Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Гощанської районної державної адміністрації ку «Гощанський районний методичний кабінет»



Сторінка4/6
Дата конвертації18.12.2016
Розмір1.16 Mb.
1   2   3   4   5   6

Список використаних джерел


  1. Андреєва Я. Ф. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Я. Ф. Андреєва. – К., 2002. – 20 с.

  2. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин ; [cост. С. Г. Бочаров]. – М. : Искусство, 1979. – 424 с.

  3. Граник Г. Г. Когда книга учит / Г. Г. Граник, С. М. Бондаренко, Л. А. Концевая. – М. : Педагогика, 1988. – 192 с.

  4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2004. – № 1/2. – С. 5–60.

  5. Ісаєва О. Діалогічна модель вивчення зарубіжної літератури в школі / О. Ісаєва // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. – 2007. – № 3. – С. 9–10.

  6. Клочек Г. Концепція реформування літературної освіти в середній школі (предмет – українська література) (Коментований варіант) / Г. Клочек // Дивослово. – 2011. – № 10. – С. 4–16.

  7. Концепція літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 10. – С. 10–30.

  8. Куцевол О. Як навчити дітей читати? Виховання кваліфікованого читача / О. Куцевол // Всесвітня л-ра та культура в навч. закл. України. – 2001. – № 5. – С. 2–6.

  9. Токмань Г. Л. Система діалогічного навчання літератури / Г. Л. Токмань // Діалогічне прочитання української літератури : [монографія] / [Г. Токмань, М. Корпанюк, Г. Мазоха та ін.] ; за заг. ред. Г. Токмань. – К., 2007. – С. 306–365.

  10. Уліщенко В. Специфіка інтерсуб’єктивної діалогічної взаємодії на уроках літератури / В. Уліщенко // Діалогічне прочитання української літератури : [монографія] / [Г. Токмань, М. Корпанюк, Г. Мазоха та ін.] ; за заг. ред. Г. Токмань. – К., 2007. – С. 366–389.

  11. Чепелєва Н. В. Технології читання / Н. В. Чепелєва. – К. : Главник, 2004. – 96 с.


Слотницька Ірина Володимирівна,

вчитель української мови та літератури

Володимирецького районного колегіуму,

спеціаліст вищої категорії,

вчитель-методист
Вступні та заключні уроки з теми

Особливості ввідних та вступних уроків
Вивчення літературної теми в методиці літератури на сьогодні представлено недостатньо. Потреба в напрацюванні методики й технології розгляду таких літературних тем у системі є очевидною. Важливу роль у цій системі мають увідні та вступні (настановчо-мотиваційні) уроки, які спрямовані на планування читацької діяльності та особистісного розвитку з орієнтацією на формування компетентного учня-читача; та заключні (рефлексивно-корекційні), на яких здійснюється контроль та самооцінювання власної траєкторії літературного розвитку, визначаються способи досягнення успіху у читацькій діяльності та можливі причини невдач.

На увідному уроці учні формулюють особистісно важливі цілі читацької діяльності, разом з учителем здійснюють підготовку моделі компетенцій учня-читача, визначають траєкторію літературного розвитку на семестр (навчальний рік); учитель також презентує програми, підручники, посібники, хрестоматії; учні ознайомлюються з рекомендаційними списками літератури до вивчення курсу, отримують інструктажі щодо використання інтернет-джерел.

На вступному уроці з теми, розділу учитель презентує програму вивчення літературної теми (див. додаток 1. Програма вивчення літературної теми «Нова українська література. Творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка» (9 клас, І семестр)). У програмі визначаються твори для обов’язкового текстуального вивчення, з позакласного читання, розділу літератури рідного краю, запропоновані основні теоретико-літературні поняття, які мають бути засвоєні під час вивчення літературної теми, а також додається орієнтовний зразок, форма, вказуються терміни та критерії тематичного (підсумкового) контролю навчальних досягнень школярів, перелік творів, які учень має вивчити напам’ять. Також представляє проектно-конструкторську модель – наперед продуманий план («маршрут» за технологічною карткою) навчально-пізнавально-розвивальної діяльності учня-читача, у якому вказано кількість годин, що виділяється на вивчення теми, та теми уроків, стисло викладено зміст, обсяг літературних знань, умінь і навичок, обов’язкових для засвоєння на різних етапах навчання; а також перелік організаційно-діяльнісних умінь та навичок, яких набуватимуть школярі. На вступному уроці визначаються очікувані чи/ і плановані результати, на які може сподіватися й учень-читач, і вчитель літератури під час спільної співпраці (загальні чи до кожного з уроків теми) (робота з переліком запропонованих учителем цілей; самостійне визначення цілей до теми, розділу), а також траєкторія індивідуального літературного розвитку (з урахуванням визначених учнями цілей та індивідуальними особливостями).

Технологія планування вивчення літературної теми «Нова українська література. Творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка» представлена у додатку 2.



Увідні та вступні уроки допомагають учням організовувати та планувати власну читацьку діяльність, корегувати траєкторію індивідуального розвитку, оскільки школярі не просто готуються до наступного уроку літератури, а заздалегідь проектують свою діяльність, спрямовану на досягнення очікуваних результатів та оволодіння набором визначених компетенцій, а отже, на формування компетентного читача.

Додаток 1

Програма вивчення літературної теми «Нова українська література.

Творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка» (9 клас, І семестр)

  1. Назва літературної теми: «Нова українська література. Творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка».

  2. Основні твори для читання: «Енеїда», «Наталка Полтавка» І.Котляревського; «Маруся», «Конотопська відьма» Г.Квітки-Основ’яненка.

  3. Базові теоретико-літературні поняття: класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм; бурлескно-травестійна поема, соціально-побутова драма, повість; іронія, сатира.

  4. Твори для вивчення напам’ять: уривок з «Енеїди» (на вибір).

  5. Твори для позакласного читання: Г.Квітка-Основ’яненко. «Сватання на Гончарівці», «Салдатський патрет».

  6. Обов’язкові роботи з розвитку мовлення: письмова характеристика персонажа художнього твору.

  7. Поточна та підсумкова атестація (оцінювання, критерії, зразки). Тематична контрольна робота (різнорівневі завдання).

  8. Очікувані результати:

Я знатиму:

  • відомості про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури;

  • основні художні напрями, їх особливості;

  • найвидатніших митців нової української літератури, їх роль;

  • основні факти з життя І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка;

  • зміст вивчених творів.

Я вмітиму:

  • визначати проблематику опрацьованих творів;

  • давати оцінку прочитаному;

  • знаходити стильові ознаки різних художніх напрямів у виучуваних творах;

  • давати загальну характеристику творчості найвизначніших письменників цього періоду;

  • самостійно застосовувати здобуті знання;

  • виконувати завдання різного рівня складності;

  • рефлексувати власну діяльність.


Додаток 2

«Маршрут» вивчення теми «Нова українська література.

Творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка»

уроку

Зміст уроку

Кількість годин

Дата

Очікувані результати

Власні цілі

1.

(22)

Нова українська література. Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ ст. Життя народу – предмет художнього зображення. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм). Найвидатніші митці: І.Котляревський, Г.Квітка-Основ’яненко, М.Шашкевич, Т.Шевченко, П.Куліш, Л.Глібов, Марко Вовчок, Ю.Федькович).


1




Я знатиму: відомості про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури, основні художні напрями, їх особливості; найвидатніших митців нової української літератури, їх роль.

Я вмітиму:

  • висловлювати міркування про історичну добу, коли виникла нова українська література;

  • розповідати про основні художні напрями, розрізняти стилістичні особливості класицизму та сентименталізму;

  • планувати навчальну діяльність на вивчення теми «Нова українська література»;

  • самостійно опрацьовувати матеріал підручника, вибирати необхідну інформацію, узагальнювати, систематизовувати прочитане;

  • працювати з графічними організаторами;

  • готувати повідомлення на запропоновані теми;

  • ставити запитання;

  • працювати у парах, групах.




2.

(23)

Творчість І. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Життя і творчість драматурга, театрального діяча, зачинателя нової української літератури.

Історія створення «Енеїди». Національний колорит в «Енеїді», алюзія на українську історію.



1




Я знатиму: основні факти життя і творчості І. Котляревського, розумітимуть його роль у розвитку української літератури та національного самоусвідомлення; історію створення «Енеїди»;

зміст, тему, ідею, проблематику твору.



Я вмітиму:

  • розповідати про цікаві факти життя І.Котляревського;

  • визначати роль письменника у розвитку української літератури;

  • розповідати про історію створення «Енеїди»;

  • визначати провідні проблеми і мотиви твору;

  • самостійно працювати з підручником;

  • працювати з додатковими джерелами;

  • працювати з випереджувальними завданнями (готувати повідомлення, завдання вікторини);

  • планувати навчальну діяльність;

  • працювати у парах, групах.




3.

(24)

Зображення усіх верств суспільства. Утвердження народної моралі (картини пекла, раю) у дусі просвітительства. Природа сміху в творі. Значення «Енеїди» в українській культурі.

1




Я знатиму: зміст поеми «Енеїда», образи троянців, Енея, панства, трудівників.

Я вмітиму:

  • робити проблемний аналіз художнього твору;

  • аналізувати розділи «Енеїди», визначати провідні проблеми і мотиви твору, узагальнювати і робити власні висновки, обґрунтовуючи і мотивуючи свої судження;

  • коментувати проблему війни крізь погляд автора і героїв.

  • виразно читати уривок поеми «Енеїда» напам’ять;

  • ставити запитання до персонажів твору, до автора, до себе;

  • працювати з випереджувальними завданнями (добирати цитати з твору);

  • формувати активну життєву позицію.




4.

(25)

Іван Котляревський. Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший драматичний твір нової української літератури. Популярність п’єси в народі, її довготривале сценічне життя. Роль пісенних партій, гумору, сатири у п’єсі.

1




Я знатиму: зміст твору; визначення та зміст поняття «соціально-побутовий конфлікт».

Я вмітиму:

  • переказувати і коментувати найважливіші епізоди драми;

  • здійснювати пообразний аналіз художнього твору;

  • пояснювати роль і функцію пісень у художньому творі;

  • ілюструвати ознаки реалізму, класицизму та сентименталізму у творі;

  • висловлювати власне ставлення до прочитаного.

  • ставити запитання до персонажів твору, до автора, до себе;

  • працювати з першоджерелами;

  • працювати з випереджувальними завданнями (готувати повідомлення журналістів дослідників, завдання вікторини).




5.

(26)

І.П. Котляревського Торжество народної етики у п’єсі «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки, яка відстоює свою людську гідність, бореться за своє щастя. Інші образи твору. Значення твору в українському літературному процесі.

1




Я знатиму: проблематику твору, сутність порушених у п’єсі морально-етичних проблем, значення твору в українському літературному процесі.

Я вмітиму:

  • здійснювати характеристику персонажів драматичного твору, висловлювати власні міркування про їх вчинки та характер, використовуючи цитатний матеріал;

  • робити порівняльну характеристику героїв, їхніх життєвих позицій;

  • аналізувати художні засоби розкриття внутрішнього світу героя;

  • інсценувати уривки твору;

  • формувати активну життєву позицію;

  • розвивати уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлювати можливості вибороти власне щастя;

  • планувати навчальну діяльність;

  • працювати у парах, групах.




6.

(27)

Григорій Квітка-Основ’яненко – «батько української прози». «Маруся» – перша україномовна повість нової української літератури, зразок сентименталізму.


1




Я знатиму: основні віхи життя і творчості Г.Квітки-Основ’яненка, етапи літературної творчості, оцінку творчості Г. Квітки – Основ’яненка Т. Шевченком; християнські ідеали повісті «Маруся».

Я вмітиму:

  • розказати про основні факти біографії Г.Квітки-Основ’яненка;

  • встановити залежність між світоглядом письменника і його творчістю;

  • охарактеризувати ставлення письменника до української мови;

  • пояснити християнські ідеали повісті «Маруся»;

  • відшукати ознаки сентименталізму у повісті;

  • самостійно працювати з підручником;

  • працювати в групах;

  • брати участь у дискусії;

  • здійснювати самооцінку навчальної діяльності.




7.

(28)

Розвиток мовлення.

Письмова характеристика персонажа художнього твору.



1




Я знатиму: вимоги до написання характеристики літературного персонажа, алгоритм її створення, критерії оцінювання.

Я вмітиму:

  • самостійно складати план характеристики персонажів;

  • добирати цитатний матеріал;

  • коментувати ставлення автора та висловлювати власне до героїв художніх творів, їх учинків;

  • аргументовано доводити думки;

  • самостійно працювати з текстом;

  • планувати навчальну діяльність;

  • працювати у парах, групах.




8.

(29)

Григорій Квітка-Основ’яненко. Сатирична повість «Конотопська відьма». Картини з життя українського суспільства за часів Великої руїни. Іронія і сатира в повісті, поєднання реалізму і фантастики.

1




Я знатиму: основні джерела твору, засоби сатиричного зображення персонажів; зміст повісті, проблематику повісті.

Я вмітиму:

  • давати оцінку прочитаному;

  • коментувати зміст «Конотопської відьми»;

  • пояснювати художні засоби сатиричного зображення персонажів, елементи реалізму і фантастики;

  • характеризувати роль оповідача;

  • оцінити значення творчості письменника для розвитку української культури та духовності;

  • усвідомлювати необхідність соціально активної позиції в житті;

  • самостійно працювати з підручником;

  • працювати в групах;

  • брати участь у дискусії.




9.

(30)

Контрольна робота.

Нова українська література. Творчість І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка. Тест.



1




Я знатиму: відомості про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури, основні художні напрями, їх особливості; найвидатніших митців нової української літератури, їх роль; основні факти з життя І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка; зміст вивчених творів.

Я вмітиму:

  • визначати проблематику опрацьованих творів;

  • давати оцінку прочитаному;

  • знаходити стильові ознаки різних художніх напрямів у виучуваних творах;

  • давати загальну характеристику творчості найвизначніших письменників цього періоду;

  • самостійно застосовувати здобуті знання;

  • виконувати завдання різного рівня складності;

  • рефлексувати власну діяльність.





c:\docume~1\admin\locals~1\temp\finereader10\media\image1.jpeg


Мандич ОксанаВасилівна,

вчитель української мови і літератури

Квасилівського НВК «школа-ліцей»

Рівненського району,

спеціаліст вищої категорії,

вчитель-методист




Вступні та заключні уроки з теми

Особливості заключних уроків

Одне із найважливіших завдань, які стоять сьогодні перед учителями української літератури, – сформувати учня-читача, учня-суб’єкта читацької діяльності

Для досягнення цієї цілі актуальними залишаються як традиційні форми організації навчального процесу, так й оновлені та інноваційні. А саме: класно –урочна система навчання з традиційною класифікацією уроків (у нашому випадку – урок узагальнення та систематизації знань, уроки контролю знань, умінь і навичок з літератури); модифікована, яка враховує дидактичну мету та специфіку літератури як мистецтва слова – (урок системно-узагальнювального повторення літературного матеріалу; урок рефлексивно-колективного контролю знань, норм і цінностей); новаційна: із змінною нестандартною структурою (семінарське заняття, літературознавчий практикум, тематична атестація); інноваційна (заняття з використанням педагогічних технологій особистісно зорієнтованого навчання – заключні уроки з теми).

Досвід упровадження особистісно зорієнтованого навчання засвідчує необхідність розширення номенклатури типів років літератури. Крім загальновідомих типів уроків ми відокремлюємо уроки ціле – і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу та урок оцінювання і корекції навчальної діяльності, тобто вихідні уроки з теми, розділу.

На мою думку, важлива роль має відводитися саме таким уроками – вихідним. Яку ж роль відіграє вихідний урок?

На вхідних уроках учні ставлять цілі, яких хочуть досягнути упродовж вивчення теми, планують навчальну діяльність. А на вихідних уроках осмислюють пройдений шлях, відображають його в есе «Як я досяг(ла) успіху, аналізуючи свої успіхи і невдачі», співвідносять досягнуте і заплановане; визначають особистісний смисл вивченого («З вивченого матеріалу я зрозумів(ла)…») , оцінюють просування у власному читацькому розвитку, дають поради однокласникам за допомогою таких форм роботи: «мікрофон – 1», «мікрофон – 2», «Незакінчене речення»(«Своєму товаришу я б порадив…», вносять зміни до планування навчальної діяльності під час вивчення наступної теми, аналізують розвиток читацьких умінь.

Дидактична мета уроків «оцінювання навчальної діяльності» - рефлексивно-оцінювальна. Ви скажете, що цей тип уроку нагадує уроки контролю знань, умінь і навичок? Частково з вами погоджуюсь. Однак є суттєва відмінність. Відрефлексовуються й оцінюються не лише предметні, але й надпредметні, зокрема оргдіяльнісні вміння, читацький розвиток учня. Учитель упродовж вивчення теми (семестру, року) відслідковує формування здатності учня до самоорганізації, самонавчання, формує необхідні рефлексивні й оцінні вміння.

На такому уроці обов’язковим етапом є рефлексія виконання запланованих на початку року (семестру, теми) читацьких цілей, оцінка результативності (написання рефлексивної роботи). Наголосимо, що в системі ОЗОН такі типи уроків відіграють особливу роль, адже вироблення рефлексивно-оцінювальних умінь учнів є однією з умов розвитку суб’єктності учня-читача.

Перед учителем постає питання: як, з огляду на перевантаження навчальної програми, виділити окремий урок на роботу з цілями чи проведення рефлексії і оцінки їх досягнення? Це можна зробити лише на вступному (завершальному занятті з вивчення теми, першому або останньому уроці у семестрі). На це відводимо 15 – 20 хвилин. Таким чином, ці уроки стають комбінованими, оскільки мають дві головні дидактичні цілі: засвоєння нових знань, формування умінь + ціле – і смислевизначення щодо виучуваного матеріалу; контроль знань, умінь і навичок + оцінювання і корекція навчальної діяльності. Ми мали можливість відвідати такі уроки наших колег – Н.

Крат і Н.Федорович.

На вихідному етапі, після вивчення теми, учень знатиме (за «маршрутом», який запропонувала моя колега Ірина Слотницька) відомості про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури, основні художні напрями, їх особливості і т.д. Учень умітиме: визначати проблематику опрацьованих творів; давати оцінку прочитаному; самостійно застосувати набуті знання; виконувати завдання різного рівня складності; рефлексувати власну діяльність.

На заключному уроці здійснюється контроль самооцінювання власної траєкторії літературного розвитку в житті читача, що сприяє визначенню особистісно важливих цілей діяльності. Учитель надає рекомендації щодо організації самоосвітньої діяльності учня-читача.

Методична структура заключного уроку формується залежно від особливостей виучуваного матеріалу, класу, вчителя, мети заняття. Необхідність таких уроків є беззаперечною. Учень зіставляє заплановане і досягнуте, визначає причини неуспіху чи запоруки успіху. Це стає «відправною точкою» для планування наступного етапу навчання.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал