«Рівень сформованості професійної компетентності молодого вчителя»



Скачати 118.13 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір118.13 Kb.
Тема : «Рівень сформованості професійної компетентності молодого вчителя»

Педагог – довірена особа суспільства, на яку покладено найдорожче і найцінніше – дітей, свою надію, своє майбутнє. Серед давніх професій учительська має особливе значення: це початок усіх професій. Від особистості вчителя, його професійної майстерності залежить, якими стануть у майбутньому учні, адже головне призначення педагога – навчити дитину бути людиною.

Якість освіти, як відомо, визначається компетентністю та рівнем професійної діяльності вчителя, який здатний працювати в нових умовах, що постійно змінюються, учитель, який не лише відмінно знає свій предмет та методику його викладання, але є особистістю, яка постійно розвивається. Погано, коли на молодого вчителя дивляться тільки перспективно. Зазвичай згодом він стає більш умілим, самостійним, придбає навички, опанує прийоми, досягне майстерності, якщо буде цього прагнути. У школі обов’язково мають бути молоді вчителі, іноді їх молодість, для учнів, є більш привабливою, чим мудрість літнього майстра.

Успішна педагогічна діяльність педагога-початківця залежить від його професійної підготовки, особистих якостей, у який колектив він потрапить. Для того щоб учитель сформувався як фахівець, необхідно не лише володіти методикою викладання свого предмета, а й постійно удосконалювати її.

З’ясовано, що існують певні розбіжності у підходах до підготовки вчителів у ВНЗ та вимогами до професійної діяльності у навчальному закладі, між уявленнями молодих учителів про свою професійну діяльність і її змістом у школі, між самооцінкою ступеня готовності до професійної діяльності та реальним рівнем виконання функціональних обов’язків, між підготовкою у ВНЗ як вчителя – предметника і багатоманітністю функцій молодого вчителя. На нашу думку, це пояснюється тим, що майбутній учитель під час навчання у ВНЗ отримує недостатню практичну підготовку (одна – пасивна практика, одна – активна) і переважає теоретична фахова.

У більшості респондентів висока амбіційність і завищена професійна самооцінка: 86 % молодих учителів вважають, що мають достатній рівень фахових знань і 73 % - достатній рівень професійних умінь. Експертна оцінка - 63 % молодих учителів мають достатній рівень фахових знань і 52 % - професійних умінь. Результати самооцінки рівня професійної компетентності молодими вчителями такі: 7% вважають, що мають високий рівень, 75%  достатній, 15%  середній і 3% низький. Експерти визначили: 4 % - високий; 52 % - достатній; 37 % - середній; 7 % - низький. 53% учителів вважають сформованим стиль власної педагогічної діяльності (при цьому лише половина з них має стаж більше трьох років). Молоді вчителі не змогли визначити функції своєї професійної діяльності: 11,5% не назвали жодної функції, 31% плутали функції діяльності з іншими поняттями, 51% не змогли назвати функції, які є для них найбільш значимими. Це свідчить про незадовільний рівень знань молодих учителів щодо сутності своєї професійної діяльності. Молоді вчителі вміють розробляти й проводити уроки, добирати необхідні матеріали, організовувати позакласні заходи відповідно до вимог навчальних програм, але стикаються з проблемами при спілкуванні з колегами, учнями, батьками, оцінюванні власної діяльності й навчальних досягнень учнів. Вони розуміють труднощі, які виникають під час професійної діяльності, але не завжди адекватно їх оцінюють.

За результатами експерименту з’ясовано, що провідною індивідуальною формою розвитку професійної компетентності молодого вчителя є самоосвітня діяльність. Гностичний та процесуальний аспекти самоосвіти молодого вчителя співпадають з базовою основою початкового рівня його професійної компетентності, а пріоритетні мотиви самоосвіти (діяльнісно-процесуальні та діяльнісно-результативні) є провідними й для розвитку професійної компетентності.

Структуру професійної компетентності молодого вчителя представляємо як систему взаємопов’язаних компонентів: когнітивного, процесуально-операційного, особистісно-рефлексивного. Когнітивний (змістовий) компонент є системоутворюючим, в якому знання, здатності впливають на результативність професійної діяльності. Процесуально-операційний компонент розглядається як технологічний блок перетворення знань у ефективні педагогічні дії (цей аспект передбачає зміни в мотивації засвоєння і застосування набутих знань молодим учителем у засіб самореалізації та самоствердження через використання умінь, навичок у професійній діяльності). Особистісно-рефлексивний компонент утворюють інтегральні особистісні характеристики, які розглядаються як блок подальшого розвитку молодого вчителя, його свідомості, професійно значущих особистісних якостей на рівні пізнавальних навичок, гностичних умінь, комунікативних умінь, рефлексивно-регулятивних умінь, ставлень, емоцій, мотивації. Це система ціннісних орієнтацій, мотивів, стилю.

Встановлено, що розвиток компетентності молодого вчителя – це складний і багатофакторний процес, джерелами якого є суперечності між професійним та індивідуальним в особистості вчителя, а базовим підґрунтям – закономірності процесу становлення фахівця-професіонала. Розвиток професійної компетентності молодого вчителя трактується нами як цілеспрямований, незворотній процес якісних змін у знаннях, уміннях і навичках, здатностях і якостях, досвіді молодого вчителя та результатах його професійної діяльності, як процес творчого вдосконалення молодого вчителя. Він є результатом взаємодії значної групи чинників (зовнішніх і внутрішніх, індивідуальних, групових та ін.), дія яких опосередкована певними умовами (зовнішніми і внутрішніми, об’єктивними і суб”єктивними, загальними, місцевими та індивідуальними). Рушійною силою розвитку виступає мотивація успіху, яка розглядається нами з двох позицій (економічної та суспільної). На основі функціонального підходу визначена змістовна основа розвитку професійної компетентності молодого вчителя, на основі полісуб’єктного – підґрунтя міжособового спілкування як соціокультурного тла професійної компетентності, на основі особистісного – зміст і структура професійної „Я – концепції” молодого вчителя як стратегії розвитку його професійної компетентності.

Управління розвитком професійної компетентності молодого вчителя розглядається у контексті здійснення ним педагогічної діяльності як процес визначення стратегії і тактики досягнення заданого кваліфікаційного рівня, прогнозування професійного зростання і самореалізації. Модель управління розвитком професійної компетенції молодого вчителя (рис.1) репрезентовано нами як систему, до складу якої входять логічно пов’язані та взаємозумовлені складові: соціальне замовлення; блоки: цільовий (мета і завдання управління); змістовий, діагностичний, технологічний, науково-методичний, результативно-оцінний та організаційно-коригуючий. В якості системоутворюючої властивості моделі є узгодженість дій усіх суб’єктів управління і самоуправління щодо досягнення поставленої мети – розвитку професійної компетенції молодого вчителя (директор школи, заступник директора, завідувач НМО (МО), наставник, психолог, колеги-вчителі, молодий учитель). Концептуальна основа моделі базується на наукових підходах (гностичному, діяльнісному, особистісному, компетентнісному), загальних (систематичність, системність, наступність, єдність змісту і форм,


Система методичної роботи з молодими вчителями декілька відрізняється, необхідно враховувати брак досвіду, брак практичної діяльності. Молодий учитель на початковому етапі своєї педагогічної діяльності нерідко зустрічається зі значними труднощами, це тому, що він ще не володіє власним арсеналом методів і прийомів. Молодий педагог повинен бути професійно компетентним, повинен постійно розвивати свою педагогічну майстерність. Складові педагогічної майстерності:

  • Знання ( педагогіки, психології, логіки, принципів, форм і методів навчання і виховання)

  • Культура мовлення;

  • Педагогічні здібності;

  • Методична майстерність;

  • Педагогічний такт (уміння встановлювати доцільний тон і обирати стиль спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами)

  • Особисті якості (науковий світогляд, висока моральність, широкий кругозір та ерудиція, духовна культура, оптимізм, емоційна стійкість, витримка, наполегливість, чуйність, терплячість і доброзичливість)

  • Педагогічна техніка (комплекс умінь, що дають змогу досягнути оптимальних результатів : міміка, жести, техніка, мовлення, техніка педагогічного спілкування, вміння контролювати власні емоції, настрій)

  • Педагогічний оптимізм

Сутність професіоналізму молодого педагога, за визначенням відомого науковця І. Зязюна, полягає в поєднанні професійної культури та професійної самосвідомості, що дозволяє педагогу на високому рівні здійснювати професійну діяльність [6]. Ми поділяємо таку точку зору, оскільки вважаємо, що саме професійна культура має відповідати як запитам суспільства, так і професійним потребам самого педагога.

Схожі підходи визначає і науковець Б. Дьяченко, який, узагальнивши думки багатьох учених, подає таке визначення центральному поняттю проблеми, яку ми спробуємо висвітлити в цій статті: «Професіоналізм учителя - це психолого-педагогічний феномен, який ґрунтується на педагогічній культурі й професійній самосвідомості, що являє собою складну діалектичну взаємодію педагогічного мислення, педагогічних здібностей, професійних знань і умінь, індивідуально - особистісних характеристик учителя, які виявляються в його духовності, інтелігентності, гуманізмі й реалізуються в творчій педагогічній діяльності [5, с. 48]». Важливим, на нашу думку, є виділення в даному визначенні двох складових інтегрованого поняття «професіоналізм»: професійної культури й професійної самосвідомості.

Враховуючи проаналізовані дослідження, ми припускаємо, що професіоналізм молодого вчителя зростатиме саме в системі професійної діяльності та в системі післядипломної освіти. Професійна свідомість зумовлюватиметься системою ціннісних орієнтацій, що в комплексі впливатиме на професійну культуру і в цілому підвищуватиме професіоналізм молодого вчителя. На нашу думку, є необхідність це явище структурувати відповідно до реалій сьогодення, враховуючи також і такі вищезазначені складові, як професійна культура та професійна самосвідомість.

Виходячи з вимог системного підходу, який визначає, що кожний із компонентів, які входять до структури, може бути предметом самостійного дослідження, але лише при розгляді одиничного в складі цілісного, ми спробували представити структуру професіоналізму сучасного молодого вчителя на основі вже описаних у науці проектів та з додаванням тих позицій, що були виявлені нами в ході анкетування й інтерв’ювання молодих вчителів англійської мови, на основі аналізу власної діяльності, оскільки власний досвід роботи дозволяє нам вважати себе також молодим учителем.
У мікроструктурі професіоналізму молодого вчителя в цілому, вчені виділяють такі складові компоненти, як педагогічне мислення, педагогічні здібності, професійні знання і вміння. Їхня взаємозумовленість очевидна. Поняття професіоналізму молодого вчителя є більш загальним стосовно до таких понять, як «педагогічна майстерність», «педагогічна творчість». Адже певний рівень розвитку педагогічного мислення, педагогічних здібностей, професійних знань і умінь, індивідуально - особистісних характеристик молодих учителів є здобутком вищої педагогічної освіти. Отже названі компоненти входять до структури професіоналізму.

Педагогічне мислення, на думку авторів зазначених робіт, і ми цю думку поділяємо, це - специфічна розумова й практична діяльність педагога, яка забезпечує ефективне використання ним етичних установок, наукових знань, педагогічних технологій, особистісних якостей, професійно-значимих умінь в організації продуктивної педагогічної взаємодії. Ці ознаки ми вважаємо властивими й молодому вчителю англійської мови.

Аналіз підходів до вивчення педагогічного мислення дозволив нам зробити наступний висновок: сформоване педагогічне мислення забезпечує вчителю можливість: розглядати особистість учня як основну цінність у педагогічному процесі; формувати в учнів способи розумової й практичної діяльності, озброювати їх алгоритмами мислення; прогнозувати можливі результати педагогічного процесу та проектувати варіанти технологічних рішень для досягнення цих результатів; аналізувати результати власної діяльності та діяльності дітей на рефлексивному рівні; формувати потребу в науково-предметних, у психолого-педагогічних знаннях, потребу в професійному самовдосконаленні й зростанні; бути емоційно стійким і мати позитивну Я-концепцію. Отже, ми відзначаємо ці показники як перспективу професійного розвитку молодого педагога та підвищення його професіоналізму.

Найбільш прийнятним для нашої роботи є поширене визначення поняття «здібності», яке означає індивідуальні психічні властивості, які є умовою успішності виконання певних видів діяльності (А. Петровський, К. Платонов, С. Рубінштейн, Б. Теплов). Педагогічні здібності дослідники відносять до спеціальних здібностей, які формуються на основі загальних здібностей у процесі педагогічної діяльності (Ф. Гоноболін, Н. Кузьміна, Р. Скульський, А. Щербаков та ін.).


Найточніше конкретизують обрані нами підходи до визначення структури професіоналізму сучасного молодого вчителя виділені Ф. Гоноболіним «види педагогічних здібностей:
1. Дидактичні, які дають можливість успішно розробляти методи передачі учням знань і навичок на основі розуміння загальних закономірностей навчання.
2. Конструктивні, які є умовами проектування й формування особистості вихованця, уміння передбачити результати роботи педагога та поведінку дитини в різноманітних ситуаціях. Сюди належить педагогічна уява.
3. Перцептивні здібності, які полягають у адекватному сприйнятті й розумінні психології дитини, її психологічного стану на даний момент. До них належать особливості уваги вчителя.
4. Експресивні здібності, тобто здібності до зовнішнього вираження своїх думок, знань, переконань, почуттів, перш за все за допомогою мовлення, міміки, пантоміми.
5. Авторитарні, які обумовлюють опосередкований чи безпосередній (вольовий) вплив на учнів.
6. Комунікативні, які допомагають установленню вірних взаємостосунків із дітьми (педагогічний такт, урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей).
7. Організаційні, спрямовані на організацію урочної та позаурочної роботи з дітьми.
8. Академічні здібності, тобто здібності до викладання предмета.
9. Здібності до якогось виду діяльності, яка цікавить дітей (мистецтво, колекціонування, література, техніка, ін.) [4, с. 96-114]».
Таким чином, знання стають професійними тоді, коли вони перетворюються та вибудовуються в індивідуальну модель практичного розв’язання педагогічної задачі, коли їх отримання й набуття вмотивоване індивідуально-особистісними потребами, коли вони виступають джерелом професійного зростання вчителя.

Ми поділяємо точку зору Н. Кузьміної, яка охарактеризувала педагогічні вміння як набуту вчителем здатність на основі знань і навичок виконувати певні види діяльності щодо навчання та виховання учнів у змінюваних ситуаціях [7]. Якщо різноманітність і багатоманітність видів людської праці визначається засобами праці та їхньою багатоманітністю, як стверджує Б. Ананьєв, то можна вважати, що багатоманітність педагогічної діяльності та різноманітність її видів, які визначаються специфікою педагогічної праці, вимагає від учителя такої ж багатоманітності умінь, які для нього виступають засобами професійної діяльності [1]. Рівень сформованості вмінь розглядається дослідником І. Зязюном і як прояв майстерності та творчості вчителя. Характерно, що уміння розглядаються як основа педагогічної техніки й педагогічних технологій, а рівень володіння уміннями вважається професійною майстерністю [6].

Таким чином, у структурі професіоналізму молодого вчителя можна виділити таку важливу складову, як педагогічна фасилітація яка в професійній освіті допомагає молодому професіоналу не тільки перемогти традиційну систему вдосконалення знань, а й перейти до активності, здатності до самостійного аналізу та прийняття нестандартних рішень у розв’язанні педагогічних задач.

Оскільки ми розглядаємо професіоналізм молодого вчителя, професійна діяльність якого відбувається в оновленій соціокультурній ситуації ХХІ століття, то вважаємо важливою для повноти характеристики структури професіоналізму в сучасних умовах точку зору Б. Вульфова, який подає визначення професійної духовності як ознаки професійної діяльності педагога: «Професійна духовність - це: безумовна віра в можливості дитини, її моральний і творчий потенціал; професійний оптимізм, який виявляється в умінні вчителя пробудити в кожному учні сховані від інших сутнісні сили, у прагненні вберегти суспільство від бездуховності; здатність дивуватися й радіти, здатність до співпереживання; здатність не соромитися своїх проявів - гніву, сорому, гумору та своїх недоліків, незнання чогось; професійна незаспокоєність (стимул до самовдосконалення); совість і гідність (моральність особистого прикладу, безумовна й глибока компетентність, повага до себе, до своєї справи, розуміння її важливості, адекватна самооцінка, співвіднесеність особистого «я» та «я» учнів); здатність до активної розумової праці, прагнення до духовних пошуків; складний стан внутрішнього світу вчителя, особистісна цінність, що наближається до значимості совісті, яку не можна замінити, яка за допомогою зовнішніх проявів стає цінністю соціальною; здатність до професійної рефлексії, яка є ні чим іншим, як умінням учителя людськими критеріями «просвітити» власне професійне буття [3, с. 48-52]».



Дослідниця Н. Лісова вказує на зв’язок компетентностей молодого вчителя з його професіоналізмом [8]. Ми вважаємо, що професійна педагогічна компетентність (О. Онаць), інші компетентності педагога, які розглядають сучасні вітчизняні науковці, також можуть бути враховані в структурі професіоналізму молодого вчителя.
Таким чином, дослідження структури професіоналізму молодого вчителя, розпочате науковцями в ХХ столітті, набуває актуальності в столітті нинішньому у зв’язку з оновленням та реформуванням системи загальної середньої освіти. Професіоналізм молодого вчителя потребує наукового вивчення у зв’язку із зростанням ролі комунікативної компетентності у становленні конкурентоспроможної особистості випускника школи. Отже, вважаємо актуальним науковий пошук саме в цьому напрямку.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал