Просунутого етапу навчання



Скачати 88.32 Kb.

Дата конвертації29.12.2016
Розмір88.32 Kb.

181
Випуск 18 2011
УДК 81’36:376-054.62
ШЛЯХИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ФОРМУВАННЯ
НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИХ КОМУНІКАТИВНИХ
КОМПЕТЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ
ПРОСУНУТОГО ЕТАПУ НАВЧАННЯ
Піротті Н.В., канд. пед. наук (Харків)
У статті розглядаються можливі шляхи інтенсифікації формування навчально-професійних комунікативних компетенцій студентів-іноземців економічного профілю навчання (просунутий етап).
Ключові слова: інтенсифікація, навчально-професійні компетенції,
граматика.
Пиротти Н.В. Пути интенсификации формирования учебно-
профессиональных коммуникативных компетенций студентов-иностранцев
продвинутого этапа обучения.
В статье рассматриваются возможные пути интенсификации формиро- вания учебно-профессиональных коммуникативных компетенций студентов- иностранцев экономического профиля обучения (продвинутый этап).
Ключевые слова: интенсификация, учебно-профессиональные компетенции, грамматика.
Pirotti N.V. Ways to Intensifying the Formation of Academic and Professional
Communicative Competences of Foreign Students at the Advanced Stage of
Learning.
The article discusses the possible ways of forming educational and professional communicative competences among the foreign students whose major subject is economics (advanced level).
Key words: intensification, academic and professional competencies, grammar.
Проблему статті обрано у зв’язку з підвищенням наукового інтересу фахівців до виявлення та формування професійних компетенцій спеціалістів.
Термін «комунікативна компетенція» було введено М.М. Вятют- нєвим [1: 38], який визначив її як «здатність людини спілкуватися у професійній або навчальній діяльності, яке задовольняє її
інтелектуальні потреби» [2: 80].
© Піротті Н.В., 2011
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

182
Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти
Д.І. Ізаренков, розробляючи базисні складові комунікативної
компетенції, поширив це визначення: «Комунікативна компетенція –
це здатність людини до спілкування в одному, декількох або у всіх видах мовленнєвої діяльності, яка являє собою надбану у процесі
природної комунікації або спеціально організованого навчання особливу якість мовленнєвої особистості» [3: 55].
Ми вважаємо, що начально-професійні комунікативні компетенції
студентів—іноземців просунутого етапу мають бути у навчанні тісно пов’язані з мовними та мовленнєвими компетенціями
Мета статті – пошук шляхів інтенсифікації формування навчально-професійних комунікативних компетенцій студентів-
іноземців просунутого етапу навчання.
Завдання сучасних вищих навчальних закладів – підготувати висококваліфікованих компетентних фахівців. Компетентність складається з багатьох складових, зокрема із компетенцій професіонала, що відображають вільне володіння предметом фаху,
здібність обговорювати професійні теми. Для викладача іноземної
мови це означає рішення конкретних практичних завдань:

відбір навчально-професійних компетенцій;

мінімізація та каталогізація відібраних компетенцій;

визначення засобів презентації навчально-професійних компетенцій у навчальному процесі;

визначення місця навчально-професійних компетенцій у процесі
навчання студентів-іноземців;

співвідношення кожної навчально-професійної компетенції з мовним матеріалом, що її визначає;

визначення комунікативних тем, що дозволяють активізувати мовний матеріал компетенцій.
Виконання наданих вище завдань та методична інтерпретація
їх у посібниках з навчання іноземної мови дозволяє, як свідчить практика, інтенсифікувати процес формування навчально-професійних комунікативних компетенцій.
На просунутому етапі професійно важливими розглядаються компетенції, що розкривають логіку пізнавального процесу: з
компетенцій установлення факту та його опису (“Довідка”,
“Екскурс”, “Визначення”); з компетенцій визначення моделі
дослідження та її опису (“Гіпотеза”, або “Припущення”, “Рівняння”,
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

183
Випуск 18 2011
“Обчислення”, “Доказ”); з компетенцій наведення наслідків з
визначеної моделі (“Дослід”, “Порівняння”, “Опис властивостей”,
“Класифікація”, “Ілюстрація”, “Висновок”); з компетенцій, що складають проведення експерименту та його опис
(“Експеримент”, “Оцінювання результ атів експеримен ту”,
“Застосування”, “Значення”, “Узагальнення”); з компетенцій різного
рівня скорочення та узагальнювання тексту (складання двох видів планів, тез, анотацій); з компетенцій написання рефератів, есе; з
компетенцій опису власної науково-дослідницької діяльності
(тези, стаття, курсова, дипломна, дисертаційна роботи, автореферат).
Кожна з наведених компетенцій має власну структуру та мовні засоби вираження.
Студенти, зокрема іноземці, на різних етапах навчання виконують різноманітні за жанрами види наукових праць: реферати, статті, есе,
тези, курсові та дипломні роботи. Аспіранти мають описати свої
дослідження в дисертаційних роботах.
Перші навички навчально-наукової роботи студенти отримують,
виконуючи лабораторні та практичні завдання. На цьому етапі
формуються компетенції опису “Екскурсу” (історії питання) за допомогою граматичного вираження у конструкціях з дієсловами
(активна форма) або дієприкметниками (пасивна форма): Хто відкрив,
заснував, утворив, дослідив кого, що? Ким відкрито, засновано,
утворено, досліджено що?
Компетенції “Довідка” та “Опис властивостей” формуються за допомогою мовних засобів за темами “Багаточленні предикативні
конструкції (Хто почав, продовжив, закінчив досліджувати, вивчати кого, що?), “Вираження суб’єктивної модальності” (Хто вирішив почати займатися чим? Що повинно бути яким? Хто повинен (був,
буде) бути яким?), “Деякі засоби вираження суб’єкта” (Декілька вчених займалося чим? Ніхто не досліджував чого? Нічого не було встановлено ким? Все встановлено вірно.).
Компетенція повідомлення та запиту інформації про ілюстрацію
(“Ілюстрація”) виражається граматичними конструкціями:
Розглянемо, проілюструємо, накреслимо, покажемо за графіком, у таблиці, на малюнку що? Хто надав що у вигляді чого? З чого можна дослідити що? Що можна проілюструвати чим, на чому?
Наприклад, …
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

184
Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти
Закріплення компетенції “Ілюстрація” відбувається під час навчання граматичних тем “Вираження об’єктних відношень з використанням різних груп перехідних дієслів”, “Вираження непрямого об’єкту”, “Вираження обставинних відношень у простому та складному реченнях”.
Компетенція повідомлення та запиту інформації щодо припущення чогось (“Гіпотеза”, “Припущення”) формується на граматичному матеріалі конструкцій: Хто, що виходить із чого? Хто враховує що? Хто має на увазі що? Хто висуває гіпотезу, припущення щодо чого? Хто пам’ятає про що? Хто допускає, припускає що? Нехай що? Приймаємо/приймемо що за що?
Закріплення компетенції “Гіпотеза”, “Припущення” відбувається у процесі навчання граматичної теми “Вираження прямого та непрямого об’єктів у простому та складному реченнях”.
У процесі навчання граматичної теми “Вираження суб’єктно- предикатних відношень” на першому курсі формуються компетенції
повідомлення та запиту визначення поняття, факту, явища, закону,
людини (“Визначення”), повідомлення та запиту інформації про призначення поняття, явища, закону, людини (“Опис_властивостей”)_.Компетенція_“Визначення”'>(“Призначення”);
повідомлення та запиту інформації, про структуру, склад, властивості
поняття, факту, явища (“Опис властивостей”).
Компетенція “Визначення” має граматичне вираження в питаннях та відповідях, які повинні вміти формулювати студенти-
іноземці: Що таке економіка, потреба, вартість? Що називається економікою? Що називають економікою? Що має назву економіки?
Як формулюється поняття “економіка”? Хто такий А. Нобель? Хто така В.М. Гриньова? Хто такі вчені-енциклопедисти? Яка це людина?
Який він?
У відповідях на перераховані питання використовуються граматичні конструкції з дієслівними зв’язками: Що це що? Хто це хто? Що є чим? Що називається, зветься чим?
Компетенція “Призначення” має граматичне вираження в питаннях: Що слугує чим? Що використовується коли, де, як що?
Кого, що використовують коли, де, як що?
Компетенція повідомлення та запиту інформації про структуру,
склад, властивості поняття, факту, явища, людини (“Опис
властивостей”) має вираження в конструкціях із дієслівними
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

185
Випуск 18 2011
зв’язками: Що яке? У чого які властивості? Що має яку структуру,
які властивості? Хто, що складає кого, що? Хто, що складається з чого? Що має яку структуру, який устрій? Що має що? Що характеризується чим? Що визначається чим? Що було, стає, стало яким? Що здається/здавалося яким? Що вважається, вважають, будуть вважати яким? Що полягає в чому? Що полягає в тому, що …
Надана компетенція формується не тільки на матеріалі граматичної
теми “Вираження суб’єктно-предикативних відношень”, але і на матеріалі граматичних тем “Вираження наявності або відсутності
предмету, властивостей особи”, “Вираження перехідності та неперехідності”, “Вираження належності, необхідності та можливості”,
“Вираження атрибутивних відношень” на грунті конструкцій: Що має
які властивості? Де є, було, буде хто, що? Де, у кого, в чому не було, не буде чого, кого? Що спостерігається де? Де змінювання не спостерігається? Що обчислюється як, якою кількістю? Що, скільки чого міститься в чому? Що зустрічається де, в кому? Що досягає,
досягло чого? Що яке? Що з чим? Що без чого?
Компетенції повідомлення та запиту інформації щодо рівняння доказу, обчислювання, досліду, порівняння, виведення, класифікації,
експерименту, оцінювання результатів експерименту (“Рівняння”,
“Доказ”, “Обчислюван ня”, “Дослід”, “Порівнян ня”,
“Класифікація”, “Експеримент”, “Оцінювання результатів
експерименту”) формуються за допомогою граматичних конструкцій: Узяти що за що? Розглядати що як що? Виражати що у вигляді чого? Визначати, виражати що через що? Представляти що через що? Підставляти що до чого? Одержати значення чого? Звести що до чого? Вивести що з чого? За якими умовами що приймемо за що? Зі збільшенням чого збільшити що? З мірою збільшення чого збільшується що? Щоб довести що, треба + інф. Розрахуємо,
виведемо що з чого? Прийдемо до висновку, що … Слідувати з чого?
Установити з чого? Установити на підставі чого? Виводиться з чого?
Кого, що розподіляють на кого, на що? Що розподіляється на що, як,
за якими ознаками? Кого, що класифікують на що, як, за якими ознаками? Що класифікується на що, як, за якими ознаками? Що має яке значення?
Наведені компетенції актуалізуються в процесі навчання граматичних тем “Вираження об’єктних відношень у простому та
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

186
Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти складному реченнях”, “Вираження відношень мети та відношень наслідку в простому та складному реченнях”.
На 2–3 курсах студенти-іноземці повинні оволодіти науково- дослідницькими компетенціями скорочення інформації тексту та вираження її з різним ступенем узагальнення у таких формах роботи,
як складання плану, тез, анотації, есе.
Формування компетенції складання анотацій, диференціація видів анотацій за змістом (описові, які дають характеристику тексту в цілому; спеціалізовані, які дають характеристику тексту з розрахунком на вузьких спеціалістів) та за цільовим призначенням
і повнотою охоплення змісту (довідкові, які дають характеристику без критичної оцінки – найбільш поширені в науковій літературі;
рекомендаційні, які дають характеристику й оцінку тексту).
У процесі формування компетенції складання анотації необхідно познайомити студентів-іноземців зі структурою анотації:
1) бібліграфічний опис (П.І.Б. Назва праці. – Місто видання :
Вид-во, – рік. – №. – с.); відомості про тип і призначення тексту, про завдання, поставлені автором, засоби викаладу; викалад структури тексту; теми, головних положень.
Далі треба ознайомити студентів з основними вимогами,
пропонованими до складання анотації:
1. Композиція внутрішньо логічна й може відрізнятися від композиції вихідного тексту.
2. Відбір відомостей, формулювання і їхнє розташування залежить від характеру анотації.
3. Мова відрізняється лаконічністю, простотою, ясністю.
Дуже важливо проінформувати студентів-іноземців про основні
помилки, у складанні анотації: надмірність інформації, надлишок у формулюванні думок; використання вставних слів і речень,
ускладнення структури речень.
Рекомендуються типи завдань для формування компетенції
складання анотації: 1) прочитайте текст і описову анотацію до нього;
2) складіть анотацію щодо статті, використовуючи деякі з клішированих словосполучень (у статті розглянуті ...; показаний ...; велике місце
займає характеристика ..., приводиться великий матеріал ...;
автор дає визначення...); 3) назвіть складові частини анотації,
наведіть приклад; 4) скажіть, які відомості може включати текст
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

187
Випуск 18 2011
анотації та чому; аргументуйте свою думку; 5) які відомості є
обов’язковими для тексту анотації; аргументуйте свою думку;
6) скажіть, які вимоги пред’являються до складання анотації та чому;
7) прочитайте зразок анотації та визначите її вид і структуру, виділіть в тексті анотації мовні й мовленнєві стандарти-кліше (повинні бути виділені кліше: розкриваються питання ..., розглядаються ...,
особлива увага приділяється ..., книга призначена для ...);
8) підберіть у каталозі бібліотеки університету дві-три анотації книг за вашою спеціальністю, охарактеризуйте їх з погляду структури, змісту,
призначення, мови, обсягу; 9) використовуючи мовні та мовленнєві
стандарти-кліше і зразки анотацій, складіть анотації: а) книги за вашою спеціальністю; б) журнальної статті за вашою спеціальністю.
Формування компетенції складання реферату має на меті навчання
короткому формулюванню основного змісту тексту, його частин,
формулюванню висновків, що випливають зі змісту; формулювання
доцільності звертання до розглянутого тексту. Варто познайомити учня з відмінностями анотації (що відповідає на питання, про що говориться в тексті, і надає загальне уявлення про нього, його стислу характеристику) і реферату, що дає відповідь на питання, що саме,
що нового істотного містить текст, і дає основний зміст тексту, нову проблемну інформацію.
У процесі формування компетенції складання реферату необхідно довести до відома студентів, що реферат являє собою новий авторський текст, новизна якого полягає в самостійному викладанні
інформації, систематизації матеріалу, в умінні виразити особливу авторську позицію при зіставленні різних точок зору. Інакше кажучи,
при навчанні реферування необхідно сформувати компетенції
вираження класифікації, узагальнення, аналізу й синтезу на основі
одного або декількох джерел (учні повинні знати про класифікацію рефератів) 1) за повнотою викладання (інформативні, або реферати- конспекти); індикативні (реферати-резюме); 2) за кількістю джерел,
що реферируються (монографічні; оглядові); 3) за укладачами
(автореферати; реферати, складені фахівцями).
Реферат не повинен відбивати суб’єктивних поглядів референта на питання, що викладається, а також давати оцінку тексту.
Формування компетенцій складання реферату (3–4 курс)
припускає повідомлення основних вимог до реферату: точне
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

188
Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти викладання сутності тексту, що реферується, й поглядів автора;
викладання усього сутнього; повнота викладання; дотримання
єдиного стилю (використання тих же мовних засобів, що й у тексті;
єдиної термінології, скорочень і т.д.); використання точної, короткої,
літературної мови без складних граматичних конструкцій; викладання в логічній послідовності (вступ, основна частина, висновок); обсяг,
що визначається змістом тексту, кількістю відомостей та їхньою науковою цінністю або практичним значенням.
Студенти повинні знати помилки реферування: використання надлишкової інформації; не включення в текст реферату необхідної
інформації; непотрібне дублювання словесної інформації;
перекручування змісту першоджерела; відсутність логіки в подачі
інформації.
Рекомендуються наступні типи завдань для формування компетенції складання реферату: 1) прочитайте зразок реферату,
визначте його вид, структуру, виділіть реферативні кліше (у тексті
розглянуто й обґрунтовано ...; далі говориться ...; тут
відзначається ...; крім того, дається визначення ...; дається
аналіз ...; також звертається увага ...; автор підкреслює, що
...; на закінчення робиться висновок, що ... та інш.); 2) підберіть за своєю спеціальністю реферат статті (журнальний), проаналізуйте його з погляду структури, композиції, мови й скажіть, які мовні й мовленнєві засоби вживаються для вираження основної інформації;
3) складіть описову анотацію до тексту; 4) прочитайте текст за абзацами, виділіть головну думку кожного абзацу, запишіть її; 5)
складіть тезовий план тексту; 6) використовуючи тезовий план,
передайте зміст тексту; 7) прочитайте текст, знайдіть приклади, які
приводить автор, щоб аргументувати свою точку зору; 8) прочитайте останній абзац тексту, скажіть, що хоче виразити автор: підбити
підсумок, узагальнити тему або дати оцінку; 9) складіть тезовий план, дайте стислий варіант тексту; 10) використовуючи тезові плани трьох текстів, зробіть повідомлення на тему ...; використайте в ньому наступні словосполучення: у тексті говориться про те, що ...;
автор вважає, що ...; я поділяю думку про те, що ...; автор
робить висновок, що ... .
Алгоритм формулювання компетенції написання курсової та випускної кваліфікаційної (дипломної) роботи (4 курс) у багатьох
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com

189
Випуск 18 2011
випадках складається з тих же частин, що і написання реферату за декількома джерелами.
Студенти повинні знати структуру курсової роботи: вступ (надання актуальності теми, її теоретичного й практичного значення, визначення мети, завдань; перерахування етапів роботи); основна частина
(зазвичай включає 2-3 глави; 1 – викладання короткої історії
досліджуваної проблеми; 2 – опис ходу дослідно-експериментальної
роботи та її змісту; 3 – аналіз і узагальнення результатів експерименту,
наявність висновку в кожній частині); висновок (узагальнення результатів роботи; загальні висновки й рекомендації).
З метою формування названих компетенцій розроблено систему методичних завдань, які викладені в навчальних посібниках та методичних рекомендаціях [4; 5; 6].
ЛІТЕРАТУРА
1.
Вятютнев М.Н. Коммуникативная направленность обучения русскому языку в зарубежных школах / М.Н. Вятютнев // Рус. яз. за рубежом. –
1977. – № 6. – С. 38–45.
2.
Вятютнев М.Н. Традиции и новации в современной методике преподавания русского языка / М.Н. Вятютнев // Научные традиции и новые напрваления в преподавании русского языка и литературы: Докл.
сов. делегации на VI конгрессе МАПРЯЛ. – М., 1986. – С. 69–85.
3.
Изаренков Д.И. Базисные составляющие коммуникативной компетенции и их формирование на продвинутом этапе обучения студентов- нефилологов / Д.И. Изаренков // Рус. яз. за рубежом. – 1990. – № 4. –
С. 54–60.
4.
Піротті Н.В. Компетентносний підхід до відбору граматичного матеріалу
(І курс, економічний профіль) / Н.В. Піротті // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі: Міжпредметні зв’язки. –
Вип. 14. – Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. – С. 166–172.
5.
Пиротти Н.В. Учебно-практическое пособие “Грамматика русского языка для студентов-иностранцев”: Ч. ІІ. / Н.В. Пиротти. – Харьков :
Изд-во ХНЭУ, 2009. – 130 с.
6.
Тексты и задания по языку специальности (реферирование) для иностранных студентов 3–4 курсов всех направлений подготовки / Сост.
М.И. Дидорчук, А.Н. Чистякова. – Х. : Изд-во ХНЭУ, 2009. – 84 с.
PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал