Рішенням Чернівецької обласної ради від стратегія розвитку чернівецької області на період до 2020 року Розробник



Сторінка12/15
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.09 Mb.
ТипРішення
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

1. Регіон у якому поєднанні на відносно невеликій території одразу три етнографічних райони: Буковина, Бессарабія та Гуцульщина із власними звичаями, культурою, традиціями та наявними автентичними старожитностями, що передають місцевий національний колорит.


2. Регіон, який по праву можна називати південно-західним форпостом Київської Русі. Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» входить до «Семи чудес України». Також наявні ряд інших пам’яток: стоянки давньокам’яної доби, поселення неоліту, вали та кургани ранньозалізного віку, городища та храми ранніх слов’ян, періоду Київської Русі, Галицько-Волинської держави, а також місця великих битв між різними державами та імперіями, які панували у різні періоди історії на теренах нашої області (Османська імперія, Річ Посполита, Велике Молдавське князівство, Австро-Угорська імперія, Російська імперія, Королівство Румунія та ін.). Неодноразово у визволенні нашого краю від загарбників брало участь під керівництвом українських гетьманів Військо Запорозьке.

3. Регіон, який поправу можна називати співочою столицею країни – батьківщиною «Червоної рути». Саме «Червона рута» поряд із багатьма іншими піснями, народженими саме у нашому регіоні стала однією із символів і візитівок нашої держави.

4. Місце проживання у різні часи і періоди історії видатних особистостей, відомих далеко за межами нашого регіону таких, як: Ю.Федькович, О.Кобилянська, І.Франко, Є.Гакман, А.Кохановський, Й.Главка, Й.Шумпетер, К.Томащук, П.Целан, М.Емінеску, С.Воробкевич, І.Миколайчук, В.Івасюк, Н.Яремчук та багато інших.

5. Наявність пам’яток історії та культури (автентичні історичні памятки української, австрійської, румунської, польської, німецької, молдавської, єврейської, турецької та інших культур, а також більш древніх - археологічних культур, середньо- та пізньопалеолітичних, трипільської, фракійського гальштату, чорноліської, черняхівської, ранньослов’янської тощо). У Чернівецькій області на державному обліку та під охороною перебуває 1771 пам’ятка історії та культури: 467 – археології (у тому числі 14 – національного значення), 534 – історії (у тому числі 4 – національного значення), 76 – монументального мистецтва, 694 – архітектури, містобудування (у тому числі 62 – національного значення).


6. Наявність значної кількості об‘єктів історико-архітектурної спадщини, один із найбільш мультиархітектурних регіонів нашої держави. Місто Чернівці є одним із небагатьох європейських міст у якому поєднані чи не всі стилі європейської архітектури: барокко, готика, модерн, класицизм, еклектика, конструктивізм та ін. ЧНУ імені Ю.Федьковича, колишня Резиденція митрополитів Буковини та Далмації, є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

7. Наявність значної кількості храмів, церков приналежних до різних віросповідань і конфесій, один із найбільш мультирелігійних регіонів нашої держави, (православні в т.ч. старообрядницькі, греко-католицькі, римо-католицькі в т.ч. єзуїтські, вірменські, протестантські храми, синагоги). Наявні також дерев’яні храми - унікальні зразки сакральної дерев’яної архітектури Буковини.

8. Особливі національні, релігійні та культурні традиції різних національностей, один із найбільш мультинаціональних регіонів нашої держави (75% населення краю українці, 25% населення інших національностей). На протязі століть у нашому краї мирно і толерантно співіснують люди різних етносів і національностей.

9. Наявність місцевих історичних, культурних, мистецьких брендів: Хотинська фортеця, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, Біла Криниця – анклав старообрядництва, «Червона рута», етнофестиваль «На гостини до Івана», фестиваль Маланок (в т.ч. переберія «Вашківецька маланка»), міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz», етнофестиваль «Вихід на полонину», фестиваль «Середньовічний Хотин», фестиваль Вуличної музики у Чернівцях, Петрівський Ярмарок, День Міста Чернівці, «День вишиванки», «Букова віть», етнодуховний фестиваль «Обнова-фест», «Буковинські зустрічі» тощо.

З огляду на унікальні культурні особливості і великий культурний потенціал Чернівецька область має право претендувати, і власна себе позиціонувати як один із мультикультурних (полікультурних) центрів нашої держави. Створення і просування бренду області «Багатокультурна Буковина» або «Буковина – мультикультурний центр країни» сприяли б не тільки збереженню об’єктів культурної спадщини та розвитку культури, мистецтва, духовності в регіоні, а й призвело до активізації підприємницької, інвестиційної і науково-технічної діяльності, розвитку туризму, соціальної сфери, збереженню довкілля, міжнародному співробітництву та розвитку економіки краю, підвищення добробуту громадян.

Необхідними умовами розвитку культури у Чернівецькій області є:

1. Збереження культурної, історичної та духовної спадщини.

2. Сприяння захисту та популяризації пам’яток релігії, архітектури та монументального мистецтва. Сприяння археологічному дослідженню найбільш видатних пам’яток.

3. Збереження і популяризація регіональних народних традицій, звичаїв, фольклору

4. Розвиток української культури (в т.ч. культури етнографічних районів області: Буковини, Бессарабії, Гуцульщини) та культури національних меншин

5. Формування і просування бренд- меседжів про регіон (популяризація ідей): а) «Чернівецька область – мультикультурний центр України», б) Чернівецька область – мультинаціональний, мультирелігійний, мультиархітектурний регіон України, в) «Чернівецька область – співоча столиця України, батьківщина Червоної Рути», г) «Чернівецька область – це поєднання трьох етнографічних районів: Буковина, Бессарабія, Гуцульщина, д) «Чернівецька область – південно-західний форпост Київської Русі (України-Руси)», та ін.

6. Розвиток та збереження мережі закладів культури, мистецтва та музейної справи.

7. Проведення культурно-мистецьких заходів в регіоні (у кожному населеному пункті), інформатизація бібліотек, стимулювання інноваційної діяльності музеїв.

8. Сприяння підвищенню творчого потенціалу жителів краю та формування серед населення почуття патріотизму



9. Створення та підтримка шкільного факультативного курсу «Основи культури».

Очікувані результати:

  • створення культурного бренду області «Багатокультурна Буковина» або «Буковина – мультикультурний центр країни»;

  • формування сучасної інфраструктури в галузі культури;

  • приведення матеріально-технічної бази закладів культури (насамперед, музеїв, бібліотек, клубних закладів) до сучасних потреб;

  • запровадження інновацій в культурно-мистецькому процесі;

  • створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей та молоді;

  • забезпечення охорони, збереження, відродження та розповсюдження надбань культури та народних традицій.

Індикатори:

  • рівень забезпечення населення закладами культури;

  • кількість відвідувань музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури;

  • кількість культурно-мистецьких заходів у регіоні;

  • кількість пам’яток історії, культури, археології, монументального мистецтва, садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників;

  • чисельність учнів школах естетичного виховання, в музичних та художніх школах.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

2.1.1. Підтримка розвитку культурно-мистецьких закладів.

  • Будівництво, реконструкція, капітальні ремонти та технічне переоснащення закладів культури і мистецтва, в т.ч. у сільській місцевості.

  • Модернізація мережі бібліотек шляхом інформатизації та використання їх ресурсу для створення мережі розширених центрів надання культурних, освітніх та інших послуг (міні-кінотеатри, доступ до Інтернету, семінари та навчання, культурні центри), стимулювання інноваційної діяльності музеїв.

  • Розвиток мережі приватних закладів мистецької освіти.

  • Створення культурно-мистецьких центрів.

  • Підтримка обдарованих митців (як молодих, так і знаних). Для цього – проведення конкурсів, присудження грантів, стипендій, надання можливостей стажування, навчання за кордоном.

  • Створення та підтримка шкільного факультативного курсу «Основи культури».

2.1.2. Збереження і розвиток історико-культурної та духовної спадщини, створення умов для патріотичного виховання населення.

– Формування і просування бренд-меседжів про регіон (популяризація ідей): а) «Чернівецька область – мультикультурний центр України», б) Чернівецька область – мультинаціональний, мультирелігійний, мультиархітектурний регіон України, в) «Чернівецька область – співоча столиця України, батьківщина Червоної Рути», г) «Чернівецька область – це поєднання трьох етнографічних районів: Буковина, Бессарабія, Гуцульщина, д) «Чернівецька область – південно-західний форпост Київської Русі (України-Руси)» та ін.

  • Збереження об'єктів історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду. Сприяння збільшенню кількості об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Чернівецькій області.

  • Реставрація, збереження та популяризація пам'яток археології, історії, культури, релігії, архітектури, монументального мистецтва, садово-паркового мистецтва.

  • Проведення паспортизації пам’яток (об’єктів) археології, історії, монументального мистецтва, архітектури національного та місцевого значення Чернівецької області.

  • Створення Археологічного кадастру Чернівецької області.

  • Проведення заходів, спрямованих на патріотичне виховання населення.

  • Розвиток молодіжного та шкільного туризму по історичних місцях Чернівецької області.

2.1.3. Збереження народних традицій, звичаїв і фольклору, розвиток народної творчості, відродження художніх промислів

  • Проведення культурно-мистецьких заходів, спрямованих на збереження національних звичаїв та традицій.

  • Популяризація місцевих історичних, культурних, мистецьких брендів (Ю.Федькович, О.Кобилянська, В.Івасюк («Червона рута»), І.Миколайчук (етнофестиваль «На гостини до Івана»), С.Ротару, Н.Яремчук, Д.Гнатюк, Л.Каденюк, Хотинська фортеця, Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, старообрядницький анклав у селі Біла Криниця, фестиваль Маланок (у т.ч. переберія «Вашківецька маланка»), міжнародний поетичний фестиваль «MeridianCzernowitz», етнофестиваль «Вихід на полонину» тощо.

  • Організація проведення фестивалів народної творчості, ярмарків та виставок виробів народних промислів.

  • Підтримка центрів і клубних та шкільних гуртків із навчання дітей і молоді художнім промислам, вивчення та збереження народних традицій і фольклору.





ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.2. Розвиток науки та освіти

Освіта – основа розвитку суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України, бо відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний і економічний потенціал народу, виховує патріота і громадянина України. Система освіти включає в себе дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади, ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади, ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації.

На кінець 2013 року в області нараховувалося 373 дошкільних навчальних закладів на 25,3 тис. місць, де виховувалися 31,8 тис. дітей. Упродовж останніх років зменшується як кількість загальноосвітніх навчальних закладів, так і учнів, що в них навчаються. На початок 2013/14 навчального року в області функціонувало 435 денних загальноосвітніх навчальних закладів в яких навчалось навчалося 96,5 тис. учнів.

За останні роки мережа вищих навчальних закладів області зазнала змін. На початок 2013/14 навчального року в області функціонувало 13 вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації, де навчалося 10,1 тис. студентів. Підготовку кваліфікованих робітників в області здійснюють 16 професійно-технічних навчальних закладів, в яких на кінець 2013 року здобували професію 7,3 тис. осіб. На початок 2013/14 навчального року в області діяло 4 заклади III–IV рівнів акредитації, де навчалося 22,7 тис. студентів.

У різних сферах економіки області станом на 31 грудня 2013р. працювало 1693 спеціалісти вищої кваліфікації. Їх чисельність порівняно з 31 груднем 2012р. збільшилась на 4,4%. Чисельність спеціалістів, що мали науковий ступінь доктора наук на кінець 2013 року становила 244 особи, кандидата наук – 1449 осіб. Їх чисельність порівняно з 31 груднем 2012 р. збільшилась відповідно на 4,7% та на 4,3%, що є свідченням стабільного приросту наукового потенціалу області.

Результати аналізу статистичних даних дають підстави стверджувати, що освітній простір Буковини в цілому забезпечує умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації, формує покоління, здатне навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір, як конкурентоспроможної і процвітаючої держави.



Чернівецька область має розвинуту мережу освітніх установ та значні потенційні можливості щодо підготовки висококваліфікованих фахівців для потреб регіону яка дозволяє забезпечити рівний доступ до закладів освіти, підтримку інноваційної діяльності, розвитку малого та середнього бізнесу.

Основними проблемами розвитку науки та освіти у нашому регіоні є:

  • перевантаження дошкільних закладів області (у 2013 році показник завантаженості дошкільних навчальних закладів становив 126 дітей на 100 місць;

  • зменшення кількості учнів, що навчаються в ЗНЗ, особливо в сільській місцевості в результаті чого вони закриваються;

  • недостатнє забезпечення всіх закладів освіти, в тому числі дошкільних навчальних закладів, сучасною комп’ютерною технікою та доступом до швидкісної мережі Інтернет;

  • низький рівень охоплення позашкільною освітою дітей сільської місцевості, соціально незахищених верств населення, дітей з особливими освітніми потребами;

  • недостатня матеріально-технічна база навчальних закладів всіх рівнів, особливо науково-дослідна її складова;

  • низький рівень зв’язку освіти і науки з потребами регіональної економіки;

  • поглиблення невідповідності попиту та пропозиції на ринку праці.

Очікувані результати:

  • забезпечення доступу населення до якісної дошкільної, шкільної, позашкільної та вищої освіти;

  • оптимізація навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах;

  • збільшення кількості дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, що мають доступ до швидкісного інтернету;

  • підготовка кваліфікованих фахівців для потреб регіональної економіки;

  • створення єдиного регіонального інформаційного простору системи освіти області;

  • розвиток наукового потенціалу області;

  • формування системи освіти, що орієнтована на потреби регіонального ринку праці.

Індикатори:

  • кількість дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів області;

  • відсоток охоплення дітей дошкільною та позашкільною освітою;

  • відсоток населення, що має вищу освіту;

  • кількість побудованих, реконструйованих навчальних закладів;

  • відсоток працевлаштування випускників ПТНЗ, ВНЗ за фахом;

  • кількість працівників вищої кваліфікації, що працюють в економіці області.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

2.2.1. Стимулювання прикладних та фундаментальних наукових досліджень, розвиток наукових лабораторій для молоді.

  • Створення інноваційних наукових лабораторій для молоді.

  • Участь в міжнародних наукових конференціях.

  • Впровадження системи стимулювання наукових досліджень.

  • Матеріальне стимулювання наукових досліджень, які сприяють соціально-економічному розвитку області.

  • Популяризація програм міжнародних обмінів студентами, аспірантами, викладачами, міжнародних навчальних та культурологічних програм і проектів.

  • Виявлення та сприяння розвитку талановитих студентів та молодих науковців.

  • Організація єдиного інформаційного простору для науково-дослідних установ та ВНЗ.

2.2.2. Підвищення ефективності зв’язку в системі наука-бізнес-влада.

  • Створення навчально-практичних центрів із впровадження інноваційних технологій на базі професійно-технічних навчальних закладів.

  • Посилення інформаційної взаємодії у системі наука-бізнес-влада.

  • Створення недержавного фонду для прикладних наукових дослідження та участь бізнесу у його співфінансуванні.

  • Переорієнтація діяльності науковців на кінцевий результат, у чому зацікавлений бізнес, а не на сам процес дослідження наукової теми.

  • Формування з боку бізнесу запитів на прикладні наукові дослідження та участь у їх співфінансуванні.

  • Сприяння активізації співробітництва бізнес-структур і вищих навчальних закладів у формуванні навчальних програм, оцінювання якості підготовки фахівців.

  • Проведення щорічно на базі ЧНУ імені Ю.Федьковича Всеукраїнських дебатів на тему: «Розвиток МСБ на інноваційній основі» за участю провідних ВНЗ країни, науковців, студентів, бізнесу, влади, ЗМІ, громадських організацій.

2.2.3. Покращення системи підготовки кадрів для потреб регіональної економіки (регіонального ринку праці).

  • Моніторинг регіонального ринку праці та запитів роботодавців та поступове приведення державного замовлення у ВНЗ та ПТНЗ до потреб ринку праці в області.

  • Відкриття нових професій у ПТНЗ та створення умов для підготовки робітничих кадрів.

  • Реалізація заходів по запровадженню профільного навчання у старшій школі.

  • Вдосконалення механізму працевлаштування випускників та стимулювання підготовки фахівців за спеціальностями на які існує попит в області.

  • Повне забезпечення сільських шкіл педагогічними кадрами.

  • Стимулювання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

  • Запровадження навчання для підвищення фінансової грамотності фермерів.

  • Підтримка працевлаштування молоді в сільській місцевості.

  • Стимулювання розвитку учнівського і студентського самоврядування.

2.2.4. Розвиток системи освіти впродовж життя.

  • Розширення мережі дошкільних навчальних закладів шляхом будівництва нових закладів, реконструкції та проведення капітального ремонту, повернення приміщень ДНЗ, що використовувалися не за призначенням, відкриття ДНЗ у складі навчально-виховних комплексів.

  • Подальша оптимізація шкіл із малою наповнюваністю в сільській місцевості з метою рівного доступу дітей до якісної освіти.

  • Розширення мережі позашкільних навчальних закладів з метою забезпечення найрізноманітніших запитів і потреб обдарованих дітей та молоді.

  • Проведення просвітницьких кампаній і культурологічних заходів для молоді з питань реагування на виклики сучасності.

  • Сприяння розвитку «самоосвіти» населення.

2.2.5. Покращення

матеріально-технічної бази та впровадження інформаційних технологій.



  • Придбання навчальних кабінетів фізики, хімії, математики, біології для базових загальноосвітніх навчальних закладів.

  • Модернізація обладнання наукових лабораторій.

  • Створення в навчальних закладах сільських територій матеріальної бази для поліпшення професійної підготовки у сфері інформаційних технологій, сільського «зеленого» туризму, тепличних господарств, садівництва та ін.

  • Упровадження енергозберігаючих технологій на об’єктах системи освіти області (упровадження когенераційних технологій, використання електричного теплоакумуляційного обігріву, світлодіодного освітлення, теплових насосів тощо).

  • Створення єдиного регіонального інформаційного простору системи освіти області і відповідних телекомунікацій.

  • Підтримка інформаційних систем освіти області, технологічний супровід систем надання освітніх послуг у електронному вигляді.


ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.3. Розвиток системи

соціального захисту населення, охорони здоровя, спорту

Соціальний захист населення і турбота про здоров’я є одними із показників ставлення держави до людини. Стан справ у цій сфері викликає занепокоєння.

Упродовж останніх років в області не простежується тенденцій щодо суттєвого покращення стану здоров’я населення, негативний вплив на який мають фактори соціально-економічного, екологічного та психоемоційного характеру.

Важливим заходом, що сприяє зміцненню та збереженню здоров’я є формування у населення свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

Наявні проблеми розвитку медицини та фізкультурно-оздоровчої і спортивно-масової роботи зумовлюють негативні соціальні наслідки, що призводить до значного погіршення фізичного стану працездатної частини населення, зростанню захворювань тощо. Одним із основних заходів, що запобігає захворюванням, є пропагування серед широких верств населення здорового способу життя.

На даний час не відповідає сучасним вимогам і не може задовольнити потреби населення рівень медичних послуг та якість медикаментів, забезпеченість закладів охорони здоров'я відповідним обладнанням, рівень фізичної культури і спорту.

Незадовільним є нинішній стан утримання і використання матеріально-технічної бази фізичної культури і спорту. Через відсутність стабільних джерел фінансування діюча система спортивних споруд не відповідає елементарним технічним вимогам.

Надалі необхідно продовжити роботу щодо забезпечення надання населенню області якісних соціальних і медичних послуг, профілактики та раннього виявлення захворювань, зміцнення матеріально-технічної бази соціальних та медичних установ для забезпечення сучасного якісного обслуговування.



Важливе соціальне значення також має створення нових робочих місць, зростання рівня зайнятості населення. Нерівномірність розвитку території Чернівецької області характеризується значною диференціацією у рівні зайнятості сільського населення. Збереження такої ситуації може спричиняти подальший відтік населення з сіл області, переважно молоді, погіршення стану інфраструктури та зниження привабливості цих територій.

Очікувані результати:

  • припинення природного скорочення чисельності населення та переваження рівня народжуваності над смертністю;

  • зростання зайнятості населення, передусім у сільській місцевості;

  • підвищення середнього рівня доходів і з\п;

  • розвиток соціальної інфраструктури, покращення якості надання соціальних послуг;

  • зниження рівня захворюваності населення за найбільш поширеними хворобами;

  • систематичне проведення різноманітних заходів з метою пропаганди здорового способу життя молоді;

  • задоволення індивідуальних та суспільних потреб громадян у спортивній та фізкультурній підготовці.

Індикатори:

  • рівень зайнятості населення, передусім у сільській місцевості;

  • середній рівень доходів і з\п;

  • показники загальної та дитячої смертності, захворюваності за основними класами хвороб;

  • показник народжуваності;

  • темп зростання/зменшення населення у сільській місцевості;

  • кількість медичних установ та установ соціального захисту населення;

  • кількість спортивних секцій, клубів, тренувальних залів;

  • рівень зайнятості людей з особливими потребами.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

2.3.1. Розвиток системи соціального захисту населення.


  • Введення в дію нових, реконструкція та капітальний ремонт діючих установ соціального захисту населення.

  • Удосконалення системи соціально-побутового обслуговування непрацездатних громадян.

  • Соціальна підтримка учасників АТО та внутрішньо-переміщених осіб із зони АТО, АРК Крим і м.Севастополя, їх сімей, сімей загиблих учасників АТО та сімей загиблих у зоні АТО волонтерів.

  • Підтримка соціально-незахищених громадян та сімей, які перебувають у складних життєвих умовах, підтримка осіб з обмеженими можливостями.

  • Підтримка багатодітних сімей.

  • Підтримка розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

  • Підтримка самозайнятості населення, насамперед у сільській місцевості.

  • Підтримка молоді.

  • Впровадження заходів запобігання дитячій бездоглядності та захисту прав дитини.

  • Забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

2.3.2. Розвиток системи охорони здоров'я.

  • Підвищення рівня забезпеченості медичними послугами та якісними медикаментами.

  • Покращення матеріально-технічної бази медичних установ області, забезпечення закладів охорони здоров'я відповідним обладнанням.

  • Будівництво нових, реконструкція, капітальний ремонт діючих медичних закладів області.

  • Розвиток системи первинної медицини.

  • Формування мережі амбулаторій, наближених до місць проживання населення.

  • Проведення стимулюючих заходів щодо залучення молодих лікарів (спеціалістів) для роботи у сільській місцевості.

  • Проведення масових заходів та інформаційних кампаній з метою пропаганди здорового способу життя.

  • Розвиток діагностично-лікувальної бази для надання високоспеціалізованої медичної допомоги.

2.3.3. Розвиток інфраструктури для фізичної культури та спорту.


  • Будівництво нових та реконструкція існуючих спортивних об’єктів області, покращення матеріальної бази спортивних комплексів у навчальних закладах області.

  • Розширення мережі спортивних клубів та центрів фізичного здоров`я населення.

  • Розвиток різних видів спорту з урахуванням місцевих особливостей і економічних факторів.

  • Розвиток фізкультури та спорту серед різних вікових груп населення, збереження та розвиток мережі дитячо-підліткових фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання.

  • Розвиток мережі велодоріжок у населених пунктах та поза ними.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал