Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект



Сторінка19/21
Дата конвертації01.12.2016
Розмір4.07 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21

Бесіда: - Яке, на вашу думку, земне призначення кожного з нас?

- Чи важливо, на вашу думку, кожному з нас пам’ятати, що ми живемо серед людей? Якщо так, то чому?

- Чи готові ви подати руку допомоги тим, хто її потребує?

- Який зміст у поняття «доброта» вкладаєте ви?

Класний керівник: А чи властива вам така чеснота як доброта? Про це ми дізнаємося, коли пограємося у гру «Чарівний стілець».

Гра «Чарівний стілець»

Один стілець оголошується «чарівним». У того хто, сідає на цей стілець, зникають всі негативні якості, залишаються лише позитивні. Учні мають назвати всі позитивні якості однокласника, який сидить на «чарівному» стільці.



Класний керівник: (читає поезію)

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим,

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану.

Чи перший біль, чи то останній –

Коли б то знати наперед!

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком,

То не життя людське коротке.

Короткі в нас слова черстві,

Кажімо більше ніжних слів...

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

Коли її не маєш ти,

То ранячи людяне в людині,

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Доброту супроводжують її супутники. Щоб познайомитися з ними нам необхідно виконати наступне завдання. (На дошці виставлені картки з буквами. З них потрібно скласти слова і пояснити їх значення).



Матеріал для гри:

н, ч, й, і, у, с, ь, т (чуйність)

м, у, а, н, і, м, г, з (гуманізм)

и, т, ь, щ, р, с, і (щирість)

д, о, і, з, и, ч, с, т, ь, л, и, б, р, в, о(доброзичливість )

Бесіда: - Який зміст ви вкладаєте в поняття «чуйність»? (Уважне і сердечне ставлення до людей).

- Який зміст ви вкладаєте в поняття «гуманізм»?(Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність).

- Який зміст ви вкладаєте в поняття «щирість»?(Добре, безкорисливе ставлення до інших).

- Який зміст ви вкладаєте в поняття «доброзичливість»?(Співчутливе, прихильне ставлення до інших, піклування про них).

- Прослухайте поетичні рядки (цитує) і скажіть чому, на вашу думку, важливо вірити в силу доброти?

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого.

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти.

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим!

Класний керівник: Від зроблених нами добрих справ ми почуваємося щасливими. Пропоную кожному з вас придумати одну добру справу, яку вам хотілося б зробитинайближчим часом для своїх рідних, друзів, однокласників, інших людей. Обговоріть цю думку у парах (пропонує об’єднатися в пари) і найбільш вагому, на ваш погляд, запишіть на чарівних метеликах, що лежать у вас на столах. (Діти читають записи, а метелики прикріплюють на «Галявину Добрих справ»).

Не забувай ні на хвилину

свого призначення, Людино!

Бо якщо станеш забувати,

то будеш ти нічим ставати.

Бо як забудеш - всохнуть ріки,

на світ народяться каліки,

А опромінені тополі ідуть собі

степами голі.

Бо якщо станеш забувати,

тоді себе не врятувати,

Бо віра вмре, надія згасне,

своє ім'я забудеш власне.

Забудеш ім'я свого роду,

і ім'я батька, і народу,

Забудеш знати і уміти,

і рідну мову розуміти.

Бесіда: - Чи готові ви в дорослому житті робити добрі справи?

- Чому кожен з нас має знати своє земне призначення і пам’ятати про нього?

Класний керівник. Людська порядність і доброта не мають меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин. Недаремно говорять, що криниця без води - просто яма, так і людина без доброти - сама тільки оболонка. Давайте виконаємо вправу «Хто я: пташка чи листок?». Уявіть собі таку картину: пташка сидить на гілці дерева. Раптом налетів вітер, гойднув гілку. І пташка, і листочок закружляли у повітрі…

Бесіда:- Чим різниться політ пташки і листочка?

- Які уроки для власного соціального досвіду ви можете винести із вправи?

- Чи згодні ви з тим, що соціально активна особистість є творцем власної долі, долі родини та держави?

Класний керівник:(цитує віршовані рядки):

Не говори про доброту.

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта - не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Огляньтесь довкола і уявіть собі, що поруч вас тільки добрі люди, які завжди допоможуть, підтримають. Нехай кожен з вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям, котрі мене оточують, було комфортно, затишно, спокійно?»

Кожному з нас варто пам’ятати, що людська доброта - ознака сили, а не слабкості. І нехай завжди супроводжують вас слова геніального поета Т. Шевченка: «Раз добром нагріте серце - вік не охолоне».

Віддані людям тепло і душевна доброта повертаються сторицею. Бо ми послані на землю, щоб примножувати добро і красу, творити земний рай, а не бути лише споживачами. Життя людини настільки швидкоплинне, що в ньому не повинно бути місця злим помислам.



Підсумкова бесіда:(класний керівник пропонує зірвати з «Дерева мудрості» один листочок і прокоментувати прислів’я чи приказку):

- «Не одежа красить людину, а добрі діла»;



- «Добра людина - надійніше кам’яного мосту»;

- «Хто людям добра бажає, той і собі має»;



- «Поведінка - дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя»;

- «Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла і сподівайся».

- Чи маємо ми моральне право забувати, що живемо серед людей?

- Який головний урок ви винесли для себе з години спілкування?

- Яким би позитивним досвідом життя серед інших ви поділилися зі своїми молодшими братиками, сестричками, друзями?
Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 8-го класу

Година спілкування «Душі людської доброта»

(підготувала Мацава Л. М., класний керівник

Великоомелянського НВК «школа-гімназія»

Рівненського району)

Мета: формувати громадську ментальність школярів, їх ціннісне ставлення до людей; виховувати такі чесноти особистості, як доброта, милосердя, безкорисливість, прагнення допомогти, культуру спілкування підлітків тощо.

Очікувані результати: сформованість засад ціннісного ставлення особистості до людей, таких її чеснот, як доброта, милосердя, безкорисливість, прагнення надати допомогу тому, хто її потребує.

Методичне забезпечення: плакат із зображенням сонця та посмішки зі словами В.Гюго: «У внутрішньому світі людини доброта – це сонце», книжкова виставка «Світ доброти».

Сценарний хід години спілкування:

Класний керівник: Важливою чеснотою духовного світу людини є вміння творити добро або ж доброта.

У давнину на Русі слово «добрий» мало значення «міцний», «сильний». Пізніше цим словом почали оцінювати людину за зовнішнім виглядом, красою. Ще пізніше зміст слова «добрий» доповнили наступним: «багатий», «багатство», «домашній скарб». Згодом поняття «добрий» набуло значення «душевний», «лагідний», «хоробрий», «міцний», «корисний», «гарний», «граційний».

У народі поняття добра і доброти пов’язувались з такими важливими поняттями, як «людина», «рід», «діло», «розум», «доля», «душа», «серце» тощо. У стародавніх колядках, побажаннях, примовках люди зичили одне одному саме добра: «Доброго вам дня», «Добридень», «Доброго вечора», «Здрастуйте», «Доброго здоров’я», «Дай, Боже, час добрий», «На добро!», «У добрий час» (побажання щасливої дороги в житті), «На добраніч!». Існував звичай платити добром за добро, творити добрі справи, і хто його порушував, піддавався загальному осудові.

Людину, котра творила добро, називали добродієм.

В сучасній літературній мові з коренем «добр» налічується понад 50 слів: доброчинний, добропорядний, доброчесний…

Бесіда: - Продовжте цей логічний ряд (доброзичливий, добродійний, добросердечний, добрячий, добросусідський, добродушний та ін.).

- Який зміст ви вкладаєте в поняття «доброта»? (чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність).

- З чим асоціюється у вас слово «доброта»?

- Що постає у вашій уяві, коли ви чуєте це слово?

- Які, на вашу думку, основні ознаки доброти? (краса, душевність, щедрість, милосердя тощо).

- Витлумачте вислів «Робити людям добро - добріти самому».

Класний керівник: Доброта, милосердя, вміння співпереживати за інших складають основу людського щастя.

Уже в IV столітті до н.е. давньогрецький філософ Платон стверджував: «Турбуючись про щастя інших, ми знаходимо своє власне щастя». Цю думку продовжив у I столітті н.е. римський філософ Сенека: «Людина, яка думає тільки про себе та шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе – живи для інших».

І справді, людина, яка робить добро іншим, відчуває себе щасливою. А той, хто любить лише себе, не може бути щасливим. І.С.Тургенєв зауважував: «Любов до себе – самогубство. Себелюбна людина засихає, як одиноке дерево». Людина, яка любить тільки себе, яка не має друзів, залишається самотньою, коли стикається з життєвими труднощами.

Доброта, чуйність, щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у скрутну хвилину, розрадити в горі і біді – це те, що робить нас людьми, чим людина відрізняється від інших істот.



Наш світ такий старий та неспокійний,

В нім негараздів – не підрахувати,

Іноді він здається божевільним,

Його давно вже треба лікувати.

А в ньому ми – прості земні істоти,

Живем в тривозі вже мільйони літ,

Собою заповнюючи пустоти,

Ми душі відпускаємо в політ

Туди, де їм, напевно, буде краще,

Де їх чекає вічна благодать.

Тут, залишаючи напризволяще,

Всі доброчинності, що в цьому світі сплять.

Ми так і не навчились розуміти:

Без доброти все зникне навкруги,

Потрібно друга в ближньому відкрити,

А не іти на різні береги.

Бесіда: - Які ознаки доброти в поданій мною інформації ви б виділили?

- Як ви розумієте слова «Всі доброчинності, що в цьому світі сплять.

Ми так і не навчились розуміти».

- Складіть правила доброти. (Орієнтовними можуть бути наступні:

- Поглянь навколо – хто потребує поради, доброго слова, співчуття, допомоги - допоможи.

- Постав себе на місце іншого. Зрозумій і виконай його бажання.

- Вмій прощати всім, а собі ніколи.

- В людині цінуй людину).

- Як ви розумієте слова В.Гюго «У внутрішньому світі людини доброта – це сонце».

- Якби ви були художником, як би ви намалювали доброту?

Класний керівник:Чи існує, на вашу думку, наука творення добра? І чи варто нам цій науці вчитися? Підказку нам дасть наступна історія.

Якось прийшов старець до багатих господарів із проханням допомогти харчами, одягом. Одна жінка, скупа, жадібна, дала трішки, щоб відчепився, інша – без жалю всього виділила, грошей дала.

Сталося так, що спопелив вогонь обидва будинки. Вернув прохач обом те, що одержав від них, а сам зник.

Бесіда: - Чи варто вчитися доброті?

- Які доброчинні справи робить ваша родина?

- Які доброчинні справи робите ви і готові робити в шкільному і дорослому житті?

Класний керівник: Справами творіння добра, як і милосердя, людина може досягти багато чого.

Не варто нам копатися у тому, хто заслуговує, а хто не заслуговує нашої уваги – всім подай, хто просить. Цим ми і себе духовно збагачуємо і близького від падіння убережемо.

Олександр Єльчанінов пише: «Хто дає волю доброму руху свого серця, той збагачується перш за все сам – в його душу входять світла, цілюща сила, радість, мир, які лікують всі хвороби і виразки вашої душі».

Лікування добротою потребують не тільки хворі і самотні люди, а й цілком благополучні і здорові, в яких зачерствіла душа і які глухі до чужого горя. З такими сліпими та глухими треба говорити терпеливо, пробуджувати в них почуття доброти життєлюбним і проникливим словом. «Треба, щоб за дверими кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні…», - писав класик світової літератури А.Чехов.



Не нарікай на глухість душ людських

І не гостри в злобі на них зубів…

А ти, що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти від них?

Чого мовчиш, подумай і збагни.

Але уже з низької висоти,

І зваж, і переваж, а хто є ти?

І, зваживши, нікого не вини.

А сам в своє більмо душі заглянь,

Чи там хоч раз добром світила рать.

І променем зорилася святим?

І ти збагнеш, що до твоїх страждань

Не відгукнеться власна глухомань,

А ти шукаєш в людях доброти.

Ці прекрасні поетичні рядки належать перу відомого поета Олександра Богачука.



Підсумкова бесіда: - Чому вони нас повчають?

- Які поради поета ви взяли б в доросле життя і свято їх дотримувались?

- Як би ви пояснили твердження «Життя дане людині на добрі діла»?

- Що нового для себе ви дізналися з години спілкування?
Розмова у колі «Життя прожити - не поле перейти»

(підготувала Поровська О.О., класний керівник

Верхівської ЗОШ І-ІІ ст. Рівненського району)

Мета:формувати ціннісне ставлення школярів до людей, соціальний досвід особистості; виховувати такі її чесноти, як людяність, гуманність, духовність, шанобливе ставлення до людей; розвивати вміння спілкуватись з однолітками, робити світоглядні висновки, висловлювати власну думку.

Очікувані результати: сформованість основ ціннісного ставлення особистості до людей, розширення світогляду дитини, набуття нею соціального досвіду, самовияв, самоствердження особистості; розвиток пізнавальних здібностей дитини, вміння спілкуватися.

Методичне забезпечення: В.Сухомлинський «Листи до сина»; книжкова виставка «Життєві цінності людини», картки з висловами видатних людей (орієнтовними можуть бути такі):

1. Вибери собі життя, щоб жити.

Біблія

2. Спитають – як перейти життя?

Відповідайте – як по линві прірву –

красиво, обережно й стрімко.

Агні Йога

3. Щоб правильно і добре зробити будь-яку справу, треба вміти це робити. Це розуміє кожен. Так само для того, щоб правильно і добре жити, потрібно вміти і хотіти жити правильно і добре.

Епіктет

4. Життя, як стерня, не пройдеш ноги не вколовши.

5. Кому вдалося, не падавши, пройти.

Л. Костенко

Сценарний хід розмови у колі:

Класний керівник: (учні сідають в коло).

Усі ми від народження маємо великий подарунок - життя. Маленьке дитя, щойно народившись, тулиться до своїх рідних і вони, щасливо посміхаючись, будують неймовірні плани на майбутнє дитини. Поступово підростаючи, кожен із нас планує прожити життя довге і щасливе, залишити свій слід на цій благословенній землі. Відомий письменник М. Островський писав: «Життя дається людині один раз і прожити його треба так, щоб не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки».



Обговорення проблеми:

- Як ви вважаєте, що важливіше – будувати життя чи прилаштовуватись до нього?

Класний керівник. Кожен із нас сам вирішує, який зміст вкладати в поняття «життя», «справжнє життя», «щасливе життя». Чи це гроші, слава, чи наукове досягнення, мистецькі твори або ж дружба, розуміння потреб інших, турбота про близьких людей чи вміння насолоджуватися природою. Починається цей великий вибір ще в дитинстві - в період формування характеру. І триває впродовж усього життя.

Кожен із нас сподівається на щасливе життя. Але одних супроводжує успіх, а інших він вперто обминає. Успіх частіше приходить до людей, які сприймають життя позитивно. «Учіться радіти життю, поспішайте робити добро, тримайтеся з гідністю за будь-яких обставин - і будете щасливими» - вчить китайська мудрість. Доброта, чуйність, уміння розділити чужий біль, підтримати друга у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це риси характеру, завдяки яким людина завжди відчуває себе потрібною, корисною, а тому і щасливою.

Всесвітньо відомий український педагог Василь Сухомлинський у «Листах до сина» спробував визначити, у чому полягає щастя людини і якою має бути особистість, щоб бути по-справжньому щасливою.

«…Знайди своє призначення у житті, бо це джерело щастя.

Виховуй у собі Людину – ось що найголовніше. Виховай у собі людську душу, а основний засіб самовиховання душі – краса. Це і мистецтво, і музика, і сердечні стосунки з людьми. Знай, що в житті нашому є речі ні з чим незрівнянні. Це Батьківщина, рідний народ. Без будь-якого з нас Батьківщина може обійтись, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо. Прагни бути справжньою людиною.

Треба виховувати у собі жалість до всього живого і прекрасного. І від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів, дерев, залежить її ставлення до людей.

Уникай поганого і прагни до хорошого…».

Обговорення проблеми:

- Як ви вважаєте, яке земне призначення людини?

- Який зміст у поняття «щасливе життя» вкладаєте ви, ваші батьки?

Класний керівник: Кожен сам визначає сенс власного життя. Одні вбачають його у праці, другі - у коханні, треті – у самовдосконаленні, пізнанні, четверті - у служінні Богу.

Багато геніальних людей присвятили своє життя служінню людству, бо вважали, що жити для себе – безглуздо. Не зважаючи на тривалість власного життя, вони залишили по собі глибокий, помітний життєвий слід. Взяти для прикладу тривалість життя класиків української літератури: Т.Шевченко, Б.Грінченко, В.Стус прожили лише по 47 років, М.Коцюбинський - 49, а В.Симоненко - 28. Однак всі вони внесли неоціненний внесок у світову літературу.

«Сенс життя – у служінні людям. І найголовніше, на чому триматиметься людина, - її розум, совість, гідність – це те, що завжди вона добуватиме хліб своєю працею. Кожен має пишатися тим, що він робить для людей», - стверджував В.Сухомлинський.

Обговорення проблеми:

- В чому ви вбачаєте сенс власного життя?

- Чи є людина творцем власної долі?

Класний керівник: Життєвий шлях особистості має часовий вимір: минуле, теперішнє і майбутнє. З минулого, теперішнього і майбутнього формується цілісна картина життєвого шляху кожної людини.

Обговорення проблеми:

- Визначте, який із часових вимірів, на вашу думку, є найважливішим і особливо значущим для людини? (майбутнє: людина має уявляти своє майбутнє, будувати плани, прагнення і сподівання, визначати перспективу життя, творити власне життя).

Класний керівник: Життя кожної людини унікальне і неповторне. Це надає йому особливої цінності і самоцінності.

Цінність та самоцінність життя визначається тим, що воно є певним даром (Бога чи Природи). Людина з моменту народження (незалежно від власного бажання) приймає цей дар. Але ним вона розпоряджається самостійно. Людина вільна у ставленні до власного життя.



Обговорення проблеми:

- Яким має бути, на вашу думку, ставлення людини до власного життя?

- Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що справжньою формою відповідального ставлення людини до власного життя є її діяльна допомога живому (природі, її створінням, людям, собі)?

(Класний керівник цитує вірш М. Луківа, видрукуваний на картках):

Не зобидь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живемо,

У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати, -

Мудрість завше доброю була.

Витри піт солоний із чола

І трудись, забувши про утому,

Бо людина ціниться по тому,

Чи вона зробила, що могла,

Скільки сил у неї вистачало,

Щоб на світі щастя більше стало.

- З прочитаної поезії визначте, які, на ваш погляд, риси має виховувати у собі людина, щоб побудувати щасливе життя?

Підсумкова бесіда:

- Виберіть вислів, який вам найбільше сподобався, і обговоріть його:

1. Вибери собі життя, щоб жити.

Біблія

2. Спитають – як перейти життя?

Відповідайте – як по линві прірву –

красиво, обережно й стрімко.

Агні Йога

3. Щоб правильно і добре зробити будь-яку справу, треба вміти це робити. Це розуміє кожен. Так само для того, щоб правильно і добре жити, потрібно вміти і хотіти жити правильно і добре.

Епіктет

4. Життя, як стерня, не пройдеш ноги не вколовши.

5. Кому вдалося, не падавши, пройти.

Л. Костенко

- Сформулюйте свої міркування з теми «Життя прожити – не поле перейти» і обговоріть їх з батьками.
Урок гарної поведінки «Я серед людей»

( підготувала Костюкевич А.П., класний керівник

Колодязнівської ЗОШ І-ІІ ст. Березнівського району)

Мета: формувати ціннісне ставлення школярів до людей; сприяти соціалізації особистості та набуття нею соціального досвіду; виховувати такі чесноти особистості, як людяність, толерантність, доброту і милосердя; розвивати вмінні та навички аналізувати свої вчинки і вчинки інших.

Очікувані результати: ціннісне і шанобливе ставлення до людей, сім’ї, родини; соціалізація особистості, формування таких її чеснот, як людяність, толерантність, доброта і милосердя; розвиток аналітичного мислення дитини.

Методичне забезпечення: роздавальний матеріал (картки з прислів’ями, поезією, правилами співжиття в суспільстві).

Сценарний хід уроку гарної поведінки:

Класний керівник: Людина – унікальне, довершене творіння Всесвіту. Вона – могутній Атлант, на плечах якого лежить світотворення.

Людина – звучить гордо. Високе звання людини зобов’язує її бачити навколо себе інших людей, шанобливо ставитись до них, дарувати їм свою любов, доброту, милосердя.



Нам соромно, ми не спимо,

Гріхи нажиті нас турбують.

Про те, для чого ми живемо,

Думки безпомічно нуртують.

Ми є на світі? Нас нема?

Що зміниться, як нас не буде?

Вповзає надвечірня тьма

І по ній тихенько ходять люди.

Життя їх кличе на банкет,

Де всім за справами воздасться:

Одним – розплата, тим – сонет –

Не всім надія є на щастя.

Душі очищення знайти

Наш мозок прагне однозначно:

Всі перепони так пройти,

Щоб для добра лишитись зрячим –

Для цього нам душа дана.

Надія Пасічник

Бесіда: - Який важливий життєвий урок дає нам прочитана поезія?

- Якими чеснотам, на вашу думку, має володіти особистість у ставленні до інших людей, родини, однокласників?

Класний керівник: Людина живе серед людей. Вона прагне до того, щоб її життя серед собі подібних було комфортним, безпечним, насиченим яскравими барвами. Тому, кожне цивілізоване суспільство намагається виробити конкретні моделі поведінки людей у ставленні до інших, які акумулюються у моральні правила і ґрунтуються на повазі та доброзичливому ставленні до людини, турботі про неї.

Найважливішими правилами є наступні (роздає учням картки з правилами, учні читають):



  • будьте уважним до людини, помічайте її, проявляйте увагу до неї;

  • терпеливо вислуховуйте співбесідника, не перебивайте його, давайте йому можливість висловити власну думку;

  • будьте терпимими до інших думок і смаків, не принижуйте гідність людини через невідповідність її смаків вашим;

  • ввічливо звертайтесь з проханням про будь-яку послугу і допомогу та дякуйте за неї;

  • виявляйте співчуття людині в її невдачах, підтримайте її, підставте їй своє плече;

  • не підкреслюйте свого благородства і жертовності у виявленій вами послузі, якою б важливою вона не була;

  • не глузуйте з людини;

  • не помічайте фізичних вад або ніяковості людини, не розпитуйте про них;

  • не допускайте натяків, неприємних людині, а тим більш погроз щодо неї;

- у ставленні до інших людей будьте щирими, чуйними і милосердними.

Бесіда: - Чи прийнятними для вас є названі правила?

- Які доповнення до запропонованих правил ви зробили б?

Класний керівник: У взаєминах з іншими людьми складається так, що до одних ми ставимось з великою симпатією, інших – уникаємо. Кожне слово, кожний вчинок одних людей викликають у нас піднесення творчих сил, бажання діяти і творити, а слова та вчинки інших зумовлюють супротив. Чому? Вочевидь, це тому, що у кожного з нас свій темперамент, характер, рівень вихованості, моральні устої.

Часто наш настрій, самопочуття залежать від взаємин з товаришами, старшими. Коли до нас поставились несправедливо – ми ображаємось, страждаємо та почуваємо себе не комфортно. Як же навчитися вдосконалювати себе у ставленні до людей? Які чесноти в собі варто виховувати, аби наше життя і життя людей, котрі нас оточують, додавало нам наснаги, було щасливим і успішним? Як навчитися створювати і зберігати добрі стосунки вдома, у школі, на вулиці?

Кожен може впливати на взаємини з іншими людьми і поліпшувати їх. Усім відоме давнє правило: «Роби для інших те, що ти хотів би, щоб вони робили для тебе». Психологи радять дотримуватися іншого правила: «Роби для інших те, що вони хотіли б, щоб ти зробив для них».

На мою думку, доброта і чуйність, розуміння один одного, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у скрутну хвилину, розрадити в горі і біді – це те, що робить наше життя у ставленні до інших духовно і душевно багатшим. Живучи серед людей, цього потребуємо і ми.



Інтерактивна вправа «Мікрофон» (класний керівник швидко ставить запитання, а діти дають на них короткі і лаконічні відповіді):

- Як ви думаєте, що у стосунках між членами родини поціновується найвище?

- Чи розуміють вас ваші батьки та друзі?

- Як ви думаєте, за яких обставин і чому вас не розуміють?

- На вашу думку, що необхідно зробити для того, щоб вас розуміли?

- Як дітям краще зрозуміти батьків, а батькам - дітей?

- Що потрібно для того, щоб краще розуміти один одного?

- Як дівчаткам навчитися розуміти хлопчиків і навпаки?

- Що ви хотіли б змінити в собі у ставленні до родини, однокласників, інших людей?

Творча робота «Вчимося розумінню». (Класний керівник пропонує учням об’єднатися у 4 групи: групу батьків, групу дідусів і бабусь, групу вчителів, групу дітей. Кожна група повинна написати, чому її не розуміє вся решта груп. Після того, як представники від груп зачитають свої відповіді, класний керівник разом з учнями складає загальний список проблем, які потрібно вирішити, щоб краще порозумітися із однолітками, родинами і педагогами).

Класний керівник: Думки людини можуть бути позитивними і негативними. Позитивні думки породжують у оточуючих аналогічні думки і притягують їх до вас, а негативні – діють протилежно, відштовхують від вас.

Отже, виривайте з корінням усі негативні думки, пов’язані з ненавистю, страхом, сумом, гнівом, незадоволенням, образою, заздрістю, недовірою, і міняйте їх на позитивні, ґрунтовані на любові, мудрості, радості, доброзичливості, щирості, толерантності тощо.

Як ви думаєте про інших, так вони думають про вас. Як ви думаєте про себе, так оточуючі думають про вас. Тому, будьте впевненими в собі, думайте про себе і про інших тільки позитивно.

Не забувайте, що думки впливають і на вас самих – на ваш дух і тіло. Які думки – така й людина.

Ненависть, заздрощі, страх збуджують у вашому організмі небезпечні фізіологічні процеси, які шкідливо позначаються на вашому фізичному та духовному здоров’ї.

Добре ставлення до людей передбачає також уміння добре говорити. Хто не вміє спілкуватися, часто почувається самотнім. Ще з дитинства варто засвоїти науку спілкування, оволодіти вмінням поводити себе серед людей так, що їм було добре, приємно, зручно і комфортно.

Немає у світі зброї сильнішої за слово, недаремно говорять, що словом можна пересунути гору з місця, словом люблять, ненавидять, вбивають, вершать величні справи. А якщо слово - це зброя, то з нею потрібно поводитися дуже обережно. Про значення слова дуже багато говориться у прислів’ях, приказках. (Класний керівник об’єднує учнів у пари, роздає картки, на яких записані початки прислів’їв, і просить учнів доповнити їх та коротенько пояснити зміст).

Вправа«Закінчи прислів’я чи приказку».

Сказаного не...(впіймаєш).

Слово - не горобець, (вилетить – не впіймаєш).

Ласкаве слово, як...(мед).

Слово не стріла , а ...(глибше ранить).

Слово – ключ, яким...(відкривають серце).

Добре слово дім будує, а… (погане – руйнує).

Тепле слово і в ...(мороз зігріє).

Слово інколи пече дужче...(вогню).

Від щирого слова світ...(миліший).

Доброму слову...(і кішка радіє).

Гарне слово окриляє...(а погане з ніг збиває).

Гостре словечко ранить...(сердечко).

Добрим словом мур проб’єш, а лихим...(і в двері не ввійдеш).

Велике діло - ...(добре слово).

Класний керівник: Важливою чеснотою особистості у взаєминах з людьми, які її оточують, є її прихильність та привітне ставлення. Прихильність – це прояв почуття приязні, доброзичливості, симпатії до рідних, друзів, інших людей. Свою приязнь до людей ми демонструємо і виявляємо, коли вітаємось з ними.

У поклоні, у коротких словах привітання, які ми кажемо іншим, закладено дуже великий зміст: «Я тебе бачу, людино. Ти мені приємна. Знай, що я тебе поважаю і хочу, щоб ти до мене добре ставилася. Я бажаю тобі всього самого доброго: здоров’я, миру, радості, щастя».

Ось що означає просте, звичайне слово «здрастуйте». Правда, ще багато залежить від того, як ви привіталися.

В усі часи люди вітали одне одного рухами, жестами, словами. Привітна усмішка, невеликий нахил голови підкреслюють ваше ставлення до людей. Подивіться, майже все у людини призначено для неї: очі - дивитися, знаходити; рот – ковтати їжу. Усе потрібне людині, крім посмішки. Посмішка самій собі не потрібна. Як би не дзеркало, ви б її ніколи не побачили. Посмішка призначена іншим людям.



Бесіда: -Скільком людям сьогодні ви подарували свою посмішку?

- Чи даруєте ви посмішку членам вашої родини?

- Як вони виявляють свою привітність і прихильність до вас?

Класний керівник: Вихована людина поважає своє і чуже ім’я. Люди завжди берегли своє ім’я і намагалися зробити так, щоб воно жило якомога довше. Одні прославляли його величними справами, інші – висікали на скелях, треті – писали на свинцевих пластинках і кидали в море. А був випадок, коли, бажаючи залишити своє ім’я в історії за будь-яку ціну, навіть ціною злочину, один давній грек спалив прекрасний храм. Він навіки покрив ганьбою і себе, і своє ім’я – Герострат.

Це закономірність: зганьбила себе людина – заплямоване її ім’я, поважають людину – ім’я в пошані. Посміятись, поглумитися над іменем - означає образити його носія.

Саме тому виховані люди завжди пам’ятають прізвища, імена, по батькові друзів, знайомих і ніколи не ліняться привітно назвати їх, вітаючись, прощаючись, звертаючись за чим-небудь.

Насміхатись над чиїмось іменем, перетворювати його на предмет жартів може тільки не дуже розумна людини. Але гірший той, хто знущається над зовнішністю іншого і дражнить його образливими прізвиськами.

У книгах про культуру поведінки радять:

- Нехай кожен перевірить, як він сам називає інших.



- Звертатися один до одного тільки на ім’я.

- На прізвиська не відгукуйся.

- На необразливі прізвиська не ображайся.

Бесіда: - Чи важливо нам дослухатись до цих порад і слідувати ним?

- Які доповнення до цих порад зробили б ви?

Класний керівник: Важливою чеснотою особистості у ставленні до інших людей є її вихованість. Вихованість – це уміння особистості пристойно, чемно, ввічливо поводитись з людьми, які тебе оточують. Вона зближує людей. Давній мудрець на запитання, у кого він вчився вихованості, відповів так: «У невихованих. Я намагався не робити того, що роблять вони».

Підсумкова бесіда: - Чи хотілося б вам, аби вас оточували виховані люди?

- Чи не соромитесь ви демонструвати вихованість у своїй родині чи однокласникам?

- Чи комфортно почуваєтесь ви у товаристві вихованих людей?

- Поясніть вислів Й.Бехера: «Людина стає людиною тільки серед людей».

- Чи була сьогоднішня розмова з вами уроком гарної поведінки для вас?

Технології формування ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей учнів 9-го класу

Година спілкування «Утверджуй у собі людину»

(Підготувала Ревко О.В., класний керівник

Сухівецька ЗОШ І-ІІ ст. Рівненського району)

Мета: формувати в учнівської молоді ціннісне ставлення до людей, цінності особистого, духовного та суспільного життя, естетичні смаки та почуття особистості; виховувати повагу до людини; розвивати вміння учнів об’єктивно аналізувати вчинки людей, їх чесноти, давати собі самооцінку.

Очікувані результати: сформованість ціннісного ставлення школярів до людей, цінностей особистого, духовного та суспільного життя; розвиток естетичних смаків та почуттів дитини, вміння давати самооцінку; соціальна активність особистості.

Методичне забезпечення: Картки з поезією, яка відповідає темі години спілкування; тези Нагірної проповіді Ісуса Христа, картки зі статтями Конституції України, картки «Важливі уроки життя», картки з висловами видатних людей. (Орієнтовними можуть бути наступні):

Людиною стати – це мистецтво.

Новаліс

Людина народжується не для того, щоб зникнути безвісною, нікому не відомою пилинкою. Людина народжується для того, щоб залишити по собі слід вічності».

В.Сухомлинський

Отже, дивись, щоб не плавати в тумані, щоб не обрав ти ненадійного становища.

Г.Сковорода

Яке глибоке щастя – жить,

Бути гідним імені людини,

Народу й людськості служить.

М.Рильський

Людина – найдорожче диво в світі.

Людина – скарб, цінніший від усього.

Р.Бернс

Може, тайну я взнаю таку, що мені допоможе Людиною залишитись на віку.

В.Малишко

Пора перестати чекати несподіваних подарунків від життя, а самому робити життя.

Л.Толстой
Сценарний хід години спілкування:

Класний керівник: Людське життя… Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене тривоги і глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полинь… Життя людини – це звивиста стежина, якою має пройти тільки вона. Життя людини - це гірська вершина, яку потрібно підкорити. А ще – людське життя надто швидкоплинне. Тож давайте сьогодні поговоримо про життя та утвердження кожного з нас в ньому. (Пропонує учням знайти картку з поезією Л.Завойської і прочитати її):

Життя людини надто вже коротке,

Щоб марнувати сили на пусте:

Квартири, дачі, меблі, модні шмотки...

Так ти зникаєш, так наш час іде...

І забуваєм в метушні щоденній,

Для чого ми з’явились на Землі –

Щоб залишився слід від нас душевний,

Пресвітлий слід ранкової зорі.

Чого у Бога молимо в благанні,

Підвівши погляд в небо голубе?

Багатства й слави просимо в риданні,

А Бог у відповідь: «Пізнай себе!

Пізнай себе у благості, людино!

Вся слава, все багатство – у тобі!

Бо ти у Всесвіті така – єдина,

В моїй подобі та в своїй журбі.
Марнуєш час, не того в мене просиш,

Це – швидкоплинне все, і все мине.

А я щодня даю на Землю роси,

Щоб ти надію мала на живе...».
Життя людини надто вже коротке,

Щоб марнувати сили на пусте:

Квартири, дачі, меблі, модні шмотки...

Так ми старієм, так наш час іде.

Бесіда: Відшукайте в поезії рядки, які вказують на земну місію людини?

- В чому її сутність?

- Поясніть віршовані рядки «Пізнай себе у благості, людино!

Вся слава, все багатство – у тобі!

Бо ти у Всесвіті така – єдина,

В моїй подобі та в своїй журбі…».

Класний керівник: Незаперечною є істина: земна місія людини – бути Людиною. (Роздає картки з висловами видатних людей. Діти по черзі читають і коментують їх, пропонують, який із висловів може слугувати епіграфом до години спілкування).

З усіх обговорених нами висловів мені дуже подобається такий: «Людська душа – то скринька, в якій багато цінних речей, та вистачає й мотлоху. Варто вчасно перебрати те, що в ній знаходиться і викинути непотрібні речі».



У кожної людини та скринька специфічна. Зараз я хочу поділитися з вами тим, що у мене «болить в душі». Нещодавно мені довелося прочитати в газеті одну сповідь. То був «крик душі», сповнений жалю, болю, відчаю. А втім, я пропоную вам самим його послухати.

«Мені здавалося, що все у моєму житті дуже добре. Я завжди був у центрі уваги всіх оточуючих. Мені ніколи не доводилося бувати одному. Поруч – весела компанія, багато знайомих, але інколи, не вистачало часу на тих, хто підходив зі своїми власними проблемами. Мене це просто дратувало. Я все встигав зробити на роботі, користувався авторитетом серед колег, встигав поспілкуватися з друзями, гарно відпочити. Хіба що, пригадую батьки ображалися, що зовсім рідко буваю у них. Всі мені заздрили, тому, що все в житті вдавалося легко. Але я відчував, що ніхто не намагається відверто зі мною поговорити. Здавалося, що мене чомусь бояться. Інколи виникало питання, чому? Можливо через те, що я не завжди був стриманим у ставленні до інших. Бувало, зупиняв на півслові. Міг наговорити нісенітниць, незаслужено образити людину. Та я чомусь на цьому не акцентував уваги. Раптом сталося так, що мене «звалила» з ніг важка хвороба. І ось тут все почалося. Я так прагнув спілкування, а до мене рідко хто приходив, телефонував. Навіть склянки чаю не було кому подати. Я зрозумів, що залишився самотнім. Хіба я на це заслуговую? Хіба моя в цьому вина?».

Бесіда: - Як ви думаєте, чи винна ця людина в тому, що залишилася самотньою? Чому?

Вправа 1. «Мозковий штурм».

- Які почуття можуть жити у душі людини?

- Які з них ми вважаємо хорошими?

- Які з них, на вашу думку, слід у собі долати?

- Яких якостей більше у героя сповіді: негативних чи позитивних?

- Чи успішним і гуманним, на вашу думку, є суспільство, яке складається з людей, описаних в даній ситуації?

(Класний керівник пропонує скласти парадигми антитез, які характеризують людину і записати їх на дошці; діти записують назви у стовпчик, формуючи антонімічні пари: любов і ненависть, милосердя і нетерпимість, гнів і лагідність, заздрість і доброзичливість, добро і зло).

Вправа 2. «Відкритий мікрофон».

(Класний керівник пропонує продовжити речення):

- Добро – це...

- Добра людина – це...

- Добрий вчинок – це…

Бесіда: - Чи здатна кожна людина здійснювати добрі вчинки? За якої умови?

- Чому необхідно кожному з нас, кожній людині долати негативні риси власного характеру?

Класний керівник:(Об’єднує дітей у 3 групи. Роздає картки із завданнями для кожної групи).

Завдання для 1-ої групи: опрацюйте основні тези Нагірної проповіді Ісуса Христа і визначте християнські чесноти особистості, вказані в ній, які дозволяють їй утвердити в собі людину.

Тези Нагірної проповіді Ісуса Христа

Блаженні убогі, бо вам належить Царство Боже.

Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.

Блаженні засмучені, бо будуть утішені.

Блаженні голодні та спраглі справедливості, бо вони наситяться.

Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

Блаженні миротворці, бо вони синами Бога назвуться.

Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство небесне.

Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та наговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.

(Блаженний – дуже щасливий, гідний у Бога, пройнятий радістю).

Завдання для 2-ої групи: опрацюйте статті Конституції України і визначте важливі чесноти людини, які дозволяють їй утвердити в собі людину.

Стаття 21. Усі люди є рівні і вільні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.

Стаття 25. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Стаття 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

29. Кожна людина має право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Завдання для 3-ої групи: Опрацюйте «Важливі уроки життя» і визначте чесноти особистості, які дозволяють їй утвердити в собі людину.

Важливі уроки життя

- Ми відповідальні за свої вчинки, незалежно від того, які почуття ми переживаємо стосовно них.

- Довіра будується роками, а руйнується впродовж кількох секунд.

- Дружба закінчується там, де починається недовіра.

- Перемагає лише той, хто вірить.

- Щоб повірити в добро, треба почати його робити.

- Найсильніший той, хто має владу над собою.

- Бути відповідальним означає бути творцем свого життя.

- Важливо не те, що з мене зробили, а те, що я сам роблю з тим, що з мене зробили.

- Врятуй себе сам, навколо тебе врятуються інші.

- Усі перемоги починаються з перемоги над самим собою.

Класний керівник: Які ж чесноти мають бути притаманні особистості, аби утвердити в собі людину? Якими чеснотами має володіти людина, аби відповідати вимогам сучасного суспільства? (Пропонує учням скласти модель такої особистості. Вона може бути подана у вигляді квітки, середину якої складає серце. Учні в групах обговорюють найважливіші чесноти особистості і кріплять їх у вигляді пелюсток на квітку).

Класний керівник: Проблема утвердження в собі людини – одвічна. Вона хвилювала і хвилює сильних світу цього, письменників і поетів, кожного з нас. (Пропонує послухати дібрану учнями до години спілкування поезію. Орієнтовною може бути наступна):


І хочеться бути дужим,

І хочеться так любить,

Щоб навіть каміння байдуже

Захотіло ожити

І жить!

Воскресайте, камінні душі,

Розчиняйте серце і чоло,

Щоб не сказали

Про вас грядущі:

Їх на землі не було.


В.Симоненко


Найогидніші очі – порожні,

Найгрізніше мовчить гроза,

Найнікчемніші дурні – вельможні,

Найплідніша – брехлива сльоза.

Найпрекрасніша – мати щаслива,

Найсолодші – кохані уста.

Найчистіша – душа незрадлива,

Найскладніша – людина проста.

Але правди в брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття.

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.


В.Симоненко

Я лиш одне прожить життя хотіла б,

Не сотні літ, не тисячі, не Вічність.

І завжди знать, що я комусь потрібна,

Що є для мене місце у суспільстві.

Мені не треба більше, ніж судилося,

І сум, і радість – вип’ю все сповна.

Я б після смерті знову народилася,

Прийшла неждано, стрімко, як весна,

Не жовтим листям, що тремтить в безсиллі,

Не зіркою заплаканих ночей,

Я б стала правдою – мов світлий промінь,

І світло б те несла поміж людей.

В.Науменко


Треба хліба людині й металу,

Треба музики і п’єдесталу,

Та, мабуть, над усе до загину

Треба віри людини в людину…

Пронеси крізь роки і негоду

В серці віру нескорену й горду.

Віра в рідну твою Батьківщину

Починається з віри в людину.


В.Забаштанський


І в житті, як на полі мінному,

Я просила в цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум:

  • Люди, будьте взаємно ввічливі! –

І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами:

  • Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими!


Л.Костенко

Класний керівник. Творення людини, утвердження в собі Людини – справа рук самої людини. Тож утверджуйте в собі людину! Формуйте в собі чесноти, які забезпечать вам комфортне співіснування серед собі подібних. Зростайте духовно і душевно багатими, добрими, милосердними. Творіть добро.

Підсумкова бесіда: - Чи важливо, на вашу думку, кожному з нас творити книгу власного життя?

- Які розділи ви б запропонували до цієї книги?

- Які уроки для шкільного і дорослого життя ви винесли з години спілкування?

- Чи важливими для вас є ці уроки? Обґрунтуйте, чому?
Розмова в дружньому колі «Від кохання до сім'ї»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал