Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет навчальної роботи орієнтована тематика курсових робіт слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Вимоги до змісту та оформлення курсових робіт рівне



Сторінка1/12
Дата конвертації13.12.2016
Розмір1.99 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кабінет навчальної роботи


ОРІЄНТОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ
РОБІТ СЛУХАЧІВ КУРСІВ
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ.
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА
ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Рівне - 2012

Рекомендовано до друку Вченою

радою Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

(протокол №4 від 16.12.1011 р.)


Укладачі:

Олексін Ю.П., кандидат педагогічниї наук, доцент кафедри методики і змісту

соціогуманітарної освіти, проректор з науково-педагогічної і

навчальної роботи РОІППО.
Мельник Н.А., магістр з філології, доцент кафедри управління освітою,

завідувач кабінету координації методичної роботи РОІППО.
Науково-методичні працівники РОІППО.
Загальна наукова редакція:

Віднічук М.А., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики і змісту

природничо-математичної освіти та інформаційних технологій,

академік УААН, ректор РОІППО.

У навчально-методичному посібнику вміщено вимоги до змісту та оформлення курсових робіт слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, подано їх орієнтовану тематику.

Навчально-методичний посібник підготовлений для працівників системи післядипломної освіти.

ПЕРЕДМОВА

Одне з головних завдань сучасної педагогічної освіти - формування висококваліфікованого, компетентного, конкурентоздатного учителя, без якого неможливо здійснювати модернізацію середньої освіти в школі третього тисячоліття. У сучасних умовах на передній план висувається професійна компетентність учителя, його здатність постійно учитися, його прагнення до самовдосконалення. Педагогові необхідно бути освіченою людиною в галузях культури, педагогіки, психології і конкретної методики. Без цих знань учитель втрачає професійні якості, і головні з них - здатність до педагогічної творчості, зацікавленість в удосконаленні своєї майстерності.

У національній доктрині розвитку освіти зазначається, що «в Україні має стверджуватися стратегія прискореного, випереджувального інноваційного розвитку освіти і науки: повинні забезпечуватися умов для розвитку, самоствердження і самореалізації особистості протягом життя».

Модернізація освіти в процесі інтенсивного розвитку суспільства в Україні спрямована на виховання в кожної особистості внутрішньої потреби до генерування та реалізації інноваційних ідей.

Інноваційні процеси, що відбуваються в освіті як невід'ємній частині суспільства, вимагають відповідних змін професійної діяльності самого учителя. Нові вимоги суспільства, пов'язані із самореалізацією особистості, обумовлюють необхідність виявлення теоретико-методичних засад формування учителя, готового до здійснення інноваційної діяльності, а також створення ефективного діагностичного механізму, який дозволить виявити конкретні резерви в діяльності учителя, перспективи його професійного росту, потреби в професійному вдосконаленні. Діагностування професійної діяльності дозволяє більш грунтовно вивчити запити педагогів і на цій основі організовувати роботу з кадрами шляхом створення цілісної системи післядипломної педагогічної освіти. Нові виклики і завдання освіти вимагають пошуку та впровадження нових сучасних підходів до організації курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

В И М О Г И

до змісту та оформлення курсових робіт слухачів курсів

підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Сьогодні в Україні відбувається становлення системи освіти, що орієнтована на входження у світовий освітній простір. Визначилися нові педагогічні тенденції: зміна пріоритетів у напрямку гуманізації навчання, посилення особистісної орієнтації змісту та освітніх технологій, індивідуалізація навчальних траєкторій тих, хто вчиться, творча та розвивальна спрямованість навчання, впровадження компетентнісно орієнтованого підходу до навчання тощо.

Важливе місце відводиться модернізації післядипломної освіти, яка дає можливість постійно поновлювати та поглиблювати загальні й фахові знання та вміння. Змінюється і стратегія роботи, вона націлена не стільки на забезпечення функціонування системи освіти, скільки на її розвиток, що передбачає зміну ретрансляційних завдань на дослідницькі, на виявлення освітніх потреб, вивчення специфіки освітніх процесів у системі післядипломної освіти.

У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що безперервність освіти реалізується шляхом формування потреби і здатності особистості до самоосвіти; оптимізації системи перепідготовки працівників і підвищення їх кваліфікації, модернізації системи післядипломної освіти на основі відповідних державних стандартів; забезпечення зв’язку між загальною середньою, професійно-технічною, вищою та післядипломною освітою.

Навчальний процес у системі післядипломної педагогічної освіти має бути побудований таким чином, щоб зміст навчання і шляхи досягнення цілей процесу підвищення кваліфікації слухачів відповідали б індивідуальним фаховим потребам і можливостям педагогів.

Курси підвищення кваліфікації при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, з одного боку, є нормативною складовою атестації педагогічних працівників, з іншого – виконують функції школи фахової майстерності. Цим зумовлена структура навчальних програм, а також зміст лекційних, семінарських та практичних занять. Специфіка організації роботи з педагогічними працівниками залежить від особливостей кожного навчального предмета чи напряму діяльності.

Виконання курсової роботи – головне в самостійній роботі слухачів під час курсів підвищення кваліфікації. Її рівень і якість – основний показник успішності підвищення кваліфікації спеціаліста.

Виконання слухачем курсової роботи здійснюється під науковим керівництвом викладача, який призначається за рішенням кафедри, що здійснює координацію за даною категорією слухачів. Дозволяється залучати викладачів інших кафедр, які є спеціалістами з питань, що розкриваються у курсових роботах. В обов’язки наукового керівника входить:

- надання допомоги у формулюванні мети, завдань, актуальності та доцільності роботи;

- надання консультації щодо структури і плану курсової роботи;

- допомога в укладанні переліку рекомендованої літератури з теми;

- коригування обсягу курсової роботи, визначення термінів її виконання;

- консультування слухача з питань використання наукових джерел, власного досвіду з теми, укладання додатків до роботи;

- здійснення поетапного контролю за виконанням слухачем курсової роботи;

- написання рецензії курсової роботи.



Метою виконання курсової роботи слухачем є підвищення рівня його теоретичної та методичної підготовки, систематизація та поглиблення теоретичних і практичних знань з обраної теми, удосконалення або набуття досвіду самостійної творчої роботи, розвиток навичок самоосвіти.

Головне завдання курсової роботи - не наукове відкриття, а процес наукового пошуку, дослідження проблеми, перевірка отриманих результатів, формування вмінь та навичок аналітичного, творчого мислення, самостійного дослідження.

Завдання курсової роботи:

- аналіз та узагальнення результатів власної праці над відповідною педагогічною проблемою;

- постановка, осмислення і вирішення конкретного фахового завдання;

- реалізація вміння працювати з навчальною, науковою та методичною літературою;

- визначення рівня володіння сучасними педагогічними технологіями, методиками тощо.

Зміст курсової роботи повинен відповідати:



- обраній темі;

- плану роботи;

- сучасному науковому рівню розроблення даної проблеми;

- поставленим завданням.

Курсова робота повинна передбачати:

- практичну спрямованість;

- логічну послідовність викладу матеріалу;

- переконливість аргументації;

- стислість і точність формулювань;

- конкретність викладу результатів роботи;

- наукову обґрунтованість висновків, рекомендацій і пропозицій, їх відповідність проблематиці роботи.

Тематика курсових робіт визначається навчально-методичними кабінетами та відповідною кафедрою. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною з вирішенням практичних фахових завдань.

Орієнтовна тематика курсових робіт, з якої слухачі обирають тему відповідно до власних уподобань, освітніх потреб і рівня підготовки, доводиться до їх відома у міжкурсовий період, а також під час курсів підвищення кваліфікації.



Порядок затвердження тем курсових робіт та їх керівників визначається Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Тема роботи узгоджується з куратором групи, відповідною кафедрою.



Керівництво курсовою роботою здійснюється професорами, доцентами, старшими викладачами кафедр, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи. У процесі написання курсової роботи слухачі отримують необхідні консультації щодо її виконання.

Захист курсової роботи здійснюється в присутності двох викладачів кафедри.

Курсова робота може бути виконана як до початку курсів підвищення кваліфікації, так і під час їх проходження.

Алгоритм виконання курсової роботи:

1. Вибір, погодження з науковим керівником та обґрунтування теми.

2. Визначення мети та завдань роботи.

3. Опрацювання літератури, Інтернет-ресурсів із теми.

4. Складання плану курсової роботи.

5. Наукові основи роботи (аналіз науково-теоретичних положень із даної проблеми).

6. Висловлення власних поглядів на питання, висунення гіпотез, наведення прикладів із досвіду роботи.

7. Написання курсової роботи.

8. Формулювання загальних висновків, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

9. Текстове оформлення роботи.



Захист роботи:

- усне повідомлення;

- вербальна презентація з використанням мультимедійних засобів;

- презентація власної педагогічної майстерні з використанням ІКТ, відеоматеріалів;

- відповіді на запитання.

Курсові роботи слухачів рецензуються за певними критеріями:

- наявність плану;

- дотримання структури роботи;

- наявність списку опрацьованої літератури;

- обґрунтування актуальності та доцільності роботи;

- наявність мети та завдань роботи;

- ступінь розкриття теми;

- наукові основи теми;

- використання власного досвіду;

- наявність додатків, їх доцільність.

Курсова робота може мати різні форми. Слухач сам обирає форму майбутньої курсової роботи відповідно до кваліфікаційної категорії, рівня підготовки, освітніх потреб.

Спеціаліст вищої категорії, як правило, виконує курсову роботу у формі методичної розробки, майстер-класу, педагогічного (навчально-методичного) проекту, навчально-методичного посібника, опису власного педагогічного досвіду, наукової або методичної статті.

Спеціаліст першої категорії, в основному, виконує творчу роботу, що базується на досягненнях сучасної науки з обраної теми та власному баченні проблеми; модель навчального чи методичного заняття; навчально-методичний вісник; доповідь на науково-практичну конференцію. Це самостійна творча робота слухача, що засвідчує розуміння основних підходів до вирішення науково-методичної і практичної проблеми, а також відображає власні професійні погляди слухача курсів, демонструє результати практичного застосування і впровадження досвіду.

Спеціаліст другої категорії, як правило, виконує творчу роботу реферативного характеру з елементами творчих завдань на основі власного досвіду роботи.

Спеціаліст виконує роботу реферативного характеру.


Види робіт

Реферат як вид курсової роботи можуть обирати слухачі з кваліфікаційною категорією «спеціаліст» чи другою кваліфікаційною категорією. Роль наукового керівника в написанні реферату — консультативна.

Реферат містить такі частини:

- титульний лист;

- вступ, у якому формулюються мета та завдання, обґрунтовується актуальність та доцільність роботи;

- основна частина, у якій подається стислий огляд і критична


оцінка наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргументація висунутих положень, які автор вважає найважливішими, суперечливі положення окремих авторів джерел, що аналізуються;

- висновки з пропозиціями щодо подальшого використання набутих знань під час практичної роботи;

- список використаної літератури, що допомогла зорієнтуватися у виборі теми та обрати шлях наукового пошуку;

- словник термінів, скорочень у разі потреби.

Головне в роботі над рефератом - опрацювання літератури, аналіз джерел і формулювання правильних висновків на основі теоретичних положень.

Класифікація рефератів за змістом, функціональними властивостями досить різноманітна, найбільш розповсюджена: оглядові, інформаційні, аналітичні.

Оглядовий реферат — слухач курсів готує на основі ґрунтовного огляду кількох літературних джерел, об'єднаних певною тематикою.

Інформаційний реферат — слухач курсів готує на основі всебічного критичного аналізу фактів за обраною темою, доводить новизну і актуальність обраної теми.

Рецензія курсової роботи

Обсяг




План




Структура




Література




Формулювання мети і завдань




Ступінь розкриття теми

(об’єктивність, адекватність відображення існуючих точок зору та їх представлення)






Рівень опрацювання наукових джерел




Стислість, лаконічність і зрозумілість викладу




Рівень виконання




Пропозиції щодо використання





Обсяг реферату в середньому, як правило, становить не менше 22 сторінки.

Реферат презентується слухачем під час захисту курсової роботи. Головне завдання слухача курсів — чітко сформулювати й емоційно викласти зміст реферату, визначити практичну доцільність його використання в роботі, не перевантажувати зайвою інформацією, а також чітко відповісти на запитання аудиторії у разі потреби.

Педагогічний (навчально-методичний) проект – реалізація педагогічної ідеї, технології, методики, що розроблена педагогом, упровадження в практичну діяльності кращого досвіду.

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність слухачів – індивідуальну, групову, парну, котру вони виконують протягом визначеного часу на курсах підвищення кваліфікації. Проектний метод вимагає вирішення будь-якої проблеми на основі використання різних методів, інтегрування теоретичних знань, умінь, технологій, творчості.

Критеріальні вимоги до створення проекту:

- наявність освітньої проблеми, складність та актуальність якої відповідає навчальним запитам, життєвим потребам, інтересам учасників проекту;

- практична, теоретична, пізнавальна значущість прогнозованих результатів;

- дослідницький характер пошуку шляхів розв'язання проблеми;

- структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування;

- створення умов для виявлення і розв'язання психолого-педагогічної проблеми (дослідження, пошук шляхів розв'язування, експертиза та апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, оцінка та впровадження);

- творчий характер;

- використання активних й інтерактивних форм і методів;

- «продуктивність» проекту: якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат упровадження;

- педагогічна цінність.

Робота над проектом передбачає:



  • план;

  • наявність задуму, гіпотези;

  • чіткий розподіл завдань для кожного учасника групи.




Етапи роботи над проектом

Зміст діяльності

1.

Діагностико-прогностичний етап. Визначення теми, мети та завдань проекту.

Вивчення проблем шкільної освіти, власної професійної діяльності; потреб, можливостей; оцінка дидактичних можливостей предмета, напряму діяльності за фахом, теми щодо застосування проектної технології, визначення головних проблем. Обговорення проблеми, пошук необхідної інформації, визначення мети і завдань.

2.

Етап моделювання.

Створення описово-структурної моделі проекту; визначення критеріїв ефективності проекту; розробка моніторингової системи функціонування моделі (як і яким чином контролюватиметься та оцінюватиметься діяльність учасників проекту на різних етапах).

3.

Планування.

Укладання програми діяльності щодо реалізації проекту, розробка плану в цілому та конкретних дій; вибір способів збору інформації, форм і методів, формування уявлень про результати (форма звіту), розробка критеріїв оцінки результату і процесу, розподіл завдань між членами групи.

4.

Дослідження.

Збір інформації, аналіз, вибір стратегії і тактики проведення експерименту, анкетування, робота з літературою.

5.

Етап визначення ефективності.

Оцінка як самої діяльності, так і кінцевого продукту, формулювання висновків.

6.

Оформлення звіту.

Оформлення результатів у формі звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту.

7.

Оцінка результатів і процесу

Колективне обговорення. Самооцінка результатів за встановленими критеріями.


Структура проекту:

  1. Назва проекту.

  2. Актуальність проблеми, наукове обґрунтування.

  3. Мета проекту.

  4. Завдання проекту.

  5. Етапи, термін реалізації проекту.

  6. Забезпечення проекту:

- науково-методичне;

- матеріально-технічне;

- критерії оцінки очікуваних результатів.

7. Перелік основних заходів.

8. Очікувані результати.

9. Система організації і контролю за ходом виконання.


Критерії оцінювання проекту:

1. Оцінка змісту проекту:

- актуальність, концептуальність, обґрунтованість проблеми, відповідність завданням сучасної педагогіки;

- відповідність мети, завдань, плану, результатів обраній темі;

- реальність та практична чи теоретична цінність;

- новизна, оригінальність;

- обсяг та повнота розробки.

2. Діяльність з реалізації проекту:

- самостійність, ініціативність;

- творчість, уміння здійснити ситуативну корекцію;

- дотримання плану чи програми діяльності;

- розподіл обов’язків та їх виконання;

- взаємостосунки в групі.

3. Захист проекту:

- (композиція, логіка, послідовність, аргументованість, чіткість, оригінальність);

- педагогічна техніка (культура мовлення, почуття часу, утримання уваги аудиторії, артистизм тощо);

- ерудованість (обсяг та глибина знань з теми, відповіді на питання, загальна культура);

- методика використання наочних та технічних засобів;

- вміння оцінити власну діяльність та її результати.

4. Оцінка результатів проекту:

- реальність та можливості застосування (витратність, прибутковість із позицій педагогічного менеджменту);

- універсальність (можливість його реалізації в різних умовах, різними категоріями);

- завершеність, готовність для подальшого застосування;

- обсяг, повнота розробки;

- якість оформлення результатів.

Напрями оцінювання проекту можуть обиратися довільно, залежно від конкретних умов та потреб, окремі критерії можуть не використовуватися.

Обсяг педагогічного (навчально-методичного) проекту в середньому, як правило, не менше 22 сторінки.

Майстер-клас передбачає проведення виставки дослідно-експериментальних матеріалів, продуктів навчально-творчої діяльності, моделювання навчальних занять тощо. Якщо майстер-клас обирається слухачем в якості курсової роботи на курсах підвищення кваліфікації, то необхідно представити методичну розробку, що розкриває мету, завдання, актуальність проблеми, форми і методи досягнення, особливості застосування технологій, що використовувалися; дидактичні, навчально-методичні матеріали, опис, аналіз методів і прийомів, що використовувались.

Порядок роботи:

перша кваліфікаційна категорія:

а) огляд і аналіз літератури;

б) опис і обґрунтування цілей, задач, методів і етапів розв’язання проблеми;

в) оцінка результативності на основі наукових методів збору інформації (анкетування, тестування і т.д.);

вища категорія, «учитель-методист»:

а) огляд і аналіз літератури;

б) опис, обґрунтування роботи з виділенням новизни, актуальності і практичної значимості теми, включаючи концепцію, принципи й різні аспекти проблеми;

в) оцінка та аналіз результативності роботи на основі наукових методів збору й обробки інформації;

г) рекомендації щодо впровадження роботи в практику інших навчальних закладів.

Оформлення такої роботи повинно відбуватися відповідно до вимог щодо написання методичної розробки, обсяг якої в середньому, як правило, становить 10 – 22 сторінки.



Методичною розробкою можна назвати текст, у якому систематизовано, послідовно викладено всебічно досліджену власну педагогічну діяльність, її особливості.

Усі розробки можна умовно поділити на дві групи:

1. Розробки стосовно змісту освіти: програми, концепції, довідники, збірники, посібники тощо.

2. Розробки методики навчання: описи досвіду, технології, методики навчання предмета тощо.

Педагогічний працівник приступає до написання власної методичної розробки, якщо:

- в існуючій практиці його щось не задовільняє, виникає проблема, наприклад, уводиться новий спецкурс, а програми для нього немає;

- він має власну ідею щодо вирішення певної проблеми;

- перевірка методичного та практичного втілення ідеї показала позитивний результат.

Відповідно до цього методична розробка умовно має таку структуру:

1. Вступ (або пояснювальна записка).

Подається обґрунтування вибору теми, її новизна, короткий аналіз змісту, призначення розробки. Розшифровуються специфічні поняття й терміни.

2. Основна частина.

У вигляді кількох параграфів, пунктів висвітлюється суть дослідження, а саме:

- педагогічна ідея;

- її методичне втілення;

- практична реалізація.

3. Висновки.

Коротко формулюються основні результати, вказуються умови реалізації, можливості застосування.

4. Перелік використаної літератури.

Залежно від типу розробки – програма це, творча робота (опис досвіду) чи власна розробка уроку – дана схема укладання тексту може відрізнятися.

Тим, хто розпочинає роботу з написання власної методичної розробки, допоможе схема, подана у вигляді алгоритму.

Схема-алгоритм підготовки методичної розробки:

- виділення протиріч, суперечностей, що породжують важливу для вас і ваших колег проблему;

- постановка проблеми, яку необхідно розв’язати;

- формулювання теми розробки, мети пошуку та завдань вирішення проблеми;

- аналіз науково-теоретичних положень та існуючого практичного досвіду за даною проблемою;

- роздуми, висунення гіпотез, зародження ідей; співставлення їх з існуючими;

- критичний аналіз і теоретичне обґрунтування розв’язання проблеми;

- прогнозування результатів, підготовка матеріалів;

- експериментальна практична перевірка: апробація окремих ідей і методичних рішень;

- оцінка результатів перевірки, аналіз труднощів, умов реалізації ідеї;

- написання тексту роботи.


Рецензія курсової роботи

“Програма”



Обсяг




Пояснювальна записка




Зміст навчального матеріалу, його науковість, повнота




Структурування змісту навчального матеріалу за розділами, темами




Визначення орієнтованої кількості годин на вивчення тем




Вимоги до рівнів навчальних учнів




Наявність додаткових рубрик, що конкретизують цілі і завдання предмета




Рекомендована література




Рівень виконання



Рецензія курсової роботи

“Опис досвіду роботи”

Обсяг




Структура




Обґрунтування актуальності досвіду, його практичного значення




Наукові дослідження, на яких ґрунтується досвід




Висвітлення основної ідеї досвіду, її інноваційної значущості




Розкриття технології реалізації провідної педагогічної ідеї




Результати втілення педагогічної ідеї




Проблеми та труднощі в реалізації досвіду, шляхи їх подолання




Рівень виконання



Рецензія курсової роботи

“Розробка уроку”

Обсяг




Тема і мета уроку




Цілевизначення і планування




Тип і структура уроку, їх відповідність




Вибір змісту уроку відповідно до теми і мети




Методи прийому і форми роботи, їх доцільність




Організація навчальної діяльності на всіх етапах уроку




Оріентація уроку на розвиток особистості учня




Формування умінь і навичок самостійного набуття знань




Підсумок, рефлексія, завдання додому




Рівень виконання



Обсяг методичної розробки - не менше 22 сторінки.



Стаття (оглядова, наукова) передбачає детальне висвітлення педагогічної теми, ідеї чи питання й містить елементи аналізу.

Оглядова стаття — матеріал, публікація, що містить вільну характеристику, аналіз й оцінку стану педагогічної науки й практики за визначений період.

Наукова стаття — матеріал, вид оперативної публікації про нові дослідження з конкретної тематики. Мета наукової статті полягає у поданні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та визначення напрямку подальшої розробки теми, актуальних проблем, що потребують розв'язання.

Логіка викладення матеріалів статті:

- вступна частина, де пояснюються аргументи вибору і дослідження теми;

- основний зміст, де йдеться про основні положення, які автор прагне висвітлити;

- висновки, що узагальнюють основний зміст статті.

Наукова стаття повинна містити обов'язкові структурні елементи, у тому числі:

- анотацію;

- вступ;


- огляд літератури;

- формування позиції автора та наукових гіпотез;

- емпіричний аналіз;

- висновки;

- перелік літературних посилань;

- додатки.


Рецензія курсової роботи

“Стаття”


Обсяг




Структура




Вступна частина (аргументи вибору і дослідження теми)




Наукові дослідження з обраної теми




Формування позиції автора та науковий гіпотез




Емпіричний аналіз

(для наукової статті)






Висновки




Список використаної літератури




Рівень виконання



Обсяг статті в середньому, як правило, не менше 22 сторінки.



Доповідь — письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу. Доповіді повідомляються учасникам наукового зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу.

Підготовка доповіді може здійснюватися за таким алгоритмом:

- визначення теми і мети доповіді;

- підбір необхідного матеріалу для змісту доповіді;

- складання плану доповіді, логічний розподіл зібраної інформації;

- композиційне оформлення доповіді;

- завчання, запам'ятовування тексту доповіді, підготовка тез виступу;

- «розігрування» доповіді, тобто виголошення доповіді з відповідною інтонацією, мімікою, жестами.

Композиційно-логічне оформлення доповіді визначається її планом, який має відображати зовнішню структуру виступу. Це передбачає заздалегідь продуманий розвиток теми, змістовну схему мовлення, логіку переходу від одного питання до іншого, грамотність мови, багатство і стилістичні її особливості, поєднання раціональних і емоційних компонентів мовлення.

Структурними компонентами побудови доповіді є:



- вступ, у якому визначено актуальність запропонованої проблематики;

- основна частина, у якій стисло розкривається провідна
ідея, її теоретичне та практичне обґрунтування та авторська інтерпретація проблеми;

- висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.
Рецензія курсової роботи

“Доповідь”



Обсяг




План




Структура




Література




Актуальність запропонованої проблематики




Провідна ідея




Теоретичне та практичне обґрунтування провідної ідеї




Наукові основи роботи




Авторська інтерпретація ідеї




Рівень виконання



Обсяг доповіді в середньому, як правило, становить не менше 22 сторінки.



Навчально-методичний (навчальний) посібник — навчальне видання, що містить матеріали з методики викладання навчальної дисципліни (розділу, частини) або з методики виховання, спрямоване допомогти в практичній діяльності, призначене надати інструктивно-методичну допомогу в практичній діяльності педагогічним працівникам, а також інформувати їх про новітні освітні технології.

Навчальні, навчально-методичні книги повинні мати високий науково-методичний рівень, містити відповідний довідковий апарат; написані в доступній формі, навчальний матеріал повинен бути пов'язаний із практичними завданнями, у книзі повинні простежуватися тісні міжпредметні зв'язки.

Структура навчальної, навчально-методичної книги передбачає: зміст (перелік розділів); вступ (передмова); основний текст; питання, тести для самоконтролю, обов'язкові та додаткові задачі, приклади; довідково-інформаційні дані для розв'язання задач (таблиці, схеми тощо);бібліографічний список; апарат для орієнтації в матеріалах книги (предметний, іменний покажчики), додатки, які мають безпосереднє значення до теми книги.

Основні вимоги до навчально-методичного (навчального) посібника:

- науковість змісту;

- відповідність навчальній програмі з предмета щодо структури, обсягу і змісту;

- дотримання вимог щодо побудови текстів, виділення в них основного змісту;

- наявність таких структурних елементів посібника, як вступ, виклад основного навчально-методичного матеріалу, висновки; у разі потреби: узагальнюючі тексти, наочні схеми, таблиці, що ілюструють змістово-логічні, структурно-функціональні зв'язки

фрагментів навчального та методичного матеріалу у загальній системі предмета (галузі знань), завдання на систематизацію, поради щодо використання;

- наступність навчального та методичного матеріалу, доцільність його поділу на розділи, їх послідовність, наявність зв'язків між ними, цілісне бачення матеріалу;

- оптимальність співвідношення його обсягу із предметним змістом, можливість забезпечити засвоєння предмета (галузі знань) у результаті навчальної діяльності як під керівництвом учителя, так і самостійно;

- добір і укладення базових знань у системі, що забезпечує їх міцне засвоєння;

- чітка диференціація знань за видами (теорія, закон, поняття), рекомендації щодо їх виконання;

- за фундаментальним спрямуванням (найбільш важливі базисні, опорні приклади);

- за системотворчим фактором (ціле як частина системи більш високого рівня, частина цілого, додатковий матеріал);

- наявність творчих вправ, вправ на порівняння, вибірковий аналіз, розпізнавання та виділення головного, встановлення взаємозв'язків, групування, класифікація, систематизація та узагальнення тощо;

- методологічна обгрунтованість основних фактів, понять, законів і теорій; розгляд системи знань в єдності з методами пізнання, застосуванням знань на практиці;

- розкриття наукових положень відповідно до досягнень сучасної науки, методичні рекомендації щодо їх застосування;

- достатність теоретичних пояснень і емпіричних даних у навчальному матеріалі, чіткість аргументації, логічність побудови світоглядних висновків;

- зв'язок змісту навчально-методичного посібника із життям, урахування компетентнісного підходу, який полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Доступність змісту підручника:

- відповідність складності та обсягу матеріалу можливостям його засвоєння учнями певної вікової групи на належному рівні і за встановлений час;

- особистісна зорієнтованість навчального матеріалу;

- посильність (для учнів) у сприйнятті основних завдань, вправ, задач, практичних робіт;

- придатність підручника для організації самоосвіти учнів, розвитку творчого мислення, формування загальнонавчальних і предметних навичок та умінь, компетентностей як загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості;

- наочність і конкретність викладу матеріалу;

- достатність довідкового забезпечення;

- наявність у тексті елементів пояснення (роздум, доведення, висновки тощо);

- відповідність лексико-синтаксичної складності тексту віковим обливостям учнів, емоційність викладу;

- дотримання узгодженості із суміжними дисциплінами, наступності з раніше вивченим.



Навчально-методичний апарат:

- методична доцільність системи введення наукових понять, основних положень і висновків, вибору способу викладу;

- наявність засобів мотивації учіння, розвитку зацікавленості учнів предметом;

- наявність засобів самоконтролю засвоєння теоретичного і практичного матеріалу;

- методична достатність ілюстративного матеріалу.

Отже, у процесі виконання курсової роботи можна виділити чотири етапи:

1. Вступний – вибір теми, складання списку літератури для опрацювання, початок її вивчення, розробка плану і написання вступу.

2. Основний – детальне опрацювання літератури, робота над змістом і висновком курсової роботи.

3. Прикінцевий – оформлення курсової роботи, самокритична оцінка її змісту і виправлення виявлених недоліків.

4. Захист курсової роботи.

Вибір та формулювання теми курсової роботи.

Тему курсової роботи слухач курсів підвищення кваліфікації обирає із орієнтовного переліку курсових робіт, затвердженого Рівненським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, або обирає самостійно. Тема повинна визначати зміст роботи, містити елементи наукового дослідження. Назва теми повинна бути чіткою, лаконічною, актуальною, відображати зміст роботи.



Робота з першоджерелами.

При підготовці курсової роботи велику роль відіграє опрацювання великого обсягу інформації. Огляд літератури з проблеми робиться на підставі аналізу джерел філософської, педагогічної, психологічної спрямованості вітчизняних та зарубіжних авторів.

Роботу з літературою необхідно розділити на декілька етапів:

- аналіз літературних джерел власної бібліотеки, бібліотеки навчального закладу, РМК (ММК), бібліотеки ОІППО;

- попередній вибір за каталогами, реферативними оглядами, списками літератури;

- аналіз першоджерел, їх ксерокопіювання, конспектування;

- пошук в Інтернеті матеріалів через ключові слова, прізвища авторів;

- запис необхідних цитат на окремих картках із зазначення вихідних даних джерела й сторінки.

Аналіз літературних джерел, нормативно-правових документів завершується складанням списку використаної літератури.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал