Рішенням Чернівецької обласної ради від стратегія розвитку чернівецької області на період до 2020 року Розробник



Сторінка10/15
Дата конвертації16.01.2017
Розмір2.09 Mb.
ТипРішення
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. Розвиток підприємництва

на інноваційній основі, (основа сталого економічного розвитку)


Втручання у сферу передбачено у 6-х напрямах (через реалізацію шістьох операційних цілей):

  • Розвиток малого та середнього бізнесу на інноваційній основі.

  • Формування бренду області, залучення інвестицій, розвиток міст і сільських територій.

  • Розвиток та модернізація інфраструктури, насамперед транспортних комунікацій та житлово-комунальної сфери.

  • Гармонійний розвиток пріоритетних галузей економіки регіону (промисловий сектор, аграрний сектор, туризм, будівництво, наукоємні послуги, а також ЖКГ та лісове господарство).

  • Розвиток туристичного історико-культурного та природно-рекреаційного потенціалу.

  • Розвиток транскордонного співробітництва.

Стратегічна ціль 1. Розвиток підприємництва на інноваційній основі (основа сталого економічного розвитку)

Операційна ціль 1.1.

Операційна ціль 1.2.

Операційна ціль 1.3.

Операційна ціль 1.4.

Операційна ціль 1.5.

Операційна ціль 1.6.

Розвиток малого та середнього бізнесу на інноваційній основі

Формування бренду області, залучення інвестицій, розвиток міст і сільських територій

Розвиток і модернізація інфраструктури, насамперед транспортних комунікацій та житлово-комунальної сфери

Гармонійний розвиток провідних галузей економіки регіону (промисловий сектор, аграрний сектор, будівництво,

наукоємні послуги, та

лісове господарство)


Розвиток туристичного (історико-культурного та

природно-рекреаційного) потенціалу



Розвиток транскордонного співробітництва

Діяльність у межах цієї стратегічної цілі цілком кореспондується зі стратегічними цілями 2. Розвиток культури, науки, соціальної сфери, як основа розвитку людського капіталу та трансформації інституційного середовища та 3. Збереження довкілля, як основа безпечного екологічного середовища. Окремі втручання цих стратегічних цілей прямо і опосередковано сприятимуть розвитку підприємництва на інноваційній основі (основі сталого економічного розвитку).

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.1. Розвиток

малого та середнього бізнесу на інноваційній основі


Розвиток нашого регіону, підвищення добробуту громадян передусім залежить від ефективного функціонування економіки, яка тісно пов’язана з інноваційною активністю і діяльністю всіх суб’єктів господарювання. Активізацію інноваційної діяльності зумовлює розвиток підприємницького сектору. Його основою в ринковій економіці є малий та середній бізнес (90–95% від загальної кількості всіх підприємств). Він створює значну частину ВВП, забезпечує зростання інвестицій та зайнятості населення, сприяє вирішенню низки інших соціально-економічних проблем, а також активно впроваджує інновації в економіку. До 50% нововведень в усьому світі створюються і реалізуються саме у цьому секторі. Малі і середні підприємства є інноваційно-активними у багатьох видах економічної діяльності.

Результати аналізу дають підстави вести мову про недостатній розвиток як в Україні, так і у Чернівецькій області малого бізнесу, тим більше на інноваційній основі, порівняно із розвинутими державами. Основними проблемами розвитку малого і середнього бізнесу у нашому регіоні є:



    • складний фінансовий стан малих і середніх підприємств (у 2013 році 63,6% (по Україні – 66,0%) малих підприємства працювало прибутково, а 36,4% (по Україні 34,0%) працювали збитково);

    • низька інвестиційна та інноваційна активність малого підприємництва;

    • диспропорція у структурі розвитку малого бізнесу за сферами економічної діяльності (найбільша частина підприємств припадає на підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових послуг та виробництва предметів особистого вжитку);

    • нерівномірність розвитку малих і середніх підприємств у територіальному розрізі (більше 65,0% малих підприємств сконцентровано в м. Чернівці);

    • низький рівень розвитку інфраструктури підтримки МСБ;

    • зменшення обсягів кредитування, нестача власних оборотних коштів через високу вартість кредитів. (Частка вимог за кредитами, які отримані суб’єктами господарювання станом на 01.10.2015 становила 43,1% від загальної суми кредитів).

Проте слід відмітити, що рівень розвитку МСП у нашому регіоні є вищий ніж в цілому по країні, зокрема:

а) частка малих підприємств складає 95,4%, а середніх – 4,5% від загальної чисельності всіх підприємств, що здійснюють свою діяльність на території області;

б) кількість суб’єктів господарювання на 10 тис. населення становить 841 (140 підприємств та 701 фізичні особи);

в) у структурі загального обсягу реалізованої продукції частка малих підприємств складає 32,7%, малих і середніх підприємств – 89,7 (по Україні - 16,6 та 57,6% відповідно);

г) у структурі бюджетних надходжень частка малих підприємств становить 21,6%, малих і середніх підприємств – 71,2%;

д) у структурі зайнятості частка малих підприємств знаходиться на рівні 41,0%, малих і середніх підприємств – 94,4% (по Україні - 27,1% та 67,8% відповідно).



Чернівецька область потенційно має можливості бути лідером з розвитку малого та середнього бізнесу на інноваційній основі. Необхідними умовами інноваційного розвитку малого бізнесу насамперед, є: розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, розширення можливостей навчальних закладів у сфері підтримки розвитку МСП, активізація інноваційної діяльності, стимулювання комерціалізації наукових розробок, активізація фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого бізнесу тощо.

Очікувані результати:

  • збільшення кількості підприємств МСП, в т.ч. інноваційно-активних;

  • збільшення кількості суб’єктів малого і середнього підприємництва, які впроваджують інноваційні розробки, енерго- та ресурсозберігаючі, а також екологічно чисті технології;

  • збільшення обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малими та середніми підприємствами;

  • збільшення кількості найманих працівників на підприємствах МСП та ФОП;

  • збільшення надходжень до місцевих бюджетів від діяльності суб’єктів МСП;

  • збільшення кількості об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

  • збільшення кількості суб’єктів малого і середнього підприємництва, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, збільшення частки експортної продукції виробленої в секторі МСБ.

Індикатори:

  • кількість суб’єктів малого та середнього підприємництва на 10 тис. осіб наявного населення;

  • кількість найманих працівників у суб’єктів малого та середнього підприємництва;

  • обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) малими та середніми підприємствами;

  • кількість об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

  • кількість суб’єктів малого і середнього підприємництва, які впроваджують інноваційні розробки, енерго- та ресурсозберігаючі, а також екологічно чисті технології;

  • обсяг коштів, спрямованих на фінансово-кредитну підтримку суб’єктів малого та середнього підприємництва;

  • обсяг наданих мікрокредитів суб’єктам малого та середнього підприємництва;

  • обсяг податкових надходжень від діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва до бюджетів усіх рівнів.

  • кількість реалізованих проектів із залученням міжнародної технічної допомоги;

  • кількість суб’єктів малого і середнього підприємництва, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів

1.1.1. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва.

  • Створення бізнес-інкубаторів, консалтингово-інформаційних та коворкінг центрів, технопарків, бізнес-центрів на місцевому рівні.

  • Розбудова горизонтальних мереж, галузевих і територіальних кластерів, підтримка їхніх зв’язків із інноваційним центрами та навчальними закладами.

  • Підвищення ефективності роботи Центрів надання адміністративних послуг та якості адміністративних послуг.

1.1.2. Розширення можливостей навчальних закладів у сфері підтримки розвитку МСП.

  • Організація проведення регіональних конкурсів «Бізнес-ідей» (стартапів).

  • Впровадження та підтримка шкільного факультативного курсу «Організація власного бізнесу».

  • Організація проведення галузевих ярмарків, виставок, бізнес-зустрічей, ярмарків-контрактів для пошуку міжрегіональних та зарубіжних партнерів, наукових семінарів, циклів круглих столів та ін.

  • Проведення щорічно на базі ЧНУ імені Ю.Федьковича Всеукраїнських дебатів на тему: «Розвиток МСБ на інноваційній основі» за участі провідних ВНЗ країни, науковців, студентів, бізнесу, влади, ЗМІ, громадських організацій.

1.1.3. Активізація інноваційної діяльності МСП.

  • Стимулювання комерціалізації інновацій, забезпечення інформаційно-консультативного супроводу інноваторів, зацікавлених комерціалізувати свої розробки.

  • Організація конкурсів на кращу інноваційну розробку, створення інноваційних наукових лабораторій для молоді.

  • Організація заходів щодо обміну досвідом, розширення ділових зв’язків і можливостей малого підприємництва в інноваційній сфері.

  • Впровадження, сертифікація та функціонування систем управління якістю та довкіллям на підприємствах, установах, організаціях, відповідно до стандартів ISO, OHSAS тощо.

1.1.4. Активізація фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого бізнесу.

  • Надання мікрокредитів суб’єктам малого підприємництва для ведення власної справи.

  • Організація проведення ярмарків (фестивалів) кредитів для інноваційного малого бізнесу за участю фінансово-кредитних установ регіону.

  • Проведення семінарів з питань провадження зовнішньоекономічної діяльності в рамках виконання підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва та проектів міжнародної технічної допомоги.


ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.2. Формування бренду

області, залучення інвестицій, розвиток міст і сільських територій

Важливою передумовою розвитку підприємництва в регіоні, розвитку інфраструктури, транспортних комунікацій, пріоритетних галузей економіки краю, розвитку міст і сільських територій, а відтак і соціально-економічного розвитку в цілому є залучення інвестицій, як іноземних, так і внутрішніх. Попри те що інвестиційний клімат в більшій мірі залежить від багатьох макроекономічних та мікросоціальних факторів, а також від політики, яка проводиться на загальнодержавному рівні, все ж таки значний вплив має ефективність діяльності органів влади на місцевому рівні. Важливу роль у залученні інвестицій відіграє активна місцева маркетингова політика та організаційна спроможність забезпечити ефективний інвестиційний супровід. Одним з найважливіших завдань при формуванні позитивного інвестиційного іміджу регіону є створення і вдале просування (промоушн) бренду області. Впізнаваність Чернівецької області, покращення інвестиційної промоції регіону можуть привернути увагу і дати можливість залучити потенційних інвесторів та збільшувати обсяги реалізації товарів і послуг місцевими виробниками на зовнішніх ринках.

Пріоритетними напрямками залучення інвестицій є ті сфери і галузі, які можуть мати найбільший мультиплікативний економічний і соціальний ефект, а саме: інноваційна діяльність, високотехнологічне й екологічне виробництво, транспортна інфраструктура, енергозберігаючі технології, будівництво, аграрний сектор, туризм, ІТ-сфера, переробка с-г продукції, деревообробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, машинобудування і електроніка, а також наука, освіта, культура, охорона довкілля та ін. Важливе значення має залучення інвестиційних ресурсів у всі райони області, стимулювання розвитку сільських територій. Частка сільського населення у Чернівецькій області становить 57,3%, що є другим показником в Україні. Всього ж в області нараховується 417 населених пунктів.

Необхідно також сприяти розвитку ринку фінансових послуг, залучення до активної інвестиційної діяльності в регіоні різноманітних фінансових, грошово-кредитних інституцій, банківських установ, інвестиційних фондів. Додаткові можливості по залученню іноземного капіталу пов’язані із розвитком транскордонного співробітництва та залученням коштів Європейського Союзу на реалізацію різноманітних програм. Важливе значення має прихід в економіку області відомих світових і європейських брендів, що сприятиме впровадженню новітніх технологій та ефективного менеджменту.

Основними проблемами, що пов’язані із залученням інвестицій в економіку регіону є:


  • політична нестабільність та зростання соціальної напруги в суспільстві у зв’язку з військовими діями на сході країни;

  • зарегульованість і високий рівень тіньової економіки;

  • шокові коливання курсу національної грошової одиниці й фінансова нестабільність;

  • низький рівень розвитку транспортних комунікацій з іншими регіонами України та із зарубіжжям;

  • низький рівень транскордонного співробітництва;

  • низька якість управління у різних сферах (відсутність дієвих програм розвитку регіону та міжрегіонального партнерства);

  • наявність корупції;

  • низька інвестиційно-інноваційна активність та складний фінансовий стан підприємств;

  • зменшення обсягів кредитів наданих банками суб’єктам господарювання;

  • недостатній рівень розвитку інфраструктури підтримки підприємництва (насамперед наукових парків, технопарків, бізнес-інкубаторів);

  • низький рівень зв’язків в системі влада-наука-бізнес та ін.

Основними перевагами є: вигідне економіко-географічне розташування області, значний транскордонний транзитний потенціал та близькість до кордонів з Євросоюзом, наявність сировинної бази для подальшої переробки сільськогосподарської, лісогосподарської продукції та виробництва будівельних матеріалів, наявність виробничої бази в галузях машинобудування та електроніки, енергетичної галузі, давні традиції розвитку торгівлі, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, значний науковий потенціал, наявність наукових кадрів та наукових розробок, значний туристичний історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал, багатий природно-заповідний фонд, значна частка екологічно чистих територій, а також те, що регіон є одним з лідерів за індексом людського регіонального розвитку.

Чернівецька область потенційно має можливості залучати значно більші обсяги інвестицій, як іноземних, так і внутрішніх, що сприятиме рівномірному розвитку міст і сільських територій регіону. Важливою умовою для покращення інвестиційного клімату в регіоні є створення і просування бренду області та розвиток інфраструктурного забезпечення інвестиційної діяльності.



Очікувані результати:

  • створення бренду області, поліпшення інвестиційного іміджу і привабливості регіону;

  • створення сприятливих умов для діяльності інвесторів, підвищення рівня управління інвестиційною діяльністю в області;

  • покращення регіональної інвестиційної інфраструктури;

  • зростання обсягів інвестицій у високотехнологічне й екологічне виробництво;

  • зростання обсягів іноземних інвестицій;

  • створення за участі іноземного капіталу нових підприємств, у тому числі в гірських населених пунктах;

  • рівномірність розвитку сільських територій області.

Індикатори:

  • обсяг інвестицій в економіку регіону;

  • обсяг іноземних інвестицій;

  • кількість підприємств, які здійснюють інвестиційно-інноваційну діяльність;

  • поліпшення структури іноземних інвестицій;

  • кількість розроблених та реалізованих місцевих проектів для розвитку територій регіону;

  • обсяг залучених інвестицій у сільські території;

  • кількість робочих місць на сільських територіях.

Завдання

Можливі сфери реалізації проектів (неповний перелік)

1.2.1. Формування бренду області.


  • Промоція інвестиційних можливостей регіону (підтримка сайтів, промо-матеріали); промоція традиційних продуктів Чернівецької області.

  • Просування бренд-меседжів про регіон.

  • Підвищення ефективності використання «Паспортів інвестиційних пропозицій» всіх населених пунктів.

  • Створення інвестиційної інтерактивної карти регіону.

  • Розробка інформаційних матеріалів для орієнтації підприємств на нові ринки збуту.

1.2.2. Залучення інвестицій в економіку регіону.


  • Створення умов для входження в економіку області відомих світових і європейських брендів (підприємств-драйверів).

  • Сприяння розвитку ринку фінансових послуг, збільшення представництва банківських установ на території області.

  • Розбудова горизонтальних мереж, галузевих і територіальних кластерів (кластеризація економіки регіону).

  • Підвищення ефективності зв’язків в системі влада-наука-бізнес.

  • Проведення інвестиційних форумів, інформаційних семінарів інших заходів для потенційних інвесторів у тому числі в інших регіонах та закордоном.

  • Підвищення інституційної спроможності органів місцевої влади з питань інвестиційного супроводу та підготовки нових інвестиційних проектів.

  • Розробка містобудівної документації для населених пунктів та створення системи ведення містобудівного кадастру.

1.2.3. Розвиток міст і сільських територій.

  • Розвиток міст, сільських територій регіону, сприяння диверсифікації економіки села.

  • Розвиток інфраструктури (інфраструктурного забезпечення) міст і сільських територій.

  • Реалізація заходів з підвищення рівня зайнятості сільського населення.


ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.3. Розвиток і модернізація

інфраструктури, насамперед транспортних комунікацій

та житлово-комунальної сфери

Чернівецька область займає неоднозначну позицію у транспортній системі України. З одного боку, географічне розташування робить область потенційно привабливим транспортним коридором, і нині вона має в цілому налагоджене транспортне сполучення з Польщею, Румунією та Молдовою. Проте з іншого боку, Чернівецька область знаходиться на периферії транспортних потоків національного рівня. Ще однією природною характеристикою області, що суттєво впливає на розвиток транспортної інфраструктури є той факт, що гірська частина області складає 36% загальної площі, внаслідок чого регулярним транспортним сполученням охоплено 380 із 417 населених пунктів області.

Дослідження сучасного стану розвитку та функціонування транспортної системи регіону свідчить, що він має значні можливості та резерви пропускної спроможності для обслуговування як внутрішніх так і міжнародних перевезень. Однак, за якісними показниками, транспортна система області не відповідає міжнародним стандартам.

Протяжність автомобільних доріг загального користування Чернівецької області складає 2885,5 км. Незважаючи на те, що щільність автомобільних доріг в Чернівецькій області одна з найвищих в Україні (355,5 км на 1000 км2 території), їхня технічна категорія не відповідає діючим вимогам. Недостатнє фінансування дорожнього господарства Чернівецької області, відсутність коштів на ремонт та будівництво призвело до незадовільного стану доріг загального користування, що в свою чергу негативно впливає на інтенсивність автоперевезень, безпеку дорожнього руху, технічний стан транспортних засобів. Умови руху на окремих ділянках доріг (напрямах) наближені до критично обмежених.

Діяльність транспортних підприємств спрямована на створення необхідних передумов для більш повного і якісного задоволення потреб населення області у пасажирських та вантажних перевезеннях. Транспортний комплекс області складають автомобільний, залізничний, авіаційний та електричний (тролейбусний) види транспорту.

Найбільший обсяг перевезень пасажирів здійснюється автомобільним транспортом 51,3% (за даними на кінець 2013 року). Дещо менша питома вага перевезення пасажирів міським електротранспортом – 46,4%, на залізничний та авіаційний види транспорту припадало лише 2,3% обсягу пасажирських перевезень. Основна маса перевезень вантажів здійснюється автомобільним транспортом. При цьому спостерігається зниження частки Чернівецької області у загальному обсязі перевезень автомобільним транспортом України до 0,4% за 2013 рік. Основними причинами зниження обсягів перевезень вантажів стали припинення діяльності окремих автоперевізників та відсутність у частини з них замовлень на виконання перевезень.

Залізничний транспорт упродовж останніх років забезпечує 2-3% пасажиропотоку області. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування на території області становить 413 км і з 2003 року залишилася незмінною. Щільність залізничних колій становить 51 км на 1000 км2 території (по Україні – 35,8 км). За цим показником область посідає третє місце серед регіонів України. Залізничні перевезення характеризуються реформуванням залізничного сполучення, внаслідок якого було скасовано або ж змінено курсування низки пасажирських поїздів, що з’єднували Чернівці з іншими містами України. Крім цього, варто відмітити, що існуючі резерви пропускної спроможності залізниць набагато перевищують потреби у вантажних перевезеннях. З метою покращення обслуговування пасажирів на 2014-2015 роки відбулися зміни у шляху слідування потягу НР 118/117 «Чернівці-Київ-Чернівці» через Мамалигу-Ларгу - Кам'янець-Подільський – Хмельницький (потяг курсує через територію Республіки Молдова без зупинок).

КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» має зручне географічне розташування у місті Чернівці. Водночас, аеропорт не відіграє істотної ролі в загальному обсязі пасажирських перевезень області. Через вдале географічне розміщення Чернівецької області на авіаційному шляху між країнами західної Європи та країнами Азії КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» може бути використаний, як транзитний аеропорт. Це дасть змогу покращити показники економічної прибутковості аеропорту та розширити транспортні зв’язки Чернівецької області з іншими країнами світу.

Структура складського господарства області представлена логістичними центрами класу «В», однак їхня кількість є недостатньою. Також, використовуються складські приміщення, які не в повній мірі задовольняють сучасні логістичні умови.

Чернівецька область має спільну ділянку державного кордону з Румунією та Молдовою. Пропуск осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через державний кордон здійснюється в пунктах пропуску та митних постах. Деякі з пунктів пропуску недосконалі та потребують розвитку. В першу чергу необхідно передбачити облаштування і розвиток інфраструктури пунктів пропуску, проведення реконструкції під’їздів до прикордонних пунктів пропуску, які розташовані на головних магістральних напрямках.

Однією з найбільш наукоємних та капіталомістких складових частин інфраструктури області є сучасні інформаційно-комунікаційні технології. Загальна кількість надавачів телекомунікаційних послуг на території області становить близько 35 підприємств. Надання послуг поштового зв’язку на території області здійснюється Чернівецькою обласною дирекцією УДПЗ «Укрпошта», яка має розвинену інфраструктурну мережу.

Протягом останнього десятиліття ринок зв’язку області динамічно змінюється. Сучасні види зв’язку поступово витісняють традиційні. Починаючи з 2010 року спостерігається тенденція до зменшення кількості телефонних апаратів стаціонарної мережі зв’язку загального користування. Натомість збільшується число абонентів мобільного зв’язку, яке на кінець 2013 року склало 1,2 млн., і перевищило показник чисельності наявного населення області. Особливого значення набуває розвиток комп’ютерного зв’язку, який забезпечує доступ споживачів до Інтернету. Продовжує зростати кількість користувачів області, які підключилися до всесвітньої мережі Інтернет. За останнє десятиліття вона стрімко зросла і станом на 1 січня 2014 року склала 53,6 тис. абонентів.

В умовах сталого розвитку національного ринку інформаційно-комунікаційних технологій, області необхідне активне впровадження елементів електронного бізнесу, зокрема у сфері торгівлі, під час надання фінансових та банківських послуг; електронного урядування, у тому числі під час надання адміністративних послуг, застосування систем електронного документообігу, створення інформаційно-аналітичних систем для забезпечення управління областю та районами. Також потрібно забезпечувати розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури, зокрема телекомунікацій, комп’ютерних мереж, центрів обробки даних.

Ситуація у сфері житлово-комунального господарства характеризується незадовільними обсягами бюджетного фінансування заходів загальнодержавних та регіональних програм галузі, незадовільним технічним та фінансовим станом підприємств. Зростання кредиторської заборгованості підприємств житлово-комунального господарства пов’язане з невідповідністю діючих тарифів фактичній собівартості послуг, що надаються, у зв’язку із зростанням вартості енергоносіїв, матеріалів, послуг організацій, збільшенням рівня мінімальної заробітної плати, а також відсутністю механізму автоматичного коригування тарифів, у разі зміни складових собівартості.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал