Рекламний монологічний дискурс як різновид чужого мовлення



Скачати 66.52 Kb.
Дата конвертації17.02.2017
Розмір66.52 Kb.
Н. М. Торчинська

к.філол.н., доцент кафедри слов’янської філології

Хмельницького національного університету
РЕКЛАМНИЙ МОНОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС ЯК РІЗНОВИД ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ
Основною соціально-практичною функцією мови в суспільстві є комунікативна, яка реалізується у різних формах передачі чужого мовлення – пряма / непряма мова, монологи, діалоги, полілоги, цитати тощо. Обслуговуючи потреба суспільства у забезпеченні інформаційних процесів, мова утверджує свою поліфункціональність. Одним з елементів сучасного комунікативно-інформаційного дискурсу є рекламний текст, тобто «сукупність одиниць різних знакових систем: вербальної (текст, який є завершеним, об’єктивованим у писемному вигляді, може складатися з назви (заголовка) та особливих одиниць (надфразних єдностей), має певну цілеспрямованість і прагматичну настанову) та невербальної (зображення, відеоряд, аудіочастина тощо)» [2, с. 7 – 8].

Сучасне суспільство не уявляє свого життя без реклами, яка виконує низку соціальних функцій: інформаційну (повідомляє про предмети, їхні властивості, явища, дії та процеси), експресивну (пропонує оцінну інформацію про предмети і явища), прагматичну (спонукає людину до певної реакції, наприклад, до придбання відповідного товару) та ін.

Ці та низка інших обставин викликали в лінгвістів інтерес до вивчення потенційних можливостей рекламних текстів. Аналіз наукових досліджень українських мовознавців у галузі рекламознавства дозволяє стверджувати, що найбільше уваги науковці приділяли англомовній (А. О. Ворначев, Л. М. Киричук, Л. С. Козуб, Н. С. Лиса, І. О. Лисичкіна, О. Є. Ткачук-Мірошниченко, С. А. Федорець, І. М. Шукало) та російськомовній (Ю. В. Булик, В. В. Горлачова, Т. В. Гулак, В. В. Зірка, Н. Л. Коваленко, І. М. Мозова, Н. І. Романець, Н. В. Паршук, С. В. Подолкова) рекламі, що, ймовірно, зумовлено незначною кількістю власне українських рекламних текстів (маються на увазі не перекладені тексти, а саме ті, які репрезентують вітчизняного товаровиробника, вітчизняні події, фільми тощо).

На прикладі ж україномовної реклами досліджувалося співвідношення вербальних оцінок і паралінгвістичних компонентів рекламного тексту (М. Л. Крамаренко), вербальні та невербальні маркери українського рекламного і політичного мовлення (Т. Ю. Ковалевська), синтаксис рекламного дискурсу в комунікативно-прагматичному та структурно-семантичному аспектах (С. В. Гузенко). Іноді рекламу розглядали з літературознавчого погляду, визначаючи її поетику (А. В. Сажина) і когнітивні механізми створення, реалізації та фіксації рекламного іміджу (Т. В. Смирнова). Саме така незначна кількість розвідок україномовного рекламного дискурсу й зумовила актуальність теми нашого дослідження, метою якого став аналіз рекламних текстів, побудованих за зразком монологічного мовлення. Для аналізу нами було вибрано різнопланові тексти телереклами, яка звучала протягом березня 2016 року на телеканалі «Україна».

Реклама – це реальний, адресований конкретній аудиторії монолог, офрмлений за зразком цілісного тексту (надфразної єдності) із певними тема-рематичними закономірностями (наявністю логічного зв’язку та семантико-синтаксичних відношень між структурними одиницями), побудований відповідно до форми спілкування і комунікативно-прагматичної функції: Не дайте обличчю виказати ваш вік. Supreme від Vishi – наш перший антивіковий засіб тривалої дії. Протягом дня шкіра виглядає гладенькою та пружною. Протягом першого місяця зморшки помітно розгладжені. Інновація! Сироватка Supreme для прискореного відновлення шкіри. Ліфт актив Supreme – корекція зморщок та пружність шкіри.

Лише правильно побудоване мовлення спонукає реципієнта масової комунікації до певних дій і вчинків, а якщо пам’ятати, що найкраще і найбільше впливає на слухача саме медіа-контент, то синтаксична структура рекламних текстів відіграє важливу роль.

Як показали наші дослідження, близько 15 % текстів рекламного дискурсу репрезентовано у вигляді монологу, тобто усного розгорнутого мовлення однієї особи, яке не розраховане на безпосередню словесну реакцію слухача й адресується іншим особам. Монолог як форма цілеспрямованого тривалого словесного акту характеризується розгорнутими і складними, синтаксичними побудовами, загальністю структур, цілісністю і композиційною завершеністю [4, с. 370].

Якщо говорити про рекламний дискурс, то варто згадати про різні типи класифікацій монологічного мовлення, зокрема за метою висловлювання. Так., О. С. Ахманова виокремила розповідний (повідомлювальний) монолог як основний засіб логічного і послідовно організованого повідомлення та навіювальний (агітаційний, сугестивний) монолог, який є основною формою ораторського мовлення [1, с. 239]. Саме до другого різновиду і відносимо рекламні тексти, оскільки кожен зразок містить у собі інформацію та наративні конструкції, які й спонукають адресатів до певних дій: 1. Jacobs Monarch – аромоксамит, що зближує. Зустрічайте новинку: Jacobs Monarch 20 грамів на 10 чашок кави з незрівняним аромоксамитом у доступному мініформаті. 2. «Торчин» розпочинає кулінарну подорож з «Діжонської гірчиці» – її пікантний присмак наповнює страву легкою гірчинкою. Ковбаска… Солодкої карамельної нотки додає «Баварська гірчиця» «Торчин». Лагідний смак та медовий колір улюбленій картоплі надасть «Американська гірчиця». Додайте пікантного смаку з гірчицями «Торчин».

Подекуди у таких монологічних рекламах спонукальні конструкції можуть бути відсутніми, проте тоді прагматичну функцію виконують речення із займенниками, які спрямовані на слухача (Ви, Ваш) і опосередковано закликають до потрібної реакції: 1. DOVE запросив жінок, щоб протестувати їхні гелі для душу. Реагент реагує, як шкіра. Якщо звичайні гелі так пошкоджують його, тоді що вони можуть зробити зі шкірою? DOVE – особливий, його революційна формула доглядає за Вашою шкірою. Так, це DOVE. 2. Імовірність зустріти відомого футболіста в дельфінарії – один до мільйона. Імовірність, що він заб’є в наступному матчі – один до одного. Парі Матч – грають вони – виграєте Ви!

Водночас фіксуємо звичайний монолог-розповідь, коли мовець ділиться зі слухачами (глядачами) інформацією від першої особи, причому текст побудований за зразком поради: Щоб мій борщ став ще смачнішим, я використовую заправку «Торчин» за оновленою рецептурою. Багатий смак, натуральні овочі, українські бурячки, соковиті помідори, морква. З оновленою заправкою «Торчин» мій борщ іще смачніший.

Автори рекламного дискурсу люблять будувати монологічні висловлювання з використанням внутрішнього діалогу, коли мовець сам питає і одразу відповідає на своє запитання: Болить голова? «Комбіспазм»! «Комбіспазм» має подвійну дію: одна складова усуває біль, а друга має спазмолітичний ефект. «Комбіспазм» – виведи біль та спазм зі свого життя. Така синтаксична структура тексту зумовлення поєднанням відеосюжету, де можна спостерігати за дійовими особами, які активно чи пасивно реагують на запитання мовця, тобто відбувається безпосередньо-контактне мовлення.

Чільне місце у рекламному дискурсі посідають теле- та кіноаноси, які становлять, як зазначає С. А. Панченко, самостійний мовний твір, що містить у собі фрагментарну (часто з елементом інтриги) інформацію, відповідно оформлений композиційно і синтаксично, має прагматичну установку на залучення уваги потенційного глядача [3, с. 5]. Тут зупинимося лише на анонсах-монологах: 1. Весна у великому місті! Усі зірки України на музичній платформі! 29 березня, київський Палац спорту, 19.00. Квитки в усіх касах міста. Зустрінемо весну разом! 2. Завтра! Напередодні європейського чемпіонату наша збірна пройде ще один іспит: до Києва завітають гості з Туманного Альбіону. Не пропустіть контрольний матч двох збірних Україна – Уельс. Завтра о 20.55 на каналі «Україна». Як бачимо, наративність висловлювання міститься у кінці тексту у вигляді означено-особових речень.



Таким чином, можемо говорити про специфічну синтаксичну будову рекламних монологів, які поряд із розповідними компонентами містять наративні предикативні одиниці (переважно означено-особові односкладні речення), що експліцитно спонукають адресата до певних дій після отриманої інформації, оскільки реклама харктеризується однобічною спрямованістю.

Список використаних джерел

  1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. – М. : Советская энциклопедия, 1969. – 608 с.

  2. Гузенко С. В. Синтаксис рекламного дискурсу : автореф. дис. … кандидата філол. наук : зі спеціальності 10.02.01 – українська мова / С. В. Гузенко. – К., 2010. – 22 с.

  3. Панченко Сергій. А. Лінгвістичні параметри кіноанонсу :автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.02 – російська мова / С. А. Панченко. – Дніпропетровськ, 2008. – 20 с.

  4. Українська мова. Енциклопедія : 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал