Рішення щодо сплати консолідованого податку. Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку



Скачати 87.53 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації06.04.2017
Розмір87.53 Kb.
ТипРішення

Тема 3. Особливості оподаткування прибутку банку.
1.
Порядок визначення оподатковуваного прибутку банку.
2.
Правила податкового обліку податку на прибуток банку.

1. Порядок визначення оподатковуваного прибутку банку.
Податок на прибуток – прямий загальнодержавний податок, що сплачується платниками з прибутку, одержаного від усіх видів діяльності, як на території України, так і за її межами
Платниками податку є:
З числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за
її межами.
З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь- якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України.
Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку . Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному. Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється.
Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел
їх походження з України .
Інші платники, щодо яких містяться окремі роз'яснення: управління залізниці, установи кримінально-виконавчої системи, постійні представництва,
НБУ.
Національний банк України та його установи сплачують до
Державного бюджету України суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами після закінчення фінансового року. У разі перевищення видатків Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України.
Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку, на суму скоригованих амортизаційних відрахувань.
Оподатковуваний прибуток = Д – СВ – ІВ, (1)
де Д – скоригований дохід;
СВ – собівартість;
ІВ – інші витрати.


Дохід – це сума всіх доходів платника податку від усіх видів діяльності, отриманий (нарахований) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній та нематеріальній формі.
Витрати – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація товарів, робіт, послуг, які придбаються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Для цілей оподаткування амортизація основних фондів нараховується за методом прямолінійного списання вартості об’єктів основних фондів. У деяких випадках може застосовуватись метод прискореної амортизації.
Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається в податковій звітності з цього податку, якою є Декларація з податку на прибуток банку, затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від
31.03.2003 № 148.
Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 16 відсотків до
об'єкта оподаткування.
Для цілей оподаткування використовуються такі податкові періоди:

календарний квартал;

півріччя;

три квартали;

рік.
Податковий період починається з першого календарного дня і закінчується останнім календарним днем податкового періоду. Порядок сплати податків регулюється Законом України «Про порядок погашення податкових зобов’язань».
2. Правила податкового обліку податку на прибуток банку.
Дохід і витрати визначаються згідно з принципом нарахування.
У податковому обліку доходи та витрати відображаються у тому податковому періоді, на який припадає дата збільшення доходів та дата збільшення витрат.
Під терміном амортизація основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених податковим законодавством.
Амортизації підлягають витрати на:
1.
придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання;

2.
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
3.
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам ;
Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.
Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно Закону.
Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку
Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань:
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).
Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи
із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.
Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Датою збільшення доходів є :
1) при грошових розрахунках (крім кредитно-депозитних операцій) – є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця на будь-який рахунок в оплату товарів, робіт, послуг, а в разі їх продажу за готівку – дата їх
оприбуткування в касу або дата відвантаження товарів, фактичного виконання робіт, послуг;
2) при розрахунках з використанням кредитних або дебетових
карток, дорожніх, комерційних, розрахункових та інших чеків – дата оформлення відповідного рахунку або чека;
3) при кредитних, депозитних операціях – дата нарахування відсотків або комісійних у строки, визначені кредитним або депозитним договором;
4) по довірчих операціях – дата повернення довірителю частини доходу, фактично отриманою довіреною особою від операцій з розміщення коштів або майна.
Дохід може визначатись у деяких випадах за касовим методом:
а) при здійсненні операцій, розробки за якими повинні проводитися за рахунок бюджетних коштів; б) при оплаті клієнтами банків штрафу, неустойки, пені відповідно до рішення сторін договору або відповідних державних органів виконавчої або судової влади; в) при відшкодуванні банку іншою стороною державного мита за рішенням суду; г) при виплаті страховою організацією страхового відшкодування.
У деяких випадках датою збільшення валютних доходів банку буде дата надходження коштів або дата отримання відповідної компенсації.
Дати виникнення витрат банку.
1) при грошових розрахунках за надані товари, роботи, послуги (у тому числі і по кредитно-депозитних операціях) – дата, яка припадає на податковий період, потягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата списання коштів з банківських рахунків у разі придбання за готівку (дата видачі готівки з каси) або дата придбання товарів, фактичне отримання коштів;
2) при розрахунках з використанням кредитових або дебетових
карток, дорожніх, розрахункових, комерційних та інших чеків – дата оформлення відповідного рахунку або чеків.
У певних випадках витрати банку можуть визначатися за касовим
методом, а саме:
а) при оплаті банком дисконту за дисконтними цінними паперами; б) у разі фактичного понесення банком застосованих збитків або збитків від форс-мажорних обставин.
У даних випадках датою збільшення валових витрат банку є дата перерахування коштів або надання відповідної компенсації.
Витрати включаються до складу витрат в податковому обліку лише при умові документального підтвердження. Витрати за договорами з пов’язаними особами, з контрагентами, які не мають статусу платника податку на прибуток та по бартерним угодами визнаються на підставі договірних цін, але не вищих від звичайних.
Витрати, які не включаються до складу витрат:
1) витрати на організацію і проведення прийомів, презентацій, свят, відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, крім благодійних внесків та пожертвувань неприбуткових організацій,

2) витрати на придбання лотерей,
3) фінансування особистих потреб фізичних осіб, крім виплат, пов’язаних з оплатою праці,
4) витрати на придбання будівництва, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, а також витрати, пов’язані з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації,
5) витрати на сплату податку на прибуток, податку на нерухомість, ПДВ, податку на доходи фіз. осіб,
6) витрати на сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшенні податкового зобов’язання банку,
7) витрати на сплату штрафів, пені, неустойки за рішенням сторін договору чи за рішенням відповідних державних органів чи суду,
8) витрати на утримання органів управління об’єднань та холдингових компаній, учасником яких є банк, і які є окремими юридичними особами,
9) витрати на виплату дивідендів,
10) витрати, не підтверджені відповідними розрахунками та платежами та
іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами податкового обліку. У разі втрати або знищення зазначених документів, банк має право письмово заявити про це податковий орган та здійснити необхідні заходи для поновлення документів. Письмова заява має бути надіслана разом з поданням розрахунків податкового зобов’язання в звітному періоді.
Порядок врегулювання безнадійної заборгованості та формування
резервів у податковому обліку банку
Для банків та інших небанківських фінансових установ норми ст.5 діють з урахуванням ст.12 (щодо регулювання сумнівних боргів):
1) на валові витрати можна відносити тільки ту дебіторську заборгованість, яка виникла по доходним операціям банку (дебіторська заборгованість по витратним операціям банку повинна включатися до складу валових витрат по даті здійснення грошових розрахунків),
2) безнадійна заборгованість, яка виникла у клієнтів перед банком, включає:
- заборгованість, яка виявилася непогашеною в результаті недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах майна позичальника, переданого у заставу,
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставини непереборної сили (стихійного лиха, форс-мажору, підтверджене відповідно законодавством),
- прострочена заборгованість. померлих фіз. осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або непрацездатними, а також засудженими до позбавлення волі.
Згідно
ЗУ
напрямками
врегулювання
безнадійної
(сумнівної)
заборгованості є:
1) збільшення валових витрат поточного періоду на суму неотриманих доходів банку,

2) формування резервів під активні операції банку з метою відшкодування можливих втрат від неповернення боржником основної суми боргу,
3) використання даного резерву на погашення безнадійної заборгованості банку,
4) віднесення до складу валових витрат банку сум безнадійної заборгованості, непогашеної за рахунок резерву.
Збільшення витрат на суму неотриманих доходів банку
У разі затримки сплати боржником нарахованих доходів, банк має право збільшити валові витрати у випадку:
1) звернення банку з заявою до суду про стягнення заборгованості або заставленого майна,
2) звернення банку з заявою до суду з визнанням боржника банкрутом,
3) вчинення нотаріусом за поданням банком виконавчого напису про стягнення боргу з боржника або заставленого майна в рахунок погашенння заборгованості,
4) затримка в оплаті перевищує 90 календарних днів і банк отримує від боржника згоду про визнання раніше надісланої йому претензії або неотримання відповіді на таку претензію.
Сума, на яку збільшуються валові витрати має бути визначена у зверненні до суду у виконавчому написі або у претензії до боржника. Оскільки така сума повинна бути визначена на день подання заяви (претензії), то сума боргу по процентам в заяві та сума процентів, нарахованих в податковому обліку, мають збігатися (сума процентів обов’язково виділяється окремо від основної суми боргу та від суми штрафних санкцій).
Механізм врегулювання сумнівної заборгованості передбачає надання органам ДПС копії документів, згідно з якими здійснюється збільшення валових витрат. При застосуванні механізму врегулювання сумнівної заборгован. всі проценти за нею відображаються в податковому обліку за касовим методом до повного погашення заборгованості. Якщо суд приймає рішення на користь банку, то валові доходи банку збільшуються на суму заборгованості, фактично відшкодованої позичальником в момент фактичної оплати або отримання іншої компенсації.
Безнадійна заборгованість за валютними доходами-> 1)заява до суду,2)виконавчий напис нотаріуса,3)претензія:
Збільшення валютних витрат на суму заборгованості.:
1) не відшкодовується заборгованість,
2) фактично відшкодовується заборгованість – збільшення валютних доходів на суму фактичного відшкодування.
Черговість погашення простроченої заборгованості (проценти чи основної суми боргу) при фактичному надходженні коштів від боржника визначаються за умовами договору.
Порядок складання декларації про податок на прибуток банку.
Декларація з податку на прибуток банку подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні.

Починаючи з податкового періоду - перший квартал 2006 року декларація заповнюється в гривнях, без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
Податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується наростаючим підсумком з початку календарного року.
У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. У разі, якщо той чи інший рядок не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється.
Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою банку (філії).
Декларація подається платником податку до державного
податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
періоду.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких шість (К1-К6) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а чотири (Р1-Р4) подаються виключно за рік.
У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.
У заголовній частині декларації відображаються повна назва банку
(філії), ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника .
В основній частині показники відображаються на підставі норм, установлених Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» .
Показники, відображені в декларації та у відповідних додатках з однаковим кодом рядків, повинні збігатися.
Наказом № 148 Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку та порядку її складання від 31.03.2003 визначено особливості коригування самостійно виявлених помилок.
Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181 такий платник має право надати уточнюючий розрахунок за встановлено ДПА формою.
Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф.
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал