Реферат Київ 2014 загальна характеристика роботи



Скачати 77.86 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір77.86 Kb.
ТипРеферат


Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ЕТНОЛІНГВІСТИЧНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК РЕГУЛЯЦІЇ МІЖОСОБОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ

ГРИЩУК Елісо Юріївна - кандидат психологічних наук, асистент кафедри соціальної психології факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

.

реферат

Київ – 2014

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розробка проблематики етнолінгвістичної ідентичності є надзвичайно важливою для нашого суспільства, яке використовує етнічну належність як основний критерій інтеграції та диференціації. За останні десятиліття сформувалось нове покоління українців, яке виросло в інших соціально-економічних, соціально-політичних та культурних умовах, ніж попередні. Їх сукупність зумовлює прояв якісно нових форм поведінки та взаємодії, сприяє появі специфічних характеристик етнолінгвістичної ідентичності. Діалог культур та й процес міжособової взаємодії загалом, актуалізують процеси ідентифікації, самовизначення, становлення етнічної ідентичності.

Дослідженню етнічної ідентичності у межах вітчизняної наукової думки присвячені роботи Ю. В. Бромлея, А. М. Грачевої, Л. М. Дробіжевої, І. С. Кона, Г. У. Кцоєвої-Солдатової, Н. М. Лебедєвої, Л. І. Науменко, Б. Ф. Поршнєва, В. С. Рижової, С. В. Соколовського, Ж. Т. Уталієвої, Ф. С. Фейзуліна, В. Ю. Хотинця, В. О. Ядова тощо.

В Україні в соціально-психологічному аспекті проблема етнічної ідентичності вивчалась у працях О. В. Бичка, М. Й. Боришевського, О. М. Васильченко, В. О. Васютинського, П. І. Гнатенка, І. В. Данилюка, К. В. Коростеліної, В. М. Павленко, М. О. Шульги та ін.

Однією з основних проблем психологічного вивчення соціальної свідомості на сьогоднішній день є взаємозв’язок мови та етнічної ідентичності. Це пов’язано з особливим місцем мови серед основних компонентів етносу і, перш за все, з тим, що саме мова здавна розглядається як один з найважливіших чинників етнічної ідентичності (В. Вундт, М. Гайдегер, Г. Гілз, Е. Гобсбаум, В. Гумбольдт, Г. Джайлз, Дж. Джозеф, П. Джонсон, М. Лацарус, Ф. де Соссюр, Г. Штайнталь; М. М. Бахтін, А. О. Бєлік, В. О. Васютинський, М. М. Губогло, І. В. Данилюк, О. І. Донцов, В. І. Кононенко, Д. М. Овсянико-Куликовський, І. І. Огієнко, М. І. Пірен, О. О. Потебня, Т. Г. Стефаненко, Ж. Т. Уталієва, М. О. Шульга та ін.).

Сучасні соціальні обставини яскраво ілюструють необхідність серйозного вивчення не просто взаємозв’язку мови та етнічної ідентичності, але й особливостей його впливу на процес міжособової взаємодії представників різних етнолінгвістичних груп у поліетнічних регіонах України.



Психологічні причини зростання етнолінгвістичної ідентичності спільні для всього людства, проте особливого значення етнос набуває в періоди соціальних перетворень та соціальної нестабільності. З огляду на те, що усвідомлення сучасною людиною своєї належності до певного народу відіграє важливу роль в її житті, абсолютно необхідним стає вивчення етнолінгвістичної ідентичності та її впливу на взаємини між людьми (від міжособових до міждержавних). Усе вищезазначене обумовило вибір теми дослідження: «Етнолінгвістична ідентичність як чинник регуляції міжособової взаємодії».

Об’єкт дослідження: процес регуляції міжособової взаємодії.

Предмет дослідження: етнолінгвістична ідентичність як чинник регуляції міжособової взаємодії.

Метою роботи є науково-теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження особливостей впливу етнолінгвістичної ідентичності на процес міжособової взаємодії.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що в ньому:

вперше:

  • доведено, що етнолінгвістична ідентичність може служити як основою, так і перешкодою ефективної міжособової взаємодії залежно від особливостей її прояву;

  • показано, що в ситуації реальної, на відміну від потенційно можливої, міжособової взаємодії етнолінгвістична ідентичність справляє менший вплив на поведінку представників різних мовних та етнічних груп;

дістало подальшого розвитку:

  • уявлення про важливість мови в становленні етнічної ідентичності: збіг етнічної та рідної мови сприяє формуванню позитивної та стійкої форми етнолінгвістичної ідентичності.

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні уявлення про позитивну етнічну та етнолінгвістичну ідентичність (її стійкість, позитивне ставлення до власної етнічної мови при одночасній повазі до інших, відповідність мовної поведінки атитюдам та мовній компетентності та ін.) як основу толерантної міжособової взаємодії (прагнення до співробітництва, альтруїзму, встановлення дружніх взаємин з оточуючими тощо).

Практичне значення роботи визначається тим, що результати дослідження можуть бути рекомендовані до використання в навчально-виховній роботі вчителів шкіл, викладачів ВНЗ, психологів, політологів, соціологів, соціальних педагогів тощо. Теоретичний та емпіричний матеріал може бути використаний у процесі п ідготовки та читання курсів з етнопсихології, етнопсихолінгвістики, соціальної психології. Отримані дані можуть стати основою для розробки тренінгів етнічної толерантності, які б включали рекомендації щодо формування культури міжетнічної взаємодії представників різних етнолінгвістичних груп у полікультурному соціумі.

Публікації. Основний зміст та результати дослідження опубліковані в 19 наукових працях, з яких 1 – колективна монографія, 13 - статті (10 — статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України), 2 – тези, 3 – навчально-методичні розробки.

Розглядаючи поняття етнолінгвістичної ідентичності ми виходимо з того, що при визначенні індивідами себе в якості членів етнічної групи міжгрупове порівняння може відбуватися на основі значимого для групи елемента культури – мови, яка дозволяє досягти сприйняття позитивної відмінності своєї групи від іншої (Г. Джайлз, П. Джонсон).

В останні десятиліття дослідження взаємозв’язку мови та етнічної ідентичності проводяться на різних рівнях аналізу: соціолінгвістичному, етносоціологічному, етнографічному, соцально-психологічному тощо. Предмет вивчення в них виступають: мовні атитюди, мовленнєві маркери, соціолінгвістичні стереотипи і т.ін. На різних рівнях аналізу все більше уваги приділяється тому беззаперечному факту, що етнічна ідентичність пов’язана не стільки з реальним використанням мови всіма членами групи, скільки з його символічною роллю у формуванні почуття спорідненості з групою і одночасно в процесах міжгрупової диференціації. У поліетнічному суспільстві функціонують різні мови, і етнічна ідентичність кожної з діючих груп у значній мірі обумовлена компетентністю її членів у «чужих» мовах та мірою відповідності реального та бажаного їх використання (Донцов А. І.).

Узагальнюючи підходи різних авторів, можна вважати, що кожна соціальна група обов’язково має власні особливості, які здатні зумовлювати специфіку відповідної форми ідентичності, не є виключенням і етнічні групи та етнічна ідентичність.

Варто також відмітити, що досить часто феномен етнічної ідентичності розглядається науковцями з позицій аналізу самосвідомості особистості, а саме її структурних елементів.

Загалом, теоретичні та емпіричні результати наших досліджень, відображені в представлених наукових працях підтвреджують, що поняття „етнічної ідентичності” не еквівалентне таким поняттям як „етнічність” та „етнічна самосвідомість”. У даному питанні можна погодитись із думкою Т. Г. Стефаненко, що якщо етнічність – це приписана суспільством категорія на основі об’єктивних критеріїв, то етнічна ідентичність – це результат самокатегоризації, якої досягає індивід в наслідок конструювання образу оточуючого світу та свого місця в ньому. Причому істинна етнічна ідентичність людини може не співпадати з офіційно приписаною етнічною приналежністю, про що ми вже зазначали раніше.

З нашої точки зору, етнічна ідентичність не тотожна і етнічній самосвідомості, оскільки, як стверджують С. В. Лурьє, Г. У. Солдатова, А. В. Сухарєв та ін., етнічна ідентичність не зводиться лише до усвідомлення етнічної приналежності, адже містить у собі цілий пласт етнічного несвідомого. У цьому випадку, як вважає О. В. Бичко, більш доцільно використовувати до свідомого процесу ототожнення себе з певною етнічною спільнотою термін «самоідентифікація», а результат, відповідно, - «самоідентичність». Етнічна ідентичність передбачає також надання людиною емоційно-ціннісного значення своїй етнічній приналежності, тому поряд із віднесенням індивідом себе до представників свого етносу, вона включає, перш за все, глибоко значиме переживання даної приналежності, як однієї з найважливіших складових у системі уявлень людини про себе.

Таким чином, у результаті проведеного теоретичного аналізу складається уявлення про етнічну ідентичність як компонент етнічної самосвідомості, а також як структура в системі соціальної ідентичності. Соціальна ж ідентичність виступає частиною «Я-концепцію». Питання етнічної ідентичності також тісно пов’язане з проблемою ідентичності та ідентифікації взагалі.

Аналіз літератури показав, що в якості структурного елемента етнічної свідомості та самосвідомості розглядають етнічні авто- та гетеростереотипи. Тобто, головний зміст етнічної ідентичності утворюють етнічні стереотипи, а етнічна ідентифікація при такому розумінні виступає процесом психічної діяльності етнофору по уподібненню зі своєю етнічною спільнотою через засвоєння змісту етнічних стереотипів. Результатом такого процесу й буде етнічна ідентичність.

Явище етнічної ідентифікації виконує одночасно функцію уподібнення та виділення (виокремлення). У сучасному світі етнічна ідентифікація, в першу чергу, здійснюється на основі мови, тоді як першопочатково головна функція належала території.

Загалом, вивчення феномену етнолінгвістичної ідентичності є логічним продовженням наших попередніх досліджень, зокрема, особливостей етнічної ідентичності як такої (3 наукові публікації з циклу робіт), взаємозв’язку мови та етнічної ідентичності (4 наукові публікації), етнічної самосвідомості, ядром якої виступає етнічна ідентичність (2 наукові праці) та етнічних авто- та гетеростереотипів в якості структурного елемента етнічної самосвідомості (3 наукові публікації).

Основні результати описаних вище наукових пошуків ми використали при розробці навчально-методичних праць, причому, намагались відобразити не лише їх змістовну складову, але й деякі формальні аспекти (вимоги до наукового тексту, алгоритм наукового психологічного дослідження, умови ефективної роботи з літературними джерелами тощо).



Зважаючи на все вищезазначене, перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у розробці ефективної системи заходів для подолання негативних наслідків впливу етнолінгвістичної ідентичності на спілкування між людьми і створення умов для розвитку та формування позитивної етнолінгвістичної ідентичності як основи толерантної міжособової взаємодії.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал