Психолого-педагогічний супровід профільного навчання Харківського технічного ліцею №173



Скачати 237.65 Kb.
Дата конвертації22.12.2016
Розмір237.65 Kb.
Психолого-педагогічний супровід профільного навчання Харківського технічного ліцею №173

Запровадження профільного навчання є одним з основних шляхів модернізації освіти. Основна ідея оновлення загальної середньої освіти полягає в тому, що освіта повинна стати більш індивідуалізованою, функціональною і ефективною. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають стосовно учня у вигляді певних вимог.

Сучасний погляд на професійну успішність полягає в тому, що вона формується в трудовій діяльності, а не дана людині від народження. Для оволодіння професійною майстерністю необхідні відповідні здатності, на основі яких формуються навички, а також позитивна професійна мотивація, тобто інтерес до роботи.

Діагностика професійних інтересів та нахилів школярів – найважливіший компонент профільного навчання, ставить високі вимоги до психодіагностичного інструментарію та особистості спеціаліста.

До вчителя профільної школи висуваються особливі вимоги, він повинен бути не просто професіоналом, він повинен забезпечувати:



  • варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій);

  • практичну орієнтацію освітнього процесу з введенням інтерактивних діяльнісних компонентів (засвоєння проектно-дослідницьких та комунікативних методів);

  • завершення профільного самовизначення старшокласників та формування здібностей і компетенцій, необхідних для продовження освіти у відповідній сфері професійного навчання.

Профорієнтаційну роботу варто спрямувати на розвиток особистісної активності учнів, переробку некритично засвоєних від дорослих професійних планів й оцінок. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробці програми діяльності психологічної служби ліцею щодо профільних класів.

Метою психологічного супроводу є створення психолого-педагогічних умов для проектування індивідуальної траєкторії професіоналізації учнів.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:



  • всестороннє вивчення індивідуальних особливостей учнів, що впливають на вибір їхнього подальшого життєвого шляху;

  • надання допомоги учням у самопізнанні і проектуванні життєвого шляху;

  • надання методичної і консультативної допомоги педагогам, батькам з питань адаптації учнів до особливостей профільного навчання чи поглибленого вивчення ними окремих предметів;

  • просвіта педагогів і батьків у питаннях розвитку і самовдосконалення особистості учня.

Психолого-педагогічний супровід старшокласників в умовах профільної освіти - це поетапний процес, у ході якого відбувається формування професіонально і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах.

Принципи програми

  • принцип фуркації – розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, освітніми інтересами, потребами і здібностями;

  • принцип прогностичної реалізованості – виявлення здібностей учнів для їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання;

  • принцип варіативності й альтернативності освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення;

  • принцип наступності та безперервності допрофільної підготовки і профільного навчання;

  • принцип гнучкості змісту і форм організації профільного навчання, забезпечення можливих змін профілю.

Психологічний супровід здійснюється за такими напрямами:

  • розширення мережі профільних класів відповідно положень статуту ліцею;

  • реалізація особистісно-орієнтованого принципу організації навчального процесу;

  • упровадження дистанційного навчання на основі інформаційних технологій;

  • удосконалення системи підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів;

  • створення профільної літньої школи старшокласників;

  • збагачення матеріально-технічної бази профільного навчання.

Очікувані результати

Психологічний супровід дасть змогу:



  • створити систему допрофільної і профільної освіти підготовки учнів;

  • забезпечити якісну профільну освіту для всіх старшокласників незалежно від різних факторів;

  • привести мережу профілів старшої загальноосвітньої школи у відповідність до потреб ринку праці міста;

  • забезпечити системність інноваційної управлінської та методичної роботи в профорієнтаційній діяльності педагогічного колективу;

  • створити сучасну навчально-матеріальну базу профільного навчання;

  • сприяти формуванню соціально зрілої, комунікативної, інформаційно-, технічно-, технологічно- компетентної особистості випускника школи.

Професійне самовизначення — багатовимірний і багатоступеневий процес, який можна розглядати під різними кутами зору: виходячи із запитів суспільства і як узгодження замовлення з особливостями індивіда.

Одним зі способів, що допомагають зробити правильний вибір професійної діяльності, є тести. Користуючись ними, можна досить точно визначити оптимальну сферу діяльності, рейтинг власних інтересів, наявність якостей, необхідних для тієї чи іншої професії тощо. Для діагностики професійного самовизначення в ліцеї використовуються «Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО)», анкету «Що мені подобається» (А. Йованші), яка  спрямована на дослідження інтересів і прагнень особистості як складових потенційного чи актуального покликання, методика «Профіль» для вивчення інтересів до тих чи інших предметів, «Опитувальник типу мислення» дозволяє виявити рівень вираженості типів мислення «Опитувальник професійних схильностей» Л. Йовайші використовується для визначення до якої діяльності у учня є схильності, інтерес. Також опитувальник Є.А Клімова «Карта миру професій», анкетування батьків щодо подальшого профільного навчання дітей– рівень навчальних досягнень ліцеїстів та їх успішності з профільних предметів.

Інтелектуальна готовність виступає чи не як найважливіша серед інших видів особистісної готовності учнів до профільного навчання. Вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь-якого профілю, в навчанні за кожним напрямом профільного і професійного навчання.

Виявлення інтелектуальних здібностей має важливе значення для вибору і змісту профільного навчання. Існують різні за своєю складністю методи виявлення інтелектуальних здібностей. У дослідженнях щодо психологічного забезпечення профільного навчання школярів в ліцеї використовуються тест структури інтелекту Р. Амтхауера (батарея із шести інтелектуальних тестів на визначення розуміння словесних зв'язків, математичних здібностей, абстрактного мислення (на геометричному матеріалі), розуміння механічних зв'язків, просторової уяви та субтест на абстрактне мислення), інтелектуальний тест Г.Ю.Айзенка, яка дає змогу оцінити концентрацію уваги учнів «Шкала прогресивних матриць» Равена яка призначена для визначення рівня розумового (інтелектуального) розвитку, «Опитувальник особистісної креативності» Г. Девіса призначений для визначення творчих здібностей учнів, тощо.

Рефлексивна готовність учня до профільного навчання виступає як центральний вид готовності, оскільки стосується самосвідомості як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається як рефлексивна діяльність. Компонентами останньої є потреба і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізація, самоорганізація, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Адже учень має усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалізатором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.

Важливим є і такий компонент як самопізнання, який включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, самооцінки відповідності між ними, самоприйняття профілю для себе та самопрограмування своїх дій по вибору і опануванню профіля.

Для визначення певних орієнтирів щодо готовності учня до профільного самоусвідомлення доцільно використовувати «Опитувальник самоставлення», розроблений В.В.Століним.

Характерологічна готовність старшокласника при виборі і опануванні профільного навчання включає в себе врахування наявних рис характеру учня. Адже сам процес та результат цього етапу професійного самовизначення може істотно залежати від ставлення учня до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, які визнаються сталими і водночас такими, що можуть поступово змінюватись, індивідуально-психологічними властивостями особистості школяра. Тому доцільно виявляти домінуючі риси характеру у зіставленні з вимогами профільного навчання. Для діагностики характерологічних особливостей учня використовуються такі тести, як особистісний опитувальник для дітей Айзенка та модифікований С.І.Подмазіним опитувальник А.Є. Лічко - К. Леонгарда для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків.



Комунікативна готовність. Діагностика зазначеного виду готовності є важливою для самовизначення учня стосовно таких напрямів і профілів, як соціально-гуманітарний; природничо-математичний напрям (комп'ютерна техніка, математико-екологічний профіль тощо).

Компоненти комунікативної готовності:



  • мотиваційний - наявність потреб, мотивів, інтересів, зацікавленості учнів у спілкуванні в умовах профільного навчання.

  • комунікативний - сформованість умінь і навичок комунікації, тобто обміну інформації на вербальному та невербальному рівнях, на різних мовах, у формі діалогу і монологу, бесіди, дискусії, у публічних та інтимних різновидах тощо.

  • перцептивний - здатність учня до взаєморозуміння у процесі спілкування, до врахування особистісних властивостей як себе, так і партнерів у спілкуванні.

  • інтеракція - здатність учня до взаємодії з партнером у спілкуванні.

  • емоційний - здатність учня до емоційної саморегуляції в процесі спілкування, до володіння такими власне комунікативними емоціями, як симпатія, антипатія, емпатія.

Існує багато методів визначення вказаних компонентів комунікативної готовності учня, але в плані профілізації найдоцільніше використовувати добре відомий метод визначення комунікативних її організаторських здібностей (КОС-2), розроблений у профорієнтаційних цілях В.В. Синявським і Б.О. Федоришиним.

Допомогу у профорієнтаційній роботі надає читальна зала бібліотеки ліцею, яка містить найновіші професійно довідкові енциклопедичні видання та довідники абітурієнта.

Задля адаптації учнів 5-х класів у ліцеї проводиться тренінг адаптації затверджений МОН України, вивчаються інтелектуальні здібності та особистісні риси учнів 5-х класів.

Проводиться психодіагностика робота з виявлення обдарованих учнів у паралелі 6-х класів за «Психодіагностикою картою пошуку обдарованих дітей», яка була розроблена Б.К. Пашнєвим, на запит класних керівників проводяться соціометричні дослідження класних колективів.

Особлива увага приділяється просвітянській роботі з батьками учнів випускних класів, з ними проводиться бесіда на тему «Як допомогти підлітку обрати майбутню професію».

Проводиться широка просвітянська робота з питань профорієнтації, педагогічним колективом розвивається уміння учнів орієнтуватися у різних формах теоретичної свідомості (наукової, етичної, правової). Розвивається рефлексія, потреба у труді та потреба заміняти внутрішню позицію дорослої людини серед учнів старших класів.

Згідно затвердженого річного плану практичного психолога серед учнів 9-10 класів проводиться тренінг «Саморозвитку особистості», який сприяє самопізнанню, підвищенню впевненості у власних силах, розвитку самоусвідомлення, саморефлексії та сприяє розвитку процесів цілеспрямованості учнів.

Психолого-педагогічний супровід старших профільних класів ділиться на три цикли: підготовчий цикл (7-9 клас), адаптаційний (10 клас) і заключний (11 клас).



Психолого-педагогічний супровід учнів 7-9 класів

Основна проблема, з якою стикаються учні 7-9 класів, - прийняти рішення про характер і форму подальшої освіти.



Мета роботи практичного психолога з учнями 7-9 класів: допомогти старшокласникам в проектуванні подальшого освітнього шляху. Відповідно до мети практичний психолог вирішує наступні завдання:

  • діагностична робота з визначення професійних схильностей та інтересів до тих чи інших предметів, або видів діяльності;

  • визначення та корекція рівня професійної готовності й готовності до профільного навчання учнів;

  • психологічна просвіта батьків і педагогів про актуальні проблеми учнів і про те, яку допомогу вони можуть надати підліткам.

Результати дослідження заносяться практичним психологом в «Індивідуальну карту» учня і повідомляються на батьківських зборах.

Батьки та учні спільно аналізують отримані результати. Їм пропонується самостійно зробити висновки про рівень готовності школярів до подальшого навчання. Якщо при цьому вони розуміють, що у підлітка є певні труднощі, і вони не можуть з ними самостійно впоратися, то пропонується звернутися за допомогою до фахівців.

Така форма представлення результатів дослідження, на нашу думку, є найбільш ефективною для подальшого розвитку підлітка.

Педагогам результати дослідження повідомляються на консиліумі у вигляді профкарт класу. При цьому в них є можливість проаналізувати можливості школярів і оцінити, яку допомогу і підтримку вони зможуть надати тим підліткам, які цього потребують.

У кінці супроводжуючого циклу аналізується вся проведена класними керівниками, практичним психологом і педагогами робота. Робляться висновки про ефективність роботи, вносяться пропозиції з проектування подальшої програми роботи в 10 класі.

Психолого-педагогічний супровід учнів 10 класів

Для учнів 10 класу найважливішою є проблема соціально-психологічної адаптації до нової ситуації навчання. До неї, у свою чергу, можна віднести такі проблеми, як адаптація до нового колективу, адаптація до навчального навантаження, що збільшилося за певним профілем, до нових вимог учителів.

Основна мета роботи практичного психолога з учнями 10 класу - сприяти соціально-психологічній адаптації учнів до нової ситуації навчання.

Завдання:

1) спільна з класними керівниками робота за програмою адаптації на початку навчального року;

2) відстеження актуального стану учнів профільних класів, виявлення симптомів дезадаптації;

3) психологічна просвіта батьків і педагогів щодо адаптаційного періоду десятикласників.



Психолого-педагогічний супровід учнів 11 класів

До моменту закінчення школи в учня 11 класу має бути сформована психологічна готовність до вступу в доросле життя. Поняття «психологічної готовності» включає в даному випадку наявність здібностей і потреб, які дозволять випускнику школи реалізувати себе в майбутньому житті. Основною метою практичного психолога у роботі з учнями 11 класу є допомога старшокласникам у визначенні і формуванні їхньої соціальної і професійної готовності.



Завдання:

  1. визначення і корекція рівня професійної і соціальної готовності;

  2. проведення консультативної роботи з учнями;

  3. психологічна просвіта батьків і педагогів з актуальних проблем майбутнього випускника школи.

Результати дослідження заносяться психологом в «Індивідуальну картку старшокласника» і повідомляються на батьківських зборах.

За результатами проведеної роботи серед учнів 7-х класів було отримано наступні результати:





Методика

Клас

Результати

1

«Профіль»

7-А

  1. Фізика та математика – 35%

  2. Хімія та біологія – 41%

  3. Радіотехніка та електроніка – 35%

  4. Механіка та конструювання – 35%

  5. Географія та геологія – 23%

  6. Література та мистецтво – 41%

  7. Історія та політика – 12%

  8. Педагогіка та медицина – 12%

  9. Підприємство та домогосподарство – 23%

  10. Спорт військова справа – 65%

2

«Тип мислення»

7-А

  1. Предметно дійове мислення – 65%

  2. Абстрактно символічне – 53%

  3. Словесно логічне – 29%

  4. Наглядно образне мислення – 100%

  5. Креативність – 70%





Методика

Клас

Результати

1

«Профіль»

7-Б

  1. Фізика та математика – 32%

  2. Хімія та біологія – 36%

  3. Радіотехніка та електроніка – 27%

  4. Механіка та конструювання – 23%

  5. Географія та геологія – 41%

  6. Література та мистецтво – 61%

  7. Історія та політика – 27%

  8. Педагогіка та медицина – 27%

  9. Підприємство та домогосподарство – 32%

  10. Спорт військова справа – 61%

2

«Тип мислення»

7-Б

  1. Предметно дійове мислення – 23%

  2. Абстрактно символічне – 23%

  3. Словесно логічне – 41%

  4. Наглядно образне мислення – 59%

  5. Креативність – 41%

За результатами проведеної профорієнтаційної роботи серед учнів 9-х класів було отримано наступні результати:



Методика

Клас

Результати

1

«Профіль»

9-А

  1. Фізика та математика – 7%

  2. Хімія та біологія – 50%

  3. Радіотехніка та електроніка – 21%

  4. Механіка та конструювання – 7%

  5. Географія та геологія – 14%

  6. Література та мистецтво – 57%

  7. Історія та політика – 0%

  8. Педагогіка та медицина – 28%

  9. Підприємство та домогосподарство – 36%

  10. Спорт військова справа – 36%

2

«ОПС»

9-А

  1. Робота з людьми – 64%

  2. Дослідницька діяльність – 0%

  3. Робота на виробництві – 0%

  4. Естетична діяльність – 21%

  5. Планово-економ діяльність – 28%

  6. Екстремальна діяльність – 0%

3

«Тип мислення»

9-А

  1. Предметно дійове мислення – 85%

  2. Абстрактно символічне – 14%

  3. Словесно логічне – 57%

  4. Наглядно образне мислення – 72%

5 Креативність – 43%





Методика

Клас

Результати

1

«Профіль»

9-Б

  1. Фізика та математика – 35%

  2. Хімія та біологія – 35%

  3. Радіотехніка та електроніка – 28%

  4. Механіка та конструювання – 14%

  5. Географія та геологія – 7%

  6. Література та мистецтво – 21%

  7. Історія та політика – 14%

  8. Педагогіка та медицина – 7%

  9. Підприємство та домогосподарство – 0%

  10. Спорт військова справа – 57%

2

«ОПС»

9-Б

  1. Робота з людьми – 21%

  2. Дослідницька діяльність – 28%

  3. Робота на виробництві – 7%

  4. Естетична діяльність – 7%

  5. Планово-економ діяльність – 50%

  6. Екстремальна діяльність – 0%

3

«Тип мислення»

9-Б

  1. Предметно дійове мислення – 35%

  2. Абстрактно символічне – 35%

  3. Словесно логічне – 21%

  4. Наглядно образне мислення – 57%

5 Креативність – 35%

Дослідження з профільного навчання серед учнів 10-11х класів.

1.Усього приймало участь у анкетуванні 78 учнів

10-А (22 учня)

10-Б (22 учня)

11-А (18 учнів)

11-Б (16 учнів)

2.Профіль навчання

Біолого-хімічний

Фізико-математичний

Фізико-математичний

Інформаційно-технологічний

3.Вибір профіль здійснювався тобою переважно

3.1. На основі проведеної фахівцями школи діагностики твоїх інтересів, схильностей

3

10

5




3.2. На основі твого бажання навчатися в одному класі з друзями

9

3

3

4

3.3. На основі порад твоїх батьків

3

4

1




3.4. На основі пропозицій адміністрації, педагогів школи

2

3

5

8

3.5. Твій варіант відповіді

5

2

4

4

4. Які предмети ти вивчав (а) поглиблено в 9 класі?

Хімія біологія (13 учнів)

Укр мова та літер (3 учня)

Астрономія (1 учень)

Географія, біологія (1 учень)

Математика (4 учня)

Англ та німецька (2 учня)

Анлійська мова (2 учня)

Технології креслення (2 учня)

Географія (1 учень)

Фізика математика

(16 учнів)



Інформатика (1 учень)

Математика (3 учня)

фізика (2 учня)

Фізика математика (15 учнів)

Інформатика (6 учнів)

5. Чи визначився (лась) ти з вибором майбутньої професії?

Так (8 учнів)

Так (11 учнів)

Так (10 учнів)

Так (7 учнів)

Ні (4 учня)

Ні (3 учня)

Ні (3 учня)

Ні (4 учня)

Частково (10 учнів)

Частково (7 учнів)

Частково (4 учня)

Частково (5 учнів)

6. Якщо так, то чи відповідає вибраний тобою профіль навчання майбутній професії?

Так (9 учнів)

Так (5 учнів)

Так (8 учнів)

Так (2 учня)

Ні (10 учнів)

Ні (7 учнів)

Ні (3 учня)

Ні (10 учнів)

Частково (3 учня)

Частково (10 учнів)

Частково (5 учнів)

Частково (3 учня)

7. Чи взаємодіє школа, в якій ти навчаєшся, з вищими навчальними закладами?

Так (10 учнів)

Так (17 учнів)

Так (10 учнів)

Так (7 учнів)

Ні (5 учнів)

Ні (2 учня)

Ні (4 учня)

Ні (5 учня)

Частково (7 учнів)

Частково (3 учня)

Частково (4 учня)

Частково (4 учнів)

8.Оціни результативність цієї взаємодії (по шкалі від 0 до5):

3

4

3,5

3

9. (для учнів 11 класу) Чи змінювався твій профіль навчання?

Так

Так

Так

Так (2 учня)

Ні

Ні

Ні (18 учнів)

Ні

10. (для учнів 11 класу) Якщо змінився, вкажи одну з причин, чому саме:










1. змінились плани на навчання

2.дуже велике навч навантаження



11. Чи інформований (а) ти про попит на регіональному ринку праці?

Так (5 учнів)

Так (18 учнів)

Так (5учнів)

Так (7 учнів)

Ні (1 учень)

Ні

Ні (4 учня)

Ні (3 учня)

Частково (10 учнів)

Частково(2 учня)

Частково (6 учнів)

Частково (5 учнів)

Важко відповісти (6)

Важко відповісти (2)

Важко відповісти (3)

Важко відповісти (1)

12. Яка для тебе результативність профільного навчання? (по шкалі від 0 до5)

4

3,5

4,5

3

13. Якщо ти хочеш що-небудь додати, просимо написати це нижче







Дослідження з профільного навчання серед вчителів які працюють у 10-11х класах.

Приймали участь в анкетуванні 12 вчителів.

1.Харківський технічний ліцей №173

2. Ваша спеціальність за дипломом




3. Стаж роботи за фахом усіх вчителів

21,2 роки

4. Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання




5. Який профільний навчальний предмет, спецкурс Ви викладаєте




6. Які програми Ви використовуєте в своїй діяльності?




6.1. Державні, затверджені Міністерством освіти і науки України.

12 вчителів

6.2. Розроблені, затверджені в установленому порядку авторські програми.




6.3. Інші. Які?




7. Вибір профілю навчання в старших класах навчального закладу, в якому Ви працюєте, здійснюється переважно:

7.1. На основі проведеної фахівцями загальноосвітнього навчального закладу діагностики інтересів, схильностей учнів.

7 вчителів

7.2. На основі аналізу кадрового потенціалу педагогічних працівників, з урахуванням можливостей навчального закладу щодо організації того або іншого профільного напряму.

1 вчитель

7.3. На основі пропозицій адміністрації загальноосвітнього навчального закладу, з урахуванням потреб регіонального ринку праці.

3 вчителя

7.4. На основі побажань батьків.




7.5. Ваш варіант відповіді




8. Які, на Ваш погляд, основні завдання профільного навчання в старшій школі?

Поставте найвищий бал (10) тому завданню, яке для навчального закладу є пріоритетним.

8.1.

Створення в навчальному закладі сприятливих умов для формування в учнів орієнтації на той або інший вид майбутньої професійної діяльності

середнє

8

8.2.

Підготовка учнів до конкуренції на ринку праці

4

8.3.

Реалізація принципу особистісно-орієнтованого навчання для створення власної освітньої моделі кожного учня

4,8

8.4.

Забезпечення можливості рівного доступу молоді, що навчається, до отримання профільної загальноосвітньої і початкової допрофесійної підготовки

3,6

8.5.

Виховання в учнів любові до праці

3,2

8.6.

Формування готовності до усвідомленого вибору майбутньої професії

6,4

8.7.

Оволодіння учнями старших класів навичками самостійної науково-практичної, експериментально-дослідницької діяльності

7,8

8.8.

Формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на профільному рівні

7,8

8.9.

Забезпечення наступності між загальною середньою і професійною освітою відповідно до вибраного профілю навчання

6,6

8.10

Підготовка учнів до вступу в вищі навчальні заклади

5

9. Чи взаємодіє школа з вищими навчальними закладами з питань організації профільного навчання?

Так (12 вчителів); Ні (0); Частково (0).

10. Оцінить результативність цієї взаємодії: (по шкалі від 0 до5):

(середнє значення 4)

11. Оцінить відповідність навчальної, матеріально-технічної бази Вашого загальноосвітнього навчального закладу вимогам до організації навчально-виховного процесу з предмету, який викладається Вами: (по шкалі від 0 до5):

(середнє значення 3,5)

12. Оцінить результативність взаємодії адміністрації з педагогічним колективом Вашого навчального закладу з питань організації профільного навчання: (по шкалі від 0 до5):

(середнє значення 4)

13. Оцінить результативність організації профільного навчання у Вашій школі: (по шкалі від 0 до5):

(середнє значення 3,5)

14. Якщо ви хочете що-небудь додати, просимо написати це нижче

Дослідження з профільного навчання серед батьків учнів які навчаються у 10-11х класах.

Приймало участь в анкетуванні 56 батьків учнів 10- 11х классів

2 Профіль навчання Вашої дитини

3 Вибір профілю навчання для Вашої дитини здійснювався переважно:

3,1 На основі проведеної фахівцями загальноосвітнього навчального закладу діагностики інтересів, схильностей Вашої дитини.(16 відповідей)

3,2 На основі бажання Вашої дитини навчатися в одному класі з друзями (15 відповідей)

3,3 На основі Ваших рекомендацій (побажань). (10 відповідей)

3,4 На основі пропозицій адміністрації навчального закладу (12 відповідей).

3,5 Ваш варіант відповіді (3 відповіді)

4.Чи відповідає профіль навчання Вашої дитини вибору її майбутньої професії?

Так (17 відповідей)

Ні (14 відповідей)

Частково (15 відповідей)

Важко відповісти (10 відповідей)

5.Які, на Ваш погляд, основні завдання організації профільного навчання в старшій школі? Поставте найвищий бал (10) тому завданню, яке для Вас є найголовнішим.

5.1.

Створення в навчальному закладі сприятливих умов для формування в учнів орієнтації на той або інший вид майбутньої професійної діяльності

Середній бал

7,8

5.2.

Підготовка учнів до конкуренції на ринку праці

6,9

5.3.

Реалізація принципу особистісно-орієнтованого навчання для створення власної освітньої моделі кожного учня

7,2

5.4.

Забезпечення можливості рівного доступу молоді, що навчається, до отримання профільної загальноосвітньої і початкової допрофесійної підготовки

8,1

5.5.

Виховання в учнів любові до праці

7,3

5.6.

Формування готовності до усвідомленого вибору майбутньої професії

8,2

5.7.

Оволодіння учнями старших класів навичками самостійної науково-практичної, експериментально-дослідницької діяльності

8

5.8.

Формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на профільному рівні

8,7

5.9.

Забезпечення наступності між загальною середньою і професійною освітою відповідно до вибраного профілю навчання

8,5

5.10

Підготовка учнів до вступу у вищі навчальні заклади

9,3

6.Чи взаємодіє школа з вищими навчальними закладами з питань організації профільного навчання?

Так (21 відповідь);Ні (11 відповідей); Частково (17 відповідей); важко відповісти (7 відповідей)

7.Оціните результативність цієї взаємодії (по шкалі від 0 до5):

(середнє значення 3,5)

8.Чи змінювався профіль навчання у Вашої дитини за минулий період навчання?

Так (5 батьків)

Ні (50 батьків)

9.Якщо змінився, вкажіть одну причину:

9.1Змінилися плани на навчання у вищому навчальному закладі.(1 відповідь)

9.2Навчальне навантаження на дитину дуже велике. (2 відповіді)

9.3Завищені вимоги вчителів.

9.4Змінився склад педагогів у класі. (1 відповідь)

9.5Не адаптувався до учнівського колективу.

9.6Інші причини. Вкажіть (1відповідь)

10.Оціните результативність профільного навчання для Вашої дитини: (середнє значення 4)

11. На Ваш погляд, чи вплинуло збільшення навчального навантаження на дитину (у зв'язку з введенням профільного навчання) на її стан здоров'я?

Так (15 батьків); Ні (25 батьків); Частково (11 батьків); важко відповісти (5 батьків)

12. Якщо так, то в чому це виявляється:

Недосипання, погане самопочуття

Погіршення зору, перевтома, головний біль

13.Чи орієнтується школа на попит регіонального ринку праці?

Так (18 батьків)

Ні (7 батьків)

Частково (15 батьків)

Важко відповісти (16 батьків)

14.Чи інформують про цей попит учнів і їх батьків?

Так (16 батьків)

Ні (13 батьків)

Частково (15 батьків)

Важко відповісти (12 батьків)

15. Оцініть результативність Вашої взаємодії з адміністрацією, педагогічним колективом навчального закладу з питань організації профільного навчання:

(по шкалі від 0 до5):

(середнє значення 3,5)

16.Якщо ви хочете що-небудь додати, просимо написати це нижче!


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал