Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект



Сторінка16/18
Дата конвертації11.12.2016
Розмір3.39 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Тема. Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…». Настрої та почуття, висвітлені в поезіях.

Мета: ознайомити учнів з віршами відомого українського поета Станіслава Чернілевського, донести до дітей основний мотив поезії – високу цінність батьківського дому в житті людини;розвивати вміння виразно читати ліричні твори, розуміти і коментувати висловлені в них почуття; виховувати любов до найрідніших людей, Батьківщини, почуття відповідальності за власну родину.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І Мотивація.

- Із якими поняттями асоціюється у вас слово дім?

- Чи можете ви назвати свій дім оазою тепла та взаєморозуміння?

Зрозуміло, що батьківський дім є дорогим для кожного з нас. Багато українських поетів і письменників оспівували у своїх творах найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.

Пригадайте деякі з них. (Діти можуть назвати: Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати», Леся Українка «Як дитиною бувало…», «Мрії» та інші)

Сьогодні ми познайомимося з поезіями, які написав Станіслав Чернілевський.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вірш «Теплота родинного інтиму"

Виразне читання поезії вчителем

Словникова робота

Інтим, інтимний – особистий, задушевний

Досвіток – світанок, ранок.

Зело – зелень, трава.

Обмін враженнями про прочитане, бесіда за текстом (підручник, с. 89)

Коли відбуваються події? З чого це видно? (Дим в печі – це зима)

Який він, той вогонь в печі? (Веселий, цілющий, життєдайний)

Читання статті підручника про вогонь «А чи знаєш ти, що…»

А чи ми, міські жителі, використовуємо вогонь як спосіб захисту, очищення? (Це свічечка, яка палає в наших оселях на Різдво, Великдень, Трійцю)

Хто є оберегом вогню, родинного затишку?

Доберіть прикметники, які ми зазвичай поєднуємо зі словом «мама» та запишіть їх у зошит.

(Добра, чуйна, лагідна, щедра…).

Вдумайтесь в ці слова та скажіть: кого ще можна так назвати? Чи є ще людина у вашому житті, яка заслуговує на вашу любов? (Так, звісно, це бабуся)

Чи любите ви гостювати у бабусі? Як проводжає вас бабуся після гостювання на канікулах?

Про бабусині почуття пише С. Чернілевський у вірші «Забула внучка в баби черевички…»

Читання поезії вчителем.

Аналізуємо поезію (підручник с. 90)

Закінчіть речення одним словом: «Вірш «Забула внучка в баби черевички…» про… ».

IV Підсумки уроку.

Який з віршів вам сподобався більше? Чому?

Що об’єднує ці вірші? Що в них спільного? (Так, це родина, це зв’язок між поколіннями, це родовід.)

Слово вчителя. Я знаю, що ви любите і шануєте своїх рідних. А як ви висловлюєте свої почуття до них? Словами? Вчинками? Чи взагалі забуваєте це робити? Любіть своїх рідних – і вам ця любов повернеться любов’ю своїх дітей та онуків, бо життя завжди платить вам тією монетою, яку ви самі карбуєте.

V Домашнє завдання.

* Намалювати дерево роду, адже свій рід треба знати.

* Вивчити напам’ять один із віршів.
Тема Олександр Довженко. «Зачарована Десна» (фрагменти). Великий чарівний світ дитинства у творі.

Мета: працюючи з текстом розкрити самобутність автобіографічної повісті «Зачарована Десна»; розвивати вміння працювати з текстом епічного твору, вдумливо та виразно читати його, знаходити різноманітні описи, коментувати їх, висловлювати враження від прочитаного; виховувати оптимістичне світосприйняття і світобачення, любов до батьків, до рідної природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І Мотивація

На дошці записано слова: дитинство, родина, природа, Україна, життя.

Про що повість «Зачарована Десна»? (Відповідаючи, учні дотримуватимуться такої схеми (прийом «Прес»):

Я вважаю, що…

Тому що…

Наприклад…

Отже, …

Учитель підсумує відповіді.

Читаючи «Зачаровану Десну», ви поринули у світ дитинства Олександра Довженка. Геніальний письменник був палким патріотом своєї землі, хоча жив далеко від неї. Повість «Зачарована Десна», - це твір про Україну та українців. Як бачите, любов до батьківщини починається з любові до отчого дому, батьків, природи та оточення.

Вчитель зарубіжної літератури Гопало Л.Я. підкреслює важливість і складність аспекту сімейного виховання у формуванні особистості в умовах сьогодення і пропонує уроки з вивчення Ф.Кафки «Перевтілення», А.Камю «Чума», Л.Толстого «Війна і мир».

Ми запропонували лиш декілька напрацювань учителів-словесників з реалізації Програми національного виховання.

Вчителям початкового навчання, історії, біології запропоновано проаналізувати навчальний предмет, визначити конкретні теми для можливостей формування на конкретному уроці того чи іншого ціннісного ставлення, визначити потенційні можливості позакласної роботи щодо формування ціннісних орієнтацій. Робота триває.


Нетикша Т. Л.,заступник директора з виховної роботиЗдолбунівської ЗОШ № 4

Формування ціннісних ставлень особистості в навчально-виховному процесі

Найважливішими завданнями українського суспільства було і є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та національно-державних інтересів.

Виховання починається в родині за визначальної ролі батьків, продовжується упродовж усього дорослого життя і ґрунтується на засадах народної та академічної педагогіки, за активної ролі та впливу державних і громадських інституцій.

Зміцнення української державності, її поступальний розвиток, інтеграція України у світову та європейську спільноту потребують суттєвого оновлення системи національного виховання учнівської молоді, його змісту як на державному, так і регіональному рівнях.

Соціалізація учнівської молоді, підготовка до дорослого життя, відбувається в умовах різкого звуження кола загальновизнаних духовно-моральних цінностей, внаслідок чого в ціннісно-смисловій сфері дітей та юнацтва переважають прагматичні чи асоціальні цінності. Це обумовлює необхідність підпорядковувати зміст виховання дітей та молоді в сучасній школі формуванню у них ціннісних ставлень та орієнтирів.

Проблема цінностей та ціннісних орієнтацій знаходиться в центрі уваги сьогодення. Орієнтація молоді на сучасній демократичні цінності – проблема загальної значущості. Адже процес державотворення в Україні збільшує попит на національну та демократичну орієнтовану особистість і висуває на перший план необхідність становлення та розвитку громадянськості як якості суспільства і як якості особистості.

Проблема цінностей – одна з найбільш складних та суперечливих проблем філософії.

З розвитком суспільства і його структуруванням, поглибленням духовності людини ускладнювалось і ціннісне сприйняття, охоплюючи все нові потреби. Ціннісний світ людини складається з ціннісних образів. Правомірність постановки проблеми формування ціннісної свідомості зумовлена визнанням цінності самої особистості, яка не є, і ніколи не була продуктом соціального середовища. Ціннісні орієнтації і ціннісні відношення – це стійке вибіркове віддання переваги зв’язку суб’єкта з об’єктом оточуючого світу, коли цей об’єкт, представляючи собою соціальні значення, набуває для об’єкта особистісного смислу, розцінюється як дещо значуще для життя окремої людини і суспільства в цілому.

Змістом освіти має стати ціннісна свідомість, ціннісне відношення.

Проблеми, що пов’язані з людськими цінностями, займають одне з провідних місць у дослідженні соціальної детермінації людської поведінки, її саморегуляції та прогнозуванні. Формування ціннісних орієнтацій сприяє процесу розвитку особистості в цілому. Як один з елементів структури особистості вони відіграють вирішальну роль у регуляції поведінки, формуванні світогляду, переконань, виборі життєвого шляху, особливо на етапі становлення професійно-трудової діяльності в юнацькому віці. Саме завдяки цінностям особистість відчуває себе цілісно в оточуючому її світі.

Світ цінностей – це насамперед світ культури, сфера духовної діяльності людини її моральної свідомості.

Отже, ціннісні орієнтації є важливим компонентом структури особистості, в них ніби резюмується весь життєвий досвід, накопичений особистістю в її індивідуальному розвитку. Це той компонент структури особистості, який являє собою певну вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини, із точки зору якої вирішується багато життєвих питань.

Від того, на які цінності орієнтуватиметься особистість залежить її гармонійний розвиток, ставлення до світу, громадянське ставлення, самовизначення у громадській і професійних сферах.

В умовах сьогодення ціннісні орієнтації: істина, справедливість, свобода, краса, любов, добро, повага, пізнання, творчість на наш погляд є визначальними і базовими для громадянського, духовно-морального і особистісного становлення зростаючого покоління .

Враховуючи вище зазначене, оцінюючи актуальність проблеми формування ціннісних ставлень і орієнтацій особистості для нашого навчального закладу його педагогічний колектив активно включився у процес перебудови життєдіяльності учнівського колективу, змісту виховання і підпорядкував його формуванню ціннісних ставлень особистості учня.

З цією метою нами розроблено загальношкільну програму національного виховання учнівської молоді, концептуальними засадами якої є формування світобачення особистості, її ціннісних орієнтацій та ставлень, духовно-моральний розвиток особистості тощо.

Вона передбачає створення особливого виховного і виховую- чого простору, який формує різнопланові чесноти і якості особистості, що виступають підґрунтям їх ціннісних ставлень та орієнтацій.

Методологічною основою програмного процесу формування ціннісних ставлень і орієнтацій особистості є наукові ідеї, дослідження низки вітчизняних і зарубіжних філософів, психологів, соціологів та педагогів, а саме: О. Вишневського, С. Кириленко,

А. Архангельського, М. Кагана, В. Сіверга, І. Беха, Т.Д. Дем’янюк, І.Єрмакова. Значний внесок у розробку теорії цінностей внесли американські та західноєвропейські соціологи : М.Вебер, Е.Дюркгейм, Т. Парсонс, Ф.Знанецький та інші.

Процес формування ціннісного ставлення особистості в нашому навчальному закладі вибудуваний на аналітико-діагностико-прогностичній основі.

Шкільним психологом, класоводами та класними керівниками з учнями 2-х, 6-х, 10-х класів (якраз вони визначені експериментальними і контрольними), проведено діагностику рівня сформованості ціннісного ставлення до суспільства і держави, до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю, до сім’ї, родини, людей, праці , мистецтва, природи.

Ретельний аналіз одержаних даних змусив нас внести наступні корективи в організацію життєдіяльності учнівських колективів та зміст виховання:



  • розробити класні програми виховання та формування ціннісних ставлень школярів;

  • впровадити факультативний курс «Держава. Суспільство. Особистість», години правової грамотності;

  • організувати діяльність гуртків, студій, секцій, зустрічей, турнірів, проектів, які формують ціннісне ставлення особистості;

  • активізувати волонтерський рух, започаткувати різноманітні нові акції: «Я – Українець, і цим пишаюсь», «Книга скарг природи», «Сім чудес Здолбунівщини»;

  • передбачити діяльність дитячого осередку «Соняшник», «Країна Барвінкова», підпорядкувавши їх формуванню ціннісних ставлень особистості;

  • активізувати роботу учнівського врядування «Лідер», окреслити нові перспективи його діяльності тощо.

Значної уваги надали вивченню готовності педагогів-виховників школи до процесу формування ціннісних ставлень особистостей.

Результатом такої діагностики стало удосконалення структури методичної роботи з класоводами, класними керівниками та особливо змісту професійного зростання педагогів.

Він передбачає глибоке оволодіння педагогами теорією і методологією процесу формування ціннісного ставлення особистості.

Класним керівникам запропоновано потужний теоретичний курс з проблеми формування ціннісного ставлення особистості.

Проведено шкільні педагогічні читання з теми: «Теоретико-практичний аспект формування ціннісних ставлень особистості учня в загальноосвітньому навчальному закладі».

Ми прийшли до висновку, що експериментальним класам необхідно розробити на наступний рік цільові програми виховання школярів, провести, зокрема, теоретичні семінари з проблем:

психолого-педагогічна і теоретико-методична готовність педагогічного колективу школи до реалізації проблеми «Формування ціннісних ставлень особистості школяра»;

«Формування ціннісних ставлень особистості учня: теоретико-методологічний аспект»;

«Формування ціннісних ставлень особистості школяра» в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних науковців;

інноваційні технології «Формування ціннісних ставлень особистості учня» та інші.

Все це сприяє модернізації змісту виховання в школі, забезпечує його ефективність і результативність.
Бурячок Т.О., заступник директора з навчально-виховної роботиСоснівського НВК «гімназія – загальноосвітня школа І ступеня»

Виховання системи цінностей особистості, ґрунтованих на пріоритетах духовності

В гонитві за свободою людство забуло Божі заповіді.

Нині переважна більшість політиків та економістів постійно твердять про економічну та фінансову кризу, про її причини та наслідки для суспільства. І лише дуже небагато аналітиків кажуть про те, що першоджерелом будь-якої кризи в суспільстві — фінансової чи управлінської — є криза моралі, глибока криза духовності. Саме це спіткало нашу планету. Люди перестали орієнтуватися на головні цінності, на яких базується розвиток будь-якого суспільства, кожного міста й села, кожної родини, а почали займатися винятково накопиченням і тим, щоб споживати, споживати і споживати.

На жаль, ця тенденція простежується і в Україні. Нас спіткала доля багатьох країн з молодою демократією, де в гонитві за свободою слова, свободою думки глибинні духовні цінності, християнські засади, які завжди були притаманні нашому народові, не стали визначальними, безальтернативними, а лише розглядаються як один із поглядів на життя. Світогляд людей, підхід до життя хибні, вони здебільшого зорієнтовані на другорядні цінності, на зовнішні умови життя. У нас втрачено авторитет сім'ї як такої, щороку зростає кількість розлучень, нав'язуються цінності одностатевих шлюбів тощо. Окрім цього, страшна статистика стосовно наркоманії, кількості абортів, суїцидів серед молоді та людей середнього віку. Ми міцно утримуємо пальму першості в Європі із захворюваності на СНІД. Такі сумні статистичні дані свідчать насамперед про глибоку морально-духовну кризу, яка нині спостерігається в українському суспільстві, про те, що наші діти зростають, не маючи моральних та суспільно значимих орієнтирів. Як наслідок, експерти констатують, що Україна посіла за показниками дитячого алкоголізму перше місце у світі. І ще одна сумна новина: в серпні-вересні за результатами аналітичних досліджень Україна стала одним із лідерів країн—виробників та розповсюджувачів дитячої порнографії в Інтернеті.

Ми маємо на державному рівні встановити чіткий законодавчий заслін всьому тому негативу, який іде до нас і з Заходу, і зі Сходу, поставити заслін усьому бруду в Інтернеті та телевізійному просторі, протидіяти дитячому алкоголізму, наркоманії, тютюнокурінню, суїцидам серед молоді, божевільній кількості абортів, особливо серед молодих дівчат і жінок; маємо активно працювати над законопроектами, щосприятимуть як моральному, так і фізичному здоров'ю людей, молодого покоління, нормальному, гармонійному розвитку українського народу.

Діти, що зростають без нагляду, не мають належного виховання, - це основа для подальших хвороб суспільства.

Стан розвитку будь-якого суспільства вимірюється ієрархією його цінностей. Від пріоритетів у ціннісному світогляді молодої людини залежить майбутнє України. Від того, наскільки її свідомість вільна від ідеологічних міфів і соціальних ілюзій, яким змістом наповнені ціннісні орієнтації, стає вартісним процес соціалізації.

Оскільки соціалізація - це процес можливостей співіснування в соціумі, то важливою її умовою є соціальні цінності. Вони відіграють вирішальну роль у культурному засвоєнні дійсності. Це певні значення вищого порядку, окультурена система відчуттів, емоцій, найважливіший елемент культури, який звеличує людину, формує її духовні орієнтири, надає життєдіяльності певний сенс. Завдяки цінностям особистість відчуває себе цілісно в оточуючому її світі, в ритмі. Світ цінностей - це, насамперед, світ культури, сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості, оцінок тощо. У житті цінності виступають у ролі інструментів соціального регулювання, тією проміжною ланкою, яка пов'язує інтереси, потреби, світогляд людини з її конкретними ідеями, поведінкою.

Зв'язок між цінностями та поведінкою здійснюється за допомогою ціннісних орієнтацій, які людина обирає на основі норм серед різноманітних способів дії. Ціннісні орієнтації - показник міри соціалізації. Тому існує проблема співвідношення ціннісних орієнтацій і характеру діяльності в процесі соціалізації.

Формування ціннісних орієнтацій у школі має спиратись на триєдину формулу: єдності учіння (інтелектуальний розвиток), виховання почуттів (моральне виховання) і виховання вчинку (формування навичок діяльності). Поєднання двох перших компонентів із діяльністю відбувається не механічно. Знання містить у собі величезний фонд людського досвіду, вивчення якого сприяє прогнозуванню вчинків, діяльності, а також їх результату. Освітній процес цілком пов'язаний із життєдіяльністю особи на всіх етапах становлення і розвитку. В різні періоди актуалізуються його етапи. Щодо учнівської молоді - це учіння (оволодіння основами людського та наукового досвіду, розвиток логічного та критичного мислення , т.ін.). Це також певний стимулятор, бо завдяки освіті ставляться та досягаються нові цілі. Учіння не просто об'єктивно поєднується з діяльністю, але й суб'єктивно належить до практичного і духовного життя. Таким чином, освітній процес, що є основою соціалізації у школі, має сприяти розвитку людини як культурно-історичного суб'єкта. Якщо діяльність забезпечує "істинне буття", то освіта "спосіб буття". Сам предмет діяльності потребує збагачення індивідуального досвіду інших.

В умовах пізнавально-перетворювальної діяльності, характерної вже для старшого шкільного віку, людина здатна до дії, до усвідомлення своєї свободи творити світ, ставити мету, обирати способи поведінки і спілкуватися з оточуючими, взаємозбагачуючи досвід діяльності. її структура має двоєдину природу: суб'єкт пізнає і перетворює себе не тільки у світі предметів, а й у світі людей. Останнє виносить на перший план гуманістичні цінності, які лежать в основі гуманітарної соціалізації. Навчально-виховна діяльність, зміст освіти мають спиратися на цінності, які сприяють всебічному розвитку людини.

Визначаючи духовність як специфічну людську якість, що характеризується усвідомленням єдності буття і зумовлює прагнення людини до гармонії внутрішнього та зовнішнього світу, усвідомлюємо, що духовність спрямовує особистість на пізнання і самопізнання, творче самовдосконалення та гуманістичну поведінку.

Іншими словами, духовний розвиток є процесом розширення свідомості людини.

Що зумовлює прагнення людини до гармонії, які етапи розширення свідомості є найважливішими?

Відомо, що існує п’ять етапів (рівнів) процесу розширення свідомості людини і відповідної зміни її ціннісних орієнтацій – від егоцентризму до самовіддачі, здатності надавати допомогу тим, хто її потребує:

5 – рівень універсальних та буттєвих цінностей (духовної, розширеної свідомості);

4 – рівень загальнолюдських цінностей;

3 – рівень суспільних, громадських, національних цінностей;

2 – рівень сімейних (родинних) цінностей;

1 – рівень егоцентричних цінностей, самоствердження.

Зрозуміло, що егоцентризм і самоствердження є наслідком первинного інстинкту самозбереження, самовиживання. Якщо людина залишається на першому рівні свідомості протягом усього подальшого життя, її прийнято називати егоїстичною.

При переході на другий рівень зростає значення турботи про найближчих людей – батьків, рідних. Для другого рівня свідомості пріоритетні цінності та потреби – це цінності і потреби власної сім’ї.

Подальше розширення світогляду людини сприяє розумінню того факту, що особисте життя її сім’ї тісно пов’язане з життям суспільства, нації, народу, рідного краю.

Усе це має спонукати педагогів до проведення відповідної діагностичної та корекційно-розвивальної роботи.

Для організації діагностичної роботи серед старшокласників можна використати методики «Здійснення бажань», вивчення рівня моральних якостей учнів у процесі виховної роботи з ними, тести на визначення ціннісних орієнтацій, які мають теоретично обґрунтований ціннісний фундамент: спираються на еталонну ціннісну шкалу рівнів розширення свідомості, відповідно, зміни ціннісних орієнтацій.

Варто в закладі запровадити на основі розроблених педагогами авторські програми курсів «Основи етики», «Основи сімейного життя», «Культура спілкування», «Основи християнської етики і моралі», метою яких буде:

• ознайомлення старшокласників із духовним надбанням людства, підвищення рівня їх психологічної культури, досягнення єдності інформативних і вольових сфер свідомості ( єдності знань, переконань дій) як основи моральної поведінки;

• сприяння розвитку здатності до самоконтролю, критичного аналізу своїх думок і вчинків, об'єктивності в самооцінюванні, свідомого вибору моральної позиції;

• формування відчуття власної гідності і особистої відповідальності, терпимості до особистості, розвитку моральних якостей: чесності, скромності, доброти, співчуття тощо;

• надання можливості для духовної самореалізації у творчій суспільно корисній діяльності.

У складанні програми курсів варто враховувати фактор зміни соціального середовища, нестабільності соціальних відносин, у яких відбувається становлення людини.

Значно підвищується вплив на старшокласників також використання на корекційно-розвивальних заняттях активних методів психологічного впливу, цікавого, переконливого матеріалу.

Знання психологічних особливостей учнів при рішенні конкретних психологічних методів сприяє ефективній діяльності вчителя у вихованні громадянина і патріота.

Для того, щоб результати діагностики допомогли вчителеві в організації навчально-виховного процесу, варто пов'язати їх із загальними і конкретними завданнями навчально-виховного процесу.

Реалізація такого підходу до вивчення особистості учнів має проходити у відповідності з наступними вимогами:

1. Вивчення повинно бути спрямоване на виконання особливостей процесу психічного розвитку учнів.

2. Діагностика сформованості громадянських і патріотичних якостей і почуттів учнів проводиться шляхом зіставлення їх із результатами попередніх діагностик з метою виявлення характеру й величини його просування в розвитку.

3. Дослідження повинно здійснюватися протягом усіх років навчання дитини в школі.

4. Діагностика має виявляти не лише актуальний рівень розвитку, але і «зону найближчого розвитку» (Л.Виготський).

5. Вивчення повинно бути спрямоване на вирішення певного педагогічного завдання щодо сформованості громадянських і патріотичних якостей та почуттів виконувати виховальну, контрольно-коректувальну і прогностичну функцію і визначатися завданнями діагностики.

Щоразу, коли ми розглядаємо питання духовності, виховання системи цінностей особистості, - маємо керуватися мудрими порадами педагога – гуманіста Василя Сухомлинського, який навчав:

“Як вогню, бійтесь байдужості, мій друже. Чим більше створили молоді руки для людей, тим чистіше, благородніше серце. Воно відчуває радощі й болі людей, лихо й турботи суспільства; погляд юного громадянина на навколишній світ стає допитливим і прискіпливим, натура — неспокійною турботливою, благородство серця ніколи не уживається із злом, з байдужим ставленням до громадських інтересів, з приниженням людської гідності. Воно, юне серце, бунтує, протестує, обурюється. Воно штовхає людину на благородні, красиві, хоч інколи, може, й різкі, необачні вчинки.

Не зв'язуйте благородні юнацькі пориви шорами логічних роздумів і умовиводів. Усе це прийде з часом — зріла мудрість, розсудливість, уміння сім раз відміряти і раз відрізати. Але палкий трепет юного серця, обуреного злом, готового перетворити зло в порох, ніколи не прийде, якщо юнацтво не візьме його з тієї тривожної, неспокійної пори, коли здійснюється велике відкриття світу — складне і небезболісне пізнання добра й зла серцем”.

Отже, духовну повноту і насиченість життя може дати тільки широка різнобічна освіта, допитливе пізнання світу, активне і радісне бажання оволодівання знаннями і духовними цінностями , які накопичило для нас людство.


Література

Сухомлинський В.О. Духовно-моральне виховання дітей та молоді:загальні тенденції й індивідуальний пошук / О.В.Сухомлинська.- К.,2006

Сухомлинський В.О. Оберігайте чистоту душевних поривань юнацтва / Сільська школа.- 2005.- №2.-с.1

Унгурян П.І. Заради духовності, моральності та здоров’я країни- Голос України.-2009.-№210.-с.6



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал