Психоаналіз як структуруючий чинник художньо-інтелектуальної системи Віктора Петрова-Домонтовича і осмислення суперечливих характерів постреволюційної доби



Сторінка5/6
Дата конвертації30.11.2016
Розмір0.98 Mb.
1   2   3   4   5   6

3.2 Дослідно-експериментальна робота по формуванню в учнів умінь і навичок аналізу психологічної прози
В основу дослідницької роботи ми поклали результати констатуючого експерименту.

Під час дослідно-експериментальної роботи ми виходили з того, що формування у школярів умінь і навичок аналізу психологічної прози в процесі вивчення творчості В. Петрова-Домонтовича буде успішним за дотримання комплексу психолого-педагогічних умов:

1. Створення таких навчальних ситуацій, які будуються на засадах зв'язку з реаліями життя, розуміння поняття “особистість” та “сенс життя” у сучасній екзистенціальній філософії, визначення особистісних рис у персонажів, розуміння їхньої сенсожиттєвої мети шляхом аналізу художнього твору.

2. Використання активних форм навчання: уроків-філософських досліджень художнього тексту; урок-лекція; урок-усний журнал; урок-діалог; урок-диспут; урок-семінар; урок-конференція.

3. Творчого залучення учнів до моделювання педагогічного процесу коли учень може виявити свої світоглядні позиції.

4. Врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

Формуючий експеримент проводився з учнями середньої загальноосвітньої школи № 109: 11-А був експериментальним, а 11-Б — контрольним класом. Експеримент проходив у кілька етапів.

Мета експериментальної роботи: перевірити комплекс психолого-педагогічних умов, що забезпечуватимуть необхідний рівень сформованості умінь та навичок аналізу психологічної прози й філософського осмислення творів.

У ході експерименту було поставлено завдання:


  1. Розробити систему експериментальних уроків вивчення творчостіВіктора Петрова-Домонтовича.

  2. Скласти дослідно-експериментальну програму факультативнихзанять з української літератури.

У шкільному курсі української літератури програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України, не пропонується для текстуального ознайомлення твори, але психологічні романи з „філософської точки зору осмислення сенсожиттєвої позиції” повинні вивчатися , а тому аналіз романів („Доктор Серафікус”, „Без грунту”) письменника у плані впливу на формування особистості дитини є досить актуальним. Твори допоможуть вчителеві сформувати в учнів прагнення до самовдосконалення особистості, замислитися над власною сенсожиттєвою метою.

У таблиці 3.2.1. подано розподіл навчального матеріалу (з урахуванням кількості годин, відведених програмою) за темами та навчальні ситуації, які дозволять розкрити проблему формування і становлення особистості персонажів, пошуку сенсу життя в творчості В. Домонтовича.


Таблиця 3.2.1.

Дослідно-експериментальна програма факультативних занять з української літератури



Тема уроку

Форма

проведення

1. Авторська інтерпретація пост революційної дійсності в романах В. Петрова-Домонтовича “Доктор Серафікус”, “Дівчина з ведмедиком”.

Урок-філософське дослідження художнього тексту

2. Проблема митця (за романом “Без ґрунту”).

Урок-диспут

3. Розкриття внутрішнього світу особистості (за збіркою оповідань “Болотяна Лукроза”).

Урок-семінар

4. Віктор Петров-Домонтович (Бер) – історіософ МУРу.

Урок-конференція

З метою ілюстрації окреслених положень наводимо фрагменти уроків,а саме, уроку-філософського дослідження та матеріалів до уроку-конференції,

проведених в експериментальному класі (подані в додатках).


3.3 Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи
Результати, які ми отримали після проведення дослідно-експериментальної роботи по формуванню в учнів умінь та навичок аналізу психологічної прози В. Петрова-Домонтовича на уроках української літератури та факультативних заняттях з цього ж предмету, доводять про позитивний результат нашої роботи та ефективність і виправданість формуючого експерименту.

Основними показниками, за якими ми визначали рівень сформованості в учнів умінь та навичок аналізу психологічної прози є:



  • культура мовлення учнів;

  • логічність викладу;

  • вміння здійснювати такі логічні операції, як аналіз, синтез, абстрагування безпосередньо на матеріалі художніх творів;

  • здатність виокремлювати і вказувати на своєрідність понять „особистість”, „сенс життя” та їх художню реалізацію в романі;

  • рівень сформованості аналізу історичних творів учнями на уроках літератури;

  • ставлення учнів до уроків та факультативу української літератури загалом.

Зіставлення результатів формуючого з констатуючиим експериментом підводить нас до висновку, що запропонована програма створює умови для кращого розуміння філософських понять та формуванню умінь та навичок аналізу психологічної прози В. Петрова-Домонтовича. Можна говорити про стійкий інтерес до предмету української літератури в цілому.

Останнє було визначене шляхом підсумкового опитування. Учням було запропоновано відповісти на запитання:

- Чи подобаються вам уроки української літератури та факультатив з цього предмету?

Результати відображені в таблиці 3.3.1.


Таблиця 3.3.1

Ставлення учнів до уроків української літератури



Ставлення учнів до уроків української літератури

До експерименту, %

Після експерименту, %

Позитивне

20

35

Негативне

44,75

37

Байдуже

35,25

28

Результати з таблиці відображають помітне збільшення кількості учнів, які позитивно відносяться до уроків української літератури і зниження негативного ставлення до предмету - це свідчить про позитивний результат.

На ефективність запропонованої програми вказують такі фактори:


  • значне підвищення в учнів інтересу до нового матеріалу;

  • сумлінна підготовка домашнього завдання;

  • зацікавлення учнів в отриманні кращих оцінок;

  • активність учнів на уроці.

Розроблена програма внесла позитивні зміни і у виховний процес:

  • розширився світогляд учнів;

  • виникло бажання самовдосконалюватися, працювати над собою;

  • підвищився рівень взаємоповаги та культури спілкування з учнями.

Учням 11 -А (експериментального класу) було запропоновано виконати ряд завдань з української літератури для визначення рівня якості знань.

Завдання 1. Поміркуйте над майстерністю автора у достовірності художнього зображення Комахи з твору „Доктор Серафікус”.

Завдання 2. Доведіть, що в романах В. Петрова-Домонтовича головні персонажі постають саме особистостями.

Завдання 3. У чому полягає універсальність жіночих образів (на прикладі Вер та Зини).

Завдання 4. Виконайте творчу роботу на тему: „Сенс життя лише тоді приводить до безсмертя, коли спрямований на благо суспільства” (за матеріалами творів В. Петрова-Домонтовича).

За результатами, які ми звели в таблицю 3.3.3. слід визначити підвищення якості знань у експериментальному класі в порівнянні з контрольним.


Таблиця 3.3.3

Рівні якості знань учнів



Рівні

11-А клас

11-Б клас

Високий

7,5

5,5

Достатній

15,5

7,5

Середній

55

47

Початковий

22

40




100

100

Про ріст сформованості в учнів умінь та навичок аналізу художнього твору свідчать результати спостережень, опитувань.


Таблиця 3.3.4

Динаміка росту сформованості умінь та навичок аналізу психологічної прози сташокласників



Класи

Рівні

На початку експерименту, %

У кінці експерименту,%

11-А

Початковий

Середній


Достатній

Високий


38

47

10



5

22

55

15,5



7,5

11-Б

Початковий

Середній


Достатній

Високий


43

49

5



3

40

47

7,5



5,5

З таблиці бачимо, що рівень активності учнів підвищився. Ми зуміли зацікавити учнів запропонованою програмою.

Цьому сприяли активні форми діяльності. При доцільному їх використанні активізується творча робота учнів на уроках української літератури та факультативах. Ці форми дозволяють глибше вивчити теми уроків, підвищити якість знань.

Головним досягненням роботи в 11-А класі є те, що в учнів виникло бажання вчитися, підвищився емоціональний настрій, виникло бажання самовдосконалюватися.

Такі ж завдання було запропоновано виконати у контрольному 11-Б класі.

Аналізуючи результати проведеної роботи, можна сказати, що в експериментальному класі значно підвищився показник високого рівня знань і знизився показник низького рівня, а у контрольному класі рівень знань залишився без суттєвих змін.

Слід відзначити особливий розвиток високого рівня в експериментальному класі (11-А), що в свою чергу свідчить про позитивний вплив запропонованих уроків на пізнавальну активність учнів.
Висновки до третього розділу

Аналіз дослідно-експериментальної роботи, присвяченої проблемі формування в учнів умінь та навичок художнього твору дає можливість зробити висновок, що формуючий експеримент є ефективним, оскільки відбулося значне підвищення рівня знань учнів, їх пізнавальних інтересів, ставлення до предмету загалом.

Підсумовуючи провідний експеримент, звертаємо увагу на коефіцієнт виправданості запропонованої методики, який матиме таку форму:

(14,5% експериментального класу + 24,75% експериментального класу) = (8% контрольного класу + 12,75% контрольного класу) = 39,25% - 20,75% = 18,5%.


У ході констатуючого експерименту, з'ясовано, що рівень сформованості пізнавального інтересу учнів є недостатнім, тому що уроки літератури проходять не цікаво, одноманітно, учні не мають змоги реалізувати себе як особистість, позбавлені можливості виконувати творчі завдання.

Формуючий експеримент вирішує нашу проблему. Застосування різноманітних форм аналізу та нестандартних форм організації навчання дає можливість виконувати нашу роботу послідовно, систематично.

Отримані результати дозволяють говорити про правомірність використання розробленої нами програми дослідно-експериментальної роботи. Маємо:


  • збільшення кількості учнів з позитивним ставленням до предмету української літератури;

  • підвищення рівня якості знань учнів;

  • підвищення активності учнів на уроці;

  • підвищення ефективності процесу навчання.

Основним результатом є те, що внаслідок проведеної роботи в учнів експериментального класу значно підвищився рівень сформованості умінь та навичок аналізу художнього твору. Цьому сприяли активні форми роботи.

Таким чином, отримані результати дозволяють говорити про правомірність використання розробленої нами програми дослідно-експериментальної роботи, і підтверджують висунуту нами гіпотезу, що формування у школярів умінь та навичок аналізу психологічної прози В. Петрова-Домонтовича є орієнтиром до вдосконалення особистості через призму осягнення сенсу життя героїв.

У результаті педагогічного експерименту ми прийшли до висновку, що дана мета буде досягнутою при дотримання таких психолого-педагогічних умов:

1. Створення таких навчальних ситуацій, які будуються на засадах зв'язку з реаліями життя, розумінні понять „особистість” та „сенс життя” у сучасній екзистенціальній філософії, визначенні особистісних рис у персонажів, осягненні їхньої сенсожиттєвої мети шляхом аналізу художнього твору.

2. Використання активних форм навчання: уроків – філософських досліджень художнього тексту; урок-лекція; урок-усний журнал; урок-діалог; урок-диспут; урок-семінар; урок-конференція.

3. Творчого залучення учнів до моделювання педагогічного процесу, за умови виявлення учнем своїх світоглядних позицій.

4. Урахування вікових особливостей школярів.
ВИСНОВКИ
У постреволюційний час українська література характеризується розмаїттям стильових течій і напрямів, їх одночасним співіснуванням. Цей період в літературі зазначався розквітом модерних течій , це і київські неокласики, серед них і Віктор Петров-Домонтович (Бер), художній доробок якого різножанрово і змістовно багатий.

Історіософська думка митця приваблює читача цілісністю художньо-філософської концепції: твори відображають глибоке знання історії, вміння заглиблюватися в суспільні процеси, розкривати діалектику взаємин особистості та соціуму. Час багато митців оголосили про себе, це ціле гроно київських неокласиків, серед них і Віктор Петров-Домонтович (Бер), художній доробок якого різножанрово і змістовно багатий. Історіософська думка митця приваблює читача цілісністю художньо-філософської концепції: твори відображають глибоке знання історії, вміння заглиблюватися в суспільні процеси, розкривати діалектику взаємин особистості та соціуму.

Творчістю Віктора Петрова почали цікавитися тільки протягом останніх десяти років, до цього часу письменник був більш відомий, як археолог. Творчість Домонтовича досліджували Ю. Загоруйко, Ю. Рибалко, В. Агеєва, Р. Корогородський, Ю. Шевельов (Шерех), Л. Новиченко.

Отже, фройдівський психоаналітичний метод, що спонукав людину XX ст. заглянути собі в душу чесними очима, осмислити приховане у глибинах психічного не виключити зі свого життя несвідоме, активно пізнати його, не просто усвідомити неусвідомлюване, а використати його в організації власного життя і діяльності розглядав людську психіку в контексті просвітницького світогляду, що ґрунтувався на опозиціях: “раціональне — емоційне”, “наукове — релігійне”, “елітарне — масове”, “чоловіче — жіноче” тощо. Це був світогляд з орієнтацією на ідеали епохи Модерну, заснованої на раціональному пізнанні. Фрейдівська психоаналітична реформа людини не зробила людство щасливішим, а лише зробила його свідомішим.

Пригнітивши одкровення, сакральне, ірраціональне, емоційне, фемінне, епоха Модерну закладала основи свого “апокаліпсису”. Ставши автором психоаналітичної реформи світу, Фрейд не знав, що прагнув порятувати вмираючу епоху, на зміну якій уже заступав Постмодерн. Сам Фрейд може бути репрезентований як модерніст, герой порубіжжя, один з останніх великих культурних героїв епохи Модерну, який обстоював її раціоцентричну традицію, і як предтеча, провісник нового культурного повороту: культура, озброївшись фрейдівським усвідомленням несвідомого, вирушала на пошуки нової постмодерністської ідентичності.

З погляду стильових особливостей В. Петров-Домонтович — постать своєрідна й неординарна, в чомусь навіть рідкісна для української літератури 20-х — 40-х років, у кожному разі, він чи не найяскравіше демонструє а ній поетику “інтелектуального письма”, поетику прози художньої, а разом з тим здебільшого й наукової чи естетично-художньої. Прози, а якій відбилась велика традиція інтелектуально насиченої образної розповіді — від часів барокко й класицизму до письменства початку віку.

Стиль Домонтовича іскристо-афористичний, нерідко відтінений стриманою іронією, побудований на антитезах та контрастах і тому часто парадоксальний. Зіткнення понять, почуттів, форм — постійний елемент його поетики.

Письменник, зовсім не знаний сучасному читачеві і дуже мало знаний поколінню 20—30-х років (його книжки то замовчувались, то зневажливо шельмувались критикою), він входить тепер в українську літературу із своїм цікавим і своєрідним внеском.

Не зовсім звичайна доля, не звичайна постать письменника і вченого, рідкісна є нашій культурі широта інтелектуальних, творчих інтересів.

Аналіз дослідно-експериментальної роботи, присвяченої проблемі формування в учнів умінь та навичок художнього твору дає можливість зробити висновок, що формуючий експеримент є ефективним, оскільки відбулося значне підвищення рівня знань учнів, їх пізнавальних інтересів, ставлення до предмету загалом.

Таким чином, отримані результати дозволяють говорити про правомірність використання розробленої нами програми дослідно-експериментальної роботи, і підтверджують висунуту нами гіпотезу, що формування у школярів умінь та навичок аналізу психологічної прози В. Петрова-Домонтовича є орієнтиром до вдосконалення особистості через призму осягнення сенсу життя героїв.

А поза всім цим, В. Домонтович майже кожним своїм твором нагадує, що він людина оригінального і на диво привабливого хисту, письменник, що вмів бути “паном” в царстві яскравої думки і гідної її художньої форми.


ДОДАТКИ
Урок А
Тема: гносеологічна проблема пошуку сенсу буття особистістю у філософії.

Мета: ознайомити учнів з основними гносеологічними поняттями філософії „сенс життя” та „особистість”, їх роллю у сучасному екзистенційному напрямку; розвивати потребу до вдосконалення особистості крізь призму аналізу сенсу життя героїв В. Петрова-Домонтовича; вдосконалювати в учнів уміння розглядати літературні твори в контексті глобальних філософських міркувань та навички конспектування; виховувати любов до універсального типу мислення.

Завдання:

1) усвідомити суть філософських категорій „сенс життя” та „особистість”;



  • 2) ознайомитися з пошуком відповідей на одвічне питання „сенсужиття” у філософії;

  • 3) екзистенціальний напрямок у сучасній філософії якіндивідуальний пошук сенсу власного життя.

Тип уроку: уроку-лекція.

Обладнання: портрети відомих філософів Г. Сковороди, П. Юркевича, Дж. Локка, І. Канта. Методи: словесні, наочні.

„Пізнай себе! - пізнаєш світ " Г. Сковорода

Хід уроку

На дошці написано:

Тема уроку

Учитель проголошує тему і мету уроку, стисло пояснює зміст необхідних понять філософії.

Серед одвічних світоглядних проблем, які тривожили і тривожать людський дух, нашу свідомість, є, насамперед, кардинальні: одна із них - це питання сенсу життя, яке неодмінно постає перед кожною особистістю.

Філософія - це „пошук мудрості, котра прагне керувати людським життям і надавати йому єдиного й цілісного образу в усіх аспектах” [Аббаньяно Н.].

Це означає постійний вибір власної позиції стосовно життя і світу.

- Які ви знаєте вислови про особистість?

Виступ учня: відомі дослідники А. Алексеєва та А. Стреляний визначають поняття особистість як суб'єкт з притаманними йому індивідуальними рисами і якостями - інтелектуальними, емоційним, вольовими, що є продуктом певної соціальної економічної формації.

Психологи ж визначають особистість як ядро, інтегруючий початок, що поєднує в одне ціле різні психічні процеси індивіда і надають його поведінці послідовність та стійкість.

Філософи ж практикують особистість як індивідуальну субстанцію раціонального характеру (Боецій).

Особистість є розумно-мислячою істотою, яка має розум і рефлексію і може розглядати себе (Дж. Лок).

Особистість - це свобода розумної істоти, що виконує лише ті закони, які вона сама для себе встановлює (І.Кант).

Отже, ви прослухали визначення особистості, що подають науковці, психологи, філософи, який підсумок ми можемо зробити? І звідки генезис слова особистість?

Другий учень: спочатку слово особистість означало обличчя маски, роль, що виконувалась актором в античному театрі, у наших ярмаркових балаганах незалежно від античних традицій зросло дещо схоже слово та поняття „личина”.

Учитель. Таким чином, спільними зусиллями ми ознайомились із поняттям та походженням слова „особистість”. А тепер поглянемо, що пропонує нам філософський словник за редакцією І.Т. Фролова.

Особистість - це динамічна, відносно стійка цілісна система інтелектуальних, соціально-культурних і морально-вольових якостей людини, що виражені в індивідуальних особливостях її свідомості та діяльності.

Уважно прочитавши це визначення ми можемо зрозуміти, що воно лише дещо еволюціонувало порівняно з минулими століттями, але суть його не змінилась. Переходимо до наступної дефініції „сенсу життя”, яку виразно окреслюють філософи А. Москаленко та В. Сержантов.

Сенс життя - це перш за все стратегічна мета життя, тобто завдання на тривалий період чи на все життя, в тій чи іншій мірі усвідомлюване.

Лекція вчителя: питання сенсу буття постало перед людьми ще в сиву давнину. Про це свідчить „Біблія", її „Старий заповіт", де не лише становиться смислобуттєве питання, а й дається через „божественне одкровення” відповідь на нього.

У VI столітті до н. є., в Стародавній Індії з ученням про смисл і призначення людського буття виступив засновник буддизму легендарний принц із роду Гаутама. Також, у УІ-му столітті нашої ери питанню про смисл людського буття гостро постали у Стародавній Греції проте тут, як і всій європейській культурі, буття і життя не розглядаються в протилежності. Бути - значить жити, вічність буття означає вічність життя.

Великий український філософ Г. Сковорода, доводив, що щастя, радість душевну людина дістає насамперед, і головним чином, із праці за покликанням в „сродній праці”. Кожна людина має свою, так би мовити, „іскру божу", потрібно лише пізнати її, відкрити в собі з тим, щоб перейнятися улюбленою працею. Отже, праця, коли вона стає предметом нашого уподобання, улюбленою працею, набуває смисложиттєвого значення. Те ж саме стосується й наших моральних почуттів.

Отже, предмети наших сердечних почуттів, нашої любові є смисложиттєві предмети, такі, за які варто жити й вмерти. Це - наші кохані, наші діти і батьки, наша Батьківщина, країна, нація, держава, улюблена справа, наші святині, ідеали добра, істини, краси...



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал