Психотерапія та психокорекція в сексології та андрології



Скачати 100.1 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір100.1 Kb.
ТипМетодичні вказівки
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для студентів

по підготовці і роботі на практичному занятті

з «Психотерапія та психокорекція в клінічній практиці»



Тема: Психотерапія та психокорекція в сексології та андрології

У сучасному суспільстві спостерігається ріст психопаталогій, соціопатій, психосоматичних та соматопсихічних захворювань, що наголошує на спеціалізованій підготовці фахівців - психологів особливостям психотерапії та психокорекції.

Психотерапія є галуззю клінічної медицини, що включає систему лікувального впливу на психіку, а через неї – на весь організм і поведінку хворого. Психологічна корекція – це система заходів, спрямованих на виправлення психологічних особливостей та відхилень в поведінці людини за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу.

Психологічна корекція у клінічній практиці застосовується при виявленні у пацієнта психологічних проблем, що виникають у зв’язку з характерологічними девіаціями і особистісними аномаліями, а також при невротичних і психосоматичних розладах. Вона направлена на вирішення завдань профілактики, лікування і реабілітації хворих.

Мета курсу “Психотерапія та психокорекція в клінічній практиці ” сформувати у майбутніх лікарів - психологів знання, вміння та практичні навички необхідних для надання медико-психологічної допомоги населенню:


1. Навчити студентів основам психотерапії та психокорекції;

2. Сприяти оволодінню студентами основних методів психотерапії та

психокорекції;

3. Навчити студентів застосовувати методи та прийоми психотерапії і

психокорекції у лікуванні та реабілітації хворих.
2.Завдання вивчення дисципліни:


  • Ознайомлення студентів із теоретичними основами і сьогоднішніми поглядами на психотерапію та психокорекцію;

  • Засвоєння студентами сучасних методів та прийомів психотерапії і психокорекції для диференційованого застосування їх у клінічній практиці;

  • Застосування методів психотерапії та психокорекції у різних галузях практичної медицини.

Курс “ Психоаналіз та інші особистісно-орієнтовані діагностично-лікувальні підходи” читається на базі “Історії психології”, “Клінічної психології”, “Клінічного консультування”.


3. В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:



  • 1. Методи лікування сексуальних розладів.

  • 2. Психотерапія в сексології: мета, завдання, методи та методики.

  • 3. Психокорекція і психотерапія порушень міжособистісних відносин подружньої пари.

  • 4. Фармакотерапія статевих розладів: класифікація лікарських засобів та покази для їхнього

  • застосування.

  • 5. Фізіотерапевтичні методи лікування у сексопатології.

  • 6. Допоміжні методи корекції статевих дисфункції.

  • 7. Хірургічне лікування у сексопатології.

  • 8. Психологічне консультування в сексології.

  • Предмет, завдання та організацію психотерапевтичної служби в Україні;

  • основні принципи, мету і завдання психокорекції та психотерапії;

  • теоретичні основи психотерапії та психокорекції;

  • етико-деонтологічні принципи і правила у психотерапії та психокорекції;

  • основні напрямки у зарубіжній та вітчизняній психокорекцій ній та психотерапевтичній практиці;

  • методи психотерапії та психокорекції;

  • форми психотерапії та психокорекції;

  • покази і проти покази для застосування різних методів психотерапії та психокорекції із врахуванням нозологічної специфіки;

  • критерії і методи оцінки ефективності психотерапії та психокорекції.


Студент повинен вміти:


  • Призначати комплексну медико-психологічну допомогу при сексуальних розладах.

  • Проводити психологічне консультування, психокорекцію та психотерапію при сексуальних проблемах.

  • оцінювати ефективність психотерапевтичної та психокорекційної роботи;

  • вести медичну документацію;

  • використовувати навчальну та наукову літературу для вирішення професійних завдань, підвищення рівня професійної підготовки.

Викладання предмету "Психотерапія та психокорекція у клінічній практиці " проводиться у формі групових практичних та семінарських занять в умовах психіатричної клініки, клініки неврозів та межових станів, в психосоматичних центрах, у диспансерах психіатричного та наркологічного профілю. Під керівництвом викладача засвоюють сучасні психотерапевтичні і психокорекційні методи і прийоми та застосовують їх у клінічній практици.



Теоретичні питання:
1. Методи лікування сексуальних розладів.

2. Психокорекція і психотерапія порушень міжособистісних відносин подружньої пари.

4. Фармакотерапія статевих розладів: класифікація лікарських засобів та покази для їхнього застосування.

5. Фізіотерапевтичні методи лікування у сексопатології.

6. Допоміжні методи корекції статевих дисфункції.

7. Хірургічне лікування у сексопатології.



Інформацію, яка необхідна для формування знань-вмінь, що забезпечують досягнення мети заняття, можна знайти у джерелах:

1. Клінічна сексологія і андрологія /Під ред. ак. О.Ф.Возіанова, проф. І.І.Гор-пинченка. - Київ, 1996.

2. Частная сексопатология. Руководство для врачей /Под ред. Г.С.Васильчен-ко. - М.: Медицина, 1983. -Т.1.-301 с.;Т.2.-352с.

3. Сексопатология: справочник (Васильченко Г.С., АгарковаН.Т. Агарков С,Т. й др..) /Под ред.. Г.С.Васильченко. - М.: Медицина, 1990.- 576 с.

4. Рудницький Р.І. Практикум із психотерапії. - Чернівці, 2001. - 102 с. Додаткова:

1. Доморацкий В.А. Сексуальньїе нарушения й их коррекция: краткое практическое пособие по диагностике й лечению психогенних сексуальних дисфункций. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 288 с.

2. Машковский М.Д. Лекарственньїе средства. - М.: Медицина, 1998, т. І

У додатку 1 приведено граф логічної структури теми "Психотерапія та психокорекція в сексології та андрології ".

Незалежно від виду статевих розладів при їх лікуванні варто дотримуватись таких принципів:

1. Лікують не окремого пацієнта, а подружню (сексуальну) пару. Це пояснюється тим, що сексуальна функція є парною, а тому її корекцію треба проводити у обох сексуальних партнерів.

2. Психотерапія с провідним методом при всіх нормах статевих розладів. Практика свідчить, що навіть у разі органічних розладів потенції, коли вдаються до хірургічної корекції, психотерапевтичні заходи треба застосовувати як до, так і після операції.

3. У кожному конкретному випадку при визначенні методу лікування хворого потрібен індивідуальний підхід. Цей принцип обумовлений надзвичайною індивідуальністю сексуальних проявів у кожної подружньої пари і їх залежністю не тільки від біологічного рівня регуляції, але й від рівня культури, соціального стану, сексуального досвіду, сексуальної культури.

4. Комплексність лікування зумовлена тим, що звичайно сексуальні розлади розвиваються при порушенні в кількох регулюючих ланках (на рівні вищих відділі й центральної нервової системи, на діенцефальному, спінальному, ендокринному рівнях), а також при патології статевих органів. Тому терапія має бути комплексною і забезпечувати вплив на всі пошкоджені ланки.

5. Застосування симптоматичних засобів. У лікувальний комплекс включають препарати і методи, які безпосередньо впливають на окремі фази копулятивного циклу (лібідо, ерекцію, еякуляцію, оргазм). Доцільно поєднувати симптоматичні засоби з психотерапією, яка посилює ефективність лікування.

6. Аналіз складових копулятивного циклу і визначення ступеня їх пошкодження. Лише незначна частина сексуальних розладів формується при ізольованому пошкодженні складових копулятивного циклу. У більшості хворих порушується кілька рівнів регуляції — психічний, нейрогуморальний, спінальний та урогеніталь ний.

7. Вплив на всі ланки етіології та патогенезу сексуальних розладів.

8. Тривалість терапії, наполегливість хворого і лікаря у прагненні досягти бажаних наслідків лікування. Це можливо лише при тривалому і цілеспрямованому лікуванні, що включає психотерапію, медикаментозний вплив, фізіотерапію. Поряд із цим проводиться корекція хибних уявлень пацієнта про сексуальність, збагачуються уявлення про техніку статевого акту, особливості сексуальних переживань партнера чи партнерші. Як правило, для вироблення адекватного стереотипу сексуальної поведінки потрібно чимало часу.

Умовно у лікуванні хворого сексологічного профілю можна виділити три етапи: І - етіологічне лікування (усунення причини сексуального розладу);

II- патогенетична терапія (нормалізація функції органів і систем, що беруть участь у фізіологічних механізмах сексуальних проявів);

III- реабілітація (відновлення сексуальності у межах індивідуальної, парної, фізіологічної норми).

Психотерапіяосновний метод лікування сексуальних розладів. Принципи психотерапії в сексології:

1. Психотерапію слід розглядати як систему заходів.

2. Етапність й послідовність в її реалізації.

3. Комплексний характер психотерапії.

4. Диференціальний характер психотерапії залежно від виду сексуальної патології, особистих рис пацієнта, рівня його загальної та сексуальної культури.

5. Поєднання індивідуальної та групової психотерапії.

6. Визначення оптимальних строків проведення психотерапії.

7. Проведення підтримуючої психотерапії після основного курсу лікування.

8. Дотримання спадковості у процесі коригуючих заходів.

9. Враховуючи парний характер статевої функції, психотерапія спрямована не на одного з партнерів, а на подружню (сексуальну) пару.

Спільними завданнями психотерапії при лікуванні сексуальних розладів є такі;

• вироблення розумного ставлення до своєї хвороби;

• зняття емоційного спрямування;

• мобілізація компенсаторних можливостей організму;

• вироблення активного ставлення до процесу лікування;

• ослаблення больових відчуттів і негативного ставлення до себе і оточення.

Залежно від форми й глибини розладів психоемоційної сфери,особистості пацієнта, виду сексуального розладу рекомендують той чи інший різновид психотерапії (раціонально-емотивна терапія,когнітивно-поведінкова, гіпносугестивна,наркопсихотерапія, секстерапія, психоаналіз, нейролінгвістичне програмування, психосинтез, музикотерапія, групова психотерапія та інші).

Соціальні, психологічні, соціально-психологічні чинники багато в чому визначають не лише сексуальність людини, а й адаптаційні можливості особистості. Тому психологічна корекція з приводу дезадаптації при сексуальних порушеннях повинна стосуватися трьох підсистем особистості -інтраіндивідної, інтеріндивідної та метаіндивідної - і проводитися у трьох напрямках:

• перший напрямок - корекція характерологічних особливостей;

• другий - корекція міжособистісних стосунків;

• третій - нормалізація процесу персоналізації подружжя. II. Практичні навички:

1. Проводити психологічну корекцію при сексуальній дисгармонії.

2. Психотерапія при сексуальних дисфункціях.

Контрольні запитання для визначення кінцевого рівня знань і умінь:
1. Принципи лікування сексуальних розладів.

2. Методи лікування сексуальних розладів.

3. Психологічне консультування в сексології.

4. Психокорекція при сексуальних дисфункціях.

5. Психотерапія сексуальних дисфункцій.

6. Фармакотерапія в сексопатології.

7. Фізіотерапія в сексопатології.

8. Допоміжні методи корекції статевих дисфункцій.

9. Комплексна медико-психологічна допомога в сексопатології.

10. Методи психотерапії в сексопатології.



Якщо при виконанні приведених вище тестових завдань виникли труднощі, необхідно звернутися до наступної літератури:


  1. Хьелл Л., Зиглер Д. Теорії особистості. — С.-Пб., 1998. —

С. 197-206. 104

  1. Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та інші. Основи практичної психології. – К.:Либідь, 1999. – с. 202 – 205.

  2. Хайл – Эверс А., Хайгл Ф., Отт Ю. и др. Базисное руководство по психотерапии. – СПб.: Речь, 2001. – С. 784.

  3. Бурлачук Л.Ф., Кочарян А.С., Жидко М.Е. Психотерапия (учебник для вузов). – Москва: Питер, 2003. – С. 471.

  4. Глива Є. Вступ до психотерапії. – Острог-Київ: Кондор, 2004. – С. 530.

  5. Кондрашенко В.Т., Донской Д.И., Игумнов С.А. Общая психотерапия. - 6-е изд., исправленное – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2003. – С.458.



Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті. На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім проведення ролевої гри. Під керівництвом викладача буде проведено психодинамічний розбір ролевої гри та отриманих завдяки неї результатів. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль.
Технологічна карта практичного заняття


Етапи

Години, хв.

Навчальні посібники

Місце проведення

1. Тестовий контроль початкового рівня

15

Таблиці, схеми

Навчальна кімната

2. Самостійна ролева гра.

30

власна особистість студента

Навчальна кімната

3. Психодинамічний розбір під керівництвом викладача ролевої гри та її результатів.


30




Навчальна кумната

4. Підсумковий тестовий контроль.

10

Тести, таблиці, схеми

Навчальна кімната

5. Підведення підсумків заняття

5




Навчальна кімната


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал