Рішенням Чернівецької обласної ради від стратегія розвитку чернівецької області на період до 2020 року Розробник



Сторінка7/15
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.09 Mb.
ТипРішення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15

SWOT-матриця Чернівецької області


SWOT-матриця є важливим елементом визначення конкурентних переваг області, оскільки дозволяє виявити взаємозв‘язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку області на довгострокову перспективу. Якщо сильна сторона підкріплюється можливістю, а загроза не нівелює цю сильну сторону, то така сильна сторона є найбільш важливою для області.

ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ

СИЛЬНІ СТОРОНИ

  1. Вигідне економіко-географічне розташування на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, значний транскордонний транзитний потенціал, близькість до кордонів з Євросоюзом (одна із шести областей України, що межує з ЄС).

  2. Високий рівень самоорганізації населення, відносно високий рівень розвитку малого та середнього бізнесу (показники вищі ніж в середньому по Україні), досвід ведення бізнесу з іноземними партнерами (торговельно-економічне співробітництво із партнерами з більш, ніж 80 країн світу).

  3. Високий рівень диверсифікації сільського господарства (як у рослинництві так і тваринництві), сприятливі природно-кліматичні умови для розвитку садівництва в регіоні.

  4. Наявність сировинної бази для подальшої переробки сільськогосподарської продукції.

  5. Наявність сировинної бази для виробництва будівельних матеріалів.

  6. Наявність сировинної бази для подальшої переробки лісогосподарської продукції в т.ч. недеревної продукції лісу.

  7. Наявність виробничої бази в галузях машинобудування та електроніки (особливо виробництво електричного устаткування, електронної та оптичної продукції).

  8. Наявність виробничої бази для розвитку енергетичної галузі, в т.ч. альтернативних джерел енергії.

  9. Традиції розвитку торгівлі.

  10. Регіон один з лідерів за індексом людського регіонального розвитку (3 місце в Україні).

  11. Висока густота (компактність проживання) населення (3 місце в Україні), висока щільність автомобільних доріг з твердим покриттям.

  12. Значний обсяг надходження коштів від трудових мігрантів з-за кордону.

  13. Позитивна демографічна динаміка (за рівнем народжуваності 4 місце в Україні).

  14. Наявність кваліфікованих трудових ресурсів.

  15. Значний науковий потенціал, наявність наукових кадрів та наукових розробок.

  16. Розвинута мережа навчальних закладів, статус ЧНУ ім. Ю. Федьковича (в т.ч. пам‘ятка ЮНЕСКО).

  17. Наявність місцевих історичних, культурних, мистецьких брендів («Хотинська фортеця», «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації», «Церкви і храми Буковини», фестиваль Маланок (в т.ч. переберія «Вашківецькамаланка»), етнофестиваль «На гостини до Івана», міжнародний поетичний фестиваль «MeridianCzernowitz», етнофестиваль «Вихід на полонину» тощо).

  18. Значний туристичний історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал, а) мультикультурний регіон (поєднання трьох історико-етнографічних районів (Буковина, Бессарабія, Гуцульщина); південно-західний форпост Київської Русі; співоча столиця країни – батьківщина «Червоної рути»; значна кількість об‘єктів історико-архітектурної спадщини (мульти-архітектурний регіон); значна кількість об’єктів релігійного туризму (мультирелігійний регіон); національні, релігійні та культурні традиції (мультинаціональний регіон), б) наявність рекреаційних територій.

  19. Багатий природно-заповідний фонд (5 місце у державі), та удвічі більший, ніж у середньому по Україні).

  20. Високий рівень лісистості (близько 30%, удвічі більше, ніж у середньому по Україні), висока густота річкової мережі 6% від їх загальної чисельності в державі) та наявність джерел мінеральних вод.

21. Значна частка екологічно чистих територій (регіон один з лідерів в Україні), низький рівень викидів в атмосферне повітря.




МОЖЛИВОСТІ

1. Чернівецька область (потенційно) може бути одним із лідерів з розвитку малого та середнього бізнесу на інноваційній основі:

а) швидкий розвиток малого і середнього підприємництва;

б) активізація інноваційної діяльності;

в) імпортозаміщення, збільшення експорту.
2. Чернівецька область може бути регіоном із високим рівнем розвитку інфраструктури, насамперед транспортними комунікаціями:

а) залучення інвестицій;

б) розвиток міст і сільських територій регіону;

в) розвиток транспортно-логістичного потенціалу, покращення рівня залізничного сполучення та авіасполучення з іншими регіонами України і зарубіжжям, покращення якості автомобільних доріг.


3. У Чернівецькій області надалі можуть гармонійно розвиватися провідні галузі економіки регіону (промисловий сектор, аграрний сектор, туризм, будівництво, наукоємкі послуги а також ЖКГ, лісове господарство).
4. Чернівецька область може бути регіоном із високим рівнем транскордонного співробітництва, (з огляду на прикордонний статус і кордони з Євросоюзом):

а) збільшення товарообігу між Чернівецькою областю та країнами ЄС;

б) залучення грантових коштів на реалізацію проектів регіонального розвитку.
5. Чернівецька область (потенційно) може бути одним із мультикультурних центрів країни:

а) розвиток історико-культурного потенціалу, формування і просування бренду «Багатокультурна Буковина»;

б) збереження культурної спадщини, розвиток культури та мистецтва.
6. Чернівецька область може бути одним із провідних наукових центрів, регіоном із розвинутою соціальною сферою, ефективною системою управління регіональним розвитком:

а) розвиток науки та освіти;

б) розвиток системи соціального захисту населення, охорони здоров’я, спорту);

в) удосконалення управління розвитком регіону,боротьба з корупцією;

г) розвиток громадянського суспільства та медіа.

7. Чернівецька область може бути одним із найбільш екологічно чистих регіонів країни:

а) розвиток природно-заповідної справи;

б) впровадження екологічних та енергозберігаючих технологій;

в) охорона і покращення стану довкілля.



ВИКЛИКИ

СЛАБКІ СТОРОНИ

1. Проходження основних міжнародних транспортних коридорів поза межами області (область знаходиться на периферії транспортних потоків), низький рівень залізничного сполучення, авіасполучення з іншими регіонами України та із зарубіжжям, погана якість автомобільних доріг.

2. Низький рівень транскордонного співробітництва області, незадовільна існуюча інфраструктура місцевих пунктів пропуску на кордоні.

3. Внесок області в загальному обсязі валового внутрішнього продукту України є найменшим серед регіонів України (0,9%–1%), низький показник ВРП на душу населення.

4. Високий рівень тіньової економіки області.

5. Низька якість управління у різних сферах (Відсутність дієвих програм розвитку регіону та міжрегіонального партнерства), наявність корупції.

6. Низький рівень середньомісячного наявного доходу у розрахунку на одну особу та середньомісячної номінальної заробітної плати.

7. Високий рівень дотаційності бюджету, незначні обсяги капітальних видатків у структурі місцевих бюджетів.

8. Диспропорції у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області, депопуляція сільського населення;

9. Низький рівень експорту.

10. Низький рівень внутрішніх інвестицій та іноземних інвестицій (0,1% від України).

11. Низька інвестиційна та інноваційна активність МСБ, складний фінансовий стан підприємств, зменшення обсягів кредитів наданих банками суб’єктам господарювання та населенню.

12. Диспропорція у розвитку МСБ як за галузевою, так і за територіальною ознаками.

13. Недостатній рівень розвитку інфраструктури підтримки МСБ (насамперед наукових парків, технопарків, бізнес-інкубаторів).

14. Низький рівень розробки та використання природніх ресурсів, насамперед корисних копалин, що застосовуються у будівництві.

15. Низька питома вага промисловості у структурі економіки регіону, недостатній рівень завантаження виробничих потужностей, найнижчий обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу порівняно з сусідніми регіонами.

16. Низька інтегрованість с-г до ринкового середовища, низький рівень впровадження сучасних агротехнологій у рослинництві і тваринництві та низький рівень внесення добрив.

17. Зношеність існуючої інфраструктури області у житловому та комунальному господарстві.

18. Високий рівень безробіття, особливо у сільській місцевості, міграція населення працездатного віку за межі України.

19. Низький рівень зв‘язків в системі влада-наука-бізнес.

20. Недостатньо розвинена матеріально-технічна база наукових, навчальних, дошкільних навчальних, культурних та соціальних установ.

21. Недостатній рівень і якість надання соціальних і медичних послуг, в т.ч. недостатня забезпеченість медичних закладів сучасною лікувально-діагностичною технікою і устаткуванням та якісними медикаментами.

22. Недостатня впізнаваність Чернівецької області (Буковини) в Україні та світі, відсутність сформованого туристичного бренду області, незадовільний рівень інформаційно-рекламного забезпечення (промоушн) туристичної діяльності області.

23. Низький рівень інфраструктурних комунікацій у рекреаційних зонах, незначний асортимент туристичної продукції.

24. Низький рівень облаштування та впорядкування сміттєзвалищ на території області, проблема утилізації сміття.

25 Незадовільний рівень протипаводкового захисту та його фінансування; висока ймовірність прояву небезпечних природних процесів (повені, зсуви, селі, карст тощо).

26. Низький рівень використання джерел альтернативної енергії, впровадження енергоефективних технологій.

27. Не раціональне використання лісових ресурсів (суцільна рубка, в т.ч. має місце незаконна вирубка лісу).

28. Систематичні порушення водоохоронного законодавства: забруднення від неочисних каналізаційних вод; вибирання гравію з річок, забудова та розорювання водоохоронних зон; самовільна забудова зсувних схилів та зон ймовірного затоплення.





МОЖЛИВОСТІ

1. Чернівецька область (потенційно) може бути одним із лідерів з розвитку малого та середнього бізнесу на інноваційній основі:

а) швидкий розвиток малого і середнього підприємництва;

б) активізація інноваційної діяльності;

в) імпортозаміщення, збільшення експорту.
2. Чернівецька область може бути регіоном із високим рівнем розвитку інфраструктури, насамперед транспортними комунікаціями:

а) залучення інвестицій;

б) розвиток міст і сільських територій регіону;

в) розвиток транспортно-логістичного потенціалу, покращення рівня залізничного сполучення та авіасполучення з іншими регіонами України і зарубіжжям, покращення якості автомобільних доріг.


3. У Чернівецькій області надалі можуть гармонійно розвиватися провідні галузі економіки регіону (промисловий сектор, аграрний сектор, туризм, будівництво, наукоємкі послуги а також ЖКГ, лісове господарство).
4. Чернівецька область може бути регіоном із високим рівнем транскордонного співробітництва, (з огляду на прикордонний статус і кордони з Євросоюзом):

а) збільшення товарообігу між Чернівецькою областю та країнами ЄС;

б) залучення грантових коштів на реалізацію проектів регіонального розвитку.
5. Чернівецька область (потенційно) може бути одним із мультикультурних центрів країни:

а) розвиток історико-культурного потенціалу, формування і просування бренду «Багатокультурна Буковина»;

б) збереження культурної спадщини, розвиток культури та мистецтва.
6. Чернівецька область може бути одним із провідних наукових центрів, регіоном із розвинутою соціальною сферою, ефективною системою управління регіональним розвитком:

а) розвиток науки та освіти;

б) розвиток системи соціального захисту населення, охорони здоров’я, спорту);

в) удосконалення управління розвитком регіону,боротьба з корупцією;

г) розвиток громадянського суспільства та медіа.
7.Чернівецька область може бути одним із найбільш екологічних регіонів країни:

а) розвиток природно-заповідної справи;

б) впровадження екологічно чистих та енергозберігаючих технологій;

в) охорона і покращення стану довкілля.




РИЗИКИ

СЛАБКІ СТОРОНИ

  1. Проходження основних міжнародних транспортних коридорів поза межами області (область знаходиться на периферії транспортних потоків), низький рівень залізничного сполучення, авіасполучення з іншими регіонами України та із зарубіжжям, погана якість автомобільних доріг.

  2. Низький рівень транскордонного співробітництва області, незадовільна існуюча інфраструктура місцевих пунктів пропуску на кордоні.

  3. Внесок області в загальному обсязі валового внутрішнього продукту України є найменшим серед регіонів України (0,9%–1%), низький показник ВРП на душу населення.

  4. Високий рівень тіньової економіки області.

  5. Низька якість управління у різних сферах (Відсутність дієвих програм розвитку регіону та міжрегіонального партнерства), наявність корупції.

  6. Низький рівень середньомісячного наявного доходу у розрахунку на одну особу та середньомісячної номінальної заробітної плати.

  7. Високий рівень дотаційності бюджету, незначні обсяги капітальних видатків у структурі місцевих бюджетів.

  8. Диспропорції у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області, депопуляція сільського населення;

  9. Низький рівень експорту.

  10. Низький рівень внутрішніх інвестицій та іноземних інвестицій (0,1% від України).

  11. Низька інвестиційна та інноваційна активність МСБ, складний фінансовий стан підприємств, зменшення обсягів кредитів наданих банками суб’єктам господарювання та населенню.

  12. Диспропорція у розвитку МСБ як за галузевою, так і за територіальною ознаками.

  13. Недостатній рівень розвитку інфраструктури підтримки МСБ (насамперед наукових парків, технопарків, бізнес-інкубаторів).

  14. Низький рівень розробки та використання природніх ресурсів, насамперед корисних копалин, що застосовуються у будівництві.

  15. Низька питома вага промисловості у структурі економіки регіону, недостатній рівень завантаження виробничих потужностей, найнижчий обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу порівняно з сусідніми регіонами.

  16. Низька інтегрованість с-г до ринкового середовища, низький рівень впровадження сучасних агротехнологій у рослинництві і тваринництві та низький рівень внесення добрив.

  17. Зношеність існуючої інфраструктури області у житловому та комунальному господарстві.

  18. Високий рівень безробіття, особливо у сільській місцевості, міграція населення працездатного віку за межі України.

  19. Низький рівень зв‘язків в системі влада-наука-бізнес.

  20. Недостатньо розвинена матеріально-технічна база наукових, навчальних, дошкільних навчальних, культурних та соціальних установ.

  21. Недостатній рівень і якість надання соціальних і медичних послуг, в т.ч. недостатня забезпеченість медичних закладів сучасною лікувально-діагностичною технікою і устаткуванням та якісними медикаментами.

  22. Недостатня впізнаваність Чернівецької області (Буковини) в Україні та світі, відсутність сформованого туристичного бренду області, незадовільний рівень інформаційно-рекламного забезпечення (промоушн) туристичної діяльності області.

  23. Низький рівень інфраструктурних комунікацій у рекреаційних зонах, незначний асортимент туристичної продукції.

  24. Низький рівень облаштування та впорядкування сміттєзвалищ на території області, проблема утилізації сміття.

  25. Незадовільний рівень протипаводкового захисту та його фінансування; висока ймовірність прояву небезпечних природних процесів (повені, зсуви, селі, карст тощо).

  26. Низький рівень використання джерел альтернативної енергії, впровадження енергоефективних технологій.

  27. Не раціональне використання лісових ресурсів (суцільна рубка, в т.ч. має місце незаконна вирубка лісу).

  28. Систематичні порушення водоохоронного законодавства: забруднення від неочисних каналізаційних вод; вибирання гравію з річок, забудова та розорювання водоохоронних зон; самовільна забудова зсувних схилів та зон ймовірного затоплення.




ЗАГРОЗИ

  1. Політична нестабільність та зростання соціальної напруги в суспільстві у зв’язку з військовими діями на сході країни.

  2. Зарегульованість економіки, високий рівень корумпованості.

  3. Гальмування проведення нагальних структурних соціальних та економічних реформ центральними органами влади.

  4. Шокові коливання курсу національної грошової одиниці, фінансова нестабільність, погіршення інвестиційного клімату в країні.

  5. Довготривала економічна рецесія в Україні та світі.

  6. Зростання політичної та фінансової залежності області від центру, що обмежує можливості регіонального розвитку.

  7. Недостатність власних фінансових ресурсів у господарюючих суб’єктів, а також ускладнення запозичення коштів на прийнятних умовах.

  8. Відсутність належної інноваційної інфраструктури, що забезпечує комерціалізацію наукового продукту та інноваційний процес у цілому.

  9. Погіршення стану комунальної інфраструктури регіону.

  10. Недостатнє державне фінансування закладів освіти, науки, культури, охорони здоров’я, житлово-комунального та дорожнього господарства.

  11. Відтік кваліфікованих кадрів за кордон або в інші регіони, депопуляція населення краю.

  12. Зростання рівня безробіття, зниження купівельної спроможності населення.

  13. Погіршення стану довкілля внаслідок незбалансованого природокористування, недосконалість законодавства у сфері контролю за використанням природних ресурсів.

  14. Забруднення територій стихійними сміттєзвалищами.

  15. Виникнення надзвичайних ситуацій природного (паводки, зсуви, селі, ерозії) та техногенного характеру за рахунок зменшення лісистості області, деградації ґрунтів, забруднення водних об’єктів та повітряного простору.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал