Реалізація соціокультурної змістової лінії на уроках української мови в 5 класі



Скачати 265.86 Kb.
Дата конвертації22.12.2016
Розмір265.86 Kb.


Міністерство освіти і науки України

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

ім. М. В. Остроградського

Відділ гуманітарних дисциплін


Випускна робота



РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 5 КЛАСІ

Виконала вчитель української мови

та літератури

вищої категорії,учитель-методист

Лохвицької загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №3

Лохвицької районної ради

Полтавської області

Мамонова Лідія Іванівна

Полтава-2013


ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................с. 3

І. Розділ . Теоретичні засади реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови

1.1. Деякі аспекти методики реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови……………………….…………………………с.5


1.2. Текст як провідний засіб реалізації соціокультурної змістової лінії в процесі викладання української мови..………………………………….с.8
І І. Розділ . Засоби реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови в 5 класі

2.1. Вимоги чинної програми щодо викладання мови в 5 класі………….с.10


2.2. Соціокультурний компонент у підручниках для 5класу…………….с.12

2.3. Текстоцентичний підхід у вивченні української мови як засіб реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови в 5 класі ( за рекомендаціями О. Глазової )……………………………………………….с.13

Висновки.................................................................................................. …..с.27

Список використаних джерел…………………………………………. ….с.29



Вступ

Шкільна освіта в Україні сьогодні розвивається й оновлюється. Цей процес зумовлений змінами в суспільно-політичному житті і засвідчений Актом проголошення незалежності, Конституцією України, Законом про освіту, Національною доктриною розвитку освіти в Україні XXI століття, концепцією мовної освіти.

Одним з напрямів гуманізації освіти в Україні є визнання людини як особистості і найвищої цінності суспільства. У формуванні такої особистості важливу роль відіграє рідна мова.

Основа формування мовної особистості - розвиток індивідуальних якостей мовотворчості, забезпечення вільного самовираження особистості, виховання патріота України. Ставлення до рідної мови, народу, країни є яскравим свідченням національної свідомості і рівня культури, цивілізованості людини. Тому в школах повинен панувати культ рідної мови як вияв патріотизму і віри в своє майбутнє.
У процесі вивчення мови учні набувають знань про саму мову, її граматичну структуру і словниковий склад, історію і закони її розвитку; складають уявлення про роль мови в ментальності українського народу, в його суспільному житті, у розвитку інтелекту людини тощо.

Темою випускної ї роботи обрано питання: РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 5 КЛАСІ


Мета роботи: розглянути шляхи реалізації соціокультурної лінії змісту навчання під час вивчення фонетики і орфоепії в 5 класі.

Завдання випускної роботи:
1. Опрацювати наукову та методичну літературу з поставленого питання;
2. Розглянути психологічні та педагогічні основи навчання української мови;
3. Визначити вимоги програми з досліджуваного питання;
4. Розглянути методичну літературу з питання курсової роботи;
5. Провести експериментальне дослідження.
Методи дослідження: робота з літературними джерелами, опрацювання методичної літератури, аналіз, спостереження.

І. Розділ . Теоретичні засади реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови
1.1
. Деякі аспекти методики реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови

Основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національної свідомості, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови .

Відповідно до цієї мети одним із головних завдань навчання української мови в основній і старшій ланках середньої загальноосвітньої школи є формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів,тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому.

На уроках мови і літератури, в позаурочний час повинно відбуватися «соціокультурне зростання» учня. І саме вчителю-словеснику випадає найпочесніша, найвідповідальніша місія допомогти школярам прилучитися до культурної скарбниці нашого народу. Слід зауважити, що процес освоєння культурної спадщини має сьогодні свої особливості.Тенденція переосмислення ролі й значення культури українського народу полягає у бажанні не лише зберегти її в первісному вигляді, а й активно ввести у формат сучасного життя. Відкриття нового в старому спонукає не механічно використовувати надбання минулих поколінь, а вивчати його й активно вводити в теперішню соціокультурну ситуацію. Бо культура – це насамперед пам’ять, вона завжди пов’язана з історією духовного життя людини й суспільства.

У кінці 80-х на початку 90-х років минулого століття в школах завзято почали впроваджувати курси, уроки народознавства, що стало поштовхом повернутися «обличчям» до минулого. Вчителі добирали дидактичний матеріал на народознавчій основі, створювали світлиці, проводили народні свята. Загалом почалася «народознавча революція »в педагогіці. У самій методиці викладання української мови соціокультурна змістова лінія виокремилася лише в Державних стандартах. Одним з пріоритетів змісту освіти, що висувається в Концепціях мовної освіти сучасної школи, є забезпечення соціокультурної компетенції школярів. Це є досить актуальною проблемою у зв’язку з тим, що багато учнів мають поверхові знання з нашого минулого, не зовсім чітко орієнтуються в соціумі. Як показує практика, для розвитку комунікативного мовлення учнів допомагатимуть такі зразки текстів, завдань, вправ, які мають високий навчально-виховний потенціал. Соціокультурна змістова лінія є засобом опанування культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум (соціокультурна компетенція).

Основними завданнями, які необхідно реалізувати для досягнення соціокультурної мети, є:

- вироблення в учнів уміння взаємодіяти з іншими людьми в полікультурному суспільстві;

- залучення школярів ефективно застосовувати набуті знання й уміння на практиці;

- формування духовного світу учнів, ціннісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

- виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Змістове наповнення цієї лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Естетична культура» та інші. Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовуються як дидактичний матеріал, а також за допомогою системи спеціальних та інтелектуально й емоційно орієнтованих завдань, передбачають опрацювання цих текстів і, зокрема, вивчення деяких із них напам’ять.

Для формування соціокультурної компетенції учнів вчитель з позиції діяльнісного підходу повинен:

1.Здійснювати відбір соціокультурних відомостей освітніх галузей «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Художня культура» тощо. 2.Використовувати на уроках високохудожні взірці світової культури. 3.Спонукати учнів до практичного використання знань в позакласній діяльності, до науково-пошукових досліджень.

4.Враховувати середовище, в якому живе дитина, її оточення.

5.Формувати толерантне ставлення до людей, представників інших етнічних, релігійних, расових ознак.

Засобом активізації пізнавальної діяльності учнів, засобом формування їх мовленнєвої культури виступає текст. В текстах закладена інформація, що відображає соціокультурну специфіку мовної спільноти, тому є основною одиницею культурологічної освіти. Вчителю слід підбирати тексти, які розширюють кругозір, ознайомлюють з найвидатнішими постатями, подіями національної історії та культури, духовними пам’ятками, звичаями й традиціями українського народу, що мають цінність не тільки для української, а й для світової культури. Також дуже важливо, щоб учні «не розгубили» отриману інформацію в наступних класах.

1.2. Текст як провідний засіб реалізації соціокультурної змістової лінії в процесі викладання української мови

Метою соціокультурної змістової лінії шкільного курсу мови є формування українознавчого світогляду учнів, а засобом досягнення мети – система текстів, які сприяють формуванню духовного світу учнів, ціннісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів. Шкільна практика свідчить, що використання тексту як дидактичного матеріалу використовується вчителями не в повній мірі і зводиться до обмеженого кола завдань. Аби уникнути такого підходу, пропонуємо доцільні види робіт на основі тексту з метою використання його комунікативних можливостей:



  1. 1. Текст використовується найперше з комунікативною метою, оскільки є зразком правильного мовлення.

  2. 2. Призначається для відпрацювання на ньому виучуваної мовної теми.

  3. 3. Завдання для роботи з текстом диференціюються залежно від поставленої мети, зокрема:

    1. - мета: збагачення мовлення учнів комунікативно значущою лексикою; види робіт: 1) семантизація слів, добір синонімів, антонімів; 2) доповнення тематично об'єднаних рядів слів, вилучення зайвих; 3) спостереження за функціонуванням слів у текстах;

    2. - мета: формування текстотворчих умінь; види робіт: 1) визначення теми, головної думки тексту; 2) добір заголовка чи його обговорення; 3) поділ тексту на частини, складання плану; 4) визначення типу, жанру, стилю мовлення, ситуації, в якій цей текст буде доречним; 5) знаходження художніх засобів, образних висловів, які дають змогу авторові реалізувати задум;

    3. - мета: виконання конструктивних, трансформативних та ситуативних вправ на базі тексту; види робіт: 1) доповнення або трансформація тексту; 2) тематичний добір або побудова речень; 3) робота з тематично об’єднаними прислів’ями, приказками; 4) виконання ситуативних вправ; 5) стислий, вибірковий чи творчий переказ тексту;

    4. - мета: створення власних висловлювань на подібну тему; види робіт: 1) висловлення оцінних суджень; 2) написання творів-мініатюр; 3) побудова текстів за канвою, опорними словами, планом, окресленою ситуацією спілкування; 4) створення монологів на основі власних спостережень чи

    1. ланцюжком асоціацій, текстів-описів, текстів-розповідей, текстів-міркувань, тобто тексту як продукту мовленнєвої діяльності.


2.1. Вимоги чинної програми щодо викладання мови у 5 класі

Вивчення мови у 5 класі є логічним і закономірним продовженням діяльнісно-комунікативного принципу програми "Українська мова" у початковій школі, що дає змогу дотримуватися послідовності, наступності і безперервності змісту мовної освіти. У процесі початкового навчання української мови поглиблювалося уявлення школярів про навколишній світ, розвивалось їхнє образне і логічне мислення, удосконалювалися уміння і навички усного та писемного мовлення, формувалося певне коло знань про мову і мовні уміння. Тому набутий учнями у початковій школі мовний досвід дає змогу грунтовно і поглиблено узагальнити їхні знання з мови, розвивати уміння і навички мовленнєвої діяльності, забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

Для досягнення освітньої мети в основній школі найбільш відповідним є комунікативно-функціональний та особистісно-орієнтований підходи до навчання рідної мови.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в 5 класі середньої загальноосвітньої школи є:

- виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;
- вироблення у школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
- ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок - орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;
- формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу і людства в цілому.

Для 5 класу запропоновано нові підручники з рідної мови: "Рідна мова.5 клас" авторів Глазової О.П., Кузнєцова Ю.Б., "Рідна мова. 5 клас" авторів Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т., "Рідна мова. 5 клас" авторів Заболотного О.В., Заболотного В.В. У підручниках вдало синтезовано інформацію суто лінгвістичного змісту та рекомендації щодо практичного володіння мовою (від доречного вживання слів до монологу, діалогу, тексту). У них оригінально і послідовно реалізовано визначені положеннями Державного стандарту середньої освіти чотири взаємопов'язані змістові лінії: мовну, мовленнєву, соціокультурну й діяльнісну.




2.2.Соціокультурний компонент у підручниках для 5 класу

Соціокультурна змістова лінія навчання мови у підручниках реалізується передовсім через систему інтелектуально та емоційно зорієнтованих завдань, що передбачають опрацювання спеціально дібраного дидактичного матеріалу, зокрема через систему текстів, які слугують меті оволодіння школярами національними й загальнолюдськими культурними і духовними цінностями, а також нормами, що регулюють стосунки між поколіннями, націями, сприяють естетичному й морально-етичному розвиткові особистості, що забезпечує соціокультурну компетенцію.

Зміст дібраного дидактичного матеріалу сприяє осягненню світогляду українського народу, його історії, культури, системи моральних і духовних цінностей, а також таких рис української ментальності, як доброзичливість, толерантність, чемність, оптимізм, віра в свій народ, а також розвиткові духовної та естетичної сфер особистості школяра.



2.3. Текстоцентичний підхід у вивченні української мови як засіб реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови в 5 класі ( за рекомендаціями О.Глазової)

Чому вимоги дотримувати текстоцентричного підходу в словесників,

які навчають п’ятикласників, не викликають ентузіазму? По-перше, в

кожному класі є по кілька учнів, які надто повільно читають і пишуть, щоб

упоратися з текстом, тому вчителеві легше працювати з реченнями. По-друге,

більшість методичних посібників побудовано на дидактичному матеріалі,

який, якщо не брати до уваги уроки зв’язного мовлення, переважно

складається з речень, словосполучень і слів.

Та головна причина полягає в тому, що методична наука не

забезпечила педагогів-практиків рекомендаціями стосовно реалізації

декларованого текстоцентричного підходу, наслідком чого є нерозуміння

його переваг.

Текстоцентризм не передбачає роботу на уроці мови ТІЛЬКИ з

текстами. З урахуванням вікових особливостей і можливостей п’ятикласників

упродовж уроку цілком достатньо опрацювати один-два тексти

Йдеться про те, щоб на невеликому текстовому матеріалі

організувати виконання учнями великої кількості взаємопов’язаних

навчальних дій, послідовність яких відображатиме логіку уроку, допоможе

дітям усвідомити доцільність добору певних мовних одиниць, засвоїти

(закріпити, узагальнити, повторити) мовні правила та ще й набути (закріпити,

вдосконалити) різних комунікативних умінь. Граматичний (лексичний)

матеріал, який розглядається на матеріалі тексту, сприймається учнями з

більшою цікавістю, ніж у процесі опрацювання окремих речень або

словосполучень. Робота з текстом формує мовну спостережливість, збагачує

словниковий запас та розвиває естетичне сприймання мови. Опрацювання

тексту сприяє розвиткові в дітей інтелектуальних і практичних умінь та

навичок, досягненню розвивальних і виховних цілей уроку.

Але найголовніше - вивчення мовних категорій на матеріалі текстів

сприяє тому, що мовні одиниці сприймаються дітьми як явища живого

мовлення, що забезпечує мотивацію навчального процесу.

Важливим є те, що навчання рідної мови на основі опрацювання

тексту в єдності змісту й форми допомагає школярам усвідомити значення

мови як засобу передавання думок й почуттів.

Так, закріплюючи вивчене про однорідні члени речення, учитель

може використати такий текст:

Історія нашого народу велика, героїчна. Він пройшов через

випробування, тяжко жив і змагався. Він оборонявся, будував фортеці й

міста, орав ниви.

Наш народ створив дивовижний світ пісень, казок, оповідань, легенд.

Він зробив усе, щоб ти мав рідну землю, місто, село, дім. Люби ж його! Він

народив тебе, батьків, твоїх дідів та прадідів. Шануй його мову, історію,

культуру. (За В.Шевчуком).

Після виразного прочитання п’ятикласниками тексту вчитель може

запропонувати такі запитання і завдання:

• Чи є висловлювання текстом? Свою думку доведіть.

• Визначте тему тексту. Прочитайте слова, у яких виражено головну

думку тексту.

• Доберіть до тексту два заголовки, один з яких виражає його тему,

другий – головну думку.

• Самостійно визначте в реченнях тексту однорідні члени, назвіть їх.

• Сформулюйте визначення однорідних членів

речення.

• Спробуйте передати зміст тексту, не вживаючи однорідних членів

речення. Чому вам це не вдалося? Чи можна сказати, що однорідні

члени речення сприяють детальному й образному вираженню думок і

почуттів?

• Назвіть у кожному з речень ряди однорідних членів. Яке з речень

уміщує два ряди однорідних членів?

• Прочитайте речення, ускладнені однорідними присудками, та речення,

ускладнені однорідними додатками.

• Поясніть уживання розділових знаків у реченнях з однорідними

реченнями.

• Якби вам запропонували проілюструвати текст трьома малюнками, що

б ви зобразили? Розкажіть про це, уживаючи однорідні члени речення.

Завдання, які слід запропонувати учням у процесі

опрацювання тексту, умовно можна поділити на три основні групи:


  • аналіз використаних у тексті мовних одиниць ;

  • виконання (усне або письмове) конструктивних вправ ;

  • виконання (усне або письмове)творчих вправ .

Роботу можна ускладнити, запропонувавши учням текст із вилученими

розділовими знаками. У такому разі учні мають переписати текст,

розставивши пропущені розділові знаки, після чого прочитати його,

правильно інтонуючи речення, буде неважко. Зрозуміло, що в такому разі

послідовність виконання поданих вище завдань потрібно буде змінити –

розпочати з визначення однорідних членів речення і пояснення розділових

знаків при них, а завершити визначенням теми й головної думки тексту та

застосуванням прийому «усне малювання», тобто словесним передаванням

змісту уявних ілюстрацій до тексту.

Виконання творчих вправ, мета яких – розвиток уяви та фантазії

школярів, особливо доцільне при опрацюванні фольклорних текстів.

Колись давно жила в лісі бабуся. Збирала вона зілля: дивосил, живокіст,

звіробій, подорожник і м’яту. Тим зіллям стара лікувала людей.

Знайшла якось бабуся в хащах немовлятко, зраділа, узяла хлопчика.

Назвала його Іванком.

Виповнився хлопчикові рік. Дала йому бабуся кухлик чудодійного зілля.

Випив Іванко і виріс, наче на десять років подорослішав. Щороку старахлопцеві відвар давала. За п’ять років з хлопця здоровий і сильний богатир став.

Прилетів якось у ті краї Змій. Оселився край села й почав поля палити та людей грабувати. Знущався Змій з усіх: старих і молодих, дорослих і дітей.

Повела бабуся Іванка в лісові хащі, тупнула тричі ногою. Відкрилася

перед ними печера. Стоїть у печері кінь, висить на стіні меч, а в кутку стоїть діжка. Випив Іван з діжки аж три кухлі відвару й таку силу відчув, що коня зміг би підняти.

Після виразного прочитання дітьми тексту вчитель може запропонувати

такі завдання й запитання:

• Визначте тему тексту казки.

• З’ясуйте стиль тексту, свою думку доведіть.

• Який тип мовлення покладено в основу тексту? Чому ви так думаєте?

• Визначте та прочитайте речення, ускладнені однорідними членами. Яка

роль однорідних членів речення в мовленні?

• Прочитайте речення з узагальнювальними словами при однорідних

членах речення.

• Усно перебудуйте ці речення так, щоб узагальнювальне слово стояло

після однорідних членів речення.

• Розкажіть, як потрібно інтонувати речення, у яких узагальнювальне

слово стоїть перед однорідними членами речення. Після них?

• Поясніть уживання розділових знаків у реченнях з однорідними

членами речення.

• Як ця казка могла б закінчитися? Придумайте кінцівку (одне-два

речення). Використайте в реченнях кінцівки однорідні члени речення.

Звісно, для переписування поданий текст завеликий. Учитель може

запропонувати учнями записати до зошитів тільки кінцівку казки або ж

перебудовані речення з узагальнювальними словами при однорідних членах

речення, підкресливши узагальнювальні слова та однорідні члени (або

накресливши схеми речень).

Щодо тематики використовуваних у навчальному процесі текстів, часто

зауважують надмір у підручниках текстів історичної та фольклорної

тематики і недостатню кількість текстів, які розповідають про сучасне життя

школярів. З цим можна погодитись, адже тематика саме таких текстів

викликає в дітей найбільшу цікавість. Опрацьовуючи такі тексти, легше

зосередити увагу п’ятикласників на моральних питаннях, а також на

питаннях культури мовного спілкування.

О.Глазова пропонує кілька текстів на сучасні теми, які можна опрацювати в 5 класі.

Урок № 3. Тема: «Повторення вивченого в попередніх класах.

Частини мови»

Стояло чудове бабине літо. У повітрі літали сріблясті павутинки.

Золотисте листя усміхалося теплому сонечку. Все живе прагнуло натішитись останніми сонячними деньками, і учні не були винятком.

Перед уроками діти зграйками збиралися перед школою, гомоніли,

пересміювалися, обмінювалися новинами.

На шкільне подвір’я розгонисто, з мітлою напереваги увійшов

п’ятикласник Васько Єрмолаєв. Його знали як невтомного винахідника: хлопець не стомлювався .дивувати і дорослих, і малих. Василь обвів школярів поглядом, потрусив мітлою й повідомив:

- Це літальний апарат «Блискавка».

Новий винахід Єрмолаєва нагадав дітям пригоди Гаррі Поттера. Навколо мітли зібрався натовп. Васько поклав мітлу на землю та витягнув з кишені пульт управління від іграшкового автомобіля. Мітла здригнулася, повільно підвелася із землі й виразно промовила: «Політати хочеш?» (За Т.Крюковою).

Текст потрібно спроектувати на екран або дошку. Після того, як хтось із

п’ятикласників виразно його прочитає, учитель може запропонувати дітям виконати такі завдання:

• Які дії могла, на вашу думку, «виконувати» «опрацьована» шкільним

винахідником мітла? Назвіть ці дії відповідними дієсловами.

• Поясніть роль у мові дієслів. Дайте визначення дієслову як частині

мови. Наведіть приклади вживання дієслів на позначення навчальних

дій на уроках.

• Усно продовжіть текст двома-чотирма реченнями. Створіть два

варіанти продовження: реалістичний і фантастичний

• Назвіть ужиті в реченнях створеного вами продовження дієслова.

Поясніть, чому дієслів у складеному вами продовженні найбільше.

• Завершіть прислівниками такі речення: Мітла злетіла… (високо,

несподівано, рвучко). Дітям стало… (цікаво, весело, смішно). Поясніть

роль у мові прислівників. Дайте визначення прислівнику як частині

мови.


• Яку пору називають бабиним літом? Прочитайте з тексту речення, у

яких про цю пору йдеться. Визначте прикметники. Яка роль у мові

прикметників? Дайте визначення прикметнику як частині мови.

• Доберіть прикметники, якими можна «змалювати» осінь. Складіть з

цими прикметниками 2-3 речення.

• Складені речення запишіть, визначте в них іменники. Дайте визначення

іменнику як частині мови. Поясніть роль іменника в мові.

• Дайте відповіді на питання: чи багато вам траплялося речень, які не

містять жодного іменника? чим це пояснити?

• Назвіть прочитані вами влітку книжки та їхніх авторів. Поміркуйте:

яких частин мови найбільше у ваших відповідях.

• Складіть і запишіть висловлювання (обсяг – 3-4 речення) «Книжка, яка

мені сподобалась».

Після того, як учні прочитають свої творчі роботи, учитель запропонує

визначити в першому реченні творчої роботи самостійні частини мови.

Особливу увагу слід звернути на вжиті в тексті роботи особові займенники (я, мені, переді мною та ін.). Можна запропонувати дописати до роботи речення, яке містить числівник (Цю чудову книжку я читав протягом двох місяців).

Після цього вчитель запропонує визначити в текстах робіт службові частини мови та пояснити, у чому полягає їхня відмінність від самостійних частин мови.

Опрацюванням поданого тексту можна або розпочати, або завершити

повторення частин мови. Розпочавши розмову про улюблені книжки, логічно

перейти до опрацювання такого дидактичного матеріалу, як прислів’я (або речення з художніх текстів), у яких йдеться про книжку та користь і задоволення від читання.



Урок № 43. Тема: «Діалог. Розділові знаки при діалозі»

Американські гості фотографували все, що траплялося дорогою до Лаври.

До Києва вони приїхали на два дні й поспішали побачити якнайбільше.

- У Лаврі побувало понад 43 мільйони туристів, - прочитала з путівника

мама.

- До музеїв ви не встигнете, а церкви подивіться, - порадив тато.

- Устигнемо й до музеїв, - запевнила тітка Джоана.

- І я в музеї хочу, - запросився її син Ерік.

Після огляду Успенського собору та Ближніх печер гості чимдуж побігли до Національного музею українського народного декоративного мистецтва, про який багато чули у своїй Америці.

- Хоч краєм ока! – благала тітка Джоана.

- Краєм ока ти не вмієш, а до від’їзду мало часу, - гнівався дядько Пітер.

Увійшовши до зали з картинами Катерини Білокур, тітка завмерла.

- Пітере, - видихнула вона, - я звідси не вийду, якщо ми не купимо хоч

одну картину.

- Але вони не продаються, - втрутилася мама.

- Продаються альбоми, - підказала Ксеня.

Коли дядько Пітер, тітка Джоана та Ерік спустились у вестибюль, на них чекали тато, мама та Ксеня, тримаючи аж два альбоми зі світлинами робіт Катерини Білокур. (За О.Лущевською)

Завдання і запитання і до тексту

• Перекажіть текст, замінивши діалог непрямою мовою. Виграв чи

програв від цього текст? Свою думку поясніть.

• Прочитайте текст за особами. Намагайтеся відтворити голосом і

мімікою почуття співрозмовників.

• Назвіть передані через репліки почуття американських гостей та

киян, які їх приймали.

• У чому можливості прямої мови та її різновиду діалогу

перевищують можливості непрямої мови?

• Прочитайте за особами лише репліки, пропускаючи додані до них

слова автора. Що втратив від цього текст? Яка роль слів автора в

діалозі?

• Поясніть уживання в тексті розділових знаків.

• Уявіть собі, що кияни Ксеня, її тато й мама приїхали в гості до своїх

американських друзів. Складіть і розіграйте діалог, який міг би

відбутися між ними та американцями Пітером, Джоаною та Еріком.

• Діалог чи полілог було вами складено? Поясніть значення цих

термінів.

• Визначте тему та головну думку опрацьованого тексту.



Урок №86. Тема: «Загальновживані (нейтральні) та стилістично

забарвлені слова»
Коли Василько прийшов зі школи, дідусь зустрів його в передпокої.

- Знаєш, скільки людей заходило на сайт, щоб ознайомитися з будовою

нейтралізатора випромінювань? Сімсот вісімнадцять.

- Діду, невже ти виклав нейтралізатор у Мережі? – аж укляк Василько.

Останні півроку дідусь працював над новим приладом, який дозволить

усувати шкідливі випромінювання мобільних телефонів. Василько покладав на цей проект великі надії. А дід з доброго дива виклав його в і Інтернеті!

- Діду, ти лох. Твій пристрій можна було продати за шалені бабки. –

Василько скоса поглянув на грамоту, яка висіла на стіні. Її вручили дідусеві за винайдення важливого пристрою для космічного кораблебудування.

- Василю! – осмикнув онука дідусь. - Стеж за мовленням! По-перше, не

треба засмічувати рідну мову. По-друге, винаходи повинні служити людям.

- Винаходи ти передаєш не людям, а шустрилам, у їхні загребущі руки.

Вони качатимуть з них бабло.

Дідусь скривився. Він не любив жаргонних слівець. З гідністю дід промовив:

- Не важливо, чиє ім’я стоїть під винаходом. Завдяки Інтернету я можу

йти прямо до людей. Людська вдячність однаково доходить до винахідника. Вона йде від серця до серця

- Гаразд, діду, проїхали, - махнув рукою онук.

Прикрощі забулися. Починався звичайний родинний вечір (За

Т.Крюковою).

Після того, як учні виразно прочитають за особами спроектований на екран

або дошку текст, учитель може запропонувати дітям виконати ряд завдань і відповісти на питання.

• Поміркуйте, чи можна вважати загальновживаними словосполуки

космічне кораблебудування, шкідливі випромінювання; нейтралізатор

випромінювань. У текстах якого стилю мовлення такі словосполучення

вживають?

• Поясніть, чи належать нині виключно до наукового стилю слова

Інтернет, мережа, веб-сайт. Чи завжди ці слова були

загальновживаними? На прикладі словосполучення мобільний телефон

поясніть явище переходу слів з лексики обмеженого вживання (певних

стилів мовлення) до загальновживаної лексики.

• Поясніть, чи є загальновживаними (нейтральними) слова шустрило,

уклякнути (завмерти), осмикнути (стримати). З якою метою

письменники вживають просторічну лексику в своїх творах?

• Визначте в тексті жаргонні слова

. Витлумачте лексичне значення кожного. Назвіть жаргонні слова, поширені в мовленні учнів вашогокласу.

• Чому дідусь запротестував проти вживання онуком жаргонних слів? Як

до таких слів ставляться у вашому класі? У ваших родинах? Чому?

• У формі розгорнутого роздуму підготуйте відповідь на питання Чи

збагачують мовлення жаргонні слова? Відповіді обговоріть. Вибравши

з кількох варіантів відповідей найбільш переконливі аргументи,

запишіть роздум до зошитів.

• Складіть та розіграйте діалог, який міг би відбутися між

п’ятикласником та його п’ятирічним братом, який «приніс» з дитсадка

кілька жаргонних слів та вживає їх у мовленні. Школяр доступно та

дохідливо пояснює дитині, чому не слід уживати «погані» слова.

• Визначте тему та головну думку опрацьованого тексту. Доберіть до

нього заголовок.

Основна мета шкільного навчання української мови полягає у формуванні

національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. За відомим

соціолінгвістом Ф.С.Бацевичем, мовна особистість – це індивід, що володієсукупністю здатностей і характеристик, які зумовлюють створення і сприйняття ним тестів, що вирізняються рівнем структурно-мовної складності та глибиною й точністю відображення дійсності». Плекання мовної особистості неможливе без формування умінь і навичок опрацювання тексту на різних рівнях.

«Принцип текстотворчості (текстоцентризму) передбачає засвоєння мовних знань і формування мовленнєвих умінь і навичок на основі текстів, усвідомлення структури тексту й функцій мовних одиниць у ньому, формування вмінь сприймати, відтворювати чужі й створювати власні висловлювання, здійснювати міжпредметний зв'язок української мови й інших предметів», - сказано в Пояснювальній записці до чинної Програми «Українська мова».

Текстоцентричний підхід – важлива умова досягнення високої якості

шкільної мовної освіти.

Висновки

Провідна роль навчання мови зумовлена потребою збереження й розвитку культурних надбань українського народу, необхідністю піднести духовний рівень молоді, байдужість якої гальмує суспільний прогрес, подолати комплекс меншовартості, прищеплюваний українцям упродовж століть, і стати, нарешті, справжніми патріотами й громадянами України. Лише за таких умов можна зберегти себе як націю, відстояти незалежність, побудувати життя, гідне європейців. Зрозуміло, соціальний аспект названої проблеми щільно пов’язаний із лінгвістично-методичним і має якнайбезпосередніший вплив на піднесення якості вивчення української (державної) мови школярами.

Ефективність реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови підвищиться:


а) у випадках взаємозв’язку з іншими змістовими лініями чинної програми (мовною, мовленнєвою, діяльнісною) за напрямками вдосконалення аудіювання й читання, розвитку текстотворчих умінь під час говоріння й письма, формування правописних умінь і навичок учнів;
б) якщо вивчення української мови буде проводитись переважно на текстовому, соціокультурно зорієнтованому дидактичному матеріалі, який охоплює всі різновиди мовленнєвої діяльності учнів;
в) коли навчання відбуватиметься в системі міжпредметних зв’язків з метою набуття учнями знань з різних освітніх галузей, необхідних для їхнього мовного, мовленнєвого, світоглядного розвитку;
г) за умови посилення ролі українознавчого аспекту в освітньому процесі.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми реалізації соціокультурної змістової лінії на уроках української мови. Докладного вивчення потребують питання впливу мовленнєвого середовища на цей процес; проблема наступності у формуванні соціокультурної компетентності учнів основної і старшої шкіл на уроках української мови та в позакласній роботі.


Список використаних джерел

1. Варзацька Л. Навчання мови та мовлення на основі тексту: Посібник для

вчителів. — К.: Рад. Школа, 1986. — 105 с.

2. Глазова О. Текстоцентричний підхід у вивченні української мови/Методичні діалоги.-2013.- №7-8.-С.22-27

3. Леонтьєв О.А. Поняття тексту у сучасній лінгвістиці та психології //

Психолінгвістична та лінгвістична природа тексту й особливості його

сприймання / О.А.Леонтьев. - К.: Вища школа, 1979. - С. 7-18.

4. Лещенко Г.П. Наукові засади роботи з текстом на уроках українськоїмови / Г.П.Лещенко // Актуальні проблеми сучасної філології: збірник наукових праць. - Рівне: РДГУ, 2005. - С.180-183. .

5. Пентилюк М. Аналіз тексту на уроках мови // Дивослово. — 1999. — № 3. — підручник [для студентів-філологів] / за ред. М.І.Пентилюк. - К.: Ленвіт, 2000. - 264 с.

6. Плющ М.Я. Граматика української мови: в 2 ч. Ч.1: Морфеміка.

Словотвір. Морфологія: підручник / М.Я.Плющ. - К.: Вища школа, 2005. - 286 с.

7. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики / О.О.Селіванова. - К., 1999.

8. Симоненко Т. Базова система вправ у роботі над розвитком

професійно-комунікативних умінь студентів-філологів / Т.Симоненко //



Українська мова і література в школі. - 2005. - № 5. - С. 40-44.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал