Рішення Кіровоградської обласної ради 21 грудня 2012 року №417 Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області на 2013-2015 роки



Сторінка5/10
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.35 Mb.
ТипРішення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

X. ГРОМАДСЬКІСТЬ І ДОВКІЛЛЯ
1. В Кіровоградській області діє 18 організацій природоохоронного спрямування.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області підтримує постійний зв’язок з екологічними громадськими організаціями природоохоронного спрямування, які переймаються питаннями контролю виконання державними органами влади вимог Орхуської конвенції, розробки державних, обласних програм та нормативно-правових актів, захисту прав громадян, експертизи нового будівництва та реконструкції, збереження водних об’єктів, здійснення природоохоронних та освітянських екологічних заходів, конкурсів, виставок, конференцій тощо.

Щороку Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області спільно з громадськими екологічними організаціями проводяться загальнонаціональні та регіональні природоохоронні акції “До чистих джерел”, “День довкілля”, “Не рубай ялинку”, “Первоцвіт” та інші, а також проводяться семінари, конференції, ековиставки з проблем екології землі, чистої води, повітря.

Екологічні виставки постійно функціонують на базі обласних бібліотек ім. Д.І.Чижевського та ім. О.М.Бойченка. Проведені заходи природоохоронного характеру постійно висвітлюються в обласних та місцевих засобах масової інформації: радіо, телебаченні, газетах, Веб-сайтах.

2. Діє громадська рада екологічних неурядових організацій при Держуправлінні, яка є постійно діючим колегіальним виборним консультативно-дорадчим органом, утвореним для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами, здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади, налагодження ефективної взаємодії під час формування та реалізації державної політики.

3. Основними завданнями Громадської ради є:

1) сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами з питань, що стосуються довкілля;

2) участь у формуванні та реалізації екологічної політики та підтримка громадських ініціатив щодо цього процесу;

3) сприяння інтеграції екологічної політики до інших складових державного розвитку, як основної передумови переходу держави до збалансованого розвитку;

4) участь у контролі за врахуванням місцевими органами виконавчої влади громадської думки у процесі підготовки, прийняття та виконання рішень з питань, що стосуються довкілля;

5) сприяння заходам просвіти та екологічної освіти;

6) участь в обговоренні проектів нормативно-правових актів у сфері охорони довкілля, природокористування та формування громадських ініціатив щодо вдосконалення і розвитку природоохоронного законодавства.

Участь громадськості, як складова частина взаємодії із зацікавленими сторонами, є одним із найважливіших факторів прийняття рішень з питань навколишнього природного середовища, вона має стати інструментом узгодження інтересів різних груп, вирішення різних завдань екологічної оцінки. Окрім того, участь громадськості має самостійну цінність, як реалізація права громадян на отримання інформації та участь у прийнятті екологічно значущих рішень.

Участь громадськості прийнято визначати, як безперервний процес взаємодії між громадянами та установами, відповідальними за прийняття рішень. При цьому створюються умови для формування у громадськості якісного та повного уявлення про процедури і механізми виявлення та вирішення екологічних проблем.

Громадськість має доступ до повної інформації про хід та поточний стан процесу розробки і здійснення проекту, плану, програми, формування політики або проведення оцінки. Всі зацікавлені громадяни мають можливість повідомити про свою точку зору, потреби і переваги, пов’язані з використанням природних ресурсів, альтернативні варіанти рішень, а також інформацію, що має відношення до рішень, що приймаються.

4. Забезпечення необхідної участі громадськості у прийнятті екологічно значущих рішень на обласному рівні можливе за у мови практичної реалізації таких заходів:

1) забезпечення дотримання процедур екологічної експертизи, передбаченої чинним законодавством;

2) забезпечення своєчасного ознайомлення громадськості з інвестиційною діяльністю шляхом публікації або розміщення в мережі "Інтернет" заяв про наміри та про екологічні наслідки діяльності, що передбачається, висновків державної екологічної експертизи екологічно значущих проектів;

3) сприяння організації проведення громадської екологічної експертизи проектів та програм, що викликають значне занепокоєння громадськості.
XI. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1. Принципи екологічної політики
Екологічна політика - це сукупність заходів держави, спрямованих на збереження безпечного навколишнього середовища, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу забруднення, досягнення гармонії у взаємодії суспільства і природи, охорону і раціональне використання природних ресурсів.

Одним з головних завдань екологічної політики є гармонізація відносин у системі “природа – суспільство”. У зв’язку з цим набуває актуальності розвиток екологічного управління, що буде забезпечувати гармонійний розвиток виробничого та природного потенціалу, буде давати змогу узгоджувати мету господарювання з метою саморегуляції природних екосистем.

Охорона довкілля є однією з актуальних проблем сучасності. Згідно з ст. 16 Конституції України, держава бере на себе обов’язок забезпечення екологічної безпеки і підтримки екологічної рівноваги, збереження генофонду українського народу і т.п.

Законом України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року” та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 577-р “Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки” визначені основні пріоритети, завдання та цілі державної екологічної політики України.

Метою національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення стану навколишнього природного середовища України шляхом інтеграції екологічної політики до соціально-економічного розвитку України для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем.

Основні принципи екологічної політики:

1) імперативність (визначальність) екологічних вимог і обмежень у системі загального управління, досягнення збалансованості трьох складових розвитку територій (економічної, екологічної, соціальної), що відповідає принципам сталого (збалансованого) розвитку;

2) врахування можливих негативних екологічних наслідків під час прийняття управлінських рішень щодо планів і програм регіонального та місцевого соціального і економічного розвитку;

3) забезпечення екологічної безпеки і екологічної збалансованості території;

4) запобігання виникненню і розвитку надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру на основі аналізу і прогнозування екологічних ризиків (забруднення, зсуви, селі, ерозія, затоплення територій), які ґрунтуються на результатах екологічного аудиту, державної екологічної експертизи, а також моніторингу навколишнього природного середовища;

5) відповідальність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій за реалізацію заходів з невиснажливого використання і відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища;

6) участь громадськості та суб’єктів господарювання у формуванні та реалізації екологічної політики;

7) відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

8) пріоритетність вимог “забруднювач навколишнього природного середовища та користувач природних ресурсів платять повну ціну”;

9) доступність, достовірність та своєчасність надання екологічної інформації;

10) підтримка та стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють модернізацію виробництва, спрямовану на зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище, впроваджують відновлювальну та альтернативну енергетику, ресурсо- та енергоощадливі технології, маловідходні виробництва.


2. Стратегічні цілі та завдання
Національна екологічна політика спрямована на досягнення семи стратегічних цілей.
Ціль 1. Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості
Завданнями у цій сфері є:

1) створення в адміністративних районах інформаційно-аналітичних центрів щодо проблем екологічної безпеки і охорони навколишнього природного середовища та їх вирішення;

2) збільшення частки екологічної інформації та реклами природоохоронного спрямування, що поширюється засобами масової інформації;

3) сприяння розвитку та утриманню еколого-інформаційних центрів в адміністративних районах та Орхуського інформаційного центру, утвореного при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області;

4) забезпечення фінансування громадських екологічних організацій для реалізації ними природоохоронних заходів на рівні не менше 2 % загальних видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища;

5) створення системи екологічного навчання та підвищення кваліфікації державних службовців, керівників підприємств і організацій, до компетенції яких належать питання екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища;

6) систематичне інформування про діяльність місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у сфері екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища через офіційні веб-сайти та засоби масової інформації;

7) забезпечення доступу громадськості до екологічної інформації та участі у прийнятті рішень відповідно до положень Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості у процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція);

8) створення умов для проведення громадської оцінки діяльності місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з питань екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища;

9) сприяння місцевим громадам щодо впровадження невиснажливого господарювання та екологічно безпечних технологій;

10) включення питань формування екологічної культури та екологічної освіти в регіональні та місцеві програми соціального і економічного розвитку.
Ціль 2. Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки
Завданнями у цій сфері є:

1) атмосферне повітря

зменшення обсягу викидів загальнопоширених забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 10%; досягнення нормативів стандартів Євро-4, Євро-5 щодо вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів;

оптимізація структури енергетичного сектора економіки шляхом збільшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю, скорочення обсягу викидів парникових газів;

2) водні ресурси

реконструкція існуючих та будівництво нових очисних споруд з метою зниження на 10 % рівня забруднення поверхневих вод (насамперед органічними речовинами, сполуками азоту і фосфору), а також зменшення скиду у водні об’єкти недостатньо очищених стічних вод;



3) земельні ресурси і ґрунти

розроблення проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території сільськогосподарських угідь;

збереження і підвищення родючості ґрунтів;

зменшення розораності території шляхом виведення зі складу орних земель схилів крутизною більш 5° і земель водоохоронних зон і прибережних смуг, консервація сильно еродованих і малопродуктивних земель (залісення і залуження);

забезпечення обов’язкового врахування природоохоронних вимог у процесі відведення земель для розміщення об’єктів промисловості, будівництва, енергетики, транспорту і зв’язку;

4) лісові ресурси

збільшення площі лісів за рахунок відведених для залісення еродованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь;

створення захисних лісових насаджень на землях несільськогосподарського призначення і землях, відведених для заліснення, відновлення та створення нових полезахисних лісових смуг, крім природних степових ділянок;

5) геологічне середовище та надра

впровадження екологічно безпечних технологій проведення гірничих робіт;

рекультивація та екологічна реабілітація земель, порушених внаслідок виробничої діяльності підприємств хімічної, гірничодобувної (кар’єри) і нафтопереробної промисловості;

здійснення до 2015 року державного обліку артезіанських свердловин та обладнання їх засобами вимірювання обсягів видобутої води;



6) захист від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру

визначення до 2015 року територій, на яких існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій у зв’язку з незадовільним техногенним та екологічним станом, та районування їх за категоріями небезпеки;

укріплення берегів водних об’єктів, будівництво дамб у межах населених пунктів;

модернізація регіональної системи інформування населення з питань

надзвичайних ситуацій;

7) відходи та небезпечні хімічні речовини

забезпечення безпечного зберігання побутових відходів на полігонах ТПВ;

збільшення обсягу заготівлі, утилізації та використання відходів як вторинноїсировини;

запровадження новітніх технологій збору і переробки твердих побутових відходів (будівництво сміттепереробних і сміттесортувальних заводів);

забезпечення вивезення на утилізацію небезпечних відходів;

створення системи безпечного поводження з медичними відходами.


Ціль 3. Досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища
Завданнями у цій сфері є:

1) запобігання порушенням санітарно-гігієнічних вимог до якості повітря в населених пунктах шляхом встановлення систем автоматичного контролю за якістю повітря;

2) забезпечення дотримання у повному обсязі нормативних вимог до джерел централізованого питного водопостачання;

3) забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних вимог до якості води, що використовується для потреб питного водопостачання;

4) виявлення зон екологічних ризиків для здоров’я населення;

5) посилення державного екологічного контролю за дотриманням законодавства у процесі розміщення, будівництва, експлуатації нових і реконструкції існуючих промислових підприємств та інших об’єктів у зонах екологічного ризику для здоров’я населення;

6) інформування населення щодо екологічних ризиків;

7) розширення кола питань санітарно-епідеміологічного та природоохоронного характеру у програмі екологічної освіти управлінських кадрів та спеціалістів підприємств, які працюють у сфері охорони навколишнього природного середовища;

8) налагодження ефективної державної системи моніторингу навколишнього природного середовища, посилення координації діяльності суб’єктів моніторингу та удосконалення системи управління даними як основи для прийняття управлінських рішень.

Ціль 4. Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління
Завданнями у цій сфері є:

1) розбудова і посилення ефективності державного управління в природоохоронній галузі;

2) впровадження систем екологічного управління та підготовка державних цільових програм з екологізації окремих галузей національної економіки, що передбачають технічне переоснащення, запровадження енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

3) розвиток у рамках процесу "Довкілля для України" партнерства між секторами суспільства з метою залучення до планування і реалізації природоохоронної політики усіх зацікавлених сторін;

4) створення умов для широкого впровадження екологічно орієнтованих та органічних технологій ведення сільського господарства;

5) впровадження до 2015 року систем екологічного управління та посилення державного екологічного контролю за об’єктами туристичного, рекреаційного призначення та готельно-ресторанного бізнесу, розвиток екологічного туризму та екологічно орієнтованої рекреації;

6) розроблення на першому етапі економічних важелів сприяння розвитку екологічного та зеленого туризму.
Ціль 5. Припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування екологічної мережі
Завданнями у цій сфері є:

1) проведення інформаційно-просвітницької роботи щодо цінності екосистемних послуг на прикладі екосистем області;

2) доведення площі регіональної екомережі до рівня, необхідного для забезпечення екологічної безпеки, запровадження системи природоохоронних заходів збереження біо- та ландшафтного різноманіття, збільшення площі природно-заповідного фонду до оптимальної;

3) створення центрів розведення та реакліматизації рідкісних видів рослин і тварин та таких, що перебувають під загрозою зникнення;

4) вжиття заходів з припинення зменшення чисельності видів тварин, у тому числі занесених до Червоної книги України;

5) збереження степів.


Ціль 6. Забезпечення екологічно збалансованого природокористування
Завданнями у цій сфері є:

1) подальший розвиток системи кадастрів природних ресурсів, статистичної звітності з використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;

2) технічне переоснащення виробництва на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

3) підвищення енергоефективності виробництва шляхом впровадження ресурсозбереження в енергетиці та галузях, що споживають енергію і енергоносії;

4) збільшення обсягу використання відновлюваних і альтернативних джерел енергії;

5) збільшення частки земель, що використовуються в органічному сільському господарстві.


Ціль 7. Удосконалення регіональної екологічної політики
Завданнями у цій сфері є:

1) розроблення та виконання середньострокових регіональних планів дій з охорони навколишнього природного середовища як основного інструменту реалізації національної екологічної політики на регіональному рівні;

2) розвиток партнерства “громадськість - влада - бізнес” на регіональному рівні з метою забезпечення соціальних та екологічних стандартів екологічно безпечного проживання населення;

3) зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище, припинення руйнування навколишнього природного середовища у межах міст, підвищення показників озеленення та територій зелених насаджень загального користування, зниження рівня забруднення атмосферного повітря, водойм, шумового та електромагнітного забруднення.


XII. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПРОГРАМИ
До основних напрямів Програми належить:

1) зменшення викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище;

2) безпечне поводження з відходами;

3) охорона земель і ґрунтів від водної ерозії та інших видів деградації;

4) збереження біотичного і ландшафтного різноманіття;

5) формування безпечних умов для життя і здоров’я населення;

6) ліквідація причин виникнення надзвичайних екологічних ситуацій;

7) удосконалення державної системи моніторингу довкілля;

8) створення системи екологічної освіти та інформування населення про стан навколишнього природного середовища.
XIII. ДЖЕРЕЛА, ОБСЯГИ ФІНАНСУВАННЯ ТА МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Нормативно-правове забезпечення реалізації Програми буде здійснюватись на основі чинної законодавчо-нормативної бази, а також нормативних документів обласного рівня.

Витрати на проведення природоохоронних заходів, передбачених Програмою на період 2013-2015 років, в розрізі джерел фінансування передбачається проводити за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, зокрема фондів охорони навколишнього природного середовища, власних коштів підприємств та установ, а також інших джерел не заборонених чинним законодавством згідно з заходами програми, що додаються. Фінансування природоохоронних заходів і об’єктів за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до Порядку планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого наказом Мінекоресурсів від 21 травня 2002 року № 189, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 червня 2002 року за № 482/6770.

Фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до Порядку планування і фінансування природоохоронних заходів та об’єктів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, затвердженого розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 04 червня 2008 року № 471 (із змінами), зареєстрованим в Головному управлінні юстиції Кіровоградської області 06 червня 2008 року за № 22/1460.

Програму передбачено виконати протягом 2013 - 2015 років.

Загальний обсяг витрат на реалізацію заходів Програми наведений у додатку 6.
XIV. ОЧІКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ

ЗАХОДІВ ПРОГРАМИ

Реалізація передбачених Програмою природоохоронних заходів забезпечить:

1. Мобілізацію матеріальних та фінансових ресурсів, координацію заходів місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування та господарчих суб’єктів, залучення громадськості до природоохоронних дій через екологічне інформування та освіту населення.

2. Перехід до системи інтегрованого збалансованого управління у сфері використання і відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки території.

3. Зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря.

4. Поліпшення якості поверхневих вод внаслідок будівництва нових та реконструкції (ремонту, модернізації) існуючих очисних.

5. Зменшення кількості для захоронення промислових і твердих побутових відходів внаслідок запровадження новітніх технологій, системи роздільного збору відходів, будівництва об’єктів поводження з відходами (заводів, установок, ліній з переробки та утилізації відходів), посилення контролю за експлуатацією полігонів ТПВ.

6. Зниження інтенсивності ерозійних процесів, підвищення родючості ґрунтів.

7. Захист територій від затоплення і підтоплення.

8. Припинення втрат біотичного та ландшафтного різноманіття, розширення мережі природно-заповідного фонду і формування регіональної екомережі.

9. Створення ефективної системи екологічної освіти та інформування населення з питань охорони навколишнього природного середовища.

10. Удосконалення системи моніторингу навколишнього природного середовища.

Основні показники продукту Комплексної програми наведені у додатку 7.

XV. КООРДИНАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
1. Контроль за виконанням Програми здійснює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області.

Забезпечує організацію виконання Програми Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, яке:

1) щороку подає департаменту економічного розвитку і торгівлі та департаменту фінансів обласної державної адміністрації пропозиції щодо фінансування природоохоронних заходів, передбачених Програмою, для врахування їх у проектах програми економічного і соціального розвитку області та під час формування проекту обласного бюджету на наступний рік;

2) проводить відбір природоохоронних заходів та забезпечує подання в установленому порядку необхідних документів для їх фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та інших джерел;

3) координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств і відомств України в області, підприємств, установ та організацій в забезпеченні виконання природоохоронних заходів, передбачених Програмою;

4) щороку узагальнює інформацію від відповідальних за реалізацію природоохоронних заходів і не пізніше 25 січня наступного за звітним роком інформує обласну державну адміністрацію і постійну комісію обласної ради питань екологічної політики та раціонального природокористування про хід виконання Програми (далі - постійна комісія);

5) постійна комісія на підставі поданої інформації, у разі необхідності, здійснює коригування програмних заходів, їх вмісту та обсягів фінансування і подає на затвердження обласній раді.

2. Структурним підрозділам обласної державної адміністрації, територіальним органам міністерств і відомств України в області, районним державних адміністраціям, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, які визначені відповідальними за реалізацію природоохоронних заходів, інформувати Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області про стан реалізації заходів Програми щороку до 15 липня та 15 грудня.


__________________________________________




Додаток 1
Комплексної програми
(пункт 1 розділу VII)




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал