Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект



Сторінка2/21
Дата конвертації01.12.2016
Розмір4.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Учень: Господи, де твої дві рибини,

Де твої, Боженьку, п’ять хлібів?!

Їстоньки хоче невинна дитина

Жодного, хто би її пожалів

Навіть для плачу нема уже сили

Очі дитячі – доросла печаль.

Дай хоч причастя на змучених схилах,

Щоб залатати у зойку скрижаль

Учениця:Хаща і хижість…

Жура лебедина…

Та ж оправдатись не вистачить слів!

Господи, де твої дві рибини?

Де твої, Боженьку, п’ять хлібів?!

Класний керівник:Навесні 1933 у селах почалось людоїдство. В Україні зареєстровано 10 тис. судів над людоїдством. Євгенія Іванівна Аврамович з Чернігівщини, очевидець голодомору, згадувала: «У 1933 мене направили на практику в Ріпкинську лікарню. Завідуючий наказав усім, хто звертається з проханням видати довідку про смерть родичів, писати в них, що смерть сталась від гострої серцевої недостатності. Кілька разів за такими довідками зверталася в лікарню багатодітна мати. А одного разу міліціонер привів до нас дівчину 18–19 років і приніс всі довідки, які видавали її матері. З’ясувалося, що ця дівчина та її мати вбили і з’їли всіх молодших дітей, а потім, збожеволіла від голоду дівчина вбила матір, її варила. Сусіди заявили в міліцію, бо з хати було чути запах вареного м’яса».

Учень:Тиждень терпів я від голоду муки,

Плакав, ходив, простягаючи руки.

Врешті й ходити уже я не зміг,

Ледве дійшов, упав на поріг.

Встав би, підвівся, та зрадили сили,

Плакали діти, баби голосили.

Федір, мій син, на лежанці лежав,

Звісно, каліка, терпів і мовчав

Вранці, на другий день – зирк! Аж у руки

Хтось мені суне кавалок макухи.

Хто це? Це ти, мій сусіде, Петро?

Бог хай віддячить тобі за добро!

Слина пішла. Затрусилися руки.

Боженьку милий! Кавалок макухи!

Де ти? Пішов вже. Аж нагло онук

Вихопив в мене кавалок із рук.

Хтів я схопитись, побігти, догнати,

Вирвати з рота! Навколішки стати.

Вже я підвожусь і падаю знов…

Знов непритомний. Прокинувся – кров.

Мабуть, забився… вже близько до краю

Крутиться все навкруги… умираю.

В кого б спитати, чи з’їв хоч онук?

Може, і в нього хтось вирвав із рук?!

Класний керівник:Народ постраждав, стерпів люту наругу своїх катів, але в його пам’яті живе й нині прокляття тим, хто збиткувався над його долею. Не всі очевидці голодомору мають сміливість і силу оповісти і сьогодні правду.І потрібно розповідати, щоб ми знали і пам’ятали, щоб дітям розказали, щоб і вони пам’ятали, дітям дітей розказали про це, щоб теж пам’ятали, щоб ніколи таке не повторилося. Як ніде, може, стогне від трупів українська земля, від кісток, похованих без трун у спільних могилах.(Зачитує спогади очевидців голодомору 1932–1933рр. з книги «33-й голод: Народна Книга-Меморіал /Упоряд.: Л.Б.Коваленко, В.А.Маняк. –К.: Рад.письменник, 1991. Після спогадів знову звучить «Аве Марія». На її фоні учень читає віршовані рядки).


Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимели до тла?

Як навіть марево виймають з печі

І забирають прямо із горшків?

Окрайці виривали з рук малечі

І із торбинок нужденних стариків?

Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору:

Греби, нічого людям не лишай.

Я бачив сам оту зловісну пору:

І пухлих, і померлих на шляхах

І досі ще стоять мені в очах

А кажеш – не було голодомору!


Класний керівник: Згадаймо всіх поіменно,

Серцем згадаймо своїм,

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим.

(Метроном відбиває хвилину мовчання. Всі встають, звучить пісня «Боже великий, єдиний…» (муз. Лисенка, сл. О.Кониського. Класний керівник підводить підсумок години історичної памяті ).

- Які уроки ми маємо винести з години історичної памяті?

- Що для вас у годині історичної памяті є повчальним?
Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 6-го класу

Бесіда «І синє небо, і жовте колосся»

Мета: формувати у школярів ціннісне ставлення досуспільства і держави; розширити знання дітей про державні символи України; формувати національно-громадську ментальність шестикласників; виховувати повагу до державної символіки України; розвивати їх комунікативні навички.

Очікувані результати:підвищення рівня національно-громадської ментальності особистості; повага до державної символіки України; розвиток комунікативних здібностей школярів.

Методичне забезпечення: заздалегідь підготовлені учнями короткі повідомлення з історії державної символіки України; поезія, співзвучна темі бесіди; виставка літератури про державну символіку України.

Сценарний хід бесіди:

Класний керівник:Будь-яка країна світу має свої символи: Державний Прапор, Герб та Гімн. Кожен громадянин своєї країни шанує ці головні атрибути. Вони найточніше передають історію розвитку і самобутність тої чи іншої країни. Державні символи має і наша держава – Україна.

Сьогодні ми проведемо тематичну бесіду про державну символіку України «І синє небо, і жовте колосся».



- Що для вас значить слово «Україна?»

1-й учень: Україна – це земля, де ми народились і живемо, де жили наші предки, де живуть наші батьки. Усім нам люба і дорога наша мати-Батьківщина. Своє ставлення до України хочу передати такими віршованими рядками:

Наша славна Україна Щасливі й злі години

Наше щастя і наш край Ми для неї живемо

Чи на світі є країна На Вкраїні й для країни

Ще миліша за наш край Будем жити й помремо!


2-ий учень: Для мене Україна - золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Блакитне, безхмарне небо над головою. Це історія мого мужнього народу, що віками боровся за свою землю, волю, щастя.Я підібрав таку поезію:


Спасибі доле, що нам судила

У цьому краї пізнати світ

Спасибі ненько, що ти навчила

Дзвінкої пісні з дитячих літ!

Ми любимо сонце і квіти,

І сонце нам шле свій привіт

Ми роду козацького діти

Землі української цвіт!


Класний керівник:- Які державні символи України ви знаєте?

- Що вам відомо про їх історію?

- Які повідомлення з історії державної символіки України ви підготували?

3-й учень:Я підготував коротке повідомлення про Державний герб України.

Гербом прийнято вважати стилізований знак – тризуб. Існує близько сорока версій щодо походження тризуба та його смислового значення: це і символ влади над трьома світами – небесним, земним і підземним, уособлення трьох стихій – повітря, води і землі… Точно з’ясувати, коли і де виник тризуб, сьогодні неможливо.Він зберігся на золотих та срібних монетах київського князя Володимира Великого. Протягом кількох століть тризуб був поширений по всіх князівствах Київської Русі. Наш національний символ тризуб – це символічне зображення божественної вогненної птиці, матір Слави. Вона - богиня перемоги, матір слов’янства. Сонячний колір тризуба на блакитному тлі – це вогненний Фенікс у степовому небі. А ще у тризубові

відображено триєдність життя. Це – батько, мати, дитя, які символізують свою силу, мудрість, любов.

Наш древній Герб князівської доби,

Величний Гімн і Прапор синьо-жовтий -

Як символи державної ваги,

До всіх сердець ви дзвонами промовите!

Класний керівник: - Що вам відомо про Державний прапор України?

4-й учень: Державний прапор України – синьо-жовтого кольорів. Жовтий колір - колір хліба, сонця, життя.Блакитний колір - колір неба, річки, миру, щастя. Кольорова гама Державного прапора України – унікальна. З давніх-давен наш народ віддавав перевагу саме цим двом кольорам: синє море, синє озеро, синя хмара, синє небо, жовті чаші, золоте сонечко, золота роса, золота зброя, золотий перстень, золоті яблука, золотий вінець. Ці кольори прикрашали козацькі знамена. Під ними запорожці ходили в походи, піднімали трудовий люд на боротьбу з ворогами. Перші відомості про синьо- жовтий прапор датуються 1410 роком.Кольори Державного прапора України оспівані в поезії:


Під синім небом України

Зазолотилися жита,

У чулім серці воєдино

З’єдналася палітра та.

Бо це дано нам споконвіку

Від пращурів жива яса -

Душею, що не любить крику

Єднати землю й небеса.


Класний керівник:До найбільших святинь будь-якого народу належить і гімн. Це слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах звучання, з трепетом душі вслухатися вїх мелодію.

- Що ви знаєте про Державний гімн України?

5-й учень: Є такий символ і в українців.Його історія сягає часів Київської Русі. Тоді роль державного гімну – в сьогоднішньому розумінні – виконували бойові заклики та пісні. Вони кликали воїнів до перемоги над ворогами.

15 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила музичну редакцію державного гімну(музика Михайла Вербицького).




Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна» -

Гордо прозвучало.


06 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про державний Гімн України». Гімном стала пісня «Ще не вмерла України і слава, і воля» (слова П.Чубинського, музика М.Вербицького):

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці

Приспів:

Душу, тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

(Класний керівник пропонує учням прослухати Державний гімн України і закріпити вміння виконувати його).

Підсумкова бесіда:

- Чому бесіда називається «І синє небо, і жовте колосся?

- Як громадяни держави мають ставитись до державної символіки?
Конкурс юних декламаторів класу «Мова рідна – слово рідне!»

(підготувала М.Бровчук, класний керівник

Іванівської ЗОШ І-ІІ ст. Корецького р-ну)

Мета:формувати ціннісне ставлення шестикласників до держави; виховувати любов до української мови та рідного слова; розвивати декламаторські здібності особистості та культуру читання поезії.

Очікувані результати:сформованість основ ціннісного ставлення до держави; любов і пошана до рідної мови та рідного слова; підвищення рівня культури читання поезії.

Методичне забезпечення: виставка літератури(поезії)«Мова моя калинова»; вислови про мову (записані на дошці чи плакаті):

«Мова – коштовний скарб народу».

І.Франко

«Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

О.Гончар

«Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова».

В.Сухомлинський

Сценарний хід конкурсу:

(На конкурс запрошуються вчитель української мови та шкільний бібліотекар. Вони входять до складу журі конкурсу. Його доповнюють 2-3 учні класу. Вірш О.Яворської «Молитва» доцільно прочитати з дотриманням всіх вимог до декламування вчителю словесності або класному керівнику).

Класний керівник: Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів. Вона одне з багатьох див, створених народом; віддзеркалює душу народу, його історію.

Із спільного джерела, з давньоруської словесності бере свій початок українська мова. На давніх слов’янських землях наливались життєдайною силою, вбирали веселкову багатобарвну красу українська мова та рідне слова.

У мові – вся доля народу. Без неї немає нас як народу, немає минулого, немає і майбутнього.

Рідне слово увібрало в себе віковічний плин сивого Дніпра, шепіт пшеничного і житнього колосся, шум дібров, спів голосистого соловейка, пісню хлібороба-трударя.

Відомий український письменник І.Драч, великий поціновувач і знавець українського слова, звертаючись до нас, писав: «Дорогі друзі! До вас наше слово. Саме до вас! Це від вас залежить зараз, чи перерветься золота нитка тисячоліть, а чи оживе і заграє на сонці! Це від вас залежить, чи джерело рідної мови замулиться у ваших душах, а чи пружно і вільно дихатиме! Океаном дихатиме! Тільки від порога рідної мови ви можете виходити на широкі магістралі світу. Слово довірилось вам і повірило в вас. Не сполохайте рідного слова, захистіть його, притуліть до серця, наповніть ним своє життя!»

Мова – показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». І не лише культури, а й її грамотності та освіченості.



Сьогодні ми проведемо класний конкурс читців поезії про рідну мову та рідне слово. (Знайомить з умовами конкурсу. В умовах конкурсу слід передбачити оцінку мотивації дитиною, чому вона вибрала той чи інших вірш та чим він їй сподобався. Переможців конкурсу варто відзначити нагородами. Для читання доцільно запропонувати поезію, подану нижче, та дібрану учнями самостійно).

«Молитва» (О.Яворська)

Гріховний світ вирує неспроста,

Підступний Демон, що керує нами,

Та піднімається нетлінно над віками

Велична постать вічного Христа.

О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,

Бо ми блукаєм хащами ще й нині,

Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас поведи!

О, Господи! Зціли нас всіх, зціли!

Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжелюдей,

Та сповнена любові і відваги

З-за ґрат летіла птахом до людей!

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров, пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

«Мова»_(М.Рильський)'>«Мова»(М.Рильський)

Як парость виноградної лози

Плекайте мову. Пильно й ненаситно

Політь бур’ян. Чистіше від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм життям.

Прислухайся, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів!

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина!
Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля,

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч в Грінченка і Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

«Любіть рідну мову» (Ф.Пантов)

Любіть рідну мову.

Мова – краса спілкування,

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство моє.

Мова – то чиста криниця,

Де бє, мов сльоза джерело.

Мова – це наша світлиця,

Вона, як дрібне зерно.

Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни –

Мову, як матір, любіть.



«Мова»(О.Підсуха)

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Є в ній ліс - лісок – лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.

І така розкішна, і гнучка, як мрія,

Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль»

Є в ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата

Помагало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

І за все це, мово, дякуєм тобі.

Скрізь одне жадання, і мета, і ясність

Живемо, працюєм, як одна сімя,

І краса новітня окриля сучасність,

Цю красу звеличує мова і моя!

Нас далеко чути, нас далеко видно

Дмуть вітри історії в наші паруси.

Розвивайся й далі, мово наша рідна,

І про нас нащадкам звістку донеси.
«Мова» (В.Самійленко)

(вірш присвячений Тарасу Шевченку)

Діамант дорогий на дорозі лежав, -

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не пізнав діаманта того,

Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він знайшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав,

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді: камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палючим огнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислима рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на що усі сили свої,

І в народний вінець, як оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

І на злість ворогам засіяла вона,

Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить!

Хай же ті вороги поніміють скоріш,

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас,

Щоб і сам здивувався в могилі Тарас,

Щоб, поглянувши сам на творіння своє,

Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!»

«Українська мова» (В.Лобко)

Ти для нас - і повітря, і хліб, і вогонь,

Євшан-зілля козацького краю,

Джерело, від якого й граніт оживає,

Ти – Вкраїни моєї буття.

Мово рідна, без тебе і сонця немає.

Ти – роса на стерні, квіт калини-розмаю,

Шепіт листя на тихій, вродливій вербі.

Все, що є і що буде, чим дихають люди,

Все то, мова вкраїнська, - тобі!

Так живи у віках, наша мова-душа,

Доки води течуть, доки сонце стоїть,

Доки житимуть на планеті люди.

Вічна слава тому, хто за мову, нарід,

Не щадив у бою ані серця, ні груди!

***

Ти рікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зівяне!

Ти зрікся мови рідної. Твій дух

На милицях жадає танцювати.

Від ласк твоїх закам’яніє друг

І посивіє рідна мати!

Ти зрікся мови рідної. Віки

Ти йтимеш темний, як сльота осіння.

Від погляду твого серця й зірки

Обернуться в сліпе каміння.

Ти зрікся мови рідної. Ганьба

Тебе стріне на шляху вузькому…

Впаде на тебе, наче сніг журба –

Її не понесеш нікому!Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма –

В твій слід він кине сміх – погорду!

(Д.Павличко)

(Підведення результатів конкурсу. Відзначення переможців).

Класний керівник: –Як ви розумієте вислів І.Франка: «Мова – коштовний скарб народу?»; О.Гончара «Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її»; В.Сухомлинського «Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова».

- Що у конкурсі було для вас повчальним?
Технології формування ціннісного ставлення до суспільства і держави учнів 7-го класу

Година громадянськості «Україна – європейська держава»

підготувала Крупеня Г.А., класний керівник Рокитнівської НВК «школи І ст. - гімназії»

Мета: ознайомити учнів із становленням України як європейської держави; збагатити знання з історії України; виховувати почуття гордості за державу, її здобутки; сприяти формуванню національної свідомості школярів, громадянських та патріотичних якостей особистості.

Очікувані результати: сформоване позитивне ставлення до держави і її громадян та почуття гордості за неї; сформованість інтересу до історії і культури України.

Методичне забезпечення: карта України, державна символіка України, Конституція України, книжкова виставка «Україна - європейська держава».

Епіграф до години громадянськості (записаний на дошці):

«Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина - то найкращий край.

Д. Павличко.

Сценарний хід години громадянськості:

(До години громадянськості учням було запропоновано підготувати з допомогою вчителя географії різнопланові повідомлення на тему: «Що я знаю про мою Україну»).

Класний керівник: (Звучить пісня Т.Петриненка «Україна» і на її фоні слова):

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай
м красить все їх рідний край

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.


М.Чернявський

Кожна людина найбільше любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще. У нашого народу глибоке й тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що позначилося на усіх сферах

їх життя – культурі, побуті, мові. Ми можемо пишатися своєю древньою величною історією. На уроках географії ви вивчали географічне розташування України, її природу і природні багатства тощо.

- Що ви знаєте про Україну, як державу на карті світу?

1-й учень: Сучасна Україна - незалежна держава. Розташована у центрі Східної Європи і займає таку частку землі, що аби перетнути Україну пішки із заходу на схід, треба йти 90 днів, долаючи щодня 30 км. Має кордони з Білоруссю, Росією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою. На півдні омивається водами Чорного та азовського морів».

На території України, а саме, поблизу с. Ділове Рахівського р-ну, що на Закарпатті, знаходиться географічний центр Європи. Площа країни - 604 кв. км., населення - близько 47 млн. чол. Столиця України - м. Київ. Україна поділяється на 24 області, 2 міста Всеукраїнського значення і АР Крим. Форма правління - парламентсько-президентська республіка. Глава держави – Президент, глава уряду – Прем’єр-міністр. Вищим законодавчим органом є Верховна Рада.

2-й учень: Україна - індустріально-аграрна держава. Має такі природні багатства: кам’яне вугілля, нафта, газ тощо. Розвинена в ній і металургія.

Україна має могутній науковий і творчий потенціал. Академія наук України включає 6 регіональних центрів, університети, інститути, лабораторії. У більше як 200 її державних вузах навчаються не тільки українці, а й студенти з більш як 100 країн світу, європейських в тому числі.

Класний керівник: Отже, можемо зробити висновок, що, як у географічному, так і в науковому плані, Україна є дійсно європейською державою.

- А чи є, на вашу думку, щось спільного в історії України та європейських держав?

3-й учень: Історія українського народу сягає сивої давнини – їй понад 20 тисяч років. Про це свідчать петрогліфи Кам’яної Могили та тексти Велесової книги. Потім була Аратта (7-3 тис. до н.е.), Київська Русь, а далі Запорізька Січ, без якої ніхто не уявляє собі історії України. Це була найдемократичніша держава того часу. Тоді ж була укладена і перша в Європі Конституція України (1710 р).

4-й учень: Українці не раз рятували Європу від навали монголо-татарської орди та коричневої чуми - фашизму. У роки другої світової війни український народ зробив значний внесок у перемогу над фашистською Німеччиною. Цей внесок дістав міжнародне визнання. У 1945 р. Україна стала членом-засновником Організації Обєднаних Націй.

Класний керівник: Сучасний світ багатомірний, динамічний і жити ізольовано від світу не може жодна країна. Україна розвиває співробітництво з багатьма міжнародними організаціями, перш за все європейськими.

- Що вам про це відомо?

5-й учень. В 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи. Наша держава є активним учасником ОБСЄ (організація з безпеки та співробітництва в Європі), учасником РЕАП (Рада євроатлантичного партнерства) та бере активну участь у заходах програми “Партнерство заради миру”. Вона має чи не найбільшу програму співробітництва з НАТО серед країн-партнерів.

6-й учень: Актуальним завданням України залишається інтеграція до Європейського Союзу (ЄС). Основними принципами країни ЄС є демократія, верховенство права, свобода слова, повага до прав і свобод людини. І саме Помаранчева революція 2004 року яскраво засвідчила, що українці - цивілізований європейський народ. 23 січня 2005 р. в день інавгурації на майдані Незалежності Президент України Віктор Андрійович Ющенко сказав: «Наш шлях у майбутнє - це шлях яким іде Об’єднана Європа. Ми з її народами належимо до однієї цивілізації, поділяємо одні цінності… Наше місце в ЄС. Наша мета - Україна в Об’єднаній Європі».

Класний керівник: Все сказане вами сьогодні на годині громадянськості незаперечно підтверджує той факт, що Україна є великою Європейською державою і ви, молоде покоління нашої країни, маєте, насамперед, цінувати і берегти велике давнє прагнення багатьох поколінь. Ви зможете розбудувати нашу державу. Вона потребує вашої енергії, праці та любові! Тільки від вас залежить, якою буде наша Україна завтра.

Президент України В.Ющенка зазначав: «Я бачу Україну державою, яку шанують і цінують її власні громадяни і до якої з повагою ставляться і на Сході і на Заході. Я бачу Україну, в якій житимуть, як казав О.Довженко, «по закону Божеському і людському». Тому, де б ви не жили, де б ви не були, завжди пам’ятайте і повертайте до своєї землі, до свого коріння, туди де ви народилися і вчиняйте так, щоб могли сказати: «Я-українець, я-європеєць і цим горджуся».

Буває часом сліпну від краси

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво

Оці степи, це небо, ці ліси -

Усе так гарно, чисто, незрадливо

Усе як є-дороги, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Такі віршовані рядки присвятила рідній Україні видатна українська поетеса Ліна Костенко.

- Якими новими знаннями про Україну, як європейську державу, ви збагатились сьогодні?

- Який зміст ви вкладаєте в поняття «бути громадянином України»?

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал