто піднімає руку.

  8. Якщо відповідь правильна, треба обов’язково відзначити, похвалити учня.

Пам’ятайте, що учитель - не запитувач, учитель - помічник у формулюванні запитань учня.


Шабада Тетяна Іванівна,

вчитель української мови і літератури

Варковицької гімназії

Дубенського районуc:\documents and settings\user\мои документы\мои рисунки\mp navigator\2012_04_27\img.jpg

Рівненської області,

спеціаліст вищої категорії,

вчитель-методист


Робота із запитаннями.

Стратегії та прийоми, що розвивають уміння запитувати

Постановка запитань - одним із найпростіших прийомів. Запитують, як правило, учителі. Між тим, і психологи, і самі учні відзначають, що їм цікаво самим ставити запитання, значно цікавіше відповідати на запитання однокласників, аніж учителя. Тим більше, що запитання ставляться переважно репродуктивні (дослідники США нарахували їх більше 75% від загальної кількості, у Словаччині до таких відносять 95%). Припускаємо, що в Україні стан справ не надто різниться. Тому одним із найважливіших завдань у формуванні учня-читача є навчання ставити запитання: до тексту, героя, автора, адресувати їх самому собі, однокласникам, учителеві.

Існує ряд прийомів, що розвивають уміння запитувати. Розглянемо деякі з них.

Питальні слова. Учням пропонується ряд питальних слів, з якими вони повинні скласти запитання до художнього твору, образу тощо. Наприклад, «запитання Квінтіліана»: Хто? Що? Навіщо? Де? Як? Коли?

Варіанти застосування:

1) учень ставить усі або кілька запитань;

2) те ж саме у парі з подальшим обговоренням і визначенням найкращих запитань;

3) робота за варіантами (1В – перше і друге запитання, 2В – третє, 3В – четверте і т.д.).

Взаємні запитання – найпростіша технологія, яку можна застосувати в будь-якому класі для будь-якого навчального матеріалу. Методика проведення:

1. Учні вдома або в класі читають текст чи його частину і придумують максимально можливу за відведений час кількість запитань, щоб по черзі поставити їх один одному.

2. Учні формулюють запитання до вчителя, записують їх на окремих картках, а на зворотному боці карток дають письмові відповіді. Учитель по черзі витягає картки, відповідає на запитання та зіставляє свою відповідь із записаною на звороті.

3. Формулювати запитання може і вчитель. Він ставить їх класові. Учні (кожен самостійно)пишуть відповіді, обговорюють їх у парах, потім подають узгоджений варіант.

Значно ускладниться й урізноманітниться (а отже, стане цікавішою) робота, якщо ознайомити дітей із систематикою запитань Блума («Ромашка Блума»). На шести пелюстках ромашки фіксують запитання відповідно до класифікації мислительних операцій: відтворення, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка.

Відтворення

Розуміння

Застосування

Аналіз

Синтез

Оцінка

Прості запитання

Запитання на уточнення

Практичні питання

Інтерпретаційні питання

Творчі питання

Рефлексивно-оцінні питання

Потрібно пригадати і відтворити інформацію


Дають змогу уточнити розуміння певного факту, проблеми

Сприяють встановленню взаємозв’язків між виучуваним матеріалом і суб’єктним досвідом учня

Спрямовані на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків

Містять елементи узагальнення, прогнозування, моделювання, передбачення

Зясування критеріїв оцінки учнем явищ, героїв, учинків, своєї діяльності, почуттів

Хто сказав…?

Що сталося…?

Коли …?

З якого твору…?

Чи правильно я зрозумів…?

Тобто ти маєш на увазі…?

Як по-іншому можна визначити…?

Як би ти вчинив на місці героя…?

Що треба змінити, щоб…?

Як і де можна застосувати ці знання…?

Чому…?

Чи можна вважати…?

Чим можна пояснити…?

Наскільки обґрунтовано…?

Що було б, якби…?

Як зміниться ситуація, якщо…?

Як ви ставитесь до…?

Чому саме так?

Що ви почуваєте стосовно…?

Як ви оцінюєте…?

Застосування запитань Блума може стати цікавою й захоплюючою грою: один учень формулює прості запитання («Який сон приснився Захарові Беркуту?»), другий – запитання на уточнення («Чи вважаєш ти, що Захар Беркут повів себе в небезпечній ситуації як мудрий керівник, патріот свого краю?»), третій – на витлумачення («Чому монголам не вдалося перемогти тухольців?») і т.д.



Прийом «6 W». W - це перша літера англійського слова «Why?», яке перекладається як «Чому?» (Навіщо? Через що?). Завдання учнів – поставити 6 запитань, використовуючи питальні слова і відповіді однокласників. Діалог нагадує дитячу гру «Слоники», яка може тривати будь-як довго. Наприклад: «Навіщо вивчати фольклор?» / Щоб знати наше минуле./ «Чому ти вважаєш, що фольклор допоможе знати наше минуле?» /Тому що в ньому відображено віковий досвід українського народу. / «А чому тобі потрібен цей досвід?» і т.д.

Сократівське опитування застосовується для з’ясування ідей твору, формулювання припущень, визначення особистісних смислів. Усі питання звернені до суб’єктного досвіду учня (Чому ви сказали…? Якою є ваша точка зору щодо…? Чому ви так вважаєте? Які докази ви можете навести?).

Читання в парі – Узагальнення в парі.

Прочитавши 1-2 абзаци, учень переказує їх зміст. Його партнер ставить до прочитаного 2-3 запитання (відповідає той, хто читав, або разом). Потім учні міняються ролями.



Почергові запитання (Метод корисний, якщо текст важкий для сприймання).

Порядок виконання аналогічний до попередньої технології. Відмінність: 1) текст не переказується; 2) відповідь узгоджується.



Взаємні запитання.

Учні придумують до прочитаного тексту максимально можливу за відведений час (3 – 5 хвилин) запитань, щоб по черзі задати їх один одному або вчителеві. Запитання можна записувати на окремих картках, які вчитель потім роздає у класі. Відповідають усно або письмово.



Виконання спеціальної ролі – опитувальник.

Завдання учня полягає в тому, щоби записати перед уроком запитання, які виникли в однокласників, і свої власні. Запитання подаються вчителеві або зачитуються на уроці.

Цікавим прийомом є використання «Дошки запитань». Це спеціальне місце, де учні можуть розміщувати запитання, що виникли у них з приводу прочитаного твору, під час обговорення певної проблеми, вивчення окремої теми, творчості письменника тощо. Встановлюється час, протягом якого збираються питання (як правило, один-два тижні). Вміщені на «Дошці» запитання учні обговорюють між собою. Запитання, на яке знайдено відповідь, знімається. З тих, що залишилися, укладається список. Учитель на його основі планує свою подальшу діяльність: на які питання відповідь буде дана на уроці і коли саме, обговорює з учнями, які запитання можна запропонувати для пошукової діяльності і хто зголоситься на це, обирається форма роботи – індивідуально, в парі, групі тощо.

(Замість дошки можна використати "скриньку запитань". Методика роботи аналогічна).

Без запитань немає і не може бути пізнання. Ще Платон казав: «Часто й по-різному запитувати – це й означає набувати точних знань». З ним погоджується сучасний науковець В. Тітов: «Вдало сформульоване запитання, чітко визначена проблема інколи вже наполовину включають в себе відповідь, правильне рішення».



Запитання, які повинен ставити вчитель самому собі.

До уроку:

  • Що у виучуваному матеріалі важливе особисто для мене?

  • Про що я хотів би поговорити з учнями як читач із читачами?

  • Що, на мою думку, учні зрозуміють, прочитавши текст?

  • Про що я їх маю запитати?

  • Що учні мають усвідомити, зрозуміти, визначити, над чим задуматися, яким досвідом збагатитися, прочитавши текст?

Після уроку:

  • Яку мету я ставив сьогодні? Наскільки мені вдалося її реалізувати?

  • Що було цікавим, а що – не дуже? Що вдалося, а що – ні?

  • Які зміни потрібно внести в роботу, щоб покращити її?

  • З чим пішли з уроку мої учні?

  • Що я сьогодні зрозумів про себе і своїх учнів?


Стасюк Світлана Яронівна,vip (13)

вчитель української мови і літератури

Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №8,

спеціаліст вищої категорії,

старший учитель.


Компетентнісно зорієнтовані завдання на уроках української літератури
Відходить у минуле епоха "освіти на все життя". На зміну приходить епоха "освіти упродовж життя", яка вимагає від людини наявності, здавалося б, взаємовиключних якостей: прагматизму, творчості, самостійності, відповідальності, здатності бачити і вирішувати проблеми автономно, а також у команді, готовності і спроможності постійно вчитися. Зазначені якості називають ключовими компетентностями. Базуються вони на предметних і надпредметних компетенціях та компетентностях.

Інструментом формування і перевірки зазначених компетенцій (компетентностей) є компетентнісно зорієнтовані запитання і завдання – спеціально створені дидактичні конструкції, що використовуються для формування і перевірки рівня предметних, міжпредметних і ключових компетенцій і компетентностей8.

Від звичних («традиційних») вони відрізняються діяльнісним характером, виходом за межі предметного матеріалу, у них пропонується опис життєвої ситуації, учневі надається план, своєрідний вказівник-орієнтир щодо послідовності дій, наявна відповідь та інструмент перевірки правильності виконання.

На компетентнісно зорієнтоване запитання неможливо відповісти односкладно. Це продуктивні запитання, які передбачають не просте відтворення інформації, а пошук відповіді. Можуть бути запитання, відповідь на які не знає і вчитель, так звані відкриті. Вони, на думку А. Хуторського, сприяють не тільки творчому засвоєнню знань, а й формуванню когнітивних, креативних та оргдіяльнісних якостей.

Компетентнісно зорієнтовані запитання і завдання застосовуються здебільшого як засіб формування компетенцій (компетентностей). Компетентнісно зорієнтоване завдання спрямовує діяльність учня не на відтворення ним інформації чи окремих дій, а на самостійне вирішення проблеми, тому містить вказівку, що потрібно зробити («Дайте відповідь на запитання…»), а часто й інструкцію, як зробити («Для цього прочитайте…»), посилання на джерело (текст поезії, фрагмент прозового твору тощо).

Питання розробки і застосування КОЗЗ ще мало вивчене. Тим більш цікавими є напрацювання членів науково-дослідної лабораторії особистісно зорієнтованого навчання української літератури Рівненського ОІППО: Ревчук С.В. (Гощанська загальноосвітня школа), Стасюк С.Я. (ЗОШ № 8 м. Рівне) і Кирикович З.Л. (м. Зарічне). Творчо використовуючи досвід російських педагогів (С. Пінженіна, Л. Фішман та ін.), словесники зосереджуються на проблемі формування і перевірки рівня ключових компетентностей (інформаційної, комунікативної, самоорганізації).

Структура компетентнісно зорієнтованого завдання

Компетентнісно зорієнтоване завдання складається із:



  • стимулу;

  • задачного формулювання;

  • джерела інформації;

  • бланка для виконання завдання (не обов’язково; тільки тоді, коли воно вимагає структурованої відповіді);

  • інструмента перевірки.

Стимул у компетентнісно зорієнтованому завданні виконує такі функції: мотивує учня на виконання завдання; включає учня в контекст ситуативного завдання. Він повинен бути настільки коротким, наскільки це можливо (не більше трьох речень) і ні в якому разі не може містити інформації, яка відволікала б учня від виконання завдання.

Задачне формулювання точно вказує на ту діяльність, яку він повинен здійснити. Задачне формулювання не може допускати різних тлумачень. Вимоги до способу представлення результатів роботи також повинні бути в задачному формулюванні і однозначно трактуватися учасниками навчального процесу.

Порівняймо такі формулювання:

а) Прочитайте текст і зробіть висновок про…

Це формулювання не передбачає, що учень повинен усно чи письмово з кимось поділитися своїми висновками. Пропонуючи таке завдання, учитель не має права вимагати від учня нічого, крім 1-2 речень, які містять власний висновок.

б) Прочитайте текст. Підготуйте коротке повідомлення для своєї групи, яке містить ваш висновок про… і не менше п’яти аргументів на його підтримку. Виступіть з повідомленням для групи.

Задачне формулювання повинно точно співпадати з інструментом перевірки (модельною відповіддю чи специфічною шкалою оцінки). Все, що учню в задачному формулюванні записано зробити, повинно бути оцінено. Все, що належить оцінити, повинно бути передбачене в задачному формулюванні.

І ще одна вимога до задачного формулювання, яка організовує діяльність учня в рамках виконання компетентнісно зорієнтованого завдання, ─ воно повинно бути цікавим.

Наприклад:

Люба закохалася вперше в житті і була дуже щаслива. Ніна ж сміялася із її переживань, казала, що кохання ─ це тільки страждання. Допоможіть Ніні зрозуміти, що кохання ─ це бажання жити. Для аргументації своїх слів віднайдіть необхідну інформацію із запропонованої вище. Підкресліть номери вибраних джерел інформації.

Насамкінець, загальною вимогою є відповідність задачного формулювання віку учнів.

Призначення джерела інформації: воно несе інформацію, необхідну для успішного виконання завдання. Іншими словами, це є ресурс для діяльності учня. Тому головна вимога до джерела ─ щоб воно було достатнім для виконання заданої діяльності.

У тексті можуть зустрічатися незнайомі поняття, терміни, іншомовні слова при умові, що всі вони будуть пояснені у тексті джерел. Більше того, учень повинен мати можливість користуватися словником чи довідником, шукати необхідну інформацію під час роботи із завданням, а не спиратися на раніше отримані знання.

Слід пам’ятати, що учень витрачає сили і час на те, щоб вивчити джерело інформації. Тому важливо потурбуватися, щоб джерело було ефективним, тобто дозволяло виконати завдання за мінімальний проміжок часу. Потрібно використати всі можливості, які надає те чи інше джерело інформації для конструювання компетентнісно зорієнтованих завдань, і давати якомога більше завдань для учнів на одному джерелі.

Добираючи джерело, необхідно враховувати вік та гендерні інтереси учнів.



Перевірка завдання.

У якості інструмента перевірки компетентнісно зорієнтованого завдання можуть використовуватися:

─ ключ;

─ модельна відповідь, перерахунок можливих правильних і частково правильних відповідей для завдання відкритого типу із заданою структурою відповіді;



─ аналітична шкала.

Аналітична шкала включає в себе:

─ параметри єдиної шкали, які вимагають загальні вимоги до відповіді:

─ письмової ( мовленнєве оформлення; орфографія і пунктуація);

─ усної ( мовленнєве оформлення, інтонація, вимова);

─ конкретизацію параметрів єдиної шкали:

─ зміст;


─ організація;

─ бланк нагляду за груповою роботою.



Наприклад:

Інструмент перевірки: аналітична шкала.

Учень самостійно планує, знаходить і витягує необхідну інформацію (публіцистичні і художні твори).

Інформація влучна, цікава, глибока, відображає розвиток української писемності від найдавніших часів до наших днів.

Інформація містить вислови відомих людей про рідну мову.



Критерії оцінювання: так (4 бали); не завжди ( 3 бали); частково ( 2бали); інколи (1 бал); ні ( 0 балів).

Модельна відповідь включає в себе:

─ приклад формулювання правильної відповіді;

─ ( інші формулювання правильної відповіді);

─ ( приклади частково правильних відповідей);

─ містить вказівку на кількість балів за правильну чи частково правильну відповідь.

Наприклад:

Характеристика завдання:

10 клас. І. Карпенко-Карий і «театр корифеїв».

Ключова компетентність: інформаційна.

Аспект: первинна обробка інформації.

Рівень: 2

Аліна захоплено говорила подрузі, що театр на сучасному етапі ─ це надзвичайно цікаве дійство, а те, що було у 19 ст. ─ нудне й примітивне. Доведіть дівчині, що вона помиляється. Для цього систематизуйте інформацію із підручника про «театр корифеїв», запишіть складний план власного висловлювання.

Інструмент перевірки ─ модельна відповідь.

Критерії оцінювання:

6 балів ─ учень самостійно систематизує інформацію у рамках складної структури, правильно записує складний план власного висловлення;

4 бали ─ учень самостійно систематизує інформацію, однак є недоліки у побудові складного плану власного висловлювання;

2 бали ─ систематизований матеріал неповний, план власного висловлювання простий;

0 балів ─ робота не виконана.

Кожна дія учня повинна знайти відображення в оцінці. Дії, які повторюються, можуть бути позитивно оцінені як при повному, так і при неповному виконанні.

Загальні вимоги до інструмента перевірки:

─ Інструмент перевірки повинен дати можливість оцінити виконання всіх дій, які були записані в задачному формулюванні.



Складність тестових завдань залежить від:

  1. Складності джерела.

  2. Характеру взаємовідносин джерел інформації.

  3. Типу інформації.

Помилки, які виникають під час складання тестових завдань для формування і оцінювання рівня сформованості ключових компетентностей учнів.

1. Помилки у структурі тестового завдання (питання): неправильне оформлення тестового завдання; відсутність чітко визначеного місця для фіксації відповіді; непомірно велика стимулююча частина завдання.

2. Помилки у джерелах інформації, розміщених у тестах: неоправдане нагромадження джерел у перших рівнях; використання джерел, яке містить програмовий матеріал; використання текстів, які не відповідають віку дитини; неможливість здійснення на основі джерела діяльності, яка вимагається на даному рівні; надлишок інформації в завданнях, де цього не вимагається ( деякі із джерел або їх більша частина не потрібні для виконання завдань); використання для ускладнень ілюстрацій, схем, графіків і т. п., які не несуть додаткової інформації.

3. Помилки у завданнях до тексту: не відповідають заявленому рівню; наявність заперечень у формулюванні; використання у формулюваннях дієслів, орієнтованих на усну відповідь (наприклад, «назви», «розкажи»); орієнтування завдань на перевірку знань, а не на уміння працювати із запропонованою інформацією; наявність питання до змісту тексту без завдання діяльності, яку повинен здійснити учень; надзвичайно велике формулювання завдання; множинність ( надлишок) однотипних завдань всередині одного тексту на перевірку одного уміння роботи з інформацією ( частіше – переказ інформації); некоректність формулювання ( нечіткість, неоднозначність, непрозорість); форма викладу результату невідома учневі (наказ, експертні висновки і т. п.).

Розглянемо, як складаються компетентнісно зорієнтовані завдання на кількох прикладах.

Інформаційна компетентність



З досвіду роботи учителя ЗОШ № 8 Стасюк С. Я.

Для складання компетентнісно зорієнтованих завдань я найчастіше використовую художні твори, а також тексти із шкільного підручника української літератури (Наведені приклади складено за підручником за редакцією Р. Мовчан (К, 2005).



Варіант 1.

1 рівень (початковий)

Характеристика завдання: 5 клас. Вступ. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові.

Ключова компетентність: інформаційна.

Аспект: планування інформаційного пошуку.

Рівень 1. (Курсивом виділена інформація для вчителя).

Ви готуєтеся до уроку літератури. Виберіть із зазначених джерел ті, у яких, на вашу думку, можна знайти цікаві матеріали про красу слова. Підкресліть вибрані рядки.



  1. Словник літературознавчих термінів.

  2. Висловлювання відомих людей про мову і слово.

  3. Медична енциклопедія.

  4. Вірш «Буду я навчатись мови золотої».

Інструмент перевірки – модельна відповідь.

2 бали – підкреслено друге і четверте джерело.

1 бал – підкреслено одне із двох джерел.

0 балів – відмічено інші джерела або не названо жодного.

2 рівень (середній)

Характеристика завдання: 5 клас. Вступ. Знайомство з підручником. Визначення цілей.

Ключова компетентність: інформаційна.

Аспект: обробка інформації.

Рівень 1.

Маринка сказала Тетянці, що їй дуже подобається працювати за підручником «Українська література» для 5 класу. Тетянка заперечила: «Що ж там цікавого? Читати та й читати. Можна якусь книжку взяти й у бібліотеці. Хіба ж є якась відмінність?»

Допоможіть Маринці переконати Тетянку, що підручник дуже цікавий. Для цього прочитайте статтю підручника с. 3.

Запишіть речення, які містять найважливіший доказ.

……………………………

Цей новаційний підручник створений за 12-річною Програмою з української літератури. Він має форму уявного діалогу з учнем. У підручнику є багато додаткових запитань, крім основних. Однак вони лише спонукають до роздумів, розмов, дискусій, з яких ти багато чого пізнаєш сам. Самостійний шлях запам’ятовується найкраще. У житті попереду в тебе багато подібних доріг, якими буде легко й радісно йти. Рубрики-підказки: «Подумаймо разом», «Пригадай», «Запам’ятай», «Чи знаєш ти, що…», «Радимо прочитати» – ніби орієнтири на шляху. Тому не оминай їх. (Ст. 3)



Інструмент перевірки: модельна відповідь.

Критерії оцінювання:

3 бали – Підручник має форму уявного діалогу з учнем. У підручнику є багато додаткових запитань, крім основних. Рубрики-підказки: «Подумаймо разом», «Пригадай», «Запам’ятай», «Чи знаєш ти, що…», «Радимо прочитати» – ніби орієнтири на шляху.

2 бали – зазначено половину інформації.

1 бал – зазначено менше половини інформації.

0 балів – робота не виконана або записані інші речення.

3 рівень (достатній)

Характеристика завдання: 5 клас. Вступ. Знайомство з підручником. Визначення цілей.

Ключова компетентність: інформаційна.

Аспект: обробка інформації.

Рівень 2.

Дмитрик нічого не хотів робити на уроці. Оксанка ж зосереджено працювала над визначенням своїх цілей на перший семестр. На запитання Дмитрика «Навіщо це тобі?», вона сказала, що хоче бути щасливою. Хлопчик здивувався. Допоможіть Дмитрикові зрозуміти слова Оксанки. Для цього опрацюйте наданий вам матеріал і запишіть, як між собою пов’язані бажання ставити цілі і відчуття щастя.

Безперечно, не знайдеться п’ятикласника, який би не чув слова «щастя». Воно є загальновживаним І таким зрозумілим. Та варто лише спробувати витлумачити його, як виявиться, що це не дуже просто. Так відбувається через те, що поняття «щастя» стосується духовного світу людини. А скільки людей – стільки світів! Тож зрозуміло, що кожен витлумачуватиме щастя по-своєму. Для когось – задоволення, втіха; для когось – добробут. Хтось щастя розуміє як удачу, талан. Для інших щастя – це радість.

Оскільки кожна людина живе своїм життям, то й відчуття втіхи від нього в кожного буде своє. Саме тому й найзагальніші рекомендації як жити, щоб досягти щастя, є дуже умовними.

Це, однак, не означає, що люди зовсім безпорадні в пошуках щастя. Впродовж тисячоліть накопичено чималий досвід, сутність якого стисло формулюють так: щоб відчути щастя, треба замислюватися над тим, для чого живемо, що є важливим для нашого життя, без чого не уявляємо свого життя тощо.

Для того щоб досягти щастя, треба знати, що є щастям особисто для вас. Пам’ятайте: те, що ми думаємо про себе, впливає на все наше життя. Щоб зробити життя щасливим, треба любити повсякденні дрібниці. Відчуття щастя виникає і від того, ти виконав те, що запланував.



Інструмент перевірки: модельна відповідь.

Критерії оцінювання:

3 бали – вибравши цілі, ти знаєш, що тобі потрібно виконати, тоді зможеш спланувати роботу, а виконавши хоча б одну заплановану ціль, відчуваєш задоволення, радість, щастя; не поставивши цілі, ти не знаєш, чи вже щось виконав і тому не відчуваєш радості від виконаної роботи.

2 бали – зазначено половину аргументів.

1 бал – вказано менше половину аргументів.

0 балів – робота не виконана.

4 рівень (високий)

Характеристика завдання: 5 клас. Вступ. Знайомство з підручником. Визначення цілей.

Ключова компетентність: інформаційна.

Аспект: витяг первинної інформації.

Рівень 3.

На заняття гуртка вам потрібно підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях письменника Рівненщини Євгена Шморгуна. Для цього необхідно самостійно спланувати і витягнути необхідну інформацію про Євгена Шморгуна із дібраного тексту. Інформація має розкрити образ письменника як особистості, громадського діяча, літератора, відомості про відзначення його творів на державному рівні. (Учням пропонується п’ять джерел, з яких вони вибирають найнеобхідніші для виконання завдання.)



Інструмент перевірки: аналітична шкала.

  • Учень самостійно планує, знаходить необхідну інформацію.

  • Інформація цікава, повна, розкриває письменника як особистість, літератора і громадського діяча.

  • Інформація містить факти про відзначення його творів на державного рівні.

Критерії оцінювання: так (2 бали), не завжди (1 бал), ні (0 балів).
І. Практичне використання КОЗЗ.

Використовую КОЗЗ на різних етапах уроку: а) при перевірці домашнього завдання, враховуючи індивідуальні особливості класу, окремого учня (дозволяю допрацювати 4 рівень після уроку, аркуш із перевіреними КОЗЗ знаходиться у «папці успіху»); б) за бажанням виконують сильніші учні, коли виникає необхідність ще раз зупинитися на вивчальному матеріалі, який деякі учні зрозуміли та їм стає нецікаво; в) виконують слабші учні, коли помічаю, що не встигають за іншими й заважають читати; г) на самостійних та контрольних роботах.

Важко працювати у п’ятих класах, особливо у тих, де низька техніка читання, де є учні, які не приучені працювати самостійно.

Співпрацюю з батьками, працюю додатково.

Багато часу забирає створення КОЗЗ, але це того варте, бо вдало розроблені завдання – це велика допомога вчителю. Учні привчаються працювати самостійно, в групі, не бояться звернутися за допомогою, над ними не тяжіє оцінювання в балах за незнання якогось матеріалу, вони переконані, що зможуть виконати усі завдання; підвищується самооцінка. У багатьох завданнях звернення «допоможи» розвиває вміння співчувати.

Раджу колегам не опускати руки, якщо не всі завдання зможуть розробити. Ситуації виникнуть самі собою, що стосується вашого класу чи окремих учнів, варто звертатися по допомогу до батьків, бо тільки інформація про дитину дозволить скласти правильні КОЗЗ.


Використана література

  1. Андреев А. Знания или компетенция? // Высшее образование в России 2005 №2.

  2. Василишин О. Школа життєвої компетентності // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник/ Наук. ред. І. Єрмаков. – К.: Контекст, 2000.

  3. Глинянюк Н.В. Підвищення психологічної компетентності педагогів у системі післядипломної освіти // Тенденції розвитку методичної роботи в системі післядипломної освіти: М-ли Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2003.

  4. Державна Національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». – К.: ІСД, 1997.

  5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / Під загальною редакцією О.В.Овчарук. ─ К.: «КІС», 2004.

  6. Пинженина С. Материалы дистанционной мастерской по теме: «Разработка компетентностно ориентированных заданий по учебным предметам» / Центр развития молодежи. – Екатеринбург, 2010.

  7. Фишман Л.И. Модели образовательного менеджмента: обзорный анализ // Школьные технологии. – 1999. - №1-2.

  8. Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования // Народное образование. – 2003. - № 2.


Кирикович Зоя Леонідівнаpict6853

вчитель української мови і літератури

Зарічненського НВК

“ Загальноосвітня школа

I ступеня-гімназія”,

спеціаліст вищої категорії,

старший учитель

Компетентнісно зорієнтовані завдання

на уроках української літератури

Комунікативна компетентність

Питання розробки і застосування компетентнісно зорієнтованих завдань (КОЗЗ) ще мало вивчене, але члени науково-дослідної лабораторії ОЗОН відкривають нові можливості використання таких завдань на різних етапах уроку. Правильно складені КОЗЗ допомагають учителеві зосередитись на питаннях формування і перевірки рівня ключових компетентностей (інформаційної, комунікативної, самоорганізації). Зупинимось на комунікативній компетентності:



  • письмова комунікація (уміння створити письмовий документ заявленої структури: заява, оголошення, твір, есе, інше);

  • публічний виступ (уміння адаптувати інформацію для конкретної аудиторії, дотримуватися жанру виступу і його регламенту: доповідь, реферат, проектна робота, створення електронних матеріалів);

  • діалог (дотримання правил спілкування, уміння утриматися від провокаційних висловлювань);

  • продуктивна групова комунікація (уміння досягти поставленої мети, працюючи в групі).

Комунікативна компетентність

Аспект

Рівень 1

Рівень 2

Рівень 3

Письмова комунікація

Учень формулює власну думку у формі стандартних продуктів письмової комунікації простої структури;
висловлює думку із дотриманням норм оформлення тексту і допоміжної графіки, користуючись зразком.

Учень формулює власну думку у формі стандартних продуктів письмової комунікації складної структури;
визначає жанр і структуру письмового документа ( із відомих форм) у відповідності із поставленою метою комунікації і адресатом.

Учень подає результати обробки інформації у письмовому продукті нерегламентованої форми;
створює письмовий документ, який містить аргументацію за і \ або проти запропонованої для обговорення позиції;
визначає мету і адресата письмової комунікації у відповідності із метою власної діяльності.

Публічний виступ

дотримується вимог до публічного виступу і регламенту;
готує план виступу у відповідності до поставленої мети, аудиторії і жанру виступу;
використовує паузи для виділення смислових блоків власного виступу;
працює із питаннями, які ставляться для уточнення і розуміння.


дотримується вимог до публічного виступу і регламенту;
визначає зміст і жанр виступу у відповідності із поставленою метою комунікації і цільовою аудиторією;
використовує вербальні засоби (засоби логічного зв’язку) для виділення смислових блоків власного виступу;
використовує невербальні засоби чи наочні матеріали;
працює із питаннями, які виникають під час розкриття теми.

дотримується вимог до публічного виступу і регламенту;
самостійно визначає мету і цільову аудиторію для комунікації на основі мети діяльності;
використовує у власному мовленні логічні чи риторичні засоби, засоби зворотного зв’язку із аудиторією;
самостійно готує адекватні комунікативному завданню наочні матеріали і правильно використовує їх;
працює із запитаннями на дискредитацію позиції.

Продуктивна групова комунікація

учні самостійно просуваються за поданою процедурою групового обговорення;
пояснюють свою ідею, пропонуючи її, або аргументують своє відношення до ідей інших членів групи;
дають відповідь (виконують завдання) у відповідності із завданням для групової роботи.

учні самостійно домовляються про правила і про запитання для обговорення відповідно до поставленого перед групою завдання;


спостерігають за дотриманням процедури обговорення і узагальнюють \ фіксують рішення по завершенню роботи;
ставлять питання на уточнення і розуміння ідей один одного, зіставляють власні ідеї з ідеями інших членів групи, розвивають і уточнюють ідеї один одного;
дають відповідь (виконують дії) відповідно до завдань групової роботи.

учні використовують прийоми виходу із ситуації, коли дискусія зайшла в глухий кут, або резюмують причини, з яких група не змогла досягти результатів;


спостерігають за дотриманням процедури обговорення і узагальнюють \ фіксують проміжкові результати;
вказують на єдність і розходження позицій, знаходячи суть розходжень, роблять порівняльну оцінку запропонованих ідей відповідно до мети групової роботи;
відповідають (виконують дії) відповідно до завдань для групової роботи.


Діалог

починають і завершують розмову відповідно до вимог;
відповідають на питання і ставлять питання відповідно до поставленої мети і формату діалогу.

висловлюють думку (судження ) і аналізують її, роблять висновки і узагальнення.

уникають провокаційних висловлювань.


З досвіду роботи вчителя Кирикович З.Л.

Завдання 1.



Характеристика завдання: 6 клас. Народні колискові пісні. Колискові пісні в житті дитини. Провідні мотиви колискових пісень. «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя спать».

Ключова компетентність: комунікативна.

Аспект: публічний виступ.

Рівень: 3

Миколка з Андрійком, дізнавшись, що на уроці будуть вивчати колискові пісні, насупились і не хотіли навіть книжку розгортати. Допоможіть учителеві переконати хлопців, що варто усім знати колискові пісні. Доведіть, що колискова пісня – найніжніша, у ній найбільше материнської любові, яка потрібна і хлопчикам, і дівчаткам. Для цього підготуйте усне повідомлення (до 5-ти хвилин).

Інструмент перевірки: аналітична шкала.


  • Учень дотримується норми публічного виступу і регламенту.

  • Коротко, виразно, оригінально формулює свою думку.

  • Використовує у мовленні логічні або риторичні засоби, має зворотний зв'язок із аудиторією.

  • Самостійно готує відповідний наочний матеріал і правильно використовує його.

  • Мова правильна, виразна, багата.

Критерії оцінювання: так (2 бали); не зовсім (1 бал); ні (0 балів).

Завдання 2.



Характеристика завдання: 6 клас. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла Україна» П. Чубинського та М. Вербицького – національний гімн нашої держави.

Ключова компетентність: комунікативна.

Аспект: діалог.

Рівень: 1.

На початку концерту звучав гімн України. Усі присутні встали, крім Дмитрика і Сергійка. Хлопці сиділи й кривлялися за спинами глядачів. Бабуся повернула голову і сердито промовила: «Як вам не соромно! Хіба ви не патріоти?!» Дмитрик і Сергійко не зрозуміли, що бабуся має на увазі. Допоможіть хлопцям це зрозуміти. Для цього сформулюйте запитання та можливі відповіді (6-8 реплік) на тему: «Що значить бути патріотом?» Запишіть їх. Починайте і закінчуйте діалог у відповідності до норм спілкування. (Учні можуть скористатися тлумачним словничком.)

Інструмент перевірки: аналітична шкала.


  • Учень починає і завершує діалог у відповідності до норм спілкування.

  • Чітко висловлює думку, дотримується об’єму заявлених реплік.

  • Вміло формулює питання і відповідає на них.

  • Мовленнєве оформлення, інтонація, вимова.

Критерії оцінювання: так (2 бали); частково (1 бал); ні ( 0 балів).

Завдання 3.



Характеристика завдання:6 клас. О.Довженко. «Зачарована Десна». Великий і чарівний світ дитинства, опис вражень малого Сашка.

Ключова компетентність: комунікативна.

Аспект: продуктивна групова комунікація.

Рівень: 2.

Читаючи фрагменти з повісті О.Довженка, Олесь звернув увагу на ілюстрації, вміщені у підручнику. Захоплений, він вигукнув: «Та це ж такі краєвиди, як і біля оселі моєї бабусі. А діда звати Олександром, і кінь у нього теж є». Дмитро та ще декілька однокласників хлопця, родом із міської місцевості, здивовано поглядали на Олеся.

І група - допоможіть хлопцям уявити картини чарівної природи, використовуючи художні засоби.

ІІ група - розкажіть історію (або вигадайте), що сталася з вами на сінокосі чи пасовищі, березі річки у ранкову (вечірню, можливо, й нічну) пору дня. Висловлюйтесь переконливо.

У групах записати, а потім вислухати пояснення кожного учня. Сформулювати і записати спільну думку від групи. Вибрати промовця, який озвучить позицію групи.

Інструмент перевірки − бланк нагляду за груповою роботою.


Зміст


Прізвища учнів






















Висував пропозиції, нові ідеї
















Ставив запитання
















Записував пропозиції, ідеї
















Виступав від групи
















Брав участь в обговоренні
















Висловлював власні аргументи
















Бали
















Критерії оцінювання: так (1 бал); ні( 0 балів).

Завдання 4.

Характеристика завдання:6 клас. І Калинець. Відчуття, навіяні великодньою поезією «Писанки».

Ключова компетентність: комунікативна.

Аспект: письмова комунікація.

Рівень: 2.

На уроці ціле- і смислевизначення з теми «Я і світ» учні дізналися, що будуть вивчати вірш І.Калинця «Писанки». Щоб якнайповніше розкрити процес створення великоднього символу, підготуйте твір-розповідь (оповідання) із власного життєвого досвіду. Дотримуйтесь відповідної структури, стилю мовлення.

Інструмент перевірки ─ аналітична шкала.

Організація тексту:


  • поділ на абзаци;

  • логічний зв'язок між частинами тексту;

  • формат тексту;

  • висловлення власної думки;

  • усвідомлення можливості використання інформації для розв’язання певних життєвих проблем.

Мовленнєве оформлення:

  • орфографія і пунктуація;

  • лексична, граматична, стилістична помилки;

Критерії оцінювання: так (2 бали); не завжди (1бал); ні( 0 балів).

Грамотність оцінюється за параметрами єдиної шкали критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.



Відгуки учнів про компетентнісно зорієнтовані завдання

(Зарічненський НВК «ЗОЩ І ст. - гімназія» Рівненської області)

«Завдання такого характеру потребують власного досвіду для їх вирішення:відчуваєш себе не стороннім, а по-справжньому присутнім у творі. Це не лише цікаво, а й відповідально!» ( Олесь С. 6-А кл.).

«Ці завдання допомагають не тільки засвоїти матеріал, а й перевірити себе, товариша в житті: чи зможеш зробити? як вчиниш? чому так, а не інакше? чи легко прийняти таке рішення?» (Наталка В. 6-Акл.).

«Виконуючи завдання, я часто переконую товаришів і словом з твору, і вчинком. Я відчуваю впевненість, бо переборов свій страх висловити думку. До того ж, її поділяє і моя вчителька. Для мене це важливо» (Михайло Ш. 6-Акл.).

«Мені подобається виконувати завдання у групі. Прагнеш і свою позицію відстояти, й товаришів зрозуміти, й оцінювання зрозуміле і прозоре. Все справедливо» (Лілія П.6-А кл.)

Висновки вчителя


  1. У процесі засвоєння нових технологій, ролей учні оволодівають новою діяльністю.

  2. Успішність учня, який намагається опанувати нову роль (діяльність), більшою мірою залежить від його бажання (мотивації) задіяти власні та чужі ресурси на шляху досягнення цілі.

  3. Компетентнісні завдання дають можливість подолати психологічний бар’єр, упевнено почувати себе у мінливому світі, не пасувати перед проблемами, формують готовність і вміння постійно вчитися, щоб бути успішним.

  4. Компетентнісні завдання готують учнів до успішної професійної і соціальної кар'єри, вчать опановувати нові технології, адаптуватися до нових умов праці, вирішувати нові професійні завдання.

  1. Практична частина семінаруimg_2716

3.1

Ревчук Софія В’ячеславівна,

учитель української мови та літератури

Гощанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рівненської області




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал