Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку «Корекція розвитку»



Сторінка1/2
Дата конвертації07.01.2017
Розмір0.57 Mb.
ТипПрограма
  1   2

Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

«Корекція розвитку»

Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку

Автори: Сак Т.В., Прохоренко Л.І.






Загальна характеристика

Програма з корекційно-розвиткової роботи для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку «Корекція розвитку» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Організація її змісту передбачає цілеспрямований вплив на розвиток когнітивної сфери учнів із затримкою психічного розвитку з метою формування пізнавальної діяльності, наочно-образного та словесно-логічного мислення, вольових дій, відповідно до вікових та психологічних особливостей молодших школярів із затримкою психічного розвитку.



Метою корекційно-розвиткових занять для учнів із затримкою психічного розвитку визначено формування пізнавальної, предметно-практичної та навчальної діяльностей, мовлення, емоційно-вольової сфери.

Мета корекційно-розвиткових занять реалізується розв’язанням таких завдань.

1. Розвиток сенсорно-перцептивної діяльності і формування еталонних уявлень.

2. Розвиток мислиннєвої діяльності (аналітико-синтетичного процесу, порівняння, узагальнення, класифікації) у взаємозв’язку з мовленнєвим розвитком.

3. Розвиток наочно-образного та словесно логічного мислення.

4. Корекційний розвиток вольової сфери

(формування уваги, здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки).

5. Формування предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів).

6. Розвиток дрібної моторики.

Відповідно до типового навчального плану корекційно-розвиткові заняття здійснюються з Підготовчого, 1- 4 класи по три години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 105 годин. Протягом цього часу передбачається застосування корекційної програми, спрямованої на розвиток когнітивної та емоційно-вольової сфер школярів із затримкою психічного розвитку.

Корекційний розвиток когнітивної сфери охоплює такі напрямки по роках навчання.

Перший рік навчання

Формування знань про властивості предметів та їх розташування у просторі.

Розвиток логічного мислення. (Розвиток уявлення: «Що відбувається в природі в різні пори року». Розуміння послідовності зображених подій (3-4 малюнки). Розуміння прихованого змісту сюжетних малюнків).

Розвиток довільної уваги.

Розвиток дрібної моторики рук.

Другий рік навчання

Орієнтування у просторі

Знання та уміння розповідати про різні властивості навколишніх предметів.

Розвиток логічного мислення. (Розвиток уявлення: «Що відбувається в природі в різні пори року». Розуміння послідовності зображених подій (4-5 малюнки). Розуміння прихованого змісту сюжетних малюнків).

Розвиток довільної уваги.

Розвиток дрібної моторики рук.



Третій рік навчання.

Розвиток наочно-образного мислення засобом конструювання.

Розвиток логічного мислення (на змісті матеріалів навчальних предметів другого класу).

Розвиток довільної уваги.



Четвертий рік навчання.

Розвиток наочно-образного мислення засобом конструювання.

Розвиток логічного мислення (на матеріалі навчальних предметів третього класу).

Розвиток довільної уваги.



П’ятий рік навчання.

Розвиток наочно-образного мислення засобом конструювання.

Розвиток логічного мислення (на матеріалі навчальних предметів четвертого класу).

Розвиток довільної уваги.



Особливості організації корекційно-розвиткових занять

Організації корекційно-розвиткових занять має передувати ознайомлення педагога, психолога з психолого-педагогічними висновками ПМП консультації (обласної, районної або міської), а також шкільного ПМП консіліума навчального закладу зроблених стосовно кожної дитини, яка буде залучатися до занять. Відповідно психолого-педагогічних висновків можуть спостерігатися чотири основні групи дітей із затримкою психічного розвитку.

1. Діти, у яких мають місце порушення пов’язані з дефіцитним розвитком функції регуляції пізнавальної діяльності при первинно збереженому інтелектуальному розвитку дитини. Це, насамперед, стани дефіциту уваги з гіпер- чи гіпоактивністю, недорозвиненістю мотиваційної та емоційно-вольової сфер, розлади працездатності різного походження.

2. Діти з нерівномірними проявами пізнавальної активності і продуктивності, недостатнім інтелектуальним розвитком при порівняно збереженому рівні їх научуваності, яка може бути реалізованою в умова спеціально організованого навчання.

Для дітей з цими порушеннями властива різка обмеженість знань та уявлень про навколишній світ, не сформованість розумових дій та операцій, яка виявляється в недоліках перцептивної діяльності, наочно-образного та словесно-логічного мислення, відставання в розвитку мовлення: дуже бідному словнику, недорозвиненому граматичному висловлюванні. В процесі виконання навчальних завдань вони терплять чималі труднощі, пов’язані з несформованістю навичок інтелектуальної роботи, недорозвиненістю мовлення, проте в межах доступного матеріалу діти здатні скористатися допомогою, дуже чутливі до позитивної стимуляції, стають уважнішими і продуктивнішими. У сприятливих умовах ці діти виявляють достатню научуваність.

3. Діти, яким властиве поєднання низького рівня інтелектуальної продуктивності і надмірно слабкої пізнавальної активності; недостатній інтелектуальний розвиток зумовлений зниженою научуваністю. Їм властива особлива ригідність, негнучкості мислення, внаслідок чого дитина під час навчання дуже обмежено користується допомогою: підказка, пояснення не допомагають їй перейти від хибного способу дії до продуктивнішого.

В цю групу входять діти з тяжкими формами ЗПР церебрально-органічного ґенезу, у яких спостерігається первинна дефіцитарність у розвитку усіх психічних функцій: уваги, пам’яті, гнозису, праксису та ін., а також недорозвиток емоційно-вольової сфери.

Корекційно-розвиткові заняття з дітьми із ЗПР з розвитку когнітивної сфери проводяться в групі та індивідуально. В процесі психокорекційної роботи важливо враховувати індивідуально-типологічні особливості кожної дитини, а сам процес корекції має проводитися в межах діяльності, доступної для дитини (ігрова, навчальна тощо). План заняття складається на основі орієнтовного календарно-тематичного планування, яке педагог, психолог розробляє керуючись програмою корекційно-розвиткових занять «Корекція розвитку».

Мета та завдання заняття може охоплювати декілька напрямків, наприклад, - Формування знань про властивості предметів та їх розташування у просторі (Формування знань про колір); Розвиток логічного мислення (Уміння знаходити однакові ознаки предметів); Розвиток довільної уваги. Зміст заняття може охоплювати один напрямок, наприклад, - Розвиток логічного мислення; Формування уявлення: «Що відбувається в природі в різні пори року»; Спостереження за явищами природи по сезонах та розповідь про них.

Індивідуальні заняття проводяться з дітьми, які потребують виконання більшої кількості вправ із застосуванням різних мір допомоги.



Перший рік навчання


Зміст корекційно-розвиткових занять


Очікувані результати корекційного розвитку

учнів

Формування знань про властивості предметів та їх розташування у просторі

Колір предметів

Розрізнення основних і проміжних кольорів спектру та їх відтінків.

Уміння добирати до зразка предмети і предметні малюнки такого самого кольору без його назви.

Уміння вибрати предмет за назвою кольору.

Уміння назвати основні і проміжні кольори та деякі відтінки їх (червоний, синій, жовтий, оранжевий, зелений, фіолетовий, коричневий, сірий, чорний, білий, рожевий, блакитний, темно-червоний, світло-синій, блідо-рожевий та ін.).

Використання в мові предметно-образних назв відтінків основних кольорів – вишневий, буряковий, малиновий, помаранчевий, лимонний, морквяний, сріблястий, золотистий, піщаний, та ін..

Уміння відібрати однакові предмети різного кольору (олівці різних кольорів, м’ячі, по-різному розмальовані, різнокольорове листя одного дерева).

Уміння групувати предмети, однакові за кольором (червоні: м’яч, сукня тощо).

(Вправи: Складання «Книги кольорів». Робота з кольоровими таблицями, кольоровим лото. Практичні вправи у виборі предметів заданого кольору. Розфарбування олівцями, фломастерами, фарбами орнаментів, малюнків за зразком і уявою).

Форма і величина предметів

Систематизація уявлень дітей про колір, форму, величину предметів. Знаходження у навколишньому оточенні предметів певної форми, що повністю співпадають з простими геометричними фігурами (круг, трикутник, квадрат, куля, куб).

Уміння підбирати предмети однакові зі зразком за формою і кольором, формою і величиною, тієї ж форми, але іншого кольору і величини. Словесне позначення основних властивостей предметів. Поняття: великий-маленький, більший-менший; рівні за розміром, високий-низький, вищий-нижчий, рівні за висотою; товстий-тонкий, товщий-тонший, рівні за товщиною; широкий-вузький, ширший-вужчий, рівні за шириною; довгий- короткий, довший-коротший, рівні за довжиною. Визначення подібності та відміни між предметами на основі порівняння за певним зразком.

(Вправи. Обведення геометричних фігур за допомогою трафаретів.

Виготовлення аплікації з готових геометричних фігур (в смужці кольорового паперу, вклеювання у зразок відповідних за величиною і формою фігур).

Складання геометричних фігур із заданої кількості паличок.

Викладання візерунків та зображень предметів за зразком та уявою з використанням геометричних фігур).

Практичні вправи з набором складових елементів геометричних фігур.

Ігри: «Чарівна торбинка», «Добери за формою», «Геометричне лото», «Геометрична мозаїка» та ін.. Аплікації предметів, що складаються з однакових і відмінних геометричних фігур (наприклад «Сніговик», «Кораблик», «Тролейбус»).

Уміння розповідати про різні властивості предметів.

Якого кольору? З чого зроблене? Для чого використовується?

(Ігри «Хто літає?»; «Їстівне-неїстівне»; відгадування загадок;)

Розміщення предметів у просторі

Уміння відтворити на обмеженій площині (парта, магнітна дошка, набірне полотно, аркуш паперу) розміщення одного реального предмета відносно інших за зразком і за словесною вказівкою.

Розуміння і точне словесне визначення просторових відношень між реальними предметами: вгорі, внизу, справа в кутку, в середині, в кінці, прямо;


  • один за одним, поміж, перед, в одному ряду, один над одним;

  • верхній, нижній, лівий, правий (куток);

  • середина; правий, лівий, верхній, нижній (бік).

Уміння пояснювати на малюнку, візерунку, схемі розміщення предмета та його частин відносно інших.

(Вправи в розрізненні правого і лівого боку тіла людини.

Практичні вправи у знаходженні предметів за словесним описом його розташування в реальній ситуації.

Виконання завдань учителя та однокласників помістити предмети в певне місце.

Розміщення 4-5 предметів (зображень) на обмеженій площині за зразком, за словесною інструкцією, по пам’яті із смужок кольорового паперу і геометричних фігур, розміщених горизонтально, вертикально, похило, утворюючи будь-які фігури.

Аналіз візерунків, схем, аплікацій.

Контурне зображення форм за допомогою паличок, предметів аплікації з готових геометричних фігур, складання цілого малюнка з розрізаного на 4-6 частин).

Розвиток логічного мислення

Уміння знаходити однакові властивості або ознаки предметів.

(Вправи. «Чарівний мішечок»; знаходження серед декількох однакових іграшок абро предметів двоє однакових).



Уміння знаходити відмінне у властивостях предметів.

(Вправи. На малюнках знаходити предмет, що відрізняється від решти. Чим відрізняється предмет?).



Уміння порівнювати предмети.

Порівнювати предмети між собою, знаходити схоже і відмінне.

(Вправи. Знаходження відмінностей на малюнках . Чим відрізняються дві пташки? Чим відрізняються дві чашки? тощо).



Уміння класифікувати предмети (знаходити спільну ознаку предметів і поєднувати їх в однорідну групу).

Навчання відбувається з опорою на наочне зображення.

Послідовність виконання завдань: Що намальоване? Назвати кожний предмет в ряду. Які спільні ознаки об’єднують предмети в ряду?

Назвати предмети в ряду однім словом (посуд, іграшки, квіти, фрукти, меблі, овочі).

Вербальні завдання (перераховується декілька предметів ( наприклад: яблуко, груша, банан, слива.... ) назвати що їх об’єднує однім словом);

Ігри: «Що зайве» Чому? Назвати відмінну ознаку. Як одним словом можна назвати решту предметів?; «Доміно»; «Я знаю (п’ять імен хлопчиків ...; дівчаток, міст, річок, одягу та ін.).



Уміння встановлювати відношення між предметами і поняттями (рід-вид)

Формувати уявлення, - поняття «рід» ширше, ніж поняття «вид». Усі представники будь-якого роду мають спільні, властиві лише йому ознаки, за цієї ознакою чи ознаками і відбувається об’єднання. (Гра: риба – короп; птах – ворона та ін..)

(Вправи. Ставляться питання, що включають родове (дерева, кущі, квіти, риби, птахи тощо) і видові ознаки предметів (берези, дуби ...; шипшина, смородина,..; окунь, щука, плітка ...); питання: «Чого в лісі більше: дерев чи дубів?»; «Чого у полі більше: квітів чи ромашок?»).

Уміння розрізняти протилежні за значенням поняття: день – ніч; світло-темрява. (Вправи. Кислий - ...; білий- ...; хоробрий -...., сумний .... тощо).

Уявлення: «Що відбувається в природі в різні пори року».

Часові поняття: назва днів тижня та місяців у році, їх послідовність.

Спостереження за явищами природи у різні пори року та розповідь про них.

Систематичні спостереження за змінами, що відбуваються в житті рослин, тварин та діяльності людей (ігри, одяг дітей, заняття дорослих).

Встановлення зв’язку між змінами погоди і сезонними змінами в житті рослин, тварин і діяльності людей.

Розуміння послідовності зображених подій (3-4 малюнки).

Розуміння прихованого змісту сюжетних малюнків.

Розвиток довільної уваги. Розвиток довільної уваги відбувається під час формування знань про властивості предметів та їх розташування у просторі, у процесі розвитку логічного мислення.

Навчати управляти власною увагою (постійно називати вголос те, що потрібно тримати в полі власної уваги, більше міркувати вголос, на протязі тривалого часу утримувати свою увагу на тих чи інших предметах та їх окремих деталях, властивостях).

Важливо розвивати мову та словниковий запас. Чим краще розвинена мова у дитини, чим вище рівень розвитку психічних процесів, тим раніше формується довільна увага.

Розвиток дрібної моторики рук

(Вправи. Виконання завдань з олівцем на папері (« Як хлопчику дійти до будинку?», «Як по річці пливтиме кораблик?», «Покажи шлях зайчика» тощо; малювання узорів; перемальовування малюнків (за прикладом проби Н.Гуткіної)).


Учень/учениця

уміє визначати колір будь-якого предмета з допомогою «таблиці кольорів»;

вибрати предмет за назвою кольору;

називати основні і проміжні кольори та деякі відтінки їх;

використовує в мові предметно-образні назви відтінків основних кольорів;

відібрати однакові предмети різного кольору;

групувати предмети, однакові за кольором.



Уміє: правильно вибрати відповідну геометричну фігуру для визначення простої форми реального предмета;

словесно позначати основні властивості предметів;

визначати величину предмета за допомогою слів, що визначають його величину, висоту, довжину, ширину;

відтворити просторові відношення між предметами та відповідними словами пояснити розміщення одного предмета відносно іншого;

групувати предмети за кольором, формою, величиною;

знаходити однакові властивості предметів; розповідати про різні властивості предметів.



Уміє: відтворити на обмеженій площині розміщення одного реального предмета відносно інших за зразком і за словесною вказівкою.

Розуміє і робить точне словесне визначення просторових відношень між реальними предметами.

Уміє: знаходити відмінне у властивостях предметів; порівнювати предмети між собою, знаходити схоже і відмінне;

класифікувати предмети (знаходити спільну ознаку предметів і поєднувати їх в однорідну групу);

встановлювати відношення між відомими предметами і поняттями (рід-вид); розрізняти протилежні за значенням поняття;

розрізняє протилежні за значенням поняття;

за допомогою дорослого

називає дня тижня та послідовність місяців у році; встановлює зв’язки між змінами погоди в різні пори року та змінами в житті рослин, тварин і діяльності людей.



Розуміє та розповідає про послідовність зображених подій (3малюнки).

Виконує завдання з малювання узорів; перемальовування малюнків.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал