Програма з української літератури та методики її навчання для вступних випробувань



Скачати 148.68 Kb.
Дата конвертації06.12.2016
Розмір148.68 Kb.
ТипПрограма
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

” Затверджую ”

Голова приймальної

комісії _______________Н.С.Побірченко


ПРОГРАМА

З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕТОДИКИ

ЇЇ НАВЧАННЯ ДЛЯ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

( магістр – денна і заочна форми навчання )

Умань – 2013

Пояснювальна записка

Література – терен удосконалення гуманітарних знань в універсальному вигляді, тому засвоєння історичного руху української літератури в контексті загальноєвропейського літературного поступу істотно збагачує загальнокультурний, інтелектуальний та естетичний рівень педагога, сприяє усвідомленню ролі і місця українського письменства у вітчизняній історії.

Основним завданням іспиту з історії української літератури та методики викладання в педагогічному університеті є перевірка знань вступників до магістратури з теорії літератури, літературної критики, історії літератури та методики її викладання.

Програма іспиту має інтегрований характер, оскільки в ній поєднано елементи ряду дисциплін літературознавчого циклу, а саме історії української літератури, літературної критики та методики її викладання в школі.

Програма вводиться на підставі принципу об’єктивного історизму, спрямовується на осмисленні специфіки української літератури, котра, компенсуючи відсутність багатьох сфер національної культури, спромоглася поєднувати свою соціальну заангажованість з естетичною функцією, виконувати не лише художню, а й культурологічну, націотворчу роль, відбулася в своїй іманентній сутності. При цьому враховується погляди на розвиток української літератури С. Єфремова, М. Грушевського, М. Возняка, О. Білецького, Д. Чижевського, Ю. Шереха, Л. Білецького, а також набутки історіографії, філософії культури, герменевтики, структуралізму, психоаналізу тощо – за способом зіставлення, а не протиставлення.

Програма складається з двох розділів:

Розділ І. Історія української літератури.

Розділ ІІ. Методика викладання української літератури в школі.

Ця програма вступного екзамену є обов’язковою для спеціальностей «української мови і літератури». У зв’язку з різницею в навчальних планах спеціалізацій, рекомендується коректувати як перелік питань, що виносяться на вступний екзамен, так і ступінь їх деталізації.



РОЗДІЛ І

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Фольклор і фольклористика

Поняття фольклору, усна народна творчість, народна словесність, народнопоетична творчість, усна народнопоетична творчість. Фольклористика як наука, її галузі.

Усна народна творчість і професійна література. Спільне та відмінне між ними. Специфічні риси фольклору: колективність, народність, імпровізованість, варіантність, традиційність. Своєрідна форма виконання фольклорних творів. Образи. Філософія часу.

Проблеми періодизації фольклору, складність її вирішення. Основні періоди фольклору. Напрями і школи у фольклористиці.

Фольклорні жанри.
Давня українська література.

Проблеми періодизації літератури ХІ – ХVIII ст. основні хронологічні, стильові, тематичні параметри літературного процесу.

Літописання. «Повість минулих літ». Своєрідність стилю.

Ораторська й учительська проза. Слово о «Законі і благодаті» митрополита Іларіона. «Повчання» Володимира Мономаха: жанровий зміст, вираження психологічного стану автора місце біографічних елементів у структурі твору.

Києво-Печерський патерик. Історія формування і функціонування тексту.

Література «орнаментального стилю» (Д. Чижевський) «Слово о полку Ігоревім». Історична основа тексту сюжету. Проблематика вивчення. Поетика «Слова…».

Основні тенденції XIV – XV ст.

Перше українське відродження (М. Грушевський) кінця ХІІІ – початку XVІІ ст. Його літературні риси.

Полемічна література, її джерела. Основні полемічні твори та їх автори. Літературний портрет І. Вишенського.

Українське віршування кінця XVІ – початку XVІІ ст.

Література бароко. Модифікація жанрів як результат взаємодії візантійської поетики з реформаційно-ренесансними ідеями. Вірші І.Величковського, поетика Ф. Прокоповича. Метафізична лірика Кирила-Транквіліона Ставровецького.

Козацькі літописи. Літописи Самовидця, Г. Граб’янки, С. Величка. Стильова поліфонія принципи творення образів історичних осіб.

Українська драма XVІІ – XVІІІ ст. Основні тематичні цикли. Роль Ф. Прокоповича у реформуванні барокової драми. Новаторський характер трагікомедії Феофана Прокоповича «Володимир» її місце у розвитку української історичної драми.

Творчість Г. Сковороди. Барокові ознаки «Саду божественних пісень». Перед романізація Сковороди.

Історія Русів – підсумок розвитку барокової історіографії. Образ української історії. Зв’язок з традицією.
Українська література ХІХ ст.

Поняття «нова українська література». Періодизація нової української літератури.

Основні закономірності першої половини ХІХ ст. Роль періодичних видань в організації літературного життя України.

Особливості жанрової моделі в українській літературі першої половини ХІХ ст. Концепція зображення людини. Фольклоризм як одна із визначальних ознак літератури, один із факторів оновлення її ідейно-історичного змісту.

Роль І.Котляревського в становленні нової української літератури. Бурлеск як стильова домінанта. Ідейно-естетичне переосмислення старої традиції в «Енеїді» Котляревського.

Українська байка 10-30-х років ХІХ ст. (П. Гулак-Артемовський, П. Білецький-Носенко, Л. Боровиковський, Є. Гребінка та ін.).

Синкретизм літературних напрямів течій і стилів в українській літературі до шевченківського періоду.

Сентиментально-преромантична стильова течія. Творчість Г. Квітки-Основ’яненка.

Романтичний тип творчості. Основні літературні та політичні гуртки романтичної орієнтації («Харківська школа романтиків», «Кирило-Мефодіївське братство», «Руська трійця»).

Основні тенденції розвитку романтизму в західноукраїнських землях. Альманах «Русалка Дністровая»: історія видання, зміст, суспільно-історичне та культурне значення книги.

Творчість Т. Шевченка – найважливіший етап у становленні нової української літератури. Центральне місце поезії Шевченка в українському літературному процесі 40-50-х років ХІХ ст., і її вплив на тогочасну і наступну поезію. Проблема періодизації творчості Шевченка. Шевченко як творець національної свідомості українського народу, «батько нації». Шевченко – основоположник української літературної мови. Соціальний пафос творчості Шевченка. Футурологічні мотиви в творчості Шевченка. Апофеоз жіночого начала в творчості Шевченка. Естетичний ідеал Шевченка. Синкретизм творчих напрямків у поезії митця. Стильове розмаїття. Новаторство Шевченка в галузі ритміки, строфіки, фоніки. Світове значення творчості Шевченка. Вплив Шевченка на українську та всі слов’янські літератури.

Ідейно-тематичні та жанрові пошуки української прози 50-60 рр. ХІХ ст.

Народні оповідання Марка Вовчка – нове явище в європейській літературі. Жанр героїко-романтичної повісті-казки у прозі Марка Вовчка. Особливості індивідуального стилю письменниці.

Роман «Люборацькі» А. Свидницького – перший український роман. Історія написання і видання твору, особливості жанру і композиції.

Творчість П. Куліша. Світоглядні позиції письменника та його літературно-видавнича діяльність. Жанрово-стильове багатство поезій П. Куліша. «Чорна рада» – перший історичний роман в українській літературі. Складність проблематики, особливості композиції.

Суспільно-політичні та літературно-естетичні погляди Ю. Федьковича. Основні мотиви лірики поета. Новаторство прози. Особливості стильової манери письменника.

Національний характер байок Л. Глібова. Жанрова своєрідність, актуальність тематики і проблематики. Особливості гумору й сатири.

Фольклорна основа балад С. Руданського. Громадські та інтимні мотиви лірики поета. Жанр гуморески («співомовки») у творчості С. Руданського.

Розширення тематичних та жанрово-стильових меж прози 70-80-х років ХІХ ст. Еволюція жанру повісті. Становлення соціально-психологічного роману.

Проблематика, композиційні особливості, поетика повістей І. Нечуя-Левицького. Особливості гумору, комізм ситуацій, індивідуальна своєрідність характерів. Історичні романи «Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський».

Природа людської душі у прозі Панаса Мирного. Романи «Хіба ревуть воли, як ясла повні» та «Повія»: історія створення, проблематика, особливості сюжету та композиції, система образів.

Жанрово-стильова різноманітність поезії Б. Грінченка. Світ дитини у малій прозі письменника. Сатиричні оповідання письменника.

70-90-ті роки – новий етап у розвитку української поезії. Жанрова своєрідність, епічність зображення, ритміко-інтонаційна багато вимірність.

Суспільно-політичні та естетичні погляди Я. Гоголева. Основні мотиви творчості поета.

І. Манжура – поет українського степу. Соціальні мотиви творчості поета. Віршована обробка фольклорних мотивів.

Еволюція світогляду та літературно-естетичних позицій П. Грабовського. Тема тяжкого становища трудового люду в поезіях митця.

Розвиток українського театру в 70-90-х роках. Розвиток жанрів соціально-побутової драми. Виникнення соціально-психологічної драми.

Новаторство поезії М. Старицького. Театральна діяльність М. Старицького. Тематика і проблематика «сільських» п’єс. Історичні драми Старицького.

І. Карпенко-Карий як реформатор української драми. Соціально-побутова драма «Бурлака» – нове явище в українській літературі. Актуальність проблематики. Психологізм соціально-побутової драми «Безталанна». «Драми стяжання»: жанр комедії у творчості І. Карпенко-Карого. Історична тематика у творчості драматурга.

Розвиток західноукраїнської прози 70-90-х років. Локальність «галицької» тематики, загальнолюдський характер, малої прози М. Павлика, С. Коваліва, Т. Бордуляка. Емігрантська тематика західноукраїнської прози.

Суспільно-політичні, філософські та естетичні погляди І. Франка. Збірка «З вершин і низин» як етапне явище української літератури. «Зів’яле листя» – вершина ліричної творчості письменника, концепція ліричного героя, філософія життя і смерті в ліричній драмі Франка. Проблематика і жанрова різноманітність поем І. Франка. Жанрово-тематична різноманітність прози письменника, робітнича тематика в малій прозі митця. Проблема інтелігенції і народу в романі «Перехресні стежки». Соціально-психологічна драма «Украдене щастя». Фольклорна основа твору, художня своєрідність і сценічність.
Українська література ХХ ст.

Література ХХ ст. – новий етап в історії українського письменства. Постання нового типу художньої свідомості, відповідного принципам само тотожності таланту. Проблема періодизації української літератури ХХ ст.

Поєднання традицій та нових, модерністських, віянь в українській літературі. Онтологічні джерела українського модернізму: перехрестя європейської «філософії життя» та української «філософії серця». Проблема українського модернізму в критичні рецепції та літературознавчих дослідженнях (Я. Луцький, С. Євшан, С. Вороний).

Еволюція М. Коцюбинського від народництва до європейського типу світосприймання – від реалістичної школи ХІХ ст. до імпресіонізму. Сенсуалістична та емпірична основа стилю. Аналіз імпресіоністичних домінант прози М. Коцюбинського поряд з реалістичними та романтичними.

Творча постать В. Стефаника в контексті українського («Молода Муза») та польського («Молода Польща») модернізму. Своєрідність українського імпресіонізму на відміну від німецького. Стильові особливості новелістики В. Стефаника.

«Аристократизм духу» у творах О. Кобилянської. Зв’язок письменниці з рухом емансипанток. Образи жінок-інтелігенток у творах О. Кобилянської («Людина», «Царівна», «Valse melancolique», «Некультурна», «Ніоба»).

Проблема українського символізму в критичній рецепції та літературознавчих дослідженнях. Обстоювання естетичних засад символізму М. Вороним, молодомузівцями, часописом «Українська хата». Філософські підвалини появи поезій музичного світовідчуття. Поєднання здобутків народнопоетичної творчості, класичної літератури та новітньої модернової поезії у ліриці Миколи Вороного.

Вольові імперативи неоромантичної лірики Лесі Українки. Перехід поетеси від медитативної лірики до ліро-епосу та жанру драматичної поеми. Інтелектуальний пафос, філософська глибина світобачення в драматичних поемах «Одержима», «На полі крові», «В катакомбах». Міфологічна основа «Лісової пісні» Лесі Українки, її філософська ідея, екстраполяція етногенетичних джерел на свідомість людини початку ХХ століття.

Суперечлива постать В. Винниченка – письменника, політика та революціонера. Ілюзорні спроби поєднання комуністичної доктрини та національної ідеї, обстоювання утопічної теорії «конкордизму». Проблема краси, естетичних потреб та волі до життя у ранній прозі Володимира Винниченка («Краса і сила», «Раб краси», «Голота» та ін.). Драматургія В. Винниченка. Експериментальний характер драм. Тематичне багатство. Інтелектуально-психологічна драма «Чорна Пантера і Білий Ведмідь». Проблематика, ідейне наповнення та система образів драми.

«Сонячні кларнети» Павла Тичини – підсумковий етап ідейно-естетичних пошуків української поезії початку ХХ століття. Поняття «кларнетизм», як визначення концентрації світотворчої енергії української душі. Синтез різних стильових тенденцій у першій збірці поета.

Загальна характеристика культурного піднесення в Україні періоду «розстріляного Відродження». Літературні угрупування 20-30 років. Літературна дискусія 1925-1928 років, порушення онтологічної проблеми: бути чи не бути українській літературі, українській культурі, українській нації.

Основні літературні організації 20-х років: «Аспис», «Плуг», «Гарт», «Молодняк», ВАПЛІТЕ, ВУСПП, Марс. Ліквідація літературних організацій і створення спілки письменників України.

Критичний струмінь у викривальній прозі Миколи Хвильового («Іван Іванович», «Повість про санаторій ну зону» та ін.). Порушення важливих проблем національно-культурного відродження України у «незакінченому» романі «Вальдшнепи» суголосних з дискусійними статтями письменника («Камо грядеши», «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія»).

Актуальність мовної проблематики в Україні, розкриття її в комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло». Звернення автора до традицій світової драматургії («Буржуа-шляхтич» Мольєра).

Патріотична лірика В. Сосюри («Любіть Україну», «Солов’їні далі, солов’їні…»). Глибокий ліризм та щирість відчуттів, народність образотворення. Несправедлива критика вірша «Любіть Україну» в роки сталінщини.

Висока культура поетичного мовлення «неокласиків», уміння поєднати творчу традицію класики з модерними шуканнями. Творчість М. Рильського 20-х років (збірки «Під осінніми зорями», «Синя далечінь», «Крізь бурю й сніг», «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін»). Рух від романтичних візій до строгої «неокласичної» лірики. Філософська наснаженість творчості поета, широке використання класичних віршованих форм.

Репресії 1933-1937 років. Впровадження соціалістичного реалізму як єдиного методу літератури.

Пожвавлення літературного процесу в роки Другої світової війни.

Література Західної України та еміграції 30-40-х років.

Лірика Б.І. Антоновича. Трактування християнства та поганства як рівноправних еманацій єдиного Божественного єства, самоусвідомлення людини, як однієї з ланок біологічного космосу, подолання часу під час заглиблення поетичної уяви до праоснов буття у збірках «Три перстні», «Книга Лева», «Зелена Евангелія».

«Празька школа» – умовна назва літературного покоління емігрантів міжвоєнного двадцятиліття. Естетична концепція, сукупність мотивів, обстоювання потреби виховання національного чину при визнанні автономності мистецтва. Перегук творчої позиції «празької школи» з генерацією «розстріляного відродження».

Повстання на теренах Західної Німеччини мистецького Українського Руху (МУРу) як спроба зінтегрувати розпорошені сили письменства, що перебували в таборах Ді-Пі. Історичні причини виникнення та діяльності МУРу. Полеміки в середовищі МУРу про шляхи розвитку української літератури. Обґрунтування засад «Великої літератури» та «органічного національного стилю».

Строкатість і нерівномірність розвитку української літератури 60-80-х років.

Тяжіння Михайла Стельмаха до широких епічних полотен. Намагання художнього висвітлення трагічних подій в Україні у романах про сільське життя. Спроба поєднати ментальність українця з класовою ідеологією.

Проблеми історичної пам’яті народу, національного нігілізму та духовного зубожіння сучасника в романі Олеся Гончара «Собор». «Історіографія» роману в долі письменника та в українській літературі. «Собор» як реальність і як художній символ.

Феномен «шістдесятництва» в українській літературі. Історична зумовленість цього явища. Вплив на формування свідомості «шістдесятників» реабілітації репресованої творчої інтелігенції, перекладів західноєвропейських та американської літератур.

«Неонародницька» концепція лірики Василя Симоненка, поєднання публіцистичного дискурсу з традиційною поетикою. Значення творчості митця в національному відродженні української культури. Загальнолюдські цінності в творчості поета.

Прорив нормативності «соцреалізму» Ліною Костенко: історичний роман у віршах «Маруся Чурай». Проблематика твору, його жанрова специфіка. Образна система «Марусі Чурай» в контексті світобачення поетеси.

Неореалістична основа малої прози Григора Тютюнника відображення драматичних колізій життя, відстоювання простої чесної людини в новелістиці Григора Тютюнника.

Український «химерний роман». Історичні джерела та еволюція «Химерної прози». Аналіз прозових творів цього жанру О. Ільченка, В.Земляка, Є. Гуцала (на вибір).

Трагічна доля Василя Стуса в контексті тоталітарного режиму. Концепція «естетики страждання» у філософських поглядах В. Стуса та в його творчості. Рух поета від експериментальних форм («Зимові дерева») до загострення іронії («Веселий цвинтар») та заглиблення в екзистенцій ну проблематику («Палімпсести»).

Трансформація притчевого модусу у прозі В. Шевчука. Міфологічні джерела роману «Дім на горі». Композиція, сюжет твору. Необароко вість і міфологічність образів.

Криза української літератури у 80-ті роки, спроби подолання її. Український неоавангардизм: специфіка угрупувань «Бу-Ба-Бу», «Пропала грамота», «ЛУГОСАД», «Червона фіра» та ін.

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ШКОЛІ
Своєрідність методики викладання літератури, як науки, її складові частини і витоки розвитку. Зв’язок методики викладання літератури з іншими науками. Основні проблеми сучасної методики викладання літератури.

Зміст і структура шкільного курсу літератури. Аналіз чинних програм з української літератури.

Завдання літературної освіти. Значення і роль художньої літератури у вихованні національної самосвідомості учнів.

Динаміка естетичного розвитку учнів засобами літератури і робота над художнім словом.

Основні етапи літературного розвитку школярів. Особливості вивчення літератури в 5-8 та 9-11 класах.

Основні принципи викладання літератури.

Методи, прийоми і засоби вивчення літератури.

Проблемне викладання літератури. Проблемність як дидактична форма вивчення навчального матеріалу. Шляхи створення проблемних ситуацій.

Специфіка та ефективність уроку літератури, його мотиваційне забезпечення, структура. Типи уроків української літератури. Проблема типології уроків.

Вступні уроки до вивчення курсу літературний окремих розділів.

Методика проведення уроків вивчення біографії письменника.

Система письмових робіт у різних класах. Методика проведення уроків написання письмових робіт з української літератури.

Семінарські заняття з літератури в старших класах та методика їх проведення.

Підсумкові заняття як завершальний етап вивчення твору чи творчості письменника. Методика проведення підсумкового уроку з української літератури.

Особливості уроків позакласного читання та методика їх проведення.

Особливості уроків літератури рідного краю та методика їх проведення.

Нестандартні форми проведення уроків української літератури.

Методика проведення факультативних занять з української літератури.

Підготовка вчителя до уроку.

Основні етапи роботи над художнім твором.

Читання програмних творів. Види читання залежно від жанру і обсягу твору, від вікових особливостей дітей.

Шляхи аналізу художнього твору на уроках літератури. Методологія і методика аналізу художнього твору.

Методичні прийоми і форми роботи над образом-персонажем.

Методика вивчення епічних творів.

Особливості вивчення ліричних творів.

Специфіка вивчення драматичних творів.

Методика вивчення фольклору на уроках літератури в різних класах.

Методика вивчення літературно-критичних праць.

Формування в учнів теоретико-літературних понять.

Наочність на уроках літератури.


Голова предметної комісії Розгон В.В.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал