Рішенням Чернівецької обласної ради від стратегія розвитку чернівецької області на період до 2020 року Розробник



Сторінка5/15
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.09 Mb.
ТипРішення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Паливно-енергетичний комплекс. Енергопостачальні підприємства області забезпечують безперебійне електро-, газопостачання всіх категорій споживачів області, підтримують на належному рівні електричні мережі та газотранспортну систему.

Основними споживачами паливно-енергетичних ресурсів були промислові підприємства, які використали 181,0 тис.т паливно-енергетичних ресурсів. Питома вага цих підприємств у загальнообласному обсязі використаних ресурсів становила 48,7%, що на 4 відсоткових пункта менше рівня 2012 року.

Питома вага області в загальнодержавному обсязі використання паливно-енергетичних ресурсів складає лише 0,3%. Серед інших областей України Чернівецька витрачає найменшу кількість цих ресурсів.

У 2013 році підприємствами, установами та організаціями всіх видів економічної діяльності використано 255,6 тис.т умовного палива, що на 4,8% менше, ніж у 2012 році.

У структурі використання палива найбільша частка (54,3%) припадала на газ природний, 28% – на світлі нафтопродукти, 7,2% – на вугілля кам’яне, 3,7% – на дрова для опалення.

Використання з 2004 по 2013 роки енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами свідчить про суттєве їх скорочення.

Серед сусідніх областей за обсягами використання окремих видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Чернівецька витрачає найменшу (після Закарпатської області) кількість паливних ресурсів, питома вага яких в загальнодержавному обсязі становила лише 0,2%.

Починаючи з 2011 року простежується тенденція до скорочення споживання природного газу споживачами області, що зумовлено переходом на альтернативні види палива, заміною та модернізацією котельного обладнання та проведенням інших енергозберігаючих заходів.

Основними споживачами електроенергії в області є населення та промислові підприємства. Споживання електроенергії населенням постійно зростає, так якщо у 2001 році ним було спожито 413,6 млн.кВт.год, то у 2010 році цей показник становив 701,5 млн.кВт.год або збільшився на 69,6%. Споживання електроенергії промисловими підприємствами утримується майже на одному рівні. У 2010 році промисловими підприємствами спожито 303,2 млн.кВт.год – найбільше значення за останні роки.

Споживачами області на території ліцензійної діяльності ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» за 2014 рік спожито 1285,651 млн.Квт.год. електроенергії на суму 891,938 млн.грн., оплачено 887,687 млн.грн. (99,5%).

Споживачами області на території ліцензійної діяльності ПАТ «Чернівцігаз» за 2014 рік спожито 356,233 млн.куб.м. природного газу на суму 513,618 млн.грн., оплачено 499,052 млн.грн. (97,2%).

На кінець 2014 р. в області виробництвом електроенергії займалися 4 електростанції загального користування сумарною потужністю 1391,8 тис.кВт. (філія «Дністровська ГЕС», ПАТ «Дністровська ГАЕС», Яблуницька ГЕС, філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГЕС»). Наприкінці 2014 року введено в промислову експлуатацію пусковий комплекс гідроагрегату № 2.

На території області будується унікальний об’єкт – Дністровська гідроакумулююча електростанція, на якій встановлюються гідроагрегати такої потужності, аналогів яких не має у світі. ГАЕС запроектована для роботи в енергосистемі за цикловим графіком: використовуючи надлишки енергії атомних і теплових станцій в нічні години, піднімати воду в верхній басейн, а в "години пік" вранці і ввечері спрацьовувати воду через агрегати і видавати додаткову електроенергію.

Наприкінці 2010 року введено в промислову експлуатацію перший пусковий комплекс першої черги Дністровської гідроакумулюючої електростанції у складі ГД № 1.

У жовтні 2014 року здійснено синхронний запуск гідроагрегатів №1 та №2 Дністровської ГАЕС загальною потужністю 648 МВт.

Введення в дію Дністровської ГАЕС є потужним механізмом регулювання балансу виробітку та споживання електроенергії в енергосистемі України, підвищить надійність роботи базових генеруючих потужностей (особливо атомних електростанцій), якість електричної енергії та її економічну привабливість для потенційних споживачів у Європі. Станція дозволить зміцнити енергетичну конкурентоспроможність України, зміцнити енергетичну безпеку, врегульовувати графік навантажень в енергосистемі відповідно до світових стандартів співвідношення базової та пікової потужностей, а також стати своєрідним аварійним резервом електроенергії.



Інновації. Впродовж 2011-2012 років частка інноваційно-активних підприємств була майже незмінною і становила 18,6% та 18,4%, відповідно. У 2014 році кількість інноваційно-активних промислових підприємств області, порівняно з 2013 роком зросла на 13,3%, що становило 15,6% від загальної кількості обстежених промислових підприємств.

Протягом 2010-2014 років область за часткою інноваційно-активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств займала, відповідно, 5, 13, 12, 15, 11 місця серед регіонів України, а за питомою вагою реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі промислової, займала відповідно, 8, 12, 11, 16-17 та 13-14 місця. При цьому зазначені показники були нижчими, ніж середні по Україні.



Обсяг реалізованої інноваційної продукції у 2014 році становив 81,7 млн.грн. або 2% від загального обсягу реалізованої промислової продукції (у 2013 році – 99,9 млн.грн. або 2,6%, у 2012 році – 132,2 млн.грн. або 3,5%, у 2011 році – 178,1 млн.грн. або 4,9%, у 2010 році – 153,9 млн.грн. або 5%).

Скорочення питомої ваги обсягів реалізованої інноваційної продукції свідчить про те, що нововведення, які впроваджуються на промислових підприємствах області, так і не стали засобом підвищення конкурентоспроможності продукції власного виробництва.

Найбільше реалізовано інноваційної продукції підприємствами з виробництва харчових продуктів, машинобудування, з виробництва гумових і пластмасових виробів.

Незначна частка обсягу реалізованої інноваційної продукції належить підприємствам з виробництва меблів, поліграфічній діяльності, тиражуванні записаної інформації, з оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини, виробництва хімічних речовин і хімічної продукції.

Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності залишаються власні кошти підприємств. У 2014 році всі підприємства, що витрачали кошти на інноваційну діяльність, здійснювали нововведення за рахунок власних коштів. Одночасно, крім власних коштів, підприємства скористалися кредитами (7,4% від загального обсягу фінансування).

Сільське господарство. За характером земельних і кліматичних ресурсів територія області є сприятливою для розвитку та функціонування різних галузей сільського господарства.

У земельному фонді регіону (809,6 тис.га) сільськогосподарські угіддя займають 58,0%.

Основними власниками та користувачами землі є господарства населення (на кінець 2014 р. у них було зосереджено 322,7 тис.га сільгоспугідь (72,6%), у т.ч. 208,3 тис.га ріллі (64,6%)).

Сільськогосподарський комплекс області у 2014 році налічував 227 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 670 фермерських господарств та 176,3 тис. особистих селянських господарств.

Упродовж останніх років у всіх категоріях господарств спостерігається чітка динаміка зростання виробництва валової продукції сільського господарства. Зокрема, у 2014 році валова продукція сільського господарства (у постійних цінах 2010 року) склала 4703,9 млн.грн., що в 1,6 раза більше, ніж у 2003 році. Індекс виробництва валової сільськогосподарської продукції склав 104,2% (в областях Карпатського економічного району: Закарпатській − 99,9%, Львівській – 105,5%, Івано-Франківській – 106,3%).

Впродовж останніх років достатньо високою, у порівнянні із загальнодержавною, є продуктивність сільськогосподарських угідь області. Зокрема, у 2014 році серед регіонів України за обсягами виробництва продукції у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (1035,7 тис.грн.) область посіла четверте місце.

Значно вищими, у порівнянні із загальнодержавними, є показники валового виробництва рослинницької і тваринницької продукції на одиницю земельної площі. Зокрема, на 100 гектарів сільськогосподарських угідь у 2014 році одержано валової продукції рослинництва на суму 663,7 тис.грн., а тваринництва – 372,0 тис.грн., що в 1,3 раза та 1,8 раза більше, ніж по Україні.

Не зважаючи на те, що частка сільськогосподарських підприємств у виробництві валової продукції сільського господарства упродовж останніх років зростає (11,1% у 2003 р.; 12,8% у 2005 р.; 21,6% у 2010 р.; 23,5% у 2013 р.; 26,9% у 2014 р.) провідним типом виробників сільськогосподарської продукції впродовж 11 років, є особисті господарства населення. Саме ця категорія господарств переважно забезпечує потреби населення у картоплі, овочах, фруктах і ягодах, молоці та м’ясі. У 2014 році частка господарств населення у виробництві валової продукції сільського господарства склала 73,1% (для порівняння: в Україні – 44,7%, Івано-Франківській області – 65,7%, Львівській – 65,5%, Закарпатській – 93,7%)



Рослинництво. У структурі виробництва продукції сільського господарства переважає продукція рослинництва (64,1%).

Порівняно з 2003 роком, вся посівна площа сільськогосподарських культур збільшилась на 22,8 тис.га і у 2014 році становила 305,1 тис.га. За 11 років дещо змінилася структура посівних площ. Зокрема, скоротились площі, зайняті кормовими культурами (на 36,1%) та зерновими (на 6,2%). Водночас, у 3,3 раза розширені площі під технічними культурами, на 8,0% − під картоплею та овочевими культурами.

Однією з найперспективніших галузей в області, яка динамічно розвивається, є садівництво. Грунтово-кліматичні умови регіону надзвичайно сприятливі для вирощування саме плодово-ягідної продукції. Сьогодні при 1,3 відсотка землеволодінь країни Чернівецька область має 4 відсотки садів України. В області найвищі темпи посадки молодих садів, площа під якими щорічно зростає на 450-500 гектарів. Здебільшого це насадження з густотою садіння 1200-1500 дерев на гектар. Сконцентровані вони, в основному, в господарствах Хотинського, Сокирянського та Новоселицького районів. В області є близько 5000 га інтенсивних садів, з яких 11 садів площею 850 гектарів обладнанні системою крапельного зрошення.

Важливим напрямком покращення ефективності використання землі є її підживлення. У 1990 році на 1 га посівної площі вносилось 232 кг. діючої речовини мінеральних добрив. Через відсутність коштів і високу ціну на мінеральні добрива малі та середні підприємства поступово зменшили кількість їх внесення, що є негативним фактором, адже це знижує урожайність та виснажує ґрунти області. Однак, починаючи з 2003 року з кожним роком, окрім 2007 і 2012 років, кількість внесених добрив збільшується разом із площею, яка ними удобрюється. У 2014 році на 1 га посівної площі внесено 89 кг діючої речовини мінеральних добрив, що на 3 кг менше ніж в 2013 році.

Гіршою є ситуація із внесенням органічних добрив. Їх на 1 га посівної площі у 2014 році внесено по 0,5 т (у 2003 р. – по 1,6 т). Кількість внесених органічних добрив на 1 га зменшилось майже у 3,2 раза. Таке зниження є наслідком скорочення чисельності поголів’я ВРХ та свиней. Однак ця проблема вирішується за рахунок приорювання рештків рослин та посіву сидеральних культур.

Тваринництво. Основними виробниками продукції тваринництва, як і рослинництва, залишаються господарства населення. У 1990 році частка господарств населення у виробництві валової продукції тваринництва складала 54%, у 2014 році 79,2%. Для порівняння: зазначений показник в Івано-Франківській області складає 68,5%, Львівській – 72,3%, Закарпатській – 96,5%. Індекс виробництва тваринницької продукції у 2014 році склав 97,7%, у т.ч. у с/г підприємств − 99,0%.

Обсяг валового випуску продукції тваринництва господарствами населення зазнав незначних коливань протягом останніх двадцять років і знаходився приблизно на одному рівні, тому стрімке зниження виробництва на сільгосппідприємствах стало причиною значного погіршення ситуації у регіоні в цілому. Так і не вдалося досягти показників валового випуску продукції тваринництва 90-х років. Якщо у випадку із рослинництвом зниження діяльності великих і середніх агроформувань компенсувалось підвищенням активності господарств населення, то у тваринницькій галузі досягнення аналогічного ефекту стало неможливим через низку причин. Це, насамперед, відсутність у селян достатніх засобів для вирощування, відгодівлі та забою худоби у великій кількості. Дана ситуація відображає неефективність розвитку тваринництва в регіоні, оскільки поява сучасних інтенсивних технологій вирощування свинини, м’яса курей, індиків та яєць, мала б зумовити зростання їх обсягів випуску на підприємствах, адже саме наведені вище формування забезпечують максимальну рентабельність вказаної продукції.

На початок 1991 року в області в усіх категоріях господарств утримувались 448,4 тис.голів великої рогатої худоби, в тому числі 145,7 тис.голів корів та 346,6 тис.голів свиней. Нині чисельність поголів’я ВРХ скоротилось у 4,6 рази, в т.ч. корів – у 2,4 рази, свиней – у 2,3 рази.

Слід зазначити, що в минулі роки візитівкою Буковини було вівчарство. Чисельність поголів’я овець в недалекому минулому складала майже 150 тис.голів. В області існувала інфраструктура із заготівлі вовни і її переробки. Порівняно з початком 1991 року поголів’я овець скоротилось в 3,3 рази. Однак, за кількістю поголів’я овець та кіз у 2014 році наша область займає 9 місце в загальноукраїнському рейтингу.

Починаючи з 2004 року в області зберігається стабільна тенденція до зростання поголів’я птиці. За підсумками 2014 року чисельність птиці всіх видів у всіх категоріях господарств області склала 3305,0 тис.голів, що на 944,1 тис.голів більше показника 2004 року.

Однією із галузей птахівництва, яка в останні роки почала інтенсивно розвиватися, є індиківництво. Завдяки залученню внутрішніх інвестицій та використання кредитних ресурсів вдалось провести реконструкцію ряду тваринницьких приміщень, та значно збільшити чисельність поголів’я птиці. За період 2003 по 2014 роки поголів’я індиків збільшилось більш як у 200 разів. На початку 2015 року їх було – 284,7 тис.голів. Індиківництво в нашій області розвивається найвищими темпами в Україні.

Питома вага Чернівецької області у виробництві продукції тваринництва в Україні незначна (за розмірами наша область найменша). У 2014 році питома вага Чернівецької області у виробництві м’яса всіх видів (у забійній вазі) складає 1,8%, молока – 2,7%, яєць – 1,9 відсотка, вовни – 5,8%.

Зовнішньоекономічна діяльність. Упродовж 2004-2014 рр. зміни обсягів експорту та імпорту товарів суб’єктами господарювання області мали хвильоподібний характер із загальною тенденцією до зростання.

Збільшення експортних поставок товарів спостерігалося упродовж 2004-2008, 2011, 2013 і 2014 років, зменшення – у 2009, 2010 і 2012 роках. Щодо імпортних операцій, то вони переважно зростали, а у 2007, 2009, 2013, 2014 рр. знизилися. Перевищення обсягів імпорту над експортом товарів зумовило формування від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, крім 2007, 2009 і 2014 рр., коли воно було позитивним. Коефіцієнт покриття експортом імпорту коливався від 0,62 до 1,17.

У географічній структурі експорту товарів протягом 2004-2014 рр. (крім 2008 та 2013 рр.) переважали поставки товарів до країн Євросоюзу. Протягом 2004-2008, 2011-2013 років відслідковується тенденція щодо зменшення частки експорту товарів до країн ЄС, а у 2009-2010 роках – зростання питомої ваги.

В експортних операціях з країнами СНД у 2004-2008, 2011, 2013 роках спостерігалося збільшення питомої ваги експорту товарів від 28,5% до 48,1%, у 2009-2010, 2012 і 2014 роках відбулося зменшення частки експорту в загальному експорті регіону.

У 2014 році за темпом зростання обсягу експорту товарів область зайняла 9 місце серед регіонів України, однак питома вага області у загальних обсягах експорту та імпорту товарів України була найменшою серед західних регіонів і склала, відповідно, по 0,2%.

За досліджуваний період у товарній структурі експорту Чернівецької області переважали три основні товарні групи – текстильні матеріали та текстильні вироби, деревина і вироби з деревини, машини, обладнання, електротехнічне обладнання.

У структурі імпорту товарів у 2014 р. порівняно з 2004 р. спостерігалося зростання частки постачання текстилю та текстильних виробів (з 21,8% до 29,5%), деревини і виробів з деревини (з 8,8% до 11,0%) та зменшення частки імпорту машин, обладнання, електротехнічного обладнання (з 13,2% до 12,1%), недорогоцінних металів та виробів з них (з 12,7% до 10,4%) полімерних матеріалів та виробів з них (з 11% до 9,9%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (з 9,9% до 5%), засобів наземного транспорту (з 8,8% до 6,6%).

Слід зазначити, що в область ввозяться переважно сировина та комплектуючі, які використовуються у технологічних процесах для виготовлення і реалізації готової продукції.

Інвестиційна активність регіону характеризується невисоким та стабільним рівнем залучених іноземних інвестицій. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), вкладених у підприємства області, на 31 грудня 2014 року становив 68,7 млн.дол.США. За 10 років обсяг прямих іноземних інвестицій зріс втричі.

У розрахунку на одну особу населення обсяг інвестицій збільшився утричі і становив 75,8 дол.США.

У 2014 році Чернівецька область посіла 5-6 місце за темпами зростання обсягу прямих іноземних інвестицій. Водночас, обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одиницю населення у Чернівецькій області у 14,1 рази менше, ніж в середньому по Україні (1072,0 дол.США), і після Тернопільської області є найнижчим показником серед регіонів України.



Капітальні інвестиції. Упродовж 2002-2008 років в області відмічалось зростання обсягу капітальних інвестицій. Обсяги капітальних інвестицій у фактичних цінах зросли з 376 млн. грн. у 2002 році до 4,5 млрд. грн. у 2008 році. У 2009-2010 роках відбулось зменшення обсягів вкладених інвестицій, внаслідок фінансово-економічної кризи та повеней, які мали місце в Чернівецькій області у 2008 та 2010 роках. Із 2011 по 2014 роки капітальні вкладення суб’єктів господарювання області, які спрямовано на модернізацію економіки області, були на рівні 2 млрд. грн.

Протягом 2007-2014 років темпи реального зростання капітальних інвестицій Чернівецької області переважали загальноукраїнські, крім 2010, 2011 та 2014 років. У цілому за період 2005-2014 років номінальні обсяги капітальних інвестицій зросли в 2,2 рази. Однак, у 2013-2014 роках відбулось уповільнення темпів вкладення капітальних інвестицій на 3,6% та 36,1% відповідно. По Україні обсяг капітальних інвестицій за аналогічний період зменшився на 11,1% та 24,1% відповідно.

Загальна структура капітальних інвестицій за видами економічної діяльності засвідчує, що з 2005 по 2011 роки, найбільш інвестиційно привабливими галузями були промисловість, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, сільське господарство, операції з нерухомістю, сумарна питома вага яких становила від 75,8% (у 2005) до 86,7% загальнообласного обсягу інвестицій у 2011 році.

Із 2012 року структура капітальних інвестицій кардинально змінилась: найбільші обсяги інвестицій вкладено у будівництво – 62,6% у 2013 та 50% у 2014 році за рахунок збільшення обсягів житлового будівництва у зв’язку із введенням спрощеного порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садових) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд відповідно до наказу Мінрегіону від 19.03.2013 №95 та різко зменшилась питома вага капітальних вкладень у промисловість та операції з нерухомим майном у зв’язку зі зміною методики обрахунку показників капітальних інвестицій за місцем юридичної адреси суб’єктів господарювання і зміною у зв’язку з цим кола звітуючих підприємств.

Структура капітальних інвестицій у Чернівецькій області за джерелами фінансування вказує на зниження впливу державного та місцевих бюджетів на інвестиційні процеси у регіоні і зростання ролі власних фінансових ресурсів громадян у будівництво індивідуальних житлових будинків та квартир.

Погіршення фінансового стану підприємств зумовило зменшення їх частки в загальному обсязі капітальних інвестицій з 30,2% у 2010 році до 27,4% в 2013 році. Однак, за підсумками 2014 року частка власних коштів підприємств та організацій, спрямована на капітальні видатки склала 36,2%.



Житлове будівництво. Упродовж 2003-2014 років спостерігалося значне коливання обсягів прийнятого в експлуатацію житла. Найбільший обсяг прийнятого в експлуатацію житла був у 2008 році − 364,5 тис.м2, у 2012 році − 406,6 тис.м2 та у 2013 році − 340,5 тис.м2, найнижчий у 2003 та у 2009 роках − 125,0 та 164,8 тис.м2 відповідно.

За 2014 рік в області прийнято в експлуатацію 235,0 тис.м2 загальної площі житла, з яких за рахунок будівництва нових житлових будинків − 306,2 тис.м2, розширення та реконструкції існуючих − 34,3 тис.м2.

Більшість прийнятого в експлуатацію житла будувалося фізичними особами-індивідуальними забудовниками. У 2014 році ними введено в експлуатацію 148,8 тис.м2 загальної площі житла або 63,3%, найвищою вона була у 2003 році − 91,1%, 2004 − 90,5% та у 2005 − 90,6%, найнижчою у 2009 − 54,3%, у 2011 − 69,7%.

Упродовж 2006-2012 років (крім 2010 року) в Чернівецькій області обсяг введеного житла у містах перевищував обсяг введеного житла у сільській місцевості. У 2013 році цей показник становив, відповідно, 147,3 тис. м2 та 87,7 тис. м2 .

На одного жителя області у 2013 році припадало в середньому по 23,7 м2 загальної площі житла (у міських поселеннях – 21,1 м2, у сільській місцевості – 25,5 м2). Порівняно з 2003 роком рівень забезпеченості житлом збільшився на 2,8 м2.

Забезпеченість житлом по Закарпатській області становила 23,4 м2, Івано-Франківській – 24,8 м2, Тернопільській – 23,8 м2, Хмельницькій – 25,7 м2 (по Україні – 23,8 м2).



Внутрішня торгівля. Упродовж останніх десяти років відбулися зміни у структурі продажу споживчих товарів за всіма каналами реалізації по області: збільшилася частка обороту мережі фізичних осіб-підприємців (з 33,7% у 2004 році до 50,1% у 2014 році), тоді як обсяг роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб) помітно знизився (з 57,4% у 2004 році до 42,9% – у 2014 році).

В області щороку зменшується кількість підприємств-юридичних осіб, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі, що здебільшого зумовлено переходом дрібної мережі у власність фізичних осіб-підприємців, відкриттям мережі підприємств роздрібної торгівлі. Так, станом на 1 січня 2015 року в області діяло 869 об’єктів роздрібної торгівлі підприємств-юридичних осіб, що на 0,8% менше, порівняно з аналогічним періодом 2014 року.

Спостерігається щорічне нарощування обороту роздрібної торгівлі за виключенням 2009 року (спад – на 12,2%). Максимальний приріст обороту роздрібної торгівлі відмічався у 2007 році (36,9%), мінімальний приріст − у 2010 році (4,9%). У 2014 році, за рахунок скорочення купівельної спроможності населення, уповільнення зростання реальної заробітної плати в умовах девальвації офіційного курсу гривні, зростання цін на споживчому ринку відбулося зменшення обороту роздрібної торгівлі, порівняно з 2013 роком, на 0,6%, обсяг якого становив 14777,0 млн.грн.

Стримуючим фактором розвитку роздрібної торгівлі, як і економічної ситуації в регіоні в цілому, є воєнні дії на сході країни.

Упродовж останніх десяти років простежується доволі чітка тенденція до зростання обсягу продажу споживчих товарів в розрахунку на одного мешканця, як загального, так і його складових: обороту роздрібної торгівлі та ресторанного господарства ( за винятком 2014 року).

У роздрібному товарообороті торгової мережі підприємств 64,8% (4162,5 млн.грн.) становили непродовольчі товари. Порівняно з 2013 роком, обсяг продажу непродовольчих товарів зменшився на 5,9%, а їх реалізація на одну особу склала 4578 грн., що на 774 грн. більше показника 2013 року. Продаж продовольчих товарів підприємствами області зріс на 14,2% і склав 2265,2 млн.грн., їх продаж в розрахунку на одну особу склав 2491 грн., тобто збільшився на 588 грн.

У структурі оптового товарообороту щорічно спостерігалась тенденція переважання частки непродовольчих товарів над продовольчими за винятком 2013 і 2014 років. Питома вага продовольчих товарів збільшилась із 50,3% у 2013 році до 50,5% у 2014 році. Обсяг оптового товарообороту області за 2014 рік становив 2751,0 млн.грн., що на 10,1% менше, порівняно з 2013 роком.

Підприємницька діяльність. У 2013 році за даними Головного управління Державної фіскальної служби в області нараховувалось 76,4 тис. суб’єктів господарювання (з урахуванням підприємств-юридичних осіб (далі підприємців) та фізичних осіб-підприємців), що у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення склало 841 суб’єкт (140 підприємств та 701 фізична особа). Питома вага надходжень до зведеного бюджету від діяльності малих і середніх підприємств у 2013 році становила 74,4% (від суб’єктів малого підприємництва – 23,1%, середнього – 51,4%).

За даними Головного управління статистики у Чернівецькій області структура підприємств області за розмірами впродовж десяти років суттєвих змін не зазнала: 0,1% припадає на великі підприємства, 4,5% – на середні, 95,4% – на малі підприємства, 80,0% з яких мікропідприємства.

Порівняльний аналіз з іншими регіонами України показує, що у 2013 році в Чернівецькій області одна з найбільших частка малих підприємств до загальної кількості підприємств регіону.

У 2013 році найбільше підприємств області (987) здійснювали економічну діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (96,4% з яких малі підприємства), 749 – у сфері сільського, лісового та рибного господарства (95,6% малі підприємства), 581 – в промисловості (з яких 88,7% − малі, 11,0% − середні, 0,3% − великі підприємства).

У 2013 році у секторі малого та середнього підприємництва області зайнято 56,2 тис. осіб, що складає 53,9% від загальної кількості зайнятих працівників. У порівнянні з 2012 роком кількість зайнятих працівників у суб’єктів малого і середнього підприємництва зменшилась на 7%.

У 2013 році частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг), в цілому по області, складала 32,7%, середніх – 57,0%. Впродовж 2006-2011 років спостерігалося нарощування частки малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) (від 12,8% до 34,8%), на відміну від 2012-2013 років, коли відбувалось зменшення частки малих підприємств. Причому, частка малих підприємств є вищою, ніж в Україні та у сусідніх Закарпатській, Івано-Франківській та Хмельницькій областях.

Суб’єкти малого і середнього підприємництва за 2013 рік реалізували 93,2% від загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктами господарювання області, у тому числі 38,0% − середніми підприємствами, 33,5% − фізичними особами – підприємцями, 21,7% − малими підприємствами.

Частка малих підприємств у структурі бюджетних надходжень у 2013 році становила 21,6%, малих і середніх підприємств відповідно − 71,2%.

Складним є фінансовий стан малих і середніх підприємств. У 2013 році 63,6% (по Україні – 66,0%) малих підприємства працювало прибутково а 36,4% (по Україні 34,0%) працювали збитково.

У територіальному розрізі більше 65% малих підприємств сконцентровано в м. Чернівцях, що свідчить про нерівномірність розвитку малих і середніх підприємств.

Низьким є рівень розвитку інфраструктури підтримки малих і середніх підприємств, також низькою є інвестиційна та інноваційна активність малого підприємництва, головним чином через зменшення обсягів кредитування, нестачу власних оборотних коштів через високу вартість кредитів.

Банківська діяльність. Банківський сектор регіону представляють 52 банки України. В області зареєстровано 4 філії та 341 безбалансове відділення банків.

За 2014 рік обсяг зобов’язань за коштами резидентів − суб’єктів господарювання та фізичних осіб, залучених в банківський сектор області в національній валюті зменшився на 4% до 2582 млн.грн., що складає 51,9% від загального обсягу зобов’язань за усіма коштами резидентів. Незважаючи на балансове зростання обсягу зобов’язань в іноземній валюті на 28% до 2391 млн.грн., яке відбулося за рахунок зміни курсу гривні до іноземних валют, фактично спостерігається зниження таких вкладів на 1295 млн.грн., або на 35,1% (у доларовому еквіваленті відтік вкладів склав 82,1 млн.дол.США).

Найбільшу частку в загальній сумі депозитних вкладень (85%) становили депозити фізичних осіб, обсяг яких у національній валюті зменшився на 12,7% до 1953 млн.грн., у іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) зменшився на 36,1% і становив 144 млн.дол.США (2273 млн.грн.).

Зобов’язання банків за коштами на рахунках суб’єктів господарювання становили 15% від загальної суми депозитів фізичних та юридичних осіб і у національній валюті збільшились на 39,1% до 629 млн.грн., в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) зменшились − на 8,2% до 7,5 млн.дол.США (118 млн.грн.).

За 2014 рік обсяг вимог установ банків за кредитами, наданими суб’єктам господарювання та населенню, в національній валюті зменшився на 5,5% до 2048 млн.грн. (54%), в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) – на 17,3% до 111 млн.дол.США (1747 млн.грн.).

Станом на 1 січня 2015 року в загальному обсязі кредитних вкладень в економіку області, частка кредитів, наданих населенню (56,9%), переважала частку кредитів, наданих суб’єктам господарювання (43,1%),.

Обсяг вимог за кредитами, наданими суб’єктам господарювання, в національній валюті зменшився на 6,4% до 1248 млн.грн., в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) збільшився на 11,6% до 25 млн.дол.США (388 млн.грн.). Обсяг вимог установ банків за кредитами, наданими фізичним особам, в національній валюті зменшився на 4,1% до 799 млн.грн., в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) знизився на 22,9% до 86 млн.дол.США (1359 млн.грн.).

Інтегральна процентна ставка за кредитами, наданими установами банків області, у грудні 2014 року становила 22,6% річних проти 19,8% у грудні 2013 року. Кредитна ставка в національній валюті зросла з 20,1% у грудні 2013 до 22,7% у грудні 2014 року, в іноземній валюті збільшилась і склала 11% у грудні 2014 року проти 10,4% у грудні 2013 року.



Доходи населення. Впродовж 2003-2014 років в області спостерігається тенденція зростання наявного та реального доходу населення, крім 2009 року, коли темп зменшення цього показника становив 90,8%. Із загальної суми отриманих доходів на споживання населенням області у 2003-2014 роках витрачено більше 87,0%, найвищий відсоток відмічено у 2003 році (99,7%), найменший – у 2010 році (87,7%).

У 2014 році, за попередніми даними, наявний дохід населення області у розрахунку на одну особу становив 18984,8 грн. або 68,5% до середнього рівня по Україні. Він був вищим, ніж у Закарпатській (17789,7 грн.), але нижчим, ніж у Хмельницькій (23545,0 грн.), Івано-Франківській (21103,2 грн.) та Тернопільській (19273,0 грн.) областях.

Основним джерелом доходів населення області продовжували залишатись соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти.

Загальна сума цієї статті доходів у 2014 році, за попередніми даними, становила 9685 млн.грн. і зменшилася, порівняно з 2013 роком, на 6,8%. Її питома вага в структурі доходів населення становила 42,4% і, зменшилася проти 2013 року на 4,0 відсоткових пункти, а порівняно з 2001 роком, збільшилась на 6,8 відсоткових пункти, що свідчить про вагоме економічне навантаження на працююче населення та нівелювання ролі заробітної плати як джерела доходів.

У структурі доходів населення області, як і в інших областях Карпатського економічного регіону, на відміну від України в цілому, заробітна плата не була основним джерелом. Питома вага цієї статті в структурі доходів населення у 2014 році, за попередніми даними, склала 29,2% (по Україні − 40,0%) і збільшилась на 0,5 відсоткових пункти, а порівняно з 2001 роком, зменшилась на 5,9 відсоткових пункти. За питомою вагою заробітної плати у доходах населення Чернівецька область серед регіонів України займала 26 місце.

Така мала питома вага цього показника у структурі доходів населення зумовлена низьким рівнем основної її складової – заробітної плати штатних працівників. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника економіки області за 2014 рік становила 2578 грн. і збільшилась, порівняно з 2013 роком, на 3,8%. Проте, її розмір становив 74,1% від рівня середньої заробітної плати по Україні. Найбільший розрив між заробітною платою по області та середнім її розміром по Україні становив у 2014 році – 74,1%, найменший у 2009 році – 79,9%.

Упродовж останніх років спостерігається тенденція до збільшення переказів, що надходять із-за кордону. Протягом 2005-2013 років банківськими та фінансовими установами області виплачено фізичним особам за переказами, що надійшли із-за кордону, в тому числі за міжнародними платіжними системами (WesternUnion, Money Gram, Anelik, VIGO та ін.) 890 млн.дол.США та 301,38 млн.євро.

Трудові ресурси. Впродовж останнього десятиріччя на ринку праці Чернівецької області спостерігається тенденція до поступового збільшення кількості економічно активного та зайнятого населення у віці 15-70 років, а також зменшення кількості безробітного населення.

У 2014 році кількість економічно активного населення віком 15-70 років, порівняно з 2013 роком, зменшилась на 3,7%, а з 2000 роком, збільшилась на 15,1% і становила 407,4 тис.осіб, з них 370,6 тис.осіб або 91% були зайняті економічною діяльністю, а решта 36,8 тис.осіб − відповідно до методології Міжнародної Організації Праці (МОП), класифікувалися як безробітні.

Кількість зайнятого населення віком 15-70 років в області у 2014 р., порівняно з 2013 р. зменшилась на 5,4%, а з 2000 роком, збільшилась на 26,2%, і становила 370,6 тис. осіб., з яких особи працездатного віку складали 324,2 тис. осіб, або 87,5%.

Рівень зайнятості населення віком 15-70 років за 2014 рік зменшився на 3,2 відсоткових пункти до 55,5%, проте був на 1,1 відсоткових пункти нижчим, ніж у середньому по Україні (56,6%). Серед сусідніх областей рівень зайнятості населення віком 15-70 років Чернівецької області перевищував показник Тернопільської (52,9%) на 2,6 відсоткових пункти, Івано-Франківської (53,9%) на 1,6 відсоткових пункти та Хмельницької (54,7%) на 0,8 відсоткових пункти, але був нижчим на 0,9 відсоткових пункти, ніж у Закарпатській (56,4%).

Слід зазначити, що рівень зайнятості був вищим у населення в сільській місцевості, ніж у міських поселеннях, а за статевою ознакою вищий у чоловіків, ніж у жінок. За віковими групами найвищий рівень зайнятості був серед осіб віком 35-39 років, а найнижчий – у молоді віком 15-24 років.

Зміни в структурі зайнятості впродовж останніх 10-ти років характеризуються зменшенням частки зайнятих в промисловості і зростанням питомої ваги зайнятих у торгівлі, діяльності готелів та ресторанів.

Рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) за 2014 рік в цілому по області зріс на 1,6 відсотковий пункт та становив 9,0%. В середньому по Україні даний показник склав 9,3%. Серед областей Карпатського економічного району та інших прилеглих до нього областей найвищий рівень безробіття був у Тернопільській (11,3%), Хмельницькій (9,4%) та Закарпатській (9,2%) областях, найнижчий − у Львівській області (8,6%).

Рівень безробіття у сільській місцевості був вищим, ніж у міських поселеннях, за статевою ознакою у чоловіків, ніж у жінок.

Рівень безробіття, у порівнянні з 2013 роком, збільшився у міських поселеннях з 7,2% до 8,8%, серед мешканців, які проживають в сільській місцевості з 7,88% до 9,5%.

За віковими групами найвищим рівень безробіття був серед осіб віком 30-34 та 15-24 роки, а найнижчий – у осіб віком 50–59 років.



Житлово-комунальне господарство. На сьогоднішній день житлово-комунальне господарство залишається однією з найвідсталіших галузей економіки області.

Високий рівень зношення виробничих фондів на підприємствах галузі, енергоємність та низька ефективність інженерних мереж, призводять до значних втрат води і теплової енергії, незадовільної якості житлово-комунальних послуг. Така ситуація вимагає формування політики розвитку і модернізації галузі та системи її фінансового забезпечення.

Станом на 01.01.2015 централізованими системами водопостачання забезпечено 10 міст області (м. Вашківці відмовилось від централізованого водопостачання), 7 з 8 селищ міського типу (в смт Берегомет централізоване водопостачання відсутнє), а також 25 сіл з 398 сільських населених пунктів (у 17 селах централізоване водопостачання на балансі сільських територіальних громад). В області нараховуються 38 водозаборів, 274 водопровідних свердловин, 98 колективних установок (пристроїв питного водопостачання, 1265 джерел децентралізованого водопостачання.

На території області експлуатується 544,2 км каналізаційних мереж (без урахування сільських та відомчих мереж – 472 км), з них аварійних – 160,7 км, що становить 29,5% (по Україні – 36,4%).

Централізоване теплопостачання в Чернівецькій області здійснюється в 6 населених пунктах, а саме: м.Чернівці, м.Новодністровськ, м.Новоселиця, м.Хотин, м.Вижниця та м.Заставна. Ці послуги надаються 6 підприємствами, з яких 5 комунальної теплоенергетики та 1 приватне. На обслуговуванні цих підприємств знаходяться 98 котелень. Послуги населенню з теплопостачання надаються в 4 містах (м.Чернівці та м.Новоселиця – опалення житлових будинків, м.Хотин та м.Заставна – опалення гуртожитків). Також цими підприємствами надаються послуги з централізованого теплопостачання для об’єктів бюджетної сфери в усіх населених пунктах. На даний час на альтернативному паливі (електроенергії) працюють 4 котельні.

Загальна потужність комунальних котелень складає 526,3 Гкал/год, причому 78 котелень мають потужність до 3 Гкал/год, 14 котелень від 3 до 20 Гкал/год, а 3 понад 100 Гкал/год.

З встановлених 237 котлів 36 (15,2%) експлуатуються більше 20 років, що на 3,2% менше ніж у 2013 році.

У 2014 р. в області діяло 674 котельні, з яких 612 котелень потужністю до 3 Гкал/год, 58 – від 3 до 20 Гкал/год, 1 – від 20 до 100 Гкал/год, 3 – від 100 і більше Гкал/год. На балансі організацій, які розташовані у міських поселеннях, діяла 581 котельня, у сільській місцевості – 93 котельні.

Сумарна потужність котелень на кінець 2014 року становила 1325,4 Гкал/год.

На газоподібному паливі працювало 460 або 68,2% котелень, на твердому – 156 (23,1%), решта – використовували електричну енергію та рідке паливо.

Для постачання теплоенергії населенню та на комунально-побутові потреби на кінець 2014 р. в області налічувалось 1460 встановлених котлів (енергоустановок), з них 141 або 9,7% з терміном експлуатації більше 20 років.

На балансі підприємств теплокомуненерго знаходиться 113,2 км теплових мереж. Найбільша частка ветхості та аварійності мереж у м.Новодністровськ – 36% (0,6 км) та м.Чернівці – 28% (28,2 км). Загальний показник по області становить 25,6%, що на 1,9% менше ніж у 2013 році.

Теплогенеруючими підприємствами за 2014 рік вироблено 338 тис.Гкал теплової енергії, з них витрачено на власні потреби 7,3 тис.Гкал.

Туризм. Чернівецька область – це унікальний край, що має сприятливі кліматичні умови, а також високий історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал, тому туристична галузь останніми роками активно розвивається та викликає інтерес як на теренах України, так і за кордоном.

Значний потенціал для розвитку туризму має сільський зелений туризм. У садибах Буковинських Карпат відпочивальникам пропонують відпочинок на лоні природи у поєднанні з різними видами рекреаційної діяльності: верхова їзда, збір ягід та грибів, піші прогулянки та екскурсії, купання та риболовля у гірських річках, катання на лижах (узимку). Туристи також мають можливість долучитись до ведення домашнього господарства.

Буковина – край різнобарвний в етнічному складі населення, багатий традиціями, побутовими особливостями, архітектурними стилями. Традиції матеріальної і духовної культури етносів, проживаючих в Чернівецькій області складають багатий і цікавий туристичний продукт, який є складовою етнографічного туризму.

На території Чернівецької області функціонує 102 готелі, туристичні та рекреаційні комплекси та понад 60 приватних садиб сільського зеленого туризму, більша частина з яких розташована в Буковинських Карпатах.

Хоча в Чернівецькій області офіційного статусу курорту не має жоден населений пункт, тут функціонує 4 санаторії.

З метою популяризації туристичних можливостей області, розроблено і впроваджуються понад 70 тематичних туристичних маршрутів.

Туристичні послуги надають 121 суб’єкт туристичної діяльності, діє Туристично-Інформаційний Центр Чернівецької міської ради. З метою підвищення рівня впізнаваності Чернівецької області (Буковини) в Україні та Світі, потрібно сформувати туристичний бренд області, підвищити рівень інформаційно-рекламного забезпечення (промоушн) туристичної діяльності області.

Природно-заповідні території та об’єкти. Природно-заповідний фонд області представлений майже всіма категоріями: національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, зоопарк, дендропарк, парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Природно-заповідний фонд області включає 331 об’єкт площею 103 тис.га, що становить 12,8% території області, − це 5 місце у державі (загальнодержавний показник 6,15%).

Із загальної кількості об’єктів природно-заповідного фонду, 25 – загальною площею 29,281 тис.га загальнодержавного значення, 306 об’єктів загальною площею 81,312 тис.га – місцевого.

У Чернівецькій області нараховується 10 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк, Черемоський національний природний парк, Хотинський національний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 184 пам'ятки природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 38 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Драницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький.

До пам'ятників природи державного значення належать урочища Шилівський ліс, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Білка; печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська та інші природоохоронні території.

Транскордонне співробітництво. Одним із головних пріоритетів розвитку Чернівецької області визначено транскордонне співробітництво. Така євроінтеграційна спрямованість регіонального розвитку обумовлена як історичним досвідом розбудови унікальної прикордонної території Буковини на перетині історичних торгових шляхів, так і використанням сучасних інструментів та форм транскордонного співробітництва.

Найбільш дієвим механізмом практичної реалізації транскордонних ініціатив стала Спільна операційна програма «Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013», яка дозволила залучити значні грантові кошти на вирішення найактуальніших проблем прикордонних регіонів вказаних країн.

За результатами першого конкурсного відбору в рамках Спільної операційної програми «Румунія-Україна-Республіка Молдова» ENPI/CBC 2007-2013 в області підписано грантові контракти на реалізацію 9 проектів транскордонного співробітництва загальною вартістю 3,923 млн.євро. В рамках другого конкурсного відбору за вказаною програмою аплікантами з Чернівецької області вже розпочато реалізацію 9 проектів із загальним бюджетом 4,179 млн.євро; крім аплікантів, ще 55 організацій з Чернівецької області виступили у якості партнерів з фінансовим внеском при реалізації проектів за вказаною програмою.

Також у 2014 році розпочата практична реалізація двох великомасштабних проектів, які ініційовані Чернівецькою областю, щодо розбудови пунктів пропуску та протидії повеням загальною вартістю 7,5 млн.євро.

Враховуючи вжитті заходи місцевих органів виконавчої влади щодо проведення інформаційних семінарів та тренінгів із залученням експертів з ЄС, а також високу зацікавленість потенційних грантоотримувачів, аплікантами з Чернівецької області вдалося залучити грантових коштів у сумі 16,534 млн.євро, що значно більше в порівнянні з аплікантами Одеської області.

Фінансово-бюджетна сфера. За 2010-2014 роки в дохідній частині бюджету області відзначається постійне зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів (крім 2013 року). Проте, у 2010-2014 роках область віддавала до державного бюджету більше податків і зборів, ніж отримувала.

Поряд з цим, Чернівецька область є глибоко дотаційною, за досліджуваний період рівень дотаційності поступово зростає з 69% у 2010 році до 74% у 2014 році.

Структура власних податкових надходжень за 2010-2014 роки збільшувалася, їх більшу частку становили надходження основного доходного джерела місцевих бюджетів – податку та збору на доходи фізичних осіб, що коливаються від 67% до 71%.

Другим за величиною джерелом податків є плата за землю (12,7%).

Варто відзначити зростання частки єдиного податку (з 4,6% у 2011 році до 11,7% у 2014 році).

Слід відмітити, що такий показник, як бюджетна забезпеченість регіону, безпосередньо корелюється з якістю життя його мешканців.

Податкові надходження на 1 особу Чернівецької області за 2014 рік становили у середньому 1102,1 гривень.

У порівнянні із сусідніми областями середній дохід по області є вищим ніж у Закарпатської та Тернопільської областей, проте значно відстає від показників Івано-Франківської (1208,1 гривень) та Хмельницької (1407,6 гривень) областей.

Порівняно з рештою областей доходи бюджету на 1 особу по Чернівецькій області знаходяться на низькому рівні. Значно вищий рівень доходів спостерігається у Київській (2359,5 грн.) та Дніпропетровській (2802,1 грн.) областях, що мають більші фінансові можливості для здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Таким чином, існує суттєва диференціація доходів на 1 особу за регіонами, тому питання вирівнювання доходів бюджетів потребує особливої уваги.

У доходах бюджету Чернівецької області відзначаються територіальні диспропорції між обласним центром та іншими адміністративно-територіальними одиницями (обсяг власних доходів бюджету міста Чернівці до показника таких надходжень міст та районів області в цілому становив у 2011 році – 143,1%, у 2012 році – 131%, у 2013 році – 154,4%, у 2014 році – 129,9%).

Порівнюючи доходи та видатки зведеного бюджету Чернівецької області, необхідно зазначити, що у період 2004-2014 років бюджет збалансований з профіцитом (доходи перевищують видатки) по всіх роках (крім 2008 і 2010 років), які виконані з дефіцитом бюджету на рівні 7,5 млн. гривень у 2008 році або 0,2 % від обсягу доходів і 53,0 млн. гривень − у 2010 році або 1,6% від обсягу доходів.

Важливим аспектом у характеристиці видатків є співвідношення поточних і капітальних видатків. Спостерігається зростання поточних видатків, в основному витрат на утримання соціальної інфраструктури. В загальному обсязі поточних видатків майже 80% займає заробітна плата з нарахуваннями. Щодо капітальних видатків, то у період з 2004 по 2007 роки, мала місце тенденція до їх суттєвого збільшення від 92,0 млн.грн. (або 14,4% до загального обсягу видатків) до 431,9 млн.грн. (або 23,3% до загального обсягу видатків). При цьому спостерігається ріст капітальних видатків не лише в сумарному виразі, а майже 2 рази у відсотках до обсягу видатків. Значний ріст обсягу капітальних видатків у 2008 році пов'язаний з ліквідацією наслідків стихії, на що виділялися значні кошти з Державного бюджету України, тому порівняння з 2008 роком недоцільне. Однак, починаючи з 2009 року, обсяг капітальних видатків скоротився навіть у порівнянні з 2007 роком майже у 2 рази та склав 238,8 млн.грн. і до 2014 року спостерігалося його незначне коливання спочатку в сторону збільшення, потім знову спаду. Значне скорочення відбулося не лише у сумарному виразі, а і у відсотках до обсягу видатків, з 23,3 % у 2007 році до 4,8% у 2014 році.

Тобто, із зазначеного випливає, що витрати на покращання стану об’єктів інфраструктури є досить незначними і не лише не дають можливості його покращувати, а й навіть утримувати на досягнутому рівні, що у подальшому може призвести до негативних наслідків і можливих аварійних ситуацій.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал