Рішенням Чернівецької обласної ради від стратегія розвитку чернівецької області на період до 2020 року Розробник



Сторінка14/15
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.09 Mb.
ТипРішення
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.2. Збалансоване природокористування, раціональне використання надр, земельних, лісових, водних та інших ресурсів краю

Важливою умовою забезпечення екологічної безпеки регіону є раціональне використання земельних лісових, водних та інших ресурсів. Різкі кліматичні зміни, що спостерігаються за останні роки, породжують часті паводки, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії ґрунтів. Найбільш ймовірні паводки в травні-липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводки. В низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматись до 5-6 м. Тому будівництво протипаводкових споруд було і залишається важливим напрямком в системі народногосподарських та природоохоронних заходів. Система протиповеневого захисту області включає 130 км захисних дамб і берегозахисних споруд, які охороняють від затоплення і руйнування понад 20 тис.га сільськогосподарських угідь, 80 населених пунктів, десятки кілометрів доріг і господарських об’єктів.

Щорічно, впродовж останніх років, у повітряний басейн області стаціонарними джерелами забруднення викидається в межах 5,0 тис. тонн шкідливих речовин, в тому числі в м. Чернівці 1,4 – 1,8 тис. тонн. На особу населення у 2013 році в області викинуто 3,0 кг, в м. Чернівці – 3,8 кг. Щільність викидів на 1 кв. км. відповідно складає – 0,3 і 6,4 тонни.

Найбільшими забруднювачами повітряного басейну Буковини є: ВАТ «Мамалигівський гіпсовий завод», викиди забруднюючих речовин якого щорічно становлять 333,2 тонни, ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» – 204,3 тонни, ВАТ «Чернівецький цегельний завод №3» − 163,7 тонни та ВАТ «Чернівецький цегельний завод №1» – 163,0 тонни.

Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого в 2013 році склали 34,5 тис. тонн, що становить 88,2% від загальної кількості викидів.

На території області нараховується 1358 зсувонебезпечних ділянок площею до 1 тис.кв.км, з яких 15 знаходяться в своїй активній формі, 1,8 тис. карстово-небезпечних дільниць, а також біля 100 селенебезпечних потоків.

Незважаючи на те, що область має значні водні ресурси (4 місце в Україні), водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів, зокрема транскордонних річок Прут, Сірет, Дністер недостатньо очищеними стічними водами. Очисних споруд не мають більшість райцентрів Чернівецької області. Основними джерелами забруднення є підприємства житлово-комунального господарства. Із 46 каналізаційно-очисних споруд області, 26 (56,5%) працює неефективно.

Мають місце систематичні порушення водоохоронного законодавства: вибирання гравію з річок, забудова та розорювання водоохоронних зон; самовільна забудова зсувних схилів та зон ймовірного затоплення.

Важливу роль в економічному і соціальному житті області відіграють лісові ресурси. Загальний запас деревини – 65,9 млн.м3, в тому числі стиглих і перестиглих насаджень – 16,9 млн.м3, що створює можливість рівномірного користування на перспективу.

Рубки проводяться в межах розрахункової лісосіки, але при заготівлі лісу, особливо в Карпатському регіоні, завдається значна шкода природі − забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах.

У сфері тваринного світу основними факторами, що негативно впливають на чисельність та стан відтворення диких тварин є погіршення умов їх мешкання у зв’язку з значним посиленням антропогенного фактору, паювання сільськогосподарських угідь, знищення місць відтворення диких птахів та звірів (повсюдне випалювання очерету і трави у весняний період, випас худоби в сезон тиші, недостатня площа захисних реміз та інше), значне поширення браконьєрства.

Склались складні умови для відтворення водних живих ресурсів на Дністровському водосховищі, зокрема відсутність нерестових площ та коливання рівня води в нерестовий період. Є потреба в зарибленні гірських річок лососевими видами (форель струмкова, лосось дунайський).

Враховуючи, що для області характерне розмаїття ландшафтів, значні масиви хвойних лісів, помірний клімат, багатий рослинний і тваринний світ, численні водоспади, джерела мінеральних вод, які потребують збереження, природоохоронними органами проводилась робота щодо розвитку заповідної справи. Площа природно-заповідного фонду області динамічно зростала: з 18,2 тис.га в 1993 році до 103,0 тис.га на сьогоднішній день. Це становить 12,8% від загальної території області, що майже в два з половиною рази більше середнього показника по Україні. Але структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність ґрунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами. Та й у розрізі районів відсоток заповідності досить нерівномірний. Якщо в Путильському районі показник заповідності території складає понад 27%, в Сторожинецькому – 19,8%, у Заставнівському – 14,5%, то в Герцаївському − лише 0,3%.

Враховуючи, що з наявного видового складу біологічного різноманіття області загрожує небезпека 124 видам тваринного та 109 – рослинного світу, є потреба активізувати роботу по розширенню мережі природно-заповідного фонду та формуванню регіональної екологічної мережі.

На території області щорічно утворюється близько 270,0 тис. тонн побутових відходів, з них 135,0 тис. тонн припадає на м. Чернівці. В районах області відходи розміщуються на 10 міських, 7 селищних та 250 сільських сміттєзвалищах, з них паспортизовано 217. Площа земельних ділянок зайнятих сміттєзвалищами складає 140 гектарів.

Певна робота проводиться в напрямку повторного використання ресурсно-цінних відходів. В 2013 році заготовлено та перероблено 2,8 тис. тонн мінеральних відходів, 80 тонн гумотекстильних відходів, перероблено 1,8 тис. тонн відходів деревини та 6,7 тис. тонн спалено в котельнях як енергетичну сировину, заготовлену протягом останніх років.

Проте, стан збирання, транспортування, утилізація і знешкодження побутових відходів, знешкодження і захоронення трупів тварин, визначення територій для складування, зберігання та розміщення відходів відповідно до законодавства, вирішується недостатньо.

На сьогоднішній день не впорядковані сміттєзвалища та полігони твердих побутових відходів відповідно до вимог природоохоронного законодавства у 84-х сільських населених пунктах.



Щорічно в області утворюється 73 тонни відходів І та II класів небезпеки. Серед них значна кількість відходів нафтопродуктів, які збираються, зберігаються та утилізуються безпосередньо на об'єктах утворення. Вищезазначена діяльність підлягає регулюючому контролю, тобто ліцензуванню цього виду діяльності. На підприємствах ВАТ «Кварц», «Гравітон» зберігаються 41 тонна раніше утворених і законтейнеризованих гальванічних відходів та непридатних до використання хімреактивів. Але умови їх подальшого зберігання потребують остаточного впорядкування.

Очікувані результати:

  • створення безпечних умов для життєдіяльності громадян області;

  • забезпечення екологічної безпеки регіону;

  • запобігання забудові територій, де є загроза прояву небезпечних природних процесів;

  • забезпечення регулювання поверхневого стоку з метою оптимізації паводкових витрат;

  • мінімізація розмірів збитків, спричинюваних шкідливою дією паводкових вод;

  • відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та екологічного стану річок;

  • припинення вибірки гравійно-піщаної суміші з русел річок під приводом руслорегулювальних робіт;

  • створення автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи спостережень та прогнозування шкідливої дії вод;

  • зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення;

  • обов’язкове забезпечення об’єктів готельно-туристичної мережі очисними спорудами;

  • забезпечення очисними спорудами об’єктів централізованого водовідведення малих міст і сіл (у т.ч. із залученням інвестицій, коштів ЄС);

  • зменшення скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти;

  • зменшення кількості розміщених у навколишньому природному середовищі відходів;

  • створення сміттєпереробних підприємств;

  • забезпечення збереження об’єктів ПЗФ;

  • збільшення площі територій та об’єктів природно заповідного фонду.

Індикатори:

  • кількість відновлених водозахисних гідротехнічних споруд;

  • кількість зміцнених дамб та берегоукріплень;

  • обсяги фінансування протипаводкових заходів;

  • кількість руйнувань/завданих збитків від небезпечних природних процесів;

  • обсяг інвестицій залучених на будівництво природоохоронних об'єктів;

  • обсяг забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти, відходів, розміщених у навколишньому природному середовищі;

  • кількість сміттєпереробних підприємств;

  • кількість впорядкованих сміттєзвалищ;

  • площа територій та кількість об’єктів природно заповідного фонду.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

3.2.1. Підтримка цінних заповідних територій та екосистем.

  • Розширення площі об’єктів природно-заповідного фонду: НПП «Хотинський» за рахунок цінних природоохоронних територій Заставнівського, Кельменецького та Хотинського районів, насамперед за рахунок лісів агропромислового комплексу та удосконалення роботи вже створених національних природних парків.

  • Створення білатерального заповідника на базі Національного природного парку «Черемоський», прилеглого ландшафтного заказника «Чивчино-Гринявський» Івано-Франківської області та окремих територій національного парку «Родна» Румунії.

  • Облаштування інфраструктури об’єктів природно-заповідного фонду, в першу чергу національних природних парків.

  • Винесення в натуру меж, підготовка кадастрів об’єктів природно-заповідного фонду області.

  • Збереження букових пралісів на території НПП «Вижницький» та «Черемоський».

  • Збереження дубових пралісів на території НПП «Хотинський».

3.2.2. Облаштування та впорядкування сміттєзвалищ на території області.

  • Облаштування території полігону ТПВ м.Чернівці (площа полігону 25 га).

  • Облаштування територій сміттєзвалищ міст Новоселиця (5,4 га), яким користуються також села Маршинці та Тарасівці, Кіцмань (2,2 га), Вижниця, Вашківці, смт Берегомет Вижницького району.

  • Облаштування найбільших територій сміттєзвалищ смт Глибока (1,6 га) та с. Молодія (1,5 га).

  • Завершення паспортизації сміттєзвалищ та полігонів та винесення меж їх у натуру.

  • Облаштування та рекультивація 84-х сільських сміттєзвалищ.

  • Впроваджень безпечних технологій рециклінгу.

  • Впровадження технологій щодо зменшення забруднення земель побутовими відходами та внаслідок.

3.2.3. Створення сміттєпереробних підприємств, забезпечення утилізації відходів.

  • Створення цілісної системи вирішення проблеми, де головним критерієм успішності було б постійне зменшення кількості «кінцевих» відходів, тобто тих, що розміщуються на звалищах і не використовуються, як вторинні ресурси.

  • Будівництво сміттєпереробного заводу в м. Чернівці по вул. Чорнівська на території полігону.

  • Впровадження інноваційних технологій із сортування ТПВ на основі кластерного підходу.

  • Вироблення системи збирання і поетапного транспортування відходів від моменту утворення до кінцевого результату переробки та утилізації (пілотні проекти можливі на базі Вижницького та Глибоцького районів області).

  • Забезпечення населених пунктів області контейнерами та урнами для збирання ТПВ.

3.2.4. Підвищення екологічної свідомості та культури населення.

  • Впровадження системи інформування громадськості про поводження з побутовими, іншими видами відходів, дотримання санітарних та екологічних норм і вимог при застосуванні хімічних засобів захисту рослин.

  • Організація масових заходів та акцій, присвячених Дню довкілля, місячників саночистки по області.

  • Видання поліграфічної продукції з даної тематики.

  • Підвищення рівня екологічної освіти підростаючого покоління шляхом розширення факультативних занять у навчальних закладах області.

  • Посилення відповідальності за порушення екологічного законодавства. Підвищення рівня штрафів та розширення практики покарання, в т.ч. і фізичних осіб, за забруднення довкілля.

3.2.5. Запобігання та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Протипаводковий захист територій.

  • Створення цілісної системи протипаводкового захисту з урахуванням необхідності охорони екосистем природних ландшафтів та об’єктів культурної спадщини.

  • Відновлення та будівництво об’єктів протипаводкового захисту, проведення берегоукріплювальних робіт, будівництво гідрологічних постів, розвиток мережі метеоспостережень (у першу чергу, опадомірних), проведення реконструкції гідротехнічних споруд для підвищення їх надійності та забезпечення ефективної експлуатації протипаводкових об’єктів.

  • Виконання першочергових протипаводкових робіт, а саме:

а) будівництво дамби на р. Черемош у м.Вашківці Вижницького району; влаштування захисної дамби на р.Малий Сірет у с.Банилів-Підгірний Сторожинецького району;

б) кріплення берега р.Прут у с.Оршівці Кіцманського району;

в) регулювання русел річок та розчистка меліоративних каналів;

г) берегоукріплення р.Малий Сірет у м.Верхні Петрівці Сторожинецького району;

д) кріплення берега р.Малий Сірет у с.Череш Сторожинецького району.


  • Дотримання законодавства щодо обов’язковості інженерно-геологічних висновків для будівництва.

  • Розвиток системи страхування від небезпечних природних процесів; роз’яснення населенню необхідності страхування від наслідків природних лих.

  • Відновлення системи моніторингу територій із небезпечними геологічними процесами (зсуви, карст, селі тощо).

  • Стабілізація зсувонебезпечних територій, де це доцільно, відповідно до характеристик зсувів.

  • Виконання першочергових протизсувних заходів на схилах у районі вулиць А.Барбюса-Одеської в м. Чернівці.



ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ


ВПРОВАДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Заходи по забезпеченню реалізації Стратегії

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Моніторинг реалізації Стратегії


ЗАХОДИ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Наскільки успішним виявиться реалізація Стратегії залежатиме від позитивних економічних та соціальних змін, що впливають на досягнення її мети та цілей.

Для забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію Стратегії необхідно створити систему моніторингу її реалізації. Така система має включати Орган з моніторингу; Документ (Положення) про систему моніторингу виконання Стратегії; систему індикаторів (результатів) впровадження Стратегії (кількісні та якісні).

Реалізація Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу.

Впровадження Стратегії розвитку Чернівецької області має здійснюватись через реалізацію комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть здійснюватися суб‘єктами регіонального розвитку області відповідно до Плану реалізації Стратегії та інших регіональних програм, які випливають із Стратегії, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей, визначених у Стратегії.

Забезпечення реалізації – це управлінське завдання, яке передбачає контроль за діяльністю численних організацій, які задіяні у процесі впровадження Стратегії. Цим має займатись відповідний орган з управління впровадженням, створений з представників органів влади та місцевого самоврядування, громадськості та бізнесу. Питання впровадження проектів і заходів Стратегії мають належати виключно до компетенції цього органу, який є відповідальним за забезпечення актуальності та реалістичності стратегічних і операційних цілей та за їх досягнення.

Для синхронізації рішень та дій органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій з цілями Стратегії має бути внесено відповідні зміни до регламентів роботи цих органів, які передбачатимуть перевірку проектів рішень на відповідність Стратегії, визначатимуть пріоритети використання коштів бюджетів розвитку адміністративно-територіальних одиниць області відповідно та узгоджено із Планом реалізації Стратегії.

Регіональна стратегія не може передбачити всі дії місцевого, регіонального та національного рівня, які будуть реалізовуватись в області до 2020 року, та можуть сприяти досягненню очікуваних результатів. Тому дана Стратегія зосереджується на операційних цілях і заходах, які можуть бути здійсненні за допомогою цільового впливу органів місцевої влади за активної підтримки держави (субвенції, фінансування з Державного фонду регіонального розвитку), узгодженої програми допомоги донорів і приватних інвестицій. Стратегія у значній мірі покладається на компетентність, готовність і бажання мешканців області сприяти змінам і покращенням.

Проте стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають точки прикладення зусиль та напрями використання ресурсів (у тому числі приватних інвестицій) аби їх результативність була максимальною з точки зору досягнення стратегічного Бачення, визначеного у Стратегії.

Реалізація можливостей – це завдання для управлінь обласних та місцевих органів влади, сектору громадських організацій та громадян, які займаються різноманітною діяльністю у сфері розвитку регіону за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги.

Стратегія побудована таким чином, аби зробити можливим паралельну реалізацію усіх цілей з метою поширення спроможностей реалізації, територіального розповсюдження впливу і фінансової доступності, хоча певні дії є передумовою для здійснення інших, а тому вважаються пріоритетними у відношенні до наступних дій. В цьому сенсі черговість проектів в рамках Плану реалізації Стратегії вибудовується так, щоб уникнути розривів і пропусків у виконанні пов’язаних між собою заходів проектів.

Методика реалізації Стратегії передбачає визначення пріоритетів впровадження. Важливим є здійснення Стратегії в рамках двох послідовних та взаємопов’язаних програмних циклів (етапів), включених у два Плани реалізації:

Перший – 2015-2017 роки.

Другий – 2018-2020 роки.

Кожні 2,5 – 3 роки, на основі моніторингу Стратегії, слід здійснювати оцінку необхідності уточнення чи перегляду окремих елементів Стратегії у світлі нових тенденцій і обставин, що можуть виникати, та впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.
ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок:



  • Державного фонду регіонального розвитку;

  • коштів галузевих (міжгалузевих) державних цільових, регіональних (комплексних) програм, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери у регіонах;

  • субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

  • коштів місцевих бюджетів;

  • коштів міжнародної технічної допомоги, міжнародних фінансових організацій;

  • коштів інвесторів, власних коштів підприємств;

  • коштів фізичних осіб.


МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

У ході моніторингу Стратегії вирішується ціла низка завдань:



  • контроль за реалізацією Стратегії в цілому;

  • оцінка ступеню досягнення прогресу за стратегічними цілями, просування до операційних цілей;

  • аналіз інформації щодо змін зовнішніх та внутрішніх факторів розвитку регіону для уточнення та корегування (актуалізації) цілей Стратегії;

  • підтримка в робочому стані органів та структури стратегічного планування.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів). Індикатори потрібно розділяти на індикатори досягнення: стратегічного Бачення; стратегічних цілей; операційних цілей та виконання проектів.

Запровадження системи моніторингу передбачає використання індикаторів в рамках концепції «вхід, процес, випуск, результат», на основі якої визначаються індикатори, які поділені на чотири групи:



  • вхідні індикатори, що характеризують ресурси та їх обсяг;

  • індикатори процесу, що характеризують шлях, за яким здійснюються заходи з визначеними ресурсами;

  • індикатори випуску, що характеризують фізичний обсяг товарів та послуг;

  • індикатори результату, що характеризують очікувані зміни.

Реалізація Стратегії здійснюється для досягнення стратегічного Бачення:

Чернівецька область – це екологічно чистий, транскордонний регіон із європейськими стандартами життя, високим науковим потенціалом, мультикультурний центр країни, лідер з розвитку малого та середнього бізнесу на інноваційній основі.

Відповідно до цього бачення, моніторингу підлягають параметри, які характеризують кількісні та якісні показники, що характеризують її досягнення, а саме – показники, що використані у соціально-економічному аналізі області: валовий регіональний продукт на особу, доходи громадян, демографічні показники, рівень екологічного навантаження на одиницю території. В процесі моніторингу ці показники порівнюються із показниками на дату ухвалення Стратегії, а також з відповідними показниками в регіонах, щодо яких здійснювалось порівняння при проведенні соціально-економічного аналізу області для підготовки Стратегії.

Свідченням позитивного результату реалізації Стратегії слугуватиме абсолютне зростання показників, а також випереджання темпів покращення показників (приріст населення на 1000 осіб; ВРП на 1 особу, грн.; доходи громадян, грн.; будівництво житла на 1000 осіб, кв. м; рівень екологічного навантаження) у порівнянні з середньоукраїнськими показниками та показниками сусідніх регіонів.

Моніторинг досягнення стратегічних цілей здійснюватиметься відповідно до таких визначених цілей:


  • Стратегічна ціль 1. «Розвиток підприємництва на інноваційній основі, як основа сталого економічного розвитку».

  • Стратегічна ціль 2. «Розвиток культури, науки, соціальної сфери, як основа розвитку людського капіталу, трансформації інституційного середовища».

  • Стратегічна ціль 3. «Збереження довкілля, як основа безпечного екологічного середовища».

Аналогічно загальному моніторингу досягнення стратегічного Бачення відбуватиметься моніторинг реалізації стратегічних цілей. Основними кількісними показниками щодо кожної стратегічної цілі за період моніторингу будуть показники, що випливають з переліку проектів, які будуть реалізованими в рамках досягнення кожної стратегічної цілі.

Індикатори успішності досягнення цілей визначені у Стратегії. Відповідно до цих індикаторів на кожен плановий період моніторингу має бути сформовано кількісні показники, за якими має здійснюватись моніторинг.



Отже, обов’язковою умовою забезпечення моніторингу реалізації Стратегії є застосування системи індикаторів, які використовуються для визначення результативності реалізації державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал