Реферат Стратегія управління конфліктом Виконав Гончар Надія Олександрівна, вчитель російської мови



Сторінка3/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.65 Mb.
ТипРеферат
1   2   3

Ті, хто закликає захистити молодь від згубних впливів, мають знати, що насправді потрібно забезпечити молодь нормальними життєвими потребами і дати їй впевненість у майбутньому. Тільки тоді молоді люди не підпадуть під вплив сил, шо грають на їхній негативних особливостях.

З погляду психології не існує поганої людини, існують тільки погані моделі поведінки. Тому краще формувати в дітях позитивні риси характеру і позитивні моделі поведінки і виполювати разом з ними усілякі вади. Дітям потрібно пояснювати не що потрібно робити, а як це зробити. Тоді наша допомога буде вартісна.



Деякі шляхи з виховання позитивної поведінки

Запропонуйте і допоможіть дитині побудувати усвідомлену рольову модель поведінки. Знайдіть літературного героя / героїню чи реальну героїню / героя, які значимі для дитини, котрі досягли успіху у її чи його проблемі. Разом проаналізуйте героїчний характер і обговоріть, як дитині можна покращити свій власний характер, які риси потрібно розвивати, від яких конкретних недоліків звільнятися. Окрім всього, це допоможе дітям звільнитися від заздрості, яка непродуктивна, веде не до успіху, а до озлоблення і відчаю. Потрібно пояснити: «Аніж заздрити, краще наслідувати успішну людину, уважно проаналізувавши складові її успішних дій і визнавши її успіхи. Не обов'язково вибрати конкретного персонажа. Можна спробувати створити уявний власний позитивний образ, якому надати всі ті риси, які вам сподобалися в оточуючих і які ви б хотіли бачити в собі. А потім цілеспрямовано виховувати у собі ці якості. Це теж допоможе стати цікавою людиною, повною гідності і самозначимості та добитися поваги і уваги оточуючих».



Як саме дитині виховувати у собі позитивні риси

  • Запропонуйте дитині найперше принцип поступовості — спочатку
    звільнитися чи надбати одну рису, потім, враховуючи пріоритети,
    іншу.

  • Переконайтеся, що дитина дійсно дуже хоче змінитися — тобто має
    високий рівень мотивації. Бо якщо вона/він не твердо вирішили звільнитися від шкідливої звички — то не варто і починати.

  • Попрохайте дитину давати собі вранці позитивну установку, тобто
    добре нагадати про виконання задуманого, а щовечора підводити
    підсумки: як вдалося виконати свій намір. Разом з дитиною розробіть
    і напишіть вранішню установку і запитання вечірнього звіту. Дослідження психологів показали, що для зміни (закріплення нової) моделі поведінки потрібно в середньому 21 день. Тому попрохайте дитину рівно тільки 21 день виконувати свій план із самовиховання.

  • Попрохайте дитину на календарі відмічати кольоровими кружечками
    той день, коли вона виконає те, що планувала.

  • Якщо підряд у календарі не буде 21 кружечка, то привітайте дитину з
    частковою перемогою і попрохайте розпочати рахувати 21 день з початку. Надайте дитині дружню підтримку в цьому випадку і висловіть тверду впевненість, що вона / він досягне успіху.

  • Поясніть дитині, що така наполегливість допоможе не тільки позбутися шкідливої звички чи здобути нову необхідну якість, а й привчить до самодисципліни.

Вироблення позитивних рис характеру, за порівнянням філософа Наполеона Хілла, подібна підкоренню висоти в альпінізмі; ми визначаємо для себе вершину і детально розробляємо маршрут до неї. На це може піти і декілька місяців — але цей час витрачено не намарне. Ми привчаємо себе до самодисципліни, яка завжди і всюди стане нам у нагоді.

Практичні кроки, щоб самим не бути / стати важкими людьми:

• Ми впливаємо на людей, хочемо того чи ні. Тому викладачі, батьки, всі, хто працюють з дітьми та молоддю, повинні чітко усвідомити — МИ НЕСЕМО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Із цієї моральної відповідальності випливає наступне правило Вчительства: Бути такою людиною, через яку ти хотів би / хотіла б впливати на інших.



  • Нас підсвідомо тягне до позитивних людей, нам подобаються щедрі
    і щирі. І навпаки, коли ми будемо намагатись бути такими, то люди
    потягнуться до нас.

  • Дуже важливо вчитись на практиці. Як показує досвід, опанувати
    сучасний рівень викладання лише закінчивши інститут чи курси,
    важко. І найменше там можна навчитись конкретних практичних методів керівництва класом, методів успішного спілкування з дітьми/молоддю. Потрібно постійно вчитись на практиці, що означає здатність відмовитися керуватись у своїй діяльності більш чи менш стійкими стереотипами. Як уникнути впливу особистих упереджень? Повністю звільнитись від них неможливо, але їх потрібно усвідомити і бути застереженими. Адже коли бачиш дитину через призму власних забобонів, то виховний процес рідко буває вдалим.

  • Не принижуйте людей. Краще підвищуйте власну самооцінку, бо сильна людина — толерантна. І позбувайтесь власних комплексів, інакше ви будете підсвідомо виходити із своїх комплексів при вихованні дітей.

Порада видатного американського психотерапевта Ролло Мейя:

Коли ми з кимсь спілкуємося, і у нас підсвідомо виникає думка: «Що в ній/ньому знайти поганого?» ...Поставте собі інше запитання: «Чому я хочу принизити цю людину? Яке ущербне почуття в мені змушує мене намагатись принизити іншу людину, щоб вивищитись самій / самому?»



  • Варто бути дуже обережними у своїх висновках. І не поспішати з
    ними. Діти і підлітки особливо чутливі до несправедливих І поверхових оцінок їх слів і вчинків. Тому ставити свій вердикт, присуд — «він невиправний», «вона розпусниця», «клас жахливий»... і т.п. — не варто. Людині завжди повинна мати свій шанс на довіру, на виправлення своєї поведінки. Потрібен не поспіх у висновках, а мудра спостережливість.

  • Дітям, особливо підліткам, потрібна довіра. Підлітки втрачають віру в себе, опускають руки. Особливо, коли їм не довіряють, їх недооцінюють. Незалежно від того, як себе веде дитина чи підліток, ми повинні їм виказувати свою довіру. Тоді у них з'являється стимул, вони тягнуться до кращого.



МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ

Стилі поведінки у конфліктній ситуації

Коли людина перебуває у конфліктній ситуації, то для розв'язання проблеми їй потрібно визначити свій стиль поведінки. Фактично це стратегія розв'язання конфлікту.

Стратегії, тобто різні способи розв'язання конфліктної ситуації, можна поділити на п'ять груп. Графічно їх можна представити у сітці Томаса— Кілменна (визначення п'яти основних стилів розв'язання конфліктів розробили Кеннет У. Томас та Ральф X. Кілменн у 1972 р.).
Сітка Томаса – Кілмена


Конкуренція







Співробітництво







Компроміс










Ухиляння







Пристосування

Активна реакція

Пасивна реакція



Розглянемо докладніше ці стилі поведінки в конфліктній ситуації.

Суперництво (конкуренція) — коли людина прагне поставити власні цілі вище від інтересів людей і взаємин з ними. При такій моделі поведінки людина діє за принципом «мета виправдовує засоби» та «сильний завжди правий». Така людина агресивна, всіх критикує, прагне контролювати інших. Така модель поведінки ще більше поглиблює конфлікт чи спричиняє нові конфлікти. Але бувають випадки, коли потрібно відстояти справу, коли стосунки важать менше, бо рішення приймається в екстремальних ситуаціях. Тоді така модель розв'язання конфлікту буде доцільною.

Компроміс -— коли частково задовольняються домагання і прагнення обох сторін. Але оскільки повністю їх інтереси не задовольняються, то невдоволення з обох боків може призвести до нових конфліктів. .Компроміс — не найкраший варіант виходу з проблем. Він занадто затягується, супроводжуючись своєрідним торгом — кроками / поступками. Щоправда, така модель доцільна, коли вирішується не зовсім важлива справа і коли немає часу; коли потрібна тимчасова домовленість.

Уникнення — коли людина відмовляється і від власних інтересів, і від підтримки позитивних стосунків з протилежною стороною Напруга від цього не знижується. З'являється незадоволення, що призводить до нових проблем. Не втручатись у конфлікт буває корисно, коли відбуваються дрібні сварки між дітьми. Діти занадто часто конфліктують між собою, але часто і миряться. Відмовившись від участі у дрібних конфліктах, ігноруючи їх, можна знизити напругу цих конфліктних ситуацій.

Поступка (пристосування) — коли людина відмовляється від власних інтересів заради інтересів іншої людини, підтримки з нею добрих взаємин. Постійне використання такої моделі призводить до того, що така людина постійно буде програвати. А це не завжди впливає на оточуючих позитивно, навпаки, збільшує їх агресивність, натиск, бажання нових поступок. Таку поведінку можна використовувати тільки як тимчасову, вона доцільна у стосунках з близькими людьми, слабкими і хворими.

Співпраця(співробітництво) — коли людина прагне реалізації як високих власних інтересів, так і інтересів протилежної сторони. Конфлікт розв'язується під час досягнення спільної перемоги в результаті співпраці, а не окремих перемог кожної сторони. Співпраця сприяє подальшому зближенню людей, встановленню довготривалих взаємин між людьми. Ця модель потребує значних затрат часу, але дає дійсний результат — добрі взаємини, нові ідеї, задоволення інтересів обох сторін, діловитість.
Вибір стилю поведінки

Сітка Томаса — Кілменна допомагає визначити власний стиль розв'язання конфлікту чи звичний стиль іншої людини. Для того, щоб визначити власну звичну модель виходу із конфліктів, уважно заповніть тест.



Як я ставлюся до конфлікту

рідко завжди



  1. Я наполегливо обстоюю свою позицію. 12 3 4 5

  2. Я формулюю свою позицію лише як одну з точок зору. 12 3 4 5

  3. Я намагаюся ставити проблеми інших вище від моїх. 12 3 4 5

  4. Я прагну досягнути до компромісу сприйнятого для

всіх сторін. 12 3 4 5

  1. Я уникаю втягування у конфлікт / суперечку. 12 3 4 5

  2. Я намагаюся докладно, спільними зусиллями дізнатися

про причини конфлікту і суть справи. 12 3 4 5

7. Я намагаюся звинуватити іншу особу. 12 3 4 5



  1. Я намагаюся сприяти злагоді. 12 3 4 5

  2. Я вступаю в переговори і дискусію, щоб здобути хоча б

частину того, що я пропоную. 12 3 4 5

  1. Я уникаю відвертих дискусій та обговорення конфлікт

них питань. 12 3 4 5

  1. Я відверто ділюся інформацією з іншими для

розв'язання непорозумінь. 12 3 4 5

  1. Мені приємно, коли я перемагаю в дискусії. 12 3 4 5

  2. Я поділяю думки інших. 12 3 4 5

  3. Я шукаю компроміс для розв'язання суперечок. 12 3 4 5

  4. Я приховую свої почуття, щоб не загострювати ситуацію. 12345

  5. Я заохочую відвертий обмін думками щодо ключових

справ і проблем. 12 3 4 5

  1. Я неохоче припускаю, що помилилася / помилився. 12 3 4 5

  2. Я намагаюся допомогти всім зберегти свою гідність під

час суперечки чи конфлікту. 12 3 4 5

  1. Я наголошую на перевагах взаємних поступок. 12 3 4 5

  2. Я заохочую інших брати участь у розв'язанні конфліктів. 12345

Зверніть увагу, що, як правило, людина вибирає одну (зрідка дві) стратегії. Спробуйте проаналізувати ваші минулі конфлікти — яку стратегію ви вибирали. Чітко визначивши свій вибір при розв'язанні конфліктів, не змінюйте його, а спробуйте додати до нього ще один. Адже життя різне і ми повинні реагувати на нього по-різному. Чим більше стратегій реагування ви маєте, тим краще ви зможете розв'язувати свої проблеми.


Який метод у яких випадках варто застосовувати

  1. УХИЛЯННЯ АБО ВІДМОВА

Потрібно застосовувати, коли:

  • потрібно послабити напругу, заспокоїтись;

  • результат для вас не дуже важливий або не час розв'язувати цю проблему;

  • заощаджується час, який витрачається на довгі дискусії про неважливі деталі;

  • конфлікт потрібно розв'язати на короткий термін або необхідно виграти час (можна заручитись чиєюсь підтримкою чи отримати додаткову інформацію);

  • у вас обмаль влади для розв'язання проблеми чи розв'язання бажаним способом;

  • ситуація дуже складна і розв'язання вимагає надто багато від вас;

  • конфлікт може розв'язатись сам собою, якщо його облишити;

  • терміново розв'язати проблему небезпечно, бо відкрите обговорення погіршить ситуацію;

  • хтось має більше шансів розв'язати проблему і необхідно перекласти відповідальність на цю людину;

  • ви знаєте, що проблему розв'язати неможливо чи не маєте бажання її розв'язувати.

Можливі наслідки

  • замість того, щоб зникнути, проблема зросте;

  • залишаються нерозв'язаними важливі спірні запитання;

  • групова співпраця над ефективним рішенням утруднена через те, що не з'ясовується різниця шодо чіткого визначення проблеми;

  • керівник може виглядати байдужим, бо ігнорує проблеми, важливі для інших учасників чи учасниць;

  • люди не відчувають себе зобов'язаними шодо остаточного рішення, оскільки не враховуються їхні потреби, не цінується їхня думка.

2. ПРИСТОСУВАННЯ АБО ЗГЛАДЖУВАННЯ

Потрібно застосовувати, коли:

  • ви цінуєте приємну атмосферу спілкування і збереження добрих стосунків є більш важливим, ніж спроба розв'язання проблеми;

  • можна поступитись позицією, бо якість рішення не постраждає, а справа просто не вартує сварки;

  • у вас обмаль влади чи мало шансів перемогти; висновок набагато важливіший для іншої людини, ніж для вас.

Можливі наслідки

  • запитання виникнення конфлікту залишається не розв'язаним;

  • разом з принципами людина втрачає відчуття відповідальності за проблему;

  • заради спокою втрачається досконале розв'язання проблеми, бо через почуття нерівності, страху чи пристосування до інших людина відмовляється від важливих позицій або замовчує важливу інформацію.

3.КОМПРОМІС

Потрібно застосовувати, коли:

  • обидві сторони мають однакову владу і мають інтереси зовсім протилежні й виключні;

  • ви хочете розв'язати все швидко, а це ефективний і вигідний шлях;

  • вас влаштовує тимчасове рішення або ви можете скористатись короткочасною вигодою;

  • інші підходи до розв'язання проблеми виявилися неефективними;

  • мета не має для вас надто важливого значення і ви можете її дещо змінити;

  • краще хоч шось отримати, ніж усе втратити.

Можливі наслідки

  • якщо особи ідуть на компроміс з важливої для них проблеми, вони будуть значно менше підтримувати остаточне рішення;

  • якщо поступаються раціональною позицією, то якість рішення погіршується ( що може призвести до програшу обох сторін);

  • кожна з сторін перебільшує свої вимоги, перекручує факти, відстоює нереальну позицію і переваги своєї альтернативи замість прямої дискусії навколо проблеми.

4. КОНКУРЕНЦІЯ АБО ВЛАДА

Потрібно застосовувати, коли:

  • результат є дуже важливим для вас і ви вважаєте, що перемогти має тільки одна думка; — ви маєте достатній авторитет для прийняття рішення і вважаєте своє рішення найкращим:

  • рішення необхідно прийняти швидко, і ви маєте достатньо влади для цього;

  • немає іншого вибору, і вам немає чого втрачати;

  • критична ситуація вимагає миттєвого рішення;

  • як керівник, ви повинні прийняти нестандартне рішення і повести групу за собою.

Можливі наслідки

  • переможені не мають змоги виявити свої потреби, що може спричинитися до майбутнього розриву;

  • намагаючись відстояти свою альтернативу, кожна сторона не прислухається до фактів або аргументів інших;

  • люди свідомо можуть приховати інформацію або перебільшити важливість їхніх позицій;

  • віднайти найкраще рішення часто неможливо;

  • переможені будуть невдоволені і не будуть підтримувати остаточне рішення.

5. СПІВРОБІТНИЦТВО АБО СПІВПРАЦЯ

Потрібно застосовувати, коли:

  • розв'язання проблеми важливе для обох сторін і ви хочете вислухати одне одного та пояснити свої інтереси;

  • з іншою стороною у вас тісні, довготривалі і взаємозалежні стосунки; ви маєте досить часу на перспективні плани;

  • ви та інша сторона проінформовані про проблему і маєте бажання її розв'язати, винести на обговорення конструктивні ідеї і працювати над їх здійсненням;

  • обидві втягнуті в конфлікт сторони наділені рівною владою, або будуть на рівні шукати розв'язання проблеми.

Можливі наслідки

  • конструктивне розв'язання проблеми забирає багато часу як на створення атмосфери довіри і співробітництва, так і на детальне доопрацювання рішення та узгодження можливих розбіжностей;

  • недостатня ефективність, коли бракує часу, низька відповідальність за остаточне рішення або коли обидві сторони не мають спільної мети.


КУТОЧОК ПСИХОЛОГА. Завдання групі для обдумування:

  • Пригадайте свої конфлікти. Яким шляхом ви їх розв'язували?

  • Що в результаті вийшло? Розглянемо результати кожної ситуації.

  • Чи був ефективним ваш метод розв'язання конфлікту?

  • Ви досягли бажаного? А інша сторона?

  • Чи вважаєте зи, що використаний вами метод сприяв досягненню потрібного результату?

  • Чи цей метод не виправдав себе?

  • Якщо це так, то який метод, на вашу думку, потрібно було використати?



Засідання в фокус-групі з використанням елементів тренінгових технологій

Тема: Шляхи уникнення та подолання конфліктів

Мета: дати поняття про конфлікт, як правильно розв’язати певні конфліктні ситуації, приймати продуктивні рішення, «конфліктувати» без переможених і переможців.

Обладнання: картки, таблиця, малюнки, епіграф
Жити – значить мати проблеми.

Вирішувати їх – значить рости інтелектуально.

Дж.Гільфорд,психолог.

Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері назвав людське спілкування найбільшою розкішшю у світі. Спілкування людей – досить складний і тонкий процес. Кожен із нас вчиться цьому все життя, нерідко здобуваючи досвід за рахунок помилок і розчарувань.

У спілкуванні завжди потрібно керуватися правилами любові до ближнього, які зводяться до формули, виведеної Дейлом Карнегі: «Поводься з людьми так, як би ти хотів, щоб поводилися із тобою.»

Та, на жаль, ми часто забуваємо це правило і потрапляємо в ситуації, які визначаємо, як конфліктні.

Сьогодні ми проводимо наше засідання у формі дослідження у фокус - групах.Такий вид роботи має свої переваги. Перш за все це:

1.Миттєва реакція.

2.Економія часу(група працює 30-40 хв.)

3.Можливість відвертої розмови.

4.Акумуляція ідей.

5.Можливість бачити реакцію на нове .

6.Інформація про прогнозування.

7.Заохочення учасників до активної самореалізації.

8.Навчання учасників уміння ставити проблему.

9.Обмін свіжими ідеями.

10.Навчання у формі «рівний-рівному».

Ми розглянемо питання, з яким вам у житті не раз доведеться зустрітися: «Шляхи уникнення і подолання конфліктів».


  • Що ж таке конфлікт ?

Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів опонентів чи суб’єктів взаємодії.

Конфлікт –це незадоволення, тривога, розбурхані нерви, небажання і працювати з певними людьми.

Конфлікт – це процес різкого зростання протиріч і боротьба двох і більше сторін.

Пропоную розглянути стратегії розв’язання конфліктів, які визначаються за допомогою методики американського психолога Джонсона. В залежності від того, як людина поводить себе в критичній ситуації, він виділяє такі типи людей:

Черепаха (втеча),

Акула(примус),

Плюшевий ведмедик (загладжуння),

Лисиця (компроміс),

Сова(конфронтація).

На столі лежать визначення,ваше завдання назвати до якого типу людей ви себе відносите. (2 хв).


Вони відмовляються від власних цілей та стосунків, тримаються якнайдалі як від спірних питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, до яких він причетний, почувають себе безпомічними, вважають, що намагатися вирішити конфлікт –справа повністю безнадійна.

Вони намагаються перемагати опонентів тим, що силоміць примушують їх приймати потрібний їм шлях вирішення конфлікту. Для них найважливішими є власні цілі, а стосунки з людиною мають дуже мале значення.

Для них найважливішим є стосунки, а власні цілі не мають великого значення. Вони хочуть подобатися, хочуть, щоб усі любили та цінували, вважають, що краще уникнути конфлікту заради гармонії, і впевнені, конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків.

Вони не вибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках з людьми, шукають компромісу, жертвують частиною своїх домагань і переконують іншу особу також поступитися частиною своїх цілей, шукають такого комромісу, коли б обидві сторони мали певну вигоду.

Вони високо цінують власні цілі та стосунки, сприймають конфлікт як засіб поліпшення стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми, намагаються розпочати дискусію, яка б розцінила конфлікт як проблему.
Уважно прослухайте вислови і прислів’я.Користуючись наведеною шкалою, визначте, наскільки кожне прислів’я відповідає вашим діям під час конфліктів.

5.-відповідає у всіх випадках ;

4.-відповідає у більшості випадків;

3.- деколи відповідає;

2.- відповідає, але дуже рідко,

1.- ніколи не відповідає.


1.Від суперечки легше утриматися, аніж потім завершити її.

2.Якщо ви можете примусити людину думати так, як ви робите, то примусьте її робити так, як ви думаєте.

3.Теплі слова розтоплюють холодні серця.

4.Послуга за послугу.

5.Приходь і подумаємо разом.

6.Під час суперечки заслуговує похвали той,хто перший замовкає.

8.Чия сила,того й правда.

9.Краще синиця у жмені, аніж журавель у небі.

10.Істина знаходиться в знаннях.

11.Той, хто б’ється і тікає, доживає до нової битви.

12.Той перемагає, хто примушує своїх ворогів тікати врозтіч.

13.Убий ворога своєю надмірною добротою.

14.Чесний обмін думками не приведе до суперечки.

15.Ніхто не може претендувати на істину в останній інстанції,але кожен може зробити свій внесок у неї.

16.Тримайся подалі від тих, хто не погоджується з тобою.

17.Добре слово мало коштує та дорого цінується.

18.Тільки той, хто вірить у перемогу, перемагає на полі битви.

19.Зуб за зуб - це чесна гра.

20.Тільки той,хто готовий відмовитися від власного права на істину в останній інстанції, збагатиться від істин, які знають інші.

21.Уникайте сварливих людей –вони зроблять ваше життя нещасним.

22.Людина,яка не тікає сама, змушує тікати інших.

23.М’які слова забезпечують гармонію.

24. Хочеш мати хорошого друга - зроби йому щось приємне.

25.Відкрито говори про свої конфлікти і йди їм назустріч –тільки це приведе до їх найкращого вирішення.

26.Найкращий спосіб залагоджування конфліктів - уникати їх зовсім.

27.Займаю тверду, рішучу позицію (на тім стою і не можу інакше).

28.Лагідність перемагає гнів.

29.Краще щось, аніж нічого з того, що ти робиш.

30.Щирість, чесність і довір’я гори звернуть.

31.Немає нічого важливішого, ніж те, що треба боротися.

32.У світі завжди були і будуть переможці і переможені.

33.Вони на тебе з каменем, а ти до них –з прихильністю.

34.Якщо двоє йдуть на компроміс, то справедливе рішення гарантовано.

35.Правди можна досягти,воюючи та воююючи.


Підведення підсумків анкетування.(6хв)

Розглянемо ще одне питання. Дисципліна - одна із ключових проблем, які постають перед учителем на початку його педагогічної діяльності, це свого роду тоненький місточок між свободою та обмеженнями, це грунтовна етична база для плідної співпраці.

Проведемо тест на матеріалі практичних педагогічних ситуацій.

«Як уникнути недисциплінованості?»

Я зачитую ситуації, ви добираєте до неї відповідь із карток.

Як має поступити вчитель в даній ситуації? (4хв)

Розглянемо психолого-педагогічну ситуацію, яка привела до зриву уроку української мови у 7 класі.



Обговорення вчителями.

Прокоментуйте ситуацію.

- Чи можна залагодити ситуацію, просто проігнорувавши її?

- Як учинити правильно в подальшому із Сергєєвим і з класом?

- Яким чином повернути втрачений авторитет і чи це можливо взагалі?

Сподіваюся, що після нашої розмови ви обов’язково будете аналізувати будь-яку проблему, прийматимете правильне рішення, і якщо конфліктуватимете, то без переможців і переможених.(10хв)

І хочу дати вам деякі поради, як уникнути конфлікту.

1.Нетактовність - один із найважливіших проявів професійної непридатності.

2.Учитель повинен уміти організувати колективну навчальну діяльність учнів різного віку.

3.Учитель мусить добре знати учнів класу, їх вікові та індивідуальні психологічні особливості й знаходити різноманітні форми взаємодії з ними.

4.Педагог має добре знати «важких» учнів класу і тих, хто погано навчається з його предмета.

5.Завжди пам’ятайте: урок –це не найкраще місце для з’ясування стосунків.

6.Не можна карати учнів низькими балами - це призведе до зниження інтересу до предмета.

7.Будьте вимогливими, проте навіть за незначних успіхів щедрими на похвалу.

8.У разі виникнення конфліктної ситуації слід своєчасно зупинитися, не вживати різких слів, не підкреслювати негативних якостей учня.

9.Не допускайте конфлікту з учнями, а якщо він усе ж виник, не затягуйте його, а йдіть на розумний компроміс.

10.Не слід називати прізвищ учнів під час аналізу письмових робіт, виставляючи напоказ їхні помилки та прорахунки.

А на останку порада: не ображайтеся і не обурюйтеся на критику, висловлену на вашу адресу, шукайте в ній відправні точки для самовдосконалення.(2хв)

ДОДАТКИ


Урок ішов як звичайно.Наталія Кирилівна крейдою накреслила на дошці схеми, дістала картки й розпочала пояснення. Раптом зліва від себе вона почула виразний скрип. За виразом обличчя вона відразу визначила: це Сергєєв і, не замислюючись, суворо промовила: «Сергєєв, припини скрипіти, бо вижену з класу!»

«Чому це Сергєєв? Що я зробив?» - голосно заперечив семикласник. - Ви спочатку розберіться, хто скрипів, а потім кажіть.А то: «Сергєєв!»

Учителька продовжувала пояснення, і скрип одразу ж відновився. Тоді Наталія Кирилівна підійшла до Сергєєва, взяла його щоденник і записала туди зауваження.

Далі сталося щось непередбачуване. Оскільки зауваження було вже записане, Сергєєв став скрипіти ще сильніше, відверто згущаючись з учительки. Наталія Кирилівна гучно сказала: «Негайно вийди за двері!» Проте Сергєєв не вийшов, а вчинив довгу і принизливу суперечку.

Розгнівана вчителька заявила: «Доки ти,Сергєєв, не вийдеш з класу, я продовжувати урок не буду!» Сказавши це, вона закрила журнал і сіла за стіл. Однак це не вплинуло ні на Сергєєва, ні на клас.

Час спливав. Сергєєв з класу не виходив. Пролунав дзвоник.

Вчителька записала на дошці домашнє завдання і швидко вийшла з класу.

Учитель пише на дошці,учні записують у зошити, а деякі учні не структурують матеріал, пасивно відсиджуючи час на уроці.

Учні збуджені після уроку фізичної культури і надзвичайно схвильовані перед контрольною роботою. Дисципліна порушена, атмосфера підвищеної збудженості й тривоги панує в класі.

Учні працюють у мікрогрупах. Однак деякі з них залишаються абсолютно пасивними ,переклавши всі обов’язки на інших членів групи.Самі ж від нудьги починають порушувати дисципліну й заважати іншим.



Учні прийшли з попереднього уроку із запізненням, тому що він проходив у кабінеті хімії. Збудження викликане необ'єктивною, на їхню думку, оцінкою роботи в групах, яку поставив учитель хімії окремим учням.

Література

  1. Н.М. Амбросьєва. Класна година з психологом. Видавництво «Глобус». М. 2006.

  2. Н.М. Амбросьєва. «Як виховати Творця». Фестиваль педагогічних ідей. Відкритий урок.

  3. Виховання моральних цінностей у школярів як напрямок діяльності класного керівника в умовах цілісного навчально- виховного процесу.

  4. О.В. Корольова. Проблемні ситуації в школі та способи їх вирішення. Видавництво «Аркті». М. 2006.

  5. А.Ю. Монахова. «Психолог та сім’я : активні методи взаємодії». Видавництво «Міленіум». К. 2003.

  6. Л. Г. Терлецька. Основи психодіагностики. Видавництво «Главник». К. 2006.

  7. Ю.А. Філатова. «Формування уявлень про життєві цінності».Т. 2010.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал