Рішенням Чернівецької обласної ради від стратегія розвитку чернівецької області на період до 2020 року Розробник



Сторінка6/15
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.09 Mb.
ТипРішення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Природні ресурси та охорона навколишнього природного середовища.

Атмосферне повітря. У порівнянні з іншими регіонами України за викидами в атмосферне повітря Чернівецька область має одні з найкращих показників.


Динаміка викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел, розміщених на території Чернівецької області, у період з 2003 по 2014 рік має циклічний характер. При цьому пік навантаження на атмосферу припадає на 2010-2011 роки. У 2014 році від стаціонарних джерел забруднення у повітря надійшло 2,5 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,2 тис. тонн або на 9,2% менше, ніж у 2013 році. Із загальної кількості забруднюючих речовин викиди оксиду азоту, що належить до парникових газів, становили 4 тонни, що в 1,9 рази менше, ніж у 2013 році.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 0,3 тонн забруднюючих речовин, а на 1 особу – 2,7 кг.

За видами економічної діяльності найбільшим забруднювачем атмосферного повітря в 2014 році є переробна промисловість, на яку припадає 1521,5 тонн або 61,2% від загальної кількості викидів. Це 101,6% в порівнянні з 2013 роком.

Основними забруднювачами повітря області у 2014 році були ПАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат», СТзОВ «Котелеве», ТзОВ «Новодністровський бетонно-розчинний завод».



Водні ресурси. Водні ресурси Чернівецької області є невід’ємною й надзвичайно важливою частиною її природних багатств. Вони забезпечують потреби господарства та населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод, які територіально розподілені нерівномірно.

Поверхневі води області сконцентровані в річкових басейнах Дністра, Прута, Сірету, водосховищах, озерах і ставках. Річкова мережа області належить до басейнів трьох річок Прута, Сірету і Дністра, які займають відповідно 49,2%, 25,5% і 25,3% її території. На території області протікає 4240 річок загальною довжиною 8966 км, у тому числі 192 річки у басейні Дністра довжиною 933 км, у басейні Прута 2586 річок довжиною 5266 км і у басейні Сірету 1462 річки загальною довжиною 2767 км.

Густота річкової мережі області становить 1,11 км/км², у тому числі у басейнах Прута – 1,32 км/км², Сірету – 1,34 км/км², Дністра – 0,46 км/км².

До поверхневих водних ресурсів області належить місцевий та транзитний стік річок, а також водосховища і ставки. Об’єм стоку, який формується у межах області у середній щодо водності рік (50% забезпеченості) становить 1296,3 млн.м³, 75% забезпеченості – 1005,3 млн.м³, 95% − 697,8 млн.м³.



Озера, ставки. Невеликі запаси поверхневих вод зосереджені в 17 озерах загальною площею 57,53 га і орієнтовним об’ємом 0,575 млн.м³. Ці водні об’єкти поширені у заплавах річок та карстових пониженнях Прут-Дністровського межиріччя. Більше половини їх загальної площі знаходиться у Хотинському районі, де розташовано 8 водойм сумарною площею 38,8 га. За даними інвентаризації в області нараховується 1243 ставки загальною площею 4523,51 га та орієнтовним об’ємом 45,235 млн.м³, в тому числі, у басейні р. Прут – 842 ставки, 3422,12 га, 34,422 млн.м³, Сірет – 138 ставків, 434,91 га, 4,39 млн.м³ та Дністер – 263 ставки, 666,48 га, 6,665 млн.м³.

Також на території області розташовані 5 водосховищ сумарною площею 6136 га і орієнтовним об’ємом 1200,92 млн.м3. До них належать Дністровське, Буферне та Верхнє у басейні р. Дністер, водосховище на р. Черлена і водосховище у с. Костичани Новоселицького району (кількість водотоків і водойм, на території області становлять відповідно 6% і 4,2 % від їх загальної чисельності в державі.



Підземні води. Прогнозні ресурси підземних вод згідно довідникових матеріалів становлять 120 млн.м³, а затверджені ДКЗ – 58,7 млн.м³. Вони повністю пов’язані із поверхневим стоком. Підземні води області використовуються для промислового та господарсько-питного водопостачання.

Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється за рахунок підземних вод.

Одним із найнебезпечніших проявів шкідливої дії вод для Чернівецької області залишаються катастрофічні паводки та повені.

Програми протиповеневих заходів, що приймались, практично не виконувалися через обмежене фінансування. Так за період з 2010 по 2014 роки із передбачених протипаводковими програмами 207 млн.грн. фактично виділено та освоєно 31,9 млн.грн. тобто 15 % від потреби.

З припиненням державного фінансування очисні роботи в останні роки виконувалися за рахунок місцевих бюджетів у незначних обсягах. Це призвело до того, що на річках з’явилась значна кількість ділянок, де шкідлива дія паводкових вод створює вкрай аварійну ситуацію.

Недостатні обсяги фінансування призвели до ситуації, коли в області практично не ведеться будівництво нових берегозахисних споруд, всі ресурси направляються на відновлення зруйнованих та аварійно-небезпечних ділянок, кількість яких постійно збільшується. З 139,2 км гідротехнічних споруд, що знаходяться на балансі водогосподарських організацій області майже 20 км потребують капітального ремонту та відновлення.

З огляду на вищевикладене, виконання протипаводкових заходів на території Чернівецької області слід вважати пріоритетним напрямком від успішного виконання якого залежить добробут та сталий розвиток багатьох сфер життєдіяльності.

Грунтовий покрив орних угідь. Земельний фонд області розміщується в трьох фізико-географічних зонах: лісостеповій, передгірній і гірській, які мають різні ґрунтові відміни. У природі ґрунти неоднорідні внаслідок різноманітного поєднання факторів ґрунтоутворення за кліматичними умовами, материнськими породами, різних форм рельєфу, рослинного і тваринного світу та ін. Тому вони відрізняються за основною їх властивістю – родючістю.

Переважна більшість ґрунтів області сформувалася на лесоподібних суглинках. На лесових відкладах утворилися світло-сірі і сірі ґрунти, які займають майже 23,2%, темно-сірі – 23,9%, чорноземи опідзолені складають 19,4% орних угідь області. На водно-льодовикових відкладах – дернові, які в основному сформувалися на території Сторожинецького, Вижницького, Глибоцького, Герцаївського районів і складають 11,7% ріллі області. У долинах річок і днищ балок сформувалися лучні і чорноземно-лучні грунти. Лучно-болотні займають площу майже 10% ріллі колективних агроформувань.

Земельний фонд Чернівецької області становить 809,6 тис. гектарів, що складає 1,3% від території України, сільськогосподарські угіддя займають 470,1 тис.га, або 58,1% від всього земельного фонду області. Площа ріллі становить 330,9 тис.га, або 70,4% від сільськогосподарських угідь.

За умовами рельєфу, клімату, ґрунтового покриву та антропогенного навантаження Чернівецька область – одна із складних в Україні. Територія області простягається неширокою смугою (до 90 км) з південного заходу на північний схід (протяжністю 210 км).

За рельєфом та іншими природними властивостями Чернівецька область поділена на три частини: І – Прут-Дністровське межиріччя – лісостепова, рівнинна частина; ІІ – Буковинське Передкарпаття – передгірська частина; ІІІ – Буковинські Зовнішні Карпати – гірська частина.

У лісостеповій, рівнинній частині Прут-Дністровського межиріччя розміщений Сокирянський, Кельменецький, Хотинський, Новоселицький, Заставнівський та більша частина Кіцманського районів і Садгірський (міський) район обласного центру. У передгірській частині – Буковинське Передкарпаття – знаходяться Герцаївський, Глибоцький, основні частини Вижницького та Сторожинецького районів, правобережжя Кіцманського району та м.Чернівці (Шевченківський і Першотравневий райони). Гірська частина області – Буковинські зовнішні Карпати – розміщена на території Путильського району та західних частинах Вижницького і Сторожинецького районів.

Природні умови та антропогенне навантаження на земельні ресурси області спричиняли інтенсивні ерозійні процеси. В результаті практично кожен другий гектар ріллі (50,7%) різного ступеня еродований.

Лісові ресурси. У природно-ресурсному потенціалі області одне із центральних місць займають лісові ресурси. Загальна площа лісового фонду складає 259,6 тис.га або 30% від території області. Ліси на території області розміщені нерівномірно і знаходяться переважно у гірській частині області. Лісистість області змінюється в межах від 3,8% (Новоселицький район) до 62,8% (Путильський район).

Характеристика лісового фонду області, його вікова структура та породний склад свідчать про можливість довгострокового, рівномірного, невиснажливого лісокористування на тривалу перспективу.

Розвиток екомережі є одним з важливих завдань розвитку області. Протягом останніх 5 років зросла на 20 тис.га площа природно-заповідного фонду Чернівецької області. Понад 80% заповідних територій та об’єктів знаходиться на території державного лісового фонду.

На території державних лісогосподарських підприємств Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства нараховується 102 об’єкти природно-заповідного фонду (на площі 70 тис.га), що становить 9% площі області та удвічі більше, ніж у середньому по Україні (без врахування об’єктів ПЗФ, що знаходяться у інших лісокористувачів та не на території держлісфонду). Це національні природні парки «Чернівецький» та «Черемошський», «Вижницький», «Хотинський», зоологічний заказник місцевого значення «Зубровиця», заказники загальнодержавного значення «Чорний діл», «Цецино», «Лунківський», «Петрівецький» та інші.



Поводження з відходами. У 2014 році в області утворилось 388880,2 т відходів І-IV класів небезпеки (з урахуванням обсягів відходів, утворених у домогосподарствах), це становить 93,5% до 2013 р.,у т.ч. 67,9 т І-ІІІ класів небезпеки (65,1% до 2013 р.). Переважна більшість відходів (49,3%) утворена на підприємствах м. Чернівців. Серед районів найбільшим цей показник був у Глибоцькому, Кіцманському та Новоселицькому районах (72520,7 т, 34895,1 т та 30442,2 т відповідно, що разом становило 35,4% від загального обсягу утворених відходів).

За групами відходів за основним небезпечним складником у загальному обсязі утворених відходів у 2014 році найбільшу питому вагу (34,4%) займала група відходів медичного, ветеринарного, сільськогосподарського походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин – 133891,0 т.

Особливо складна проблема поводження з відходами для Буковини. Через високу щільність населення, густу річкову сітку та високе залягання підземних вод − дуже складно знайти місце для розміщення сміттєзвалищ, а тим більше великі площі.

Відносно низький відсоток утилізованих та перероблених відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з не облаштованістю загальносільських сміттєзвалищ відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки призводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів.

Виходячи із ситуації, що склалася в зазначеній сфері, одним із пріоритетних напрямів природоохоронної роботи у краї є налагодження діяльності щодо лімітування утворення, розміщення та знешкодження відходів. Окремий розділ з цієї діяльності включено до обласної комплексної програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів «Екологія» у Чернівецькій області на 2011-2015 роки.

Стратегія розвитку сфери поводження з твердими побутовими відходами має бути нерозривно пов’язана з необхідністю впровадження сучасних технологій поводження з твердими побутовими відходами, зокрема, – раціональної організації роздільного збирання, сортування та переробки твердих побутових відходів.


Аналіз сильних сторін, можливостей розвитку, слабких

сторін та загроз розвитку Чернівецької області (SWOT-аналіз)

SWOT-аналіз Чернівецької області проведено з урахуванням стану та тенденцій розвитку регіону, актуальних проблемних питань галузей господарського комплексу та соціальної сфери, соціально-економічного аналізу розвитку області за попередні роки, а також пропозицій, наданих до проекту Стратегії розвитку Чернівецької області на період до 2020 року фахівцями різних галузей, експертами, науковцями, представниками влади, громадських організацій.


SWOT – аналіз Чернівецької області

СИЛЬНІ СТОРОНИ

СЛАБКІ СТОРОНИ

SWOT-аналіз сталого економічного розвитку Чернівецької області

  1. Вигідне економіко-географічне розташування на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, значний транскордонний транзитний потенціал, близькість до кордонів з Євросоюзом (одна із шести областей України, що межує з ЄС).

  2. Високий рівень самоорганізації населення, відносно високий рівень розвитку малого та середнього бізнесу (показники вищі, ніж у середньому по Україні), досвід ведення бізнесу з іноземними партнерами (торговельно-економічне співробітництво із партнерами з більш, ніж 80 країн світу).

  3. Високий рівень диверсифікації сільського господарства (як у рослинництві так і тваринництві), сприятливі природно-кліматичні умови для розвитку садівництва в регіоні.

  4. Наявність сировинної бази для подальшої переробки сільсько-господарської продукції.

  5. Наявність сировини для виробництва будівельних матеріалів.

  6. Наявність сировинної бази для подальшої переробки лісогосподар-ської продукції в т.ч. недеревної продукції лісу.

  7. Наявність виробничої бази в галузях машинобудування та електроніки (особливо виробництво електричного устаткування, електронної та оптичної продукції).

  8. Наявність виробничої бази для розвитку енергетичної галузі, в т.ч. альтернативних джерел енергії.

  9. Традиції розвитку торгівлі.




  1. Проходження основних між-народних транспортних коридорів поза межами області (область знаходиться на периферії транспортних потоків), низький рівень залізничного сполучення, авіасполучення з іншими регіонами України та із зарубіжжям, погана якість автомобільних доріг.

  2. Недостатній рівень транс-кордонного співробітництва області, незадовільна існуюча інфраструктура місцевих пунктів пропуску на кордоні.

  3. Внесок області в загальному обсязі валового внутрішнього продукту України є найменшим серед регіонів України (0,9%–1%), низький показник ВРП на душу населення.

  4. Високий рівень тіньової економіки області.

  5. Низька якість управління у різних сферах (Відсутність дієвих програм розвитку регіону та міжрегіонального партнерства), наявність корупції.

  6. Низький рівень середньомісячного наявного доходу у розрахунку на одну особу та середньомісячної номінальної заробітної плати.

  7. Високий рівень дотаційності бюджету, незначні обсяги капітальних видатків у структурі місцевих бюджетів.

  8. Диспропорції у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області, депопуляція сільського населення.

  9. Низький рівень експорту.

  10. Низький рівень внутрішніх та іноземних інвестицій (0,1% від України).

  11. Низька інвестиційна та інноваційна активність МСБ, складний фінансовий стан підприємств, зменшення обсягів кредитів наданих банками суб’єктам господарювання та населенню.

  12. Диспропорція у розвитку МСБ як за галузевою, так і за територіальною ознаками.

  13. Недостатній рівень розвитку інфраструктури підтримки МСБ (насамперед наукових парків, технопарків, бізнес-інкубаторів).

  14. Низький рівень розробки та використання природних ресурсів, насамперед корисних копалин, що застосовуються у будівництві.

  15. Низька питома вага промисловості у структурі економіки регіону, недостатній рівень завантаження виробничих потужностей, найнижчий обсяг реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу порівняно з сусідніми регіонами.

  16. Низька інтегрованість с-г до ринкового середовища, низький рівень впровадження сучасних агротехнологій у рослинництві і тваринництві та внесення добрив.

17. Зношеність існуючої інфраструктури області у житловому та комунальному господарстві.


SWOT-аналіз соціальної сфери Чернівецької області

  1. Регіон один з лідерів за індексом людського регіонального розвитку (3 місце в Україні).

  2. Висока густота (компактність проживання) населення (3 місце в Україні), висока щільність автомобільних доріг з твердим покриттям.

  3. Значний обсяг надходження коштів від трудових мігрантів з-за кордону.

  4. Позитивна демографічна динаміка (за рівнем народжуваності 4 місце в Україні).

  5. Наявність кваліфікованих трудових ресурсів.

  6. Значний науковий потенціал, наявність наукових кадрів та наукових розробок.

  7. Розвинута мережа навчальних закладів, статус Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича (в т.ч. пам‘ятка ЮНЕСКО).

  8. Наявність місцевих історичних, культурних, мистецьких брендів («Хотинська фортеця», «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації», «Церкви і храми Буковини», фестиваль Маланок, міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz», етнофестиваль «Вихід на полонину» тощо).

  9. Значний туристичний історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал: а) мультикультурний регіон (поєднання трьох історико-етнографічних районів (Буковина, Бессарабія, Гуцульщина); південно-західний форпост Київської Русі; співоча столиця країни – батьківщина «Червоної рути»; значна кількість об‘єктів історико-архітектурної спадщини (мультиархітектурний регіон); значна кількість об’єктів релігійного туризму (мульти-релігійний регіон); національні, релігійні та культурні традиції (мультинаціональний регіон); б) наявність рекреаційних територій.

  1. Високий рівень безробіття, особливо у сільській місцевості, міграція населення працездатного віку за межі України.

  2. Низький рівень зв‘язків в системі влада-наука-бізнес.

  3. Недостатньо розвинена матеріально-технічна база наукових, навчальних, дошкільних навчальних закладів, культурних та соціальних установ.

  4. Недостатній рівень і якість надання соціальних і медичних послуг, недостатня забезпеченість медичних закладів сучасною лікувально-діагностичною технікою і устаткуванням та якісними медикаментами.

  5. Недостатня впізнаваність Чернівецької області (Буковини) в Україні та світі, відсутність сформованого туристичного бренду області, незадовільний рівень інформаційно-рекламного забез-печення (промоушн) туристичної діяльності області.

  6. Низький рівень інфраструктурних комунікацій у рекреаційних зонах, незначний асортимент туристичної продукції.







SWOT-аналіз системи збереження довкілля Чернівецької області




  1. Багатий природно-заповідний фонд (5 місце у державі) та вдвічі більший, ніж у середньому по Україні.

  2. Високий рівень лісистості (близько 30%, удвічі більше, ніж у середньому по Україні), висока густота річкової мережі (6% від їх загальної чисельності в державі) та наявність джерел мінеральних вод.

  3. Значна частка екологічно чистих територій (регіон один з лідерів в Україні), низький рівень викидів в атмосферне повітря.

  1. Низький рівень облаштування та впорядкування сміттєзвалищ на території області, проблема утилізації сміття.

  2. Незадовільний рівень проти-паводкового захисту та його фінансування; висока ймовірність прояву небезпечних природних процесів (повені, зсуви, селі, карст тощо).

  3. Низький рівень використання джерел альтернативної енергії, впровадження енергоефективних технологій.

  4. Не раціональне використання лісових ресурсів (суцільна рубка в т.ч. має місце незаконна вирубка лісу).

  5. Систематичні порушення водоохоронного законодавства: забруднення від неочисних каналізаційних вод; вибирання гравію з річок, забудова та розорювання водоохоронних зон; самовільна забудова зсувних схилів та зон ймовірного затоплення.




МОЖЛИВОСТІ

ЗАГРОЗИ




SWOT-аналіз сталого економічного розвитку Чернівецької області




  1. Чернівецька область (потенційно) може бути одним із лідерів з розвитку малого та середнього бізнесу на інноваційній основі:

а) швидкий розвиток малого і середнього підприємництва;

б) активізація інноваційної діяльності;

в) імпортозаміщення, збільшення експорту.


  1. Чернівецька область може бути регіоном із високим рівнем розвитку інфраструктури, насамперед транспортними комунікаціями:

а) залучення інвестицій;

б) розвиток міст і сільських територій регіону;

в) розвиток транспортно-логістичного потенціалу, покращення рівня залізничного сполучення та авіасполучення з іншими регіонами України і зарубіжжям, покращення якості автомобільних доріг.


  1. У Чернівецькій області надалі можуть гармонійно розвиватися провідні галузі економіки регіону (промисловий сектор, аграрний сектор, туризм, будівництво, наукоємні послуги, а також ЖКГ, лісове господарство).

  2. Чернівецька область може бути регіоном із високим рівнем транскордонного співробітництва, (з огляду на прикордонний статус і кордони з Євросоюзом):

а) збільшення товарообігу між Чернівецькою областю та країнами ЄС;

б) залучення грантових коштів на реалізацію проектів регіонального розвитку.



  1. Політична нестабільність та зростання соціальної напруги в суспільстві у зв’язку з військовими діями на сході країни.

  2. Зарегульованість економіки, високий рівень корумпованості.

  3. Гальмування проведення нагальних структурних соціальних та економічних реформ центральними органами влади.

  4. Шокові коливання курсу національної грошової одиниці, фінансова нестабільність, погіршення інвестиційного клімату в країні.

  5. Довготривала економічна рецесія в Україні та світі.

  6. Зростання політичної та фінансової залежності області від центру, що обмежує можливості регіонального розвитку.

  7. Недостатність власних фінансових ресурсів у господарюючих суб’єктів, а також ускладнення запозичення коштів на прийнятних умовах.

  8. Відсутність належної інноваційної інфраструктури, що забезпечує комерціалізацію наукового продукту та інноваційний процес у цілому.

  9. Погіршення стану комунальної інфраструктури регіону.







SWOT-аналіз соціальної сфери Чернівецької області




5. Чернівецька область (потенційно) може бути одним із мультикультурних центрів країни:

а) розвиток історико-культурного потенціалу, формування і просування бренду «Багатокультурна Буковина»;

б) збереження культурної спадщини, розвиток культури та мистецтва;

6. Чернівецька область може бути одним із провідних наукових центрів, регіоном із розвинутою соціальною сферою, ефективною системою управління регіональним розвитком:

а) розвиток науки та освіти;

б) розвиток системи соціального захисту населення, охорони здоров’я, спорту);

в) удосконалення управління розвитком регіону,боротьба з корупцією;

г) розвиток громадянського суспільства та медіа.



  1. Недостатнє державне фінансування закладів освіти, науки, культури, охорони здоров’я, житлово-комунального та дорожнього господарства.

  2. Відтік кваліфікованих кадрів за кордон або в інші регіони, депопуляція населення краю.

  3. Зростання рівня безробіття, зниження купівельної спроможності населення.




SWOT-аналіз системи збереження довкілля Чернівецької області




7.Чернівецька область може бути одним із найбільш екологічно чистих регіонів країни:

а) розвиток природно-заповідної справи;

б) впровадження екологічних та енергозберігаючих технологій;

в) охорона і покращення стану довкілля.




13. Погіршення стану довкілля внаслідок незбалансованого природокористування, недосконалість законодавства у сфері контролю за використанням природних ресурсів.

14. Забруднення територій стихійними сміттєзвалищами.



15. Виникнення надзвичайних ситуацій природного (паводки, зсуви, селі, ерозії) та техногенного характеру, зокрема внаслідок нераціонального використання природних ресурсів.







Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал