Редіна В. А., директор кз «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради Виховний потенціал туристсько-краєзнавчої роботи в позашкільних навчальних закладах



Скачати 108.87 Kb.
Дата конвертації10.03.2017
Розмір108.87 Kb.


Редіна В.А., директор КЗ «Харківська обласна

станція юних туристів»

Харківської обласної ради
Виховний потенціал туристсько-краєзнавчої роботи

в позашкільних навчальних закладах
В умовах незалежної України особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури.

Як зазначала відомий український педагог Софія Русова, «задля того, щоб зуміти викликати в учня духовну діяльність, треба зрозуміти душевний склад дитини… Виховання мусить мати за мету виробити людину з широким розумінням своїх громадянських обов’язків, з незалежним, високо розвинутим розумом, братерським почуттям до усіх людей, людину, здатну до роботи, таку людину, яка ніде, ні при яких обставинах не загине морально і фізично й проведе в життя свою незалежну думку».

Особистісний підхід до виховних проблем відрізняє позашкільний заклад від інших навчально-виховних закладів. Ми розглядаємо позашкільний заклад передусім як виховний заклад, що сприяє духовному становленню особистості дитини, створенню умов для його самореалізації через туристсько-краєзнавчу діяльність. На наш погляд, усе, що робиться у позашкільному закладі, повинно мати глибокий моральний зміст. Обласна станція юних туристів керується інтересами і потребами дітей, вона прагне стати улюбленим місцем, де гуртківці не лише вчаться, а й живуть повноцінним духовним життям. Керівники гуртків дбають про чуйне ставлення до внутрішнього світу гуртківців, не нав’язують їм своїх думок, ведуть діалог на рівних. Позашкільний заклад не обтесує і не ламає дитину, а сприяє розвитку її творчих сил, поважає особистість, виховує в дусі прав людини.

Туристсько-краєзнавча робота надає можливість дітям і підліткам на власні очі побачити красу рідної землі, вивчити історію, культуру, народні традиції різних куточків України, фізично і морально загартуватися.

Сама туристсько-краєзнавча робота має широкі можливості для формування всебічно розвинутої особистості дитини.

Змістовною програмою діяльності навчально-виховних закладів з патріотичного виховання учнівської молоді останніми роками став рух за збереження, примноження традицій, звичаїв, обрядів народу України, «Моя земля – земля моїх батьків». Відповідно до цієї програми педагогічні колективи позашкільних закладів доклали чимало зусиль до виховання у молоді усвідомлення своєї причетності до свого роду, етнічної групи, народу в цілому, народної творчості, історії своєї країни, її культури, науки, мистецтва. Вивчення героїчних сторінок Великої Вітчизняної війни, Другої світової війни, трагічних подій того часу передбачає обласна акція «Слобожанські дзвони перемоги». У вихованні молодого покоління важливе значення має патріотичний приклад старших: дідусів, батьків, ветеранів війни та праці. Збір краєзнавчих матеріалів про маловідомі сторінки Великої Вітчизняної війни, Другої світової війни, про мужність нашого народу, дає можливість юним пошуковцям не тільки поповнити експозиції шкільних музеїв бойової слави, підготувати реферати на конференції, але й виховувати у них почуття гордості за своїх земляків, за свій край, свою область, місто, село.

Проведення екскурсій, походів по рідному краю, по місцям бойової слави, догляд за братськими могилами, місцями поховань воїнів, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни виховує у дітей гуманізм, шанобливе ставлення до подвигу українського народу в роки війни.

Краєзнавча робота сприяє вихованню не тільки патріотичних почуттів у дітей, але виховує їх дійсними інтернаціоналістами. Вивчаючи історію рідного краю, ознайомлюючись з подвигами чеха Отакара Яроша, білоруса Івана Танкопія, осетина Муси Ахсарова, іменами яких названі вулиці Харкова, діти усвідомлюють поняття інтернаціоналізму, у них розвивається повага до трудящих усіх національностей.

Проведення краєзнавчих конференцій, організація роботи краєзнавчих товариств, клубів «Я – харків’янин», створення краєзнавчих куточків, музеїв сприяє патріотичному вихованню учнівської молоді.

Об’єктами вивчення юних краєзнавців є рідні школи, свої родоводи. За наслідками цієї діяльності створені та діють 340 музеїв.

Одним з важливих завдань туристсько-краєзнавчої діяльності, особливо на сучасному етапі, є прищеплення у дітей любові до праці, трудове виховання та профорієнтація їх у свідомому виборі майбутньої професії.

Трудове виховання передбачає розвиток працелюбності, потреби в праці на користь суспільству, виховання відношення до праці як до головного засобу розвитку своїх здібностей. Трудовому вихованню, вихованню особистості через працю велику увагу приділяв А.С. Макаренко. Педагогічні форми поєднання навчання, виховання з працею дітей та підлітків були розроблені та перевірені А.С. Макаренко в дитячій колонії ім. М. Горького і комуні імені Ф.Дзержинського.

У туристсько-краєзнавчої діяльності підлітки зайняті різноманітними формами праці, які відіграють значну роль у вихованні. Навіть елементарне самообслуговування в умовах походу, експедиції (догляд за одягом, особистим посудом та ін.) впливає на моральний клімат групи. Адже в умовах походу немає поруч «няньки» і дітям доводиться всю роботу по самообслуговуванню виконувати самостійно, щоб не стати об’єктом глузування з боку товаришів.

Під час проведення туристських подорожей кожен учасник походу має конкретне доручення, відповідає за окрему ділянку роботи на маршруті. Керівник походу повинен провести таку підготовчу роботу в дитячому колективі, щоб діти усвідомили свою персональну відповідальність за безпеку проведення походу, якість проходження маршруту. В умовах походу праця кожного переростає в колективну творчу справу. Адже від того, як буде приготовлена їжа, яким буде бівуак, групове спорядження залежить успіх даного походу. Усі види обслуговуючої праці в поході, безпосередньо направлені на життєзабезпечення групи, можна класифікувати як суспільно-корисну працю.

Специфіка туристсько-краєзнавчої діяльності дозволяє проводити певну профорієнтаційну роботу.

Під час занять у гуртках позашкільного закладу діти знайомляться з основами таких наук як географія, геологія, біологія, археологія та ін. протягом перших років навчання. Гуртківці, у яких сформувався стійкий інтерес до певної галузі науки, після 4-5 років навчання у позашкільному закладі типу станцій, центрів туризму вже зорієнтовані у виборі майбутньої професії.

Соціо-культурний напрям позашкільної освіти передбачає допомогу дитині у визначенні свого статусу як особистості через включення її у систему соціальних відносин, зростання її престижу і авторитету, раннє залучення до участі у вирішенні трудових, соціально-політичних, моральних проблем суспільства.

Під час туристських подорожей діти зіткаються з реаліями оточуючого життя, як позитивного, так і негативного характеру. В основі діяльності будь-якого дитячого колективу станції юних туристів переважає пошукова діяльність. Правильно організована пошукова діяльність дітей переростає у суспільно-корисні справи всього колективу.

Наприклад, учні народознавчих гуртків під час проведення фольклорно-етнографічних експедицій зібрали багатий етнографічний матеріал. Це дало можливість створити експозицію «Українська минувщина» в кабінеті народознавства КЗ «Харківська обласна станція юних туристів», а деякі речі (одяг, рушники, предмети побуту) передати до Харківського літературного музею де вони експонуються відвідувачам. Юні геологи станції юних туристів під час геологічних експедицій по Ізюмщині, де знаходиться унікальна геологічна пам’ятка – г. Крем`янець, зібрали багату колекцію фауни давнього моря. Частина палеонтологічних знахідок передана музею природи Харківського національного університету. Таким чином гуртківці позашкільного закладу принесли певну користь суспільству, внесли певний внесок в поновлення фондів музеїв м. Харкова.

Підкреслюючи величезну практичну значущість туристсько-краєзнавчої роботи у підготовці гуртківців до самостійного життя, слід відзначити ще один аспект впливу цієї діяльності на формування рис характеру особистості.

Криза перехідного до ринкових відносин періоду у становленні нашої держави втягує в екстремальні умови існування дедалі ширші верстви населення. Від нестабільності потерпають насамперед діти. Особливо зловісними є розгубленість, втрата ідеалів, песимістичне сприйняття життя, відчуження від суспільства. Серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління спричинюється тим, що в молоді та підлітків домінуючими почуттями стали тривога, соціальна пасивність, страх, жорстокість.

Багаторічний досвід позашкільної роботи дає право стверджувати, що в сучасних умовах позашкільні заклади ще являються тими острівками, де діти знаходять себе, притулок зі своїми проблемами і надіями, бо морально-психологічний клімат таких закладів сприяє відвертості, щирості від кожної дитини. У різновікових гуртках старші обов’язково допомагають молодшим, формуються такі моральні якості як чуйність, гуманність, доброзичливість, поважне ставлення до дівчаток як майбутніх жінок. Особливо впливає на формування таких рис характеру дитини перебування у туристських походах, екскурсіях, експедиціях. Жодна бесіда, лекція у школі не замінить тих навичок, які одержують діти під час походів. Заняття туризмом це реальна, дійова сила підготовки дітей до практичного життя.

Проблема виховання фізичної здорової особистості одна із головних проблем у діяльності будь-якого навчального закладу. Туризм є одним із важливих засобів зміцнення здоров’я, залучення дітей до занять фізичною культурою, одним із видів спорту. Туризм – це різносторонній виховний засіб для розвитку духовних і фізичних сил, формування характеру й оволодіння життєво необхідними навичками та вміннями. Учні, які відвідують гуртки КЗ «Харківська обласна станція юних туристів», з перших занять залучаються до активних форм туристсько-краєзнавчої роботи.

Програмами гуртків краєзнавчого профілю обов’язково передбачаються походи, екскурсії, експедиції, зльоти, а туристського – ще додаються учбово-тренувальні збори, заняття загально фізичною підготовкою, змагання та ін. У Харківській обласній станції юних туристів склалася система проведення щорічних обласних туристських змагань, метою яких є залучення якомога більшої кількості школярів до занять туризмом, розвиток видів туризму, змагання з техніки лижного, водного, велосипедного, пішохідного туризму, спортивного орієнтування. У щорічному календарі обласних масових заходів з туризму та краєзнавства заплановано і проводиться до 20 видів змагань.

До участі у змаганнях залучається близько 5 тисяч учасників, які володіють спеціальними знаннями, уміннями та навичками, мають спеціальну фізичну підготовку.

Участь у змаганнях, де діти демонструють неабияку спритність, мужність, знання туристської техніки ми розглядаємо як перевірку готовності дітей, особливо хлопчиків, до подальшої служби у Збройних Силах, підготовку команд до проведення багатоденних подорожей. Техніка туризму прищеплює дітям практичні навички, які дають можливість у різній місцевості та при різній погоді раціонально і безпечно пересуватися, влаштовувати привали, орієнтуватися на місцевості, долати природні й штучні перешкоди, що зустрічаються на шляху, та подавати першу медичну допомогу у разі необхідності. Похідне життя в умовах змагань по крос-походу створює такі життєві ситуації, які ставлять школярів перед об’єктивною необхідністю набувати досвіду і умінь колективістської поведінки. Відбувається виховання учнів у колективі через колектив.

За даними державної статистики останніх років різними формами туристсько-краєзнавчої та оздоровчої роботи було охоплено близько 1 млн. дітей, тобто орієнтовно кожна п’ята дитина шкільного віку. Головним організуючим центром цієї роботи є Український державний центр туризму і краєзнавства дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, а на місцях – обласні, районні центри туризму.

Конституція України, Закон України «Про освіту», Концепція виховання у національній системі освіти, обласні програми «Новий освітній простір», «Військово-патріотичне виховання» та інші нормативні документи вимагають від педагогічних і учнівських колективів закладів освіти активізувати роботу з патріотичного виховання дітей і учнівської молоді, сприяти розвиткові соціально активної, творчо і інтелектуально розвиненої особистості; поглибити діяльність зі збереження і примноження культурно-історичної наукової спадщини, природного середовища краю.

Дбайливе ставлення до природи – одна із складових культури туризму. Любов до природи і охорона її – поняття нероздільні. Той хто любить природу, не буде її знищувати. Екологічне виховання та природоохоронна діяльність – невід’ємна складова навчально-виховного процесу у позашкільних закладах будь-якого типу. Особливо це стосується центрів, станцій юних туристів. У туристсько-краєзнавчій роботі природоохоронну діяльність доцільно спрямовувати у такому напрямі:


  • розкривати залежність розв’язання проблеми охорони природи від соціально-економічних можливостей суспільства;

  • формувати громадянську відповідальність за збереження природних багатств і розвивати суспільно-корисну трудову діяльність учнів, яка ґрунтувалася б на знаннях основних шляхів і засобів охорони природи; навичках культури індивідуальної та колективної поведінки у природному середовищі; уміння виконувати посильну суспільно корисну практичну роботу з охорони навколишнього середовища.

Активізації природоохоронної роботи, вихованню екологічної культури і грамотності учнівської молоді, гармонійне співіснування з природою реалізується у діяльності КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» через еколого-краєзнавчі експедиції, екскурсії, рейди, щорічні еколого-географічні практикуми в природі.

Пропаганда екологічних знань, правил поведінки у природі проходять через навчальні екологічні стежки, екологічні ігри, екологічні відеолекторії «Екологія ХХІ століття» та інше.

Юні туристи-краєзнавці Харківщини керуються у своїй діяльності таким крилатим виразом: «Ти прийшов у гості до природи – не роби нічого, що ти вважав би непристойним зробити у гостях.»

Видатний педагог К.Д. Ушинський писав: «Зовіть мене варваром у педагогіці, але я виніс із вражень мого життя глибоке переконання, що прекрасний ландшафт має такий величезний виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливу педагога; що день, проведений дитиною посеред бору і полів, коли її голову наповнює якийсь чарівний туман, в теплій волозі якого розкривається все її молоде серце для того, щоб безтурботно і невідомо вбирати в себе думки і зародки думок, які потоком ллються з природи, що такий день вартий багатьох тижнів, проведених на шкільній лаві».

Сучасні соціологи, наголошуючи на важливому виховному впливі природи, зазначають, що відрив людини від природи, зумовлений урбанізацією, збіднює людину, призводить до огрубіння особистості. Вплив природи на особистість багатогранна. Природа є невичерпним джерелом думки, вона допомагає нагромаджувати життєві уявлення, необхідні для розвитку мислительної активності, розвиває творчі задатки, естетичне ставлення до навколишнього світу. Надаючи юним туристам-краєзнавцям безліч яскравих вражень, природа збагачує їхній розум і почуття, розвиває естетичні смаки, оцінки і судження. Уміння спостерігати природу, сприймати її красу і чарівність формується в учнів насамперед у процесі екскурсій і туристських походів, що проводяться з урахуванням їх вікових особливостей, і передбачає бережне ставлення до природної краси. Зорові образи, які створюються в туристських подорожах картинами природи, легко запам’ятовуються дітьми і залишаються в пам’яті на все життя.

Ніякі описи не можуть замінити особисті почуття дітей. Важливим аспектом прищеплення естетичних смаків юним туристам є навчання бачити красу в тиші, розрізняти звуки лісу, спів жайворонка в полі, плескіт води в джерельці.

Таким чином, до соціально-педагогічних функцій дитячого туризму, краєзнавчої та екскурсійної роботи слід віднести:

1.Формування у дітей наукового світогляду, бажання бути колективістом, патріотом, інтернаціоналістом.



2. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу у позашкільному закладі, туристських походах, подорожах, екскурсіях, профільних таборах, експедиціях (прищеплення любові до знань, навичок у дослідницькій роботі і т. і.).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал