Рішення Кіровоградської обласної ради 21 грудня 2012 року №417 Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області на 2013-2015 роки



Сторінка4/10
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.35 Mb.
ТипРішення
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Динаміка вилову риби


Рік

Водний об’єкт

Затверджений ліміт вилову (т)

Фактичний вилов (т)

2007

Кременчуцьке водосховище

1185,01

745,8

Дніпродзержинське водосховище

4,7

4,5

Разом:

1189,71

750,3

2008


Кременчуцьке водосховище

1166,188

941,26

Дніпродзержинське водосховище

12,460

10,745

Разом:

1178,648

952,26

2009

Кременчуцьке водосховище

1132,340

1111,950

Дніпродзержинське водосховище

12,860

12,219

Разом:

1145,200

1124,169

2010

Кременчуцьке водосховище

1007,460

892,630

Дніпродзержинське водосховище

11,980

11,668

Разом:

1019,440

904,298

2011

Кременчуцьке водосховище

835,52

622,219

Дніпродзержинське водосховище

235,72

286,22

Разом:

1071,24

908,439

Пріоритетним напрямком у рибогосподарській діяльності Кіровоградської області повинно стати рибництво. Рибництво є високопродуктивною галуззю народного господарства. Ведення ставкового рибництва дозволяє протягом вегетаційного періоду одержати товарну рибу штучною масою 0,4 – 0,45 кг без особливих затрат, середньорічний приріст білого і строкатого товстолобика в умовах водосховищ становить 2 - 2,5 кг, білого амура – до 3 кг.



8. Природно-заповідні території та формування регіональної екологічної мережі
Біологічне різноманіття є національним багатством України, забезпечує екосистемні та біосферні функції живих організмів, їх угрупувань, а також формує середовище життєдіяльності людини. Збереження біорізноманіття на видовому рівні означає збереження окремих видів у природних умовах їх існування.

Основну загрозу біорізноманіттю становлять діяльність людини та знищення природного середовища існування флори і фауни. Спостерігається зменшення площі територій водно-болотних угідь, степових екосистем, природних лісів. Знищення навколишнього природного середовища відбувається внаслідок розорювання земель, вирубування лісів з подальшою зміною цільового призначення земель, осушення або обводнення територій, промислового, житлового та дачного будівництва тощо.

Завдання щодо охорони біорізноманіття не вирішується під час приватизації земель, підготовки і виконання програм галузевого, регіонального і місцевого розвитку. Відсутність закріплених на місцевості в установленому законом порядку меж об’єктів природно-заповідного фонду призводить до порушення вимог заповідного режиму. Повільними є темпи встановлення у натурі (на місцевості) прибережних захисних смуг вздовж річок та навколо водойм, які виконують роль екологічних коридорів.

З метою припинення процесів погіршення стану навколишнього природного середовища необхідно збільшувати площі земель екомережі, що є стратегічним завданням у досягненні екологічної збалансованості території України. Збільшення площі національної екомережі має насамперед відбуватися в результаті розширення існуючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.

Докорінно змінити стан справ на краще можливо шляхом значного розширення площі земель не лише з природним, напівприродним станом, але й переважно завдяки залученню до складу національної екологічної мережі земель, які внаслідок тривалої експлуатації зазнали значних деструктивних процесів деградації, забруднення тощо. Більшість з них вимагає термінового вилучення з інтенсивного сільськогосподарського і промислового використання та ренатуралізації шляхом залуження, заліснення, обводнення та інших видів консервації.

З метою зниження втрат біорізноманіття та забезпечення сталого розвитку області шляхом збільшення площі природно-заповідного фонду одним з основних пріоритетних завдань залишається створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

До складу природно-заповідного фонду області входять 215 заповідних територій та об’єктів загальною площею 99429,71 га (4,1 % загальної площі області), в тому числі:

26 - зальнодержавні на площі 5909,8 га;

189 - місцевого значення на площі 93334,91 га.

Із 215 природно-заповідних територій загальною площею 99429,71 га встановлено у натурі (на місцевості) межі 82 територій та об’єктів природно-заповідного фонду області.

Основною причиною затримки проведення робіт із встановлення меж інших територій (об’єктів) природно-заповідного фонду є висока вартість зазначених робіт та відсутність достатніх обсягів фінансування з бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до положень Закону України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року”, відсоток територій та об’єктів природно-заповідного фонду України повинен досягти у 2015 році 10 %, а у 2020 році 15 % від площі держави.

Оптимізація мережі природно-заповідного фонду області значно стримується окремими факторами. Це перш за все високий ступінь розораності земель області, при цьому статус заповідних територій та об’єктів надається невеликим за площею, збереженим у природному стані, ділянкам у ярах, балках, долинах річок, на крутосхилах.

На Кіровоградщині слід звернути увагу на бідні біорізноманіттям порушені землі, де можна створити гарні природні умови. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часом можуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогенний тиск і надати можливість для природного самовідновлення. Велику роль у цьому може відіграти програма охорони земель, та розвиток законодавства щодо охорони земель сільськогосподарської освоєності територій та розораності сільськогосподарських угідь із вилученням малопридатних для обробітку та екологічно вразливих земель. Частина таких земель могла б увійти до територій природно-заповідного фонду.

Заходи з розвитку заповідної справи та формування регіональної екологічної мережі наведені у додатку 3.
VIII. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ
1. Система моніторингу довкілля Кіровоградської області (далі – обласна система моніторингу) - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково - обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання екологічної безпеки. Обласна система моніторингу є складовою частиною державної системи моніторингу, яка, у свою чергу, є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн.

2. Обласна система моніторингу довкілля - це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих інтересів населення області; збереження природних екосистем; відведення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціями.

3. Створення і функціонування обласної системи моніторингу довкілля засновується на принципах:

1) систематичності отримання інформації про стан природного середовища;

2) об’єктивності первинних даних, аналітичної і прогнозної інформації;

3) своєчасності та оперативності надходження інформації від підрозділу, що виконує спостереження до користувача інформації, який відповідає за прийняття управлінських рішень;

4) комплексності використання екологічної інформації у просторі і часі;

5) доступності інформації для населення, засобів масової інформації та світової спільноти.

4. Функціонування обласної системи моніторингу довкілля дозволить:

1) оперативно контролювати стан параметрів довкілля, виявляти причини підвищення рівня забруднення та його вплив на стан здоров'я населення;

2) зменшити витрати на усі технологічні процеси з обробки даних про стан навколишнього природного середовища за рахунок комплексної інтерпретації екоданих і адресного розподілу результатів обробки усім зацікавленим організаціям;

3) підвищити надійність і мінімізацію втрат інформації за рахунок автоматизації та застосування математичних засобів обробки інформації;

4) запобігти можливим соціально-економічним збиткам довкіллю за рахунок оперативного виявлення перевищення санітарно-гігієнічних та екологічних норм і прогнозування можливості виникнення небезпечних випадків забруднення природного комплексу, попереджати їх шляхом видачі відповідної інформації споживачам для прийняття попереджувальних організаційно-технічних заходів.

5. Метою створення регіональної системи моніторингу довкілля Кіровоградської області є підвищення ефективності управління екологічним станом області та створення єдиного інформаційного екологічного простору за рахунок:

1) розвитку системи спостережень і контролю за станом навколишнього природного середовища, в першу чергу підсистеми контролю за рівнем забруднення об’єктів природного середовища та визначення джерел забруднення;

2) створення інтегрованої системи інформаційного обміну первинними та аналітичними даними про стан навколишнього природного середовища між суб’єктами моніторингу та поліпшення інформаційного забезпечення органів державного та місцевого самоврядування необхідною первинною інформаційно-аналітичною та інформацією для прийняття обґрунтованих рішень в галузі природокористування та екологічної безпеки в області;

3) поліпшення координації дій місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, спеціально уповноважених державних органів під час планування, організації і реалізації заходів з охорони довкілля та екологічної безпеки;

4) поліпшення можливостей інформаційного обміну моніторинговою інформацією з адміністративно-територіальними одиницями України та центральними органами виконавчої влади для скоординованості дій щодо рішення екологічних проблем;

5) забезпечення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування необхідною інформацією про екологічний стан і прогноз розвитку екологічної ситуації.

Система моніторингу довкілля Кіровоградської області є системою регіонального рівня, яка охоплює ландшафтні райони у межах адміністративних кордонів області та існуючої системи державного управління, яка базується на принципах самостійності її суб’єктів щодо прийняття природоохоронних управлінських рішень і належить до компетенції органів управління відповідного рівня.

6. Залежно від призначення система моніторингу довкілля поділяється на загальний або комплексний (стандартний), кризовий (оперативний) та фоновий (науковий) моніторинг:

1) загальний моніторинг здійснюється з метою виявлення фактичного стану природних об’єктів, прийняття рішень з їх ефективного використання, охорони і відтворення та об’єднує в єдину регіональну інформаційну мережу усі пункти спостереження та контролю за станом складових довкілля, джерелами антропогенного та техногенного впливу тощо. У свою чергу загальний моніторинг може складатися з моніторингу метеогідрологічних та кліматичних умов, моніторингу антропогенного впливу на природні об’єкти, моніторингів природних об’єктів, спеціальних видів моніторингу тощо;

2) кризовий моніторинг – це спостереження, що організовані за спеціальними програмами для здійснення контролю за природними об’єктами і джерелами техногенного впливу, розташованими в районах екологічної напруженості, у зонах аварій та небезпечних природних явищ з метою забезпечення оперативного реагування на кризові та надзвичайні екологічні ситуації, аналізу та оцінки ризиків, таких як кількісна характеристика небезпеки для населення і навколишнього середовища, прогнозування можливих негативних наслідків і прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення нормальних умов для життєдіяльності населення і господарювання;

3) фоновий (науковий) моніторинг – спеціальні високоточні спостереження за усіма складовими довкілля за межами інтенсивного техногенного та антропогенного впливу на його стан, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією живих організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що віддалені від об’єктів промислової і господарської діяльності, на базових станціях з метою визначення середньостатистичного (фонового) рівня забруднення навколишнього природного середовища певних територій в умовах антропогенного навантаження.

7. Моніторинг довкілля здійснюють:

1) державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області організовує регіональний моніторинг навколишнього природного середовища, забезпечує функціонування державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні, здійснює координацію діяльності суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля, забезпечує укладання Угоди про взаємодію суб’єктів моніторингу довкілля, інформує суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля про результати регіонального моніторингу за проведеним аналізом первинної оперативної інформації, про заплановані заходи щодо поліпшення стану окремих компонентів довкілля, результати контролю за їх впровадженням та дієвістю, пропозиції щодо пріоритетних напрямків функціонування регіональної системи моніторингу довкілля з питань, які потребують негайного вирішення і підлягають першочерговому виконанню з врахуванням пропозицій суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля;

2) державна екологічна інспекція в Кіровоградській області здійснює у межах галузі атестації виконання інструментально-лабораторних вимірювань показників у пробах об’єктів довкілля, викидів, скидів та відходів та надає держуправлінню інформації про результати вимірювань, виконаних за програмою регіонального моніторингу, веде моніторинг джерел промислових викидів в атмосферу (вміст забруднюючих речовин, далі – ЗР), за показниками контролю викидів ЗР стаціонарними джерелами; за джерелами скидів стічних вод, хімічним забрудненням та рівнем забрудненості поверхневих вод, за якістю води водних об’єктів області (вміст ЗР); ґрунтів різного призначення (залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів, важких металів), за показниками державного контролю ґрунтів;

3) територіальне управління МНС України в Кіровоградській області разом з держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області за погодженням з іншими суб’єктами моніторингу встановлює критерії визначення і втручання у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайних екологічних ситуацій та здійснює їх попередню класифікацію (відповідно до державного класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010);

4) Кіровоградське обласне управління водних ресурсів забезпечує моніторинг річок, водосховищ, зрошувальних систем і водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання (в частині проведення радіологічних та гідрохімічних вимірювань якості поверхневих вод у визначених створах спостереження), меліоративного стану зрошуваних та прилеглих до них земель (глибина залягання та мінералізація ґрунтових вод, ступінь засоленості та солонцюватості ґрунтів), прибережних зон водосховищ (переформування берегів і підтоплення територій), надає усім заінтересованим суб’єктам моніторингу інформацію про державний облік використання вод і скидання стічних вод водокористувачами;

5) Кіровоградський обласний центр з гідрометеорології здійснює на стаціонарній мережі спостережень в межах галузі атестації виконання інструментально-лабораторних вимірювань забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Кіровограда, м. Світловодська та м. Олександрії, здійснює відбір проб на визначення вмісту важких металів та бенз(а)пірену в повітрі, забруднюючих речовин в атмосферних опадах, а також за радіаційною обстановкою, стихійними і небезпечними гідрологічними явищами (повенями, паводками);

6) головне управління Деркомагенства у Кіровоградській області веде моніторинг земель (прояви ерозійних процесів); зрошуваних і осушених земель; берегових ліній річок, надає інформацію щодо облікової кількості земель;

7) Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства здійснює моніторинг стану лісової рослинності області, моніторинг ґрунтів земель лісового фонду (залишкова кількість пестицидів, агрохімікатів і важких металів), лісової рослинності (пошкодження біотичними та абіотичними чинниками, біомаса, біорізноманіття, вміст ЗР); мисливської фауни (видові, кількісні та просторові характеристики);

8) департамент житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації здійснює моніторинг питної води централізованої мережі водопостачання (вміст ЗР, обсяги споживання), стічних вод міської каналізаційної мережі та очисних споруд (вміст ЗР, обсяги надходження); підтоплення міст і селищ міського типу (небезпечне підняття рівня ґрунтових вод);

9) державний заклад “Кіровоградська обласна санітарно-епідеміологічна станція” та її органи на місцях здійснюють моніторинг у місцях проживання та відпочинку населення за вмістом шкідливих речовин (хімічні, бактеорологічні, радіо логічні, вірусологічні визначення) у поверхневій та питній воді, ґрунтах, атмосферному повітрі, за якістю води водних об’єктів області; за впливом полігонів, сміттєзвалищ на стан підземних водоносних горизонтів, поверхневих вод, ґрунтів; а також за фізичними факторами (електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо);

10) державна установа “Кіровоградський центр “Облдержродючість” здійснює моніторинг ґрунтів, складовою яких є агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення;

11) ДП “Кіровоградський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” здійснює акредитацію вимірювальних лабораторій, що контролюють стан навколишнього природного середовища;



12) ДП “Центрукргеологія” здійснює моніторинг геологічного середовища, вивчення режиму підземних вод і екзогенних геологічних процесів з оцінкою впливу техногенних і природних факторів на забруднення підземних вод і активізацію зсувів;

13) підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану довкілля, зобов’язані згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, зберігати та безоплатно надавати дані і узагальнені інформації для її комплексного оброблення.

8. Виходячи з Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України 31 грудня 2004 року № 992-р та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” інформаційно-логічна структура системи моніторингу довкілля Кіровоградської області має складатися з таких структурних блоків:

1) моніторинг природних об’єктів (моніторинг стану атмосферного повітря, стану вод, стану земель, стану лісів та показників біорізноманіття, стану геологічного середовища);

2) моніторинг антропогенного впливу на довкілля (вплив діяльності людини на навколишнє природне середовище);

3) моніторинг показників біологічного різноманіття та стану природних екосистем (характеристика екосистеми з точки зору сталого існування та якісна і кількісна уява про стан наземних і водних екосистем області).

Кожний структурний блок регіональної системи моніторингу з інформаційної точки зору передбачає збір та зберігання відповідної інформації.

9. Для створення дієздатної системи моніторингу довкілля у Кіровоградській області необхідно провести відповідні організаційні заходи:

1) привести метрологічне забезпечення суб’єктів моніторингу у відповідність з вимогами щодо об’єднання складових частин і компонентів системи моніторингу;

2) технічне, інформаційне та програмне забезпечення суб'єктів привести у відповідність до вимог сумісності обробки екологічної інформації;

3) створити поетапно комп’ютерну інформаційну мережу між суб'єктами обласної системи моніторингу;

4) укласти між усіма суб’єктами обласної системи моніторингу угоди про спільну діяльність під час здійснення моніторингу довкілля та інформаційного обміну;

5) поетапно визначити та затвердити регламенти передачі інформації суб'єктів моніторингу до регіонального інформаційно-аналітичного центру;

6) визначити структуру та зміст звітів суб’єктів моніторингу щодо стану складових довкілля;

7) поетапне включення даних інструментально-лабораторних досліджень підприємств природокористувачів до інформаційного забезпечення системи.

Заходи щодо вдосконалення обласної системи моніторингу довкілля наведені у додатку 4.




IX. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ВИХОВАННЯ ТА ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ
1. Освітній фактор – важлива складова сталого розвитку суспільства поряд з іншими складовими. Роль екологічної освіти полягає в тому, що вона формує нову екологічну свідомість і бере участь у становленні екологічної культури особистості.

Забезпечення природокористування в інтересах сталого розвитку також потребує підготовки кваліфікованих спеціалістів, які б розуміли дану проблему і приймали важливі для регіону рішення, керуючись науковими принципами.

Екологічна освіта населення стає дедалі необхіднішою в процесі життєвої діяльності . Надаючи особливого значення екологічній свідомості і підвищенню природоохоронних знань молоді Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області спільними зусиллями з вищими навчальними закладами, загальноосвітніми шкільними, дошкільними установами та природоохоронними організаціями в Кіровоградській області спрямовують свою роботу на формування в суспільстві екологічно грамотної особистості, яка раціонально з найменшим впливом та відповідально відноситиметься до стану довкілля, яке її оточує.

В області екологічне виховання дітей дошкільного віку в дитячих установах здійснюється згідно з програмою “Я у світі”. В загальноосвітніх навчальних закладах викладаються спецкурси “Основи екології” та “Охорона природи”, а в класах біолого-хімічного профілю викладаються факультативи з екологічної тематики.

Основними напрямками організаційно-масової роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області є еколого-натуралістична діяльність, природоохоронна та науково-дослідницька робота, народна творчість, масово-розважальна та оздоровча діяльність тощо.

Еколого-натуралістична діяльність сприяє формуванню екологічної свідомості, екологічного інтелекту, практичних навичок спілкування з природою.

Найбільша кількість дітей залучається до екологічної роботи саме через масові заходи: конкурси, тематичні тижні, місячники, акції, інтелектуальні ігри, вікторини, тематичні та оглядові екскурсії та експедиційні походи, тематичні виставки, які проводяться в більшості загальноосвітніх і позашкільних закладів області. Завдяки доступній і цікавій формі проведення, масові заходи сприяють вихованню екологічної культури учнів, побудові гармонійних стосунків з природою.

В Кіровоградській області діють три вищі навчальні заклади, в яких викладаються природоохоронні дисципліни:



Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Вінниченка

Курс “Основи екології” викладається на всіх факультетах університету, а на 4 і 5 курсах читається спеціальний курс “Загальна екологія і біосферологія”, “Охорона природи”.

На природничо-географічному та інших факультетах університету розробляється і запроваджується низка методів неформальної екологічної освіти студентів, викладається курс “Екологія”.

Для належного наукового і методичного забезпечення викладання природничих дисциплін, в тому числі екології та охорони природи, створена і функціонує кафедра біології, на базі якої з метою організації систематичних фундаментальних екологічних досліджень створено науково-дослідну лабораторію екології степу. Співробітниками цієї лабораторії виявлено, досліджено і описано природні об’єкти і території, вивчено їх природоохоронний статус і включено до переліку природно-заповідних територій Кіровоградської області.



Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра “Екологія та охорона навколишнього середовища” випускає бакалаврів, екологів, магістрів з екології; на кафедрі ведуться науково-дослідні роботи по моніторингу навколишнього середовища, розробки альтернативних видів енергетики (використання вітрової енергії), екології р. Інгул, розробки обладнання для охорони навколишнього середовища.



Державна льотна академія України Національного авіаційного університету

Відповідно до програми навчання курсанти вивчають витоки екологічних проблем та варіанти їх вирішення, виконують розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу відпрацьованих газів авіаційних двигунів.

2. Суттєву роль у формуванні громадської соціальної свідомості відіграє фактор інформування про стан навколишнього природного середовища; ті чи інші негативні прояви впливу діяльності суб’єктів господарювання на довкілля, своєчасність оповіщення населення про аварійні ситуації, вжиті заходи впливу до безпосередніх винуватців виникнення аварійного стану на об’єктах.

Природоохоронні заходи, які проводяться на території області, потребують більш детального висвітлення в засобах масової інформації. Інформування громадськості – основна ланка ефективності екологічної політики.

Співпраця місцевих органів виконавчої влади з громадськістю області передусім залежить від удосконалення доступу громадськості до екологічної інформації. Успіх у вирішенні існуючих екологічних проблем, безумовно, залежить від злагодженої роботи всіх структур і постійної взаємодії органів державної влади: обласної державної адміністрації та її структурних підрозділів, наукової еліти, навчальних закладів, громадських організацій і, звичайно, центрів інформації.

Створений на базі обласної бібліотеки ім. Д.І.Чижевського Орхуський інформаційно-тренінговий центр Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області дає можливість громадськості висловлювати свою занепокоєність та дозволяє місцевим органам виконавчої влади забезпечувати належним чином врахування таких інтересів громадськості під час прийняття відповідних рішень щодо поліпшення стану довкілля.

Орхуським інформаційно-тренінговим центром накопичений багатий досвід виставкової роботи в галузі екологічної просвіти. Експозиції різноманітні не лише за змістом, але й за формою: виставки творчих робіт, малюнків, виставки робіт учасників Всеукраїнських та обласних конкурсів екологічного спрямування, фотовиставки.

3. Проводиться робота з екологічного виховання дітей та підлітків, яка започаткована ще у 2009 році. З метою виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, протягом останніх років працівники центру під час роботи літніх шкільних таборів багато уваги приділяють екологічній освіті. Працівники пропонують дітям перегляд пізнавальних фільмів про тварин, різноманітні конкурси, майстер-класи, ігри, загадки екологічного спрямування. Головна мета таких ігрових та пізнавальних занять - формування екологічної свідомості та екологічної культури підростаючого покоління. Така робота проводиться системно і організовано, є співпраця з багатьма школами та навчальними закладами, будуть запроваджуватись нові цікаві форми спілкування.

4. Дуже важливо зберегти накопичений досвід екологічної освіти та інформування громадськості, додатково забезпечивши вирішення таких завдань:

1) створення системи екологічної пропаганди і освіти населення через засоби масової інформації з використанням місцевого матеріалу шляхом організації єдиної системи екологічної інформації, пропаганди екологічних знань на місцевому радіо і телебаченні, пресі, використання у програмах обласних телерадіопередач;

2) організація випусків екологічних бюлетенів, що вміщують стандартні кількісні та якісні показники стану навколишнього природного середовища;

3) організація виготовлення фотостендів, фотовітрин, других засобів наглядної агітації по розділах природоохоронної тематики, їх розміщення під час проведення культурно-масових заходів.

5. Подальший розвиток загальної та безперервної екологічної освіти і виховання населення області шляхом:

1) перегляду та доповнення програм екологічної освіти в дошкільних закладах та школах з використанням місцевого матеріалу;

2) проведення постійної теоретичної і методичної підготовки вчителів;

3) підготовки:

необхідних навчальних наочних посібників;

фотоальбому рідкісних і зникаючих видів флори та фауни на території області;

збірника статистичних даних щодо змін стану навколишнього природного середовища на території області;

бюлетенів стану навколишнього природного середовища;

ландшафтних карт та кадастрів природних ресурсів області.

6. Проведення заходів з екологічної освіти, виховання та інформування населення області передбачені у додатку 5.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал