Рівненський інститут післядипломної педагогічної освіти Комунальна науково-методична установа



Скачати 287.98 Kb.

Сторінка4/10
Дата конвертації12.12.2016
Розмір287.98 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тематика арт-терапевтичних занять для роботи в корекційній групі:
 «Веселка» - знайомство з фарбами та кольорами;
 «Скарб» - експерименти з кольором;
 «Все, що чуємо – намалюємо» - діти малюють, слухаючи музику;
 «Мій настрій» - діти через малюнок передають свій настрій»
 «Мої рідні» - передають настрій близьких людей;
 «Улюблена казочка» - малюють, те що хочуть, передаючи в кольорі настрій та емоції персонажів;
 «Погода і природа» - сум та радість від явищ в природі;
 «Чудо – малюнок» - зображення чогось фантастичного;
 «Незнайома планета» - фантазування, творчість;
 «В морі, в океані» - уява, творчість;
 «Чудо – Юдо2 – колективна робота: діти вигадують смішну тварину
і по черзі малюють її частини;
 «Яким я хочу бути другом» - формування адекватних форм поведінки;
 «Листівка для мами» - діти передають через малюнок почуття до найближчої людини.
Окрім малювання фарбами можна запропонувати й інші техніки: на піску, на склі, розбризкування. Можна в роботі не лише пензлик, а й олівці, крейду, фломастери, поролон, вугілля тощо.
Завдання з використанням арт-терапія позитивно впливають на особистість: знижують тривогу, змінюють ставлення до себе, дають змогу виразити себе, розвивають творчі здібності та почуття. Засобами мистецтва дитина може не тільки виразити себе, але більше довідатись про себе та інших дітей. (див. додаток 6)






48




Гра для дітей – це їхнє життя. І найбільше дошкільнята люблять ігри, в яких можна реалізувати свої бажання, мрії: спорудити будинок, полетіти в космос, танцювати, як балерина. Гра є засобом самовираження дітей. У цьому можна переконатися, спостерігаючи, як малюки грають і як по-різному вони виявляють себе.
Гра — провідна діяльність дошкільнят. А отже, саме за її допомогою психолог дитячого садка має вивчати дитину, розвивати, виховувати, навчати. У грі формується вміння спілкуватися, постає потреба регулювати власні бажання. Відбувається емоційно-вольовий розвиток особистості; набувається досвід долання труднощів, переживання перемог і поразок, що готує до поведінки у майбутніх реальних, уже серйозніших, життєвих ситуаціях; бурхливо здійснюється й
інтелектуальний поступ: удосконалюються мовлення, увага, пам'ять, розвиваються образне мислення, уява тощо.
Розглянемо становлення дитячої гри у різні вікові періоди.
Молодший дошкільний вік. Діти найчастіше граються наодинці,
«поряд, але не разом». Основний зміст їхніх ігор — різноманітні маніпуляції з предметами. У сюжетних іграх малюки відтворюють ті дії дорослих, які спостерігають у повсякденні (годують, вдягають, колисають ляльку...). Наприкінці третього року життя об'єднують 2-3 знайомі дії, вводять епізоди з казок. Вибір гри найчастіше визначається ігровим середовищем. Виникають ігри з предметами-замінниками, тоді ж створюються перші короткочасні ігрові об'єднання.
Середній дошкільний вік. Ігри гуртують дедалі більше дітей, стають спільними. Чотирирічні дошкільнята не лише відтворюють поведінку дорослих у предметному середовищі, а й імітують певні взаємини між ними.
Виділяють ролі і правила, за якими вони будуються, стежать за їх виконан- ням у грі і дотримують самі. Сюжетно-рольові ігри будуються за темами, які дитина добре знає з власного життєвого досвіду. Здебільшого це ролі сімейні
(мама, тато), дитсадківські (няня, вихователь), професійні (лікар, водій), казкові (Вовк, Заєць), комбіновані та ін. Виконавцями ролей виступають
іграшки, діти, дорослі. Зростає питома вага предметів-замінників. Певні
ігрові дії виконуються символічно, скорочено або лише позначаються словом. Виникає рольова взаємодія.
Старший дошкільний вік. Провідне місце посідають ігри підгрупами, де яскраво виявляються уподобання дітей щодо однолітків. Стає помітною тенденція до лідерства або підлеглості. Діти спільно обговорюють ігровий задум, враховуючи думку партнера. Деякі ігри тривають по кілька днів, а то й
Ігрова терапія є
ефективним
засобом розв’язання
дитячих проблем…
Під час гри
дитина самостійно
вчиться
контролювати
ситуацію…

49
тижнів, імпровізація дедалі частіше поєднується з плановістю, узгодженістю дій і сюжету. Відтворюються різноманітні взаємини між людьми, з’являються сюжети суспільного спрямування, рольова взаємодія набуває змістовності, безпосередні
ігрові дії вже замінюються словом; використовуються іграшки, предмети-замінники, природний матеріал.
Помітне прагнення до дотримання правил, усвідомлення їх як необхідної умови реалізації гри.
В основі різних методик ігрової терапії лежить визначення того, що гра чинить сильний вплив на розвиток особистості. Гра – найприродніший спосіб самовираження дитини і провідна діяльність, яка забезпечує її розвиток. У грі діти мають змогу реалізувати дії, які вони не можуть здійснити у реальному житті, виразити ретельно приховані почуття, як-от страх, агресія, тривога, розчарування, сором. Виражаючи ці почуття, дитина навчається розбиратися у них, керувати ними і, навіть, позбуватися
їх, стаючи впевненішою у собі, своїх можливостях.
Ігрова терапія орієнтована на дітей віком від 3 до 10 років і є ефективним засобом розв’язання найрізноманітніших дитячих проблем, зокрема таких, як: емоційна нестійкість, страхи, негативізм, демонстративність, конфліктність, дефіцит уваги, уникнення розумових зусиль, негативний емоційний стан після розлучення батьків; нав’язливі форми поведінки, негативний емоційний стан унаслідок насильства, тривожність, недостатньо сформована
Я-концепція, порушення взаємовідносин між дитиною і батьками.
Дитина, з якою починає працювати практичний психолог, подібно до зернятка. Психолог створює середовище – своєрідний грунт, у якому це зернятко може прорости, та забезпечує взаємодію, яка необхідна дитині для розвитку, як вода зернятку для проростання. Однак, він не в силах змусити зернятко прорости хоч трохи швидше, ніж закладено природою. Створити сприятливе середовище, практичний психолог може лише чекати активізації внутрішніх сил дитини, що забезпечують її розвиток. Отже, мета практичного психолога підчас проведення ігрової терапії полягає у тому, щоб допомогти дитині: навчитися приймати себе, навчитися відповідати за свої вчинки, набути навичок самоконтролю, сформувати позитивне уявлення про себе, навчитися самостійно приймати рішення, виробити внутрішні критерії оцінки, навчитися контролювати ситуацію, навчитися долати труднощі, повірити у себе.
Під час ігрового заняття практичному психологу належить активна роль. Зокрема, він виконує такі функції:
 спостерігає за грою дитини та фіксує принципово важливі моменти цього процесу, а саме: перебіг гри; спосіб використання
ігрових матеріалів; особливості їх відбору; стиль, що домінує у поведінці дитини; ступінь організованості поведінки дитини; основний сюжет гри;
 аналізує зміст гри, виявляючи наявність теми самотності, проявів агресії;
 оцінює комунікативні навички дитини;

50
 контактує з дитиною.
Перелік іграшок та матеріалів для ігрової терапії
Іграшки, що відтворюють об’єкти повсякденного життя
і використовуються для розвитку комунікативних навичок, виявлення проблем у сім’ї: лялькова сім’я; іграшковий будинок; меблі та приладдя до
іграшкового будинку; велика лялька з текстильних матеріалів, пляшки для вигодовування, соски; фігурки тварин; ляльковий театр; іграшковий телефон; машинки та літачки; будівельні матеріали; м’ячі; медичний набір тощо.
Іграшки, що використовуються для вираження агресії і страхів: солдатики; монстри; іграшкова зброя; дерев’яний молоток; фігурки хижих тварин тощо.
Ігрова терапія у корекційній роботі дає дитині змогу безпечно виразити та усвідомити свої пригнічені почуття, емоції, потреби і думки. Ігрові методики усунення страхів, сорому, негативізму, гніву забезпечать належний розвиток особистості дитини, формують у неї здатність до емоційної саморегуляції, виховують емоційну стійкість. (див. додаток 7)



















51


























Чи зможе дитина зайняти
своє гідне місце у широкому
оточуючому світі? Це залежить не
лише від педагогів, але й від батьків
і самої дитини…

52



Щоб привернути увагу батьків до долі власної дитини, допомогти зрозуміти вирішальне значення ранніх та дошкільних років розвитку, ролі батьків у формуванні базових якостей в закладі діє «Школа молодих батьків», де висвітлюються консультації з різних питань психологічного виховання. Перед практичним психологом стоять завдання пробуджувати і підтримувати у батьків потребу в спеціальних психологічних знаннях щодо розвитку дитини.
Співпрацюючи з батьками, практичний психолог надає консультативну допомогу у вирішенні проблем розвитку дитини:
 «Як підготувати дитину до дитячого садка»;
 «Адаптаційний період у дітей»;
 «Психологічні особливості дітей трирічного, чотирирічного, п’ятирічного, шестирічного віку»;
 «Поради щодо профілактики виникнення страхів у дітей»;
 «Здібності, коли і як вони розвиваються»;
 «Поради батькам щодо розвитку уваги»;
 «Що дитина повинна вміти в 5-6 років»;
 «Готовність до шкільного життя»;
 «Пам’ятки для батьків».
Отже, психологічне консультування полягає в допомозі батькам, які вперше приводять дитину до дошкільного закладу, усвідомити психічне навантаження, яке доведеться пережити дитині під час періоду адаптації; в налагодженні постійних психолого-педагогічних взаємин з вихователями, підвищенні психологічної компетентності з певних питань, що сприятиме кращому розумінню батькам себе, своєї ролі у житті дитини і самої дитини й позитивному ставленні до неї.
Формами та тематикою консультативної роботи психолога з батьками є :
1. Лекції, під час яких аналізуються типові труднощі та помилки у спілкування з дітьми певного віку;
2. Тренінги, групові дискусії, в яких батьки вчаться більш ефективно взаємодіяти одне із одним та зі своєю дитиною;
3. Індивідуальні бесіди з батьками, під час яких практичний психолог знайомить із результатами психологічного обстеження їхньої дитини,
інформує про її потенційні можливості, труднощі та про засоби, які можуть покращити психічний стан дитини;
4. Семінари-практикуми - метою яких є корекція виховної позиції батьків, створення сприятливих умов для розвитку особистості дитини.
(див. додаток 8)
Батьки є першими педагогами. Вони зобов’язані
закласти основи фізичного, естетичного, морального,
інтелектуального розвитку особистості дитини в
дошкільному віці…

53
Співпраця психолога, вихователів і сім'ї допомагає не тільки виявити проблему, що стала причиною складних взаємин батьків з дитиною, а й показати можливості її вирішення. При цьому необхідно прагнути до встановлення рівноправних відносин між педагогом-психологом, вихователем
і батьками. Вони характеризуються тим, що у батьків формується установка на контакт, повну згоду, залишаючи право на власну точку зору. Взаємовідносини протікають в дусі рівноправності партнерів. Батьки не пасивно вислуховують рекомендації фахівців, а самі беруть участь у складанні плану роботи з дитиною вдома.
Робота з батьками результативна, якщо будується поетапно, виходячи з таких принципів, як:

Довіра відносин - цей принцип передбачає забезпечення віри батьків в професійну компетентність, тактовність і доброзичливість педагогів, їх вміння зрозуміти і допомогти вирішити проблеми сімейного виховання;

Особистісна зацікавленість батьків - визначаючи цей принцип, ми виходимо з постулату педагогічної діяльності, згідно з яким «нікого нічому не можна змусити, людина повинна сама захотіти навчатися, саме цьому і саме в мене», тобто у своєї педагогічній освіті (просвітництві) батьки повинні побачити особистісний смисл, який допоможе їм правильно будувати спілкування і спільну діяльність з дитиною, зробити педагогічну позицію адекватною, гнучкою, рухливою і прогностичною;

Підхід до батьків не як до об'єктів виховання, а як до активного суб'єкте процесу взаємодії - по - перше, визначаючи зміст, форми роботи з батьками, необхідно виходити з того факту, що саме батьки для нас є соціальними замовниками, по - друге, вони для нас не учні, а партнери, і ми їм допомагаємо, а не вчимо виховувати їх власних дітей і те, що ми їм пропонуємо повинно бути цікаво і корисно;

Затвердження їх самоцінності - тільки батьки, що себе поважають, можуть виховати здорову і вільну особистість - цей принцип, по - перше, передбачає прояв граничного поваги до кожного з батьків, визнання його
індивідуальності й неповторності, права на помилки і помилки, по - друге, відмова від суддівської позиції по відношенню до них, надання їм підтримки; по - третє, створення умов, при яких батьки зможуть найбільш максимально і плідно виявити свої позитивні якості та здібності;

Емансипація батьків - цей принцип передбачає по - перше, звільнення батьків від колишніх поглядів, установок на виховання та самої дитини як на нетямущого малюка, якому треба постійно підказувати, допомагати, поведінкою якого треба керувати, по - друге, пробудження їх бажання краще пізнати самих себе, що в кінцевому підсумку допоможе їм краще зрозуміти своїх дітей.



54
Список використаної літератури

1. Архипова А.М. Подготовка ребенка к школе. – Екатеринбург, 2004.
2.
Адаптація дітей до умов дитячого садка // Психолог дошкілля, № 4, 2009.
3.
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі” / Наук. ред. та упоряд. О.Л.Кононко. – 2-ге вид., випр. – К.: Світич, 2008. – 430 с.
4. Бистров о.Л. Бистрова О.С. Мислення. Розвивальні ігрові вправи. - Х.: Торсінг,
2004. – 80 с.
5. Все про адаптацію: Спецвипуск / Психолог. – 2004. - № 25 – 26.
6.
Вороніна Т.В. Педагогічна рада у дитячому садку. – К.: Шк. Світ, 2010. – С. 63 7. Готуємось до школи: Книга для батьків майбутніх першокласників. – М.:
Олімп, 1999. – 160с.
8. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. – М. , 2000.
9. Галанов О.С. Психічний і фізичний розвиток дитини від трьох до п’яти років:
Посібник для працівників дошкільних освітніх закладів і батьків – Х.: Вид – во
«Ранок», 2009.
10. Дитина має бути здоровою/упоряд. Н. Шашенюк. – К.: Шк. Світ, 2009. – 128с.
11. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку дітей і формування їх особистості.
– К.: Вища школа, 1978. – С. 38.
12. Ильина Н.Н. 100 психологических тестов и упражнений для подготовки ребенка к школе. – М.: Аквариум-Принт, 2005.
13. Монина Г.Б. Передшкольный бум. Что нужно знать родителям будущого первоклассника. – Екатеринбург, 2007.
14. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі” / О.Л.Кононко, З.П.Плохій, А.М.Гончаренко [та ін.]. – К.:
Світич, 2009. – 208 с.
15. Марінушкіна О.Є. Порадник практичного психолога. – Х.: Основа, 2007.
16. Нижник Г. Обдаровані діти: робота з дітьми, педагогами та батьками //
Психолог дошкілля, вкладка, 2009, № 4.
17. Нечипорук Н.І. Розвивальні ігри для дошкільників. – Х., 2007.
18. Особливості розвитку уяви дітей / упорядники І.Карабаєва, С. Ладивір. –
К.: Шкільний світ, 2008.
19. Пахарь О. Інтерактивні методи навчання педагогів // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2011. - №8. – С.35-38 20. Психологічні заняття з дошкільниками / упорядник Т.Червонна. – К.:
Шкільний світ, 2008.
21. Пісочна терапія в роботі з дошкільниками / Упоряд. Л.А.Шик, Н.І. Дикань, О.М.
Гладченко – Х.: Вид. група «Основа», 2010.
22. Карабаєва. Пісок як матеріал для розвитку творчості та навчання дітей//Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010.
23. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.:
Радянська школа, 1989.





55
























56
Додаток 1



























До педагогів дошкільних закладів
постійно змінюються і зростають вимоги.
Щоб успішно працювати з дошкільниками
та батьками, педагогам потрібно дбати
про власне вдосконалення та професійне
зростання.

57
Тренінгове заняття: «Формування творчої особистості педагога»
Мета: розширювати знання педагогів щодо професійної майстерності сучасного педагога; розвивати творчу уяву та комунікативні можливості; викликати бажання дискутувати, спонукати до творчості в практичній роботі з дітьми.
Хід заняття
Ознайомлення учасників із правилами роботи на занятті
Психолог визначає та закріплює на демонстраційному стенді правила продуктивної роботи на занятті, створює сприятливий психологічний клімат.
 не перебивати один одного;
 не оцінювати і не засуджувати жодні висловлювання як погані чи хороші;
 не давати порад, коли цього не просять учасники;
 намагатися дотримуватися теми обговорення;
 брати участь в обговоренні проблеми за бажанням;
 дотримуватися принципу конфіденційності;
 враховувати час обговорення;
 критикувати не людину, а конкретний вчинок.
Вправа «Самопрезентація»
Мета: підвищення самооцінки, налаштування на успіх.
Психолог. Для цієї вправи нам потрібен клубок ниток, який учасники кидатимуть один одному в довільному порядку. Той, хто упіймав клубок, називає своє ім’я і продовжить таке речення: «Моє життєве кредо – це…».
Потім павутиння, що утворилося, розплутують у зворотному порядку. Цю вправу можна виконувати з м’ячем.
Вправа «Мої очікування»
Мета: визначення сподівання та очікування щодо заняття.
Психолог. Вправа, яка пропонується вашій увазі, називається «Мої очікування». Напишіть на аркушах паперу, вирізаних у вигляді іграшки на новорічну ялинку, те, що ви очікуєте від заняття, починаючи зі слів «Я очікую…». (Учасники кладуть умовні ялинкові прикраси у коробку під ялинку.)

Інформаційне повідомлення
Психолог. Творчість – це здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях та схильність до глибокого усвідомлення свого досвіду. Стимулом педагогічної творчості є визнання дітей та батьків. Рушійною силою – любов до дітей, прагнення якомога краще виховати і навчити. База творчого підходу до своєї діяльності – знання методик, передового педагогічного досвіду. Творчого педагога відзначає постійний пошук оптимальних дидактичних, виховних, методичних і педагогічних рішень. Творчості можна навчитися, вона тісно пов’язана з педагогічною майстерністю.
Вправа « Проблема по колу»
Мета: визначення проблем у роботі педагогів пов’язаних із творчістю.
Психолог. Учасникам, які сидять по колу, пропоную дати письмову відповідь на запитання «Моя основна проблема, пов’язана з творчістю у

58
роботі, це…», вклавши її у конверт. (Далі спільно з учасниками обговорюються
відповіді, знаходяться конкретні поради та рекомендації.)
Примітка: відповіді на запитання можуть бути анонімними.
Вправа «Якість творчої людини»
Мета: усвідомлення особливостей проявів творчості у роботі
Психолог. Учасники кидають один одному м’яч, при цьому називають якості та особливості поведінки творчої людини.
Інформаційне повідомлення
Психолог. Без педагога з неординарним мисленням сучасний дошкільний заклад не може існувати. Адже лише такі педагоги здатні виховувати творчу особистість. Високого рівня в своїй роботі педагог досягає на основі творчості
і обов’язково за рахунок сумлінності, працелюбства, подолання труднощів.
В. О. Сухомлинський наголошував, «Що робота педагога – це творчість, а не буденне зштовхування в дітей знань». Він підкреслював, що справжній вчитель – майстер не може жити без творчості, повторюючи одне й те саме все своє життя. Тільки творчий педагог може розвинути творчі можливості, творчі здібності дітей.
Вправа «Бліц-опитування»
Мета: зосередження уваги учасників на основних аспектах педагогічної творчості.
Психолог. Учасникам пропоную об’єднатися у групи. Кожна група одержує завдання на які слід дати відповіді:
1. Що спонукає вихователя творити?
2. Які риси притаманні творчому педагогу?
3. Як впливає творча діяльність вихователя на творчість дітей?
4. педагогічна творчість – це право чи обов’язок вихователя?
5. Чи можливе творче завдання педагога без постійного розвитку загальної культури особистості?
Вправа « Що написано на картці»
Мета: розширення творчих здібностей шляхом невербальних знаків.
Психолог. Творчому педагогу надзвичайно важливо вміти розуміти невербальні сигнали. Тому ця вправа допоможе вам потренуватись на вмінні
«читати» невербальні знаки. Кожній групі роздані картки із двома словами
(предмети, події, явища із життя дошкільного закладу) і ви маєте невербальними знаками (мімікою, жестами) показати іншим групам, а ті в свою чергу повинні відгадати.
Приклади слів: куточок живої природи, перспективне планування, кабінет завідуючої, музичне заняття, новорічне свято, новачок у групі, педагогічна рада і т.д.
Вправа «Сильна ланка»
Мета: активізація образної пам’яті і творчої уяви, розвиток швидкості та гнучкості думки.
Психолог. Всі ми дуже різні, але нас поєднує спільна справа – ми педагоги. Учитися важко, але вчитися ще важче: щоб дати дитині іскру знань, педагогу треба увібрати в себе море світла. Пропоную вам вправу «Сильна

59
ланка», саме сильна, бо кожен з вас – сильна особистість. Вам слід назвати автора слів:
 «Щоб стати справжнім вихователем для дітей, треба віддати їм своє серце»
(В. Сухомлинський);
 «Творча праця можлива тільки тоді, коли людина ставиться до роботи з любов’ю» (А. Макаренко);
 «Серце віддаю дітям» (В. Сухомлинський);
 «Хто осягає нове, викохуючи старе, той може бути вчителем» (Конфуцій);
 «В кожній людині є «золота жилка» і майстерність педагога розкрити її» (В.
Сухомлинський).
Вправа «Реклама»
Мета: розвиток оригінальності і гнучкості мислення, стимулювання творчої уяви та фантазії.
Психолог. Педагогічна праця – це єдність трьох чинників – педагогічної творчості, педагогічного спілкування та особистості вихователя. Перед вами матеріали (папір А4, кольоровий папір та картон, ножиці, клей, нитки, пінопласт, іграшки з кіндер-сюрпризів) якими ви можете скористатися, включивши свою творчу фантазію, створити рекламу творчого педагога.
(Представник групи коротко презентує свою рекламу)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал