Психологічна служба у початковій школі



Скачати 51.48 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір51.48 Kb.
Психологічна служба у початковій школі.

Початкова школа (1-4 класи) - дуже важливий етап особистісного, інтелектуального і фізичного розвитку дитини. Тому шкільний психолог має приділяти особливу увагу учням перших класів.

Загальною метою діяльності психологічної служби в початковій школі є формування і розвиток особистості дітей, створення психологічно-педагогічних умов для розкриття творчих здібностей кожного учня, забезпечення його активності в засвоєнні знань, набутті вмінь та навичок, необхідних для подальшого успішного навчання в середній школі, досягнення оптимального рівня розвитку пізнавальної, емоційно-вольової та моральної сфер особистості молодшого школяра з урахуванням його психофізіологічних індивідуальних особливостей.

Молодший шкільний вік охоплює період від 6-7 до 10-11 років. У цей час відбувається активне анатомічно-фізіологічне дозрівання організму, в тому числі морфологічне дозрівання лобного відділу великих півкуль головного мозку, що створює можливості для здійснення цілеспрямованої поведінки, абстрактного мислення, планування й виконання програми дій. Зростає пластичність нервових процесів, спостерігається більша, ніж у дошкільників, урівноваженість процесів збудження і гальмування, хоча процеси збудження ще домінують, що визначає такі характерні особливості молодших школярів, як непосидючість, підвищена емоційність. Зростає функціональне значення другої сигнальної системи.

Вступ до школи і початковий період навчання спричинюють докорінну перебудову способу життя і діяльності дитини. Криза 6-7 років - це переломний критичний віковий етап, яким відкривається весь період подальшого шкільного життя. Тому, говорячи про проблеми молодшого шкільного віку, ми повинні насамперед мати на увазі проблеми двох вікових відтинків (за термінологією Л.С. Виготського): кризи 6-7 років як критичного віку; і власне молодшого шкільного віку.

Л.С. Виготський визначав психологічний вік як «новий етап побудови особистості, її діяльності, ті психічні й соціальні зміни, які вперше виникають на даному віковому етапі і які в найголовнішому визначають свідомість дитини, її відношення до середовища, її внутрішнє й зовнішнє життя, весь хід її розвитку в даний період» [1, с. 248].

Якщо розглянути дане визначення в контексті всього вчення Л.С. Виготського про онтогенез і виокремити в ньому ключові моменти, то основними складовими психологічного віку стануть соціальна ситуація розвитку, провідна діяльність дитини і новоутворення у сфері свідомості та особистості.

Особливості соціальної ситуації розвитку першокласника характеризуються тим, що він набуває абсолютно нового соціального статусу, ніж дошкільник. Вперше в своєму житті дитина починає відігравати соціально значущу роль - роль учня. Вперше у своєму житті дитина виконує соціально значущу діяльність - учіння. В учня з’являється усвідомлення про власні права і обов'язки.

Як зазначає Л.В. Дзюбко, існуюча соціальна ситуація розвитку потребує створення умов для полегшення адаптації дитини до школи. Для цього мають відбутися внутрішні зміни, пов’язані з формуванням якісно нових особистісних новоутворень. Аби ці зміни проходили менш болюче, доцільно опиратися на ті фактори, які визначають сензитивність дитини даного віку. Так, для учнів молодших класів особливе значення мають засвоєння моральних норм і правил поведінки, засвоєння правил і навичок навчальної діяльності, формування мотивації до навчальної діяльності.

Нажаль, в сучасних умовах ми спостерігаємо формування негативної мотивації до навчання наприкінці початкової школи. Це пов’язано у першу чергу з вадами методик навчання і виховання дітей у цьому віковому періоді. Тому шкільному психологові слід звернути особливу увагу на ці питання.

У плані індивідуального психологічного консультування аналіз соціальної ситуації розвитку дитини означає одночасне врахування двох планів її відносин: з «суспільним дорослим» та представником соціальної функції (вчитель, вихователь та ін який відображає у своїй поведінці соціальні норми й вимоги, суспільний зміст діяльності; індивідуально-особистісних взаємин з близькими дорослими (батьки, родичі) та дітьми (старші, молодші, ровесники).

Як зазначалося, провідна діяльність є другою надзвичайно важливою стороною віково-психологічної характеристики дитини. Характер провідної діяльності, її структура, види та їх ієрархія мають фундаментальне значення для розвитку дитини, а значить, і для аналізу індивідуальних особливостей її розвитку в конкретних умовах та формування певних особистісних якостей і властивостей.

Для дітей молодшого шкільного віку провідним видом діяльності є навчальна. В ній формуються основні новоутворення молодших школярів у пізнавальній (внутрішній план дій, пізнавальна потреба, довільність усіх психічних процесів) та особистісній сферах (потреба в самоствердженні, самооцінка, рефлексія тощо).

Таким чином, молодший шкільний вік є важливим і важким етапом життєвого шляху дитини. Як перші три роки життя відіграють значну роль у становленні особистості, так і перші роки навчання багато в чому визначають подальше перебування дитини в школі. Від того, як пройде адаптація, засвоєння нових вимог, сформується мотивація навчання тощо, залежить розвиток дітей у середніх і старших класах: адже більшість болючих шкільних проблем сягають корінням саме початкової ланки.



Основними завданнями діяльності психологічної служби у початковій школі в роботі з дітьми є:

- визначення готовності дитини до навчання у школі та побудова на цій основі корекційно-розвивальних програм індивідуального розвитку та визначення найбільш оптимальної навчальної програми;



  • адаптація дитини до навчання, нового шкільного колективу, формування навичок навчальної діяльності та самоконтролю;

  • визначення особливостей сімейного виховання та найближчого соціального оточення, прищеплення навичок міжособистісного спілкування;

  • раннє виявлення здібностей, інтересів і нахилів дитини та побудова на цій основі позакласної та позашкільної роботи, залучення до різноманітних форм творчої самореалізації;

  • визначення причин труднощів у навчанні та адаптації до шкільного життя та побудова на цій основі корекційно-розвивальних програм;

  • профілактика неуспішності, девіантної поведінки та конфліктів з однолітками і старшими;

  • формування довільності психічних процесів, самоконтролю, навичок самостійної учбової діяльності.

Якщо коротко описувати завдання психологічної служби у роботі з вчителями, класоводами, вихователями, то можна виокремити наступні:

  • підвищення психологічної культури шляхом проведення консультацій, навчальних семінарів і тренінгів;

  • здійснення моніторингів і психодіагностичних обстежень як класу в цілому, так і окремих учнів за власною ініціативою і на прохання педагогів;

  • спільна корекційно-розвиткова робота з учнями, що мають труднощі в адаптації чи навчанні;

  • спільна робота з батьками та найближчим соціальним оточенням.

У роботі з батьками школярів-початківців психологічна служба має наступні загальні завдання:

  • здійснення просвітницької роботи шляхом проведення навчальних семінарів, тренінгів, індивідуальних і груп, консультацій, лекторіїв і т.п.;

  • вивчення практики сімейного виховання у сім'ях учнів та їх найближчого соціального оточення;

  • профілактика конфліктів і різних форм насильства у сім'ях, грубого поводження з дітьми та недогляд за ними.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал