Реферат праці луганськ 2012 Реферат



Скачати 95.24 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір95.24 Kb.
ТипРеферат
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля
ЕСТЕТИЧНА ІМПЕРАТИВНІСТЬ КУЛЬТУРИ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЇ: ЗДОБУТКИ ТА ПОРАЗКИ СОЦІУМУ
1. ЖУРБА Микола Анатолійович кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософських та гуманітарних дисциплін Інституту хімічних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Рубіжне)

РЕФЕРАТ ПРАЦІ

Луганськ – 2012

Реферат

циклу наукових праць


«Естетична імперативність культури та цивілізації:

здобутки та поразки соціуму»



Мета праці – продемонструвати та обґрунтувати сучасну логіку нового співвідношення культури та цивілізації через феномен прояву естетичної імперативності. Реалізація поставленої мети здійснюється на підставі узагальнення і систематизації як класичних, так і некласичних філософських концепцій, які окреслюють типологічні ознаки естетичної імперативності у просторі культури і цивілізації, а також у доступній формі розкриваються їх сучасні метаморфози (квазікультура, квазіцивілізація, квазікраса). Для більш ефективного засвоєння матеріалу студентами у навчальному процесі впровадити універсальний інтерактивний, мультимедійний навчальний посібник з нелінійною навігацією, відкритою архітектурою, анімованими переходами між сторінками, внутрішніми перехресними посиланнями, автоматизованими тестами з миттєвим оцінюванням знань. Навчальний комплекс розробити за допомогою однієї з найпопулярніших програм для створення мультимедійних підручників Macromedia Authorware 7.0, яка надає можливість легкого комбінування різних форм представлення інформації, адаптації курсу до індивідуальних особливостей та потреб користувачів, а також можливість керувати розміром і черговістю подачі порцій навчального матеріалу.

Наукова новизна. Тема цивілізації й культури з часів Відродження ніколи не втрачала актуальності, але особливої гостроти вона набула сьогодні, коли людина опинилася викинутою за межі простору цивілізаційного й культурного космосу у хаос суєти, абсурду, безнадійного й безперспективного буття. Єдине, що сьогодні видається абсолютно зрозумілим, – це уявлення про тісний взаємозв’язок проблем цивілізації, культури й людини. Разом з тим, перші дві проблеми у сучасних філософських рефлексіях не замикаються на людині, а утворюють замкнуте порочне коло, коли цивілізація визначається через культуру, культура – через цивілізацію, а людина залишається за межами цього кола. Щоб розібратися в долях сучасної людини й соціуму потрібні нові підходи до розуміння цивілізації й культури, їхніх структур та особливостей взаємодії з людиною.

Розглянута й описана у представленому циклі наукових праць «Естетична імперативність культури та цивілізації: здобутки та поразки соціуму» асиметрія цивілізації й культури стосовно людини дала можливість вперше проаналізувати прояви естетичної імперативності у життєдіяльності людини, які посідають одне з чільних місць в сучасній естетичній теорії і, привертаючи увагу до феномена, що має аксіологічний сенс, перешкоджає руйнації гармонії та цілісності буття людини. Показано, що наслідки дії естетичної імперативності виявляються в різноманітних проявах естетичного в практиці (економічній, політичній, дизайнерській, інженерній, рекламній та ін.). Тому виникає об’єктивна необхідність зведення усіх цих проявів до спільної основи, до природи естетичного імперативу і вироблення механізму його дослідження.

У циклі наукових праць зосереджено увагу не тільки на позитивних обставинах розширення меж естетичного у життєдіяльності людини, насамперед, у економічному просторі, але й наводяться негативні аспекти цього процесу: квазікраса, квазіестетична імперативність, квазікультура, квазіцивілізація, що придає об’єктивності та цілісності викладеному матеріалу. У цьому сенсі навчальний посібник, що входить до циклу наукових праць, дає можливість студентам набути необхідних знань щодо можливих негативних перверсій естетичного у своїй майбутній професійній діяльності.

Сучасні прояви естетичної імперативності у реалізованому бутті стирають помічену І. Кантом відмінність між незацікавленим естетичним спогляданням і зацікавленим споживанням речей: vita contemplative трансформується у vita activа. Відмічено, що низка потреб в сучасному світі визначається не необхідністю, а за допомогою маніпулювання естетичною насолодою, конструюванням бажаних станів майбутнього. У цьому складному процесі використовується механізм естетичної імперативності, «воління речі», тобто механізми і принципи, які розроблені у сфері мистецтва, але під якими прихована економічна доцільність: «логіка Пер-Ноеля», «образ-вампір», що забезпечує інфільтрацію цієї творчості в будь-які клітини людського організму.

У проведених дослідженнях зроблена спроба внести маленьку дещицю у розуміння цього складного процесу через паракатегорію нонкласики – квазікрасу, як різновид естетичного явища в структурі життєдіяльності людини, що підпорядковане логіці економічної або споживацької доцільності. За допомогою цього терміну вперше аналізуються процеси трансформації естетичного, як феномена людського буття, при масовому естетичнозорієнтованому виробництві. Встановлено, що квазікраса – це краса, в якій елемент споживчого (економічного) є домінуючим.

Відмічено, що відступ від «логіки краси» за рахунок її зведення до суто економічних переваг призводить до того, що краса стає «стислою», відчуженою, відходить на останній план, порушує гармонію і цілісність життя людини. Квазікраса, породжена економічною доцільністю, – це нова сутність сучасного суспільства, що не тільки підміняє уявлення про прекрасне, але й забезпечує системну деестетизацію суспільства. Квазівиробництво породжує квазіспоживання, що призводить до звеличення консьюмерістського суспільства, яке, по суті, знищує людину.

Наведений багатовекторний аналіз квазікраси у життєдіяльності людини з залученням прикладів з літератури, мистецтва, живопису, кіно, дизайну, реклами надав можливості виокремити її характерні ознаки: вона яскрава за формою, але є майже беззмістовною; ігнорує традиційні цінності; швидко подобається, але ще швидше забувається; позбавлена атрибуту вічності. Це дало можливість більш глибоко проаналізувати діалектику естетичної та економічної доцільності у сучасному соціумі.

Не можна не зазначати, що в Україні чимало науковців, які цікавляться проблемами взаємодії естетичної та економічної доцільності у життєдіяльності сучасної людини, але переважна більшість таких досліджень зорієнтовані розглядати цю проблему з позиції прибутковості (економічно), а не з позиції людини (її цілісності, гармонії, краси тощо). Тому поставлена проблема практично не досліджена у науковому полі філософської думки України, про що свідчить також і бібліографічний список циклу наукових праць, із якого лише декілька джерел указують на оригінальні дослідження саме у цьому напрямі.

Характерною рисою циклу наукових праць є авторське прагнення поєднати класичні принципи філософського знання з новітніми інтерпретаціями сучасної естетичної думки (дизайн, реклама тощо). Представлені дослідження естетичної імперативності у просторах культури та цивілізації яскраво підкріпляються прикладами з області архітектури, художньої літератури, живопису, дизайну, реклами, кіно, що безперечно демонструє багатоплановий та оригінальний підхід до викладення матеріалу.

У запропонованому циклі наукових праць вперше зроблена спроба без претензії на повноту і всеохоплюваність окреслити амбівалентні аспекти прояву естетичної імперативності (здобутки та поразки) у сучасному соціуму.

Практична значимість. Дослідження механізмів функціонування естетичної імперативності розширює простір пошуку некласичної естетики. Одержані результати дозволяють визначити суть, місце і роль естетичної імперативності в життєдіяльності людини, що дозволяє збагатити теоретичну основу дослідження складних і неоднозначних процесів привнесення естетичного як духовного феномена в естетичне виробництво та розкрити одну з можливих моделей співвідношення сучасної культури та цивілізації.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх застосування при розв'язанні актуальних проблем подальшої ролі та долі людини в сучасному соціумі, що швидко трансформується, вирішення яких неможливе без аналізу діалектики культури та цивілізації, квазіцивілізації та квазікультури, естетичної та квазіестетичної імперативності.

Результати наукових досліджень можуть використовуватись у подальшому поглибленому вивченні філософії, етики та естетики, філософії культури, філософській антропології, культурології, психології.

У більш широкому розумінні напрацьована концепція маніфестації імперативно-функціональної ролі культури обумовлює міждисциплінарний характер подальших досліджень та створює сприятливі умови для залучення до пошуку та формування власного підґрунтя теоретичних конструкцій і понять академічних дисциплін (філософії, релігієзнавства, культурології, педагогіки, політології, психології, соціології, економіки тощо). Окреслена проблематика не може бути вирішена у межах певного дослідження, підручника чи монографії, вона під силу тільки колективним зусиллям багатьох вчених.

Враховуючи вищевикладене доцентом М.А. Журбою було запропоновано подальший вектор наукових досліджень: розробка концепції функціонального аналізу сучасної культури в інформаційному просторі з урахуванням української та світової специфіки та соціальної динаміки філософії, етики і естетики, теології, мистецтвознавства, культурології та україністики, психології, педагогіки, соціології, валеології, економіки, політики та права. Задля реалізації запропонованої проблематики дослідження, автором була вдало реалізована ідея проведення регіональних та міжнародних науково-практичних конференцій та розробки наукових проектів, що привернуло увагу багатьох дослідників та науковців у вищезазначених галузях.

Так у міжнародних науково-практичних конференціях за весь період їх проведення прийняло участь понад 1000 вітчизняних і зарубіжних науковців та дослідників, за матеріалами конференції видано 16 збірників наукових праць за загальною редакцією Журби М.А. До кола постійних учасників долучаються усе більше колег з інших країн. Свої наукові доробки представили вчені Азербайджану, Боснії та Герцеговини, Грузії, Казахстану, Китаю, Іраку, Ірану, Македонії, Нігерії, Росії, Сербії, Узбекистану та Чорногорії.


Запропонована проблематика конференції своєю актуальністю та розгалуженістю напрямів дослідження привернула увагу фахівців з інших навчальних закладів, які із задоволенням долучились до наукової співпраці та стали її співорганізаторами. Було укладено договори та наміри про наукову співпрацю з наступними вищими навчальними закладами: Житомирський національний університет імені Івана Франка (Україна); Південноросійський державний технічний університет (Новочеркаський політехнічний інститут) (Росія); Інститут філософії, соціології та права (Азербайджан); Університет м. Ніш (Сербія); Зеленогурський університет (Польща).

За роки проведення наукових досліджень співорганізаторами конференції створено науковий проект «Virtus Reality», який отримав визнання на III Міжнародному салоні винаходів і нових технологій «Новий час. Стійкий розвиток у час змін» (відбувся 26-27 вересня 2012 року (м. Севастополь), і був нагороджений дипломом і золотою медаллю.

Також результати конференції було представлено на Третій міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2012», що відбулася у м. Києві з 1 по 3 березня 2012 року. Організаторів конференції було відзначено почесною грамотою.

У рамках даного проекту було створено наукову громадську організацію «Соборність» (http://conference-ukraine.com.ua), метою якої є сприяння розвитку науки, освіти, культури задля збагачення світового духовного потенціалу та відродження моральних засад суспільства, а також консолідація наукового потенціалу для реалізації спільних наукових проектів, а саме: написання підручників, колективних монографій, навчальних посібників, розробка та удосконалення мультимедійного комплексу тощо з проблем сучасної культури.

У рамках тематики конференції та за її результатами видана перша колективна монографія «Віртуальна занепалість людини культури» (304 с.). Розпочато роботу над наступною колективною монографією «Метафізика віртуальної культури», що продовжить розпочату роботу у даному напрямку.

Загальна кількість публікацій – 38.

Загальна кількість публікацій, об’єднаних у цикл наукових праць «Естетична імперативність культури та цивілізації: здобутки та поразки соціуму», становить 25 робіт обсягом 38,7 ум.-друк. арк., з яких особисто автору належить 32,1 ум.-друк. арк. Серед публікацій: 1 монографія у співавторстві обсягом 11,4 ум.-друк. арк., з авторським внеском 8,3 ум.-друк. арк.; 1 навчальний посібник у співавторстві, в яких автору належить 15,9 ум.-друк. арк.; 11 статей у наукових фахових виданнях та 12 тез доповідей.

Доцільність об’єднання виконаних наукових досліджень у єдину роботу (цикл наукових праць) обумовлюється методологічною єдністю, спільною метою, завданням та розробленим єдиним підходом, що дозволяє розглянути одну із можливих моделей співвідношення сучасної культури та цивілізації через призму естетичної імперативності. Вивчення проблеми цивілізації та культури в такому ракурсі дає можливість замислитися над власним буттям та вибором мети та засобів її реалізації в сучасних умовах політичного та громадського життя України.
Претендент на здобуття

Премії Президента України



для молодих вчених М.А. Журба

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал