Програми практик




Сторінка1/4
Дата конвертації03.12.2016
Розмір0.58 Mb.
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ




ПРОГРАМИ ПРАКТИК
зі спеціальності
“Соціальна педагогіка і практична психологія”
(Методичний посібник)














Івано-Франківськ
2006


2
Програма практик зі спеціальності “Соціальна педагогіка і практична психологія”: Методичний посібник / Керівник групи упорядників: Б. Ковбас.
Упорядники: Зозуляк Р., Лемко Г., Недільський С. – Івано-Франківськ, 2006.–
78 с.
Зміст видання розкриває технологію організаційно-методичних, змістовно- процесуальних аспектів організації практики майбутніх спеціалістів соціально-педагогічної діяльності в Педагогічному інституті. У посібнику пропонуються програми фахової підготовки студентів, подано зразки окремих видів регламентуючої документації.
Посібник призначений для студентів-практикантів соціально-педагогічної спеціальності денної та заочної форми навчання, а також керівників і методистів практики.
Головний редактор: Ковбас Б. І. – завідувач кафедри соціальної педагогіки,





професор, кандидат пед. наук
Рецензенти:
Поліщук Ю.Й., доктор пед. наук, професор Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка
Костів В.І., кандидат пед. наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника
Василишин
Я.Л., відмінник
НО
України, керівник практики
Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника
Затверджений за ухвалою вченої ради Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника
( Протокол №1 від 5. 09. 2006 р.)



3
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Соціальні педагоги покликані прийти на допомогу дітям, підліткам, їхнім батькам, педагогам у важкі часи життя. Допомогти “словом і ділом”, захистити дитину, сприяти формуванню у неї віри в себе та вмінню переоцінити власні цінності, умінню організувати своє навчання, адаптації, реабілітації в суспільстві – головне призначення майбутнього соціального педагога.
Соціально-педагогічна діяльність, що спрямована на співчуття, конкретну допомогу, духовну підтримку дитини духовно, знаходження виходу з кризової ситуації, вимагає ґрунтовної підготовки майбутнього фахівця. Вона, як шлях оптимізації процесу соціалізації, виконує чотири основні соціальні функції: підвищення рівня адаптації дитини (групи) до соціуму, профілактику явищ дезадаптації, корекцію взаємин і проявів девіацій, соціокультурну реабілітацію.
Невід’ємною складовою фахової підготовки студентів у вищому навчальному закладі є практика. Вона – органічна складова системи їх фахової підготовки.
Система практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної педагогіки включає такі види практики.
КУРС
ВИД ПРАКТИКИ
ТРИВАЛІСТЬ
І
Навчально-ознайомлювальна практика в загальноосвітніх школах І–ІІІ ступенів
1 тиждень

ІІ
Навчально-ознайомлювальна практика у закладах інтернатного типу

2 тижні
ІІІ
Літня педагогічна практика у дитячих оздоровчих закладах і соціальній сфері

6 тижнів
ІV
Соціально-педагогічна практика в закладах освіти
5 тижнів
V
Соціально-педагогічна практика в закладах
інтернатного типу та соціальної реабілітації
6 тижнів
V
Педагогічна практика у вищих навчальних закладах І–ІІ ступенів акредитації
5 тижнів

4
Кожен вид практики має чітко окреслену мету і вирішує конкретні завдання. Передбачено об’єднання аудиторного і практичного навчання у цілісний інтегративний навчальний план. Конкретні види практики закріплюють ті знання, які студент отримує впродовж аудиторних занять.
Залежно від проблематики теоретичних курсів, часу навчання студентів в університеті, специфіки базових закладів та установ рівень включення студентів у “виробничий” процес диференціюється навчальним планом і має свою специфіку за формою і змістом.
Соціально-педагогічна практика студентів – той місток між теоретичним навчанням соціальних педагогів та їхньою самостійною практичною роботою в різноманітних установах соціальної сфери, який сприяє формуванню фаховості.
Її розглядають як процес ознайомлення та оволодіння різними методами, формами, видами професійної діяльності. У процесі практики студенти можуть випробувати себе в різних фахових ролях.
Практика має неперервний характер. Проводиться щорічно впродовж п’яти років. Для студентів, які навчаються за спеціальністю “Соціальна педагогіка і практична психологія”, її проходження обов’язкове.
Зокрема, практика на І курсі проводиться в закладах освіти після вивчення першої професійно-орієнтованої дисципліни – “Вступ до спеціальності” та курсів “Загальна психологія”, “Вікова психологія”. Такий вид діяльності має сприяти ранній соціально-педагогічній орієнтації майбутніх фахівців.
Навчально-ознайомлювальна практика на ІІ курсі проводиться після вивчення дисциплін “Педагогічна психологія”, “Соціальна психологія”, “Теорія та історія соціального виховання”, “Основи соціалізації особистості”,
“Педагогіка” та передбачає послідовність ознайомлення студентів зі змістом діяльності соціальних педагогів у закладах інтернатного типу, сиротинцях, отримання перших професійних навиків слухання, спостереження, спілкування, аналізування та розуміння сутності основних принципів фаховості.
Практика на ІІІ курсі враховує знання дисциплін “Соціальна педагогіка”,
“Технологія соціальної роботи в зарубіжних країнах”, “Методика виховної

5 роботи”, “Основи сценарної роботи соціального педагога”, “Психотерапія”,
“Психолого-педагогічні засади міжособистісного спілкування” та ін. Вона присвячена відпрацюванню методів і технологій виховної роботи з дітьми, підлітками та молоддю.
До виробничої практики на IV курсі студенти приступають після опанування такими курсами:
“Основи правознавства з основами конституційного права”,
“Етика соціально-педагогічної діяльності”,
“Технологія роботи соціального гувернера”, “Соціальна робота в сфері дозвілля”, “Технологія соціально-педагогічної діяльності”, “Юридична психологія”, “Соціально-педагогічна профілактика правопорушень”, “Основи профорієнтаційної роботи”. Вона розширює і поглиблює знання стосовно технології діяльності з клієнтами, соціального законодавства та дає можливість випробувати себе як фахівця у закладах освіти.
На завершальному етапі навчання проводиться соціально-педагогічна практика у закладах інтернатного типу та соціальної реабілітації й педагогічна практика у ВНЗ І–ІІ рівня акредитації. До цього студенти приступають після опанування дисциплін “Педагогіка вищої школи”, “Методика викладання педагогіки”, “Методика викладання психології”, “Основи педмайстерності”,
“Виховна робота у закладах інтернатного типу”, “Профілактика девіантної поведінки”, “Робота з людьми з особливими потребами”, “Соціально- психологічний тренінг” тощо.
Означені види практики сприяють виробленню фахово важливих навиків і вмінь, а саме: комунікативних, інструментальних, аналітичних, професійної рефлексії.
Примірники програм практики студенти отримують на І курсі, щоб із самого початку отримати уявлення про зміст практичної підготовки впродовж п’яти років навчання.
Важливу роль відіграє вибір місць практики. Щоб дати студентам повне уявлення про різні форми і підходи до організації соціальної роботи, базами практичної підготовки обрано державні, громадські і релігійні установи й

6 організації. Укладено довгострокові (на 5 років) договори стосовно проведення практики з закладами та установами області.
ІІ. ЕТАПИ ТА ОПОРНІ МОМЕНТИ ПРАКТИКИ
Кафедра соціальної педагогіки для кожної групи студентів-практикантів призначає керівника методиста. Груповий керівник практики розробляє і погоджує з керівником закладу, де буде проводитись практика, план-графік, у якому повинні бути передбачені види робіт, що відповідають змісту практики згідно з чинною програмою. Далі він розглядається й затверджується кафедрою не пізніше ніж за два тижні до її початку.
Проходження виробничої практики передбачає такі етапи: підготовчий, виконавчий, підсумковий.
Перший – включає в себе розв’язання всіх організаційних питань. Він розпочинається настановчою конференцією, яку проводить представник факультету, інституту за участю групових керівників та студентів-практикантів.
Студентів ознайомлюють із термінами, завданнями, програмою практики, вимогами до ведення облікової та звітної документації, розподілом за об’єктами, з керівниками і методистами практики.
Виконавчий етап – це ознайомлення студента з установою, у якій він буде працювати, складання ним індивідуального плану роботи, оформлення журналу практики, діяльність відповідно до окресленого плану, попередня розробка різних форм та видів роботи з школярами, консультації з методистами і викладачами – керівниками практики.
Упродовж виконавчого етапу студент виконує основні завдання практики, аналізує й обговорює з керівниками і методистами отримані результати, визначає тему свого виступу на заключній конференції.
Під час підсумкового етапу в установлений термін оформляє звіт практики, студент отримує письмовий відгук керівника групи. Оцінка роботи практиканта заноситься в екзаменаційну відомість та залікову книжку. Усі звітні матеріали пред’являються для контролю факультетському
(інститутському) керівнику практики з ВНЗ.

7
Завершує практику підсумкова конференція. Студенти готують виступи, виставку матеріалів, які відображають хід і результати такої діяльності.
Запрошуються керівники груп, що разом з керівником практики підводять підсумки роботи студентів, висловлюють зауваження і побажання. Упродовж конференції студенти виступають, обмінюються інформацією про специфіку діяльності соціальних педагогів у різних установах. Така форма проведення підсумкової конференції дає змогу усім студентам отримати цілісне уявлення про “професійне поле” майбутньої діяльності.
На період практики груповий керівник призначає старосту групи.
Тривалість робочого дня студента-практиканта 4–6 годин на день.
Принципи організації і проведення соціально-педагогічної практики:

урахування інтересів та потреб студента при виборі місця проходження практики;

співпраця студента і керівника у процесі соціально-педагогічної практики;

ускладнення завдань соціально-педагогічної практики відповідно до курсу;

змістовий взаємозв’язок між усіма видами практики;

одночасне оволодіння під час практики різноманітними професійними функціями.
Мета соціально-педагогічної практики: сприяти опануванню студентами різноманітними видами соціально-педагогічної діяльності; формувати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; використовувати соціально-педагогічні прийоми, форми і методи при виконанні різних фахових ролей.
Завдання соціально-педагогічної практики:

адаптувати студентів до реальних умов майбутнього фаху;

8

ознайомити із специфікою та основними напрямами роботи державних і недержавних організацій, які надають соціально- педагогічну допомогу дітям та молоді;

сприяти застосуванню у практичній площині теоретичних знань;

формувати й розвивати професійні особистісні якості, які мають бути притаманні фахівцеві;

сприяти освоєнню студентами сучасних технологій соціально- педагогічної діяльності;

розвивати теоретичні основи науково-дослідницької роботи;

діагностувати фахову придатність студента до соціально- педагогічної роботи;

формувати у майбутніх фахівців навичок професійної рефлексії.
Упродовж проходження практики студент-практикант зобов’язаний:

взяти участь у настановчій конференції з питань організації та проведення практики;

до початку практики отримати від керівника-методиста фахової кафедри інформацію стосовно оформлення необхідних звітних документів;

своєчасно прибути на базу практики;

з дотриманням терміну виконувати всі види робіт, передбачені програмою соціально-педагогічної практики й відповідними
інструкціями;

організовувати власну діяльність згідно з вимогами, правилами внутрішнього розпорядку закладу, де студент проходить практику, розпорядженнями адміністрації й керівників практики;

один із студентів бази практики має виконувати обов’язки старости;

після завершення проходження практики студент упродовж трьох днів повинен завершити підготовку необхідних методичних матеріалів, документації та здати її у письмовому виді.

9
Вважається, що студент, який не проходив практики або робота якого під час практики визнана незадовільною, не виконав навчального плану даного семестру.
Упродовж проходження практики студент-практикант має право:

задля вирішення питань, що виникають впродовж проходження практики, звертатися до керівника практики фахової кафедри, соціального педагога, соціального працівника закладу, на базі якого проводить таку діяльність;

запропонувати пропозиції щодо вдосконалення підготовки студентів до соціально-педагогічної практики, її організації та проведення;

брати участь у зборах, нарадах, конференціях та інших заходах бази, де проходить практику;

користуватися бібліотекою, кабінетами і навчально-методичними посібниками даного закладу.
Керівник практики зобов’язаний:

здійснювати безпосередній контроль і керівництво практикою, спільно з керівниками базового закладу розподіляти практикантів за підрозділами;

допомагати планувати роботу студентів, затверджувати індивідуальні плани-графіки роботи практикантів, забезпечувати здійснення соціально- педагогічної роботи з учнями;

проводити консультації, перевіряти плани-конспекти, щоденники;

відвідати по одному соціально-педагогічному заходу в кожного студента з подальшим його аналізом та оцінкою;

перевіряти звітну документацію практикантів, оцінювати їх роботу;

подавати звіт про підсумки означеного виду практики.
Старости груп зобов’язані:

вести облік відвідування, забезпечувати навчально-виробничу дисципліну студентів-практикантів;

своєчасно повідомляти практикантів безпосередньо або через старших у підгрупах про доручення і вказівки групового керівника і організаторів практики на місцях;

10

інформувати керівника групи про всі випадки відхилення від нормального процесу проведення практики;

виконувати всі доручення і вказівки організаторів практики на місцях.
Старші у підгрупах зобов'язані:

вести облік відвідування (виходів на практику) студентами- практикантами – членами підгрупи;

забезпечувати навчально-виробничу дисципліну у підгрупі;

повідомляти членів підгрупи про доручення і вказівки групового керівника, організаторів практики на місцях.
Задля реалізації організаційно-методичного забезпечення практичної підготовки студентів кафедрою розроблено її наскрізну програму.
ІІІ. СУТЬ ТА ЗМІСТ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА
Соціально-педагогічна діяльність – це галузь професійної діяльності, яка має на меті створити сприятливі умови соціалізації, всебічного розвитку особистості, сприяти задоволенню її культурних і духовних потреб, здійснювати профілактику небажаних форм поведінки для найповнішого розкриття сутності сил людини.
Соціальний педагог – фахівець із виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, дорослими, який покликаний створити оптимальні умови соціалізації або відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини при збереженні її індивідуальності.
Основні організаційні форми соціально-педагогічної допомоги:

соціально-педагогічна служба в закладах освіти;

соціально-педагогічна служба в центрах відпочинку;

соціально-педагогічна служба в ЦССМ;

у відділеннях соціальної допомоги;

у дитячих будинках;

у центрах реабілітації;

у соціальних притулках;

медико-психологічні консультативні кабінети;

11

центри зайнятості та працевлаштування;

соціально-реабілітаційні центри;

телефон довіри.
Основні функції діяльності соціального педагога:
аналітико-діагностична; прогностична; організаційно-комунікативна; корекційна; координаційно-організаційна; соціально-педагогічної підтримки і допомоги дитині, молодій людині; психотерапевтична; соціально-профілактична; соціально-педагогічно реабілітаційна.
Основні напрями практичної соціальної педагогіки.
1.
Вивчення соціально-педагогічних цінностей особистості.
2.
Організація виховної й освітньої взаємодії з проблемною особистістю.
3.
Соціально-психологічна допомога і підтримка особистості в кризових ситуаціях.
4.
Корекція взаємин у творчому розвитку особистості і групи.
Основні методи соціально-педагогічної діяльності.
Соціальні методи

соціальної діагностики;

соціальної профілактики;

соціального контролю;

соціальної реабілітації;

соціально-економічні;

організаційно-розпоряджувальні.
Психологічні методи

психодіагностичні;

психокорекційні;

12

методи психологічного консультування;

методи психотерапії.
Педагогічні методи

організаційні;

педагогічна діагностика;

словесні;

наочні;

практичні;

формування свідомості особистості;

стимулювання діяльності і поведінки;

самовиховання.
Соціально-педагогічні методи

організації соціально-педагогічної взаємодії;

соціального виховання;

впливу.
Основні напрями діяльності соціального педагога закладу освіти:
– визначення чинників і шляхів підвищення ефективності навчально- виховного процесу школярів;
– діагностика причин неуспішності або відставання учнів у навчанні;
– здійснення профорієнтації та вироблення рекомендацій щодо вибору учнями майбутньої професії;
– профілактика та корекція девіантної поведінки школярів;
– робота з контактними групами (академгрупами, класами).
Основні напрями роботи соціального педагога у ЦССМ:
здійснення посередництва між державними установами, сім’єю задля створення умов всебічного розвитку дітей, підлітків, молоді; сприяння участі дітей, підлітків, молоді у різноманітних видах діяльності задля виявлення нахилів, обдарованості, талантів, професійного самовизначення та соціальної адаптації молоді;

13 залучення до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно- оздоровчої, творчої роботи різноманітні установи; вплив на подолання особистісних, міжособистісних, внутрішньо сімейних конфліктів.
IV. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ
ЧАСТИНА І
Навчально-ознайомлювальні практики
Навчально-ознайомлювальні практики є невід’ємною ланкою, першим рівнем багаторівневого процесу підготовки соціального педагога.
Студенти Педагогічного факультету спеціальності “Соціальна педагогіка і практична психологія” відповідно до навчального плану проходять навчально- ознайомлювальну практику на І курсі у 2 семестрі впродовж одного тижня і на
ІІ курсі у 4 семестрі – тривалістю 2 тижні.
Означений вид практики, як правило вважається пасивним видом у практичній підготовці студентів і слугує основою для подальшого закріплення і поглиблення фахових знань студентів. Під час її проходження вони ознайомлюються з реальними умовами соціально-педагогічної роботи в окремих соціальних інститутах виховання, а саме – загальноосвітніх школах І–
ІІІ ступенів та школах-інтернатах, а також змістом, формами і методами роботи фахівця.
Програма навчально-ознайомлювальної практики
І курс
Практика проводиться після 50-годинного курсу навчальної дисципліни
“Соціальна педагогіка. Вступ до спеціальності ”. Вона сприяє ранній орієнтації й адаптації майбутніх фахівців. Передбачає відвідування закладів освіти задля ознайомлення з майбутньою професійною діяльністю. Студенти безпосередньо на виробництві мають змогу закріпити теоретичні знання, отримані в процесі

14 опанування курсу “Соціальна педагогіка. Вступ до спеціальності ” і отримати поглиблене уявлення про:

функції соціально-педагогічної діяльності;

контингент клієнтів соціально-педагогічної допомоги;

зміст різних видів соціальної роботи.
У рамках дисципліни “Вступ до спеціальності” для студентів проводяться семінарські заняття з підготовки до практики, а саме: “Особливості професійної діяльності соціального педагога”, “Об’єкти соціально-педагогічної діяльності”,
“Зміст і напрями роботи соціального педагога”, “Актуальні проблеми соціальної педагогіки на сучасному етапі” тощо.
Мета практики – формування світогляду спеціалістів на основі ознайомлення студентів І курсу спеціальності “Соціальна педагогіка і практична психологія” з напрямами роботи фахівців, котрі здійснюють соціально-педагогічну діяльність із дітьми, підлітками та молоддю в загальноосвітніх школах, як майбутньою сферою практичної діяльності.
Об’єкти практики: загальноосвітні школи І–ІІІ ступенів.
Завдання практики:
1.
Поглибити і закріпити фахові знання з нормативно-правової бази діяльності (законів, постанов, указів, розпоряджень, інструкцій стосовно соціально-правових
і соціально-економічних основ соціально- педагогічної діяльності, системи соціальних і навчально-реабілітаційних закладів).
2.
Сформувати уявлення студентів про сферу їхньої майбутньої діяльності.
3.
Забезпечити початкову психологічну адаптацію студентів до обраної професії.
4.
Підвищувати інформаційно-комунікативний рівень студентів.
5.
Ознайомити студентів із основними напрямами соціально-педагогічної роботи у загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів.
6.
Розкрити зміст професійної діяльності соціального педагога.

15 7.
Визначити специфіку роботи соціального педагога в означеному закладі.
8.
Ознайомити студентів з основними видами соціально-педагогічної роботи в закладах освіти.
9.
Мотивувати студентів до розвитку фахово важливих особистісних якостей.
10.
Формувати початкові вміння введення документації як одної з основних форм організації діяльності соціального педагога.
Умови проходження практики
1.
Проводиться у травні впродовж одного тижня (6 годин на день).
2.
Здійснюється за спеціально розробленим графіком у вигляді екскурсій групами ( 8–10 осіб).
3.
Відвідування загальноосвітніх шкіл студенти здійснюють у супроводі керівника практики від кафедри соціальної педагогіки.
4.
Практика не передбачає вибору студентами місць її проходження.
Кожен студент зобов’язаний у складі визначеної групи пройти практику згідно з розробленим графіком. Водночас студенти можуть вносити пропозиції стосовно розширення її кола.
5.
Якщо студент з поважних причин не пройшов практики, йому надається можливість здійснити це індивідуально. За відсутністю поважних причин результати практики оцінюються незадовільно.


16



Програма навчально-ознайомлювальної практики
ІІ курс
Означена практика ґрунтується на досвіді практики І курсу, забезпечує наступність процесу ознайомлення з соціально-педагогічною діяльністю і передбачає участь студентів у набутті первинних навичок та вмінь будувати відносини з клієнтами й майбутніми колегами.
Мета практики полягає в ознайомленні студентів ІІ курсу спеціальності
“Соціальна педагогіка і практична психологія” з сучасним станом навчально- виховної та соціально-педагогічної роботи у школі-інтернаті; виробленні творчого дослідницького підходу до соціально-педагогічної діяльності; формуванні вмінь взаємодії та спілкування з учнями, вихователями, учителями, психологами, а також фахово-особистісних якостей (емпатії, доброзичливості, комунікативності та ін.).
Об’єкти практики: школи-інтернати.
Завдання практики
1. Апробувати теоретичні знання, одержані студентами у ВНЗ, підвищити мотивацію до подальшого навчання.
2. Виробити вміння спостерігати та аналізувати соціально-педагогічну й виховну роботу, яку проводять із школярами в школі-інтернаті.
3. Формувати навички організації виховної роботи з дітьми, опираючись на знання з психології, педагогіки та фізіології, враховуючи індивідуальні особливості школярів.
4. Сприяти набуттю професійного вміння вести соціально-педагогічне спостереження за учнями та аналізувати виховну роботу вихователя
(виконуючи дії: слухати інших, спостерігати та інтерпретувати взаємовідносини на рівні “соціальний педагог – учень”, спілкуватися,

17 готуватися до контакту, здійснювати контакт, оцінювати результати контакту, розуміти й аналізувати).
5. Застосувати на практиці знання з вікової психології під час виконання функцій вихователя в учнівських колективах, проведення індивідуальної соціально-педагогічної роботи з учнями.
6. Формувати навички уважного ставлення до охорони здоров'я дітей.
7. Ознайомитися й проаналізувати масовий захід, що відвідав студент (див.
Додаток А).
8. Формувати вміння складати соціальну паспортизацію класу (див.
Додаток Б ).
9. Вивчати форми індивідуальної роботи з учнями, особливості важковиховуваних дітей.
Умови проходження практики
1.
Проводиться у травні впродовж двох тижнів (6 годин на день), 5–6 осіб у групі.
2.
Відвідання школи-інтернату перший раз студенти здійснюють у супроводі керівника практики від кафедри соціальної педагогіки.
3.
Під час практики керівник-методист від кафедри відвідує студентів у закладі з метою надання їм методичної допомоги, а також перевірки якості їхньої роботи.
Оцінювання практики
За результатами педагогічної практики в школі-інтернаті та наявністю необхідної документації студентам виставляється диференційований залік.
Перелік відповідних звітних матеріалів
№ з/п
НАЗВА ДОКУМЕНТА
І курс ІІ курс

18 1.
Індивідуальний план роботи
*
1

*
2.
Щоденник ознайомлювальної соціально- педагогічної практики
*
*
3.
Звіт про ознайомлювальну соціально- педагогічну практику
*
*
4.
Характеристика студента-практиканта (за підписом керівника установи, завірена гербовою печаткою)
*
5.
Соціальний паспорт класу
*
6.
Аналіз виховного заходу
*
7.
Звіт про
індивідуальну роботу з неповнолітнім
*
8.
Соціальний паспорт закладу
*
Основні вимоги до звітних документів:
1.
Індивідуальний план роботи (див Додаток В) за такою схемою:
А. Участь у настановчій конференції з питань організації та проведення практики (термін виконання, примітка).
Б. Навчальна діяльність: а) вивчення плану роботи загальноосвітньої школи чи школи-інтернату
(термін виконання, примітка); б) вивчення плану роботи соціального педагога закладу (термін виконання, примітка); в) складання індивідуального плану роботи на період проходження практики спільно з методистом закладу й керівником практики (термін виконання, примітка).
В. Практична діяльність: а) відвідування заходів, які проводить соціальний педагог визначеного закладу (термін виконання, примітка); б) участь у проведенні відповідних заходів (термін виконання, примітка); в) збір та опрацювання матеріалу для виконання завдання дослідницького характеру (реферату) (термін виконання, примітка).
1
*
Усі означені документи здаються на відповідному курсі студентом-практикантом

19 2. Щоденник ознайомлювальної соціально-педагогічної практики ( див.
Додаток Д) за такою схемою:

режим роботи соціального педагога в загальноосвітній школі чи школі-
інтернаті;

графік занять студентів-практикантів;

аналіз відвіданих заходів студентом-практикантом;

аналіз індивідуальної роботи студента-практиканта.
3. Звіт про ознайомлювальну соціально-педагогічну практику (див.
Додаток Е):

проаналізувати мету та основні завдання соціально-педагогічної діяльності в загальноосвітній школі;

охарактеризувати основні форми і методи соціально-педагогічної роботи даного закладу;

описати об’єкти та клієнти соціально-педагогічної роботи;

проаналізувати, які знання й уміння необхідні фахівцю даного закладу для успішної роботи з учнями;

викласти роздуми, враження, побажання щодо діяльності соціального педагога загальноосвітньої школи;

подати бачення себе як фахівця із соціальної педагогіки загальноосвітньої школи.
ЧАСТИНА ІІ
ВИРОБНИЧІ ПРАКТИКИ
Перехідною ланкою в багаторівневому процесі підготовки фахівця є літня педагогічна практика у дитячих оздоровчих і закладах соціальної сфери. Це одна з найважливіших ланок загальної системи професійної підготовки соціального педагога, у ході якої студент має можливість застосувати практичні вміння та поглибити теоретичні знання з фахових дисциплін.
Згідно з навчальними планами педагогічна практика студентів спеціальності “Соціальна педагогіка і практична психологія” проходить у літніх дитячих оздоровчих закладах або установах соціальної сфери. Вони виконують

20 обов’язки вихователів загонів, організаторів гурткової роботи, соціальних педагогів, психологів.
Особливістю літньої педагогічної практики є те, що студенти вперше працюють в позаміському оздоровчому закладі в період літніх канікул, за відсутності навчального процесу, впливу сім’ї, з різними колективами школярів, котрі знаходяться в таких самих умовах. Означену діяльність здійснюють після ІІІ курсу, 6 семестру впродовж шести тижнів. Вони оволодівають реальними навичками соціально-виховної роботи, опановують
індивідуальні та групові методи і форми соціально-педагогічної діяльності.
Завершальним етапом багаторівневого процесу підготовки соціального педагога є виробничі практики впродовж IV і V курсів, що проводяться відповідно до навчального плану. Вони мають на меті в практично-прикладній формі закріпити теоретичні знання, одержані студентами під час навчання, уміння застосовувати їх на практиці; випробувати студента-практиканта в різних сферах соціально-педагогічної діяльності, а саме: сфера освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, охорони правопорядку, служб для молоді, під час виконання професійних функцій – комунікативної, організаторської, діагностичної, прогностичної, охоронно-захисної, профілактичної, корекційно- реабілітаційної, соціально-терапевтичної.
Студенти Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника спеціальності “Соціальна педагогіка і практична психологія” проходять соціально-педагогічну практику в закладах освіти на ІV курсі (8 семестр) тривалістю п’ять тижнів, V (9 семестр) упродовж шести тижнів – соціально-реабілітаційну, а також педагогічну – у вищих навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації на V курсі (10 семестр) тривалістю п’ять тижнів, яка сприяє залученню до участі в педагогічному процесі ВНЗ на посаді викладачів соціально-педагогічних, педагогічних, психологічних дисциплін.
Програма літньої педагогічної практики в дитячих оздоровчих закладах і
соціальній сфері
ІІІ курс

21
Практика на ІІІ курсі становить невід’ємну частину системи практичної підготовки студентів і поглиблює знання та розвиває практичні навички, уміння проводити соціально-виховну діяльність з дітьми та підлітками.
Базується на знаннях, отриманих під час вивчення курсу “Медика виховної роботи”, “Основи сценарної роботи соціального педагога”, “Теорія і методика діяльності у МОУ”. Отож присвячена відпрацюванню методів і технологій виховної роботи з різними категоріями дітей, ураховуючи специфіку літніх таборів, неформальних дитячих об’єднань.
Мета практики полягає в закріпленні й оволодінні новими знання, уміннями та навичками виховної роботи з дітьми, підлітками в тимчасових дитячих об’єднаннях.
Об’єкти практики: літні табори, центри оздоровлення та відпочинку дітей, соціально-реабілітаційні центри, наметові табори, кімнати школяра, підліткові клуби за місцем проживання.
Завдання практики
1.
Ознайомити студентів із системою соціально-виховної роботи в дитячих оздоровчих закладах.
2.
Адаптувати студентів до самостійної роботи з дитячим колективом.
3.
Скласти план соціально-виховної роботи з загоном на зміну.
4.
Провести діагностування загону вихованців, використовуючи методи спостереження, анкетування, тестування.
5.
Розробити й провести групові форми роботи з дітьми (тренінги,
ігри, конкурси тощо).
6.
Підготувати й провести виховний масовий захід відповідно до загального плану роботи оздоровчого табору.
7.
Провести два-три заняття гуртка з розвитку творчих здібностей дітей (на основі спеціалізації студента-практиканта).
8.
Апробувати специфічні фахові знання, отримані в процесі навчання у ВНЗ, під час вирішення конкретних робочих ситуацій.

22
Зміст і завдання діяльності студентів-практикантів упродовж
педагогічної практики
Студент, який працює в дитячому оздоровчому закладі, повинен знати, що табірна зміна триває 18–21 день. Умовно її поділяють на три періоди: організаційний, основний, підсумковий.
Організаційний – триває від приїзду дитини в табір до свята відкриття табірної зміни. Відбувається адаптація дітей до життя в таборі, закладаються передумови створення тимчасового дитячого колективу.
Завдання вихователя-практиканта:

провести знайомство дітей у загоні;

повідомити про режим дня, правила поведінки та закони табору;

розповісти про історію табору, традиції;

підготувати загін до загальнотабірного вечора знайомств, представлення візитівок загонів;

спланувати роботу загону на зміну.
Завершується організаційний етап проведенням свята табірної зміни, а саме: лінійки, святкового концерту, музично-розважальної програми та вечірньої ватри.
Основний період

розпочинається на другий день після відкриття табору.
Завдання вихователя-практиканта:

організовувати участь загону в: ранковій гімнастиці, загоновій лінійці, загальнотабірному зборі, годині праці, спортивних конкурсах, екскурсіях, туристичних походах, гурткових заняттях,

23 пізнавальних і профілактичних соціально-педагогічних програмах.
Підсумковий період проходить безпосередньо перед закриттям табірної зміни.
Завдання вихователя-практиканта:

підбити підсумки виховної діяльності в загоні;

виявити причини особистих успіхів та невдач;

оцінити роботу загону;

проаналізувати якість умінь і навичок дітей, набутих у таборі.
Керують роботою практикантів викладачі-методисти університету згідно з наказом ректора. Вони зобов’язані надавати методичну допомогу, нести відповідальність за організацію практики, оцінювати роботу студентів.
Після проходження педагогічної практики студент-практикант повинен до
15 вересня нового навчального року здати методистам університету звітну документацію.

Оцінювання практики.
За результатами педагогічної практики студентам виставляється диференційований залік на основі зданої документації і обов’язкового відпрацювання усього терміну практики.
Орієнтовна тематика проведення
організаційних форм виховної роботи
І. Традиційні форми роботи в літніх оздоровчих таборах:
День відкритих дверей
Конкурс юних архітекторів
Свято “У світі казки чарівної”
Тренінгова гра “Спілкуватись – це здорово”
Захист проектів “Зміни світ на краще”
Фестиваль пісні ”Крок до зірок”
Фестиваль юних талантів
Гра “Що? Де? Коли?”

24
Огляд-конкурс “Фантастична природа”
Тематичні дні:

“Моя земля – Україна”,

“Славетні родини України”,

“День іменинника”,

“День фантастики”,

“День здорового способу життя нації”,

“Батьківський день”.
Літня школа “Я – громадянин України”
Спортивно-мистецьке свято “Україна олімпійська”
Тренінгова гра “Знаємо та реалізовуємо свої права”
ІІ. Орієнтовний перелік форм виховної роботи для проведення Дня
природи:
Операція “Екологічна стежка” (прибирання сміття, обгородження мурашників).
Туристична сюїта (встановлення наметів, розпалювання вогнища, орієнтування на місцевості).
Конкурс на кращий обід у природних умовах.
Конкурс пантомім (на краще знання життя тварин і птахів).
Свято Лісовиків та Мавок (конкурс на кращий лісовий костюм, зачіску, знання лікарських рослин).
Конкурс туристичної пісні.
Огляд-конкурс “Фантастична природа”.
ІІІ. Орієнтовний перелік форм виховної роботи для проведення Дня
фантастики:
Конкурс на краще фантастичне меню для шкільної їдальні.
Конкурс фантастичних проектів “Україна – 2500 ”.
Свято “Чарівна казка”.
Конкурс на кращий малюнок чарівної істоти (НЛО).
Вечір нерозгаданих таємниць.

25
Танцювально-розважальна програма “Діти барона Мюнхаузена”.
ІV. Орієнтовний перелік форм виховної роботи для проведення Дня
здорового способу життя нації:
Конкурс-огляд газет “Здоров’я дітей – здоров’я нації”.
Свято “Кожен обирає сам”.
Гра “Суд над Тютюном”.
Тренінгова гра “Немає переможця більш сильнішого, ніж той, хто зумів перебороти самого себе”.
Операція “Молодь за здоровий спосіб життя”.
Тренінгова гра “Уміння переконувати”.
Танцювально-розважальна програма “У колі справжніх друзів”.




Програма соціально-педагогічної практики в закладах освіти
ІV курс
Виробнича практика на ІV курсі ознайомлює студентів із реальними умовами соціально-педагогічної діяльності та сприяє застосуванню отриманих теоретичних знань. Вони беруть безпосередню участь у соціально-педагогічній діяльності закладів освіти як фахівці.
Мета практики полягає в оволодінні сучасними методами, формами організації праці в галузі соціальної педагогіки; формуванні професійних умінь
і навичок задля прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних умовах; вихованні потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати.
Об’єкти практики: освітні заклади (загальноосвітні школи І–ІІІ ступенів акредитації та школи-інтернати).
Завдання практики
1.
Поглибити й закріпити професійні знання з:

26

нормативно-правової бази діяльності (законів, підзаконних актів, постанов, розпоряджень, інструкцій, соціально-правових і соціально- економічних основ діяльності соціального педагога, системи соціальних і навчально-реабілітаційних закладів);

методик і технологій соціально-педагогічної діяльності з різними категоріями дітей, які мають особливі потреби або ускладнення в процесі соціалізації;

соціології, яка вивчає об'єднання і групи людей (сім'я, мала група, шкільний колектив, група ровесників);

вікової психології, що вивчає особистість дитини, її фізичний, духовний і соціальний розвиток, нормальну та девіантну поведінку;

соціальної психології, предметом вивчення якої є закономірності функціонування й діяльності людей, включених у соціальні групи, а також психологічна їхня характеристика.
2.
Застосувати теоретичні знання на практиці при наданні основних видів соціальної допомоги: інформаційної, правової, реабілітаційної, побутової, економічної, медичної, психологічної, педагогічної.
3.
Вивчити й проаналізувати зміст фахової діяльності соціального педагога.
4.
Організовувати та здійснювати роботу з надання індивідуальної допомоги вихованцю, групі дітей або підлітків у процесі соціалізації.
5.
Формувати вміння ведення документації на дитину як однієї з основних форм організаційної діяльності соціального педагога.
6.
Розвивати професійно важливі якості майбутніх соціальних педагогів: емпатія, доброзичливість, відкритість, комунікативність тощо.
7.
Виробляти основи теоретичного пошуку в науково-дослідницькій і методичній роботі, потреби в самоосвіті, систематичному засвоєнні та поповненні соціально-педагогічних знань.
Зміст і завдання діяльності студентів на практиці

27
На підготовчому етапі практикант повинен вивчити зміст, основні завдання та напрями роботи, плани соціально-педагогічної діяльності загальноосвітнього закладу.
Завдання студента-практиканта знати:
програму практики, познайомитись із своїми керівниками.
Під час основного етапу перед студентами ставиться така мета:
• ознайомитись із закладом (основні напрями діяльності, обов’язки спеціалістів, проблеми закладу);
• скласти індивідуальний план роботи;
• вивчити категорії дітей, які потребують соціально-педагогічної допомоги;
• ознайомитись із посадовими обов’язками соціального педагога;
• проводити діагностичні дослідження;
• виявляти причини виникнення соціальних, психологічних, емоційних порушень;
• розробляти ефективні форми профілактики для конкретної категорії дітей;
• вивчати особливості професійно-етичної взаємодії соціального педагога з батьками або особами, що їх заміняють.
На заключному етапі студент узагальнює отримані під час практики результати та здає протягом трьох днів після завершення такої діяльності необхідну звітну документацію.
Умови проходження практики
1.
Період проходження практики: Х семестр. Кількість годин – 150
(30 годин на тиждень упродовж п’яти тижнів).
2.
Місця проведення практики студенти вибирають самостійно або за пропозицією керівника.
3.
Керівник від ВНЗ здійснює контроль 2–3 рази впродовж практики з метою надання методичної допомоги, а також перевірки якості роботи студентів.

28
Оцінювання практики
Оцінка виставляється керівниками-методистами з кафедри соціальної педагогіки та психології, ураховуючи пропозиції методистів практики від освітнього закладу, особистий звіту та представлену документацію, оформлену за всіма вимогами.

Програма соціально-педагогічної практики в закладах інтернатного типу
та соціальної реабілітації
V курс
Виробнича практика на V курсі є логічно завершеною ланкою в системі.
Під час її проходження студенти приступають до самостійної роботи в різних напрямах соціально-педагогічної діяльності. Вони повинні продемонструвати вміння допомогти різним категоріям дітей, із використовуючи індивідуальні, групові форми роботи.
Мета практики полягає у формуванні глибокого осмислення закономірностей соціально-педагогічної роботи і практичної психології; поглибленні усвідомлення професійної значимості теоретичних знань та можливості їх застосування на практиці; підготовці до здійснення профілактичної та реабілітаційної діяльності, виявлення діагностування й проведення корекції дітей-девіантів із різними формами психічної і соціальної дезадаптації, оздоровлення їхнього сімейного виховання (див. Додаток З).
Об’єкти практики: освітні заклади (школи-інтернати, дитячі будинки), спеціалізовані центри (будинки інвалідів, соціальні притулки, центри реабілітації, спецшколи для дітей із відхиленнями в розвитку), обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, районні ЦСССМ, кризові центри благодійних організацій, центри дитячої творчості.
Завдання практики:
1.
Продемонструвати навички застосовувати теоретичні знання на практиці.
2.
Проявити вміння надавати соціальну допомогу шляхом означених форм: заочних (телефон довіри, інформаційно-консультативні

29 служби для дітей-інвалідів, наркоманів та ін.); очних (короткочасне спілкування з дитиною під час відвідування нею кризових центрів, центрів реабілітації); стаціонарних (довготривале спостереження за дитиною в притулках, інтернатах, спеціалізованих закладах); комплексних, які передбачають взаємодію з медиками, психологами, реабілітологами, іншими фахівцями.
3.
Ознайомити студентів з основними напрямами, змістом діяльності соціального закладу, притулку для неповнолітніх, навчально- реабілітаційного центру.
4.
Розвинути практичні навички надання різних видів психологічної допомоги в закладах соціальної реабілітації.
5.
Формувати вміння організації та проведення роботи стосовно надання індивідуальної чи групової допомоги дітям або підліткам у процесі соціалізації.
6.
Формувати у студентів уміння вести документацію на дитину в закладах реабілітації.
7.
Розвивати теоретичний пошук в науково-дослідницькій і методичній роботі, виробляти потребу в самоосвіті, самоідентифікації себе як професіонала конкретної сфери соціально-педагогічної роботи.
Зміст і завдання діяльності студентів упродовж соціально-реабілітаційної
практики
На підготовчому етапі студент ознайомлюється з основними завданнями, напрямами, змістом діяльності соціально-педагогічного закладу, а також фахівцями, системою та планами соціально-педагогічної діяльності, яку вони здійснюють, структурними підрозділами, базою та режимом роботи закладу.
Завдання студента-практиканта:

30

вивчити нормативні документи, які визначають діяльність соціально-педагогічного закладу (тип, структура, статут, програми, концепції, проекти);

окреслити соціально-демографічний паспорт мікрорайону (тип мікрорайону, контингент сімей, умови для розвитку особистості й здійснення соціально-педагогічної діяльності тощо).
Основний або виконавчий етап розпочинається з вивчення контингента дітей, що стаціонарно отримують допомогу засобами соціально-педагогічних дослідницьких методів. Упродовж означеного періоду студент зобов’язаний відвідувати всі соціально-педагогічні заходи, які проводяться в закладі; поглиблено вивчати й аналізувати фахову діяльність соціального педагога; надавати допомогу в особистісному розвитку дитини в процесі соціалізації як в
індивідуальній, так і груповій формі.
Завдання студента-практиканта:

реалізувати провідні функції (діагностичну, соціально-профілактичну, виховну та ін.);

продемонструвати вміння оцінювати потреби й можливості клієнтів і на цій основі приймати рішення з надання фахової допомоги;

показати вміння комплексно застосовувати фахові методи, прийоми і форми взаємодії з окремою особистістю, групою дітей, підлітків, сім’ями;

діагностувати особистісні риси дитини, підлітка, виявляти позитивний потенціал, “проблемне поле”, соціальний статус у середовищі неформального спілкування та ін.;

допомогати дитині, розробляти корекційно-розвивальну програму прогнозування ситуації її розвитку, впливу соціальних факторів;

включення дитини, підлітка в різні види діяльності з метою розширення виховного простору в мікро соціумі;
На заключному етапі студент узагальнює результати своєї діяльності, оформляє звітну документацію, яку необхідно здати впродовж трьох днів після завершення терміну практики.

31
Умови проходження практики
1.
Період проходження практики – 9 семестр. Кількість годин – 180 (30 годин на тиждень упродовж шести тижнів).
2.
Місце проведення практики студенти вибирають самостійно відповідно до подальшого працевлаштування.
3.
Керівник від ВНЗ здійснює контроль 2-3 рази впродовж практики з метою надання методичної допомоги, а також перевірки якості роботи студентів.
Оцінювання практики
Оцінка з практики виставляється колективно методистами кафедри соціальної педагогіки та психології, на основі оцінки керівника практики від соціального закладу, звіту студента та представленої документації, оформленої за всіма вимогами.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал