Рішенням Чернівецької обласної ради від стратегія розвитку чернівецької області на період до 2020 року Розробник



Сторінка11/15
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.09 Mb.
ТипРішення
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Основними проблемами розвитку інфраструктури у нашому регіоні є:

  • природно-кліматичні особливості області (наявність сейсмічно-активних ділянок, зсувних територій та значних паводко-небезпечних зон), які негативно впливають на стан та якість наявної транспортної інфраструктури;

  • наявність об’єктів інфраструктури, які зруйновані внаслідок стихій 2008-2010 років та не відновлені внаслідок недостатності фінансування;

  • незадовільний технічний стан доріг області (значні ділянки доріг міжнародного, національного та регіонального значення із великою інтенсивністю руху автотранспорту мають технічні категорії, що не відповідають нормативним вимогам);

  • низький рівень технічного оснащення доріг;

  • окремі ділянки існуючої мережі державних доріг проходять безпосередньо територією населених пунктів, що призводить до поєднання різного за складом автотранспортного потоку, внаслідок чого підвищується аварійність, знижується швидкість руху та ін.;

  • зниження кількості замовлень на виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом;

  • більшість автовокзалів та автостанцій була збудована ще за часів СРСР та потребують реконструкції до сучасних вимог;

  • наявність нелегальних транспортних перевізників, які завдають збитків офіційним перевізникам, що в свою чергу призводить до недоотримання податкових платежів та погіршення стану транспортних засобів;

  • дисбаланс між платоспроможним попитом на послуги пасажирського автомобільного, залізничного, авіаційного та електротранспорту загального користування та обсягом витрат на їх надання;

  • фізичне і моральне старіння виробничої бази залізничного транспорту, в т.ч. рухомого складу, повільне відновлення технічних засобів, що не сприяє забезпеченню умов безпеки руху;

  • не електрифіковане одноколійне сполучення по всіх напрямках;

  • наявність різниці ширини українських та зарубіжних залізничних колій (1524мм та 1432мм), що потребує заміни колісних вагонних пар потягів, у зв’язку з чим при перетині кордону затримується рух поїздів на довгий термін часу, що є одним з факторів гальмування розвитку міжнародних вантажних і пасажирських перевезень залізничним транспортом;

  • фізичне і моральне зношення міського електротранспорту, який здійснює 60% пасажирських перевезень м. Чернівці (тролейбусний парк амортизований на 89%);

  • незадовільний стан злітно-посадкової смуги та інженерних комунікацій міжнародного аеропорту м. Чернівці;

  • інфраструктура пунктів пропуску через державний кордон не забезпечує швидкого і комфортного перетину кордону і переміщення товарів;

  • зменшення попиту на окремі види послуг поштового зв’язку в умовах конкуренції між суб’єктами господарської діяльності, що надають аналогічні послуги зв’язку;

  • високий рівень зношення водопровідних мереж станом на 01.01.2014 30,4% аварійні (в т.ч. в Заставні 55,1%, Новодністровську 58,5%, Сторожинці 45,1%, Сокирянах 50,1%, Хотин 48,4%), найвищий серед сусідніх областей відсоток (42,8%) витоків та неврахованих втрат води, 32,8% насосно-силового обладнання водопровідних насосних станцій працює з повним амортизаційним зносом;

  • високий рівень зношення та енергоємності каналізаційних мереж станом на 01.01.2014, аварійних каналізаційний мереж 29,4% (в тому числі м. Заставна 61%, м. Сторожинець 69,3%, м. Путила 100%), 29,8% насосно-силового обладнання каналізаційних насосних станцій працює з повним амортизаційним зносом;

  • очисні споруди скидають недостатньо очищені стоки в поверхневі водоймища, що викликає забруднення навколишнього природного середовища (з 42 каналізаційно-очисних споруд області 24 працюють неефективно);

  • високий показник аварійності теплових мереж станом на 01.01.2014 (м.Новодністровськ – 53%, м.Чернівці – 31%). Втрати теплової енергії становили 9,2%;

  • частка ліфтів у Чернівецькій області, що потребує ремонту, модернізації та заміни станом на 01.01.2014 становить 43,5%;

  • недостатнє фінансування робіт з капітальних ремонтів житлового фонду області в результаті чого знижуються технічні та естетичні характеристики конструктивних елементів житлових будинків;

  • основною проблемою електропостачання Чернівецької області є те, що електропостачання області здійснюється від одного джерела живлення – ПС-330кВ «Чернівці», що не відповідає нормативним вимогам;

  • існує гостра необхідність встановлення третього автотрансформатора 330/110/35 кВ на ПС 330 кВ «Чернівецька»;

  • на більшості існуючих електропідстанцій всіх рівнів напруг працює фізично та технологічно застаріле обладнання, що призводить до погіршення технологічних процесів та вимагає додаткових ремонтів. В той же час, значна кількість мереж вже відпрацювала свій нормативний ресурс;

  • неврегульованість питання обслуговування газорозподільних мереж з ознаками «безхазяйності», тобто газопроводів які фактично не мають власника, що ставить під загрозу безперебійне та безаварійне газопостачання.

Очікувані результати:

  • покращення технічного і якісного стану доріг загального користування державного та місцевого значення;

  • зменшення рівня аварійності дорожньої інфраструктури (доріг, мостів);

  • зменшення негативного впливу великогабаритних вантажних перевезень на стан автомобільних доріг області;

  • забезпечення стабільної роботи всіх видів транспорту;

  • підвищення комфорту та рівня безпеки пасажирських перевезень;

  • покращення залізничного сполучення з сусідніми містами і туристичними центрами;

  • відкриття регулярних авіаперевезень, в т.ч. лоукостами, з іншими транспортними хабами, в т.ч зарубіжними;

  • підвищення якості автостанційних послуг на території області;

  • інтеграція регіону в європейську транспортну систему;

  • підвищення якості надання послуг зв’язку та доступу до мережі інтернет;

  • підвищення комфорту і швидкості перетину державного кордону;

  • підвищення якості надання житлово-комунальних послуг;

  • зменшення забруднення навколишнього середовища внаслідок експлуатації транспортної інфраструктури;

  • забезпечення надійної роботи газотранспортної системи області та зменшення втрат природного газу;

  • підвищення надійності передачі та постачання електроенергії, зниження рівня технологічних витрат електроенергії, аварійності та позапланових відключень.

  • збільшення кількості ОСББ;

  • перехід централізованих систем опалення на альтернативні джерела енергії та проведення заходів з енергоефективності в т.ч. у житловому фонді.

Індикатори:

  • щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям державного та місцевого значення вищої категорії (I і II категорії);

  • обсяги вантажо- та пасажирообороту;

  • коефіцієнт зносу рухомого складу всіх видів транспорту, що надає транспортні послуги;

  • частка регулярних автобусних, залізничних та авіаційних пасажирських перевезень;

  • пропускна здатність автостанцій;

  • пропускна спроможність пунктів пропуску через державний кордон;

  • щільність мереж фіксованого та мобільного зв’язку;

  • кількість абонентів, що мають доступ до мережі інтернет;

  • протяжність застарілих та аварійних інженерних мереж (водопроводи, каналізаційні мережі, мережі теплопостачання, електричні мережі та газопроводи);

  • відсоток витоків та неврахованих втрат води на водогонах;

  • енергоємність послуг з розподілу води підприємствами житлово-комунального господарства;

  • втрати теплової енергії підприємствами житлово-комунального господарства;

  • кількість модернізованих котелень за рахунок оновлення котлоагрегатів та переведених на альтернативні види палива;

  • кількість замінених ліфтів;

  • показники втрат газу та електроенергії при передачі;

  • кількість створених ОСББ.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

1.3.1. Розвиток логістично-транспортного потенціалу області, покращення стану автомобільних доріг.

  • Завершення будівництва та капітального ремонту 20 об’єктів, які зазнали руйнувань внаслідок стихійного лиха, що сталося у 2008-2010 роках, в т.ч. :

а) 2-х мостів, через р. Черемош з переходом на Івано-Франківську сторону автодороги (Р-62 від автодороги Р-24 (Криворівня) – Вижниця – Сторожинець − Чернівці км 22+400-23+600;

б) міст через р. Прут на автодорозі Т-26-06 Маршинці – Герца – Глибока − Банилів-Підгірний км 1+510 та інші.



  • Будівництво ділянки автомобільної дороги з мостовим переходом через р. Дністер в обхід с. Атаки та с. Жванець.

  • Модернізація під’їзних шляхів до КПП «Дяківці», «Красноїльськ», «Порубне».

  • Формування європейського транспортного коридору Луцьк – Рівне – Тернопіль – Чернівці − Порубне (в Чернівецькій області завершення будівництва ІІІ і IV черг об’їзної дороги навколо міста Чернівці та інших ділянок відповідно до проектної документації).

  • Розробка міжнародного техніко-економічного обґрунтування проекту «Відновлення та подальший розвиток транзитного потенціалу України між основними вузлами Пан’європейської транспортної мережі (TEN-T).

  • Будівництво нових та реконструкція діючих автомобільних доріг із застосуванням інноваційних технологій та приведення їх у відповідність з європейськими стандартами.

  • Будівництво нових та реконструкція існуючих доріг місцевого значення з підвищенням статусу окремих їх ділянок.

  • Будівництво транспортних розв’язок різних рівнів у місцях перетину державних доріг з транспортними коридорами (автомобільними та залізничними), дорогами державного значення, залізничними коліями.

  • Будівництво обхідних доріг та мостів.

  • Покращення технічного стану та облаштування мережі доріг на підходах до пунктів пропуску через державний кордон.

  • Розвиток транзитного потенціалу області.

  • Оптимізація системи транспортних коридорів;

  • Розміщення мережі транспортно-складських комплексів.

  • Створення логістичних центрів та впровадження сучасних технологій, які забезпечуватимуть їх ефективне функціонування.

1.3.2. Оптимізація транспортного сполучення регіону.

  • Оновлення рухомого складу, що здійснює пасажирські та вантажні перевезення.

  • Модернізація та розвиток існуючої мережі СТО автомобілів.

  • Розвиток ремонтної бази залізничного транспорту.

  • Покращення міжобласних та міжнародних залізничних сполучень, в тому числі за рахунок використання інструментів сусідства з країнами ЄС.

  • Розробка техніко-економічного обґрунтування та будівництво залізничних колій між станціями Чернівці – Хотин – Кам’янець-Подільський та Мамалига – Ларга в обхід державного кордону із Республікою Молдова.

  • Формування та розвиток залізничного вузькоколійного транспортного коридору «Польша-Румунія» (європейська колія).

  • Модернізація ділянки залізничної колії «Чернівці-Вижниця».

  • Забезпечення безпеки перевезень пасажирів та вантажів усіма видами транспорту.

  • Оптимізація графіків руху, маршрутів та підвищення рівня комфорту пасажирських перевезень по всім видам транспорту.

  • Проведення реконструкції існуючих та будівництво нових автобусних та залізничних станцій, електрифікація залізниці.

  • Подальший розвиток маршрутної автобусної мережі у всіх видах сполучення.

  • Реконструкція та модернізація інфраструктури аеропорту м. Чернівці.

  • Відновлення та відкриття нових чартерних рейсів в інші регіони України та європейські країни з аеропорту м. Чернівці. Формування вантажних авіаперевезень.

  • Будівництво гелікоптерних майданчиків.

  • Реалізація проектів з розбудови та облаштування пунктів пропуску через державний кордон та облаштування під’їзних шляхів до них.

1.3.3. Розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури.

  • Збереження та розвиток мережі поштового та фіксованого стаціонарного телефонного зв’язку.

  • Забезпечення доступності користувачів до універсальних послуг поштового та стаціонарного телефонного зв’язку (особливо в гірських населених пунктах) та покращення їх якості.

  • Розвиток доступу до мережі Інтернет шляхом введення в дію нових потужностей.

  • Впровадження елементів електронного бізнесу зокрема у сфері торгівлі під час надання фінансових та банківських послуг.

  • Впровадження електронного урядування.

  • Застосування систем електронного документообігу.

  • Створення інформаційно-аналітичних систем для забезпечення управління областю та районами.

1.3.4. Модернізація ЖКГ, розвиток інженерної інфраструктури, підвищення якості комунальних послуг.


  • Активізація роботи по створенню об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та забезпеченню ефективності їх функціонування.

  • Проведення реконструкції діючих каналізаційних очисних споруд з впровадженням новітніх технологій по переробці мулу та сучасних систем знезараження очищених стічних вод.

  • Впровадження сучасних технологій очистки стічних вод (фітотехнології).

  • Будівництво локальних очисних споруд (компактних блоків закритого типу).

  • Будівництво та реконструкція водозаборів та водопроводів.

  • Оптимізація роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення.

  • Зменшення споживання газу шляхом переходу на альтернативні види палива.

  • Модернізація котельного обладнання та переведення на альтернативні види палива.

  • Поступова редукція систем «Центрального опалення».

  • Впровадження автономних систем теплопостачання.

  • Капітальний ремонт та заміна ліфтів.

  • Реконструкція та модернізація існуючих електростанцій та електропідстанцій всіх рівнів напруг, нове будівництво електропідстанцій та ліній електропередачі, заміна зношеного устаткування на повітряних лініях електропередач всіх рівнів напруг.

  • Впровадження заходів з удосконалення, оптимізації системи обліку та контролю електроспоживання, систем автоматизації, телемеханізації та засобів диспетчерсько-технологічного управління.

  • Сприяння розвитку і модернізації газотранспортної системи в технологічному обслуговуванні до рівня стандартів ЄС.

  • Оптимізація експлуатації існуючої газотранспортної системи після реалізації галузевих заходів з енергозбереження і технологічної модернізації.


ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.4. Гармонійний розвиток провідних галузей економіки регіону (промисловий сектор, аграрний сектор, будівництво, наукоємні послуги та лісове господарство)

Важливою умовою покращення соціально-економічного стану області є розвиток пріоритетних галузей економіки. Аналіз динаміки та структури валової доданої вартості області за останні роки свідчить про наступне: ключову роль у структурі економіки регіону незмінно відіграють такі сфери економічної діяльності, як сільське господарство, лісове та рибне господарство (20,2%), оптова, роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (12,2%) та промисловість (9,9% ).

Водночас, структура валової доданої вартості за останні роки зазнала змін. Частка сільського господарства знизилась з 30,9% у 2001 році, до 20,2% у 2012 році, промисловості, відповідно, з 15,4% до 9,9% та збільшилась питома вага сфери послуг.

У результаті таких змін економіка регіону віднесена до типу економіки з орієнтуванням на сферу послуг.

Основу галузевої структури промисловості області становлять енергетична галузь, виробництво харчових продуктів та напоїв, машинобудування, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, текстильне виробництво, виробництво одягу та взуття, виготовлення виробів з деревини, які формують понад 87% створюваної валової доданої вартості у промисловості.

Аналіз структури галузей промисловості свідчить, що за останні 5 років вагомий вплив на формування індексу промислового виробництва має діяльність таких галузей, як: енергетична галузь, харчова промисловість, машинобудування та легка промисловість, частка яких у структурі валової доданої вартості, що створюється у промисловості становить 28,0%, 23,2%, 11,3% та 9,5% відповідно. Зокрема, зростання обсягів промислового виробництва у 2010 році на 11,9% відбулось завдяки збільшенню обсягів виробництва електроенергії – на 40,3%, продукції легкої промисловості – на 29,6%, машинобудування – на 27,9%.

Найбільшим промисловим центром області є м. Чернівці, на яке припадає 62,4% загального обсягу реалізованої промислової продукції у 2013 році. Серед районів області – Сокирянський район, частка якого у загальному обсязі реалізованої промислової продукції становить 12,4%.

Важливе значення для розвитку промисловості має технологічне переоснащення діючих та створення високотехнологічних нових підприємств в т.ч. за рахунок іноземних інвестицій: а) виробництва та переробки с/г продукції а також переробки продукції побічного користування лісовими ресурсами (гриби, лікарська сировина та ін.); б) деревообробки (переробки низькоякісної та високоякісної деревини) та виробництва меблів; виробництва будівельних матеріалів, продукції машинобудування та електроніки.

Серед основних проблем розвитку промисловості можна виділити наступні:


  • нерівномірність зосередження промислових підприємств по районах області, фактично більше 75% промислового виробництва зосереджено в м. Чернівці;

  • значна залежність промислових підприємств від кон’юнктури зовнішніх ринків, низький рівень диверсифікації ринків збуту;

  • застарілість виробничих потужностей та технологічних процесів, а також низький рівень впровадження інноваційних технологій;

  • недостатність власних фінансових ресурсів підприємств для оновлення основних фондів та проведення модернізації виробництва;

  • збільшення собівартості продукції та зниження її конкурентоспроможності за ціновим фактором через постійне зростання тарифів на транспортні послуги, газ, електроенергію та паливно–мастильні матеріали;

  • неврегульованість на державному рівні окремих питань користування надрами, що стримує розвиток підприємств добувної промисловості та розроблення кар’єрів;

  • дефіцит кваліфікованих кадрів інженерних спеціальностей

  • низький рівень престижності робітничих професій, що ускладнює залучення кваліфікованих кадрів.

Сільське господарство відіграє важливу роль в економіці регіону. В Чернівецькій області функціонує 670 фермерських господарств та 176,3 тис. особистих селянських господарств. Вони виробляють близько 80 відсотків валової продукції сільського господарства. Їм належить провідна роль у формуванні ринку овочів, фруктів, ягід, картоплі, м’яса, молока та яєць.

Державою не передбачено механізм фінансової підтримки особистих господарств населення. Водночас, проблемним є питання заготівлі, переробки та збуту сільськогосподарської продукції в цій категорії господарств. Створення та розвиток обслуговуючих кооперативів дасть можливість організовано (великими товарними партіями) реалізовувати сільськогосподарську продукцію без посередників, забезпечувати населення більш дешевими продуктами харчування та просувати продукцію сільського господарства на міжнародний ринок.

Оскільки валове виробництво овочів, фруктів, молока та м’яса в основному зосереджено у фермерських та особистих господарствах населення, створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів дасть можливість використовувати більш інтенсивні технології виробництва сільгосппродукції, здешевлювати її собівартість, заготовляти, переробляти, реалізовувати і формувати оптові партії сільськогосподарської продукції, а також контролювати її якість. Дані заходи призведуть до покращення добробуту сільського населення, прибуткового ведення господарської діяльності, поширення та впровадження у сільськогосподарське виробництво сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки, розвитку несільськогосподарського підприємництва в сільській місцевості та сприяння зайнятості сільського населення.

Розвиток та функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, може відбуватися за рахунок надання державної фінансової підтримки, що сприятиме реалізації потенціалу аграрного сектору економіки та підвищенню його конкурентоспроможності.

Важливе значення для розвитку сільського господарства має розвиток аграрної інфраструктури: створення аграрних інформаційних центрів, мережі аграрних ринків, аграрних і промислових кластерів. Важливою складовою формування та розвитку системи інформаційно-консультаційного забезпечення аграрної сфери є дієва підтримка сільськогосподарських дорадчих служб. Головною метою сільськогосподарських дорадчих служб є поширення та впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки і технологій, надання сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню дорадчих послуг з питань менеджменту, маркетингу, застосування сучасних технологій, розвитку соціальної сфери села, підвищення рівня знань та вдосконалення практичних навичок прибуткового господарювання сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення.

Основними проблемами розвитку сільського господарства є:;



  • відсутність землекористувачів з середніми розмірами угідь, більшість користувачів дрібні або великі агрокорпорації;

  • відсутність індикативної політики держави щодо сільськогосподарських виробників;

  • відсутність в області чіткого механізму реалізації сільгосппродукції в зв’язці: виробник-переробник/зберігач-споживач;

  • недостатній рівень розвитку аграрної інфраструктури;

  • недостатній рівень внесення органічних і мінеральних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур;

  • недостатня державна фінансова підтримка виробництва сільськогосподарської продукції;

  • складний фінансово-господарський стан господарств, обмеженість власних обігових коштів, високий рівень зношеності сільськогосподарської техніки, що призводять до спрощення технології виробництва, і як наслідок до зменшення урожайності сільгоспкультур, збільшення собівартості продукції;

  • відсутність сервісу для сертифікації с/г продукції для постачання на ринки ЄС.

Будівництво. Важливе значення у розвитку економіки регіону і соціальної сфери відіграє галузь будівництва, маючи високий рівень мультиплікативного ефекту. Протягом останніх років в області спостерігається значне коливання обсягів виконаних будівельних робіт. У 2011 році індекс будівельної продукції порівняно з 2010 роком, збільшився на 2,8%, у 2012 році – на 21,8%, і становили, відповідно, 761,5 млн. грн. та 1015,7 млн. грн.

Водночас, дефіцит власних коштів підприємств скорочення замовлень з виконання робіт на будівництві Дністровської ГАЕС та недостатні обсяги фінансування з державного бюджету зумовили скорочення обсягів будівництва у 2013 та 2014 роках. Так, у 2013 році обсяги виконаних будівельних робіт скоротились на 15,2%, у 2014 році – на 16,6% і становили 900,7 млн. грн. та 822,7 млн. грн., відповідно.

Найбільший обсяг прийнятого в експлуатацію житла був у 2012 році – 406,6 тис.м2 та у 2008 році – 364,5 тис.м2, найнижчий – у 2003 та у 2009 роках – 125,0 та 164,8 тис.м2, відповідно.

За 2013 рік в області прийнято в експлуатацію 340,5 тис.м2 загальної площі житла, з яких за рахунок будівництва нових житлових будинків – 306,2 тис.м2, розширення та реконструкції існуючих – 34,3 тис.м2.

Основними проблемами розвитку будівництва є:


  • наявність в області значної кількості об’єктів незавершеного будівництва, в тому числі соціальної сфери;

  • недостатність коштів бюджетів усіх рівнів для будівництва об’єктів соціальної сфери та програм житлового будівництва, припинення фінансування будівництва об’єктів соціальної сфери за рахунок коштів Державного бюджету України;

  • недосконалість механізмів залучення коштів населення, господарюючих суб’єктів та довготермінових банківських кредитів у будівництво;

  • подорожчання вартості будівельних матеріалів.

Лісове господарство. Загальна площа державного лісового фонду складає 259,6 тис. га. Лісистість складає майже 30% території області. Ліси на території області розміщені нерівномірно і знаходяться переважно у гірській частині області. Лісистість області змінюється в межах від 3,8% (Новоселицький район) до 62,8% (Путильський район).

Захисні ліси займають площу 113,3 тис. га, або 43% від загальної площі лісів області. Ліси, розташовані на висоті понад 1100 м над рівнем моря, виключені з експлуатації і переведені до захисних лісів та віднесені до протиерозійних. Також збільшилась площа водоохоронних лісів. За рахунок цього і збільшилась площа захисних лісів.

Експлуатаційні ліси розташовані на площі 146,9 тис. га є джерелом отримання деревини для потреб народного господарства й одночасно виконують захисні функції.

Ліси державного лісового фонду відзначаються високою продуктивністю. Щорічно, в середньому, на гектарі вкритої лісом площі приростає 4,8 м3 деревини, що в цілому складає понад 1 млн.м3.



Основними проблемами розвитку лісового господарства є:

  • неефективна система управління у сфері лісового господарства, відсутність дієвих програм розвитку галузі;

  • недостатність обігових коштів у підприємств лісового господарства для здійснення комплексу робіт із ведення лісового господарства, охорони і захисту лісів, утримання працівників державної лісової охорони розвитку інфраструктури мисливського господарства, виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду;

  • недостатні потужності підприємств – переробників продукції побічного користування лісовими ресурсами;

  • недостатні темпи впровадження електронного обліку деревини у всіх постійних лісокористувачів (інших відомств) для запобігання самовільних рубок та випадків порушення правил відпуску деревини;

  • наявність фактів самовільних рубок та випадків браконьєрства.

Очікувані результати:

  • зростання обсягу випуску промислової продукції;

  • збільшення частки продажу промислової продукції на внутрішніх ринках України;

  • створення додаткових робочих місць;

  • збільшення обсягу виробництва товарів народного споживання в регіоні;

  • нарощування виробництва валової продукції сільського господарства;

  • збільшення ефективності сільськогосподарського виробництва;

  • зміцнення конкурентоспроможності аграрного сектору;

  • зростання чисельності поголів’я худоби та птиці, підвищення їх продуктивності;

  • сприяння економічному розвитку сільської місцевості та зайнятості населення;

  • нарощування обсягів виробництва екологічно чистої продукції;

  • просування сільськогосподарської продукції, вирощеної індивідуальними товаровиробниками на ринок;

  • збільшення обсягів будівництва;

  • покращення житлових умов жителів області через введення в експлуатацію нового житлового фонду;

  • формування та розвиток підприємств наукоємних напрямків, в першу чергу ІТ-галузі;

  • зростання площ заліснення, особливо в лісостепових районах області;

  • збільшення обсягу виробництва пов’язаного з використанням побічних ресурсів лісової галузі.

Індикатори:

  • обсяг реалізованої продукції промисловими підприємствами

  • частка продуктів на внутрішньому та зовнішньому ринках;

  • кількість додатково створених робочих місць;

  • рівень середньої заробітної плати на промислових підприємствах;

  • обсяг інвестицій в основний капітал промислових підприємств;

  • обсяг впроваджених інноваційних технологій на промислових підприємствах;

  • виробництво валової продукції сільського господарства на 100 га сільськогосподарських угідь;

  • обсяг будівництва та реконструкції існуючих потужностей для зберігання та переробки овочів і фруктів, а також утримання поголів’я худоби та птиці;

  • впровадження системи безпечності харчових продуктів НАССР (ХАССП) з метою створення адаптованих до вимог СОТ і ЄС сучасної системи ринкового нагляду;

  • кількість створених кооперативів на селі;

  • обсяг зданих в експлуатацію житлових та комерційних площ;

  • обсяг приватного індивідуального будівництва в сільській місцевості;

  • протяжність збудованих та відремонтованих доріг;

  • кількість підприємств, які займаються наукоємним виробництвом;

  • кількість компаній, філій та відділень сфери ІТ-галузі;

  • обсяг лісових насаджень та заново заліснених територій;

  • обсяги заготівлі і переробки продукції побічного користування лісовими ресурсами.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

1.4.1. Технологічне переоснащення діючих та створення високотехнологічних нових промислових підприємств, насамперед у галузях машинобудування та електроніки, в т.ч. за рахунок іноземних інвестицій.

  • Проведення спеціалізованих ярмарків орієнтованих на презентацію нових технологій.

  • Створення промислових кластерів та індустріальних парків.

  • Стимулювання розвитку інноваційного наукоємного виробництва.

  • Налагодження промислового виробництва сонячних батарей та інших елементів для сонячних електростанцій.

  • Сприяння міжнародному бізнес партнерству підприємств.

  • Завершення будівництва Дністровської ГАЕС та її подальше ефективне функціонування.

1.4.2. Технологічне переоснащення діючих та створення високотехнологічних нових підприємств виробництва та переробки с/г продукції, в т.ч. за рахунок іноземних інвестицій, а також переробки не деревних ресурсів лісу (розвиток органічного сільського господарства, харчової промисловості).

  • Оцінка потреб та підтримка створення складських приміщень довготривалого зберігання продукції сільського господарства.

  • Розвиток та вдосконалення селекційної бази для рослинництва і тваринництва.

  • Створення сучасних індустріальних підприємств із замкнутим циклом виробництва, які включатимуть сировинну і кормову базу.

  • Створення центру сертифікації сільськогосподарської продукції.

  • Налагодження контролю за дотриманням санітарних та екологічних норм і вимог при застосуванні хімічних засобів захисту рослин, в т.ч. у садівництві.

  • Розвиток переробної бази продукції побічного користування лісовими ресурсами.

1.4.3. Формування інфраструктури ринку агропродукції.

  • Розвиток сучасних форм кооперації в аграрному секторі.

  • Створення та розвиток аграрних інформаційних центрів та сільськогосподарських дорадчих служб.

  • Створення мережі аграрних ринків.

  • Створення аграрних кластерів.

1.4.4. Стимулювання розвитку галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів на основі місцевої сировини, збільшення обсягів будівництва.

  • Реалізація програм щодо забезпечення житлом молодих сімей, дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

- Стимулювання розвитку галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, збільшення обсягів будівництва.

– Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів соціальної сфери.



1.4.5. Стимулювання розвитку IT-сфери.

  • Сприяння розвитку підприємств IT- сфери.

  • Розширення можливостей навчальних закладів у сфері підготовки ІТ-спеціалістів, покращення підготовки ІТ-фахівців.

  • Проведення форумів, конференцій, міжнародних програм обміну.

  • Створення ІТ-кластеру.

1.4.6. Розвиток лісового господарства.

  • Удосконалення системи управління лісовим господарством.

  • Збільшення обсягів лісових насаджень та заново заліснених територій.

  • Забезпечення не менш як 60 % обсягів лісовідновлення шляхом збереження природного поновлення (здійснення рубок головного користування способом наближених до природи рівномірно-поступових рубок).

  • Заміна всихаючих похідних насаджень ялини на більш біологічно стійкі насадження.

1.4.7. Технологічне переоснащення діючих та створення високотехнологічних нових підприємств деревообробки та виробництва меблів.

  • Стимулювання розвитку глибокої переробки деревини в області.

  • Сприяння створенню підприємств, орієнтованих на використання і переробку неліквідної деревини та відходів деревообробки.

  • Створення деревообробних кластерів та індустріальних парків.

  • Стимулювання виробництва альтернативних видів палива шляхом використання технологічної сировини, відходів лісозаготівель та лісопиляння, що можуть перероблятись на місцевих виробничих потужностях.



ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.5. Розвиток туристичного

історико-культурного та природно-рекреаційного потенціалу

Територія Чернівецької області має унікальний потенціал для розвитку більшості видів туризму. Вдале географічне розташування, сприятливі кліматичні умови, особливості рельєфу (компактне розміщення рівнинної, передгірської та гірської частини, долини рік із каньйоноподібними ділянками), наявність багатьох компонентів рекреаційних ресурсів, багатої історико-культурної спадщини, тривале співіснування різних культур та традицій на відносно невеликій території, є чинниками розвитку туристичного та природно-ресурсного потенціалу краю. За умови вдалого використання зазначених чинників, значний розвиток можуть отримати іноземний, внутрішній та місцевий туризм, який може мати «класичний» характер екскурсійно-ознайомчих турів, а може бути рекреаційним, лікувально-оздоровчим, спортивним, краєзнавчим, зеленим (відпочинок/праця у сільських садибах), мисливським або рибальським, промисловим тощо.

Сприятливі можливості є для розвитку спортивних видів туризму. А саме: водного, пішохідного, гірського, альпінізму, кінного, лижного та велосипедного. Наявність на території області виняткових печер: «Попелюшка», «Буковинка», за умов їх відповідного обладнання можуть використовуватись для екскурсійного спелеотуризму.

Ефективне використання рекреаційних ресурсів не можливе без туристичної інфраструктури. Свідченнями позитивних змін, що відбуваються в області, є успішне фінансування нових туристичних комплексів, що стали окрасою не тільки Буковини, а й візитною картою всього Карпатського регіону.

Область потребує інвестицій у розвиток інфраструктури транскордонного туризму, у тому числі культурно-етнічного, релігійного, сільського, екологічного, екстремального та спортивного, багатопрофільного літнього і зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, бальнеологічного лікування, а також у розбудову системи оздоровчих закладів, як важливих елементів ефективного використання унікального ландшафтно-рекреаційного потенціалу регіону.

Розвиток сільського зеленого туризму дасть можливість сільським громадам більше уваги приділяти благоустрою сіл, реформуванню транспортної інфраструктури, відновленню роботи місцевих закладів культури, забезпеченню екологічної чистоти довкілля і вирішенню нагальних соціально-економічних проблем села за рахунок додаткових надходжень до місцевих бюджетів.

Чернівецька область є мультикультурним регіоном, що має значний туристичний та рекреаційний потенціал, адже саме її територія – це перехрестя трьох історико-етнографічних районів (Буковина, Бессарабія, Гуцульщина). Крім того, регіон вважається південно-західним форпостом Київської Русі (України-Руси), співочою столицею країни та батьківщиною «Червоної рути», місцем проживання видатних історичних постатей.

Буковинський край багатий на пам’ятки історії та культури (автентичні історичні пам’ятки української, австрійсько-німецької, румунської, польської, молдавської, єврейської, турецької та інших культур).

Чернівці та Чернівецька область також мають значну кількістю об‘єктів історико-архітектурної спадщини. Більше того, поєднання різних архітектурних стилів, а саме бароко, готика, модерн, класицизм, еклектика, конструктивізм та ін., свідчить про мультиархітектурність регіону.

Область характеризується співіснуванням великої кількості об’єктів релігійного туризму (православні в т.ч. старообрядницькі,греко-католицькі, римо-католицькі в т.ч. єзуїтські, вірменські, протестантські, іудейські храми та святині), що вказує і на мультирелігійність регіону.

Перепис населення неодноразово засвідчував, що Буковина є ще й мультинаціональним регіоном, який багатий своїми національними, релігійними та культурними традиціями; місцем, де толерантно проживають люди різних національностей впродовж багатьох століть.

У Чернівецькій області на державному обліку та під охороною перебуває 1771 пам’ятка історії та культури, з них 467 пам’яток археології (у тому числі 14 – національного значення), 534 – історії (у тому числі 4 – національного значення), 76 – монументального мистецтва, 694 – архітектури, містобудування (у тому числі 62 – національного значення).

У Чернівецькій області багатий природно-заповідний фонд (5 місце у державі). Розвинута мережа заповідників, національних парків, велика кількість пам’яток природи, пам’яток садово-паркового мистецтва та інших об’єктів ПЗФ (природно-заповідний фонд області включає 331 об’єкт площею 101,231 тис.га, що становить 12,8% території області, та удвічі більше, ніж у середньому по Україні), високий рівень лісистості (близько 30% (по Україні – 15,6)), висока густота річкової мережі (на території області розташовані 4240 річок (основні: Дністер, Прут, Черемош, Сірет та ін.), 1150 ставків, 4 водосховища, а кількість водотоків і водойм, становлять відповідно 6% і 4,2% від їх загальної чисельності в державі).

Для подальшого підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі регіону необхідно:

- розроблення та виконання обласних комплексних і цільових програм розвитку туризму і ринку туристичних послуг, забезпечення захисту і безпеки туристів;

- створення умов для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури у сфері туризму, розбудови їх матеріально-технічної бази;

- розширення мережі туристичних інформаційних центрів для забезпечення якісної та достовірної інформації про область, розроблення інформаційно-рекламної діяльності.

Сучасні тенденції розвитку туризму вимагають формування та просування туристичного продукту, скерованого на конкретного споживача, який сьогодні є більш інформований, незалежний, розкутий, критично й вибагливо відноситься до пропонованих йому товарів і послуг. Формування туристичного продукту у відповідності до потреб споживача потребує запровадження ефективної системи маркетингу та просування.



Досягнення операційної цілі буде забезпечено через формування різноманітних туристичних продуктів регіону, просування їх на внутрішньому та міжнародному ринках шляхом рекламно-інформаційних кампаній, створення туристичної інфраструктури, яка б відповідала сучасним європейським стандартам.

Основними проблемами розвитку туризму у нашому регіоні є:

  • недостатня впізнаваність Чернівецької області (Північної Буковини) в Україні та Світі;

  • відсутність туристичного бренду області;

  • незадовільний рівень інформаційно-рекламного забезпечення туристичної діяльності області;

  • незадовільний стан залізничного, авіаційного сполучення та шляхів сполучення;доріг;

  • незначний асортимент туристичної продукції;

  • відсутність інфраструктурних комунікацій у рекреаційних зонах;

  • відсутність єдиної системи туристичного маркування рекреаційних територій області.

Очікувані результати:

  • створення цілісного бренду області як туристичної;

  • створення позитивного туристичного іміджу Буковини на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках;

  • забезпечення зростання конкурентоздатності туристичної пропозиції регіону;

  • формування регіонального інтернет-ресурсу про Буковину туристичну;

  • створення та впровадження єдиної туристично-інформаційної системи регіону з системою он-лайн бронювання та оплати;

  • збільшення чисельності внутрішніх туристів;

  • збільшення обсягів продажу регіональних туристичних продуктів.

  • збільшення кількості туристичних маршрутів в області;

  • зростання кількості туристів «вихідного дня» в місті Чернівці;

  • збільшення обсягу потоку туристів в гірській місцевості та в Дністровському каньйоні.


Індикатори:

  • кількість нових туристичних продуктів, в т.ч. у розрізі кожного району;

  • кількість туристів, які відвідують регіон, в т.ч. іноземних, внутрішніх, місцевих;

  • обсяг наданих туристичних послуг, в т.ч. на одного туриста, у літній та зимовий періоди за різними видами туристичних продуктів;

  • кількість новостворених туристичних та рекреаційно-оздоровчих об’єктів;

  • кількість місць в об’єктах розміщення;

  • середньооблікова чисельність працівників туристичної галузі;

  • частка податкових надходжень від діяльності суб’єктів підприємницької діяльності в туристичній галузі.

  • кількість створених об’єктів туристичної інфраструктури (готелі, хостели, кафе, ресторани, туристичні бази, селянські садиби тощо);

  • кількість туристичних заходів проведених в області.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

1.5.1. Розвиток інфраструктурних комунікацій у рекреаційних зонах, створення єдиної системи туристичного маркування територій області.


  • Створення туристичних кластерів.

  • Розвиток туристичної інфраструктури, у т.ч. в межах Дністерського каньйону.

  • Спорудження та облаштування зупинок туристичних автобусів для забезпечення відпочинку водіїв та пасажирів вздовж туристичного маршруту.

  • Сприяння розвитку туристичної інфраструктури з дотриманням вимог для осіб з обмеженими можливостями.

  • Розвиток музейної справи. Сприяння доступності музеїв та пам’яток архітектури для туристів у вихідні та святкові дні.

  • Оновлення єдиної системи туристичного маркування територій області.

  • Підвищення рівня безпеки туристів, в т.ч. шляхом створення громадських спеціалізованих служб, які слідкуватимуть за безпекою на туристичних маршрутах.

1.5.2. Підтримка регіонального туристичного маркетингу, забезпечення маркетингового просування Чернівецької області та місцевих туристичних брендів.


  • Створення туристичного агентства для промоції регіону та залучення туристів в інших регіонах України та за кордоном.

  • Розробка маркетингового комплексу розвитку туристичної та рекреаційно-оздоровчої сфер галузі.

  • Проведення маркетингових, аналітичних, соціологічних досліджень та опитувань у галузі туризму.

  • Представлення області на національних і міжнародних туристичних виставках в Україні та за кордоном, в тому числі представлення інвестиційних пропозицій на цих та інших заходах.

  • Створення і поширення різноманітної рекламної інформації про туристичний потенціал регіону.

  • Організація та проведення ознайомлювальних турів для представників туристичних фірм, засобів масової інформації з України і з-за кордону.

  • Популяризація туристичного потенціалу за допомогою інтернет-ресурсів.

  • Розміщення на автовокзалах та залізничних вокзалах туристичних картосхем.

  • Встановлення інформаційних щитів про туристичні об’єкти вздовж основних туристичних маршрутів.

  • Розробка нових туристичних маршрутів та популяризація вже існуючих.

  • Створення центру підготовки гідів і гідів-перекладачів та залучення молоді до цієї справи.

  • Популяризація вже існуючих місцевих туристичних продуктів.

1.5.3. Створення та розвиток мережі туристично-інформаційних центрів.

  • Розвиток мережі та сприяння в роботі туристично-інформаційних центрів.

  • Створення туристично-інформаційних матеріалів та формування єдиного іміджево-презентаційного пакету туристичної інформації.

  • Забезпечення функціонування інформаційної бази даних інвестиційних пропозицій у туристично-рекреаційній сфері.

1.5.4. Розвиток природно-заповідної справи (розширення територій природно-рекреаційного призначення).

  • Проведення інвентаризації об’єктів ПЗФ та їх закування на місцевості.

  • Створення нових заповідних територій, формування регіональної екологічної мережі.

  • Створення мережі об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (гідрологічні заказники, заповідні урочища тощо.

  • Формування на територіях ПЗФ збалансованої туристичної інфраструктури та системи регульованого туристичного використання, що не призведе до деградації ПЗФ (відповідно до стандартів ЄС).

1.5.5. Розвиток різних видів туризму, розширення асортименту туристичної продукції.

  • Проведення спортивно-масових заходів для сприяння розвитку спортивного туризму: велосипедного, гірського, кінного, водного туризму, скелелазіння тощо.

  • Сприяння розвитку пригодницького, культурно-пізнавального (в т.ч. релігійного та паломницького), тематичного, етнокультурного та екологічного видів туризму.

  • Сприяння розвитку фестивального туризму. Створення фестивально-мистецького центру.

  • Сприяння розвитку шкільного пізнавального туризму та екскурсій;

  • Сприяння у розробленні та впровадження нових туристичних та екскурсійних маршрутів.

  • Сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

  • Проведення категоризації садиб сільського зеленого туризму.

  • створення сприятливого клімату для функціонування в області приватних підприємств у галузі культури і туризму.



ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.6. Розвиток транскордонного співробітництва

Чернівецька область є однією із шести областей України, що межують з Євросоюзом та однією із п’яти областей України, що межують із двома і більше країнами (Румунія і Республіка Молдова). Протяжність державного кордону складає понад 400 км. З огляду на прикордонний статус і кордони з Євросоюзом, Чернівецька область може бути регіоном із високим рівнем транскордонного співробітництва. Крім того, транскордонна співпраця відіграє важливу роль не тільки для прикордонних територій, а й слугує важливою передумовою вступу України до Європейського Співтовариства.

Саме транскордонне співробітництво визначено одним із головних пріоритетів розвитку Буковини. Така євроінтеграційна спрямованість регіонального розвитку обумовлена як історичним досвідом розбудови прикордонної території Буковини, що постійно була місцем перетину численних торгових шляхів, так і використанням сучасних інструментів та форм транскордонного співробітництва.

Практика функціонування єврорегіонів, як основної організаційної форми транскордонного співробітництва, в останні роки показала свою ефективність у справі ліквідації бар’єрів для вільного руху людей, товарів, послуг, капіталів. Чернівецькою областю ініційовано створення Єврорегіону «Верхній Прут», який розпорядженням Кабінету Міністрів України визначено пілотним для «експериментального опрацювання в його межах механізмів транскордонного співробітництва як елементів процесу європейської інтеграції і розбудови регіональної політики». На даний час потенціал єврорегіонів, членом яких є Чернівецька область, − а саме «Карпатського Єврорегіону» та єврорегіону «Верхній Прут», використовується не в повній мірі, головним чином через низький рівень їх інституційної спроможності.

Основними проблемами розвитку транскордонного співробітництва області є незадовільний стан існуючої інфраструктури, насамперед місцевих пунктів пропуску на кордоні, невисока якість проектного менеджменту та проектних пропозицій, які готуються аплікантами з Чернівецької області. На даний час угоди про співробітництво та партнерство області з іншими регіонами в значній мірі носять формальний характер, співпраця існує переважно тільки у культурній і освітній сферах. Важливе значення, в цьому аспекті, має налагодження бізнес-контактів, організація співпраці між науковими інституціями, сприяння виходу наших товарів на нові ринки, залучення інвестиційних коштів тощо.

Необхідними умовами подальшого розвитку транскордонного співробітництва є: створення мереж транскордонної співпраці, створення грантових центрів і залучення грантових коштів на реалізацію проектів регіонального розвитку, розбудова прикордонної інфраструктури, поглиблення євроінтеграційних процесів, стимулювання збільшення товарообігу між Чернівецькою областю та країнами ЄС.



Загалом розвиток транскордонного співробітництва призведе до активізації економічних, соціальних, науково-технічних, культурних, екологічних та інших зв’язків між територіальними громадами прикордонних регіонів, розвитку транскордонного туризму, пожвавлення співпраці освітніх установ єврорегіону, зокрема в частині організації міжнародних студентських обмінів та реалізації нових міжнародних навчальних програм, формування єдиного інформаційного простору для науково-дослідних установ та ВНЗ, захисту та промоції об’єктів світової культурної спадщини.

Очікувані результати:

  • реалізовані спільні транскордонні проекти соціально-економічного розвитку територіальних громад транскордонних регіонів;

  • реалізовані спільні проекти культурного, екологічного спрямування на вирішення спільних проблем територіальних громад транскордонних регіонів;

  • реалізовані взаємовигідні бізнес-проекти підприємницьких середовищ транскордонних регіонів;

  • реалізовані спільні програми освітніх та культурних обмінів, грантові програми на підтримку талановитих студентів академічних середовищ Чернівецької області та прикордонних територій Румунії і Республіки Молдова;

  • створені реєстри об’єктів світової культурної спадщини транскордонних регіонів.

Індикатори:

  • кількість реалізованих проектів соціально-економічного розвитку територіальних громад;

  • збільшення товарообігу між Чернівецькою областю та країнами ЄС;

  • обсяг іноземних інвестицій у Чернівецьку область з країн ЄС;

  • кількість проектів культурного, екологічного спрямування, що стосуються вирішення спільних проблем територіальних громад транскордонних регіонів;

  • кількість спільних бізнес-проектів підприємницьких середовищ транскордонних регіонів;

  • кількість спільних програм академічних та освітніх середовищ транскордонних регіонів.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

1.6.1. Створення мереж транскордонної співпраці.

  • Сприяння встановленню і поглибленню економічних, соціальних, науково-технічних, культурних, екологічних, та інших відносин між територіальними громадами України та інших держав.

  • Створення грантових центрів (насамперед при ВНЗ області), залучення грантових коштів на реалізацію проектів регіонального розвитку.

  • Створення фонду підтримки грантових проектів (співфінансування проектів та надання консультаційних послуг).

  • Сприяння спільній підприємницькій діяльності прикордонних регіонів у сфері малого і середнього бізнесу, збільшення товарообігу між ними.

1.6.2. Поглиблення євроінтеграційних процесів.

  • Розв'язання спільних проблем прикордонних регіонів та здійснення євроінтеграційних заходів.

  • Підтримка співпраці освітніх установ транскордонного регіону, програм міжнародних обмінів студентами, аспірантами, викладачами та міжнародних навчальних програм.

  • Поглиблення співпраці в рамках єврорегіону «Верхній Прут» та «Карпатського Єврорегіону».

  • Промоція області як одного із провідних наукових, освітніх і мультикультурних центрів та одного із найбільш екологічно чистих регіонів.


СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. Розвиток культури, науки, соціальної сфери,

як основа розвитку людського капіталу та трансформації

інституційного середовища)

Втручання у сферу передбачено у 4-х напрямах (через реалізацію чотирьох операційних цілей):



  • розвиток культури і духовності;

  • розвиток науки та освіти;

  • розвиток системи соціального захисту населення, охорони здоров’я, спорту;

  • удосконалення управління регіональним розвитком, боротьба з корупцією, розвиток громадянського суспільства та медіа.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. Розвиток культури, науки, соціальної сфери, як основа розвитку людського капіталу та трансформації інституційного середовища

Операційна ціль 2.1.

Операційна ціль 2.2.

Операційна

ціль 2.3.

Операційна

ціль 2.4.

Розвиток культури і духовності

Розвиток науки та освіти


Розвиток системи соціального захисту населення, охорони здоров’я, спорту

Удосконалення управління регіональним розвитком, боротьба з корупцією, розвиток громадянського суспільства та медіа

Діяльність у межах цієї стратегічної цілі цілком кореспондується зі стратегічними цілями 1. Розвиток підприємництва на інноваційній основі, (основа сталого економічного розвитку) та 3. Збереження довкілля, (основа безпечного екологічного середовища). Окремі втручання цих стратегічних цілей прямо і опосередковано сприятимуть розвитку культури, науки, соціальної сфери, (основа розвитку людського капіталу, трансформації інституційного середовища).
ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.1. Розвиток культури і духовності

Без розвитку культури не можливо побудувати ефективну економіку та суспільство із високим рівнем життя людей. Саме культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей виступає фактором саморозвитку людства, важливою умовою трансформації інституційного середовища. Тільки у суспільстві з високим рівнем культури, освіченості і духовності можливим є, як вільний розвиток і самореалізація особистості, так і соціально-економічний розвиток держави та її регіонів.

Галузь культури Чернівецької області представлена цілісною мережею закладів та установ, серед яких клубні заклади, бібліотеки, музеї, школи естетичного виховання, обласні театри, кіноустановки, обласна філармонія та зал органної і камерної музики, обласне училище мистецтв ім. С.Воробкевича, обласний учбово-методичний центр культури Буковини, обласний центр з питань культурної спадщини тощо.

Особливістю Чернівецької області є те, що це регіон із значним історико-культурним потенціалом, який має потужні можливості для розвитку галузі культури, потенційно може бути одним із мультикультурних центрів країни.



Унікальні культурні особливості Чернівецької області


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал